CC BY
10
ОБГОВОРЮ6МО ПРОБЛЕМУ
УДК 378.013.77
Олеся САМОХВАЛ
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В МИТН01 СЛУЖБИ
V cmammi обтрунтовано потенцшт резервы, фахових дисциплш у процеа формування професшних якостей майбутшх менеджеров митно'С служби. Зроблеш висновки трунтуються на результатах педагогичного експерименту, в основу якого покладено професШно-важшвi якост1 менеджера митноI служби: штелектуально-гносеолог1чн1, соцшльш, морально-вольов1, конструктивно-органиащйш, комушкативш, емоцшно-регуюоющ.
В статье обоснованы потенциальные резервы специальных дисциплин в процессе формирования профессиональных качеств будущих менеджеров таможенной службы. Сделаны выводы базируются на результатах педагогического эксперимента, в основу которого положены профессионально-важные качества менеджера таможенной службы: интелектуально-гносеологические, социальные, морально-волевые, конструктивно-организационные, комунихативные, эмоционально-регулирующие.
The article substantiates the potential reserves ofprofessional disciplines in the process of professional skills of future managers of the customs service. Conclusions based on the results of pedagogical experiment, which is based on vocational important as a manager of Customs: Intellectual, epistemological, social, moral and freedoms, constructive organizational, communication, emotion-regulating.
Глибом змии, що вщбуваються у свт, криза освтпх систем потребують суттевих переосмислень у парадигм освгги, в принципах орган шли, зшсту, формах i методах навчально-виховного процесу. В зв'язку з цим особливо! актуальное^ набувають Ti аспекта професшно! пщготовки майбутшх фах1вщв, яы поеднують професюнашзм ¡з сучасним баченням виршення суспшьних проблем.
У роки незалежносп Украши з'явився новий сусшльний запит, пов'язаний ¡з сучасними умовами госиодарювання, зокрема, децентрал1защя зовшшныМ' торпвлг надания впчизняним шдприемавам права виходу на мжнародний ринок i там самим збшьшения потоку людей i вантажу чфез кордони нашо! держави. Тому пщготовка фа>авщв за новими спещальностями в галуз1 менеджменту mhthoi справи актуальна. У зв 'язку з цим ирюритетними завдаинями ВНЗ I—II piBHiB акредитацп е забезпечення високопрофесшжн гадготовки майбутшх фахшщв здатиих конкурувата на вггчизняному та м1жнародному ринках пращ.
Мета стати: теоретично обГрунтувата погенцшш резерви фахових дисциплш у npoucci формування професшних якостей майбутшх менеджф1в mhthoi служби.
Завдання craTTi: 1) систематазувати можливосп комплексного використання змстового та процесуального компонент фахових дисциплш у процеи професшного становления майбутшх менеджер1в; 2) узагальнити пере.шк професшних якостей майбутшх менеджер ¡в mhthoi служби; 3) показати динамку piBHiB сформованосп професшних якостей майбутшх менеджер ¡в mhthoi служби у контрольних та експериментальних групах.
Пфюд основного професшного навчання (16-22 роки) е надзвичайно важливим у формуванш особистосп, осюльки впродовж цього часу людииа ифеживае глибои особиспсш змни; яю пов'язан1 ¡з потребою самовизначення, конструюванням насгупиого етапу життедшльносп. моделюванням власного «Я» з ор1ентащею на майбутае, формуеться характер, швидко розвиваеться ¡нтелект, ¡нтенсивного становления набувають евггоглядш погляди та внугр1шня позищя особистосп.. Одночасно самовизначення ифедбачае самообмеження, тому що
кожен виСпр звужуе життев! перспективи (наприклзд, виб1р професи). Через це [ вщчувають молод! люди иобоювання по милки. Проте в такому ваганш розвиваеться профеайна зор1ентован1сть [8]. Саме в процес1 професшиого навчания удосконалюеться система щнностей особистосп, розвиваються певш вмшня, актив ¡зуеться щ ншсно-ор1ентащйна д!яльшсть, иов'язана з тзнанням особиспсних якосгей 1 засвоенням иових знань. У цей першд закладаються основи та розпочинаеться ироцес професшиого становления, в1д устху якого значною мрою залежить самореалшщя особистосп. Студентському в1ку властива кризова насичешсть, яка зумовлена там, що вибф професи часто вщбуваеться вже теля вступу до ВНЗ. Чфез це часто виникае дисонанс М1 ж несвщомо обраною профес1ею та необхщшстю отримання освгги. Амб1ва.пентнкть таких тенденцш часто призводитъ до розвитку у студент чималих особиспсних проблем, що позначаеться на якосп фахово! пщготовки.
Профеайна шдгстовка майбутшх фах!ви!в митно! служби передбачае формування сощально! компетентиосп, ор!ентовано! на штенсивне спшкування, усгашну комунжащю, ефективну взаемодш. Для цього потрШш багатор1внев1 навчально-методичш комилекси, яю враховують вжов! та исихолопчш особливосп студенпв ВНЗ 1-П р!вшв акредитацп та спрямоваш на розвиток професшно значущих якостей.
Комилексне дослщження можливостей фахових дисцигшн, зо1фема «В ступ до спещальносп», «Менеджмент», «Маркетинг». «1ноземна мова професшиого спрямування» дае змогу ¡нтефувата зусилля псдагопчних працтникш та оптимзувати процес формування професшних якостей майбуппх менеджер1в митно! служби. Так, опанування базов ими знаниями у сфер! менеджменту передбачае розумшня концептуальних засад системного управлшня оргашзащями, набутгя вмшь розробки I прийняття р1шень. Студента знайомляться ¡з еволющею иогляд1в на сутшсть менеджменту, аншпзують сучасш напрямки розвитку науки управлшня. Отже, вони долучаються до шжнародного досвщу, що е частаною сощокультурно! компетенцн [ розвивае можливосп I нтерн аш о нал ¡защ 1 професшно! д!яльносп.
Особливий ¡нтерес становлять роздши иов'язаш з теор1ями прийняття управлшських ршень. Це, зокрема, етапи прийняття управлшських ршень, визначення альтфнативних вар1а1тв, фактори усшшного управлшня, до яких належать I особиспсть кер1вника з вимогами сформованосп вщповщних професшних якостей. Показники ефективно! д1яльносп менеджера виражаються оиосередковано у показннках д1яльносп гадпорядкованих суб'екпв. Тому менеджер мае забезиечита результатившсть ст.пьних зусиль, оргашзувати контроль за Д1япьн1стт персоналу, розробити систему ощнювання та визначитись ¡з стимулами, гаклуватись про створення сприятливого м1крокл1мату, ефективно використовувати ресурси оргашзаци, нести пер со нал ьн у в 1 д I юв 1 д ал ьн ¡сгь за справи.
Критер1ями професшно! майстерносп менеджера е: аналггична здатшсть до системно! д1агностики; прогностична готов шсть до цшьового ощнювання д!яльносп персоналу та розробки креатавних илашв; орган ¡защ йн а майстершсть пщтверджуеться ращональним плануванням, мотавуючим контролем [ самоконтролем; комушкативна майсгершсть включае готовшсть веста обговорення, дискусп. проводите наради, ефективно взаемод1яти в умов ах
ГруПОВО! Д1ЯЛЬНОСТ1.
У процеа вивчення фахово! дисциилши «Менеджмент» майбупп митники одержують ¡нформащю про знячуппсть професшних якостей, зокрема: конструктив них, оргашзацшних, комуш катив них, сощальних, морально-вольових.
Вивчаючи тему «Мотив ашя», студента знайомляться ¡з сутшстю ще! науково! категорн, !! мкцем у структур! професшно! д!яльносп та ¡ндивщуальними проявами мотивад!йного комплексу. В цьому контексп особливо зац!кавлено сириймаеться ¡ерарх1чна модель мотавацн А. Маслоу, осюльки розкривае зв'язок мотив!в иовед!нки з механизмами задоволення потреб. Таким способом розширюеться газнавальна сфера фахово! пщготовки та здшснюеться вплив на коригувально-стимулюючу сффу, що виражаеться у вибор1 тактик самовдосконалення.
Велике значения у формуванн! професшних якостей мае вивчення теми «Лщфство», в межах яко! студента д!знаютъся про сучасш форми виливу на суб'ект комушкащ!, а також про стиль кф!вництва та вимоги до особистосп ксршника. Пщ час практачних занять студента анал1зують модел! управл1ння за рпними критф1ями, узагальнюють умови ефективного кер1р,ництр,я, визначають причини можливих професшних деформацш. Шзнавальну щннкть мстять проблемш задач! та виробнич! ситуац!!, змкт яких розкривае реальш умови
професшно! д1яльносп та сионукае до самоанал1зу професшно! придатносп. У цьому контексп розглядаетъся тема «комушкацп в управлшш», що вюпочае питания поняття комушкацп, П роль та функцп в управлшш, зворотнш зв'язок та можлив1 Оар'ери, усна, письмова та невербальна комушкацп. Студента защкавлено виконують фуиов1 завдання, яи потребують сформованосп пев них особиспсних якостей, зокрема: рефлексивна ддатшсть, пестандартшсть, ерудовашстъ. лопчшсть, роз порядлив ¡сть, ¡шщатавшсть, комунжабельшсть. Наприклад, дв1 фупи студент ирацюють над виршенням комушкативноК ситуацн; одна використовуе модель «ялинка», ¡нша - модель «матрьошка». У npoucci обговорення доводять переваги кожно! i систематизують застфеження щодо використання пев но I мод ел i. Под1бт заняття сирияють формуванню креатавносп, ¡нтелектуально-гносеолопчноГ об1знаносп, комушкатавних, оргашзаторських якостей, що е професшно значущими для менеджер ¡в mhthoi служби.
До фахових дисциплш включено «Маркетинг». Основна мета курсу - формування системи знань про cymicTb, зм1ст маркетингу як фшософш подприемницьга д1яльносп в умовах ринково! економ1ки та конкуренцн. У пере.л1ку завдань, яю конкретизують мету, е таи: набутгя практичних навичок виршення конфетних виробничих завдань в умовах ринково1 конкуренци; формування ум1нь творчого иошуку резерв ¡в маркетинговоГ д ¡ялы ю tri пщприемства; забезпечення умов задоволення потреб спошшачш якпрюритетних суб'екпв ринку.
1Псля вивчення курсу студенти повинш в Mira запровадити на подприемс™ пев ну шформацшну систему, яка би забезпечила основу для маркетингово! д1яльносп; здшснита мошторинг шдириемств-конкурент; обрати необходш види маркетингового достдження для досягнення визначено1 мети, спланувати та здшснита таке дослодження; застосувати аспекта маркетингу при врахуванш особистах якостей фах1вщв та ix подготовки до досягнення основ но! щл1 шдприемства на ринку товар ¡в i послугтощо.
Чимало навчального матер1алу в 3Micri курсу пфедбачае вивчення фактор ¡в ризику в умовах конкурентного ринков ого протистояння, зокрема: характфистика контрольованих та стихшних фактор ¡в сфедовища маркетингу, засоби конкуренцн (цшова i нещнова конкуренщя); обмеження монополизму на ринку; стеження за конкурентами тощо.
Велика увага у процеа вивчення курсу придшяеться самостшнш po6ori студент, що дае змогу долучати студент до дослодницько1 д1яльносл, використовувати р1зномаштш ¡нформацшш ресурси, набувати досвщ систематизанп комионування та оформления навчального матер!ялу. Майбутш менеджфи mhthoi служби шукають необхщну ¡нформащю, структурують ii' водповодно до завдань, наприклад координащя робота воддглу маркетингу з ¡ншими воддшами; cyraicrb i забезпечення конкурентноспроможно1 продукцп; паблжршейшинз - умови та особливосп впровадження, та навчаються готувати реффати, иоводомлення, тези. Таким чином формуються професшш якосп: лакошчшсть, точшсть висловлювань, орипнальшсть викладу думок, уважшсть, креатившсть, наполеглив1сть, сумлшшсть тощо. Виконуючи pi3Hi за формою та зм1стом завдання у процес1 вивчення фахових дисциплш студенти мають можлив1сть не лише набувати професшних умшь, а й здшсшовата самоощнювання особиспсних якостей, ям е професшно значущими, та обирата шляхи самовдосконалення. Важливою складовою фахово1 подготовки майбутн1х менеджф1в mhthoi служби е мовна д1яльшсть, яка здшснюеться в pisHiix сферах спшкування. В навчальних цшях видшяють чотири сффи використання мови: сусшльна, особиста, освггня i професшна [1].
На основ! аналпу професшно важливих якостей у наукових джфелах та врахування особливостей професшно! дшльносп пращвниюв митно! служби Украши нами виокремлено 6 груп професшних якостей: ¡нтелектуально-гносеологтчш, сощальш, морально-вольов1, конструктивно-оргашзацшш, комушкативш, емоцшно-регулюкга. Окремою фупою були визначеш якосп професшно1 деформацп: кваплив1сть, безвщповщальшсть, машпулятившсть, аморальшсть, иравовий шгшзм, тенденцшшсть, формал1зм, упфеджешстъ, кориспив1сть (таблиця 1).
Експфиментальне вивчення ефективносп робота з метою формування професшно важливих якостей майбутшх менеджф1в mhthoi служби у процей фахово! подготовки проводилось у 2004-2008 р. Учасниками експфименту були студента Вшницького кооифатавного коледжу скономшг та права (з 2007 р. - коопфативний шститут) (II-III курси, 389 студенпв), Сумського кооифативного техшкуму (II-III курси, 223 студент), Р1вненського кооифатавного економжо-правового коледжу (II-III курси, 136 студент), Житомирського кооифативного коледжу бпнесу i права (II-III курси, 96 студента), Луцького коопфативного
коледжу (II-III курси, 124 студента), Хмельницького торговельно-економчного коледжу (II-III курен, 84 студента). Загалом у достпдженш брало участь 1052 студент (контрольш фупн (дал1 - КГ) - 624 студентн, експериментальш фупи (дал1 - ЕГ) - 428 студент) та 78 викладач1в.
Таблиця 1
Професшно еажжш якоегш менеджеров ммпног служба
1. ¡нтелектуально-гносеолопчш фудованкть, уважшеть, спостфежлив1сть, лабшьшеть, рефлектавшетъ, лопчшеть, пластичшсть, нестандартшсть, шшомовна оСизнашсть, прониюпшеть
2. сощальн1 справедлив1сть, обов'язков1сть, само стон петь, службовий фанатизм, законослухняшстъ, безкорислив1сть, неупереджешеть, товарисыасгь. благородство, патр1отизм, мужшеть, адаптавшеть, правоевщомкть, обов'язковкть
3. мор ал ьно-в о л ьов i сумлшшсть, ршучкть, дисциплшовашсть, вщповщальшеть, щлеспрямовашсть, пдшеть, принципов!сть, охайшеть, стараншсть, шаноблив1сть, розеудливкть, тактовшеть, турботливкть, товарисьюстъ, акуратшеть
4. ко нструктавно-ор гашзащ йн i службовий прагматизм, гнучюсть, диналпзм вщчуття нового, розпорядливкть, самостшшсть, прагнення до лщфства, оргашзовашеть, послщовшсгь, ¡шщатившеть, завзят!сть. системшсть, ретельшеть
5. комун1кативн1 конфщенцшшеть, толфантшеть, ур1вноважешсть, прониклив1сть, комушкатившеть, пфеконлив1сть, ораторство, злапдлив1сть, тактовшеть, компром1сшсть, сшвробтшцтво
6. емоцшно-регулюк™ емощйна стшюсть, рш1уч1стъ, швидюсть реагування, ризиковашеть, витривалкть, прив1тшстъ, В1зуапьшстъ, ур1вноважешсть, самоконтроль.
Кшьюсннй i яюсний анал1з одержаннх результат дав змогу прослщкувати динамку piBHiB сформованосп професшних якостей студент контрольннх та експфиментальних фуп у npoueci ф ах ob oi гадготовки. Одержан1 даш подаш у гадсумковштаблищ 2.
Таблиця 2
Динажкаpienie сформоеаноат прюфесгйнпх якостей майбутшхменеджер1е митног служба
№ р1вень Контрольш (%) Експериментальш (%)
п/п на початку в юшц на початку в инщ
групи експф. експфт експер. експфт
1. високий 4, 7 7, 9 4, 9 12, 7
2. сфедшй 52, 1 53, 6 50, 6 61, 5
3. низький 43, 2 38, 5 44, 5 26, 8
Анатш даннх таблищ 2 евщчить, що на початку експерименту суттево1 ргзнищ у р1внях сформованосп професшних якостей майбутшх менеджф1в митно! службн не внявлено. Кшьюсш показникивказують нате, що низькийта достатшйр1вень у сумарномувим1р1 (93,5 % - у КГ та 95,1 % - ЕГ) не вщповщають дфжавним стандартом у шдгетовщ сиещашспв визначеного фаху 1 потребують суттево1 корекцн.
Пор1вняння результат контрольннх та експфиментальних фуп на шдсумковому еташ ексифименту доводить, що в ЕГ позитивш змши суттев™, шж у КГ. Так, показники високого р1вня у ЕГ зросли на 7,8 % проти 3,2 % в КГ; сфеднш р1вень вщповщно зрк на 10,9 % у ЕГ проти 1, 5 % у КГ; показники низького р1вня зменшились на 17,7 % в ЕГ проти 4,7 % у КГ.
Таким чином, яюсний I кшьюсннй анал13 результат педагопчного експфимеиту дае
гадстави стверджувати, що запропонована система навчальних завдань з фахових дисцишнн. забезпечуе суттеве пщвищення р1вня сформованосп професшних якостей майбугшх менеджер ¡в митноГ служби у процей фахово1 подготовки. Осильки на початку експфименту вй студенти пфебували в однакових умовах, щ результата можна розглядата як наслодок використання запроионовано1 системи робота та вщиовщного педагопчного оснащения.
Педагопчними умовами формування професшних якостей майбутшх мепеджерш митно 1 служби е:
• ор1ентуватася на ¡нтетральну готовшсть до професшно! д!яльносп на оснорп врахування особливостей поетапного профеййного становления майбугшх менеджер ¡в митно! служби;
• сприята поглибленню професшно! рефлексп, що посилюватиме цшсне самоощнювання особисттсних якостей, яы е основою професшно значугцих;
• систематизувата психолого-педагопчне забезпечення самореалшцп майбугшх менеджер ¡в митно 1 служби в процеа оргашзацп самостшно! роботи;
• структурувати тапов1 помилки студенпв у процей формування кому ш катив но! компетентносп як професшно значущо! якосп та розробити методичний шетрументарш 1х поифедження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бердичевский А. Л. Оптимизация системы обучения иностранному языку / А. Л. Бердичевский. -М.: Высшая школа, 1989. - 103 с.
2. Беспалько Б. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. - М.: ЮНИТИ, 1995. -68 с.
3. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер / М. Вудкок, Д. Френсис -М.: Дело. - 1991. - 320 с.
4. Зеер 3. Ф., Сыманюк Э. Э. Компетентиосгаый подход к модернизации профессионального образования / 3. Ф. Зеер, Э. Э. Сыманюк//Высшее образование в России -2005. -№ 4. - С. 23-30.
5. Канина Е. Н. Формирование профессионально значимых качеств студентов туристического вуза в процессе изучения информатики: автореф. Дне. ... канд. пед. наук / Е. Н. Канина. -М., 2000. -17 с.
6. Маршев В. И. Методы активного обучения управлению / В. И. Марш ев, Е. Н. Лукаш. - М.: Изд-во МГУ, 1991. -349 с.
7. Паньков А. I. До питания гидвшцення профеайного р1вня пращвниюв митиих оргашв в Украи: психапопчний аспект / А. I. Паньков, С. М. Сгременовський //Митна справа. -2003. -№ 2. - С. 3-8.
8. Подяк Л Г., Юрченко В. I Психолопя вшцо! шкши: щдручник. - 2-е вид. -К.: Каравала, 2008. - 352 с.
9. Шипипина Л. Подготовка менеджеров образования / Л. Шипилина // Высшее образование в России. - 1999. - № б. - С. 26-30.
УДК 316: 37.008: 355(378)
Серий МОРОЗОВ, Олена СИНЧИШИНА
ОСОБЛИВОСТ1 МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕНИЯ PIBHIB СФОРМОВАНОСТ1 ДИДАКТИЧНОI КУЛЬТУРИ ВИКААДАЧА ВИЩОГО ВШСЬКОВОГО НАВЧААЬНОГО ЗАКЛАДУ
У emammi представлено обтрунтування ос нов них складових методики визначення pienie сформованост1 дидактичноI культури викладач1в вшськового еищого навчального закладу( робота eKcnepmie, розробка ощнювання pienie сформованостi окремих показншав дидактичноi купьтури, охарактеризовано ознаки високого, середнього i низького pienie сфорзмзваносгт зазначеноТ купьтури та засоби визначення pienie Е сформоеаност1.
В статье представлено обоснование основных составляющих методики определения уровней сформированости дидактической культуры преподавателей военного высшего учебного заведения (работа экспертов, разработка оценки уровней сформированности отдельных показателей дидактической культуры, дана характеристика признаков высокого, среднего и низкого уровней сформированнлости такой культуры и средства определения уровней ее сформированности.
