Научная статья на тему 'Особливості методики визначення рівнів сформованості дидактичної культури викладача вищого військового навчального закладу'

Особливості методики визначення рівнів сформованості дидактичної культури викладача вищого військового навчального закладу Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
68
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Морозов Сфгій Миколайович, Синчишина Олена Анатоліївна

У статті представлено обґрунтування основних складових методики визначення рівнів сформованості дидактичної культури викладачів військового вищого навчального закладу( робота експертів, розробка оцінювання рівнів сформованості окремих показників дидактичної культури, охарактеризовано ознаки високого, середнього і низького рівнів сфорзжзваності зазначеної культури та засоби визначення рівнів її сформованості.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Морозов Сфгій Миколайович, Синчишина Олена Анатоліївна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

This paper presents the study of basic components of a methodology for determining levels of didactic culture of teachers formed a military institution of higher education (the experts, the development of assessment levels formed separate indicators didactic culture, characterized by signs of high, Medium and low levels of this formation of culture and means of determining the levels of formed.

Текст научной работы на тему «Особливості методики визначення рівнів сформованості дидактичної культури викладача вищого військового навчального закладу»

тдстави стверджувати, що запропонована система навчальних завдань з фахових дисцигшн, забезиечуе суттеве шдвищення р1вня сформованосп професшних якостей майбугшх менеджер ¡в митноГ службы у процей фахово1 пщготовки. Осюльки на початку ексиерименту вй студенти пфебували в однакових умовах, щ результата можна розглядати як наслщок використання запропоновансн системы робота та вщиовщного педагопчного оснащения.

Педагопчними умовами формування професшних якостей майбутшх мепеджерш митно 1 служби е:

• ор1ентуватися на ¡нтегральну готовшсть до профеййно! д1яльносп на оснорп врахування особливостей поетапного профеййного становления майбугшх менеджер ¡в митно! служби;

• сприяти поглибленню професшно! рефлексп, що посилюватаме цшсне самооцшювання особиспсних якостей, яы е основою професшно значущнх;

• систематизувати психолого-педагопчне забезпечення самореал1зацп майбугшх менеджер ¡в митно 1 служби в процеа оргашзацп самостшно! роботи;

• структурувати типов1 помилки студенив у процей формування кому ш катив но! компетентносп як професшно значущо! якосп та розробити методичний шарументарш 1х иоиередження.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бердичевский А. Л. Оптимизация системы обучения иностранному языку / А. Л. Бердичевский. -М.: Высшая школа, 1989. - 103 с.

2. Беспалько Б. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. - М.: ЮНИТИ, 1995. -68 с.

3. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер / М. Вудкок, Д. Френсис -М.: Дело. - 1991. - 320 с.

4. Зеер 3. Ф., Сыманюк Э. Э. Компетентностный подход к модернизации профессионального образования / 3. Ф. Зеер, Э. Э. Сыманюк//Высшее образование в России -2005. -№ 4. - С. 23-30.

5. Канина Е. Н. Формирование профессионально значимых качеств студентов туристического вуза в процессе изучения информатики: автореф. Дне. ... канд. пед. наук / Е. Н. Канина. -М., 2000. -17 с.

6. Маршев В. И. Методы активного обучения управлению / В. И. Марш ев, Е. Н. Лукаш. - М.: Изд-во МГУ, 1991. -349 с.

7. Паньков А. I. До питания гидвшцення профеайного р1вня пращвниив митних оргашв в Украи: психапопчний аспект / А. I. Паньков, С. М. Сгременовський //Митна справа. -2003. -№ 2. - С. 3-8.

8. Подяк Л Г., Юрченко В. I Психолопя вшцо! шкши: гвдручник. - 2-е вид. -К.: Каравала, 2008. - 352 с.

9. Шипипина Л. Подготовка менеджеров образования / Л. Шипилина // Высшее образование в России. - 1999. - № б. - С. 26-30.

УДК 316: 37.008: 355(378)

Серий МОРОЗОВ, Олена СИНЧИШИНА

ОСОБЛИВОСТ1 МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕНИЯ PIBHIB СФОРМОВАНОСТ1 ДИДАКТИЧНОI КУАЬТУРИ ВИКААДАЧА ВИЩОГО ВШСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

У emammi представлено обтрунтування основних складових методики визначення pienie сформованост1 дидактичноI культури викладач1в вшськового еищого навчального закладу( робота eKcnepmie, розробка оцшювання pienie сформованостi окремих показншав дидактичноi купьтури, охарактеризовано ознаки високого, середнього i низького pieme сфорзжзваносгт зазначеноТ купьтури та засоби визначення pienie Ti cфopмoeaнocmi.

В статье представлено обоснование основных составляющих методики определения уровней сформированости дидактической культуры преподавателей военного высшего учебного заведения (работа экспертов, разработка оценки уровней сформированности отдельных показателей дидактической культуры, дана характеристика признаков высокого, среднего и низкого уровней сформированнлости такой культуры и средства определения уровней ее сформированности.

This paper presents the study of basic components of a methodology for determining levels of didactic culture of teachers formed a military institution of higher education (the experts, the development of assessment levels formed separate indicators didactic culture, characterized by signs of high, Medium and low levels of this formation of culture and means of determining the levels of formed.

Для всеб1чного вивчення оргашзацшно-педагопчних умов формування дидактично! культури у викпадач1в вищих вшськових навчальних заклад1в (дал1 ВВНЗ) у нашому дослщженш методом rpynoBoi експертно! ощнки було визначено сукупшсть критерпв i показниюв сформованосп зазначено! властивосп. Але для повнощнного вивчення проблеми необхщно також розробити кшьюсну Mipy сформованосп окремого показника.

Метою qid CTani е обфунтування методики визначення piBHiB сформованосп дидактично! культури викладача ВВНЗ.

У результат! проведено! робота з експертами нами було розроблено ряд ощнок piBira сформованосп окремого показника зазначено! властивосп:

«5» - яйцо яюсть добре розвинена, ознаки показника у викладача виявляються иоспйно, в ycix видах навчально-виховно! д1яльносп, гадтверджуються глибокими знаниями сутносп психолого-педагопчних явищ;

«4» - яюсть розвинена, ознаки показника виявляються майже завжди, у бшьшосп вщцв навчально-виховно! д1яльност1;

«3» - яюсть розвинена недостатньо, ознаки показника виявляються пфюдично;

«2» - яюсть не розвинена, ознаки показника виявляються рщко;

«1» - ознаки показника не виявляються.

Використовуючи визначеш показники та запропонований ряд ощнок, можна визначити р1вень сформованосп як окремо! диджтично! якосп, так i загальний pioeiiL сформованосп дидактично! культури. Пщ pianeM сформованосп дидактично! культури викладача ВВНЗ ми розум1£мо Mipy величини [1], стушнь якосп [2; 3] розвиненосп у нього найважлившшх педагопчних властав остей, яы пфеконливо i доспшрно свщчать про наявшсть дидактично! культури, тобто е показниками ще! властивосп особистосп.

Ураховуючи те, що показники не е абсолютно р1внозначними, i ур1вняти !х неможливо, з певною часткою наближення ми розглядаемо !х як р1внощнш. Визначивши оцшку кожного показника зпдно ыльюсного ряду в балах (вщ 5 до 1), вираховуемо сфедне арифметичне ощнок ycix показниюв. Вщповщно до отримано! юлькосп бал1в визначаемо ршень сформованосп дидактично! культури (табл. 1).

BiflC0TK0Bi значения прошжку бал1в i вщповщш !м piBHi розроблено на основ! шкали бажаносп Харршгтопа [4; 5], з урахуванням досвщу використання !! у педагопчних дослщженнях [6]. Для бшып простого визначення piBira сформованосп ДК у розроблешй у нашому дослщженш методищ застосовано шкалу, в якш за числовими значениями об'еднано дуже високий ршснь ¡з високим пщ назвою «високий» i, вщповщно, дуже низький - ¡з низьким гад назвою «низький».

ТаЗлиця 1

Визначенняргеня сформо&шосгш дидактично! культури

Сфедня ощнкапрояву показниюв ДК PiBeHb сформованосп ДК

3,51-5,00 Високий

2,50-3,50 Середнш

1,00-2,49 Низький

Розглянемо ознаки основних показниюв сформованосп диджтично! культури у викладач1в, що е типовими \ конкретними проявами сугтевих сторш певно! якосп та свщчать про наявшсть \ р1вень !! сформованосп.

Для высокогоргвня сформованосп дидактично! культури характерними е:

- яскраво виражена \ гадтвфджена практикою сформовашсть дидактачних цшностей; поспйна внутршня потреба в оволодшш психолого-педагопчними знаниями, навичками та умшиями;

- високий ступшь технолопчно! готоеносп до ддшснення дидактично! д1яльносп; значне пфеважання суспшьних мотав ¡в у защкавленосп навчально-виховною роботою,

Ес:.уксе:1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2009. — № 2 221

стшкий прояв активное!! творчосп, шщативи пщ час пщготовки \ проведения занять, заход1в виховно! робота тощо;

- реа.шзоваш на практищ умшня вир1шувати дидактичш завдання в умовах традицшного педагопчного середовища; евщоме ставлення до виконання обов'язив, котр1 пов'язаш з вир1шенням психолого-педагопчних завдань;

- високий стугань теоретично! 1 методолопчно! готовносп до здшенення шновацшно-дидактичного процесу; спйке прагнення до цшеспрямованого епшкування з педагопчних тем ¡з колегами, курсантами, слухачами тощо;

- високий стушнь готовносп до дидактично! культуротворчосп; намагання якнайкраще оволод1ти провщними дидактичними методиками;

- виражеш впевнеш умшня вир1шувати дидактичш завдання в умовах ¡нновацшно-дидактичного середовища; активна участь викладачав науковш робот! ВВНЗ;

- активне використання в дидактичнш д1яльносп авторських I привнесених з доевщу колег ¡нновацш; глибои, мщш психолого-педагопчш знания, умшня застосовувата !х у практичнш навчально-виховнш д1яльносп;

- яскраво виражена здатшеть до формувания власних шновацшних елемепттв дидактичного процесу, постшна цшеспрямована робота щодо педагопчного самовдосконалення;

- високий стугань опанування шновацшних ирийомш 1 метод 1 в у практичнш д1яльносп;

- активне й ефективне застосовування теоретичних положень фгпософп'. психологи, педагопки, методики у процей педагопчно! д1яльност1;

- систематичне застосування педагопчних щей у кон1фетних ситуащях навчально-виховно! робота;

- об'ективне оцшювання свое! навчально-виховно! д1яльносп, ч1тко виражене умння знаходити науково обгрунтоване пояснения усгах1в 1 недолшв, прогнозувати результата роботи;

- виражене прагнення до взаемно! дидактично! творчосп з1 слухачами та курсантами; доброзичливе, товариське ставлення до огочуючих, висока комуIйкабе л ы и сть;

- наявшеть власно! дидактично! системи, що забезпечуе високу продуктившеть педагопчно! д1яльносп.

Середнъому рвнеех сформованосп дидактично! культури викладача ВВНЗ притаманш таю ознаки:

- наявшеть дидактичних цшностей; перюдичний прояв внугршньо! потреби в опануванш психолого-педагопчних знань, навичок \ ушнь;

- середнш стугань технолопчно! готовносп до здшенення дидактично! д1яльносп; наявшеть сусишьних мотив1в у защкавленосп навчально-виховною роботою, перюдичний прояв акгавносп, творчосп, ¡шщативи пщ час пщготовки 1 проведения занять, заход1в виховно! робота тощо;

- ешзодичний прояв умшь виршувати дидактачга завдання в умовах традицшного педагопчного середовища; шод1 пасивне виконання психолого-педагопчних завдань;

- середИ1Й стушнь теоретично! \ методолопчно! готовносп до здшенення ¡нновацшно-дидактичного процесу, егазодичне епшкування з педагопчних тем ¡з колегами, курсантами, слухачами тощо;

- перюдичний прояв дидактично! культуротворчосп; намагання обмежуватися традицшними, шод1 застаршими дидактичними методиками;

- наявшеть умшь в основному виршувати дидактичш завдання в умовах ¡нновацшно-дидактичного середовища;

- ешзодичне застосування в дидактичнш д1яльносп авторських I привнесених з доевщу колег ¡нновацш; середньо розвинеш психолого-педагопчш знания та вщиовщга умння застосовувата !х у практичнш навчально-виховнш д1яльносп;

- перюдичний прояв здатиосп до формувания власних шновацшних елемепттв дидактичного процесу;

- середнш стугань опанування шновацшних прийомш [ метод ¡в у практичнш д1яльносп;

- перюдичне застосовування теоретичних положень фшософн, психологи, педагопки, методики у процеа педагопчно! д1я.пьносп:

- ешзодичне застосування педагопчних щей у навчально-виховнш робот];

- в основному об'ективне ощнювання свое! навчально-виховно! д1яльносп,

- середньо розвинеш умшня застосовувати дидактичну творчкть у робот! 3Í слухачами та курсантами;

- прояв намагань аворита власну дидактичну систему.

Низький ргеень сформованосп у викладача дидактично! культур и хар актер изують:

- вщсугшсть виражених дидактичних щнностей, ирояв1в потреби в удосконаленш дидактичних знань, навчальн о-в их ов но! д ¡я л ь hoctí ;

- низька технолопчна готовшстъ до здшснення дидактично! дшльносп; переважання суго ос о б iictí сн их mothbíb у досягненш цшей навчально-виховно! д1яльносп, пошук корисп вщ не!, ухилення вщ виконання вщповщальних навчально-виховних завдань, обов'язюв;

- вщсугшсть vmí нь bhpiuiybath дидактичш завдання в умовах традицшного педагопчного сфедовшца; байдуже ставлення до психолого-педагопчних завдань;

- низький cryniHb теоретично! i методолопчно! готовносп до здшснення шновацшно-дидактичного процесу; уникання спшкування з педагопчних тем ¡з колегами, курсантами, слухачами тощо;

- уникання дидактично! культуротворчосп; вщсугшсть ¡шщативи, творчосп у BHpiuieHHi дидактичних завдань;

- неспроможшсть яисно виршувати дидактачш завдання в умовах шновацшно-дидактичного середовища;

- ¡гнорування ¡нноващй в дидактичнш д1яльносп: спабко рожинеш психолого-педагопчш знания та вщповщш умння застосовувати !ху практичнш навчально-виховhí й д ¡яльноctí;

- вщсугшсть прояву здатносп до формування власних ¡нноващйних елеменпв дидактичного процесу;

- низький стушнь опанування ¡нноващйних прийом1в i метод íe у практичнш д ¡ял ьно ctí;

- нехтування теоретичними положениями фшософи, психологи, педагопки, методики у npoueci педагопчно! д1яльносп;

- уникання застосування педагопчних щей у навчально-виховнш роботц

- в основному необ'ективне ощнювання свое! дидактично! д1яльносп, пасивие ставлення до навчально-виховного самовдосконалення;

- нсвмшня або небажання застосовувати дидактичну творч1сть у po6oTÍ 3¡ слухачами та курсантами;

- вщсугшсть спроб гцодо створення власно! дидактично! системи.

Методика визначення р!вня сформованосп дидактично! культури, що розроблена пщ час нашого дисертацшного дослщження, дала змогу розробити 3aci6 визначення стану сформованосп ще! властивосп особистосп у викладача ВВНЗ. За допомогою «Листа визначення р1вня дидактично! культури у викладач1в» нами було зд i йене но «вим1рювання» (зргзи) гад час констатувального i формувального експфименпв.

У npoueci дослщно-експфиментально! робота встановлено, що використання зазначено! методики забезпечуе щлеспрямовашсть i конкретшеть формування у викладач!в дидактичних якостей, суттево пщвишуе ефектившеть цього процесу, а також сприяе дидактичному самовдосконаленню наукоЕ о-педагопчного складу.

Таким чином, системне, и i .ni с не уявлення про дидактичну культуру викладача ВВНЗ, розробка методики визначення píbhíb !! сформованосп е теоретичною пфедумовою для обгрунтування основних оргашзацшно-педагопчних умов ефективного формування зазначено! властивосп.

Л1ТЕРАТУРА

1. http://www.tradenetsystem.com.

2. http://www.slovnyk.net.

3. Новин тлумачний словник украшсько! мови у трьох томах 200 000 став / Укл.: В.Яременко,

О. Слшушко. - К.: Akohít, 2007. - Т.З. - 862 с.

4. Адлер Ю. П., Маркова Е.В., Грановский Ю.В. Планирование эксперимента при поиске

оптимальных условий. -М.: Наука, 1976. -279 с.

5. Черепанов В. С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. - М.: Педагогика, 1989. -152 с.

6. Балашов В. А. Формирование профессиональных качеств у слушателей-пограничников в процессе

профессионального обучения: Дне... канд. пед. наук: 20.01.06. - Хмельницкий, 1996. -263 с.

HayKOBi записки. Сер1я: Педагопка. — 2009. — №2

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

223

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.