CC BY
47
Лкарю
To
General Practitioner
, що практикуе
Травма
УДК 614.88:355.212.7:347.4:06.0537(477)
DOI: 10.22141/1608-1706.2.21.2020.202236
Рощiн Г.Г.1, Мазуренко О.В.1, Гуменюк К.В.4, Кузьмн В.Ю.1, Сличко Ш.1, isciHOB B.i.2, Дорош В.М.3, Гуменюк H.i.5
1Нац1ональна медична академя пслядипломно! освти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки'в, Украина
2ДЗ «Укра'нський науково-практичний центр екстреноÏ медичноÏ допомоги та медицини катастроф»,
м. Ки'в, Укра'на
3Ки1'всы<а мська кл1н1чна лкарня швидкоÏ медичноÏ допомоги, м. Ки'в, Укра'на
4Командування медичних сил Збройних сил Укра'ни, м. Ки'в, Укра'на
5В1нницький нац1ональний медичний ун1верситет 1м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, Укра'на
бдит протоколи надання екстрено!' медично!" допомоги як елемент цив^ьно-вмськово!' взаемодп на територiях проведення спещальних операцм
в УкраМ
Резюме. Актуальнсть. Подолання медико-сантарних наслдюв надзвичайних ситуащй военного характеру обумовлюе потребу впровадження системи цивльно-вйськово)' взаемодп. Серед основних напрям1в цивльно-вйськово)' взаемодИ' з питань медичного забезпечення визначено: 1) розробку концепцИ i плану взаемодiÏ; 2) надання медичноÏ допомоги на основ'1 стандарт, що базуються на доказовй медицин'!; 3) орган'зацю сталого функцюнування л!кувальних заклад!в охорони здоров'я i медичних пдрозд^в вйськових формувань; 4) м'жв'домче лопстичне, матер'юльно-техн'мне й кадрове забезпечення на вс!х ета-пах медичноÏ евакуацИ. Проте в Укра'нi питання м'жв'домчо'!' взаемодИ' при наданнi екстреноÏ медично'!' допомоги постраждалим унаслдок надзвичайних ситуащй военного характеру розкрит не достатньо й потребуют подальшого опрацювання. Метадослдження: визначити принципи цивiльно-вiйськово'ÏвзаемодИ' при надани екстреноÏ медичноÏ допомоги на територ'ях, прилеглих до району бойових д!й, i в зонi проведення спе^альних опера^й в УкраМ. Матерали та методи. Вдповдно до реформування системи охорони здоров'я Укра'ни i практики його реалiзацiÏ, у тому числi в особливий перiод держави, на основi 6!6люгрсФ!чного й семантичного мето^в пзнання проведено системний снсл!з м'жнародного законодав-ства, у тому числi стандарт i директив П'вн'чно-Атлантичного альянсу (НАТО) i нормативно-правових акт Укра'ни, якi регламентують етапи реформування пдсистеми екстреноÏ медичноÏ допомоги й особливост м'жтдомчого адмМстративно-правового регулювання. Об'ект досыдження—система екстреноÏ медичноÏ допомоги Укра'ни в умовах надзвичайних ситуащй военного характеру; предмет досыдження — цивльно-вйськова взаемо^я в системi екстреноÏ медично'допомоги Укра'ни вдповдно до вимог медичного захисту в'йськовослужбовщв i цивльного населення на територ'ях, прилеглих до району бойових д!й, i в зонi проведення спе^альних опера^й. Результати. Трансформащя стандарт з питань оргайзацИнадання екстреноÏ медичноÏ допомоги в Збройних силах Укра'ни вдповдно до орган'зацйних основ доктрини з медичного забезпечення сил оборони збройних сил кран — членв НАТО на основi принципв цивiльно-вiйськово'Ï взаемодИ' обумовила запровадження в системi медичного забезпечення Збройних сил Укра'ни юлькох р!вн!в лкувально-евакуацйного забезпечення (за стандартом НАТО 2016 року визначено як рiвень медичного забезпечення) з максимальною iнтеграцiею з цивльною системою охорони здоров'я. У свт снують основн поняття, що визначають змст л1кувально-евакуа^йних захощв при наданн медичноÏ допомоги по-раненим i хворим, а саме: вид медичноÏ допомоги i обсяг медичноÏ допомоги, що заснован на принципах
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2020
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: 1ванов Володимир 1горович, ДЗ «Укра'шський науково-практичний центр екстрено!" медично!" допомоги та медицини катастроф МОЗ УкраТни», вул. Братиславська, 3, м. Ки!в, 02166, УкраТна; e-mail: sstvova@ukr.net
For correspondence: Volodymyr Ivanov, State Institution "Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of the Ministry of Health of Ukraine'; Bratislavska st.,
3, Kyiv, 02166, Ukraine; e-mail: sstvova@ukr.net
тактично1 медицини в умовах бойовихд1й \ тактично1 екстрено1 медицини. Вдповдно до чого залежно вд ме-дичних \ тактичних перспектив на фон можливо) бойово) ситуацП проводяться тактичне медичне плануван-ня й оцнка медичних загроз. Висновки. На основ\ анализу органзацйних основ медичного забезпечення збройних сил кра1н — членв НАТО визначен особливост запровадження в систем\ медичного забезпечення Збройних сил Укра1ни чотирьох р'внт л1кувально-евакуац1йного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й стратегчному р1вн1 вимог административно-правового регулювання в ун1ф1кацИ' стандарт з надання екстрено) медично) \ квал1ф1ковано1 допомоги. Впровадження механзмв цив1льно-вйськово)' взаемодП обумовлюе потребу розробки й упровадження единих для цивильно)' / вйськово) систем охорони здоров'я протоколов надання екстрено1 медично1 допомоги, лнкування й реабШацм хворих \ поранених.
Ключовi слова: екстрена медична допомога; надзвичайна ситуация; цивльно-вйськова взаемод1я; контртерористична операция
Вступ
На сучасному етат розвитку укра!нського сусптьства вщповщно до реформування системи охорони здоров'я Укра!ни та в умовах тривалого збройного протистояння пщ час росшсько! агресй' з початку 2014 р. на Сходi на-шо! держави виклики сьогодення вимагають вщповщно! системи заходiв з надання екстрено! медично! допомоги (ЕМД) пщ час надзвичайних ситуацш (НС) военного характеру [14, 23, 24]. Взагат глобатзащя еколопчних проблем, зростання соцiально-економiчних наслщыв НС, розширення масштабiв терористично! дiяльностi, збтьшення уваги до безпеки населення провщних держав свiту викликали трансформацiю загального поняття «нацюнальна безпека» [21].
Важливою складовою нацiонально!' безпеки Укра!-ни е здоров'я i! громадян, зокрема вшськовослужбов-цiв Збройних сил Укра!ни (ЗСУ), особового складу шших вiйськових формувань i правоохоронних оргашв спецiального призначення, але окремою проблемою залишаються питання цивiльно-вiйськово! взаемоди (ЦВВ) i вiдсутнiсть нацiональних галузевих стандартiв з надання ЕМД, що базуються на доказовiй медицинi [20, 23].
Проблема ЦВВ iз питань медичного забезпечення (МЗ) не е новою. Певш аспекти ЦВВ регламенто-вано нащональними й мiжнародними нормативно-правовими документами, що висвiтлено на сторшках фахових видань та обговорено на наукових форумах Укра!ни [7, 13, 19, 23]. Наприклад, ще в 1970 р. у США було створено Нащональний реестр асощаци фахiв-щв невiдкладно! медично! допомоги (англ.: National Registry of Emergency Medical Technicians, NREMT), що працюють у системi ЕМД (англ.: Emergency Medical Services, EMS), який було призначено для складання сертифшацшних iспитiв та оцшки ком-петентностi практикуючих фахiвцiв на чотирьох рiв-нях: нацiонально реестрований екстрений медичний реагувальник (англ.: Nationally Registered Emergency Medical Responder, NREMR) — початковий рiвень у системi ЕМД, техшк невiдкладно! медично! допомоги (англ.: Emergency Medical Technician, ЕМТ), розши-рений техшк невщкладно! медично! допомоги (англ.: Advanced Emergency Medical Technician, AEMT), EMT-Intermediate/99 i парамедик (англ.: Nationally Registered Paramedic, NRP) як вищш рiвень сертифь
кац!! в системi ЕМД. З 2012 р. у вшськових формуван-нях США спостериаеться тенденцiя до ушфшацп надання ЕМД вiдповiдно до сертифшац!! в системi EMS i NREMT, використовуеться як офiцiйна програма звггносп для цивiльних й вшськових фахiвцiв невщ-кладно! медично! допомоги (МД) [41].
Ще на початку становлення незалежност нашо! держави було прийнято нормативш й директивнi документа Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни (КМ Укра!ни) i силових вiдомств, яы визначають потребу розробки концепцй' i конкретного плану заходiв щодо взаемоди медичних служб ЗСУ та шших вшськових формувань iз державною системою охорони здоров'я (ОЗ), опра-цювання актав законодавства для створення едино! загальнодержавно! системи МЗ вiйськовослужбовцiв i цивiльного населення на випадок надзвичайних ситуацш, надзвичайного стану i на военний час зокрема [1, 20, 28]:
— Постанова КМ Укра!ни вщ 16 жовтня 1995 р. № 819 «Про взаемодш медичних служб Збройних Сил Укра!ни та шших вшськових формувань iз державною системою охорони здоров'я i про створення загальнодержавно! системи екстремально! медицини» ф змь нами, внесеними згщно з Постановою КМ Укра!ни № 1804 (1804-2000-п) вщ 12 грудня 2000 р.);
— Постанова КМ Укра!ни вiд 30 листопада 1998 р. № 1894-65 «Про визначення лшувальних установ Мь нютерства охорони здоров'я Укра!ни, яы братимуть участь в наданнi медично! допомоги в особливий пе-рюд»;
— Розпорядження КМ Укра!ни вщ 24 травня 2017 р. № 352-р «Деяк питання медичного забезпечення вш-ськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу та полiцейських, яы беруть участь в антитеро-ристичнш операцй'»;
— Спiльний Наказ МО та МОЗ Укра!ни вiд 07.02.2018 № 49/180 «Про визначення мехашзму надання вторин-но! (спецiалiзовано!') i третинно! (високоспецiалiзова-но!) медично! допомоги вшськовослужбовцям, як беруть участь в антитерористичнш операцй'»;
— Сптьний наказ МВС та МОЗ Укра!ни вiд 16.08.2018 № 677/1503 «Про затвердження Порядку спiльних дiй сил цивтьного захисту та закладiв охорони здоров'я пщ час здшснення аеромедично! евакуаци повiтряними суднами ДСНС Укра!ни».
Ще у 2015 р. в УкраМ було визначено низку нових принцитв ЦВВ, якi впроваджують мiж системами управлiння збройних сил i цивiльними оргашзащя-ми, зокрема мюцевими державними адмiнiстрацiями, волонтерськими й неурядовими оргашзащями, а саме [16, 28]:
— прюритетне виконання военних цiлей i завдань;
— економне використання наявних ресуршв;
— залучення максимально бтьшо!' кiлькостi учасни-ыв взаемоди;
— наступництво;
— координащя й узгодженiсть дай усiх учасниыв взаемоди.
З метою пiдготовки територи i населення Украши до оборони й повноцшного розвитку системи тери-торiальноl оборони держави вiдповiдно до Указу Президента Украши вщ 5 лютого 2016 року № 39 «Про затвердження вiйськово-адмiнiстративного подту територи' Украши» налагоджена ефективна взаемодiя законодавчо! i виконавчо! гiлок влади. Це вщповщае принципам ЦВВ на основi територiального розподiлу держави на чотири оперативних командування й адмь нiстративно-територiальних зон вiдповiдальностi вш-ськово-медичних клшчних центрiв за МЗ вшськових частин (закладiв) ЗСУ [16].
У крашах Пiвнiчно-Атлантичного альянсу (НАТО) медична служба становить 8—10 % вщ загально! чи-сельностi вiйськових формувань, у ЗСУ — 8 %. Зпдно з J-структурою вiйськ НАТО, що спрямована на досяг-нення чггкого розмежування повноважень мiж уйма органами вшськового управлiння за принципами кра!н Пiвнiчно-Атлантичного альянсу, i вщповщно до Наказу МО Украши вiд 10.12.2019 № 624 «Про внесення змш до Перелiку оргашв вiйськового управлiння, юрисдик-цiя яких поширюеться на всю територiю Украши», пункту 37, формування Командування Медичних сил Збройних сил Украши передбачае об'еднання медич-но! служби тд едине керiвництво командувача медичних сил, якш пiдпорядковуеться головнокомандувачу ЗСУ. У свою чергу, це дозволить створити медичш роти як окремi частини з шдпорядкуванням команду-вачу медичних сил.
Оргашзащя МЗ вшськ в умовах сучасних локальних вшн значною мiрою залежить вiд характеру, масштабу бойових дай i виду засобiв ураження. З огляду на спе-цифiку ведення бойових дш незаконними збройними формуваннями, якi використовують тактику засадних, диверсшно-терористичних, партизанських маневро-вих д1й, не позначених у статутах, в умовах «розширено-го поля бою», за наявност великих промiжкiв мiж бо-йовими порядками вшськ, осередковий характер бо!в противника, влаштоваш засiдки, мiннi загородження виникае необхщшсть постiйного пошуку щодо подготовки й ведення военних операцш Зокрема, до числа особливостей ведення бойових дай у зош проведення контртерористичних операцiй в Укрш'ш, яы вплину-ли на органiзацiю МЗ сил антитерористично! операци (АТО, з 30 квггая 2018 р. — Операщя об'еднаних сил (ООС)), належала вщсутшсть належно! взаемоди мiж
керiвними ланками медичних служб силових ведомств i3 цивiльними ЗОЗ та установами МОЗ Украши в зош проведення АТО [12, 25].
Вiйськовi конфлшти сьогодш не мають рис, прита-манних вiйнам минулого — широких фронпв, ешело-нування сил i засобiв, тилового забезпечення вiд поля бою до вщдалених територiй углиб краши. Сучаснi вш-ни стали асиметричними: немае чггко! постшно! лши фронту, е окремi вогнища збройного протистояння, як швидко змiнюють локал1зацш. Сучасна вимога до вшськово! медицини — наблизити хiрургiчну допомо-гу безпосередньо до зони бойових дай з метою зберегти життя, зiр i кiнцiвку пораненому [5, 9]. Гасло сучасних вшськових хiрургiв краш НАТО: Right patient, right place, right time, right care (надати правильним пащен-там у правильному мющ в правильний час правильну допомогу) повторюе вiдомi слова В.А. Оппеля про те, що поранений повинен отримати допомогу там i тод^ де i коли вш ii потребуе.
Так, у 2016 рощ одним з ключових аспекпв орга-шзаци надання квалiфiкованоi' i спецiалiзованоi' ме-дично'1 допомоги вшськовослужбовцям i цивiльному населенню територiй, прилеглих до району бойових дiй, стало визначення деяких центральних районних лшарень Лугансько1 i Донецько1 областей, Дншропе-тровсько'1 обласно'1 кшшчно! лiкарнi iменi I.I. Мечникова i клшчних закладiв Нацiональноi' академп медичних наук Украши, яы скоординованi системою лшувально-евакуацшних заходiв МЗ сил АТО. Наве-дене рiшення дало змогу надати ЕМД понад 6,5 тис. поранених i понад 37 тис. хворих вшськовослужбов-щв [1, 20, 22, 29].
Вщповщно до чого була прийнята нова редакщя «Военно-медично1 доктрини Украши» (Постанова КМ Украши вщ 31 жовтня 2018 р. № 910), яка, маючи обо-ронний характер, розглядае «модершзацш вшськово! системи охорони здоров'я у напрямi концентраций зу-силь на заходах з медичного забезпечення вшськ (сил) у можливих конфлштах з максимальною ii штегращею iз цивiльною системою охорони здоров'я» [20]. А це, у свою чергу, передбачае низку положень щодо того, що в основному надання медично! допомоги хворим i пораненим вшськовослужбовцям на третьому й четвертому рiвнях МЗ проводиться переважно в закладах цившьно! системи ОЗ, що вщповщае ii рiвням медич-но! допомоги [25]. На виконання Указу Президента Украши вщ 6 червня 2016 р. № 240/2016 «Про ршен-ня Ради нацюнально'].' безпеки i оборони Украши вщ 20.05.2016 р. «Про Стратепчний оборонний бюлетень Украши», вiдповiдно до завдання 4.2.1 «Матриц до-сягнення стратепчних цiлей i виконання основних завдань оборонно'].' реформи» розвиток цього положен-ня передбачае забезпечення на нацюнальному рiвнi мiжвiдомчоi координацii дгяльносп медичних служб сил оборони, системи охорони здоров'я та освгги держави щодо ефективного й рацюнального використання медичних ресуршв, забезпечення стандартизаци медичноi допомоги, евакуацii, реабштаци i пiдготовки медичного персоналу.
У свгговш практицi, зокрема в рекомендащях Все-свггаьо! оргашзацй' охорони здоров'я (ВООЗ), piBHi МД визначаються вiдповiдно до медичних завдань, на яы вони спрямованi, а також вщповщно до квалiфiка-Щ1 надавачiв. Тому на виконання Розпорядження КМ Украши вiд 22.05.2019 № 383-р «Про схвалення концепций розвитку системи екстрено!' медично!' допомоги», згiдно з пунктом Концепцй' «Забезпечення ефективно'1' першо! допомоги», «...вживану в Укра!ш термшоло-гiю необхiдно вдосконалити для вiдповiдностi таким мiжнародно-визнаним подходам. <...> Зокрема, слiд розрiзняти так! етапи надання допомоги людиш, яка перебувае у невiдкладному станi, залежно вiд суб'eктiв надання тако! допомоги: перша базова допомога, перша розширена допомога, догосттальна базова допомога, догосттальна розширена допомога, госштальна екстрена медична допомога та госштальна спецiалiзо-вана допомога. <...> Сьогодш в Украïнi зусилля е фраг-ментованими, позбавленими загально! органiзацiйноï мети, цшьово! методологiчноï та iнформацiйноï шд-тримки. Для стiйкого покращення ефективност зу-силь, ят спрямованi на забезпечення надання першо! допомоги постраждалим в екстрених ситуащях, вони повинш бути органiзованi як взаемозв'язана система шляхом системно! сшвпращ органiв державно! влади та оргашв мiсцевого самоврядування, урядових та не-урядових установ та оргашзацш i громадян з метою по-силення якостi першо! допомоги».
Отже, удосконалення пiдходiв до реагування на НС повинно включати: розробку й упровадження ново! методологи' оргашзацй' надання ЕМД i проведення медичного сортування постраждалих на догосштальному еташ внаслiдок масового випадку (включно з алгоритмом взаемодй' екстрених рятувальних служб i медичних пщроздшв силових вiдомств) [8, 21]. Проте питання мiжвiдомчоï взаемодй' при наданш ЕМД населенню на територiях проведення спещальних операцiй i НС военного характеру висвплеш недостатньо й потребують подальшого розкриття. Мета наведено! роботи полягае у визначенш принцишв цивiльно-вiйськовоï взаемодй' при наданш ЕМД на територiях проведення спещаль-них операцiй в Украïнi.
Мета дослщження: визначити принципи ЦВВ при наданш ЕМД на прилеглих територiях до району бойових дай i в зош проведення спещальних операцш в Украïнi, у тому чи^ виконати порiвняння лшуваль-но-евакуацшних заходiв у Збройних силах Украши iз цивiльною системою охорони здоров'я при подоланш медико-санiтарних наслiдкiв НС военного характеру й вщповщно до стандарпв НАТО, визначити потребу в розробщ й упровадженнi единих протоколiв надання ЕМД як для цивтьно!, так й вiйськовоï систем ОЗ.
Матерiали та методи
Вiдповiдно до реформування системи ОЗ Украши й практики його реал1зацй', у тому чи^ в особливий перюд держави, на основi бiблiографiчного й семан-тичного методiв пiзнання проведено системний аналiз мiжнародного законодавства, у тому чи^ стандартiв i
директив Швшчно-Атлантичного альянсу, i норматив-но-правових акпв Укра!ни, якi регламентують етапи реформування пдсистеми ЕМД та особливостi мiжвi-домчого адмiнiстративно-правового регулювання.
Об'ектом дослщження дано! роботи визначено систему ЕМД Украши в умовах НС военного характеру. Предметом дослщження була ЦВВ у системi ЕМД Украши вщповщно до вимог медичного захисту вш-ськовослужбовщв i цивтьного населення на прилеглих територiях i в зош проведення спещальних операцш.
Аналп-ичний огляд проведено на виконання науко-во-дослiдницькоï роботи «Розробка принцишв галузе-во! i мiжвiдомчоï взаемодй' при наданш екстрено! медично! допомоги населенню на територiях проведення антитерористичних операцш та при надзвичайних ситуащях з масовим ураженням людей», що затверджена МОЗ Украши (номер державно! реестрацй' 0118U1140, роки виконання — 2018-2020; НМАПО iм. П.Л. Шупика, керiвник — д.м.н., проф. Г.Г. Рощш).
Результати та обговорення
Трансформащя стандартiв з питань оргашзацй' надання ЕМД у ЗС Украши вщповщно до оргашзацшних основ доктрини з МЗ сил оборони ЗС кра!н — члешв НАТО, а саме стандарту AJP-4.10 (англ.: Allied Join Doctrine for Medical Support), обумовила запроваджен-ня в системi МЗ ЗСУ кшькох рiвнiв лшувально-ева-куацiйних забезпечення (рис. 1) [1, 3, 22, 29, 36]. МЗ розпочинаеться на полi бою i завершуеться в реабшта-цшно-вщновних медичних центрах краши. Вiдповiдно до впроваджувано! «Доктрини НАТО щодо цивтьно-вiйськовоï медично! взаемодй'» (AJMedP-6) одним iз напрямiв реформування ЗСУ i !х розвитку е модерш-зацiя системи МЗ iз максимальною iнтеграцieю il з цивильною системою ОЗ [1, 37].
Перший рiвень МД органiзують на тактичному рiвнi за рахунок сил i засобiв медично! служби батальйону, з можливим пiдсиленням за рахунок: медичного пункту батальйону (МПБ), медично! роти бригад (МРБ) i передових хiрургiчних груп вшськових мобтьних гос-ппатв (ВМГ) [8]. Наведений рiвень догосштально! допомоги передбачае надання домедично! i першо! МД у зош бойових дш i першо! лшарсько! допомоги в МПБ або при розгортанш передових хiрургiчних груп на бтьш загрозливих напрямках ведення бойових дш, до яких належить: проведення медичного сортування, початок надання необхщних реанiмацiйних i ста-бiлiзацiйних заходiв (вiдповiдно до принцишв DCS (англ.: Damage Controle Surgery) i DCR (англ.: Damage Controle Resustitation)) i тимчасове утримання поране-них перед проведенням медично! евакуацй', у тому чис-лi аеромедично! (рис. 1) [6].
Згiдно з нормативним документом STANAG (англ.: Standartizasion Agreement), який фiксуe домовленiсть мiж кра!нами — членами НАТО, i документами, рати-фiкованими на нацюнальному рiвнi, а саме STANAG 1208 AMedP-1.9 i STANAG 2549 AMedP-24, надання ЕМД особам, якi перебувають у невщкладному станi, здiйснюють вщповщно до нацiональних протоколiв i
нацюнального перелiку лiкарських 3aco6ÍB, а пiд час проведення вшськово! операцй' бригади ЕМД i медич-ний персонал хiрургiчних бригад мають володiти техш-ками надання первинно! ЕМД з дотриманням певних часових вимог (рис. 1, 2) [38, 39]:
1. Життезбернакш втручання, спрямоваш на зупин-ку гостро! кровотеч^ забезпечення проxiдностi дихаль-них шляxiв, пiдтримку функцй' дихання й кровообь гу, — упродовж перших 10 хв пiсля травми, поранення або розвитку ктшчних ознак нeвiдкладного стану.
2. Розширена реашмащя й долшарняна нeвiдкладна допомога — упродовж 1 години тсля травмування, поранення або розвитку клшчних ознак неводкладного стану.
3. Втручання вiдповiдно до принцишв DCS i DCR, спрямованi на збереження життя, кiнцiвки та ii функцй', — не пiзнiшe нiж через 2 години тсля травми або поранення.
1снують основнi поняття, що визначають змiст ль кувально-евакуацшних заxодiв при наданнi МД по-раненим i хворим, а саме: вид МД i обсяг МД, що засноваш на принципах тактично! медицини в умо-вах бойових дай i тактично! екстрено! медицини. Пд видом МД розумшть певний перелш (комплекс) ль кувально-профiлактичниx заxодiв, якi проводяться при пораненнях i захворюваннях особовим складом вiйськ i медичною службою на полi бою, в осередках масових саштарних втрат i на етапах медично! евакуа-ци (ЕМЕ) (рис. 3) [6].
Конкретний вид МД визначаеться мiсцeм надання, умовами бойово! обстановки, пiдготовкою ошб, якi и надають, i наявнютю нeобxiдного медичного облад-нання й оснащення. Обсяг МД — це сукупнють лшу-вально-профiлактичниx заxодiв, що здшснюються по-
раненим i хворим на даному ЕМЕ. Обсяг МД i термши лшування поранених i хворих залежать вiд умов бойово'!, тилово! i медично! обстановки.
Тактична медицина забезпечуе надання ЕМД у не-безпечнiй ситуацй', яка включае збройний обстрiл/ стрiлянину; очОкування iншо! небезпеки; кримiнальну дiю злочинщв; ситуацй' i3 заручниками, але не обме-жуеться цим. Навiть незначна небезпека не дае мож-ливост надавати МД постраждалим, що передбачено звичайними нормами екстрено! медично! служби. За-лежно вод медичних i тактичних перспектив на фош можливо! бойово! ситуацо! проводиться тактичне ме-дичне планування й оцiнка загроз [4—6, 27].
Медичний план мае бути подготовлений перед про-веденням бойових/оперативних дай, вш повинен вклю-чати проаналiзованi медичнi загрози, що можуть ви-никнути пiд час або тсля проведення бойово! операцй. Обговорення плану мае бути включене в стандартну частину подготовки команди до початку бойово! операцй. Кожний член команди повинен знати план на всяк випадок.
АналОз медичних загроз передбачае розробку ме-дичного плану як частини загального плану бойово! (спешально!) операцй. Безпосередньо проводиться оцшка медичних знань i можливих ризиыв, що по-водомляються учасникам операцй. 1нформашя, вико-ристана для подготовки плану, мае на мет запобiгти захворюванню або травм^пораненню под час проведення операцй.
Медичний план передбачае таю пункти обговорен-ня (формат додатка):
1. Ситуащя: тактична; медична.
2. Операшя (вшськова/цивтьна), що включае пере-лш медичних запитань: хто? що? коли? чому?
Вид МД до 2013 р. Перша медична Долшар-ська Перша лшарська Квалiфiко-вана Спещал^ зована Високо-спеща-лiзована РеабЫ-тацiя
Час надання МД До 30 хв 1,5-2 години 2-3 години 8-12 годин Протягом перших дiб Упродовж пiкування ускладнень i травматично!хвороби
Етап медично! евакуаци (Саытарний гепкоптер) ^ Аеромедична евакуащя ^ (Саытарний птак)
МПБ, МРБ, Зона бойових дм передовi xipypm^ (3 етапи МД) групи ВМГ ВГВМКЦ (i групи пщсипення у ВМГ) ВМКЦ (ре-гюнарний), НВМКЦ «ГВКГ» ЦР МО Укра!ни
Рiвень МЗ за стандартом НАТО (з 2016 р.) 1 рiвень (68W, CLS, TCCC, 1-СТ-3). Початок надання заходiв DCS, DCR II рiвень (продов-ження DCS, DCR) III рiвень IV рiвень Медична реабттащя
Етап МД Мобопьы спроможност (догосттальна допомога) Стацюнары спроможностi (госпiтапьна допомога) Вщновлю- вальне пiкування
Рисунок 1. Схема л1кувально-евакуац1йних заходов Збройних сил Укра/ни [6] Примтки: ВМКЦ — в!йськово-медичн1 кл1н1чн1 центри; НВМКЦ «ГВКГ» — Нацюнальний в1йськово-медичний кл!н!чний центр «Головний вйськовий кл!н!чний гостталь» МО Укра/ни; ВГ ВМКЦ — в!йськов1 госпiталi, пщпорядкован! вйськово-медичним кл!н!чним центрам репошв.
Рiвень МД Первинна (екстрена) Вторинна Третинна Палiативна й медична реабЫта-цiя
Вид допомоги Домедична Перша медична Перша пiкарська Спецiалiзована Високоспе-цiалiзована (високотех-нопогiчна)
Час надання МД До!зд у мют — 10 хв, за межами мюта — 20 хв До 1 години («золота година») Упродовж 3-6 годин (DCS, DCR); стабгтзащя стану до 3-5 дiб Упродовж лкування ускладнень i травматично! хвороби
Етапи надання медично! допомоги Догосттальна допомога Госттальна допомога Вщнов-лювальне пiкування
Перша базова й перша розширена Догос-ттальна базова Догоспи тальна роз-ширена Госпiтапьна екстрена Госпiтапьна спецiапiзована
Етапи медично! евакуаци силами цивтьних ЗОЗ Зона НС военного характеру (само-та взаемодо-помога) Брига-ди ЕМД 1 черги; рятувальы пiдроздiпи ДСНС Бригади ЕМД II черги; спе^али зован бри-гади ЕМД мобтьного госпiтапю В^тення Е(Н)МД або ED, ЦТ I рiвня (на базi ЦРЛ) БЛ1Л, ЛВЛ, ЦТ II рiвня (ЛШМД, МКЛ, ОКЛ, вiдомчi ТМО МВС i СБУ) ЦТ III рiвня; спе^а-лiзованi в^тення кафедр МАПО та медичних уывер-ситетiв, ЗОЗ НАМН Укра!ни МЫю-терство соцiапьно! попiтики. Профiпьнi санаторi! i ЛВЛ, пщпо-рядкованi МОЗ
Кадрове за-безпечення ^вень ква-лiфiкацil) FR(перший на мющ поди) — BLS EMR, ЕМТ, АЕМТ, NRP — ALS, PhTLS PhTLS, ATLS, початок DCS, DCR Спецiапiзацiя за фахом: травматолопя, комбустiопогiя, нейрохiрургiя, офталь-молопя, щелепно-лицьова, торакальна, судинна хiрургiя, проктолопя Реабти толопя (фiзична, психопогiч-на)
Терито-рiальний розподт Госттальы округи цивтьно! системи ОЗ (вщповщають адмшютра-тивному устрою Укра!ни) Територiапьнi медичн об'еднання
Рисунок 2. Схема л!кувально-евакуац!йних заход!в при НС военного характеру в'щпов'щно
до взаемодИ 1з цивльними закладами ОЗ Прим1тки: БЛ1Л — багатопроф'льш л!карн! ¡нтенсивного л!кування; ЛВЛ — л!карн! вщновного л!кування; ЦТ — центр травми; ОКЛ — обласн! кл'1н!чи1 л!карн1.
Рiвень МД Вид МД вщповщно до рiвня МЗ Термшовють заходiв Обсяг
Скорочений Повний Розширений
I Перша медична (домедична), перша лкарська - I I + На
II Передовий та базовий рiвень: квалiфiкована (екстрена). Покращений II рiвень вщпови дае виду МД «кватфкована з елементами спеща^зовано!» а — невщклады б — вщстрочеы На II (а + б) II +
III Спецiапiзована а — невiдкпаднi б — вщстрочеы Ша III (а + б) -
IV Спецiапiзоване ^кування (третинна) - -
V (Реабiпiтацiя) - -
Рисунок 3. Характеристика рiвнiв, обсягу й змСту медичноI допомоги [6]
3. Виконання: медична концепщя дiй пiд час про-ведення операци; специфiчна дiяльнiсть медично'! ко-манди.
4. Пiдтримка: тактична евакуащя; !'жа/вода/саштар-нi умови.
5. Командний контроль i зв'язок: радючастоти/по-зивш/телефонш номери; карти; координати розташу-вання й зони; медичне управлшня тд час операци.
Медична розвщка передбачае так1 пункти обгово-рення:
1. Тип операци.
2. Кльюсть потенцшних пацieнтiв.
3. Вiк потенцiйних пащентав.
4. Попередньо iснуючi стани.
5. Особливють населення (дiти, люди похилого вiку, iнвалiди, iнша мова).
6. 1нше.
Оц1нка медичних загроз передбачае таю пункти об-говорення (для команди вшськових фа\1вщв):
1. Кшматичш/погодш умови, включно: температура (холод/спека); опади (дощ/сни); вiтер/напрямок вiтру; iнше, щоб захистити здоров'я.
2. Небезпечнi речовини/вибуховi речовини: хiмiчнi; радiацiйнi; iмпровiзованi вибуховi пристро!.
3. Бiологiчнi загрози.
4. Небезпечш тварини/небезпечнi рослини.
5. Мiсцевi специфiчнi загрози.
6. Необхiднi засоби шдивщуального захисту (бронежилет, каска, маска тощо).
Медичне планування й ресурси передбачають так1 пункти обговорення:
1. Розташування ключових територш: район зо-середження; мiсця збору постраждалих; сортувальна зона/зона лiкування.
2. Транспорт ЕМД: наземний саштарний транспорт (запасне розташування); повпряний санiтарний транспорт; мюце приземлення; широта/довгота (GPS).
3. Лшарня: найближча лiкарня; травма-центр; от-ковий центр; iнше.
4. Служби шдтримки: токсикологiчна служба/
контроль отруйних речовин, тел.:_; ветери-
нарна служба/контроль за тваринами; псииатр/пси-холог/священник; соцiальнi служби/служби допомоги дп\ям; комунальнi служби.
5. 1нше.
За ознаками потреби в однорщних лшувально-профiлактичних i евакуацiйних заходах проводиться розподш постраждалих i хворих на категорп, що визначаеться як медичне сортування, а змют цих заходiв визначаеться вiдповiдно до медичних по-казань, обсягу надано! медично! допомоги на кожному еташ медично! евакуацп. Медичне сортування набувае особливого значення при лшвщацп наслщ-кiв НС, пов'язаних з появою протягом короткого перiоду велико! кшькосп постраждалих (хворих), бiльшiсть з яких потребують термiново! МД та евакуацГ! iз зони НС, коли неминуче виникае дисбаланс мГж кшьыстю постраждалих, як потребують надання МД, i наявними силами й засобами з !х
можливостями, що визначае мету, ochobhî поняття й принципи [15, 27]:
— необхщшсть надання ЕМД у максимально короткий термш якомога бтьшш ылькосп постраждалих, яи мають шанс на виживання;
— розподiл постраждалих на групи за принципом потреби в однотипних л^вально-профтактичних та евакуацшних заходах залежно вiд медичних показань i конкретно! обстановки, що склалася в зош НС або бо-йових дiй.
На полi бою е три категори' поранених: солдати, яи все одно помруть; солдати, яы все одно виживуть; солдати, смерт яких можна запобити, якщо негайно вжити правильних рятувальних заходГв (« 7—15 %). До 87 % смертей у бою вГдбуваються до того, як поранений дютанеться до лГкарняного закладу. Доля поранених часто залежить в!д людини, яка першою надае !м допо-могу. Тому видтяють поняття «превентивш смерта» — це смерта, яким можна було запобити, надавши першу медичну допомогу [8].
Принципи медичного сортування:
— медичне сортування слГд розпочинати в проце-d надання першо! допомоги й продовжувати на вшх ЕМЕ;
— внутрГшньопунктове медичне сортування — комплексний процес, обов'язково е дГагностичним, прогностичним i передбачае прийняття евакуацшно-транспортного рiшення;
— медичне сортування повинен виконувати най-бтьш квалiфiкований медичний працiвник, наявний на даному ЕМЕ;
— медичний персонал, який виконуе сортування, керуеться единою класифшащею хвороб i травм i еди-ними вимогами до методики сортування;
— система медичного сортування повинна бути простою i зрозумтою для вшх;
— результата медичного сортування фшсуються спещальними позначеннями, а також записами в ме-дичних документах;
— медичне сортування здшснюеться в штересах бтьшосп постраждалих i спрямовуеться на надання першочергово! допомоги пораненим, перспективним щодо повернення до лав ЗСУ (прогнозу для життя).
У державах НАТО з 2005 року протоколи тактично! медицини включено в навчальш програми подготовки вшськового персоналу, яи зобов'язаш надавати доме-дичну й долiкарську допомогу на основГ навчального курсу «Догосттальна допомога для тдтримання життя при травмах» — PHTLS (англ.: Prehospital Trauma Life Support) за системою NAEMT (англ.: National Association of Emergency Medical Technicians) [34]. Надання ЕМД пораненому з бойовою травмою на до-госштальному еташ здшснюють в!дпов!дно до мiжна-родного протоколу «Тактична допомога пораненим в умовах бойових дш» — TCCC (англ.: Tactical combat casualty care) або його цивтьного аналогу TECC (англ.: Tactical emergency casualty care), який застосовують цившьш бригади ЕМД за умов протистояння озбро-еним порушникам правопорядку та в умовах НС во-
енного характеру. У першу чергу наведеш протоколи направлено на запобиання смертельним випадкам, яким можна запобiгти, вони визначають прiоритети тактичного польового лшування — MARCH(E): ма-сивна кровотеча з поранено! кшщвки (англ.: Massive life threatening hemorrhage), що становить « 60 %; травматична обструкцiя дихальних шлямв (англ.: Airway management) « 6 %; запобиання напруженому пневмотораксу (англ.: Respiratory management) « 33 %, бо-ротьба с проявами травматичного шоку (Circulation) i гiпотермiею (Hypothermia), будь-що iнше (Everything else) [8, 27, 32, 40].
Наприклад, для ушх вiйськовослужбовцiв армй' США застосовуеться протокол ТССС-АС (англ.: All Combatants, «для вшх комбатанпв»). Фахова тдго-товка бойового медика Грунтуеться на 16-тижневому курсi пiдготовки медичних фахiвцiв ЗС кра!н — члешв НАТО (Combat medic specialist — 68W), що включае де-тальне теоретичне й практичне навчання за протоколом надання допомоги пораненим i порятунку життя шд час бою: для медичного персоналу — ТССС-МР (англ.: Medical Personnel), для бшця-рятувальника — CLS (англ.: Combat Life Saver) [32].
Тому з метою забезпечення надання ЕМД в умо-вах НС вшськового характеру в Укра!ш ще у 2015 р. для подготовки медичного персоналу ЗСУ було введено адаптоваш протоколи тактично! медицини як аналог TCCC i TECC: ТЕМДБ — шаблон домедично! i догосштально! ЕМД в польових умовах постражда-лому з бойовою травмою, який використовуе максимально практичний шдхщ до тактики надання й обсягу допомоги й евакуаци, i ТЕМДЦ — цившьний аналог тактично! догосштально! ЕМД постражда-лим за умов протистояння озброеним порушникам цившьного правопорядку та в шших НС вшськового характеру, як стандарт лшування бойово! трав-ми на етапах евакуаци, яш зазвичай здшснюють у цившьш медичш заклади, але змшений вiдповiдно до ситуацiй, правил i норм, яш застосовуються в цившьних сферах: у першу чергу в службi ЕМД, органах правопорядку й пожежно-рятувальнш службi. У 2017 рощ вiдповiдно до положень ново! редакци Стандартизовано! угоди НАТО № 2122 стосовно навчання вшськовослужбовщв надання первинно! МД пораненим i основ гшени для вiйськового персоналу в Укра!ш введено в дш адаптований стандарт шдивщуально! пiдготовки вшськовослужбов-цiв 1-СТ-3 i фахово! пiдготовки вiйськового медика. Для набуття вшськовослужбовцем спроможностi рятувати й збериати життя людини, яка перебувае у невщкладному станi, в умовах бойово! обстановки, стандарт подготовки 1-СТ-3, як один з роздшв бойово! пiдготовки, що мае самостшне значення, застосовуеться пiд час оргашзаци та проведення заходiв з тактично! медицини вшськовослужбовшв у ЗСУ, шших вшськових формуваннях, а та-кож в установах, закладах та оргашзащях вшх форм власносп, що здшснюють подготовку (навчання) вiйськовозобов'язаних i допризовнишв [26].
Допомога пораненому/постраждалому щд час бо-йових д1й подшяеться на три етапи (зони):
1. Допомога щд вогнем (зона прямо'! загрози, «гаря-ча зона») — CUF (англ.: Care Under Fire): в умовах об-стршу артилерй', автоматного й кулеметного вогню, да бойових отруйних речовин тощо:
— допомога надаеться фактично на мющ поранен-ня/пошкодження;
— мiсце знаходження небезпечне в цей момент;
— ризик для збтьшення ктькосп постраждалих дуже високий;
— медичне оснащения становлять тльки тi засоби, що мае при œ6i поранений i/або особа, яка надае до-помогу.
2. Допомога в тактичних польових умовах (зона непрямо! загрози, «тепла зона») — TFC (англ.: Tactical Field Care): все ще небезпечне розташування, але за-гроза невелика:
— медична допомога надаеться медичним пращв-ником у безпечному, наскшьки це можливо, мющ розташування шсля того, як загроза була водстороне-на або команда виведена/перемдаена з небезпечно! зони;
— медичне оснащення на цьому еташ складаеться з того, що переноситься вшм персоналом команди, у тому чист медичними пращвниками;
— обсяг медично! допомоги, що надаеться на цьому еташ, пов'язаний з часом очшування й можливостями евакуаци' постраждалих у госттат або перемдаенням у повшстю безпечну зону.
3. Допомога в умовах евакуаци' (зона тактично! евакуаци', «холодна зона») — MEDEVAC/TACEVAC (англ.: Tactical Evacuation Care): мюце збору для тактично! евакуаци', проведення первинного сортування:
— лшування проводиться коли поранений/постраж-далий шдготовлений i розмдаений в евакуацiйний транспорт (автомобть, вертолiт, iнше);
— транспортування може бути складовим елемен-том оперативного пщроздту або доступним через iншi ресурси;
— наявне медичне оснащення, що попередньо пд-готовлене медичним персоналом, та обладнання.
Вiдповiдно до рекомендацш експертiв НАТО ме-дичш засоби й обладнання для надання першо'1' та екс-трено! МД мають бути розробленi кожною державою вщповщно до нацiонального законодавства з урахуван-ням сучасних мiжнародних вимог. Так, уш вшськово-службовцi для надання першо'1' МД у бойових умовах, повинш бути забезпечеш шдивщуальною аптечкою типу IFAK (англ.: Idividual First Aid Kit). Стандартний список складу аптечки передбачае:
— кровоспинний туршкет САТ (англ.: Combat application tourniquet) або SOFT (англ.: Special operation forces tactical tourniquet);
— зашб для зупинення кровотечi у виглядi бинта, просоченого гемостатиком (англ.: QuikClot Combat Gauze Z-Folded);
— компресшний бандаж-пов'язка (англ.: First Care Military Emergency Bandage);
— назофарингеальний повотропровод (англ.: Nasopharyngeal Airway) водповодно до власного розмГру бшця;
— лубрикант для змащування назофарингеального повпропроводу;
— оклюзшна налiпка для герметизацо! проникаючих поранень грудно! китки HALO Chest Seal;
— декомпресшна голка ARS (англ.: Air Release System): голка з катетером для стравлювання повотря при напруженому пневмотораксi;
— комплект таблеток, який приймаеться водразу тсля поранення й запиваеться водою: парацетамол — 1000 мг, мелоксикам — 15 мг, гатифлоксацин — 400 мг;
— протиошкова годрогелева пов'язка BurnTec;
— тактичш ножищ;
— пластир гiпоалергенний на нетканш основу
— перманентний чорний маркер для запису часу на-кладання турнiкета й заповнення «Картки догляду за пораненим у бою»;
— «Картка догляду за пораненим в бою».
Протокол ТССС обов'язково передбачае заповнення первинно! форми медично! документацо! — «Картки догляду за пораненим в бою» (рис. 4) [30].
Останшм часом догосттальна неводкладна медич-на допомога (англ.: Pre-Hospital Emergency Medicine, PHEM) була визнана Загальною медичною радою США (англ.: General Medical Council, GMC) подви-
дом спещальносл «невiдкладна медицина». Курс подготовки з PHEM використовуеться в цившьних i вшськових умовах протягом багатьох роив; остан-ш конфлГкти в 1раку й Афгашсташ привели до зна-чних змш у вшськовш системi PHEM (англ.: military-PHEM, MPHEM), багато з яких були прийнят в цившьних службах PHEM багатьох кра!н своту [35]. Водповодно до чинного законодавства Укра!ни, а саме: законiв Укра!ш «Про екстрену медичну допомогу», «Нащональну полщш», «Про Нацiональну гвардiю», «Кодекс цившьного захисту Укра!ни», навчання з до-медично! допомоги е обов'язковою складовою систе-ми службово! подготовки.
Отже, пГдготовка як вшськовослужбовщв, так й ме-дичного персоналу цившьно! системи ОЗ за протоколами TCCC, CLS, 68W i 1-СТ-3 i застосування принципов MARCH(E), DCR i DCS створюють передумови для ефективного надання догосттально! ЕМД пораненим Гз бойовою травмою в умовах сучасних вшськових конфлштав.
Другий рГвень МД також воднесено до тактичного рГвня з використанням ресуршв медично! служби бри-гади для надання квалГфшовано! медично! допомоги, у тому числГ хГрурпчного лГкування, проведення реаш-мацшних i протишокових заходГв, тимчасово! гостта-лГзацо! перед подальшою евакуащею, але в цившьнш системГ ОЗ цей рГвень визначено як «спещалГзована»
ТИП ЕВАКУАЦ1Т:
В1ИСЬКОВИИ №:_
КАРТКА ДОГЛЯДУ ЗА ПОРАНЕНИМ В БОЮ
ПР13ВИЩЕ ТА 1М'Я: .
ДАТА (Д-М-Р):______
П1ДРОЗД1Л:________
1НД. №:_
___ ЧАС: _
АЛЕРГ11: _
Мехашзм: (вщмиьтв X Bci, що мали Micue)
□ Артилерга □ Ошк □ Впав □ Граната □ Вогнепальне □ СВП
□ Мша □ Аварга □ РПГ □ 1нша:_______________________________
1нформацш травми: (в|дм|тьте Bei м!сця X)
Статус: (заповнiь клиники)
Час
Пульс (частота, мюце)
Кров'яний тиск
Частота дихання
Пульс 0х%02 насич.
Притомнють (АУРи)
Шкала болю (0-10)
ТИП ЕВАКУАЦ1Г:.
В1ИСЬКОВИИ №:_
Терашя: (вщм1тьте X eci ли та заповн1ть поля)) С: EU Джгуг (юнц1вка) EU Джгут (тазовий) EU Тиснуча пов'язка I I Гемостатична пов'язка Тип _
А: EU Неушкод. EU НФТ EU Комкотом. EU ETT EU 1нше Тип: _ В: DOj П Деком, голк. □ Леген. труб. □ Оклюэ. MJ1IB Тип:
С: Назва Об 'см Шлях Час
PiduHa
Кров
Лки: Назва Доза Шлях Час
Анальгетики (Кетанов,
МорфЮ, т.п.)
Антибютики (Моксифлокса-цин, т.п.)
/ми/
1НШЕ: □ Комбат-Пт-Пак □ Пов'язк. око (□ Пр. □ Ли.) □ Шина I I 3ano6ir. rinoTepMii Тип:_
ПЕРШИИ РЯТ1ВНИК ПР13ВИЩЕ, 1М'Я: -
1НД. №:.
Рисунок 4. Картка догляду за пораненим у бою (форма DD1380)
(рис. 2). Цей рiвень залежно вiд чисельностi пщроздь лiв, в iнтересах яких здiйснюеться МЗ, а також оперативно!' i медико-тактично! ситуацй' може бути: пере-довим, базовим або покращеним другим рiвнем, що вiдповiдае такому виду МД, як квалiфiкована з елемен-тами спецiалiзованоï (рис. 3).
Свггова статистика воен i локальних вшськових кон-флiктiв свiдчить про переважання частоти вогнепаль-них поранень кшщвок, що становить 54—70 %. Пд час антитерористично! операцй' на Сходi Укра!ни вогне-пальнi поранення кшщвок становлять 62,5 % [17]. Не-зважаючи на розвиток сучасних технологш, виконання хiрургiчноï обробки вогнепального поранення — один з основних засобiв лшування:
— ранню хiрургiчну обробку виконують у першу добу шсля поранення;
— вщстрочену — на другу добу;
— шзню — на третю добу й шзшше.
Первинна хiрургiчна обробка поранення повинна бути одномоментною i по можливост вичерпною, вторинна обробка направлена на лшування усклад-нень, що виникають у ранi. Первинна й вторинна хiрургiчна обробки за необхiдностi можуть виконува-тися декiлька разiв, у таких випадках !х називають по-вторними. Первинну хiрургiчну обробку вогнепаль-них ран проводять вiдповiдно до загально! концепцй' виконання хiрургiчноï обробки ран (розшчення рани, сiчення краю рани й нежиттездатних тканин, вида-лення стороннiх предметiв, дренаж кишень i порож-нин, закриття рани), але вона також мае особливосп, пов'язаш з дiею додаткових вражаючих факторiв вог-непально! збро!: ударно! хвил^ високо! температури й полум'я, токсичних продукпв вибуху й горшня [2]. Поетапно швидко здiйснюються заходи невщкладно! медично! допомоги, першо! лшарсько! допомоги у скороченому або повному обсяз^ а за наявностi вщ-повiдних умов — хiрургiчна стабшзащя. Надалi засто-совують евакуацiю на rai заходiв iнтенсивноï терапй' адресно на той рiвень, де найбтьш адекватно буде надана допомога конкретному пораненому при кон-кретнiй травмi [5, 18].
Третiй рiвень МД належить до оперативного рiвня надання медично! допомоги в стацюнарних вшськових або цившьних ЗОЗ, а також у вшськових мобтьних гостталях, яи розгортають у межах зони проведення бойово! операцй'. Тому залежно вщ оперативно-бойо-во! обстановки, тяжкост стану пораненого й характеру поеднано! травми цей рiвень призначений для надання як квалiфiкованоï, так й спецiалiзованоï медично! допомоги, а саме дiагностики й проведення необхщного лiкування поранених з метою !х якнайшвидшого по-вернення до виконання обов'языв або направлення на наступний рiвень надання медично! допомоги (за необхщносп одразу можлива евакуацiя на цей рiвень), а саме: у вiйськовi госпiталi, пiдпорядкованi вшсько-во-медичним клЩчним центрам регiонiв; а серед цившьних ЗОЗ — у багатопрофтьш лшарш iнтенсивного лiкування й лшарш вiдновного лiкування, наприклад лшарш швидко! медично! допомоги й обласш клiнiчнi
лiкарнi, що мають сертифшацш центрiв травми другого рiвня.
Треба зауважити, що вiдповiдно до нормативних документ НАТО надання спецiалiзованоï медично! допомоги рекомендовано органiзовувати виключно силами нацiональних систем охорони здоров'я, а в разi достатностi мюцевих ресурсiв системи охорони здоров'я розгортання мобтьних госпiталiв вважають недоцiльним [11]. Тому на виконання Розпорядження КМ Украши вiд 24.05.2017 № 352-р «Деяк питання медичного забезпечення вшськовослужбовщв, ошб рядового i начальницького складу та полiцейських, яы бе-руть участь в антитерористичнш операцй' та здiйсненнi заходiв iз забезпечення нацiональноï безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройно! агресй' Росiйськоï Федерацй'...» визначено порядок залучення цивiльних ЗОЗ обласних державних адмшютрацш (ОДА) i НАМН Украши до надання вторинно! (спецiалiзованоï) i тре-тинно! (високоспецiалiзованоï) медично! допомоги вшськовослужбовцям, i спiльним наказом Мшоборо-ни та МОЗ Укра!ни вод 07.02.2018 № 49/180 визначено мехашзм надання тако! медично! допомоги вшськовослужбовцям i затверджено перелiк ЗОЗ i державних установ НАМН Украши, що для цього залучаються. Для оргашзацй' надання МД пораненим (хворим) вшськовослужбовцям у ЗОЗ у межах адмшютративно-територiальних одиниць мають бути утвореш групи управлiння под керiвництвом заступникiв керiвникiв департаментiв (управлшь) охорони здоров'я ОДА Оз залученням представниыв оргашв управлшня медич-ним забезпеченням ЗСУ. З метою належно! оргашзацй' роботи визначених наказом ЗОЗ вони об'еднуються в межах адмшютративно-територОальних одиниць у тим-часовО функцюнальш об'еднання [1]. На державному рОвш, зпдно з положеннями «Военно-медично! док-трини Укра!ни», визначено вщповщальшсть держави й оргашв виконавчо! влади за розвиток системи охорони здоров'я вшськовослужбовщв i забезпечення ïï спро-можностей у военний час [20, 22].
Четвертий рОвень забезпечено на стратепчному рОвш силами вшськово-медичних ктшчних центрОв репо-шв i Нацюнального вшськово-медичного клЩчного центру «Головний вшськовий клЩчний госшталь» МО Укра!ни, ЗОЗ державно! i комунально! власнос-ri, у першу чергу НАМН i МОЗ Украши, для надання високоспещалОзовано! медично! допомоги Оз застосу-ванням високотехнолопчного обладнання i/або спещ-алОзованих медичних процедур та штервенцш високо! складносп, у тому числО з прюритетним науковим су-проводом (наприклад, у вщдшеш колопроктологй' — лшування ускладнень, пов'язаних з норицями кишечника i/або осумкованими гншними процесами тощо). Цей рОвень передбачае остаточне лшування поранених, спрямоване на максимальне вщновлення (розумове й фОзичне) i забезпечення можливост повернутися до виконання службових обов'языв або подготувати !х до звтьнення з вшськово! служби з медичних причин.
Спадкоемшсть у взаемодй' пщроздшв медично! служби ЗСУ на ЕМЕ вщповщно до рОвшв лшуваль-
но-евакуацшних забезпечення, у тому чи^ на ochobí принципiв ЦВВ, потребуе впровадження програмно-го забезпечення оргашзащ! МД за стандартами НАТО в Укра!ш, що регламентоване, зокрема, стандартом AJMedP-5 (англ.: Allied Joint Doctrine For Medical Communications а^ Information Systems, MEDCIS), та шформацшних систем MIMS, LOGOREP, якi охо-плюють всi рiвнi надання МД; системи лопстики й ш-формацшно! системи управлiння мережею вшськово-медичних закладiв i системи матерiально-технiчного забезпечення.
Роздти нормативному документа STANAG також визначають низку узгоджених стандартiв, розроблених для забезпечення сумюносп, зокрема:
— AMedP-8.3 — вимоги до пiдготовки персоналу в мiжнародних мiсiях;
— AMedP-22 — надання медично! допомоги при травмi Trauma Care Training;
— AMedP-1.8 — окреслюе перелiк вщповщних прак-тичних навичок керiвного складу (управлшня ЗОЗ, контроль, комунiкацiя, евакуащя хворих i координа-Щя).
Так, фах1вщ системи управлiння повиннi вмгги ви-значити:
— можливостi надання медично! допомоги на опе-рацiйному рiвнi;
— забезпечити вiдповiдними ресурсами надання ЕМД;
— оргашзувати медичне постачання, у тому чи^ кровi та il препаратiв, кисню тощо.
Отже, визначеш проблеми вказують на те, що ви-клики сьогодення в Укра!ш вимагають прийняття мiж-вщомчих управлiнських рiшень щодо впровадження принцитв ЦВВ при наданнi ЕМД на територiях, при-леглих до району бойових дай, i в зош проведення спе-цiальних операцiй в Укра!ш
Висновки
1. Вiдповiдно до оргашзацшних основ доктрини з медичного забезпечення збройних сил кра!н — члешв НАТО надання екстрено! медично! допомоги в умовах надзвичайно! ситуацй' военного характеру потребуе об'еднання ресуршв медичних служб Збройних сил Украши та iнших структур, що належать до сектора безпеки держави, а також цивтьних закладiв охорони здоров'я державно! i комунально! форм власность
2. На основi аналiзу стандарпв i директив з медичного забезпечення збройних сил краш — члешв НАТО визначеш особливост запровадження в системi медичного забезпечення Збройних сил Украши чотирьох рiвнiв л^вально-евакуацшного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й страте-пчному рiвнi вимог адмiнiстративно-правового регу-лювання в мiжвiдомчоï унiфiкацiï стандартiв з надання екстрено! медично! i квалiфiкованоï допомоги.
3. Вiдповiдно до мiжнародних стандартiв щодо по-долання медико-саштарних наслiдкiв надзвичайно! ситуацй' военного характеру впровадження механiзмiв цивiльно-вiйськовоï взаемодй', що засноваш на единих
принципах надання екстрено! медично! допомоги, до-зволяе сформувати дieву загальнодержавну пiдсистему екстрено'! медично! допомоги як складово! единого медичного простору Укра!ни.
4. Упровадження механiзмiв цивiльно-вiйськово! взаемодй обумовлюе потребу в розробцi й упроваджен-нi единих для цивiльно! i вшськово! систем охорони здоров'я Укра!ни протоколiв надання екстрено! медично! допомоги, лшування й реабiлiтацil' хворих i по-ранених.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв i власно! фiнансово! защкав-леностi при пiдготовцi дано! статть
Рецензент: Заруцький Я.Л., заслужений лшар Укра-!ни, д.м.н., професор, начальник кафедри вшськово! хiрургi! Укра!нсько! вшськово-медично! академи.
Список лiтератури
1. Быий В.Я., Верба А.В., Жаховський В.О., Лiвiн-ський В.Г. Щодо Heo6xidHocmi та порядку залучення ци-выьних 3amadie охорони здоров'я для медичного забезпечення втськ. Наука i оборона. 2017. С. 31-36. URL: http:// joumals.umn.ua/mdex.php/2618-1614/article/view/157830.
2. Бондаревський А.О., Коваль Б.М. Piern медичного забезпечення сучаснихзбройних конфлiктiв. Хiрургiя Украши. 2015. № 4. С. 7-13.
3. Верба А.В., Жаховський В.О., Лiвiнський В.Г. Досвiд медичного забезпечення антитерористичног операцП та шляхи його вдосконалення. Наука i оборона. 2015. № 3—4. С. 28-33.
4. Верба А.В. Стан та проблемш питання медичного забезпечення в зош проведення антитерористичног операци в рiзнi перюди. Медичне забезпечення антитерористичног операцП: науково-оргашзацтш та медико-сощальш аспек-ти: збiрник наукових праць. За заг. ред. академшв НАН Украши В.1. Цимбалюка, А.М. Сердюка. Кигв: НВЦ «Пр> оритети», 2016. С. 15-26. URL: http://www.health.gov.ua/ www.nsf/16a436f1b0cca21ec22571b300253d46/15c140dd326 495adc225810c00676a4d/$FILE/_i0nm0bp85sg2ue1f00nggb p85ss2uu1f50nrgbp85tk2uq1fv_.pdf.
5. Вказiвки з военно-польовог хiрургii. За ред. Я.Л. За-руцького, А.А. Шудрака. К.: СПЛ Чалчинська Н.В., 2014. 396 с.
6. Военно-польова хiрургiя : практ. i навч. поаб. для вшськ. лiкарiв та лiкарiв системи охорони здоров 'я Украши. За ред. Я.Л. Заруцького, В.Я. Быого; М-во оборони Украши, МОЗ Украши. Кшв : Фешкс, 2018. 544 с.
7. Голованова I.A., Краснова О.1., Краснов О.Г. Медичне забезпечення втськових частин в умовах анти-терористичног операцП. Украша. Здоров'я наци. 2016. №4/1(41). С. 34-36. URL:http://elib.umsa.edu.ua/bitstream/ umsa/8830/1/Med_zabez_vijsk_v_umovah_ATO.pdf.
8. Гудима A.A., Крилюк В.О., Цимбалюк Г.Ю. Вдоскона-лена система швидкого медичного сортування в медичному пунктi батальйону. Збiрник матерiалiв науково-практич-ног конференцП «Медичне забезпечення АТО: оргашзащйш та медико-сощальш аспекти». Львiв, 2017. С. 25-28.
9. Гурштынович Г.Г., Шнитко С.Н., Чернов Д.А. Организация и содержание хирургической помощи раненым
в Вооруженных Силах Украины. Военная медицина. 2017. № 1. С. 128-135.
10. Жаховський В.О. Лiвiнський В.Г. Роль та значення дефшцш у вшськовш медициш. Сучасш аспекти вшсько-вог медицини. 2019. Вип. 26(1). С. 3-19. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Savm_2019_26(1)_3. DOI: 10.32751/23104910-2019-26-01.
11. Калагт Ю. Феномен цивыьно-вшськового сшвро-бтництва Зброшних Сил Украгни: концептуальш засади до^дження. Украгнськиш соцiологiчний журнал. 2017. № 1-2. С. 64-68.
12. Кузнецов О.П. Особливостi медичного забезпечення 7-г мотоманевреног групи шд час виконання бошових за-вдань в зош проведення АТО. Збiрник маmерiалiв науко-во-практичног конференцй «Медичне забезпечення АТО: оргашзацшш та медико-сощальш аспекти». Львiв, 2017. С. 41-43.
13. Мазуренко О.В., Рощт Г.Г., Клименко П.М., Близ-нюк М.Д., Набоченко О.З. Цивыьно-вшськова сшвпраця в умовах антитерористичног операци. Восьмиш британ-сько-украгнськиш симпо.пум. 2016. С. 33.
14. Медицина катастроф. Вшськова медицина: рек. анотованиш бiблiогр. покажч. Уклад.: Н.Б. Гавриш, В.В. Хiвренко, 1.М. Лазоренко, Л.М. Драган. Харшв, 2018. 36 с.
15. Наказ Мшстерства охорони здоров 'я Украгни вiд 15 ачня 2014 року № 34 «Медичне сортування. Адаптована клнчна настанова, заснована на доказах».
16. Наказ Мшстерства оборони Украгни вiд 16.11.2016 № 608 «Про затвердження адмшстративно-терито-рiальних зон вiдповiдальностi закладiв охорони здоров'я Зброшних Сил Украгни за оргашзащю медичного забезпе-чення».
17. Невiдкладна вшськова хiрургiя. Форт Сем Г'юстон, Штат Техас. Украгнське видання. Кигв: [б. в.], 2015. 540 с.
18. Осадчиш О. Вiдновлювальна хiрургiя у практищ вшськових i цивыьних медишв: сучасш досягнення. Украгн-ськиш медичниш часопис. 2018. Т. 1. № 1. С. 44-47.
19. Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украгни вiд 16 жовтня 1995 р. № 819 «Про взаемодт медичних служб Зброшних Сил Украгни та тших вшськових формувань iз державною системою охорони здоров'я i про створення загальнодержавног системи екстремальног медицини» (з змтами i доповненнями, внесеними постановою Кабтету Мiнiстрiв Украгни вiд 12 грудня 2000року № 1804).
20. Постанова Кабнету Мiнiстрiв Украгни вiд 31 жовтня 2018 р. № 910 «Про затвердження Военно-медичног доктрини Украгни».
21. Рогуля А. 6вропейський досвiд функщонування сис-теми цивыьного захисту населення у забезпеченш нащональног безпеки. Ефектившсть державного управлтня: збiрник наукових праць. 2015. Вип. 45. С. 130-138.
22. Розпорядження Кабтету Мiнiстрiв Украгни вiд 24 травня 2017р. № 352-р «Деяы питання медичного забезпечення вшськовослужбовщв, оабрядового i начальницько-го складу та пол^е^ьких, яш беруть участь в антите-рористичнш операци та здшсненш заходiв iз забезпечення нащональног безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування зброш-ног агреси Росшськог Федераци у Донецькш та Луганськш
областях») (назва Розпорядження 1з змтами, внесеними зггдно з Постановою КМ № 331 eid 11.04.2018).
23. Рощш Г.Г., Мазуренко О.В. Цивыьно-вшськовий оперативний центр як рiзновид систем управлшня при подоланш медико-саштарних на^д^в надзвичайних си-туацш. Медичне забезпечення антитерористичног операци: науково-оргашзацшш та медико-сощальш аспекти: Зб. наук. статей. За заг. ред. академшв НАН Украгни В.1. Цимбалюка, А.М. Сердюка. Кигв: НВЦ«Прюритети», 2016. 315 с.
24. Рощт Г.Г., Мазуренко О.В., Дорош В.М., Пага-ва О.З., 1ванов В.1. Реформування системи екстреног ме-дичног допомоги постраждалим на ранньому госштально-му етат. Ышчна хiрургiя. 2019. № 86(5). С. 72-78. DOI: 10.26779/2522-1396.2019.05.7.
25. Сердюк А.М., Риган М.М., Антоненко Л.П., Ска-лецький Ю.М. Сшвпраця державног та вiдомчих систем охорони здоров 'я на особливий перюд — актуальна проблема для Украгни. Медичне забезпечення антитерористич-ног операци: науково-оргашзацшш та медико-сощальш аспекти: збiрник наукових праць. За заг. ред. академшв НАН Украгни В.1. Цимбалюка, А.М. Сердюка. Кигв: НВЦ «Пршритети», 2016. С. 27-32.
26. Стандарт шдготовки 1-СТ-3 (видання 2): шдго-товка вшськовослужбовця з тактичног медицини. Кигв: МП Леся, 2015. 148 с.
27. Тактика лiквiдування надзвичайних ситуацш: Курс лекцш. 1.М. Неклонський. Харыв: НУЦЗУ, 2017. 367 с.
28. Указ Президента Украгни вiд 24.09.2015 № 555 «Про ршення нащональног безпеки i оборони Украгни вiд 2 вересш 2015 р. «Про нову редакцт Военног доктрини Украгни».
29. Указ Президента Украгни вiд 28 березня 2018 року «Про затвердження Рiчног нащональног програми шд ег> дою Комiсiг Украгна-НАТО на 2018р.».
30. Форма медичног документаци DD1380 (Картка по-раненого). URL: https://www.google.com/search?q=%D0%B A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0+%D0%B F%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B D%D0%BE%D0%B3%D0%BE&rlz=1C1SQJL_ruUA859U A859&tbm=isch&source=iu&ictx=1&fir=p__YjWecdqhvRM %253A%252Cy3sRzoFw9y6t6M%252C_&vet=1&usg=AI4_-kQbRUp OvNOkPrNImSQlOa WMp Vw0YA&sa =X& ved=2ah UKEwjRnM_onNrlAhVHtIsKHbbrCOsQ9QEwAHoECAgQBg #imgrc=1p1GnY9BoH2-PM).
31. Butler F.K., Hagmann J., Butler G.E. Tactical mmbat сasualty сare in special operations. Military Medicine. 1996. Vol. 161. P. 1-16.
32. Emergency Medical Services in the Warm Zone Active Shooter Best Practice Guide Version 1.0/New Hampshire Bureau of Emergency Medical Services. — 2015. URL: https:// www.nh.gov/safety/divisions/fstems/ems/documents/warmzo-neactiveshooter.docx.
33. Health Services Research into European Policy and Practice. Final report of the HSREPPproject / Health Services Research in Europe. Utrecht: NIVEL, 2011. 254p.
34. Cardiopulmonary resuscitation (VHA directive 1177). Department of Veterans Affairs Veterans Health Administra-
j AiKapro, ^o npaKTUKye / To General Practitioner
tion Washington, DC 20420. Transmittal Sheet. August 28. 2018. 12 p.
35. Reed R.C., Bourn S. Prehospital emergency medicine e UK military experience. BJA Education. 2018. 18(6). 185e190 (2018). doi: 10.1016/j.bjae.2018.03.003.
36. Standard: NATO — AJP-4.10. Allied Joint Doctrine For Medical Support. URL: http://standards.globalspec.com/ std/9930061/nato-ajp — 4-10.
37. Standard: NATO — AJMedP-6. Allied Joint Civil-Military Medical Interface Doctrine. Edition A. Version 1. 5 November 2015. URL https://www.coemed.org/files/stanags/02_ AJMEDP/AJMedP-6_EDA_V1_E_2563.pdf.
38. Standard: NATO — AMedP-1.9. Minimum Requirements for Emergency Medical Supplies on Board Ships. Edition A. Version 2. 3 February 2020.
39. Standard: NATO — AMedP-24. Emergency Medical Care in the Operational Environment. 24 May 2011. URL:
https://standards.globalspec.com/std/1588399/STANAG%20 2549.
40. SWAT standards for law enforcement agencies / National Tactical Officers Association. 2008. 56 p. URL: https://ntoa. org/massemail/swatstandards.pdf.
41. Washington DC 20350-2000. NAVY Emergency Medical Services Program. Department of the NAVY, Office of the Chief of Naval Operations, 2000 NAVY Pentagon (Opnavinst 11320.27A N46), 21 Feb 2019. 12p. URL: https://www.secnav. navy.mil/doni/Directives/11000%20Facilities%20and%20 Land%20Management%20Ashore/11-300%20Utilities%20 Services/11320.27A.pdf.
OmpuMaHo/Received 04.02.2020 Peu,eH3osaHo/Revised 13.02.2020 npuuHzmo do dpyKy/Accepted 21.02.2020 ■
Рощин ГГ.1, Мазуренко О.В.1, Гуменюк К.В.4, Кузьмин В.Ю.1, Сличко И.Й.1, Иванов В.И.2, Дорош В.Н.3, Гуменюк Н.И.5
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
2ГУ «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев, Украина
3Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Киев, Украина
4Командование медицинских сил Вооруженных сил Украины, г. Киев, Украина
5Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Единые протоколы оказания экстренной медицинской помощи как элемент военно-гражданского взаимодействия на территориях проведения
специальных операций в Украине
Резюме. Актуальность. Преодоление медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций военного характера обусловливает потребность во внедрении системы граждан-ско-военного взаимодействия. Среди основных направлений гражданско-военного взаимодействия по вопросам медицинского обеспечения определены: 1) разработка концепции и плана взаимодействия; 2) оказание медицинской помощи на основе стандартов, основанных на доказательной медицине; 3) организация устойчивого функционирования лечебных учреждений здравоохранения и медицинских подразделений воинских формирований; 4) межведомственное логистическое, материально-техническое и кадровое обеспечение на всех этапах медицинской эвакуации. Однако в Украине вопросы межведомственного взаимодействия при оказании экстренной медицинской помощи пострадавшим в результате чрезвычайных ситуаций военного характера раскрыты недостаточно и требуют дальнейшей обработки. Цель исследования: определить принципы гражданско-военного взаимодействия при оказании экстренной медицинской помощи на территориях, прилегающих к району боевых действий, и в зоне проведения специальных операций в Украине. Материалы и методы. В соответствии с проведением реформы системы здравоохранения Украины и практики его реализации, в том числе в особый период государства, на основе библиографического и семантического методов исследования проведен системный анализ международного законодательства, в том числе стандартов и директив Североатлантического альянса (НАТО), и нормативно-правовых актов Украины, регламентирующих этапы реформирования подсистемы экстренной медицинской помощи и особенности межведомственного ад-
министративно-правового регулирования. Объект исследования — система экстренной медицинской помощи Украины в условиях чрезвычайных ситуаций военного характера; предмет исследования — гражданско-военное взаимодействие в системе экстренной медицинской помощи Украины в соответствии с требованиями медицинской защиты военнослужащих и гражданского населения на территориях, прилегающих к району боевых действий, и в зоне проведения специальных операций. Результаты. Трансформация стандартов организации оказания экстренной медицинской помощи в Вооруженных силах Украины в соответствии с организационными основами доктрины медицинского обеспечения сил обороны вооруженных сил стран — членов НАТО на основе принципов гражданско-военного взаимодействия обусловила введение в системе медицинского обеспечения Вооруженных сил Украины нескольких уровней лечебно-эвакуационного обеспечения (по стандарту НАТО 2016 года определено как уровень медицинского обеспечения) с максимальной интеграцией ее с гражданской системой здравоохранения. В мире существуют основные понятия, которые определяют содержание лечебно-эвакуационных мероприятий по оказанию медицинской помощи раненым и больным, а именно: вид и объем медицинской помощи, основанные на принципах тактической медицины в условиях боевых действий и тактической экстренной медицины. В соответствии с чем в зависимости от медицинских и тактических перспектив на фоне возможной боевой ситуации проводится тактическое медицинское планирование и оценка медицинских угроз. Выводы. На основе анализа организационных основ медицинского обеспечения вооруженных сил стран — членов НАТО определены особен-
ности внедрения в системе медицинского обеспечения Вооруженных сил Украины четырех уровней лечебно-эвакуационного обеспечения, а именно: обеспечение на тактическом, оперативном и стратегическом уровне требований административно-правового регулирования в межведомственной унификации стандартов по оказанию экстренной медицинской и квалифицированной помощи. Внедрение механизмов гражданско-воен-
ного взаимодействия обусловливает потребность в разработке и внедрении единых для гражданской и военной систем здравоохранения протоколов оказания экстренной медицинской помощи, лечения и реабилитации больных и раненых. Ключевые слова: экстренная медицинская помощь; чрезвычайная ситуация; гражданско-военное взаимодействие; контртеррористическая операция
G.G. Roshchin1, O.V. Mazurenko1, K.V. Gumenyuk4, V.Yu. Kuzmin1, I.Y. Slichko1, V.I. Ivanov2, V.M. Dorosh3, N.I. Gumenyuk5
1Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
2State Institution "Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine
of the Ministry of Health of Ukraine", Kyiv, Ukraine
3Kyiv City Clinical Emergency Hospital, Kyiv, Ukraine
4Medical Forces Command of the Armed Forces of Ukraine
5National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Joint protocols for emergency medical assistance as an element of civil-military cooperation
in the territories of special operations in Ukraine
Abstract. Background. Medical response to the counter-terrorist operation is needed for the implementation of civil-military cooperation system. The main directions of it in the field of health care have been defined as: 1) development of the concept and plan of interaction; 2) provision of medical care; 3) organization of sustainable functioning of medical and medical units; 4) medical evacuation (transportation). However, the issues of the interagency cooperation in emergency medical care have not been sufficiently studied in Ukraine. The purpose was to determine the principles of civil-military cooperation in the field of emergency medical care during the counter-terrorist operations in Ukraine. Materials and methods. In accordance with the reform of the health care system of Ukraine and the practice of its implementation, particularly in the special period of the state, based on bibliographic and semantic methods of research, there has been performed a systematic analysis of international legislation, including standards and directives of the North Atlantic Treaty Organization (NATO), and normative-legal acts of Ukraine governing the stages of reforming the emergency medical care subsystem and the features of interagency administrative and legal regulation. The object of the study is the system of emergency medical care of Ukraine in case of military emergencies; the subject of the study — civil-military cooperation in the system of emergency medical care of Ukraine in accordance with the requirements of medical protection of servicemen and civilians in the territories adjacent to the area of hostilities and in the area of special operations. Results. The transformation of emergency medical care organization standards in the Armed Forces of Ukraine in accordance with
the organizational basis of the doctrine of medical support for the armed forces of the NATO member states, based on the principles of civil-military cooperation, led to the introduction of several levels of medical evacuation in the medical support system of the Armed Forces of Ukraine (according to the 2016 NATO standard is defined as the level of medical support) with its maximum integration with civil health care system. In the world, there are basic concepts that determine the content of medical and evacuation measures to provide medical care to the wounded and sick people, namely: the type and amount of medical care based on the principles of tactical medicine in the conditions of military operations and tactical emergency medicine. In accordance with which, depending on the medical and tactical prospects, against the background of a possible combat situation, tactical medical planning and assessment of medical threats are carried out. Conclusions. In terms of the analysis of the organizational basis of medical support for the armed forces of the NATO members states, the features of introducing four levels of medical and evacuation support in the medical support system of the Armed Forces of Ukraine are determined, namely: ensuring the requirements of administrative and legal regulation in interagency unification standards for emergency medical and skilled care at the tactical, operational and strategic level. The introduction of civil-military cooperation mechanisms necessitates the development and implementation of unified protocols for the provision of emergency medical care, treatment and rehabilitation of sick and wounded people for the civil and military health systems. Keywords: emergency medical care; civil-military cooperation; counter-terrorist operation
