CC BY
16
Науковий огляд
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 614.2+614.88-083.98:616-074 DOI: 10.22141/2224-0586.8.103.2019.192366
Кочн 1.В.1, Хандога Е.В.2, Остапенко А.О.1
1ДЗ «Запорзька медична академя пслядипломно! осв1ти МОЗ Укра!ни», м. Запоржжя, Укра!на 2 ВП «Василвський м1жрайонний в1ддл ДУ «Запорзький обласнийлабораторний центр МОЗ Укра!ни», м. Василвка Запорзько! область Укра!на
Можливост використання експрес-теспв маркерноТ лабораторноТ дiагностики в зонах лквшацп медико-санiтарних наслiдкiв надзвичайних ситуацiй мирного й военного характеру
Резюме. Особливу актуальтсть набувае подальший технологiчний та оргатзацтний розвиток використання можливостей новтньог екстреног тестовог маркерног лабораторног дiагностики в удосконалент оргатзаци та надант екстреног медичног допомоги постраждалим при надзвичайних ситуащях мирного й военного характеру, що обГрунтовуе мету дослiдження — визначення нагаль-ног потреби забезпечення сучасним дiагностичним лабораторним обладнанням цившьних i втсько-вих медичних служб. Долджена та проаналiзована втчизняна й тоземна фахова медична наукова лтература, нормативно-правова база з оргатзаци екстреног медичног допомоги та використання сучасного дiагностичного лабораторного обладнання маркерног лабораторног експрес^агностики point of care технологи. Долдження проводились методами контент-аналiзу джерел тформаци та узагальнення спостережень. Узагальнення свтового досвiду використання рiзноманiтних екс-прес-тестiв маркерног лабораторног дiагностики дозволяе до^дити i пов'язати 1х зрiзними станами оргатзму людини, використати в удосконалент оргатзаци та надант екстреног медичног допомоги постраждалим i пораненим з цившьного населення та вшськовослужбовщв у полшшент системи лжувально-евакуацтного забезпечення в дошпитальному i шпитальному перюдах. Ключовi слова: маркер; лабораторна медична експрес^агностика; надзвичайна ситуащя; лжу-вально-евакуацтне забезпечення; огляд
Бступ
Останшми десятилитями суттево збшьшилась кшьюсть i тяжшсть надзвичайних ситуацш (НС), тому в багатьох кра!нах свиу тсля Друго! свггово! вшни створення служб, органiзацiя i надання екс-трено! медично! допомоги (ЕМД) почало оформ-люватися в концептуальну та оргашзовану систему, яка зрештою розвинулась в особливу наукову, прак-тичну i навчальну дисциплшу — медицину катастроф. Щорiчно за медичною допомогою у зв'язку з виникненням невщкладних сташв звертаеться до
30 % громадян Укра!ни. Кожен десятий шпиталь зуеться за екстреними показаннями. Кожен п'ятий виклик бригади швидко! медично! допомоги закш-чуеться доставкою хворого до стащонару [1]. Спо-стертаеться рiзноманiтнiсть нозологiчних форм iз хибною дiагностикою !х наявностi.
На сьогодш в системi охорони здоров'я Укра!ни вiдбуваеться важлива под1я — це побудова яюсно ново! системи стандартизаци медично! допомоги, в тому чи^ ЕМД при НС, на основi використання методики з розробки клтчних настанов, медичних
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцГГ: Кочш 1гор Васильович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри цивiльного захисту та медицини катастроф, Державний заклад «Запорiзька медична академiя пiслядипломноí освiти МОЗ УкраГни», бул. Вiнтера, 20, м. Запорiжжя, 69096, УкраГна; e-mail: zmapo33@gmail.com
For correspondence: Ihor Kochin, MD, PhD, Professor, Head of the Department of civil protection and medicine of disasters, State Institution "Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine", Vintera boulevard, 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine; e-mail: zmapo33@gmail.com
стaндaртiв, унiфiкованих клiнiчних протоколiв та локальних протоколiв медично! допомоги на засадах доказово! медицини [2, 3]. Ушфжоваш клiнiчнi протоколи медично! допомоги i медичнi стандарти мають iндикатори якостi, за якими можна оцiнити якiсть надано! медично! допомоги за певний перюд, в певному закладi охорони здоров'я, регiонi, окре-мiй службi, наприклад Службi медицини катастроф (СМК), у системi МОЗ Укра!ни [2].
З метою забезпечення доступностi, своeчасностi та пiдвищення якост ЕМД, що надаеться населен-ню Укра!ни, створена едина система надання екстрено! медично! допомоги (Наказ МОЗ Укра!ни «Про едину систему надання екстрено! медично! допомоги» вщ 01.06.2009 р. № 370), яка передбачае використання новiтнiх стандартизованих медичних технологш, оптимiзацiю мереж1 лкувальних за-кладiв, !х реорганiзацiю на основi единих науково обГрунтованих органiзацiйних принцитв i м1жна-родних стандартiв надання ЕМД з вщповщним ма-терiально-технiчним забезпеченням, професiйною пщготовкою медичних пращвниюв з питань надання ЕМД, а також рятувальниюв та шших фахiвцiв, якi беруть участь у лжвщаци наслщюв НС.
Суттеве значення для впровадження едино! системи надання екстрено! медично! допомоги в практику дiяльностi закладiв охорони здоров'я (ЗОЗ) мае виконання Закону Укра!ни «Про екс-трену медичну допомогу» вщ 5 липня 2012 року № 5081-У!, наказiв МОЗ Укра!ни «Про створення та впровадження медико-технологiчних докуменпв зi стандартизацп медично! допомоги в системi Мь нiстерства охорони здоров'я Укра!ни» вiд 28.09.2012 № 751, «Про внесення змiн до наказу Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни вщ 28 вересня 2012 року № 751» вщ 29.12.2016 р. № 1422, «Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докумен-тiв зi стандартизацГ! екстрено! медично! допомоги» вщ 15.01.2014 р. № 34. Треба враховувати, що ви-щенаведеш накази нкто не вiдмiняв, так само, як i стандартизацiю медично! допомоги. Наказ МОЗ вщ 29.12.2016 р. № 1422 вносить певш змiни i до-повнення до Наказу МОЗ вщ 28.09 2012 р. № 751, що лишився чинним iз внесеними змiнами. Продо-вжуе дiяти й Закон Укра!ни «Основи законодавства Укра!ни про охорону здоров'я». Тому ЗОЗ мають працювати так само, як i ранiше, — надавати медичну допомогу (в тому чи^ ЕМД) згiдно зi стандартами на основi медико-технологiчних докуменпв, тобто клiнiчних настанов, стандартiв медично! допомоги, ушфжованих клiнiчних протоколiв медично! допомоги, нових клтчних протоколiв медично! допомоги.
Треба зазначити, що стандартизацiя медично! допомоги, доказова медицина — не новi роздши в дiяльностi ЗОЗ Укра!ни. Створення i впровадження клiнiчних протоколiв розпочалося ще 2003 року, тодi за !х основу брали доказовi даш Кокрашвсько! бiблiотеки. Перший наказ iз клiнiчними протоколами мiстив бшьше 10 документiв. Фахiвцi, якi працю-
вали над !х розробкою, пройшли дуже змiстовний вишкiл з доказово! медицини i створення рекомен-дацiй, який в Укра!ш проводила Всесвиня оргашза-цiя охорони здоров'я (ВООЗ) [2, 3].
Особливу акгуальшсть набувае подальший тех-нологiчний га оргашзацшний розвигок новиньо! екстрено! маркерно! лабораторно! дiагносгики серед постраждалих (цившьного населення i вшсько-вослужбовщв) в зонах НС мирного i военного часу, з пораненнями, захворюваннями та станами, якi вимагають надання ЕМД [4, 5]. У зв'язку з чим ви-никла нагальна необхщшсть використання особли-вих засобiв point of care гехнологiй — невщкладних та екстрених маркерних лабораторних дослiджень санiгарами-iнсгрукгорами, парамедиками i медич-ним персоналом в зонах НС в проведенш науково обГрунтованого комплексу заходiв експрес-даагнос-тики в системi лiкувально-евакуацiйного забезпечення (ЛЕЗ), а отже, збереження жигтя, запобiгання ускладненням ушкоджень i захворювань, запобтан-ня швалщносп [6—9].
Метою огляду е обГрунтування потреби у забез-печенш СМК, Служби швидко! медично! допомоги (СШМД), Служби вшськово! медицини Збройних сил Укра!ни (ЗСУ), санiтарiв-iнструкторiв, параме-дикiв i медичних працiвникiв (МП) в зонах лжвща-цп медико-саштарних наслiдкiв НС мирного та военного часу сучасним дiагностичним лабораторним обладнанням маркерно! лабораторно! експрес^а-гностики point of care технолог!!.
Дослщжена та проаналiзована вiтчизняна та шоземна фахова медична наукова лiтература, нор-мативно-правова база з оргашзацп ЕМД та використання сучасного дiагностичного лабораторного обладнання маркерно! лабораторно! експрес^а-гностики point of care технологи. Дослщження проводились методами контент-аналiзу джерел шфор-мацп та узагальнення спостережень.
Результати
Поняття Point of Care Testing (РОСТ), тобто медична та лабораторна дiагностика «безпосеред-ньо бшя лiжка хворого», на сьогодш прийнята як державна концепцiя розвитку медицини в багатьох кра!нах свггу [10—12]. м1н1стр охорони здоров'я США на засщанш ВООЗ допов1в, що в кра!ш 70 % вщ ус1х методiв дiагностики займають методи РОСТ [13, 14].
Згщно з даними ВООЗ, до третини постраж-далих при НС мирного часу потребують надання ЕМД за життевими показаннями. Кожен п'ятий 1з загиблих м1г бути врятований на мгсщ НС, якби своечасно були проведен експрес-тести маркерно! лабораторно! дiагностики (ЕТМЛД) i з врахуван-ням !х результатiв правильно було надано необхщш види медично! допомоги: першу медичну, должар-ську, першу лiкарську, передбаченi у дошпитально-му перiодi [15]. Вивчення вггчизняних та iноземних наукових джерел, наукових лггературних огляд1в з особливостей оргашзацп та надання ЕМД, законо-
давчо-правових та нормативних державних aKTiB з питань ЕМД при НС у Бельги, США, Франци, Ве-ликш Британи, Нiмеччинi, Польщi, РосГ! [16, 17] виявило наявшсть використання ЕТМЛД в системг лжувально-евакуацшного забезпечення постраж-далих при техногенних, природних, сощальних i военних НС.
Звертають на себе увагу важливг особливост ор-гашзаци та законодавчо-правового забезпечення ЕМД у кра!нах Захгдно! бвропи та США [13, 14, 16— 18]: концептуальш положення оргашзаци та надан-ня ЕМД закршлеш десятками законодавчо-право-вих та нормативних державних актгв, що неухильно виконуються, в тому числг щодо оргашзаци, ло-пстики та надання ЕМД, професшно! пщготовки медичних бригад, стану та укомплектування транспорту, стану медично! технгки, пгдготовки рухомо-го складу, виконання стандарта i протоколгв ЕМД, прав постраждалого; нормативи ЕМД передбачають бГльшу ГнтенсивнГсть працГ особового складу порГв-няно з Укра!ною. ВГдносна кгльюсть бригад у 4 рази менша, навантаженГсть у 3 рази бГльша тощо; особо-вий склад усГх бригад ЕМД — парамедики та медич-нГ технГки з ЕМД (Emergency Medical Technicians).
До особового складу системи ЕМД США вщно-сяться: лжарГ ЕМД, яю не входять в рухомий склад бригад ЕМД i керують дгями рухомого складу за до-помогою сучасних систем зв'язку (вони працюють в стащонарах ЕМД, оргaнiзують роботу системи ЕМД); середш медичнi прaцiвники ЕМД, яю працюють в стащонарних закладах; рухомий склад са-нГтарних автомашин ЕМД: медичнi технiки з ЕМД та парамедики (paramedics) . Це спещально тдгото-вaнi фaхiвцi, якГ не мають вищо! чи середньо! спещально! медично! освГти, технiчно виконують перед-бaченi протоколами вщповщш стану постраждалого медичнi процедури.
Поряд з необхiднiстю впровадження великого комплексу оргашзацшних питань для полшшення ЕМД населенню Укра!ни важливого значення на-бувае застосування ЕТМЛД як в дГяльност СШМД, так i в дГяльност СМК i вшськово! медицини при НС мирного i военного часу [19]. Для оптимГзаци надання ЕМД населенню Укра!ни розроблено табель оснащення структурних пщроздшв системи ЕМД, який включае ЕТМЛД, з метою приведення оснащення структурних пщроздшв системи ЕМД до сучасних свГтових вимог та стaндaртiв, здшснен-ня зaходiв, спрямованих на функцiонувaння системи екстрено! медично! допомоги [20].
Медицина — це контроверсшна наука, яка по-стГйно змiнюеться в свт i, вГдповГдно, в дГяльносп СШМД, СМК i вшськово! медицини при НС мирного i военного часу. Таким чином, в осередку НС i на полГ бою може з'явитися нове медичне обладнан-ня, в тому числГ для проведення маркерно! лабора-торно! експрес-дГагностики point of care технологи. Якщо МП володГють прийомами тактично! медицини та розумшть, що треба робити i чому при наданш ЕМД, то вони здатш адаптуватися до багатьох
^т
клiнiчних ситуацiй i нового медичного обладнан-ня та врятувати життя постраждалих. Основа Bciei медично! практики в осередках НС та на полi бою при наданш ЕМД (особливо пiд час реашмацшних заходiв) — це добре володшня основами базово! пiдтримки життeдiяльностi, що багато в чому зале-жить вщ оптимального використання можливостей ЕТМЛД при наданш першо! медично!, должар-сько!, першо! лжарсько! допомоги у дошпитально-му перiодi [6—8, 21—23].
Необхщно, щоб вiйськовий медик для надання ЕМД на полi бою попередньо пройшов курс «бо-ець-ряпвник» (Combat Life Saver, CLS)/«Тактична допомога пораненим на полi бою» (Tactical Combat Casualty Care, TCCC) та навчав цих концепцш осо-бовий склад частин та шдроздшв ЗСУ. На сучаснш вшш вiйськовий медик — це наставник з оргашзаци, логiстики та надання ЕМД, медичних маншуля-цiй та лжування на полi бою [24].
При оргашзаци та наданнi ЕМД при НС мирного та военного часу треба враховувати численш недо-лжи медично! iнфраструктури в Украш та реали, з якими стикаеться цившьна та вiйськова медицина. У кожному репош наявнi рiзнi ресурси, яю з часом можуть змiнюватися. Характеристики НС, !х меди-ко-тактичнi характеристики, методи ведення вiйни та медико-саштарш втрати в регiонi можуть дина-мiчно змiнюватися. Рiзноманiтнi ресурси (кадров^ матерiально-технiчнi, iнформацiйнi, забезпечення лiками та перев'язувальним матерiалом, можливостi лабораторно! служби тощо) постiйно змiнюються, i те, що ви маете одного дня, може стати вщсутшм на-ступного; стандарти, доступ до лжарських засобiв та дiагностичного обладнання не будуть постiйними.
Багато що не вдасться своечасно i правильно дiа-гностувати та лжувати, проте глибокi знання основ тактично! медицини дозволять саштарам-шструк-торам, рятувальникам, парамедикам, фельдшерам i лiкарям, якi першими опинилися в осередку НС мирного та военного часу, використовувати наявш ресурси клшчних i бiохiмiчних лабораторiй, в тому чи^ ЕТМЛД для дiагностики та надання ЕМД цившьному населенню та вшськовослужбовцям i забезпечення логiстики всього ланцюга системи ЛЕЗ. Фахова медична п!дготовка дозволяе краще розумiти патолопю та рiвень ургентностi ЕМД, яку це ураження потребуе. Треба зазначити, що для на-вчання основ медичного сортування необх!дно мати клшчний досвiд i як суттеву допомогу в дiагностицi використовувати можливостi ЕТМЛД.
Складш соцiально-економiчнi та гуманiтарнi умови на адмшютративних територiях в зонах ло-кальних збройних конфлiктiв i бойових дiй у Доне-цькш i Луганськiй областях та прилеглих територ1ях активiзують соцiальнi та природш фактори (фак-тори ризику), що впливають на виникнення, заго-стрення i розвиток як соматичних, так i iнфекцiйних захворювань. Руйнування житлового фонду, закла-дiв охорони здоров'я (ЗОЗ), саштарно-побутових об'ектiв комунального господарства, електропоста-
чання, транспортних мереж, пiдприемств водопос-тачання та харчування, а також видалення вiдxодiв (у тому числ1 канал^зацп, смiття), несвоечасного за-хоронення тiл загиблих людей i тварин призводить до виникнення нестiйкого саштарно-епщемюло-гiчного стану в зонах бойових дш i прилеглих тери-торiяx, ускладнення оргашзацп i надання вах видiв планово! та ЕМД. Збшьшення к1лькост1 хворих на соматичнi i iнфекцiйнi захворювання, постражда-лих вщ бойових д1й серед цившьного населення i в1йськовослуж6овц1в потребуе оргашзацп та надання л!кувально! та саштарно-протиешдем!чно! допо-моги й широкого використання ЕТМЛД, що значно збiльшуе навантаження на мережу ЗОЗ цившьно! i вшськово! медицини [25—28].
Використання лабораторно! дiагностики, в тому числ1 ЕТМЛД, не передбачено наказом МОЗ Укра-!ни «Про затвердження Загальних вимог щодо про-ведення медичного сортування постраждалих i хворих та форм медично! документацп» вщ 18.05.2012 р. № 366 при оргашзацп ЛЕЗ в умовах НС, що не сприяе пщвищенню якост1 надання ЕМД постраж-далим. Тому важливим питанням щодо використання ЕТМЛД е науково обГрунтоване визначення мюця !х застосування в системi ЛЕЗ. При НС мирного часу використання ЕТМЛД можливе вже поза осередком катастрофи в безпечнш для постраждалих, парамедиюв i МП зон1, а також в приймально-дiагностично-сортувальниx вщдшеннях шпиталiв. Стосовно надання ЕМД вшськовослужбовцям п1д час бойових д1й (зона допомоги пщ вогнем — Care under Fire (червона зона)) — використання ЕТМЛД неможливе. Необхщно пам'ятати, що медична до-помога п1д час бойових д1й без урахування ситуа-ц1! може призвести до додаткових людських втрат. Саме тому методи i засоби медично! допомоги та евакуаци поранених вщр^зняються залежно в1д зони надання допомоги. Медична допомога п1д вогнем е дуже обмеженою i не передбачае проведення ЕТМЛД. У цш зон1 треба максимально швидко та безпечно (для ос16, яю надають медичну допомогу i здшснюють евакуацiю) перемiстити пораненого в бшьш безпечне мiсце. У зон1 тактично! допомоги (Tactical field care (жовта зона)), тсля первинного огляду та надання первинно! медично! допомоги, для уточнення стану органiзму вперше виникае по-тенцiйна можлив1сть для проведення ЕТМЛД i на основ1 отриманих результатiв розширення обсягу медично! допомоги, а при неможливосп — одразу передання шформаци на наступний етап ЛЕЗ i ви-рiшення питання про перемщення пораненого в зону для тактично! евакуаци. Пщ час евакуацшного процесу треба контролювати життев! показники по-страждалого: частоту дихання, пульс, тиск, температуру тша, iнтенсивнiсть болю, а при необхщнос-т1 — повторно виконати ЕТМЛД. У зош тактично! евакуаци (Tactical evacuation (зелена зона)), тсля того як був проведений вторинний медичний огляд i медична допомога була надана у повному о6сяз1, здiйснюеться пiдготовка пораненого до транспор-
тування у шпиталь. Таким чином, використання ЕТМЛД диктуеться ситуащею на полi бою, потребами визначення стану оргашзму пораненого та умо-вами евакуацшного процесу [6, 29, 30].
Отримаш при НС ушкодження характеризу-ються значною кiлькiстю множинних i поеднаних травм, комбшованих уражень, що супроводжують-ся травматичним й опiковим шоком, гострою кро-вовтратою, асфiксiею, синдромом тривалого здав-лювання. Такi пошкодження нерiдко призводять до розвитку синдрому взаемного обтяження i часто супроводжуються психогенними реакцiями, що ускладнюе надання медично! допомоги [31]. З ви-щесказаного стае зрозумiлим важливiсть надання ЕМД, передбачено! в дошпитальний перюд, яка Грунтуеться на результатах медичного огляду при сортуванш та ЕТМЛД, i ефективно! професiйно! дiяльностi санiтарiв-iнструкторiв, рятувальникiв, парамедикiв i медичного персоналу, яю першими опинилися в осередку НС мирного та военного часу [23].
У зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш, прилеглих територiях вiдбуваються iнтен-сивш мiграцiйнi процеси органiзованих i неоргаш-зованих контингентiв населення, передислокац1я вшськових частин, виконуються заходи загально! i медично! евакуацП. У мiсцях тимчасового накопи-чення та розмiщення громадян, у таборах бiженцiв виникае скупченють, створюються несприятливi санiтарно-побутовi умови, внаслщок чого створюються передумови для виникнення шфекцшних i паразитарних захворювань та розмноження гризу-нiв, яю мають важливе епiдемiологiчне значення [22, 32].
Розма!ття захворювань, клiнiчних ситуацiй i сташв здоров'я серед цивiльного населення i вiй-ськовослужбовцiв в зонах НС вимагае бшьш широкого використання лабораторно! дiагностики в системi !х ЛЕЗ. Останнiми роками в багатьох кра-!нах свiту i Укра!ш з'явилося близько 20 рiзних дiа-гностичних експрес-тестiв: на вагiтнiсть, гепатити, В1Л-шфекщю, наркотики, туберкульоз, сифiлiс, вмют глюкози (цукру) i холестерину в кровi та iн-ших, яю необхiдно використовувати в процесi оргашзацп та надання вих ввддв медично! допомоги хворим та пораненим як з цившьного населення, так i вiйськовослужбовцiв в зонi бойових дш [4, 5, 12, 22, 33].
Слiд зазначити, що простота цих медичних тес-тiв уявна, вони е результатом найпередовших до-сягнень фундаментально! i прикладно! науки, якi можуть використовуватись як в домашшх умовах людьми, так i для екстрено! дiагностики нев!дклад-них станiв самими постраждалими, санiтарами-iнструкторами, парамедиками i медичним персоналом в екстремальних умовах рiзноманiтних НС для маркерно! лабораторно! експрес^агностики [34—36]. Сучаснi ЕТМЛД подшяють на двi групи: бiохiмiчнi та iмунологiчнi. Бiохiмiчнi експрес-тести реалiзованi на ефекп змiни свого кольору багато-
шарових паперових носив з сухими реагентами, на-клеених на полiмернi смужки, пщ дiею вiдповiдних речовин, що мiстяться в кровi, слинi, сечi або калi. В основi бшьшосп iмунологiчних тестiв покладено принцип iмунохроматографfi, тобто зв'язування дiагностичних молекул зi спецiальними антитшами i комплексами забарвлених наночастинок в товщi мiкропористих мембран [37, 38].
ЕТМЛД мають велику перевагу в тому, що не вимагають наявностi в зонi НС спещального облад-нання та пщготовки пацiентiв, сани^в-шструкто-рiв, парамедикiв i медичного персоналу. Користува-тися ними можливо в рiзноманiтних умовах — як у побуп (вдома, в подороже у вiдпустцi), так i в екс-тремальних умовах осередюв та зон рiзноманiтних НС мирного та военного часу [39]. Запропоноваш ЕТМЛД використовувалися тривалий час i вияви-ли свою дiагностичну надшшсть та ефективнiсть, в зв'язку з чим були сертифжоваш в багатьох кра-!нах свiту. Оцiнка результапв аналiзу проводиться вiзуально, без використання будь-яких шструмен-тальних засобiв, а отримання результатiв займае не бшьше 5—15 хвилин. Для набуття навиюв вмiння користуватися рiзноманiтними ЕТМЛД i отримання надiйних результатiв достатньо уважно прочи-тати iнструкцiю до теста i ретельно виконати алгоритм дш [40].
Останнiм часом медичш дiагностичнi тести маркерно! лабораторно! дiагностики набули широкого застосування в повсякденнiй життедiяльностi насе-лення для проведення експрес-дiагностики, виявили свою клтчну ефективнiсть, що дае вагомi пiдстави для використання !х дiагностичних можливостей в екстремальних умовах рiзноманiтних НС мирного та военного часу, як провщний засiб екстрено! дiагнос-тики в системi заходiв лкувально-евакуацшного за-безпечення, що не вимагае складного апаратурного забезпечення i може використовуватися як самим населенням, так i особами, як1 мають мiнiмальну ме-дичну пщготовку (наприклад, санiнструктори, саш-тари, парамедики, рятувальники) [41, 42].
При наданш ЕМД постраждалим в екстремальних умовах рiзноманiтних НС неможливо користуватися однiею раз i назавжди розробленою схемою ЛЕЗ, оскшьки медичним працiвникам доводиться стикатися з великим рiзноманiттям видiв НС, ура-жаючих факторiв та !х комбiнацiй, мiсцевих умов, що е саме тим комплексним генеруючим мехашз-мом, який формуе склад, тяжшсть i вiдмiннiсть ме-дико-санiтарних втрат серед цивiльного населення i вшськовослужбовщв. Спшьним в цьому е те, що в зош НС неможливо надати вичерпну ЕМД хво-рим i постраждалим, внаслщок чого оргашзацш ЛЕЗ передбачае надання медично! допомоги в до-шпитальному i шпитальному перiодах. При цьому хворi i постраждалi (як цивiльне населення, так i вiйськовослужбовцi) за класичною схемою ЛЕЗ за-безпечуються строго регламентованими видами ЕМД. Доктрина ЕМД в дошпитальний перюд передбачае надання таких ввддв медично! допомоги:
^т
першу медичну, долiкарську, першу лiкарську, а у шпитальний перiод — квалiфiковану i спецiалiзова-ну. сукупн1сть лiкувально-профiлактичних заходiв, як1 повинн1 бути проведенi для визначено! к1лькост1 хворих i уражених при певних пошкодженнях у до-шпитальний i шпитальний перюди з врахуванням вид1в ЕМД, становить сутшсть обсягу медично! допомоги, яка в певному ступеш визначаеться результатами ЕТМЛД [6-8].
Для кожного перюду (дошпитального i шпи-тального) з врахуванням вид1в медично! допомоги заздалегщь визначаеться обсяг ЕМД з урахуванням не т1льки медичних показань й результата ЕТМЛД, але i можливостей його дижмгчних змш залежно в1д реальних умов обстановки: юлькосп постраж-далих, наявностi та квалiфiкацl! МП, забезпече-ност1 саштарно-транспортними засобами i медичним майном, а також метеоролопчних умов тощо. При масовому надходженнi, коли кшьюсть хворих i уражених перевищуе можливосп медичного фор-мування, доводиться вимушено скорочувати обсяг вид1в медично! допомоги, переносячи проведення деяких заходiв, в тому числ1 й дiагностичних, на на-ступний етап [4, 15, 43, 44].
На сьогодш у зв'язку з1 зм1ною п1дход1в до надання ЕМД в зош НС, наявшстю достатньо! юлькосп медичного транспорту для евакуаци постраждалих до шпи^в, можлив1стю використання маркерно! лабораторно! експрес-дiагностики за концепцiею point of care технологи потр16но внести суп^ зм1-ни та удосконалення в класичну схему ЛЕЗ хворих i постраждалих при НС серед цившьного населення i вшськовослужбовщв за рахунок розвитку техно-лопчного та органiзацiйного чинник1в маркерно! лабораторно! дiагностики при НС мирного та военного часу [45, 46].
В Укра!ш мае мюце вщсутшсть едино! структури i ч1тко! системи виконання невiдкладних та екстре-них лабораторних дослщжень в практицi д1яльност1 ЗОЗ, регламентованих нормативно-правовими документами (постановами КМУ, наказами МОЗУ, методичними рекомендацiями тощо), що е серйоз-ним недолiком в органiзацi! едино! системи надання пащенту яюсно! ЕМД i особливо актуалiзуеться при лжвщащ! медико-санiтарних наслiдкiв НС техногенного, природного, сощального та военного характеру. Заслуговуе на особливу увагу вкрай не-задовiльна забезпеченiсть ЗОЗ Укра!ни сучасним дiагностичним лабораторним обладнанням взагалi i для експрес-дiагностики зокрема, що заважае ви-користанню персоналом клш1чних i 61ох1м1чних лабораторiй та МП новггшх розробок в галузi ла-бораторно-дiагностичних технологiй експрес-дiа-гностики, впровадження яких кардинально зм1-нить професшну д1яльн1сть самих лабораторiй та дiагностично-лiкувальний процес в системi ЛЕЗ постраждалих при НС.
Вщ р1вня органiзацi! та якосп надання ЕМД ци-в1льному населенню та в1йськовослуж6овцям за-лежить запобпання ускладненням ушкоджень i за-
хворювань, запобiгання швалщносп та збереження життя. Св!това медична практика свщчить, що най-бiльшого ефекту при наданш ЕМД в дошпитальному перюд! можливо досягти, використовуючи медико-лжарняш алгоритми [47—49]. Без комплeксiв показ-никiв маркерно! лабораторно! eкспpeс-дiагностики стану оргашзму хворих i постраждалих серед ци-вшьного населення та вшськовослужбовщв сучасна СШМД, СМК та i! мобiльнi бригади i шпиталi; пщ-pоздiли медично! служби Збройних сил Укра!ни, в яких здiйснюeться парамедиками, фельдшерами та лжарями надання должарсько!, першо! лжарсько! i невщкладних заходiв квал!фжовано! ЕМД, д1яль-ностi вшськових польових пересувних шпиталiв, неможливо оргашзувати надання вск видiв ЕМД на принципах доказово! медицини [2, 3].
Доказова медицина — це стратепчний напрямок сучасно! медично! науки i практики, який Грунту-еться на бездоганнш науковiй шформацп i зор!ен-тований на пщвищення piвня наукових дослiджeнь, суттеве полiпшeння екстрено! дiагностики, профь лактики, лiкування i прогнозу захворювань людей, оптимiзацiю дiяльностi оргашв державно! системи охорони здоров'я, особливо це стосуеться организаций i надання ЕМД при НС мирного та военного часу. Використання принцитв доказово! медицини в систeмi ЛЕЗ, в тому числ! оргашзацп i наданш ЕМД хворим i постраждалим при НС мирного та военного часу виконуе подвшну позитивну роль. З одного боку, вони сприяють скороченню часу м1ж появою останнк наукових досягнень в сфер! ЕТМЛД та !х вт!ленням в медичну практику оргашзацп, лопсти-ки i наданн! ЕМД хворим i постраждалим при НС мирного та военного часу, з шшого — становлять надшну перепону на шляху впровадження в практику недоведених, тим б!льш неефективних метод!в екстрено! маркерно! лабораторно! д!агностики i ль кування. [2]. Таким чином, доказова медицина виконуе функцш забезпечення стратепчного напрям-ку в медичн!й науц! i практиш, яка суттево впливае на подальший розвиток як медично! науки, так i запровадження самих передових досягнень фундаментально! i прикладно! науки в сфер! маркерно! лабораторно! експрес-д!агностики point of care технолог!!, що в л!кувальнш справ!, особливо ЕМД, призвело до революцшних змш в уяв! про саму суть лжування, систему ЛЕЗ, до значного тдвищен-ня ефективност! i безпечност! фармакотераш! [50]. Найб!льш яскраво це проявляеться в обов'язковш наявност! параметр!в маркерно! лабораторно! екс-прес-д!агностики в сучасних прогностичних шкалах (наприклад, шкала APACHE II, шкала оцшки ризи-ку розвитку полюрганно! недостатност! при сепсис! SOFA тощо) [51].
Найважлив!шою вимогою сучасно! системи ЛЕЗ е своечасшсть надання ЕМД, яка повинна нада-ватися в осередку ураження та на етапах медично! евакуац!! в таю строки, яю сприяють збереженню життя постраждалих, запоб!ганню розвитку тяжких ускладнень i тим самим скороченню строюв л!ку-
вання, реабштаци та якнайшвидшого повернення до звичайно! д1яльност! Оптимальний строк надання першо! медично! допомоги тсля отримання ураження — 30 хвилин — 1 година (золота година медицини катастроф) [23].
Останшми роками збшьшилася кiлькiсть склад-них стратегiй лжування пашенпв з гострими захво-рюваннями рiзних органiв. Оптимальним засобом вибору альтернативних методiв лiкування, що до-помагае персонiфiкувати терапевтичнi пiдходи на основi глибокого розумiння патофiзiологiчних про-цесiв, е бiомаркери [25]. Близько 70 % об'ективно! iнформацi! про ураженого при НС лжар отримуе на основi лабораторних аналiзiв. Обсяг i швидкiсть отримання цiе! шформацп iстотно впливають на ефективнiсть ЕМД. Для устшного надання реанi-мацшно! допомоги п!д час медично! евакуаци тер-мiн виконання екстрених лабораторних дослщжень не повинен перевищувати 3—5 хв [6—8, 17].
У кра!нах Захщно! бвропи та США точна дiа-гностика складних станiв хворих у мжмально стислi строки i з огляду на передбачуваний дiагноз визначення лiкувально! тактики можливi iз засто-суванням новiтнiх засобiв дiагностики, викорис-тання яких передбачено державними програмами. Так, проблема коматозних сташв е однiею з най-складшших у сучаснiй медицинi. Полiетiологiч-шсть коми, перебiг без специфiчно! симптоматики, обмежешсть часу у лжаря вкрай ускладнюють ведення цiе! категорп хворих i поранених, особливо в дошпитальному перюд! Кома i сумiжнi з нею стани — унжальний вид патологП, для аналiзу i лiкування якого необхiдне залучення даних iз рiз-них галузей клжчно! медицини з використанням апаратно! та лабораторно! дiагностики [13, 14, 52]. Пд час надання ЕМД та в перюд евакуацП у лжаря часто немае можливостей параклжчно! дiагности-ки. Тому найважливiшого значення набувае лабо-раторне експрес-обстеження хворого, що спрямо-ване на виявлення запальних симптомiв ураження мозку [53].
Аналопчна ситуац1я складаеться з визначен-ням ком, оскiльки це теж клшжо-лабораторний синдром, який вимагае диференшально! дiагнос-тики !х рiзновидiв. ЕМД стае вже можливою при визначенш концентрацi! глюкози в кровi екс-прес-методом у першi 5 хвилин [29, 52]. У Вели-кш БританП створено новий глюкометр iBGStar, що приеднуеться до iPhon та iРod-touch, який дозволяе, використовуючи спещальний додаток, перевiрити рiвень цукру в кровi постраждалих в зонi НС мирного i военного часу. Як i звичайному глюкометру, iBGStar потрiбна всього одна крапля кровi, щоб оцiнити концентрацiю цукру в кров! Прилад вiдрiзняеться компактнiстю i широкими можливостями. Пiсля обробки iнформацi! результат тесту ввдразу ж виводиться на екран. В результат людина через 5 секунд отримуе повш ввдомос-тi про рiвень цукру в динамiцi. Це дае можливють коригувати як iн'екцi! шсулшу, так i споживання
вуглеводiв i фiзичнi навантаження, а в разi роз-витку дiабетичноi коми з огляду на нервово-емо-цшний стан iндивiду пiд впливом екстремальних факторiв НС врахувати його в ЛЕЗ, надати ЕМД, вивести пащента зi стану коми та, за необхщносп, шпиталiзувати [52].
Необхiднiсть експрес-визначення груп кровi для можливостi швидкого проведення трансфузш-но! терапи виникае в ситуац1ях масових уражень i неможливостi швидко! евакуацй при техногенних, природних, соцiальних та военних НС; бойових дiях; тривалому транспортуваннi уражених. Для проведення експрес-тестування груп кровi в екстремальних умовах НС низка компанш розробила i ввела в оби набори «ГРУППОКАРТ», основним компонентом яких е спецiальнi картки. Картки ви-готовленi з композиту на основi полiмерiв i картону. На робочш поверхнi розташованi лунки з нанесени-ми i висушеними моноклональними антитiлами — цолiклони IgM класу. Преформована тест-система (активнi речовини вже внесет в лунки в процес ви-робництва) значно знижуе ймовiрнiсть помилки в процесi тестування. 6 можливiсть повно! докумен-тованост результатiв: заповненi поля картки можна вiдрiзати i прикласти до супровщно! медично! документации [41, 54].
Сучасна концепцiя лабораторно! експрес^а-гностики невщкладних станiв заснована на понятп РОСТ, тобто на аналiзi «безпосередньо бiля лiжка хворого». Аналiз за мюцем надання медично! допомоги все б!льш широко використовуеться в прак-тичнiй медицинi кра!н Захщно! бвропи та США (i не тшьки для дiагностики невiдкладних сташв). Прикладом цього може бути перший пульсокси-метр з технологiею Rainbow SET, що мае функщю визначення карбоксигемоглобшу i знижуе ризик помилково! дiагностики станiв, якi пов'язанi з отру-енням монооксидом вуглецю, i полегшуе швидку й ефективну дiагностику отруень чадним газом у постраждалих в НС, а також сучасш стриповi глю-кометри i коагулометри для експрес^агностики коагулологiчних дослiджень, що запобiгають роз-витку дiабетичних ком i тромбозiв [55]. Величезний iнтерес являе також 1ХА-тест для дiагностики кровi в кал^ який дозволяе неiнвазивне виявлення крово-теч шлунково-кишкового тракту i диференщюван-ня кровотеч верхних або нижшх вщдшв шлунково-кишкового тракту [56].
Мшстерство оборони США першим застосувало новий метод, такий як сенсор Masimo E1, створений для швидкого визначення змш при кисневому на-сиченнi, особливо при станах слабкого кровотоку, запровадження якого також актуально для вшсько-во! медицини ЗСУ в зонах бойових дш у Донецькш i Луганськiй областях та прилеглих територiях. Кшь-ка додаткових параметрiв Masimo rainbow SET (на-приклад, загальний гемоглобiн), яю американськi вiйськовi медики визначили як найважлив^ для свого монiторингу наступного поколшня, буде додано компашею Zoll [55].
^т
Учет Великой Британи розробили «розумний» перев'язувальний матерiал, який за допомогою спещального чипа може вимiрювати базовi параме-три здоров'я i виявляти присутнють бактерiально! шфекци в ранi. Можливють очистити рану, перш нiж iнфекцiя пошириться далi, може фактично ре-волюцiонiзувати сферу терапи ран. Новий матерiал починае свiтитися зеленим кольором при контакт з бактерiальною бiоплiвкою — iнкапсульованою масою бактерiй, що захищеш плiвкою, через яку з труднощами проникають лжи [12].
У наукових джерелах Китайсько! Народно! Рес-публiки опублiкованi свiтлини ново! вшськово! бро-ньовано! медично! машини, створено! на базi укоро-ченого на один каток шаа БМП WZ502G. Медична машина оснащена обладнанням для проведення клiнiчних i бiохiмiчних аналiзiв при переливаннi кровi, кисневою апаратурою, системою лабораторного контролю знезараження води, емностями для лтв. I! оснащення дозволяе здшснювати хiрургiчнi операцГ! та перев'язку ран [12].
Для збройних сил США розробленi датчики, що можуть вiдстежувати фiзичний стан вшськовослужбовщв i запобiгати скачкам кров'яного тиску, зне-водненню i порушенням сприйняття обстановки на полi бою внаслщок недосипання та емоцiйного напруження. Монiторинг — це комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизаци та аналiзу iнформацi! про стан оргашзму вiйськово-службовцiв, яка дае ощнку i прогнозуе його змши, розробляе обГрунтованi рекомендацГ! для прийнят-тя управлiнських рiшень. Зг!дно з науковими до-сл!дженнями, проведеними Массачусетським тех-нологiчним iнститутом, використання результапв постiйного монiторингу бiомолекулярних i психоло-гiчних показник!в вiйськовослужбовцiв може ютотно п!двищити !х ефективнiсть в бою. Пентагон замовив шституту розробку портативного апарату для аналiзу кровi вшськовослужбовщв [13]. Фахiвцi Пiвнiчно-Сх!дного ушверситету в США розробили систему у виглящ «татуювання» з вбудованими наносенсора-ми, якi призначенi для контролю рiвня кисню в кровi у пащенпв з анемiею. Ця ж система може викорис-товуватися серед постраждалих при НС, а також вшськовослужбовщв для мошторингу рiвня натрго в кровi для запобиання зневодненню [14].
Найпопулярнiшi та затребуваш види тестiв для екстрено! дiагностики стану здоров'я ж!ночого ор-гашзму в умовах НС, органiзацi! та надання ЕМП пропонуе шмецька фiрма FRAUTEST: на вагiт-нiсть, на овуляцго, на менопаузу, на визначення бактерiальних вагiнальних iнфекцiй, на запобиання ускладненням i передчасним пологам, що мае прин-ципове значення в диференщальнш дiагностицi патолог!! черевно! порожнини. У медичнiй практицi з'явився новий цифровий експрес-тест з шдика-тором ваптносп в!д ф!рми С1еагЬ1ие. Це перший та единий у свт експрес-тест, який повiдомляе, коли вщбулося зачаття. При правильному застосуванш його точн!сть понад 99 % з першого дня затримки
менструащ! (передбачуваного циклу). Тест простий у використанш. Пiсля того як сеча вбираеться в аб-сорбуючу смужку, тест активуеться, i через 3 хвили-ни на РК-диспле! невеликого приладу (типу термометра) з'являються результати [57].
Тест на гепатит. Попршення саштарно-ппешч-них та епiдемiчних умов перебування цивiльного населення та вiйськовослужбовцiв в зонах НС акти-вiзуе шляхи передачi, що сприяе поширеностi вiру-сiв гепатиту, шф^ванню i пiдвищенню захворюва-ность Експрес-тест на гепатит, створений вченими американсько! корпорацп Chiron, здатний виявити антитша вiрусу гепатиту В i С в кровi. Такi тести до-зволяють знизити ризик зараження пащенпв через донорську кров з 13 до 2 %. На даний час е тест-касети i тест-смужки для визначення гепатиту А, В i С, що виявляють наявнiсть вiрусу за 5—15 хвилин. Найбшьш популярна з них тест-система ISCREEN-Hep для якiсного виявлення HbsAg до гепатиту В. Матерiалом для дослiдження найчастiше стае кров з пальця. 1снуе iнший скриншговий мульти-експрес-тест на гепатит для використання тшьки медичними працiвниками — тест-система ISCREEN-Hep Multi (тест-панель на 5 маркерiв) для виявлення гепатиту В (HBs i Hbe антигешв, анти-HBs, анти-Hbe i анти-Hbc) в сироватцi, плазмi або цшьнш кровi людини. Результат аналiзу отримують через 15 хвилин. Використання скриншгових мульти-експрес-тестiв на гепатит дозволяе знизити ризик зараження пащенпв в зош НС мирного i военного часу при наданш ЕМД [34, 58].
Тест на наркотики. Актуальну проблему при лж-вщацп медико-санiтарних наслiдкiв НС мирного i военного часу являе виявлення серед цившьного населення i вiйськовослужбовцiв оаб в станi нар-котичного сп'яншня. Екстремальна, напружена i неоднозначна обстановка в зош НС мирного часу i при бойових дiях сприяе виникненню стресових ситуацiй, нервово-емоцiйнiй напруз^ що, в свою чергу, посилюе процеси збiльшення вживання наркотичних речовин i, як наслiдок, появи оаб з неадекватною поведiнкою, в сташ наркотичного психозу, схильних до девiантноl поведiнки. Особи в сташ наркотичного сп'яншня мають змiнену свщомють, становлять загрозу для оточуючих оаб, медичних працiвникiв i самих себе. Першi тести на визначення наркотиюв в органiзмi людей з'явилися у свт на початку 1960-х роюв у зв'язку зi збшьшен-ням !х споживання. На даний час юнують 5 осно-вних ввддв наркотесту: сечi, кровi, волосся, слини i поту. Сьогоднi в свт частше використовуються два види теспв: тест-касети NARCOSCREEN для виявлення семи наркотичних речовин по слинк на амфетамш (АМР), кока'ш (СОС), ошати (морфiн, геро'ш (МОР)), марихуану (ТНС), метамфетамш (МЕТ), бензодiазепiни (ВZO) й екстазi (МДМА), також популярний тест «1ммуноХром-5-МУЛЬТИ-Експрес» — тест-смужки для одночасного виявлення в сечi амфетамшу, марiхуани, морфiну, кока'шу i метамфетамiну [48, 50].
Тест на В1Л-шфекщю. У зонах НС мирного i военного часу одним з найбшьш частих ушкоджень оргашзму людини е кровотеча i рани м'яких тканин. При наданш ЕМД, медичному сортуванш й евакуаци вщбуваеться забруднення кров'ю та шшими бiологiчними рiдинами медичних ш-струменпв, пов'язок, рук та спецодягу медично-го персоналу, а також оаб, якi надають ЕМД, що за наявност у частини постраждалих, яю мають ВIЛ-iнфекцiю, може сприяти íi передачi iншим особам. У зв'язку з чим у дошпитальному i шпи-тальному перiодах ушкодженi повинш пiдлягати ретельному медичному огляду iз з'ясуванням в анамнезi наявностi В1Л-шфекцп. Особлива ува-га повинна првддлятися виявленню у постраждалих ознак ш'екцшного вживання наркотикiв [39]. Першi тести на наявнiсть В1Л-шфекцп були роз-робленi вченими-експертами ВООЗ в 1985 рощ За наступнi 25 роюв було створено чотири поколшня дiагностичних тест-систем. сьогодн1 найбiльш по-ширеним е iмуноферментний аналiз, який визна-чае наявнiсть В1Л в кров! за антитшами. У даний час е експрес-тести, що дозволяють визначити В1Л по слин1 i сечi в домашнiх умовах. Тест-тампоном достатньо провести по яснах, покласти його в спе-щальну про61рку i через 20 хвилин отримати результат. в1ропдшсть дослщження — близько 95 %. При позитивному результат в1н повинен бути шд-тверджений за допомогою внутрiшньовенного до-слiдження кров1. У 2012 рош з'явився сучасний, швидкий i яюсний тест ISCREEN-Hiv 1/2, модель Sandwich для виявлення антитш до В1Л 1-го та/або 2-го типу в сироватщ, плазмi та цшьнш кров1 людини. Результат аналiзу отримують в1д 10 до 15 хвилин. Тест призначений для використання тшь-ки медичними пращвниками [54].
Тест на алергш. Алерпя — це пщвищена чутли-вють органiзму людини до будь-якого алергену або збудника алергп — речовини, що викликае алергiю. В 1921 рощ в Шмеччиш вперше була описана суть алергiчноi реакци i проведет дослщи з введення алергетв п1д шк1ру, що лягло в основу бшьшосп тестiв на алерпю, використовуваних дос1. Найпо-ширенiшi з них — шюрш i внутршньошюрш про-би, аналiз кров1 i бюп0я д1лянки ураженоi тканини [12, 39, 59].
У даний час розроблений орипнальний гаджет для вск людей, як1 страждають вщ алергп. Поедна-ний з1 смартфоном бюсенсор здатний за лiченi се-кунди визначити, м1стяться в i^íi т1 або 1нш1 алерге-ни чи ш. Також сенсор здатний перевiрити продукт харчування на безпеку, на вмют токсин1в, бактерiй, а воду — на р1зш забруднення. В основу унжально-го сенсора покладено той науковий факт, що кожен продукт або бактерп вид1ляють притаманний íм запах. Цей запах стае «видимим» в особливому спек-тр1. Тому, фотографуючи пов1тря навколо продукту в ус1х частинах спектра, включаючи iнфрачервоний i ультрафюлетовий, можна точно визначити вс1 ш-гредiенти тiеí чи iншоí страви. Програмному до-
датку, що встановлюеться на андроид, залишаеться тшьки пор1вняти зробленi фотографи з1 зразками з бази даних i iнтерпретувати отримане зображення продукту [36].
Тест на приховану кров у каль Кров у калi су-проводжуе багато захворювань, св1дчить про по-шкодження слизово! оболонки, м'яз1в i судин шлунково-кишкового тракту та вимагае негайно! дiагностики для виявлення м1сця ураження i початку л^вання, що мае вирiшальне значення в яюсному проведеннi ЛЕЗ в зонах НС мирного i военного часу. 1снуе таке поняття як «прихована кров» — це мала юльюсть елементiв кров1 в кал^ як1 можна не пом1тити. Однак створено специ-ф1чний лабораторний аналiз, що мае чутлив1сть до гемоглобшу — бiлка-переносника кисню, який мютиться в еритроцитах кров1. Цей аналiз може виявити багато життево небезпечних захворювань на раннiх стадiях розвитку i, отже, дае можлив1сть без зволжання провести додаткову уточнюючу дiа-гностику i почати вiдповiдне л^вання.
Першi реальнi тести експрес-дiагностики на наявшсть приховано! кров1 в ЕZ DETECT i СоloСАRЕ з'явилися в США на початку 1980-х роюв. щ тести м1стили подушечки з бюлопчно розтл1нного матерiалу, просочеш тетраметилбен-зидином, х1м1чною речовиною, яка в присутнос-т1 гемоглобiну кров1 змiнюе кол1р на блакитний i/або зелений. Для виконання тесту слад покласти подушечку на фекалп тсля випорожнення кишечника. Якщо в буде кров, подушечка змь нить кол1р [56].
Тест на алкоголь. Етанол — речовина, що поед-нуе в со61 властивосп природного метаболiту орга-н1зму людини, токсичного ксенобiотика i алiмен-тарного фактора, який здатний ютотно змшювати ефективнiсть лжарсько! терапп. Залежно вщ дози, шлях1в надходження в оргашзм, шдивщуальних спадкових характеристик органiзму, а також толе-рантностi органiзму до токсичних доз етанолу прояви р1зних психоф1з1олог1чних ефектiв i стутнь !х прояву можуть бути дуже р1зн1. Бiльше н1ж 60 % уах смертельних отруень обумовленi алкоголем. Смертельна концентрацiя алкоголю в кров1 становить 5,0 г/л, смертельна разова доза — 4-12 г/кг (близько 300 мл 96% етанолу) [12].
При лжвщаци медико-саштарних наслщюв НС мирного i военного часу особливого значення набу-вае дiагностика наявностi алкогольного сп'ян1ння, що мае значення для виршення дуже багатьох ме-дичних, соцiальних, медико-правових, судово-ме-дичних та шших юридичних питань. 1снуе багато спосо61в визначення наявносп алкоголю в оргашз-м1 людини: за допомогою аналiзу кров1, сечi i навiть волосся. Найбiльш поширений, швидкий i доступ-ний — дихальний експрес-тест. На даний час розро-блено безлiч дихальних алкотестерiв — вщ портатив-них до стацюнарних. Найпростiший iндикаторний тест для яюсного та напiвкiлькiсного визначення алкоголю в слиш — «Алко-Скрин» [12, 35].
^т
Тестова експрес-дiагностика — це перший етап дослщження i профiлактики захворювання. Не-зважаючи на те, що результати аналiзiв досить вь ропдт (до 97 %), при виявленш патолог!! потр!б-но обов'язково провести поглиблену дiагностику тд час медично! евакуацп (дошпитальний перюд) та надання квал!фжовано! i спещал!зовано! ЕМД в шпиталi. За необхщносп треба звернутися до лжувально-профшактичного закладу i пройти об-стеження для встановлення остаточного дiагнозу [10, 18].
Таким чином, експрес-тести маркерно! лабора-торно! дiагностики при оргашзацп та наданнi екстрено! медично! допомоги цившьному населенню i вшськовослужбовцям при НС мирного та военного характеру в систем! ЛЕЗ застосовують: 1) при ургентних станах постраждалих (хворих та поране-них), що вимагають вщ медичних пращвниюв, па-рамедиюв, рятувальниюв, самих постраждалих не-гайних дш, коли необх!дно миттево визначитись й прийняти необхщне ршення щодо надання ЕМД; 2) ситуацшх, коли стан постраждалих (хворих та по-ранених) не такий критичний, але особ!, яка зна-ходиться в!ч-на-в!ч ¡з постраждалим, потр!бно що-найшвидше обрати правильний споаб оргашзацп, вибору лжування та медично! евакуацп до шпиталю в загальнш систем! ЛЕЗ.
Висновки
1. Узагальнення свгтового досв!ду використан-ня р!зноман!тних експрес-теспв маркерно! лабораторно! д!агностики у дослщженш проб бюлопчних р!дин людини ¡з застосуванням сучасних аналгтич-них лабораторних та шформацшних технологш до-зволяе досл!дити ! пов'язати !х з р!зними станами оргашзму людини, використати в удосконаленш оргашзацп та наданш екстрено! медично! допомоги постраждалим ! пораненим з цившьного населення та вшськовослужбовщв у полшшенн системи лжу-вально-евакуацшного забезпечення в дошпиталь-ному ! шпитальному перюдах.
2. Особливу актуальшсть набувае подальший технолопчний та оргашзацшний розвиток ! широке застосування новгтньо! екстрено! тестово! маркерно! лабораторно! д!агностики серед постраждалих (цившьного населення ! вшськовослужбовщв) в зонах НС мирного ! военного характеру, з поранен-нями, захворюваннями та станами, що потребують екстрено! медично! допомоги.
3. До фактор!в, що ускладнюють подальший розвиток клшжо-д!агностичних лабораторш ль кувально-профшактичних заклад!в, в тому числ! маркерно! лабораторно! д!агностики, сл!д вщнести оргашзацшний (вщсутшсть единих нормативно-правових акпв) та технолопчний (вщсутшсть планового централ!зованого оснащення лабораторш ! цшьово! програми закушвл! обладнання). бдиним практичним д!евим виходом ¡з ще! ситуаци е розроб-ка та затвердження в кожному окремому лжуваль-но-проф!лактичному заклад!, Центр! екстрено! ме-
дично! допомоги та медицини катастроф, шпиталях вшськовоГ медицини «Положення про органГзащю виконання невiдкладних i екстрених лабораторних дослщжень» вщповщно до наявних фшансово-ма-терiальних, технiчних, кадрових та професшно-ква-лiфiкацiйних ресурсiв.
4. Позитивним явищем в системi охорони здоров'я УкраГни слщ визнати побудову яюсно ново! системи стандартизации медично! допомоги, в тому числГ екстрено! медично! допомоги при над-звичайних ситуац1ях, на основГ використання методики з розробки клшчних настанов, медичних стандарта, унiфiкованих клГнГчних протоколГв та локальних протоколГв медично! допомоги на засадах доказово! медицини i застосувати в органГзацГ! системи лГкувально-евакуацшного забезпечення при надзвичайних ситуацГях.
5. У зв'язку Гз змшою органГзацГйних пГдходГв до надання екстрено! медично! допомоги в зонГ надзвичайних ситуацш мирного та военного характеру, на-явностГ достатньо! кГлькосп медичного транспорту для евакуацГ! постраждалих до шпиталГв, можливГс-тю використання маркерно! лабораторно! експрес-дГагностики за концепщею point of care технологи потрГбно внести суттевГ змГни та удосконалення в класичну схему лГкувально-евакуацшного забезпечення хворих i постраждалих серед цивГльного на-селення i вГйськовослужбовцГв за рахунок розвитку технолопчного й органГзацГйного чинникГв маркер-но! лабораторно! дГагностики.
6. Використання парадигми доказово! медицини в системГ ЛЕЗ, в тому числГ органГзацГ! i надан-нГ ЕМД хворим i постраждалим при НС мирного та военного характеру, виконуе подвшну позитивну роль — сприяе скороченню часу мГж появою остан-шх наукових досягнень в сферГ рГзноманГтних екс-прес-тестГв маркерно! лабораторно! дГагностики та !х втГленням в медичну практику органГзацГ!, лопс-тики i надання екстрено! медично! допомоги, ста-новить надГйну перепону на шляху впровадження в практику недоведених, тим бГльше неефективних методГв екстрено! маркерно! лабораторно! дГагностики i лжування.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вГд-сутнГсть конфлГкту ГнтересГв при шдготовш даного аналГтичного огляду.
Список лператури
1. Луцик Б.Д., Лаповець Л.6., Лебедь Г.Б. КлЫчна лабо-раторна дiагностика: навч. noci6. К..: Медицина, 2011. 288 с.
2. Скакун М.П. Основи доказовог' медицини. Тернопль: Укрмедкнига, 2005. 244 с.
3. Гринхальх Т. Основы доказательной медицины: пер. с англ. 3-е изд. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. 288с.
4. ОстапенкоА.О., GфiменкоН.Ф., ВорошнаМ.В. та т. Перспективи та особливостi лабораторного обслуговуван-ня хворих у невiдкладних станах на догосттальному етат. Мат. науково-практ. регонального форуму «Становлення
та новтш можливостi екстреног медицини Запорiзького регону в сучасних умовах» (Запорiжжя, 9 жовтня 2015р.). С. 36-38.
5. Остапенко А.О., Кочш 1.В., Хандога Е.В. та ш. За-стосування новтшх лабораторно^агностичних техноло-гш при проведенш лжувально-евакуащйного забезпечення цившьного населення та вшськовослужбовщв, постраждалих при техногенних, природних та сощальних надзвичайних ситуащях, терористичних актах та бойових дiях. Швден-ноукрагнський медичний науковий журнал. 2017. № 18(18). С. 91-94.
6. Тарасюк В.С., Матвтчук М.В, Паламар В.В. та н. Медицина надзвичайних ситуацт. Оргашзащя надання пер-шог медичног допомоги: навчальний поабник. К..: ВСВ «Медицина», 2013. 528 с.
7. Бадюк M.I., Токарчук В.П., Солярик В.В., Бадюк Л.М. Вйськова медична тдготовка. К.. : «МПЛеся», 2015. 482 с.
8. Бадюк М.1., Ковида Д.В., Микита О.О., Коза-чок В.Ю., Середа 1.К., Швець А.В. Екстрена медична допо-мога вшськовослужбовцям на догосттальному етат в умовах збройних конфлiктiв. К..: СПД Чалчинська Н.В., 2018. 204 с.
9. Robert W. Schafermeyer, Brent R. Asplin. Hospital and emergency departament crowding in the Unated States. Emergency Medicine (USA). 2003. Vol. 15. P. 22-27.
10. Schimke I. Quality and timeliness in medical laboratory testing. Anal. Bioanal. Chem. 2009. Vol. 393. P. 1499-1504.
11. Soffiati G., Giavarina D. Stat laboratory testing: integration or autonomy? Clin. Chem. Lab. Med. 2010. Vol. 48. № 7. P. 927-930.
12. Жвиташвили Ю.Б. Экспресс-диагностика в клинической медицине (десять самых популярных тестов). Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. 2013. № 4(66). С. 33-38.
13. Рощн Г.Г., Коршенко М.М., Нацюк М.В. Система невiдкладноiмедичног допомоги США. Особливостi гг оргашзаци та тдготовки фахiвцiв. К. : МОЗ Украгни, УНПЦЕМД та МК, КМАПО Ы. П.Л. Шупика, 2004. 208 с.
14. Рощн Г.Г., Михайловський М.М., Нацюк М.В. Кон-цепщя оргашзаци та функщонування невiдкладноi медичног допомоги в США. Медицина неотложных состояний. 2005. № 1(1). С. 11-13.
15. Мусалатов Х.А., Силин Л.Л., Гаркави А.В. и др. Хирургия катастроф. М.: Медицина, 1998. 592 с.
16. Досвiдрiзнихкрагн свту в оргашзаци швидког'медичног' допомоги. Available at: http://ssmp.health.kiev.ua/index.php/36-svitova-istoriya/84-dosvid-riznikh-krajin-svitu-v-organizatsiji-shvidkoji-medichnoji-dopomogi-naselennyu-ta-istoriya-rozvitkus-luzhbi-shvidkoji-medichnoji-dopomogi?showall=&start=1.
17. Даниель Р. Смайли. Краткий обзор систем неотложной медицинской помощи. Информационный сборник АМОЗ. Нью-Йорк, 2002. № 1. С. 1-26.
18. Колипова Ю.В. Дешевый тест — деньги на ветер. Фармацевтический вестник. 2004. № 13(334). С. 31.
19. Проект розпорядження Кабнету Мiнiстрiв Украгни «Про схвалення Концепци реформи системи екстреног медичног допомоги». Available at: http://moz.gov.ua/article/ public-discussions/proekt-rozporjadzhennja-kabinetu-ministriv-ukraini-pro-shvalennja-koncepcii-reformi-sistemi-ekstrenoi-medichnoi-dopomogi.
20. Устное О.В. Розроблено табель оснащения струк-турних тдроздтв системи екстреног медичног допомоги. Available at: https://www.umj.com.ua/article/121538/ rozrobleno-tabel-osnashhennya-strukturnih-pidrozdiliv-sistemi-ekstrenoyi-medichnoyi-dopomogi.
21. Дербенева О.А., Иванова А.С., Остапенко А.А. Маркеры острого церебрального повреждения у пациентов с тяжелой сочетанной травмой. Проблемы медицины и биологии: мат. Межрег. науч.-практ. конф. молодых ученых и студентов с международ. участ. (Кемерово, 18—19 апр. 2013 г.); отв. ред. Д.Ю. Кувшинов. Кемерово: КемГМА,
2013. С. 64-65.
22. Барило О.Г., Волянський П.Б., Гур'ев С.О. та т. Ре-агування на надзвичайш ситуаци. К..: Вид-во «Бланк-Прес»,
2014. 208 с.
23. Зозуля 1.С., БоброваВ.1., Рощш Г.Г. та ш. Медицина невiдкладних сташв. Екстрена (швидка) медична допомога. К.:ВСВ«Медицина», 2017. 960с.
24. Butler F.K. Jr. Tactical Combat Casualty Care: Beginnings. Wilderness Environ Med. 2017 Jun. 28(2S). Р. 12-17. doi: 10.1016/j.wem. 2016.12.004. Epub 2017Mar 9.
25. Широбоков В.П., Дзюблик 1.В., Вороненко С.Г. та н. Застосування швидких тестiв у лабораторшй дiагностицi Ыфекцшних хвороб. Украгнський хiмiотерапевтичний журнал. 2004. № 1-2(19). С. 69-82.
26. Меджидов М.М. Микротест-системы в лабораторной диагностике инфекционных болезней. М.: Медицина,
2006. 246 с.
27. Застосування швидких тестiв у лабораторнш дiа-гностищ ^фек^ших хвороб: Методичш рекомендацп. К.,
2007. 31 с.
28. Cazacu A.C., Demmler G.J., Neuman M.A. et al. Comparison of a new lateral-flow chromatographic membrane immunoassay to viral culture for rapid detection and differentiation of influenza A and B viruses in respiratory specimens. J. Clin. Microbiol. 2004. № 42(8). Р. 3661-3664.
29. Yendamuri S., Fulda G.J., Tinkoff G.H. Admission hyperglycemia as a prognostic indicator in trauma. J. Trauma. 2003. Vol. 55. P. 33-38.
30. Wilson B., Cowan H., Lord J. The accuracy of pulse oximetry in emergency department patients with severe sepsis and septic shock: a retrospective cohort study. BMC Emergency Medicine. 2010. № 10. Р. 9.
31. Амон Дж., Браун Т., Хогл Ж. и др. Исследование особенностей поведения. Руководство по проведению периодических исследований в рамках изучения поведения групп населения, подверженных риску инфицирования ВИЧ. FHI, Impact, DFID, WHO. 2004. 382 с.
32. Нагоев Б.С. Методические указания к практическим занятиям по инфекционным болезням. Кабардино-Балкарский государственный университет. Нальчик: КБГУ, 2010. 30 с.
33. Burtis C.A., Ashwood E.R., Bruns D.E. Tietz textbook of clinical chemistry and molecular diagnostics. Sh ed. St. Louis: Saunders Elsevier, 2012. 934 р.
34. Sato K., Ichiyama S., Iinuma Y. et al. Evaluation of im-munochromatographic assay systems for rapid detection of hepatitis B surface antigen and antibody, Dainascreen HBsAg and Dainascreen Ausab. J. Clin. Microbiol. 2006. № 34. Р. 14201422.
^m
35. Коллинз У.П. Новые методы иммуноанализа. Пер. с англ. М.: Мир, 2011. 200 с.
36. Демина А.О., Остапенко А.А. Преимущество и информативность бесприборной аллерго-экспресс диагностики Dr.Fooke и опыт применения. Мат. VII Республик. науч.-практ. конф. «Перспективные направления и новые технологии в здравоохранении». Йошкар-Ола, 2012. С. 26-28.
37. Ройтберг Г.Е., Струтынский А.В. Лабораторная и инструментальная диагностика заболеваний внутренних органов. М.: Бином, 2009. 621 с.
38. Химова Ю.А., Остапенко А.А., Плешкова Е.М. Экспресс-диагностика инфекций мочевой системы у детей с использованием тест-полосок. Вестник Смоленской государственной мед. академии. 2010. Спец. выпуск. Мат. 38-й конф. молодых ученых и 62-й студ. научной конф. с межунар. участием. Смоленск: ОАО «СГТ», 2010. С. 118-120.
39. Доан С.1. Швидк тести в системiлабораторних до-<miджень на ВЫ-Ыфекцт в Украж. Профшактична медицина. 2011. № 1(13). С. 4-8.
40. Дзюблик 1.В., Ковалюк О.В., Обертинська О.В., Кос-тенко О.О. Застосування швидких iмунохроматографiчних тестiв в дiагностицi ротавiрусноi гнфекцИ у дтей в спещ-алiзованих дитячих лкувальних закладах. 1нформацтний лист № 247. К., 2005. 4 с.
41. КлЫчна бiохiмiя. Шдручник. За заг. ред. Г.Г. Луньо-вог. К. : Атжа, 2013. 1156 с.
42. Камышников В.С. Клиническая лабораторная диагностика (методы и трактовка лабораторных исследований). М.: МЕДпресс-информ, 2015. 720 с.
43. Вельков В.В. На пути к ранней диагностике сердечно-сосудистых событий: многомаркерные панели и ультрачувствительные тропонины. Медицинский алфавит. Лаборатория. 2011. № 1. С. 30-36.
44. Шанько Ю.Г. Специфические маркеры повреждения мозга (белок S100 и нейронспецифическая енолаза) при тяжелой черепно-мозговой травме. Экстренная медицина. 2013. № 1(5). С. 40-49.
45. Ervasti M., Penttila K. et al. Diagnostic, clinical and laboratory turnaround times in troponin T testing. Clin. Chem. Lab. Med. 2008. Vol. 46. № 7. P. 1030-1032.
46. Шаповал С.Д., Трибушний О.В., Беседн О.М., Си-ниця К.О. Сучасш лабораторш маркери сепсису в умовах багатопрофыьног' лжарш. Сучасш медичш технологи. 2018. № 2(37). С. 68-72.
47. Principles and Practice of Emengency Medicine. V. 1 and 2. W.B. Saunders Company. Philadelphia, 1986. 1780p.
48. Wennig R., Moeller M.R., Haguenoer J.M. et al. Development and evaluation of immunochromatographic rapid tests for screening of cannabinoids, cocaine, and opiates in urine. J. Anal. Toxicol. 1998. Vol. 22. P. 148-155.
49. World Health Organization. Recommended laboratory tests to identify avian influenza A virus in specimens from humans. WHO, Geneva, 2005. 7p.
50. Линский И.В., Шалашова И.В. Опыт применения быстрых тестов на наркотики «Sniper» у больных, зависимых от психоактивных веществ в условиях интенсивной фармакотерапии. Матерiали VI наук.-практ. конференци з мiжнародною участю «Довжентвсьт читання: теорiя та практика наркологи», 5-6 квтня 2005 р. Харьков, 2005. С. 15-19.
51. Kojika M. et al. Serum levels of soluble CD 14 subtype reflect the APACHE II and SOFA Scor. Medical Postgraduates. 2010. Vol. 48. № 1. P. 46-50.
52. Freckmann G., Schmid Ch. System Accuracy Evaluation of 43 Blood Glucose Monitoring Systems for Self-Monitoring of Blood Glucose according to DIN EN ISO 15197. J. Diabetes Sci. Technol. 2012. Vol. 6. № 5. P. 1060-1075.
53. Задорожна Б.В., Сайко О.В. Роль бюхiмiчних мар-керiв в патогенезi, дiагностицi та прогнозуванш гострог це-ребральног теми. Медицина неотложных состояний. 2018. № 4(91). С. 86-93.
54. Белоносова Н., Варбан М., Демченко И., Довбах А., Костючок М. Методические рекомендации по организации и проведению операционных исследований. К. : МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине», 2012. 88 с.
55. Klaestrup E., Trydal Т., Pederson J. Reference intervals and age and gender dependency for arterial blood gases and electrolytes in adults. Clin. Chem. Lab. Med. 2011. № 49. Р. 1495-1500.
56. Hewitson P., Glasziou R., IrwigL., TowlerB., Watson E. Screening for colorectal cancer using the faecal occult blood test. Hemoccult. Cochrane Database Syst. Rev. 2007. 1. CD001216 (PMID: 17253456).
57. Жук С.И., Моисеева-Постоловская Т.Д. Качественное определение фолликулостимулирующего гормона методом иммунохроматографического анализа как критерий наступления. Репродуктивное здоровье женщины. 2006. № 3(28). С. 106-107.
58. Jim Grey, Timo Vesikati, Pieer Van Damm. Rotavirus. J. of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2008. Vol. 46. Р. 2431.
59. Маркова Т.П. Новые направления в диагностике аллергических заболеваний. Лечащий врач. 2006. № 4. С. 69-72.
Отримано/Received 24.07.2019 Рецензовано/Revised 22.08.2019 Прийнято до друку/Accepted 30.09.2019 ■
Кочин И.В.1, Хандога Э.В.2, Остапенко А.А.1
1 ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
2 ОП «Васильевский межрайонный отдел ГУ «Запорожский областной лабораторный центр МЗ Украины», г. Васильевка Запорожской области, Украина
Возможности использования экспресс-тестов маркерной лабораторной диагностики в зонах ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций
мирного и военного характера
Резюме. Особую актуальность приобретает дальнейшее технологическое и организационное развитие использования возможностей новой экстренной тестовой маркерной лабораторной диагностики в совершенствовании организации и оказании экстренной медицинской помощи пострадавшим при чрезвычайных ситуациях мирного и военного характера, что обосновывает цель исследования — определение необходимости обеспечения современным диагностическим лабораторным оборудованием гражданских и военных медицинских служб. Исследована и проанализирована отечественная и иностранная профессиональная медицинская научная литература, нормативно-правовая база по организации экстренной медицинской помощи и использования современного диагностического лабораторного оборудования маркерной лабо-
раторной экспресс-диагностики point of care технологии. Исследования проводились методами контент-анализа источников информации и обобщения наблюдений. Обобщение мирового опыта использования различных экспресс-тестов маркерной лабораторной диагностики позволяет исследовать и связать их с различными состояниями организма человека, использовать в совершенствовании организации и оказании экстренной медицинской помощи пострадавшим и раненым из гражданского населения и военнослужащих в улучшении системы лечебно-эвакуационного обеспечения в догоспитальном и госпитальном периодах.
Ключевые слова: маркер; лабораторная медицинская экспресс-диагностика; чрезвычайная ситуация; лечебно-эвакуационное обеспечение; обзор
I.V. Kochin1, E.V. Khandoga2, A.A. Ostapenko1
1 State Institution "Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine", Zaporizhzhia, Ukraine
2 State Institution «Vasylivkyi Interdistrict Department of SI "Zaporizhzhya RLC of MH», Vasylivka, Zaporizhzhia Region, Ukraine
Opportunities of using rapid tests for marker laboratory diagnostics in the areas of liquidation of medical and sanitary consequences of emergencies of civilian and military nature
Abstract. Further technological and organizational developments in using capabilities of new emergency test marker laboratory diagnostics become increasingly relevant in the improvement of organization and provision of emergency medical care for people injured in emergencies of civilian and military nature. Those developments substantiate an objective of research — an identification of the need to provide civil and military medical services with modern diagnostic laboratory equipment. The authors of this article have analyzed domestic and foreign professional medical scientific literature and legal framework for the organization of emergency medical care and using modern
laboratory equipment such as marker rapid diagnostics which applies point of care technologies. In this research, the methods of content analysis and summarization of information are used. Summarization of global experience of using various rapid tests of marker laboratory diagnostics allows study and associate them with various states of the human body, apply them in providing emergency medical care for injured people among civilians and the military and in the improvement of medical and evacuation support system in pre-hospital and hospital periods. Keywords: marker; laboratory rapid diagnostics; emergency; medical and evacuation support; review
