CC BY
8should be supported, operations towards reduction of debtors' debts should be speeded.
Besides above mentioned facts, improvement of usage efficiency of investments in practical context requires;
-improvement of resource as well as energy provision in potentially partner regions by taking unique features into consideration;
-development of transportation scheme by considering criteria of minimizing dislocation;
-formation of infrastructure network appropriate to demands of export potential intensification.
As in the case with improvement of efficiency of credit mechanism of invest-ments, besides other priorities, diversification of credit portfolio, development of credit management system, expansion of customer network, improvement directions of efficiency by applying information-communication technologies in the relationships among investor, bank, subject of production, and other organizations should be underlined.
Conclusion
To improve usage efficiency of investment potential regionally-by taking complex approach ,reproduction structure of investment should be developed in all stages of technological process; imitation experiments should be applied which enables multi-objective approach in evaluation of efficiency of projects
considering demands of modernization of main and auxiliary production as well as complex solution of social and ecological problems and scenario formation; by taking interest of average statistical agent into consideration, database should be formed which regularly updates over management of quality of project and meets demands of innovatively intensive development. Adequate amortization policy should be implemented meeting requirements of innovative development in reformation of active parts of major banks; excellent system of regulation of price formation process in terms of territorial organization of activity among production and service subjects should be created; resource provision in potentially partner regions should be improved, transportation scheme over criteria for minimizing potential of dislocation should be developed; infrastructure network should be formed according to improvement of export potential.
References
1. Четыркин Е.М. Финансовая математика. Москва, Дело, 2003, 400 с.
2. Huseynova X.M. Regional development: goals, trends and management methods. Azerbaijani agricultural research. №6, Baku, 2008, s.3-5
3. Explanatory dictionary of economic terms. part I. Baku, "Nurlan", 2005, 536 s.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ У СФЕР1 ОБОРОНИ У
СУЧАСНИХ РЕАЛ1ЯХ
Аванесова Н.Е.
Харювський нацюнальний утверситет будiвництва та архтектури, професор
ECONOMIC SECURITY IN THE DEFENSE SPHERE IN THE MODERN WORLD Avanesova N.E., Kharkiv national University of construction and architec-ture, professor, Kharkiv, Urraine
АНОТАЦ1Я
Статтю присвячено теоретичному обгрунтуванню забезпечення eKOHOMiHHOi безпеки у сферi оборони у сучасних реалiях. Визначено, що для забезпечення стабшьно! економiчноi безпеки оборонно-промислового комплексу державна полггика першочергово повинна бути спрямована на реалiзацiю двох стратепчних напрямiв: структурну перебудову народного го-сподарства, його модершзацш та розширення внутршнього ринку шляхом забезпечення умов для припливу швестицшно-го кашталу.
ABSTRACT
The article is devoted to theoretical justification of ensuring economic security in the defense sphere in the modern world. Determined that to ensure a stable economic security of the military-industrial complex of the state policy in the first place should be aimed at the implementation of two strategic directions: structural adjustment of the economy, its modernization and the expansion of the internal market by ensuring the conditions for the inflow of investment capital.
Ключовi слова: нацюнальна безпека, економiчна безпека, оборонно-промисловий комплекс, конкурентоспроможнють, iндикатори економiчноi безпеки.
Keywords: national security, economic security, military-industrial complex, competitiveness, indicators of economic security.
Постановка проблеми. Военно-полггачне керiвництво бшьшосп промислово розвинутих крат розглядають обо-ронно-промисловий комплекс як важливу складову стратеги нацюнально! безпеки й оборони кра!ни i придшяють значну увагу захисту важливих i ефективно працюючих пвд-приемств i оргашзацш оборонно! промисловостг В ньому сконцентроваш значш штелектуальш, виробничо-техшчш та квалiфiкованi людсьш ресурси, збертаеться високий екс-портний потенщал, що забезпечуе надходження до державного бюджету значних кошпв [1, с. 21].
Оборонно-промисловий комплекс як сектор економши, призначений для розроблення i виробництва продукцп оборонного призначення, фактично е фундаментом военно! безпеки та оборони кра!ни. Щдтримання високого рiв-
ня його розвитку для багатьох розвинутих кра!н е одним iз прiоритетних военно-економiчних завдань нацiональноi полiтики.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Вперше термiн ОПК вжив президент США Дуайт Ейзенхауер в посланш американському народу в ачш 1961 року. Щiзнiше, щоправ-да, з'ясувалося, що термiн запропонував не сам Ейзенхауер, а багаторiчний укладач його промов М. Мосс. Вт i був автором послания, в якому мiстився новий термш.
Дослiдженню сутностi ОПК та наслщшв його функцю-нування та роз-витку було присвячено чимало робгт захвд-них i вiтчизияних економюпв. Суперечки з приводу сутi ОПК розгорнулися серед американських економiстiв в 60^ рр. минулого столiття. Пгк цiеi дискусii' припав на початок
70-х рошв, коли поразка у В'етнам! вилилася в американсь-кому суспшьств! в масовий антивоенний рух. У вичизнянш лггератур! жвава дискуая з приводу мюця ОПК в систем! суспшьного вщтворення (спочатку без використання самого термша) велася приблизно в п ж роки на сторшках таких ввдомих економ1чних журнал1в як «Питання економ!ки» 1 «Свггова економша 1 м!жнародш ввдносини».
Серед дослщжень, присвячених загальним проблемам ОПК, а також окремим аспектам його д!яльност!, можна видшити роботи Н. Берхара, М. Беляева, Е.В. Бугрова, А.В. Бузуева, 1.В. Борисова, В.В. Борисова, В.П.Васша, А.А. Захарова, Г.Ф. Кунадзе, Г.Н. Цаголова, А.1. Ше!на, А.В. Шь шаево! 1 ш. Глибше роз1братися в таких тюно пов'язаних з функцюнуванням оборонно-промислового комплексу питаниях, як проблеми науково-техшчного прогресу, взаемодп армп 1 суспшьства, рол! техшки в сучасному сусшльста, щеологп допомагають роботи вчених 1.А. Климова, В.С. Пуська, Н.1. Хмари та ш. До числа шших ввдомих захщних дослщнишв ОПК можна ввднести Р. Барнету, Д. Кеннана, Д. Холлоуея 1 С. Мелмана.
Виокремлення не виршених рашше части загально! проблеми. Не дивлячись на достатню кшьшсть наукових праць, що присвячеш проблематищ розвитку та функцюнування оборонно-промислового комплексу, на нашу думку, не вирь шеними залишаються питання, що пов'язаш !з забезпечен-ням економ1чно! безпеки галузг
Мета статл. Саме тому метою дослщження е теоретич-не обгрунтування забезпечення економ1чно! безпеки у сфер! оборони у сучасних реал1ях.
Викладення основного матер1алу дослщження. У сучасних умовах розвитку сустльства р1вень нацюнально! безпеки вим1рюеться у розр1з1 несилових складових И забезпечення, зокрема економ1чно!, зовшшньополггачно!, сощально!, еколопчно!, шформацшно! безпеки тощо. Так, якщо у пер-шш половит ХХ ст. домшантою державно! полггаки було штенсивне зростання промислово-оборонного комплексу, то вже з друго! половини ХХ ст. головним прюритетом стае економ1чна безпека. Змша прюритепв нацюнально! безпеки пояснюеться багатьма причинами (рис. 1).
Рис. 1. Причини змши прюритепв нацюнально! безпеки
Отже, нацюнальну безпеку дощльно трактувати як спро-можшсть держави своечасно реагувати на внутршш та зовшшш дестабшзукш чинники, як1 проявляються у фор-м1 економ1чно!, сощально!, политично!, вшськово! та шших загроз, наявшсть яких може призвести до глибоких сощаль-но-економ1чних потрясшь та порушення цшсносп кра!ни.
Головною стратепею держави у забезпеченш економ1ч-но! безпеки оборонно-промислового комплексу е реал1защя заход1в, спрямованих на мш1м1зацш залежносл функцюну-вання нацюнально! економ1ки в!д зовшшшх джерел, шляхом и структурно! перебудови, яка б забезпечила поступаль-ний розвиток та конкурентоспроможшсть на св!тов!й арен! [7, с. 18].
Осшльки економ!чно! безпеки оборонно-промислового комплексу, як ! безпека держави в ц!лому, у вах Г! форма-ц!ях реал!зуеться через в!дпов!дне державне ф!нансування, основою якого е створений внутршнш валовий продукт, то чи не найважлившою и складовою е саме економ!чна безпека. Вона характеризуеться таким станом нацюнально! еко-ном!ки, який дае змогу збер!гати ст!йк!сть до внутршшх ! зовн!шн!х загроз, забезпечуе конкурентоспроможн!сть держави, !! незалежнють в!д зовн!шнього середовища та еко-ном!чний добробут населення [5, с. 174]. На рис. 2 наведен! основш характеристики економ!чно! безпеки Укра!ни.
Кардинально протилежна ситуация у сфер! економ!чно! безпеки обо-ронно-промислового комплексу характерна для Укра!ни на сучасному еташ !! становлення та розвитку.
Рис. 2. Характеристики eKOHOMi4HOÏ безпеки Украши
Для того, щоб надати обгрунтоваш пропозицiï щодо за-провадження першочергових заходiв з реалiзацiï штереав державно! полiтики у сферi забезпечення економiчноï безпеки оборонно-промислового комплексу, було б доцшь-
но провести мониторинг основних iндикаторiв економiчних показникiв (рис. 3). Найголовшшими е показники валового внутршнього продукту та сальдо платежного балансу. Реш-та iндикаторiв е похвдними.
Валовий внутрiшнiй продукт
Темп шфляци
Сальдо платiжного балансу
1ндикатори економiчних показниюв
Стабiльнiсть нацiональноï грошово! одиницi
Державний зовнiшнiй борг
Енергетична залежнiсть
Дефiцит державного бюджету
Рiвень безробигя
Рiвень тiньовоï економiки
Рис. 3. 1ндикатори економiчних показник1в, як1 необхщш для монiторингу
Падiния ВВП дае тдстави констатувати надмрну залеж-шсть економ1чно! кон'юнктури всередиш кра!ни ввд зовшш-тх фактор1в. Це передуам пов'язано з експортоор1ентоваш-стю украшсько! економши. З одного боку це позитивний аспект, але тшьки за одше! важливо! умови: якщо продукщя, призначена на експорт, е конкурентоспроможною. З шшого боку, нерозвинений внутршнш ринок не в змоз1 забезпечи-ти попит на вiтчизияну продукцш [3, с. 8].
Сальдо поточного рахунку платежного балансу теж знач-ною м1рою характеризуе р1вень економ1чно! безпеки. По-зитивне значення цього показника сввдчить про приплив у кра!ну фшансових ресурав, як1 зб1льшують и платоспро-можшсть, зменшують залежшсть ввд зовшшшх джерел фiнаисуваиня та змщнюють нацюнальну грошову одиницю. Однак вщ'емне значення, заф1ксоване у 2014 рощ на р1вш - 12,9 млрд. дол. США (7,1% в1д ВВП) призвело до падш-ня кушвельно! спроможносте громадян, девальвацп гривш, зменшення золотовалютних резерв1в НБУ, що загалом фор-
муе загрозу нацюнальним iнтересам Украши та ïï безпещ [6, с. 57].
Рiвень безробгття, який вiдповiдно до методологiï мiж-народно1 органiзацiï працi становить 9,4% (бшьше 4 млн. чол.), сввдчить про значну напруженiсть та нестабшьшсть всерединi краши, а ввдтак i можливiсть манiпулювати людьми для послабления державного контролю над процесами, що вщбуваються всерединi краïни.
Для виршення даиоï проблеми державнi органи влади та управлiння повиннi вжити заходи зi стимулювання розвитку внутршнього ринку, реалiзовуючи iнфраструктурнi проек-ти. Це сформувало б попит держави на продукцш вичизня-них пвдприемств, дало б змогу збiльшити обсяг продукци, забезпечило б надходження фшансових ресурсiв, а вiдтак i збшьшило б зайнятiсть населення [2, с. 121].
Отже, забезпечення певного рiвня економiчноï безпеки оборонно-промислового комплексу, пов'язане iз здшснен-ням структурноï перебудови i шдвищенням конкурентос-
проможносп нацюнально! економiки, е основним напрямом державно! полiтики у сферi нацiональноi безпеки.
У той же час тдвищення конкурентоспроможиостi нацюнально! еко-номiки неможливе при нинiшньому рiвнi iнновацiйноi активностi пiдпри-емств, для тдвищення яко! необхiднi формування нацiональноi iнновацiйноi системи, розширення iнвестицiйних можливостей для реалiзацii ш-новацiйних проектiв. Об'ектом прiоритетноi уваги держави повинна стати активiзацiя iнновацiйних процесiв. У даному напрямку варто перепрофiлювати пiдхiд до виробництва та збуту продукцп. Мова йде про експорт продукцii шнцевого споживання, яка мае найбiльшу додану вартiсть. Адже вихо-дить парадокс: експортуючи за кордон продукцш промiж-ного споживання, наприклад руди, мшерали, ми отримуемо за не! плату. Однак з пе! ж сировини за кордоном виготов-лять товари, яш потiм коштують значно дорожче шсля iм-порту в Украшу. Врештьрешт ми не тiльки не заробляемо на експорп сировини, а й змушеш вiддавати сво! кошти, iмпор-туючи товари, виготовленi iз не! [4, с. 9].
Разом iз реалiзацiею державно! полiтики стимулюван-ня високотехнологiчного експорту необхiдно забезпечити випереджувальне розширення внутрiшнього ринку, уник-нення критично! залежиостi нацiональноi економiки вiд кон'юнктури свiтових ринкiв. Для цього необхщно насам-перед полшшити iнвестицiйний клiмат, зокрема шляхом забезпечення дiевого захисту права власносп, удосконалення регуляторного i корпоративного законодавства, розвитку фiнаисового i фондового риншв. Одним iз найважливiших завдань у даному контексп е реформування податково! си-стеми.
Ще одним напрямком державно! политики у сферi еко-номiчноi безпеки оборонно-промислового комплексу е забезпечення енергетично! безпеки на основi сталого функ-цiонуваиия i розвитку паливно-енергетичного комплексу, у тому чи^ послвдовного i активного проведення политики енергозбереження та диверсифiкацii джерел енергозабезпе-чення.
Висновки та пропозицп. В сучасних реалiях розвитку суспiльства прiоритетом нацюнально!' безпеки стають спро-
можнiсть держави протистояти зовшшшм та внутрiшнiм дестабшзуючим чинникам, як1 проявляються у формi еко-номiчних потрясiнь; мiнiмiзацiя залежносп ввд зовнiшньоi кон'юнктури шляхом структурноi перебудови й модершза-цп економiки та розширення внутрiшнього ринку.
Отже, для забезпечення стабшьно' економiчноi безпеки оборонно-промислового комплексу державна политика першочергово повинна бути спрямована на реалiзацiю двох стратегiчних напрямiв: структурну перебудову народного господарства, його модершзацш та розширення внутрш-нього ринку шляхом забезпечення умов для припливу шве-стицiйного капiталу.
Лiтература
1. Бадрак В.В. Возможности военно-технического и оборонно-промишленного сотрудничества Украины и государств НАТО // Актуальш проблеми економiки. - 2003. -№8. - С. 19 -25
2. Ведута Е.Н. Стратегия и экономическая политика государства. - М.: Академический проспект, 2004. - 256 с.
3. Григорьев Е. Предвкушение большого бизнеса // Независимое военное обозрение. - 2007. - 5-12 апреля (№13).
- С. 6-10.
4. Кабаненко I., Риженко А. Нове мислення вшськових
- ключ до устху реформ // Морська держава. - 2005. - №2.
- С.6-11.
5. Каляев А.О. Державне управлшня оборонною про-мисловютю Украши в умовах суспшьних трансформацш // Львiвський регюнальний iнститут державного управлiння Нацюнально' академп державного управлiння при Прези-дентовi Украши. - 2007. - С. 172-176.
6. Скурський П.П. Досввд, проблеми i шляхи структурно' перебудови оборонно-промислового комплексу Украши // Актуальш проблеми економ^. - 2009 -№8. - С. 55-64.
7. Федык И. Ближе к телу. Обеспечение украинских военнослужащих средствами индивидуальной защиты требует системного подхода и комплексных решений // Defence Express. - Август 2014. - №8. - С. 18-19.
