CC BY
87
Л. МАТРОСОВА, I. ГАЛЮЗА
О. М1РОШНИЧЕНКО
но! культури та спорту визначаються процесами його комерцiалiзацil, яка роздшила аматорський та профе-сiйний спорт;
- основним фактором, який визначае особливостi управлiння в професiйному спорп, е той, що вiн е час-тиною галузi розважальних послуг. Це потребуе пос-тiйного мониторингу зовнiшнього середовища, оргаш-заци потужно! реклами, розробки специфiчних методiв мотивацп спортсменiв та iн.;
- в некомерцшних органiзацiях та установах основу фшансування складають державш кошти, а специфь ка управлшня обумовлена соцiальною спрямованiстю даних оргашзацш;
- некомерцiйнi оргашзацп в сферi фiзичноl культури та спорту як правило фшансуються та управля-ються державою. На сьогоднi важливим завданням вдо-сконалення системи державного управлшня галуззю е 11 децентралiзацiя та розширення процесiв реriоналiзацil, що вщповщае сучасним европейським тенденцiям менеджменту у зазначенш сферi. Однак, суттевою вадою цього процесу е нездатшсть мiсцевих органiв влади забезпечувати фiнансування широкомасштабних проек-тiв розвитку спортивно1 iнфраструктури;
- пiд час реформування системи управлiння розвит-ком фiзичноl культури та спорту необхщно максимально використовувати iснуючий досвщ розвинутих краш, де функцп державного управлшня виконуються виключно вiдносно Олiмпiйського руху, та залучення в фiзкульту-рний рух максимально широких верств населення, в той час, як управлшня комерцшною складовою мае бути побудовано на суто ринкових мехатзмах з урахуванням останнiх досягнень сучасного менеджменту.
Список джерел
1. Гадайчук Д.Л. Результати дослщжень з питань викорис-тання фшансових ресурмв оргашзацшно-управлшськими структурами у спорта вищих досягнень/ Д.Л. Гадайчук // Педагопка, психолопя та медико-
бюлопчш проблеми ф1зичного виховання i спорту. -2004.- №13. - С.29 -39.
2. Галкин В.В. Экономика спорта и спортивный бизнес : учебное пособие для студентов высших учебных заведений / В.В. Галкин. - М.: Кнорус, 2006. - 291 с.
3. Куделко В.С. Оргашзащя i технолопя управлшня ф1зи-чною культурою i спортом в систем! районного терито-р1ально - адмшстративного утворення. - Рукопис. Ди-сертащя на здобуття наукового ступеня кандидата наук з ф1зичного виховання i спорту за спещальшстю 24.00.02. - Ф1зична культура, ф1зичне виховання р1зних груп населення. - ХДАФК, - Харюв, 2005. - 22 с.
4. Кузьменко О.О. Реал1защя державно1 програми у сфер1 ф1зично1 культури i спорту/ О.О. Кузьменко // Науковий в1сник молодих вчених. - 2010. - Вип. 1 (1). - С.225-229.
5. Кузьменко О.О. Сучасний стан державного управлшня ф1зичною культурою й спортом в Украш та Сврот/ О. О. Кузьменко// Приступа С. «Спорт в Украш може консол1дувати нащю»/ С. Приступа// [Електронний ресурс] режим доступу: httpwww.nbuv.gov.uaportal Soc_GumDtr_du2011_3filesDU311_07
6. Павелко А. Спорт як специф1чний об'ект державно1 пол1тики (на приклад! футболу)/ А. Павелко // Актуаль-т проблеми державного управлшня. - 2007. - Вип.1 (27). - С.76-82.
7. Площинська А. Розвиток державно1 политики в галуз1 ф1зично1 культури та спорту в сучаснш Украш / А. Плошинська // Молода спортивна наука Украши. -2008. - Вип. 12, Т. 2. - С. 158 - 162.
8. Приступа С. «Спорт в Укра1т може консол1дувати нащю» / С. Приступа// [Електронний ресурс] режим доступу: http://ldufk.edu.ua/index.php/inPage27/ articles/jevgen-pristupa-sport-v-ukrajini-mozhe-konsoliduvati-naciju.html
9. Сериков Г.Н. Управление физкультурно-спортивной деятельностью: теоретический аспект. Уральский гос. ун-т физ. культуры / Г.Н. Сериков, С.Г. Сериков. - Челябинск: УралГУФК, 2011. - 151с.
10. Физическая культура и спорт в Российской Федерации: Сб. ст. ВНИИФК. - М.: Импульс-Принт, 2000. - 215 с.
О. Мiрошниченко
академ1к АЕН Украгни м. Миколагв
ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА УКРА1НИ: СТАН I ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПИТАННЯ (ПОГЛЯД СКР1ЗЬ 20-Р1ЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТ1)
Законом «Про основи нацюнально1 безпеки Укра1-ни» визначаеться що нацюнальна безпека Украши, як «захищешсть життево важливих iнтересiв людини i громадянина, суспiльства i держави, за яко1 забезпечу-ються сталий розвиток сустльства, своечасне виявлен-ня, запобiгання i нейтралiзацiя реальних та потенцiйних загроз нацiональним iнтересам», досягаеться шляхом проведення виважено1 державно1 полiтики у полгтич-нiй, економiчнiй, соцiальнiй, военнiй, еколопчнш, нау-ково-технологiчнiй, iнформацiйнiй та ш сферах [1]. Забезпечення економiчноl та шформацшно1 безпеки, нарiвнi iз захистом суверенитету i територiальноl цшс-носп Укра1ни, вiдноситься Конституцiею Укра1ни до найважливших функцiй держави [2].
Проблема у загальному плаш полягае в тому, що внаслщок притаманних нашому часу глобалiзацiйних економiко-полiтичних процесiв наприкшщ ХХ - початку ХХ1 ст. у центрi уваги на зм^ вiйськово-полiтичнiй складовiй постае саме економiчна безпека. Для Украши ж актуальшсть питання економiчноl безпеки у першу
чергу обумовлюеться перманентно критичним станом нацюнально1 економiки, який, на думку автора, е нас-лвдком суто вiтчизняних проблем, лише усугубленим свгтовими кризовими явищами.
Дослiдження у даному напрямку проводилися такими вичизняними вченими як З. Варналш, О. Власюк, В. Геець, В. Горбулш, Я. Жалiло, А. Качинський, В. Предборський та рядом шших вчених i практиков, окремо потрiбно вiдзначити вклад таких дослiдникiв, як I. Бшько, В. Мунтiян, Г. Пастернак-Таранущенко та В. Шлемко, пращ яких фактично поклали початок ви-вченню зазначеного комплексу питань за чаав незале-жностi Укра1ни [3-11]. Метою дано1 роботи е аналiз забезпечення та дослiдження питання економiчноl безпеки Укра1ни протягом 20 рошв незалежностi шляхом вивчення оцшок нацiональними експертами стану ос-новних складових незалежно вiд того чи прямо вони входять до системи економiчноl безпеки, чи опосеред-ковано впливають на не1.
При цьому одразу потрiбно визнати, що не зважаю-
чи на те, що «коректне визначення поняття економiчно! безпеки мае визначальне значения для коректного фор-мування державно! полiтики в економiчнш сферi зага-лом», на сьогодн як в Украíнi, так i за 11 межами, вщсут-не едине розумiння щодо визначення дано! категори, сучасними вiтчизняними та зарубiжними дослвдниками, виходячи з того, що «поняття економiчно! безпеки нале-жить до числа тих, яю, з одного боку, всiм штуггивно зрозумiлi, а, з iншого, важко визначаються в досить ко-ректнш та вичерпнiй формЬ» представлено цший ряд схiдних визначень даного поняття, яю розрiзняються певними нюансами, вщстоюваними !хшми авторами з тим чи шшим ступенем обгрунтованостi [3-5; 7-13].
Вщстоюючи оцiнку ролi економiчно! безпеки як визначально! складово! системи нацюнально! та мiжна-родно! безпеки, зазначимо, що переважна частина ви-ршення усiх глобальних та локальних проблем на на-цiональному i мiжнародному рiвнi лежить саме в еко-номiчнiй площинi, i з одного боку, критичний стан еко-номiки, у т.ч. безпосередньо впливаючи на сощально-психологiчний стан населення, обумовлюе можливiсть виникнення загроз в шших сферах нацюнально! безпеки, а з шшого - саме стан економiчного розвитку кра!-ни визначае рiвень можливiсть фiнаисувания виконання державних програм по забезпеченню необхiдного рiвня безпеки по всiх напрямках [18, с. 8-9].
Акцентуемо увагу також на тому, що ввдсутньою е i спiльна позицiя щодо термшологи зазначеного питання, зокрема ряд дослвдниюв продовжують застосовувати для визначення складово! нацюнально! безпеки в економiчнш сферi словосполучення «економiчна безпека держави» [3; 5; 8; 11; 12], iншi - «нацюнальна економiчна безпека» [6; 13-16]. Показовим у цьому е те, що i у текст! нормативного документа - «Методики розрахунку рiвня економiчно! безпеки Укра!ни» економiчна безпека визнаеться навiть у якосп «головно! складово! нацюнально! безпеки держави», хоча з шшого боку по^бно ввдзначити позитивнiсть визнання на нормативному рiвнi важливiсть и рол1 у сис-темi забезпечення нацбезпеки. [17].
Автор у цьому план продовжуе доводити, що ро-зумiння всього комплексу питань забезпечення еконо-мiчно! безпеки на рiвнi кра!ни не може обмежуватися використанням термiну «економiчна безпека держави» i вживання у цьому контекстi термiну «нацiональна еко-номiчна безпека» е бшьш доцiльним i коректним, оскь льки об'ективною реальнiстю е неповна вщповщшсть нацiональних iнтересiв, основу яких складають життево важливi iнтереси особистосп i суспiльства, та державних штереав, тобто iнституцiональних iнтересiв поль тично! влади суспiльства [13, с. 113-114; 18, с. 11; 19, с. 129]. Цей нюанс зокрема знайшов тдтвердження на законодавчому рiвнi, осюльки, як зазначалося, законом чгтко роздiляеться захищенiсть iнтересiв «людини i громадянина, суспiльства i держави» [1].
Немае спшьно! думки i вщносно структурних складових системи економiчно! безпеки, наприклад:
- В. Шлемко та I. Бшько (1997 р.) видшялася зов-нiшньоекономiчна безпека та внутршш складовi еко-номiчно! безпеки, до яких вщносилися: сировинно-ресурсна, енергетична, фiнансова, военно-економiчна, технологiчна, продовольча безпека, а також - сощаль-ний, демографiчний та екологiчний аспекти [9, с. 143];
- В. Мунпяном (1999 р.) також роздшялися зовтш-ньоекономiчна безпека та внутрiшнi складовi економiчно! безпеки, серед яких розглядалися: сировинно-ресурсна, енергетична, фiнансова, военно-економiчна, шформацш-на, техиологiчна, продовольча, соцiальна, демографiчна, екологiчний безпека та пньова економша [10, с. 459];
- В. Геець, М. Кизим та iншi автори (2006 р.) в якосп
.3_
98
основних структурних складових елеменпв економiчно! безпеки видшяють енергетичну, фiнансову, соцiальну, iнновацiйно-технологiчну, продовольчу, зовтшньоеконо-м1чну, демографiчну та еколопчну безпеку [5, с. 14].
- ввдповвдно до методики розрахунку рiвня еконо-м1чно! безпеки (2007 р.) !! складовими вважаються: мак-роекономiчна, фiнансова, зовнiшньоекономiчна, iнвес-тицiйна, науково-технолопчна, енергетична, виробнича, демографiчна, соцiальна та продовольча безпека [17];
- З. Варналш, П. Мельник та iншi дослвдники (2009 р.) зазначають, що економiчна безпека мiстить так1 основш складовi, як фiнансова, енергетична, науково-технолопчна (дал1 по тексту - <анновацшно-технологiчна^> - О.М.), продовольча, сощальна, трудоре-сурсна та зовнiшньоекономiчна безпека кра!ни [3, с. 34].
Потрiбно пiдкреслити, що як зазначалося вище, соцiальна, военна, екологiчна, науково-технолопчна та шформацшна безпека вiдповiдно до закону «Про осно-ви нацюнально! безпеки Укра!ни» розглядаються як окремi сфери нацiонально! безпеки Укра!ни, разом з полттичною, економiчною, та ш. сферами, а не як скла-довi економiчно! сфери [1]. К^м цього, на думку автора, нехтування сировинно-ресурсною складовою еко-номiчно! безпеки теж е недостатньо обгрунтованим, навпаки, можливо було б доцшьним розглядати енергетичну складову, не зважаючи на !х важливiсть, в якосп одного з елеменпв сировинно-ресурсно! складово!. Оск1льки !! критичнiсть для Укра!ни викликана скорiше вiдсутнiстю на рiвнi держави адекватних дiй вщносно нормалiзацi! питання енергозабезпеченостi економiки, шж потенцiйною вiдсутнiстю можливостi забезпечення енергоресурсами за рахунок внутрiшнiх та зовшшшх джерел за адекватною цiною.
Розбiжностi ж у пiдходах, на нашу думку, поясню-еться перш за все високим рiвнем взаемного впливу та взаемозалежносп мiж складовими елементами системи нацюнально! безпеки. Наприклад, забезпечешсть населення питною водою може розглядатися i як складова продовольчо!, i як ресурсно! безпеки кра!ни. Та i продо-вольча безпека О. Власюком зокрема розглядаеться у якостi одного з елеменпв структури нацiонально! безпеки наряду з економiчною, полгтичною, вiйськовою, правовою, енергетичною, iнформацiйною, науково-технiчною, соцiальною, екологiчною, демографiчною, штелектуальною та духовно-культурною [4, с. 24]. Крiм цього, тi показники продовольчо! та демографiчно! безпеки, що використовуються при проведенш аналiзу рiвня економiчно! безпеки вiдповiдно до згадувано! методики, дають можливiсть певною мiрою обгрунто-вано вiднести !х до сощально! складово! нацiонально! безпеки, шж до економiчно!.
З iншого боку, немаючi намiру поглиблюватися у розгляд теоретичних аспектiв даного питання, маемо визнати, що врахування внеску зазначених складових при проведенш визначення рiвня економiчно! безпеки е певною мiрою доцшьним, оскшьки вони впливають на рiвень виробництва i конкурентоспроможностi продук-ци, стан i вiдновлення трудового потеншалу та соцiаль-ну стабiльнiсть в кра!ш i, таким чином, мають безпосе-реднiй вплив на рiвень економiчно! безпеки, що i обу-мовило !х включення як до зазначено! методики розра-хунку рiвня економiчно! безпеки, так i до вiдповiдних варiантiв систематизацп.
Зокрема в1дносно сировинно-ресурсного аспекту забезпечення економiчно! безпеки В. Шлемко, I. Бшько та В. Мунтн у 1996-1999 рр. зазначали, що «Укра!на за рiзноманiтнiстю корисних копалин, за юльюстю родо-вищ на одиницю площi належить до найзабезпеченiших мшеральними ресурсами кра!н свiту», на Г! частку у
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ УКРА1НИ ф,
1990-1991 рр. припадало: 20% свггового обсягу виплавки чавуну; 10% свггового видобутку залзних руд; 24,5% -марганцевых руд; 4% - кам'яного вугiлля; 14,8% - при-родно1 сiрки; 9,5% - свггового виробництва цукру, при тому, що населения Украши становило менше 1% населения свиу. При цьому «головна проблема полягае в тому, що значна частина мшерально1 сировини експор-туеться за кордон, щоб вивозити виготовлену з не! про-дукцш». Експертами вщзначалася необхiднiсть приско-реного розвитку вугшьно! промисловостi Украши (як «гаранта ïï енергетично1 та економiчноï незалежносп»), диверсифтацл джерел надходження в Украïну енергоно-сiïв, реалiзацiï заходiв енергозбереження, нарощування обсягiв видобутку газу, створення в Укршт власного ядерно-паливного циклу тощо. Також визнавалося, що: «гшертрофована структура споживання паливно-енергетичних ресурсiв iз завищеною часткою газу та величезною марнотратнiстю в цiй сферi негативно впли-вае на забезпечення енергетично1' безпеки», «Украша е найбiльшим у свт iмпортером природного газу, поадае трете мiсце в свiтi за обсягом його використання i перше мюце за споживанням на душу населения», i умови, яю мають мiсце у ПЕК, негативно впливатимуть на еконо-мiчну безпеку Украши в цшому, на життедiяльнiсть вах сфер економiки i населення, соцiально-економiчну стабь льнiсть суспiльства [9, с. 37-43; 10, с. 111].
Стосовно фшансового аспекту дослщниками шдк-реслювалося, що: «фшансова система Украïни ще не набула рис, притаманних ринковш економiцi»; дезорга-нiзацiя цiеï системи, що йде поряд з ïï кримiналiзацiею створюе значну загрозу економiчнiй безпецi Украïни; вкрай негативно позначаеться на забезпеченш нацюна-льноï безпеки; розбалансовашсть Державного бюджету виступае головним дестабшзуючим чинником кризи державних фшанав, i хибна практика його щорiчного несвоечасного прийняття, криза платеж1в призводить до формування так званоï борговоï економiки, в як1й головним боржником виступае держава; становлення i розвиток банювсь^' системи Украïни вiдбуваеться в умовах постiйноï змiни економiчноï' кон'юнктури i не-передбаченостi перспективи, що позначаеться на неста-бiльностi багатьох украшських банков; неспроможнiсть нацiональноï валюти виконувати функцiю накопичення тощо. А також те, що юнуюча податкова система «е непомiрним тягарем для товаровиробник1в, пригнiчуе виробництво, провокуе несплату податюв у бюджет держави i створюе серйозну загрозу економiчнiй безпе-щ Украïни» [9, с. 43-49; 10, с. 127].
Розглядаючи зовнiшньоекономiчний аспект, екс-перти визнавали, що «масовий наплив iмпортноï про-дукцiï посилюе деградацiю нацiональноï' промисловостi i збшьшуе лави безробiтних» та зростання протягом останнiх рок1в експорту з його гшертрофованою структурою i сировинною спрямованiстю на тлi зниження обсяпв нацiонального виробництва також неможна вважати досягненням, а лише невиправданим марнот-ратством нацюнальних ресурсiв. Крiм цього ще 15 ро-к1в тому фахiвцями державноï' аналiтичноï установи -Нацюнального iнституту стратегiчних дослiджень (на той час входив до структури РНБО Украïни, зараз -Адмiнiстрацiï Президента - О.М.), офiцiйно шдтвер-джувалося, що «Украша розраховуеться за ва енерго-носiï, в тому чи^ i за газ, за свгговими цiнами, а плата росiйською стороною за транзит однiеï' тисячi кубомет-рiв газу на 100 кiлометрiв становить менше, нiж в евро-пейських краïнах», «так само надзвичайно мiзерна плата за збертання росiйського газу в пiдземних газосхо-вищах Украïни», «облiк надходження iмпортованого в Украïну газу здiйснюеться практично на росшськш сторонi кордону, що не сприяе забезпеченню належно-
го контролю за обсягами його надходження» тощо (що у свою чергу, мае безпосередне вiдношення i до енерге-тичноï, i до бюджетноï та ш складових) [9, с. 21-23, 77].
Ввдносно технологiчного аспекту вщзначалася не-обхiднiсть структурноï перебудови економiки, «яка повинна враховувати необхщшсть технологiчних зрушень та модернiзацiï промисловосп» i вiдсутнiсть дiевоï промислово-технологiчноï полтики унеможливлюе припинення катастрофiчного падiния виробництва, проведення назрiлоï структурноï перебудови господар-ського комплексу краïни, розв'язання проблеми вдос-коналення управлiния його галузями, пiдтримания на-лежного рiвия обороноздатносп, розвиток iнтеграцiй-них та кооперацшних процесiв, вихiд з енергетичноï кризи, збереження науково-технологiчного потенцiалу, запобiгания подальшш руйнацiï довк1лля, пiдвищения добробуту населення [9, с. 53-55; 10, с. 210].
Стосовно стану продовольчоï безпеки визнавалося, що необхщшсть ïï забезпечення вимагае тдтримання вiдповiдного рiвня продовольчого самозабезпечення, що передбачае використання державноï пiдтримки вiт-чизняних виробник1в сшьськогосподарсь^' продукцiï' та вжиття заходiв iмпортного контролю з метою захис-ту власних виробник1в вiд iноземноï конкуренцп. Пiдк-реслювалося, що площа сшьськогосподарських угiдь в Украïнi становить 41,9 млн. га, у т.ч. - 33,3 млн. га рш-л1, що у розрахунку на 1 жителя Украши складае 0,81 га сшьгоспупдь, у т.ч. 0,62 га ршл1, тодi як у середньому по £врош цi показники становлять вiдповiдно 0,44 i 0,25 га. При цьому наводився висновок, що для профь лактики багатьох захворювань, збереження здоров'я та генофонду наци необхщне повноцшне харчування населення, а «юнуючий стан споживання продовольчих товарiв не вiдповiдае вимогам нормального вщтворення робочоï сили в Укрш'ш» (що повною мiрою вiдноситься i до демографiчного аспекту - О. М.) i неспроможшсть людей прогодувати себе, сiм'ю вкрай негативно впли-вае на соцiально-полiтичну ситуацiю в Украш, викли-кае роздратування, озлоблешсть, як1 «можуть спрово-кувати сошальний вибух» [9, с. 55-61; 10, с. 216].
Ввдносно розвитку шлегального («тiньового») сектору нацiональноï економiки, зазначалося, що спiввiд-ношення чинниюв його розширеного вiдтворення до-зволяе спостертати характернi риси т. зв. латиноамери-канськоï моделi, коли спостертаеться наявнiсть одного могутнього фiнансового або пов'язаного з природними багатствами джерела валютних надходжень, формуван-нi «вузького кола надбагатоï елiти, що служить опорою влади, зростаючись з нею, й складаеться з осiб, що мають доступ до вказаного джерела» та «насильне утри-мання основноï маси населення у сташ малоï забезпе-ченостi» [10, с. 269-270].
Усе вищенаведене дозволяе дшти висновку вщно-сно того, що вичизняш фахiвцi придiляють значну ува-гу дослiдженню теоретико-методологiчних аспектiв економiчноï складовоï нацiональноï безпеки, загроз нацюнальнш економiцi, 1'х джерел, сили i спрямованос-тi, розробки заходiв, прийомiв i методiв забезпечення нацiональноï економiчноï безпеки. Крiм цього треба шдкреслити i те, що на державному рiвнi проведено значну роботу по формуванню нормативно-правовоï' бази забезпечення нацiональноï безпеки, у т.ч. i у еко-номiчному планi [20, с. 162].
З шшого боку не варте додаткового доведення те, що у практичному плаш переважна бшьшють проблем, як1 ще 10-15 роюв тому на професiйному рiвнi були чгтко визначенi в якостi загроз нацюнальнш безпеш, залишилися невирiшеними чи навиъ поглибилися. Яск-равою iлюстрацiею цього е «газове питання», коли не-здатнiсть чисельних «рiзнокольорових» урядiв
розв'язати цю проблему, що спустошуе вiтчизняну еко-номшу i е постiйною загрозою нацiональнiй безпец впродовж усього часу незалежностi, призвело до того, що Украша платить за газ «братсьшй» РФ вже навиъ дорожче, нiж европейськ краши-споживачг
Вiдносно стану питання технологiчноï складово1 потрiбно визнати, що Украша мала найкращий промис-ловий потенцiал на момент розпаду СРСР, але й тодi ïï промисловiстъ у своему розвитку вщставала вiд проввд-них краш свиу приблизно на 20 рок1в. За роки незалежносп нацiоналънy промисловiстъ не тiлъки не було модершзовано, - вона була фактично винищеною, нормально функцюнують окремi пiдприемства добyвноï, харчовоï та легко1' промисловостi, лише частина яких за своïм технологiчним забезпеченням вщповщае сучас-ним вимогам.
Споживчий ринок е майже повнiстю заповненим продyкцiею iмпортного виробництва, i той стан речей, коли в Украшу впродовж останшх рошв iмпортyетъся полъсъка свинина, цукор виготовляетъся iз тростинно1' сировини, у 2010 рощ для внутршнього споживання почала завозитися картопля з Сгипту та у 2011 - гречка з Китаю, враховуючи потенцшш можливостi нашо1' держави, мiг би розглядатися в якосп жарту, якби не був тдтвердженням критичного стану продоволъчого, зовнiшньоекономiчного та соцiалъних аспектiв безпеки.
У напрямку забезпечення фiнансовоï складово1' ви-рiшеними можна вважати питання бартеризацп розра-хунк1в та кризи неплатеж1в, а також несвоечасного прийняття Державного бюджету, хоча факти штучного стримування регiоналъними структурами Держказна-чейства платеж1в бюджетних установ i органiзацiй на-прикiнцi 2012 року та блискавичне прийняття «бшьшс-тю» Верховно1' ради Держбюджету-2013 навiтъ без ви-вчення депутатами порiвнялъних таблицъ iз внесеними поправками також не дозволяе впевнено сприймати позитивш зрушення у цъому напрямку [21].
Окремим пiдтвердженням збереження зазначених проблем е i схвалена у 2012 рощ Кабшетом мiнiстрiв Концепция забезпечення нащонально1' безпеки у фшансо-вiй сферi, якою серед явищ i чинник1в, що можутъ приз-вести до створення зовнiшнiх загроз нацiоналънiй безпе-цi у фшансовш сферi визнаютъся: обмеженiстъ доступу до м1жнародних фiнансових ринк1в; значна залежтсть вiд експортно-iмпортноï дiялъностi; погiршення стану зовтшньо1' торгiвлi, зростання дефiцитy плалжного балансу, зокрема рахунка поточних операц1й; значна зале-жнiстъ ввд зовнiшнiх кредиторiв; вплив свiтових фшансових криз на фшансову систему держави [22].
До явищ i чиннишв, що можутъ призвести до створення внутршшх загроз нацiоналънiй безпещ у фшансовш сферi Концепцiею вщносяться: нестабшь-нiстъ та недосконалiстъ правового регулювання у фь нансовiй сферц нерiвномiрний розподiл податкового навантаження на суб'екпв господарювання, що зумов-люе ухилення вiд сплати податк1в та вщплив капiталy за кордон; вщплив капiталy за кордон внаслiдок попр-шення iнвестицiйного клiматy; низъкий рiвень бюджет-но1' дисциплiни i незбалансовашсть бюджетно1' системи; збiлъшення обсягу державного боргу; тшзащя еконо-мiки; недостатнш рiвенъ золотовалютних резервiв; зна-чний рiвень доларизацй' економiки; iстотнi коливання обмiнного курсу нацiоналъноï валюти, не обумовлеш дiею макроекономiчних факторiв; слабкий розвиток фондового ринку, зокрема в частиш застосування ме-ханiзмiв облшу та переходу прав власностi на щнш па-пери, а також забезпечення захисту прав iнвесторiв на фондовому ринку; недостатнш рiвень капiталiзацiï фь
нансово1' системи [22]. j_
100
Щодо податково1' системи, то вона так i залишаеться непомiрним тягарем, створюючи «серйозну загрозу еко-номiчнiй безпец1 Украши», обумовлюючи «ухилення ввд сплати податк1в та ввдплив капiталy за кордона», i номша-льне зниження ставок окремих податк1в, хоча i е позитив-ним кроком, не може вважатися виршенням питання зниження iснyючого високого рiвня оподаткування.
Ввдносно рiвня iллегалiзацiï економiки, то вiн за цей час вирю не менше шж вдвiчi i на съогоднi значно перевищуе 50% вiд ВВП, хоча за умов, що склалися, на думку автора шлегальний сектор (за виключенням його суто кримiналъноï складово1', яка за оцiнками фахiвцiв зазвичай складае вiд 5 до 25%) ^м негативно1' певною мiрою виконуе i позитивну фyнкцiю, виступаючи стабь л1зуючим чинником, який дозволяе зменшити рiвенъ деструктивного впливу на тдприемницьке середовище з боку державних оргашв, сприяючи таким чином фун-кцюнуванню легального сектору економiки [23, с. 99]. Варто також погодитися з В. Мунпяном вщносно хара-ктерних рис «латиноамерикансько1' моделi», що прояв-ляються все бiлъш явно, при цьому потрiбно зазначити, що в украшськш реалъностi в якостi одного з основних джерел фiнансових надходжень для дек1лькох угрупо-вань владно-фшансово1' «елiти» виступають кошти державного та мюцевих бюджетiв, конкурентна боро-тьба за доступ до яких стала додатковою причиною ускладнення стану як економiчноï, так i полгшчно1' та соцiалъноï складових системи нацюнально1' безпеки.
Окремо потрiбно тдкреслити, що у контекстi еко-номiчноï безпеки не те, що попршення, а навiтъ трива-ла невиршешсть яко1'сь окремо1' економiчноï проблеми не може розглядатися у якосп того, що ця проблема так i залишилася «просто» невиршеною, це означае, що протягом усього цього часу (у нашому випадку - вже бшьш нiж 20 рошв незалежносп) вона негативно впли-вае на стан економiки Укра1'ни, у т.ч. i знижуючи рiвенъ ïï економiчноï безпеки.
За роки незалежносп на рiвнi найвищо1' ланки управлшня крашою послiдовно змiнили один одного 4 президента, 6 складiв парламенту та 17 склащв уряду Украши, i при цьому, незважаючи на розробку та прийняття значно1' шлькосп нормативно-правових докуме-нтiв, вщсутнш будь-який натяк на наявнiстъ реальних практичних резyлътатiв вiдносно суттевого покращення стану забезпечення ïï економiчноï безпеки. Основою державно1' полiтики останнiм часом стали нищiвна критика попереднишв та задобрювання населення соцiалъ-ними видатками та обiцянками, а не виршення реальних виявлених проблем, яш у т.ч. е i загрозами еконо-мiчнiй безпецi. Це зокрема дозволяе дшти висновку про те, що саме внутршньополгшчш аспекти на сучасному еташ мають визначальний вплив щодо збереження за-грозливо критичного стану економiчноï безпеки, створюючи постшноюнуючу загрозу yсiй системi нацiона-льно1' безпеки i навгть - самiй незалежностi Укра1'ни.
Стратепею нацiоналъноï безпеки чiтко пiдкреслю-еться, що належне фiнансове i матерiально-технiчне забезпечення виконання передбачених нею заходiв мае спиратися на сталий i динамiчний розвиток нацiоналъ-но1' економiки та розширення фiнансових можливостей держави [24]. Довготривале перебування економiки Украши у кризовому сташ наполегливо вимагае реаль зацй' на державному рiвнi системно-комплексно1' про-грами дiй, спрямовано1' на вiдродження економiчного потенцiалy, тдвищення рiвня забезпеченостi нацiона-льно1' безпеки та ïï економiчноï складово1', визначення дестабiлiзyючих факторiв, локалiзацiï 1'х негативного впливу, проведення попереджувальних заходiв, своеча-сно1' компенсацiï вiдхиленъ вiд нормального стану, що у
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ yKPAÏHM ф,
свою чергу обумовлюе необхщшсть проведення пода-
льших наукових розробок у цьому напрямку.
Список джерел
1. Закон Украши «Про основи нацюнально1 безпеки Украши» вщ 19.06.03 №964-IV.
2. Конституцiя Украши, прийнята 28 червня 1996 р.
3. Економiчна безпека : навч. помб. / З.С. Варналiй, П.В. Мельник, Л.Л. Тарангул та iн.; за ред. З.С. Варналiя. - К.: Знання, 2009. - 647 с.
4. Власюк О.С. Теорiя i практика економiчноï безпеки в системi науки про економiку / О.С. Власюк. - К.: Нац. шт пробл. мiжнар. безпеки при РНБО Укра1ни, 2008. - 48 с.
5. Моделювання економiчноï безпеки: держава, регюн, тд-приемство / В.М. Геець, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова та ш; за ред. В.М. Гейця. - Х.: ВД «1нжек», 2006. - 240 с.
6. Горбулш В.П., Качинський А.Б. Прюритеттсть нащональ-них iнтересiв у свшл стратеги нацюнально1 безпеки Украши // Стратепчна панорама. - 2005. - №3. - С. 11-18.
7. Жалшо Я. Стратепя забезпечення економiчноï безпеки Украши. Прюритети та проблеми iмплементацiï // Стратепя нацюнально1 безпеки Украши в контекст до-свiду свiтовоï спiльноти. - К.: Сатсанга, 2001. - 224 с.
8. Предборський В.А. Економiчна безпека держави. - К.: Кондор, 2005.- 391 с.
9. Шлемко В.Т. Екожмчна безпека Украши: суттсть i на-прямки забезпечення / В.Т. Шлемко, 1.Ф. Бшько. - К.: Н1СД, 1997. - 144 с.
10. Мунлян В.1. Економiчна безпека Украши. - К.: КВ1Ц, 1999. - 462 с.
11. Пастернак-Таранущенко Г.А. Економiчна безпека держави. - К.: 1ДУСКМУ, 1994.
12. Економiчна безпека : навч. помб. / О.С. Користш, О.1. Барановський, Л.В. Герасименко та ш; за ред. О.М. Джужi. - К.: Алерта ; КНТ ; Центр учбово1 лпера-тури, 2010. - 368 с.
13. Мiрошниченко О.В. Теоретичш аспекти дослiдження питання нацюнально! економiчноï безпеки / О.В. Мiро-
шниченко // Вiсник економiчноï науки Украши. - 2007. - №2(12). - C. 110-115.
14. Зацеркляний М.М. Основи економiчноï безпеки : навч. помб. / М.М. Зацеркляний, О.Ф. Мельников. - К.: КНТ, 2009. - 337 с.
15. Возжеников А.В. Национальная безопасность: теория, практика, стратегия. - М.: НПО «Модуль», 2000. - 240 с.
16. Общая теория национальной безопасности / Под. ред. А.А. Прохожева. - М.: РАГС, 2002. - 320 с.
17. Методика розрахунку рiвня економiчноï безпеки Украши, затв. Наказом Мшстерства економжи Украши вщ 02.03.07 №60.
18. Мрошниченко О.В. Визначальш функцп системи наць онально1 економiчноï безпеки / О.В. М!рошниченко. -Науковий вюник Волинського державного ушверситету. Економiчнi науки. №12. - Луцьк: ВДУ iм. Л. Украшки, 2007. - C. 8-11.
19. Мрошниченко О.В. Економiчна безпека як складова комплексно1 системи нацюнально1 безпеки Украши / О.В. Мiрошниченко. - Вiсник Схiдноукраïнського наць онального унiверситету iм. В. Даля. - Луганськ, 2010. -№12(154). - C. 125-132.
20. Мрошниченко О. Нормативно-правовi засади формування системи нацюнально1 економiчноï безпеки Украши / О. Мiрошниченко // Шдприемництво, господарст-во i право. - 2007. - №11. - C. 161-165.
21. Голосування наослш: Рада ухвалила бюджет i тшла в небуття [Електронний ресурс] Режим доступу: fakty.ictv.ua/ua/index/view-media/id/26138.
22. Концепщя забезпечення нацюнально1 безпеки у фiнан-совш сферi, схвал. розп. Кабiнету мiнiстрiв Укра1ни вiд 15.08.2012 р. №569-р.
23. М!рошниченко О.В. Вплив iллегалiзацiйних процесiв на економiчну безпеку Украши / О.В. М!рошниченко // Вю-ник економiчноï науки Укра1ни. - 2009. - №2(16). -C. 96-101.
24. Стратепя нацюнально1 безпеки Украши, затв. Указом Президента Укра1ни вщ 12.02.2007 р. №105/2007.
В. Никифорова
г. Донецк
СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К РАЗРАБОТКЕ СТРАТЕГИЙ В КОНТЕКСТЕ ОСНОВНЫХ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ТЕОРИЙ
Разработка научно обоснованных стратегий развития на микро-, мезо- и макроуровне и непрерывное совершенствование процесса стратегического управления в условиях возрастающей неопределенности и динамичности внешней среды является на сегодняшний день одним из самых актуальных направлений фундаментальных и прикладных исследований, приобретя особую целесообразность в период кризиса и усиливающихся мировых тенденций к смене господствующей экономической парадигмы. Последнее обусловлено значительным изменением условий хозяйствования, включая глобализацию и ускоренные темпы технико-технологического прогресса, а также синтез и взаимопроникновение друг в друга на паритетных основах идей различных областей знаний.
Целью статьи является выявление особенностей теоретических подходов к стратегическому управлению и разработке стратегий в современных условиях.
Для ее реализации были проанализированы и определены главные особенности разработки стратегий и стратегического управления в контексте неоклассической, институциональной и эволюционной экономических теорий.
Информационной базой статьи выступают научные работы зарубежных и украинских ученых по проблемам стратегического управления и разработки стратегий и исследования в области главных направлений развития современной экономической теории.
В историческом контексте исследование вопросов стратегического управления и разработки стратегий на первоначальном этапе осуществлялось с позиций классической и неоклассической экономической теории, представителями которой были Э. фон Бем-Беверк, К. Бруннер, Дж. Бьюкенен, Л. Вальрас, Ф. фон Визер, У. Джевонс, Дж.Б. Кларк, Р. Лукас, А. Маршалл, А. Мельтцер, К. Менгер, Л. Фон Мизес, В. Парето, П. Самуэльсон, Р. Солоу, И. Фишер, М. Фридмен, Ф. фон Хайек, А. Шварц, и многие другие.
Среди главных методологических посылок неоклассической теории, определяющих особенности ее подхода к стратегическому управлению можно выделить:
- ориентация на рациональный индивидуализм как основополагающий принцип экономической деятельности, когда главной целью является максимизация дохода;
- функционирование хозяйствующих субъектов в условиях свободной конкуренции и рыночного либера-
