CC BY
57
шенням саштарного стану лiсiв, погiршенням клiмату, послабленням захис-них, охоронних та рекреацшних функцiй лiсу тощо.
Варто звернути увагу на те, що частина акумулятивного забруднення (майбутшх екологiчних витрат), яка надходить у навколишне природне сере-довище в результатi виробничо-господарсько! дiяльностi пiдприемств i орга-тзацш, усуваеться природним середовищем природним шляхом. Частина забруднення акумулюеться у довкiллi (нагромаджуеться в грунтах, водному i повiтряному басейнах), спричиняючи зростання захворюваност людей, тва-ринного свгту, рослинностi та iншим негативнi явища. Вiдповiдно, в майбут-ньому зростуть витрати сустльно! працi на лшвщащю накопичених забруд-нень i викликаних ними негативних соцiальних, економiчних i екологiчних наслiдкiв. Такi витрати в багатьох випадках е цикшчними i тривалими.
Окремi науковцi висловлюються проти включення екологiчних витрат у собiвартiсть продукци, посилаючись на те, що це призведе до послаблення стимулюючо! функци цiни. З цим не можна погодитися. По-перше, до витрат виробництва ми пропонуемо включати лише плату за нормативне (вимушене при сучасному сташ науки i техшки) забруднення. По-друге, часткове послаблення стимулюючо! функци можна повнiстю компенсувати посиленням стимулюючого впливу iнших економiчних iнструментiв.
Щодо мiсця екологiчних витрат у класифжацй витрат за економiчними елементами, то вони включаються в такий елемент витрат, як "Iншi витрати".
Отже, ми бачимо, що вс тдприемства деревообробно! галузi е заб-руднювачами довкiлля, тобто ними здшснюеться екологiчна шкода, яка вщ-шкодовуеться за рахунок екологiчних витрат, тому дуже важливим е дослщ-ження цього питання у контекст рацiонального управлiння ними.
Л1тература
1. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Навчальний пщручник. - Льв1в.: 1ЗМН, 2000. - С. 402.
2. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Земл1. 1дея. Концепщя. Проблеми. Льв1в: Вид. центр Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка. 2002. - 298 с.
Юндрат Р.Я. Оргашзащя виробництва деревообробних пщприемств: Навч. поабник. - Льв1в: Вид. д!м "Панорама", 2002 - 160 с.
УДК332.1.477 О.М. Швець1 -Львiвська КА
НАУКОВО-ТЕХН1ЧНИЙ ПРОГРЕС I П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИРОБНИЦТВА РЕГ1ОНУ
Анал1зуеться вплив науково-техшчного прогресу на тдвищення ефективност виробничо! д1яльносп в регюнах. Вказуеться на основш напрями науково-техшчно-го прогресу 1 визначаються основш шляхи тдвищення ефективносп виробничо! дь яльносп.
1 начальник ввддшу комп'ютерних технологш
O.M. Shvets' - Commercial Academy of Lviv
Scientific and technical progress and incrising of regional
production efficiency
In this paper is presented analysis of scientific and technical progress influence on increasing of efficiency of productive activity in regions. Also are specified basic directions of scientific and technical progress and defined main ways of increasing of efficiency of productive activity.
Вплив науково-техшчного прогресу на регюнальний розвиток вщбу-ваеться в таких основних напрямках.
Перший пов'язаний Ï3 сприянням розвитку регюнально1 економжи шляхом широкого розповсюдження в регюш нових механiзмiв, машин, мате-рiалiв, технологiй, методiв управлiння виробництвом, нових засобiв розвитку сфери обслуговування, як вже розробленi в iнших регюнах краши або за кордоном, використання юнуючих технологiй стосовно до мюцевих умов. Це так званий шлях горизонтального розповсюдження нововведень.
Другий напрямок включае розробку i впровадження сучасного досвщу в науково-технiчнiй i сощальнш сферах та розробки нових програм регь онального розподiлу, пропозицiя нових щей, пов'язаних з розвитком вироб-ництва, новi шляхи використання природних ресурЫв, новi види зв'язкiв мiж галузевими виробництвами регiону, новi види техшки, новi матерiали, проце-си, як розробленi спецiально для розвитку конкретного регюну.
Однiею з визначальних дiй науково-технiчного прогресу на розвиток регюну е удосконалення розмiщення продуктивних сил i територiальноï орга-шзаци працi.
Внаслiдок впливу НТП на вс елементи продуктивних сил вщбу-ваеться переоцiнка традицiйних факторiв, як визначають розмiщення вироб-ництва i послаблюеться вплив географiï природних ресурЫв, транспортабель-ностi сировини, природноклiматичних умов, в той же час шдсилюеться зна-чимiсть таких факторiв, як захист навколишнього середовища.
Основним чинником, який визначае розташування шдприемств про-вiдних галузей, стае розмiщення науково-техшчного потенщалу.
Розглядаючи важливi напрямки впливу НТП на розмщення продуктивних сил, можна зазначити таке.
Наука i особливо прикладна наука безпосередньо попадае тд вплив запш!в виробництва. Цей зв'язок проявляеться повною мiрою i в регюналь-ному аспект! Комплекс проблем, пов'язаних iз розвитком регюну, знаходять вщображення у проблематищ наукових дослiджень.
Так, у перехщний перiод до ринку одними з першочергових проблем щодо розвитку регюшв можна видiлити:
• штенсифшащя виробництва, його техтчне переозброення i реконструкция на
основ1 впровадження досягнень науки i техтки;
• забезпечення паливно-енергетичними ресурсами;
• комплексний розвиток депресивних регютв;
• ращональне використання водних ресуршв, розробка системи заход1в з тдви-
щення ефективност пдротехтчних комплекшв атомних електростанцш i т.п.
Реалiзацiя програм розвитку виробництва регюшв буде значною мь рою визначатись розмiщенням науково-техшчного потенщалу i ефектившс-тю його використання в регюнах.
Регюнальний науково-техтчний потенцiал - це сукупнiсть наукових i на-уково-виробничих органiзацiй, яю здатнi вирiшувати завдання iнтелектуального розвитку продуктивних сил даного або шших регiонiв на основi комплексного використання досягнутого органiзацiйного i матерiально-технiчного рiвня.
При такому визначеннi регiонального НТП вщображаються чотири основнi його характеристики: мета функцюнування, ресурси для досягнення поставлено! мети, структура регюнального НТП (академiчна i галузева наука, заводський сектор науки), часткова участь регюнальних НТП у досягненш поставлено! мети.
Для вимiру регiонального науково-технiчного потенщалу може бути використана методика, яка розроблена В.1. Духановим.
За щею методикою припускаеться вимiрювати регiональний НТП шляхом групування сукупност^ яка характеризуе рiзнi його сторони: кадро-ву, матерiальну, технiчну, iнформацiйну i оргашзацшну. Сума всiх складових буде визначати величину регюнального НТП. Кшьюсну ощнку потужностi за наведеними вище п'ятьма елементами можна визначити за допомогою вартю-них величин (основнi та оборотш фонди, фонд заробiтно! плати науково-дос-лiдних органiзацiй, а також шдприемств у тiй частинi, яю утворюють за-водський сектор науки).
Вимiр потужностi регюнального НТП дае змогу здшснити ощнку ефективносп розвитку НТР з точки зору розвитку продуктивних сил регюну. Для ощнки в цьому аспект порiвняльно! ефективностi розвитку регюнально-го НТП використовуються розрахунки взаемозв'язку фондоозброеност (Х1), наукоозброеностi (Х2) i продуктивност працi (I) у промисловостi. При розра-хунках використовуеться функцiя виду
I = В 0 X В1 Х22.
Продуктивнiсть працi е одним з останшх результуючих показниюв розвитку економiки. Введення в модель лише двох чинниюв - фондо- i наукооз-броеностi пращ пов'язано з тим, що перший враховуе техшчну i технологiчну насиченють виробничого процесу засобами працi (в тому чи^ i технологiчне застосування енергй за допомогою машин, апаратв, приладiв), а другий - як власне прогрес у знаннях, так i !х конкретне застосування при оргашзаци i уп-равлiннi виробництва, при шдвищенш квалiфiкацi! працюючих i т. п.
Отриманi при розрахунку виробничо! функцi! коефiцiенти ресурсiв визначають вiдносний прирiст продуктивностi працi на 1 % приросту кожного з чинниюв.
У системi показниюв, яю вщображають взаемозв'язок науки i виробництва, котрi можна використати для ощнки рiвня розвитку НТП у конкретнш системi i особливо при прогнозуванш розвитку НТП, все бшьше застосування знаходять показники наукомюткосп продукцi! та iндекси локалiзацi! науки.
Розрахунок показника HayKOMÏCTKOCTÏ продукцiï Не проводиться за формулою:
Фонд зарплати зайнятих в науц i науковому обслуговуванш
н =-'
е Валова продукцiя в цiнах вщповщних рокiв
Сьогоднi для регiонiв Украïни характерними е положення, коли се-редньорiчнi темпи приросту обсягiв промисловоï продукцiï за рахунок ефек-тивного використання досягнень науково-техшчного прогресу значно випе-реджають темпи приросту затрат на розвиток науки i наукового обслугову-вання (а в останш роки зниження витрат на науку), що призвело до значного зниження темшв приросту наукомюткосп продукцiï.
При розрахунках шдексу локалiзацiï промисловостi знаменник той са-мий, що при розрахунку шдексу локашзаци НТП, а в чисельнику - вщношен-ня зайнятих у промисловост регiону до вЫх зайнятих у промисловостi краши. 1ндекс, який перевищуе одиницю, вказуе на пiдвищений рiвень концен-трацiï об'екту вивчення у даному регюш щодо iнших регiонiв i краши зага-лом. Розраховуються також шдекси перевищення розвитку НТП над розвитком промисловост у даному регюш, який являе собою вщношення шдексу локашзацп НТП до шдексу локашзаци промисловостi. Якщо це вщношення бiльше вiд одиницi, то дотримуеться принцип випереджаючого розвитку НТП щодо ïx промислового розвитку.
Пiдвищення рiвня регiонального НТП дозволяе творити бшьш потуж-ну науково-теxнiчну базу для подальшого розвитку науково-теxнiчного прогресу, прискореного просування техшчних новинок у виробництво, його ш-тенсифiкацiю. Результатом уЫх цих взаемопов'язаних процесiв буде зростан-ня ефективностi всього регюнального комплексу. Щоб науково-теxнiчний прогрес реально впливав на економiчний розвиток регюну, шдвищення ефек-тивностi використання ресурЫв, регулювання процесiв науково-теxнiчного розвитку повинно спиратись на науково обгрунтовану систему показниюв ефективностi науково-дослiдниx i дослщно-конструкторських робiт, спрямо-ваних на створення ново1' теxнiки, технологи вирiшення оргашзацшно-еконо-мiчниx рiшень для регiону.
Дослщження науково-теxнiчного прогресу з точки зору його впливу на процес економiчного зростання, по сут^ полягае в аналiзi динамiки ефек-тивностi використання матерiальниx ресурсiв економiчного зростання i су-путньоï ефективностi виробництва шд дiею реалiзацiï досягнень НТП у на-родне господарство. Регiональний аналiз дослiдження полягае в розглядi його як комплексного чинника, який впливае на темпи регюнального економiчно-го зростання i на ефектившсть використання ресурЫв, необхщних для цього зростання.
Особливост використання результата НТП у регюш повшстю визна-чаються особливостями комплексу техшко- i соцiально-економiчниx умов регюнального економiчного розвитку.
Укрупнений аналiз НТП у регiонi показуе ту загальну площину, той напрямок, в якому i необхщно проводити ощнку невiдповiдностi регюналь-
ним умовам параметрiв ефективностi використання ресурсiв вщтворення у зв'язку з впровадженням результатв НТП щодо конкретних рiшень.
Для анашзу порiвняльно! ефективностi впровадження в регюш конкретних видiв техшки, обладнання можна застосувати достатньо просту методику. Вона дозволяе, у першу чергу, визначати показники фондовiддачi i продуктивност працi i порiвняти !х iз середнiми показниками:
_ Р^ Рз
Ж2 Жз
Враховуючи, що цiни продукцi! (З) у даному випадку повинш бути порiвняльними, а продукт (q2 i q3 - кшьюсть продукцi!, яка виготовляеться
за допомогою дано! техшки в регюш i у кра!ш) однорiдним, можна записати:
Т _ q Г : Жг
де: 1к - iндекс фондовiддачi; Жг, Жя - вартiсть технiки для регюну i у се-
редньому по кра!ш. Аналогiчно:
Pq Pq q 1
Т _ Г : я _ Г :
Р~ 1г ' ~q'L
де: Iр - шдекс продуктивностi працi, 1Г i - чисельнiсть зайнятих у регюш
i у кра!нах при виробництвi продукцi! на данш технiцi.
Комерцiйною характеристикою ново! техшки в регюш може служити сшвставлення ефекту вщ !! впровадження в регюш i у середньому по кра!ш:
J _ ^ г ^ Г
_ г - гр,
де: 1С - iндекс ефекту; гг i гр - питомi витрати виробництва в регiонi для
ново! i базово! технiки; гв i гр - питомi витрати виробництв у середньому по кра!ш.
1ндекс 1С повинен бути для кожно! галузi iндикатором доцшьносл з
точки зору оптимального використання ресурЫв впровадження вiдповiдних науково-технiчних ршень в регiонi, враховуючи, що 1С формуеться пiд дiею
рiзних чинниюв чисто регiонального характеру.
У реальнш дiйсностi iндекс 1С доволi рщко е для галузi регулятором
при прийнятт рiшень вiдносно впровадження в регюш науково-техшчних рь шень. Це стосуеться не тшьки тих науково-техшчних ршень, якi е менш ефе-ктивними в регiонi, але й тих, як для регiону е бшьш ефективними, нiж у середньому по кра!ш.
Для реального використання досягнень НТП з метою шдвищення ефек-тивностi регiональноï економiки i забезпечення вiдповiдниx темшв регюнального економiчного розвитку необхщно розробляти цiльову програму, яка б враховувала потреби конкретного регiону щодо впровадження науково-техшч-них досягнень, як забезпечили б вiдповiдну величину економiчного ефекту.
При цьому потрiбно виходити, по-перше, зi значення розвитку виробництва у даному регюш для нацiональноï економжи i масштабнiсть використання ресурЫв для його розвитку, по-друге, з наявност суттевих вщмшнос-тей в умовах ефективного впровадження науково-техшчних досягнень в цьому регюш i у середньому по кршт.
Загальноекономiчнi регюнальш особливостi вщтворення у Заxiдному регiонi Украши включае особливостi природноклiматичнi, якi проявляються у змш теxнiко-економiчниx параметрiв використання техшки i працi при прямому контролi у процесi виробництва з навколишшм середовищем нерiв-номiрноï диференцiацiï трудових ресурЫв, високий рiвень квалiфiкацiï зайнятих, достатньо сильна господарська i передуЫм шфраструктурна особливiсть регiону, достатньо мюткий внутрiшньорегiональний ринок для бшьшосп ви-дiв продукци, висока концентращя виробництва. Отже, загальноекономiчнi умови для ефективного впровадження в регюш досягнень науково-техшчно-го прогресу е не менш сприятливими, шж загальнонацiональнi умови. Вщпо-вiдний вплив на ефектившсть використання ресурсiв вiдтворення при вико-ристаннi досягнень науково-теxнiчного прогресу мають структурш особли-востi регiонального процесу вщтворення.
Основним чинником, який визначае характер пропорцш, що форму-ються в економщ регiону, е ресурсний потенщал, його структура, тобто сшв-вiдношення трудових, виробничих i природних ресурЫв. Ресурси регюну значною мiрою визначають його спецiалiзацiю.
Структура ресурсного потенщалу регiону може суттево вiдрiзнятися вiд структури ресурсного потенцiалу краши, оскшьки система зв,язкiв, якi ви-никають в регiональнiй економiцi, може бути не адекватною системi зв'язюв в економiцi краши.
Об'ективну основу виникнення вщповщних пропорцiй складае пос-тiйне поглиблення суспiльного подiлу пращ. Подш працi здiйснюеться у двох дiалектично пов'язаних напрямках - галузевому i територiальному. Як об'ект загальногосподарського програмування в основному виступають галузевi пропорци. Територiальнi пропорци в основному формувались як результат розмiщення виробництва.
Як головний чинник, який визначае регюнальш пропорци, виступае чинник навколишнього середовища. Об'ем i структура залучення у виробниц-тво ресурсiв докоршно змiнюе характер регiонального вiдтворення i його пропорци.
Територiальнi пропорци можна подшити на два типи. По-перше, це пропорци розподшу сукупноï суспiльноï працi мiж регiонами краши, по-дру-ге, пропорци розподiлу ресурсiв внутрi регiону. Останнiй тип пропорцiй можна квалiфiкувати як пропорци регюнального вщтворення.
Структурнi елементи регiональноï вiдтворювальноï функцп групують-ся у програмно-цшьову структуру, в межах котроï погоджуються всi цiлi розвитку регюну, весь комплекс соцiально-економiчниx завдань. Таким чином, тд вщтворювальною функцiею регiону слiд розумiти взаемопов'язану сукуп-нiсть об'ективно обумовлених завдань соцiально-економiчного характеру, якi вирiшуються в рамках даного регюну на основi ефективного використання регюнальних i залучених ресурсiв.
Динамiка величин фонду вщтворення особистого i суспiльного спожи-вання i нагромадження достатньо повно характеризуе вщтворювальний про-цес регiону. Тому при дослщжуванш програми регiонального розвитку не до-цiльно обмежуватись обгрунтуванням якогось варiанту. Бiльш важливiшою е побудова системи варiантiв iз вщповщною оцiнкою ïx з точки зору ресурсо-мiсткостi та ефективностi виробництва.
При цьому потрiбно зазначити, що регюнальний соцiально-економiч-ний комплекс поняття не виробниче, а вщтворювальне. Видшення з системи вiдносин вiдтворення лише виробництва матерiальниx благ i послуг звужуе проблему, зводить ïï до визначення ефективност окремих галузей господар-ства. Необxiднiсть удосконалення органiзацiï виробництва в регюш зумовле-не значним ускладненням вiдтворювальниx процесiв i збшьшенням масшта-бiв освоення ресурсного потенщалу.
У зв'язку з цим у процес дослiдження можна видiлити три основш нап-рямки робiт. На початковш стади здiйснюеться аналiз, метою якого е визначення системи пропорцш вщтворення, ïx кшьюсний вимiр, виявлення тенден-цiй змiни важливих спiввiдношень, тобто на першому еташ проводиться оцш-ка стану економiчноï системи регiону i визначення динамши змiн цього стану.
У подальшому потрiбно проводити дослiдження самого вщтворюваль-ного процесу, тобто визначення характеру юнуючих зв'язкiв як мiж системою i ïï окремими ланками, так i зв'язюв системи з зовтштм середовищем. Метою цього етапу е створення методiв опису меxанiзмiв функцюнування еко-номiки регiону. На завершальнш стад^ необxiдно обгрунтувати поведшку ос-новних параметрiв вiдтворення в найближчш перспективi, не порушуючи при цьому важливоï обумовленостi i погодженос^ показникiв, якi вiдобража-ють головний змют прискореного етапу, що дозволяе обгрунтувати цшьову спрямованiсть програми розвитку регюну. Достатньо очевидно, що вибiр щ-льових завдань програми на регюнальному рiвнi не адекватний завданням ць льового блоку державноï програми.
В основi - два чинники, яю визначають цi вiдмiнностi.
По-перше, тдсилення д^ об'еднаних процесiв територiального розпо-дiлу працi, якi призводять до вiдповiдноï спецiалiзацiï в регюш. Територiаль-ний розподiл працi закршлюе за конкретним регiоном виробництво переваж-но не готового до споживання, а тшьки його частини.
По-друге, модифжащя цiльовиx завдань державноï програми вщбу-ваеться пiд впливом фактору часу, оскшьки неможливе ïx виконання за короткий термш. У мiру ïx дезагрегац^ в чаЫ i просторi соцiальнi орiентири трансформуються в економiчнi завдання. Ця обставина ще раз тдтверджуе
правильшсть концентрацй уваги на економiцi при формуванш концепцi! со-цiально-економiчного розвитку на тривалий перiод.
У зв'язку з цим важливе значення мае використання таких методоло-гiчних положень: по-перше, результат розробки регюнальних програм повинен бути представлений не у формi конкретних рубежiв розвитку економжи в регiонi, а як багатоварiантний проект програми, реальнiсть яко! визна-чаеться стiйкими зв'язками результатв виробництва i затрат ресурсiв.
По-друге, незважаючи на важливють комплексного розгляду економь ки i соцiальних процеЫв регiону, прiоритет потрiбно надавати виробництву. Це означае, що основш пропорцй, якi виявляються на стадi! аналiзу i форму-вання яких прогнозуеться, повинш бути виробничими. Введення у сферу програмування сощальних аспектiв доцшьно здiйснювати на бiльш вщдале-них етапах.
По-трете, аналiз i прогнозування формування величини вщтворюваль-них пропорцш здiйснюеться у двох напрямках, тобто все виробництво в регь ош розглядаеться i як одна галузь, i як сукупнiсть певних галузей матерiаль-ного виробництва. Це дае змогу взаемно враховувати методологш i теорiю макроекономiчного i галузевого пiдходiв.
Пiсля отримання варiантiв розвитку економжи регiону як едино! галу-зi можна здiйснювати формування галузево! структури виробництва, але не на основi прогнозу розвитку окремих галузей, а шляхом виявлення загально-регiональних факторiв розподiлу ресурсiв мiж промисловiстю i сiльським го-сподарством, будiвництвом. При цьому слщ зауважити, що в економiчнiй ль тературi немае едино! думки щодо методологi! i методики визначення еконо-мiчно! ефективностi регюнально! економiки.
У межах регiону виробничий процес не завершуеться i великий вплив на регюнальний розвиток мае мiжрегiональний подiл працi, а економiчний варiант залежить як вiд ефективност роботи кожного окремого шдприем-ства, так i вiд специфiчних регюнальних факторiв.
Завдання пiдвищення ефективностi промислового виробництва в регь онi зумовлеш важливим значенням цiе! проблеми на сучасному еташ. Зараз особливо гостро сто!ть питання поступу шляхiв активiзацi! промислового виробництва, вдосконалення методiв управлiння розвитком пiдприемств. Вгг-чизняш товаровиробники не мають належного досвщу щодо формування стратегi! розвитку промислового виробництва, а зарубiжний досвiд виршен-ня всiх питань у чистому виглядi не може бути використаний в економщ Ук-ра!ни. Тому необхщний власний пiдхiд до управлшня розвитком промислового виробництва на основi узагальнення i трансформацi! зарубiжного досвi-ду з врахуванням вггчизняних особливостей.
Розробленi у даному напрямку в економiчнiй лiтературi теоретичнi положення та методичш рiшення е недостатшми, щоб !х безпосередньо зас-тосовувати для умов перехщного перiоду. При цьому потрiбно також враховувати особливост та рiвень розвитку промисловост конкретного регiону.
У цьому зв'язку доцшьно дати розумшня основних понять, пов'язаних з даною проблемою.
Пiд розвитком промислового виробництва регюну слщ розумгти стру-ктурнi змiни у виробництв^ формування оптимальноï номенклатури продук-цп та рацiональниx ресурсних пропорцiй, яюсне вдосконалення складових виробничого процесу (основних фондiв, обiговиx коштiв, промислово-вироб-ничого потенщалу тощо).
В основi формування програми розвитку промислового виробництва регюну мае лежати оптимальна номенклатура продукци, яка повинна штег-рувати власш та загальнодержавш потреби.
Державна промислова полггика е визначальним чинником впливу зов-нiшнього середовища на розвиток шдприемств. Правильна побудова i посль довна реалiзацiя державноï промисловоï полггики дозволить пiдприемствам у сприятливих зовтшшх умовах повнiше використати своï можливост i досяг-ти поставлених цшей. Держава повинна рацiонально поеднувати, оптимально штегрувати дiю централiзованиx та ринково-регулятивних меxанiзмiв управ-лiння макро- i мiкроекономiчним розвитком. При цьому головне завдання полягае в оптимальному поеднанш витрат та доxодiв шляхом видшення прюри-тетiв розвитку.
Особливо актуальна у сучасних умовах проблема протирiч техшчного стану i розвитку виробництва. У загальному виглядi шд протирiччям техшч-ного розвитку слщ розумiти сукупнiсть альтернативних i водночас взаемо-пов'язаних iдей, концепцiй, штереЫв, факторiв i методiв, якi виступають дже-релом його рушiйниx сил, зростання перспективних або гальмування, причинами криз, деформацш промислового розвитку.
Сдшсть цiлей економiки регiону i краши зумовлюе необхщшсть пошу-ку такого узагальненого показника ефективностi, який найбшьш повно вiдпо-вiдав би виршенню економiчниx завдань, що стоять перед регюном i не супе-речив би загальному критерiю розвитку краши. Цей показник повинен вщповь дати цшям i завданням, яю вирiшуються регiоном у межах загальноï мети кра-1ни, i вщображати сутнiсть регiональноï економiки як единого цшого.
Як показник, що узагальнюе всi витрати i результати господарювання в регюш, може бути прийнято сшввщношення мiж виробленими i спожитими в регюш ресурсами.
Визначення пiдxодiв до оцшки рiвня ефективностi регiональноï еконо-мiки i пошук показниюв для цiеï оцiнки набувае важливого значення на су-часному еташ розвитку.
Пiдвищення ефективностi економiки, зокрема покращення спiввiдношен-ня мiж виробленими i спожитими ресурсами залежить вщ багатьох факторiв.
Серед шляxiв шдвищення ефективностi економiки регiону доцiльно видшити такi:
• зниження матер1ало- i трудомшткост! продукцй;
• прискорення техтчного прогресу i впровадження сучасних метод1в виробництва;
• вдосконалення структури виробництва i поглиблення переробки сировини:
• п1двищення р1вня продуктивност! пращ як одте1 з основних умов тдвищен-ня продуктивност! економ1ки регюну.
Важливють вирiшення цих проблем полягае в тому, що формування регюнально! полггики повинно сприяти не тшьки бшьш повному використан-ню ресурсного потенщалу територi!, але й забезпечувати виршення питань саморегуляцi! розвитку нацiонально! економжи.
Л1тература
1. Осипов Г.М. Методические вопросы измерения и оценки эффективности регионального научно-технического потенциала. - Владивосток, 1980. - 42 с.
2. Духанов В.И. Проблемы организации науки. - М.: Наука, 1988. - 205 с.
3. Атаров Н.З., Менахир Н.А. Научно-технический прогресс - фактор повышения эффективности производства в регионе. - Владивосток, 1980. - 256 с.
4. Гапоненко А. Управление НТП в условиях перехода к рынку: новый вызов// Вопросы экономики. - 1991, № 11. - С 39-42.
5. Концепщя державно! регионально! полынки (проект)// Региональна економша. 1998, № 2. - С. 5-19.
УДК 130.2:712.253 Acnip. А.В. Шлапак - УкрДЛТУ
ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ТА IX ОСОБЛИВ1СТЬ
Проаналiзовано структуру надходжень кош^в Карпатського нащонального природного парку в po3pi3i бюджетного фшансування та спецкоштсв. Запропоноваш перспективы шляхи збiльшення надходжень вщ власно! дiяльностi.
DoctorateA.V. Shlapak- USUFWT
The sources of financial provision of Carpathian national nature park
and their peculiarities
The structure of financial receipt of Carpathian national nature park in the aspect of budget finance and specialists supply is analyzed. The perspective ways of park income increase from the own activity are given.
Природно-заповщний фонд (ПЗФ) Укра!ни внаслщок кризового стану економжи, дефщиту фшансових ресуршв та вщсутност шфраструктурного забезпечення перебувае у вкрай незадовшьному сташ. Його мережа станом на 1 Ычня 2003 року становить 7087 територш та об'екпв загальною площею 2718,3 тис.га, що становить 4,5 % вщ плошд територи Укра!ни [3]. Нацюналь-m природш парки, як одна з категорш ПЗФ загальнодержавного значення, нараховують 12 об'ектв загальною площею 632,1 тис.га, що у структур! ПЗФ становить 22,4 % вщ його площд та трохи бшьше 1,0 % вщ площд Укра!ни. З кожним роком вщсоток заповщних земель збшьшуеться (вщповщно до Закону Укра!ни "Про загальнодержавну програму формування нацюнально! еко-лопчно! мереж1 Укра!ни на 2000-2015 роки" до 2015 року площа земель ПЗФ мае становити 10,4 % вщ площд держави), а !х становище в бшьшост випад-юв не покращуеться. Вихщ криеться в реструктуризаци економ1чного меха-шзму його функцюнування, адаптаци цшних об'екпв природи до ринкових умов з гарантуванням еколопчно! безпеки. У структур! економ1чного меха-шзму ПЗФ особливе мюце посщае проблема удосконалення фшансового за-
