CC BY
80
Актуальн проблеми сучасно! медицини
активнють в1дносно м1кроб1в, що виявляються в paHi, проявляли антибютики груп карбапенем1в, фторхинолонш, цефалоспорижв, ам1ногл1козид1в.
Summary
THE ANALYSIS OF THE SPECTRUM OF MICROORGANISMS TAKEN FROM THE WOUNDS OF PATIENTS AND THEIR ANTIBIOTIC SENSITIVITY.
Zhadinskiy N.V., Gulmamedov F.I., Zhadinskiy A.N., Kasparova O.V., Boytsun I.N. Key words: septic wounds, the spectrum of microorganisms, antibiotic sensitivity.
The spectrum of microorganisms taken from the wounds of patients of 3 surgical departments of Donetsk regional clinical medical association during 2 years (since 2006 till 2008) was investigated. The leading pathogens were specified: S. aureus, E. coli, P. aeruginosa and E. faecalis. The growth in number of strains that are resistant to some antibiotics, including the latest ones was observed. The highest activity among microorganisms detected in wound was shown by the following groups of antibiotics: carbapenems, fluoroquinolones, cephalosporins, aminoglycosides.
УДК 002.3 - 085.843
ДВ0ЕТАПНИЙ СП0С1Б Л1КУВАННЯ НАГН1ЙНИХ ФОРМ ЕП1ТЕЛ1АЛЬНИХ КУПРИК0ВИХ Х0Д1В* 1фтоЫи А.Г., Русак О.Б.
Буковинський державний медичний уыверситет
Дане досл{дження проведене на doceidi лтування 32 хворих з гншними формами еттел{алъних куприкових xodie. Використано двоетапний метод лтування хворих. На першому етат лтування апробовано розроблений метод мтродренуючог елiмiнацiйнol електрoлiзиcнol санацы гншног порожнини та перифокалъного запалення з використанням внутр0нъотканинного електрофорезу, що дозволило скоротити термт перебування хворих на I етат до 3,1±1,3 дiб. Другий етап полягав в радикалъному виЫчент ЕКХ.
Ключов1 слова: еглтел1альний куприковий xifl, внутр1шньотканинний електрофорез, куприк, м1кро1рригатор-електрод, гостре нагноення.
Еттел1альний куприковий хщ (ЕКХ) являеться хворобою з не до кшця виясненою етюлопею та зустр1чаеться в бтьшосп випадш у 3 - 9% молодих працездатних чоловтв. ЕКХ розташований переважно по середнш лжи в м1жсщничнш складц^ слто закшчуеться в пщшмрно-жировш кл1тковиш крижово-куприковоТ обласп, вщкриваеться на шк1р1 одним або дектькома точковими отворами (первинний ештел1альний куприковий хщ) \ являе собою вузьку еп1тел1альну трубку [1, 11].
Продукти життед1яльносп еттелш, який вистеляе хщ, пер1одично видтяються через точков1 отвори назовн1. Закупорка або ¡нфкування вив1дних проток1в, мехаычна травма призводять до появи запалення. В результат! ЕКХ розширюеться, стшка його руйнуеться \ в запальний процес втягуеться навколишня кл1тковина. Абсцес, який утворюеться ¡нколи досягае досить великих розм1р1в \ може вскриватися назовн1 у вигляд1 нориц1, яку деяк1 автори вважають вторинною [2, 4]. По даних р1зних автор1в в1д 25 до 50% випадш всередин1 куприкового ходу або кюти м1ститься волосся, яке може вростати в боков1 ст1нки \ утворювати додатков1ходи [5, 10].
единого пщходу до вибору методу оперативного лкування при нагноенн1 еп1тел1ального куприкового ходу \ кюти немае.
Застосовують розкриття абсцесу \ пот1м в термши в1д 2 до 4 мюяц1в проводять радикальне вис1чення к1сти. Використовують метод раннього двоетапного л1кування протягом 3-7 д1б п1сля вскриття гншника \ л1кв1дац1| запального процесу або виконують одномоментне оперативне л1кування. Виконання радикального вис1чення м1н1м1зуе ризик виникнення рецидива. Якщо п1сля пал1ативного розкриття гншника рецидив спостер1гаеться в 65-98% оперованих то п1сля вис1чення ЕКХ у 0,7-13% [6, 13]. Радикал1зм даноТ операц1| полягае у виачены ЕКХ разом з навколишн1ми тканинами, але реконструкц1я \ спос1б закриття рани все ще залишаються вщкритим питаниям для дискус1|. Одн1 автори виконують часткове ушивання рани, ¡нш1 п1дшивають краТ шк1рного розтину до дна рани, трет1 - пщшивають рану наглухо. Глухий шов маючи ряд переваг перед ¡ншими методами закриття рани, мае також \ ряд недолив, основним ¡з них е нагноення п1сляоперац1йно1 рани, яке може досягати 20% \ бтьше [3, 7, 8, 12].
Зменшення к1лькост1 виникнення рецидиву, швидке вщновлення працездатност1, короткий терм1н госп1тал1зац1|, зменшення вартосп л1кування, зменшення больового синдрому у хворих, адекватна передоперацшна пщготовка, проста \ найб1льш доц1льна методика
* Робота е фрагментом планово'!' науково-docnidHoi роботи кафедри xipypai'i та урологи Буковинського державного медичного университету "Використання електричного поля nocmiuHozo струму в х/рург/Г (№ держреестрацп: 0103U004049).
Том 9, Выпуск 1
277
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
оперативного втручання та ведения пюляоперацшного перюду - все це потребуе подальшого вивчення \ розроблення удосконаленого методу лкування ЕКХ. На даний час розроблеш методи лкування не вщповщають вам цим поставленим завданням [9].
Метою нашо! роботи була розробка шлях1в оптим1зацп мюцевого лкування гншноТ рани на I еташ лкування нагноення ЕКХ, що дозволило б пришвидшити термши проведения II етапу (радикально!' операцй), а також прискорити загоювання рани первинним натягом.
Матер1ал 1 методи досл1дження.
Дане дослщження проведене на досв1д1 л1кування 32 хворих, як1 знаходилися на лкуванш в 1 х1рург1чному в1дд1ленн1 л1карн1 швидко1 медичноТ допомоги м. Черн1вц1 з 2004 по 2008 рр. (26 чолов1к1в (81,75%) I 6 жшок (18,25%)). В1к хворих коливався вщ 17 до 50 р., середнш показник в1ку склав 27,31 ±3,4 роки. Тривалють захворювання у 22 (68,75%) хворих вираховувалася дек1лькома м1сяцями I нав1ть роками. У 14 (43,75%) з них проводилося вскриття гншника, у 4 (12,5%) - повторно, у 5 (15,63%) виконувалися радикальн1 операцй.
Кл1н1чна картина гострого запалення еп1тел1ального куприкового хода в значноТ к1лькост1 хворих була типовою. Бтьшють хворих за 5 - 8 д1б до поступления в стацюнар в1дм1чали появу ущ1льнення та вщчуття дискомфорту в д1лянц1 сщничноТ складки. Через дектька дн1в ¡нф1льтрат збтьшувався, виникав бть, п1двищувалася температура тта. Також в 3 (9,38%) хворих вщбувалося самовикриття гн1йника ¡з вщкриттям вторинного норицевого ходу назовн1.
При огляд1 в день поступления хворих в дтянц1 сщничноТ складки вщм1чалася наявн1сть припухлост1, шк1рн1 покриви навколо були набрякл1 та г1перемован1. Також в 10 (31,25%) хворих вщм1чалися первинш норицев1 отвори в дтянц1 м1ж сщничноТ складки ¡з гншно-серозними вид1леннями. Також у хворих, як1 в анамнез! мали перенесен! операцй з приводу даноТ патологи були пом1тш рубц1. При пальпацп припухлост1 у 28 (87,5%) хворих вщм1чалася болюч1сть, в д1лянц1 абсцедування в1дм1чалася флуктуац1я.
Вс1м хворим проводили загальноклУчш методи досл1дження (загальний анал1з кров1, загальний анал1з сеч1, глюкоза кров1), пальцеве досл1дження прямот кишки з метою виключення парапроктиту, також в деяких випадках проводилася фютулограф1я та рентгенограф1я д1лянки куприка для виключення деструктивних зм1н.
Обговорення отриманих результат1в.
I етап л1кування гострого нагноення ЕКХ виконувався в перш1 години п1сля поступления
хворих i полягав у використанн1 розробленоТ методики м1кродренуючоТ ел1мшацшноТ електрол1зисноТ санацй гншноТ порожнини та перифокального запалення. Суть дано'Г методики полягае в тому, що хворим пюля обробки дтянки гн1йника антисептичними засобами п1д мюцевою анестез1ею розчином л1дока1'ну 2% - 2-3 мл пункцшним методом введено в порожнину гн1йника м1кро1рригатор -електрод та проведено санац1ю гншноТ порожнини з введения антисептика та наступним накладенням внутр1шньотканинного електрофорезу ¡з силою струму 0,025 мА/см2 протягом 60 хв. П1сля проведения сеансу гальвашзаци м1кро1рригатор-електрод
переводили в режим дренування. Критер1ем ефективност1 л1кування була л1квщац1я явищ гострого запалення, що оцшювалося по зникненню больового синдрому, л1квщац1ею перифокального ¡нф1льтрату, зникненню rinepeMii шк1ри, очищению порожнини в1д гншних вид1лень та р1вню м1кробно1 контамшаци. В середньому I етап лкування ЕКХ по розроблен1й методиц1 склав 3,1±1,3 доби.
II етап полягав в радикальному виаченш ЕКХ, яке проводилося пюля лквщацп гострого запалення. Пюля передоперацшноТ пщготовки -очисно! кл1зми, бриття волосся з д1лянки операц1йного поля - хворим пщ загальною внутр1шньовенною анестез1ею в положенн1 хворого на боку проводили оперативне втручання. Для кращого ор1ентування i виявлення BCix розгалужень i порожнини ЕКХ його контрастували сум1шшю, що складаеться ¡з р1вних к1лькостей 1% розчину брильянтового зеленого та 3% розчину пероксиду водню, яку вводили через норицевий х1д. Пот1м двома дугопод1бними розтинами вис1кали ЕКХ в межах здорових тканин до куприковоТ фасцй'. Гемостаз досягався за рахунок обробки рани марлевими салфетками з 3% розчином пероксиду водню та д1атермокоагуляц1ею кровоточивих судин. П1сля промивання рани розчинами антисептик1в рану пошарово ушивали наглухо в1крилом з використанням шв1в за Донат1 у 26 хворих та по Karydakis G.E. [20] у 6 хворих.
В пюляоперацшному nepiofli хворим було рекомендовано уникати напруження в д1лянц1 п1сляоперац1йно1 рани (заборона с1дати впродовж 6-7 д1б), лежати на спин1 з метою зменшення напруження та л1кв1дац|| в1льно1 порожнини пюля видалення ЕКХ, сприяння гемостазу. Bei xBopi перш1 три доби дотримувалися безшлаковоТ д1ети, проводився туалет промежини та перев'язки. 3 першого дня п1сля операц|| хворим призначався внутр1шньотканинний електрофорез при поперечному розташуванш електрод1в (електрод з «+» зарядом розм1щуеться на куприков1й д1лянц1, електрод з «-» - над лонною кюткою) з густиною струму 0,05 мА/см2 протягом 60-90 хв ¡з площею активних електрод1в 15-20 см2,
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ктькють сеан^в 5-7. Шви зшмалися на 6,9±1,7 день пюля операци. Нагноення рани наступило в одному випадку (3,13%). В ¡нших хворих рана заживала первинним натягом.
Висновки
1. Методом вибору в лкуванш хворих з гострим нагноенням ЕКХ являеться викори-стання двохетапного операци спрямованоТ на санацш гншника з наступним комплексним лкуванням його до стихання запального процесу та радикальна операц1я з накладенням глухого шва.
2. Використання розробленоТ методики м1кродренуючо1 ел1мшацшноТ електрол1зисно1 санаци гншноТ порожнини та перифокального запалення на основ! введения в порожнину гншника м1кро1рригатор-електрода, санаци гншноТ порожнини з введения антисептика та наступним накладенням внутр1шньотканинного електрофорезу ¡з силою струму 0,025 mA/cm2 протягом 60 хв дозволило скоротити термш перебування хворих на1 eTani до 3,1±1,3 д1б.
3. Використання внутр1шньотканинного електрофорезу з антибактер1альними засобами дозволяе зменшити ктькють гншно-септичних ускладнень в ранньому пюляоперацшному nepiofli та скоротити термши лкування.
Л1тература
1. Алекперов Э.Э., Коплатадзе A.M., Проценко В.М. и др. Тактика и методы хирургического лечения острого нагноения эпителиального копчикового хода // Актуальные проблемы колопроктологии. IV Всероссийская конференция с международным участием. Тезисы докладов. Иркутск, 1999. - С. 81-82.
2. Гобеджашвили В.К., Лаврешин П.М., Муравьев А.В. и др. Непосредственные результаты лечения эпителиального копчикового хода // Актуальные проблемы колопроктологии. IV Всероссийская конференция с международным участием. Тезисы докладов. Иркутск, 1999. - С. 131-132.
3. Даценко О.Б., Головаха В.М., Або Гал1 Моххамад. Новий cnoc¡6 xipypr¡4Horo л1кування гострого нагноення еп1тел1ального куприкового ходу // Xipyprm УкраТни. -2003. - № 2 (6). - С. 81-85.
4. Кукушко В.А., Прищепов В.Л. Опыт лечения эпителиального-копчиковых ходов // Болезни толстого кишечника и вопросы организации проктологической помощи (Тезисы докладов IV Республиканской конференции по проктологии). - Минск. - 2001. - С. 4547.
5. Лаврешин П.М., Смирнов В.Е., Кириллов Ю.Б. Диагностика и лечение эпителиального копчикового хода, осложненного свищами ягодично-крестцово-копчиковой области // Вестник хирургии. - 1996. - № 3. -С. 83-85.
6. Ротков А.И. Способ этапного лечения осложненного эпителиального копчикового хода // Нижегородский медицинский журнал. - Н. Новгород. - 2000. - № 3. - С. 64-65.
7. Рудин Э.П., Дубов С. Б. Хирургическое лечение эпителиального копчикового хода // Актуальные проблемы проктологии: Тез. докл. - СПб., 1993. - С. 188.
8. Aldean P. J., Shankar J., Mathew N. et al. Simple excision and primary closure of pilonidal sinus: a simple modification of conventional technique with excellent results // Blackwell Publishing Ltd. Colorectal Disease. - 2005. V. 7. - P. 81-85.
9. O'Meara S.M., Cullum N.A., Majid M., Sheldon T.A. Systematic review of antimicrobial agents used for chronic wounds // British Journal of Surgery. -2001. V. 88. - P. 4-21.
10. Senatapi A, Cripps NP, Thompson MR. Bascom's operation in the day surgical management of pilonidal sinus // British Journal of Surgery. - 2000. Vol. 87. - P. 1067-1070.
11. Wienert V. Knowledge-based therapy of the pilonidal sinus. // Eur. Surg. -2004. V. 36. - P. 166-169.
12. Pravin J.Gupta. Radiofrequency Incision and lay open Technique of pilonidal sinus // Kobe J. Med. Sci. - 2003. Vol. 49, № 4. - P. 75-82.
13. Mohammed H., Ayman R., Amr A. et al. Pilonidal disease simple pathogenesis but complex management // The Egyp-tain Journal of Hospital Medicine. - 2007. - Vol. 29. - P.726-731.
Реферат
ДВУХЭТАПНЫЙ МЕТОД ЛЕЧЕНИЯ ГНОЙНЫХ ФОРМ ЭПИТЕЛИАЛЬНЫХ КОПЧИКОВЫХ ХОДОВ 1фтодшА.Г., РусакО.Б.
Ключевые слова: эпителиальный копчиковый ход, внутритканевой электрофорез, копчик, микроирригатор-электрод, острое нагноение.
В данном исследовании показан опыт лечения 32 больных с гнойными формами эпителиальных копчиковых ходов. Нами был использован двухэтапный метод лечения больных. На I этапе апробирован разработанный метод микродренирующей элиминационной электролизисной санации гнойной полости та перифокального воспаления с использованием внутритканевого электрофореза, что позволило сократить время пребывания больных к 3,1 ±1,3 сутки. Вторым этапом было радикальное иссечение ЕКХ.
Summary
TWO-STAGE METHOD OF TREATMENT OF PURULENT FORMS OF EPITHELIAL COCCYGEAL PASSAGES. Iftodij A.G., Rusak O.B.
Key words: epithelial coccygeal passage, interstitial electrophoresis, coccyx, microirrigator-electrode, acute suppuration.
The present paper represents the experience in treating of 32 patients with suppurative forms of epithelial coccygeal passages. We used two-stage method of treatment. At the first stage we introduced the method of microdraining elimination electrolysis sanation of suppurative cavity and perifocal inflammation with use of an interstitial electrophoresis that has allowed to reduce time of stay of patients to 3,1±1,3 days. Radical excising of ECP was the second stage.
Tom 9, Выпуск 1
279
