CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.96-99.
УДК 070.449.7
ДОТРИМАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ НОРМ У ГАЗЕТНИХ ТЕКСТАХ
Тяпшна Н.1.
Запор1зький нац1ональний ун1верситет, м. Запор1жжя, Украна
У cmammi уточнюеться розумтня тформацшног норми редагування nid час редакторського анал1зу тексту. Дотримання тформацшног норми редагування журналктських текстiв окреслено у зв'язку з реалгзащею властивостей журналктськог тформацИ.
Ключовi слова: тформацшна норма, газетний текст, редакторський аналiз, факт, властивостi журналктськог тформаци.
Постановка проблеми. Перше, що повинен контролювати редактор тд час редакторського анашзу журнашстського тексту, це дотримання шформацшних норм. Але, на жаль, анашзован норми редагування дослщжеш й зафшсоваш не в повному обсяз^ На вiдмiну вщ лопчних та л^вютичних норм, у фаховш довщковш та навчальнш лiтературi немае вичерпних перелтв вимог, якими повинен керуватися редактор, анашзуючи саме шформацшну норму. На сьогодн це питання вiтчизняними науковцями розкрито фрагментарно, що i обумовлюе актуальнiсть дослiдження. На думку З. Партика дотримання цих норм «полягае в тому, щоб: а) повщомити реципiентам лише нову для них шформащю; б) привести кiлькiсть шформацп, подано! в повiдомленнi автором, у вщповщшсть Í3 можливiстю реципiентiв !! сприйняти; в) повiдомити реципiентам лише щнну для них iнформацiю; г) скомпресувати iнформацiю повщомлення» [1, с. 123]. У зв'язку з цим дотримання шформацшних норми редагування пов'язуеться з проблемами доступности новизни, щнносп журналiстських текстiв.
Мета роботи - проанашзувати дотримання iнформацiйних норм у зв'язку з реашзащею властивостей шформацп. Завданнями до^дження е з'ясувати чинники дотримання шформащйно! норми в газетному тексп; схарактеризувати методику роботи редактора над виявленням порушень iнформацiйних норм редагування.
1нформащя - поняття досить широке, бо пронизуе усi сфери людсько! дiяльностi, слугуе провiдником знань та думок, е шструментом спшкування, взаеморозумiння та спiвробiтництва, утвердження стереотитв мислення та поведiнки, i використовуеться у рiзних сферах людсько! дiяльностi. Журналiстика та теорiя редагування в розумшня цього термiна вносить свое значення, що пов'язуе iнформацiю з новими знаннями, якi отримуе споживач (суб'ект) у результат сприйняття i переробки певних вiдомостей.
Журналiстську шформащю, без сумшву, можна подати рiзними способами. Варiанти повiдомлень, що вщповщають вимогам суспiльства, вважають нормативними, i саме з них видшяеться норма. Норма - це параметр, список, шаблон, структура (модель) чи положення, як в оптимальних повiдомленнях служать для вираження компонентiв !х структури [1, с. 83]; «загальноприйнята
засада, установка, правило, визнаний обов'язковим порядок, установлена мiра, кiлькiсть чогось тощо» [2, с. 286].
У втизнянш лiтературi загальнi та конкретш норми з редагування описав З. Партико. До загальних норм науковець вщносить такi постулати: повiдомлення обов'язково повинно мютити нову для рецишента iнформацiю, визначену модальнiсть, повинно бути адаптоване до часу, мюця i ситуацн, в яких його сприйматиме реципieнт; автор повинен використовувати мову й значення слiв, вiдомi рецитентам; повiдомлення повинно бути адаптоване до тезауруса рецишента; у ньому повинш бути реалiзованi механiзми сприймання шформаци та дотриманi норми, прийнятi в конкретний час у конкретному суспшьствц будь-яку загальну (постулат) чи конкретну норму можна порушити, якщо це веде до поставлено! мети. Конкретними нормами редагування дослщник називае -композицшш, лопчш, лiнгвiстичнi, юридичнi тощо [1, с. 84-85]. На нашу думку, шформацшш норми редагування об'еднують перелш загальних постулатiв до редакторського аналiзу тексту.
Iнформацiйна норма редагування - це норма, що визначае яюсть та форму подання шформаци для подальшого И сприйняття рецишентом. При першому читаннi, аналiзуючи текст, редактор оцшюе якiсть журналютсько! шформаци. Щодо якостi iнформацiю необхiдно класифшувати на реальну, нереальну (псевдореальну й iрреальну) та невизначену [3, с. 67]. Журналютська iнформацiя - це лише реальна шформащя, вона бувае ютинною та хибною. У суспiльствi найвище цiнуеться iстинна iнформацiя, яка задовольняе права аудитори на отримання правдиво! iнформацi!. Достовiрнiсть - головна властивють журналiстсько! iнформацi!, !! рисами е повнота, достатшсть, точнiсть та вщповщшсть дiйсностi. До властивостей шформаци, вияв яких контролюе редактор, аналiзуючи дотримання iнформацiйно! норми, вiдноситься також доступшсть та зрозумiлiсть.
Iнформацiя повинна адекватно сприйматися аудиторiею. Для цього необидно враховувати штереси й сощальну приналежнiсть слухачiв, рiвень !хньо! осв^и та вiк. Прикладом невдалого подання шформаци, що порушуе iнформацiйну норму е газетний текст «Зв^ про виконання бюджету за 2010 рш» (Запорiзька правда, 02.04.2011), який обтяжено цифрами: «Протягом 2010 року до загального фонду обласного бюджету надтшло 660,8 млн грн., що становить 103,5 % до р1чного плану. Прир1ст до 2009 року склав 16,5 %, або 93,8 млн грн. Перевиконано план 7з уах основних податюв, окр1м:
- податку на прибуток тдприемств 7 оргатзацт, що належать до комунальног власностг (недовиконання 77 тис. грн.). На недовиконання вплинуло зменшення надходжень податку в1д низки тдприемств комунальног власност1;
- з плати за державну реестращю, окр1м плати за державну реестращю суб'ект1в тдприемницьког д1яльност1 (недовиконання 0,7 тис. грн.), пов'язане 7з зменшенням зареестрованих м1сцевих об'еднань громадян на обласному р1вт.
До спещального фонду обласного бюджету протягом 2010 року над1йшло 143,2 млн грн., що становить 123,5% до р1чного плану. У пор1внянт з 2009 роком надходження збыьшилися на 25,7млн грн., або на 21,9 %».
На думку I. Лубковича, журналют може досягнути максимального ефекту, якщо його текст зрозумють повтстю: i викладеш висновки, i вибудовану на них головну авторську думку, i факти, i слова, за допомогою яких висловлюе думки. Нерозумiння одного з
Тяпюна Н.1.
перелiчених компоненпв неминуче впливае на ефективнiсть сприйняття [4, с. 68]. Доступшсть виявляеться через зрозумшсть, тобто читабельнiсть. Порушити !! може i невдала композицiя, наприклад, стаття «ЗНУ - енергоефективний унiверситет» («Запорiзький унiверситет» — http://web.znu.edu.ua/gazeta). Газетнi тексти не повинш на лексичному та синтаксичному рiвнi бути складними. Незрозумша лексика та складнi синтаксичнi конструкци призводять до важкостi сприйняття.
Найбшьш важливими, значимими для сприйняття е таю показники: об'ектившсть, оперативнiсть, компетентшсть, актуальнiсть i доступнiсть. Ц якост повиннi лежати в основi медшно! iнформацi!, вiдповiдно, визначати роботу журналюта при зборi, обробцi та подачi повiдомлень та роботу редактора тд час редакторського аналiзу тексту.
У журналютищ iнформацiя - «повiдомлення про факти, поди, явища, вщомосп про когось або щось, характеризуеться злободеннютю, точнютю, правдивiстю, лаконiчнiстю, систематизованим добором факпв» [5, с. 45]. Факти реально! або сощально! дiйсностi при редакторському аналiзi журналiстського тексту знаходять свое вщображення в темi, яка е основою змюту твору. «Фактолопчне забезпечення твору е матерiальною основою для утворення теми. Розробка теми власне й пов'язана з вибором факпв, утворенням фактолопчно! системи твору, а також розташуванням фактiв (розробкою композицн)» [6, с. 175]. I саме тема журналютського тексту пов'язуеться з новизною iнформацi!, що лежить в основi дотримання iнформацiйних норм редагування. Новизна iнформацi! - це !! загальна властивiсть, яка визначае величину пе! частини повiдомлення, що вщсутня в банку iнформацi! рецитента [3, с. 78].
У журналютищ тд фактом розумiеться реальне явище або подiя, те, що сталося насправдi [5, с. 86]. Теорiя редагування значно розширила це поняття. Адже редактор, аналiзуючи iнформацiйнi норми, несе вщповщальнють за точнiсть матерiалу загалом i кожного окремого елементу зокрема. «Мае значення не лише сама новина, але й те, що !! в дшсносп супроводжуе, формуе тло: приклад, подiя, iм'я, дата, цифра, що згадуеться в текста Все це мае працювати на розкриття теми й бути ютинним» [7, с. 47]. Отже, дотримати шформацшну норму - це, насамперед, визнати твiр довершеним iз фактичного боку. Разом з цим редактор повинен усвщомлювати вiдносний характер якост фактiв: правдивiсть, достовiрнiсть факту, типовють, значимiсть, точнiсть, правильнiсть, лопка !х вiдбору - речi вщносш. «Тому, з одного боку, редактор не повинен бути категоричним в ощнщ факпв, якщо вiдносно тих факпв вш не мае знань i позицi!; з другого боку, редактор повинен вщстоювати факти (!хне тлумачення, право на використання у матерiалi), коли редактор мае ч^ку позицiю вiдносно певного кола факпв» [6, с. 176].
У теори редагування визначено прийоми перевiрки, що допомагають знаходити в текст фактичш неточностi та помилки [6, с.175-185; 7, с. 47-59; 8, с. 117-118]. До таких прийомiв вщносять - звiрення факту з авторитетним джерелом (галузевi енциклопедi!, енциклопедичнi словники, офщшш видання Держкомстату Укра!ни, офщшш сайти мiнiстерств та вiдомств тощо), щлеспрямований аналiз контексту щодо ютинносп або хибностi вiдомостей (нескладнi шдрахунки), офiцiйне пiдтвердження iнформацi! науковими шститутами, пiдприемствами, органiзацiями, експертами та ш. компетентними органами.
Аналiзуючи дотримання iнформацiйних норм, редактор повинен знати:
а) повщомлення завжди й за будь-яких умов повинш грунтуватися на важливих, реальних, а не вигаданих вiдомостях (факти, даш, знання);
б) iнформацiя мае бути доступною для сприйняття;
в) у текст мають бути чiтко витримаш i композицiйнi, i логiчнi, i лiнгвiстичнi норми викладу матерiалу; зрозумшо й логiчно викладений матерiал - запорука його читабельности
г) газетш тексти мають бути цiкавими, тобто задовольняти iндивiдуальнi iнтереси читачiв.
Список л^ератури
1. Партико З. Загальне редагування: нормативы основи: [навчальний поЫбник] / З. Партико. - Льв1в: Афша, 2006. - 416 с.
2. 1вченко А. Тлумачний словник укра'шсько'1 мови / А. 1вченко. - Харюв: Фолю, 2002. - 540 с.
3. Партико З. Теор1я масово'1 шформацп та комушкацп / З. Партико. - Льв1в: ПА1С, 2008. - 290 с.
4. Лубкович И. Местная печать: проблемы повышения эффективности / И. Лубкович. - Львов: ВАН СД, 1989. - 151 с.
5. Словник журналюта: термши, мас-мед1а, постат / Ю. Бщз1ля. - Ужгород: Закарпаття, 2007. - 224 с.
6. Р1зун В. Л1тературне редагування: тдручник / В.В. Р1зун. - Кшв: Либщь, 1996. - 240 с.
7. Порпул1т О. Редакторський практикум / О. Порпул1т. - Одеса: Чорномор'я, 2009. - 240 с.
8. Капелюшний А.О. Редагування в засобах масово'1 шформацп': навчальний поЫбник / А.О. Капелюшний. - Льв1в: ПА1С, 2005. - 304с.
Тяпкина Н.И. Соблюдение информационных норм в газетных текстах //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.96-99.
В статье рассматривается понимание информационной нормы редактирования во время редакторского анализа текста. Соблюдение информационной нормы редактирования журналистских текстов проанализировано в связи с реализацией свойств журналистской информации.
Ключевые слова: информационная норма, газетный текст, редакторский анализ, факт, свойства журналистской информации.
Tyapkina N.I. Abiding information norms in newspaper texts // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P.96-99.
The article clarifies the understanding of informational norms of editing during text editorial analysis. Abiding information norms of journalistic texts editing described in connection with manifestation of the properties ofjournalistic information.
Key words: informational norm, newspaper text, editorial analysis, the fact, the properties of journalistic information.
Поступила доредакцп 18.07.2011 р.
