CC BY
72
УДК 336.15
ДОТАЦИ М1СЦЕВИМ БЮДЖЕТАМ ЯК 1НСТРУМЕНТ Ф1НАНСОВОГО ВИР1ВНЮВАННЯ
Боголiб Т.М.
У статтi досл'джено дотаци мсцевим бюджетам як iHcmpyMeHm фнансового вирiвнювання, розкрито значення дотацй для забезпечення життед'яльностi територiальних громад, обфунтовано поняття базова та реверсна дотаця.
Метою написання статтi е розробка теоретико-методологiчних п'дход'в до проблеми дотацй як нструменту ф нансового вир внювання.
Об'ектом досл'дження виступае дотаця як iнструмент фнансового вирiвнювання.
Предметом дослдження е теоретичн!' та практичнi засади формування поняття дотаця.
Методи дослдження. Теоретичн основи поняття дотацй як нструменту фнансового вирiвнювання дошджено за допомогою д'алектичного методу, узагальнення та науковоУ абстракцУУ. Використовувалися також системний, структурно-функцональний та факторний анал'з, статистичний метод.
Результати дослдження. Дослджено нову парадигму щодо дотацш як iнструменту фнансового вирiвнювання, обфунтовано поняття реверсно'У дотаци, показано роль базовоУ i реверсно'У дотацш у системi м1'жбюджетних в'дносин в умовах децентрал'заци' органiв мсцевого самоврядування. Запропоновано модель реверсно'У дотаци для високорозвинутих регiонiв УкраУни.
Пропозицй. Доведено, що в умовах децентрал'зацУУ органв мюцевого самоврядування потребуе удосконалення методологя розрахунку рвня дотацш для високо розвинутих регiонiв УкраУни: рвень податкоспроможност , фактичн доходи м сцевих бюджет в, видатков потреби, соц альна спроможн сть
територ ально' громади, що забезпечить об'ективн сть дотац й.
Ключов'1 слова: дотаця, iнструмент вирiвнювання, базова дотаця, реверсна дотаця, мiжбюджетнi трансферти, територiальнi громади, податкоспроможнсть, фактичнi доходи.
ДОТАЦИИ МЕСТНЫМ БЮДЖЕТАМ КАК ИНСТРУМЕНТ ФИНАНСОВОГО ВЫРАВНИВАНИЯ
Боголиб Т.М.
В статье исследовано дотации местным бюджетам как инструмент финансового выравнивания, раскрыто значение дотаций для обеспечения жизнедеятельности территориальных общин, обосновано понятия базовая и реверсная дотации.
Целью написания статьи является разработка теоретико-методологических подходов к проблеме дотации как инструмента финансового выравнивания.
Объектом исследования выступает дотация как инструмент финансового выравнивания.
Предметом исследования являются теоретические и практические основы формирования понятия дотация.
Методы исследования. Теоретические основы понятие дотаций как инструмента финансового выравнивания исследованы с помощью диалектического метода, обобщения и научной абстракции. Использовались также системный, структурно-функциональный и факторный анализ, статистический метод.
Результаты исследования. Исследовано новую парадигму относительно дотации как инструмента финансового выравнивания, обосновано понятие реверсной дотации, показана роль базовой и реверсной дотаций в системе межбюджетных отношений в условиях децентрализации органов местного самоуправления. Предложена модель реверсной дотации для высокоразвитых регионов Украины.
Предложения. Доказано, что в условиях децентрализации органов местного самоуправления требует совершенствования методология расчета уровня дотаций для высокоразвитых регионов Украины: уровень налогоспособности, фактические доходы местных бюджетов, расходные потребности, социальная способность территориальной общины, что обеспечит объективность дотаций.
Ключевые слова: дотация, инструмент выравнивания, базовая дотация, реверсная дотация, межбюджетные трансферты, территориальные общины, налогоспособность, фактические доходы.
SUBSIDIES TO LOCAL BUDGETS AS AN INSTRUMENT OF FINANCIAL EQUALISATION
Bogolib T.M.
In the article, the subsidies to local budgets as an instrument of financial equalisation, reveal the importance of subsidies to support the vital functions of territorial communities, the notion of reverse subsidy.
The goal of the article is development of theoretical and methodological approaches to the problem of subsidies as an instrument of financial equalisation.
The object of research is the grant-in-aid as an instrument of financial equalisation.
The subject of research are theoretical and practical bases of formation concepts of the grant.
Research methods. Theoretical foundations of the concept of subsidies as an instrument of fiscal equalization has been studied by means of the dialectical method, generalizations and scientific abstraction. We also used systemic, structural-functional and factor analysis, a statistical method.
The results of the study. Investigated a new paradigm regarding subsidies as an instrument offiscal equalization, the notion of reverse subsidies, the reverse shows the role of subsidies in the system of inter-
282
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 29/1
© Боголiб Т.М., 2016
budgetary relations in the conditions of decentralization of local governments. The proposed model of reverse subsidies to highly developed regions of Ukraine.
Suggestions. It is proved that in conditions of decentralization of local governments requires improved methodology for calculating the level of subsidies for highly developed regions of Ukraine: the level of nalogoplatel, the actual revenues of local budgets, the expenditure needs and social ability of the territorial community, which will ensure the objectivity of subsidies.
Keywords: subsidy, alignment tool, basic grant, reverse the grant-in-aid, intergovernmental grants, territorial communities, algoplast, actual income.
Актуальшсть проблеми. В сучасних умовах прюритетним напрямком розвитку бюджетноТ системи УкраТни е розвиток и шструменОв. Ухвалення у 2001 роц Бюджетного Кодексу забезпечило розвиток прогресивних пiдходiв до оргашзаци бюджетного процесу та розвитку мiжбюджетних вщносин в тому числГ i дотацiй як шструменту фiнансового вирiвнювання. Бюджетний Кодекс забезпечив правовi основи розвитку iнститутiв та шструменОв вГтчизняноТ бюджетноТ системи. Важливе значення Бюджетний Кодекс мае для розвитку мюцевих бюджетiв, змiцнення бюджетноТ системи органiв мiсцевого самоврядування. Важливими е змiни до Бюджетного Кодексу 2010 та 2014 рош [2]. Ц змiни е кроком, щодо запровадження нових фшансових iнструментiв та ефективного розвитку фшансовоТ системи УкраТни. В нових умовах нового значення та нових пiдходiв набувае поняття дотаци як iнструменту фiнансового вирiвнювання. В умовах децентралiзацiТ органiв мюцевого самоврядування важливим е визначення оптимального розподту податкових джерел мiж видами бюджетГв та Тх спрямування до доходiв мiсцевого бюджету, визначення обсяпв дотацiй. В умовах структурних реформ застосовуються новi пiдходи до фшансового вирiвнювання. Першочергового вирiшення вимагають питання щодо упорядкування дохщних та видаткових повноважень оргашв мiсцевого самоврядування з метою забезпечення збалансування доходiв i видаткiв мiсцевих бюджетiв, стабтГзаци бюджетноТ системи, що сприятиме сталому економiчному розвитку Украши.
CTyniHb дослiдження проблеми. Значну увагу зарубiжних науковцiв придтено проблематицi фiнансового вирiвнювання в рамках теорй суспiльного вибору - Дж. Б'юкенен, Ч. Т'ебу, суспiльних фшанав - В. Уотс, Р. Масгрейв, П. МГешковскГ, суспiльних видаткiв, Г. Самуельсон. Сучаснi науковi розробки стосуються дослщжень теорп фiскального федералiзму, фГскальноТ децентралГзацп, окремих видiв фiнансового вирiвнювання - Е. Ахмад, Р. Берд, Р. Бодвей, Дж. Боекс, Р. Бол, А. Бретон, Б. ДалбГ, М. Смарт, Х. ЦГммерманн, А. Шах.
Серед вГтчизняних науковцГв слщ вiдзначити працi з теорГТ державних фшанав - Д. Василика, В. Опарша, мiсцевих фiнансiв - Т. боголг6, В. Кравченко, О. Кириленко, I. ЛуншоТ.
Разом з тим в умовах змш бюджетного законодавства, адмiнiстративно-територiальноТ' реформи виникае потреба наукового обфунтування ефективних iнструментiв фiнансового вирiвнювання.
Виклад основного матерiалy. Бюджетний Кодекс УкраТни стаття 96 визначае види мiжбюджетних трансферов; а саме: базову дотацш, реверсну дотацiю, стабiлiзацiйну дотацщ субвенцiю; кошти, що передаються до державного бюджету та мюцевих бюджетГв з шших мiсцевих бюджетiв [2].
Ми проаналГзуемо базову дотацiю та реверсну дотацш як iнструмент фшансового вирiвнювання.
Базова дотацiя вирiвнювання е одним з видгв мiжбюджетних трансферов, зрозумглостг, прозоростг, неупередженостi бюджетних процедур, пщтримки фiскальноТ' iнiцiативи органiв мюцевого самоврядування [1].
Становлення системи фшансового вирiвнювання в УкраТн та удосконалення ТТ складових та елементiв вiдбувалося вгдповгдно до розвитку гнституту мюцевого самоврядування, системи мюцевих оргаыв виконавчоТ влади, правового врегулювання проблем щодо розподту видаткових та дохщних повноважень мгж ргвнями державного управлiння, використання шструменОв фiнансового вирiвнювання (трансфертiв вирiвнювання, формули розподглу обсягу трансфертiв вирiвнювання, доходгв та видаткiв мiсцевих бюджетГв).
Важливим е реформування системи мiжбюджетних вгдносин, яке бере свгй початок у грудн 2014 року, коли до Бюджетного Кодексу УкраТни було внесено рщ змш, як спрямован на:
1. Забезпечення бюджетноТ автономГТ i фiнансовоТ самостiйностi мiсцевих бюджетГв.
Мiсцевi бюджети можуть самi розпочати формування своТх бюджетiв, не очкуючи показникiв державного бюджету, маючи достатню стабтьну дохгдну базу мiсцевих бюджетГв, а також прогнознг показники дотаци та субвенцп, якг будуть надаватися гз державного бюджету, мiсцевi бюджети можуть формуватися без втручань держави.
Якщо при прийнятп державного бюджету будуть суттево змшеш базовГ показники, мюцевГ бюджети будуть проводити корекцш своТх бюджетГв.
2. Стимулювання громад до об'еднання i формування здатних територГальних громад.
Реформа мГжбюджетних вГдносин мае забезпечити дворГвневу систему мГжбюджетних вГдносин: «Перший рГвень - це обласп, другий рГвень - це мюта обласного значення, райони, об'еднання громади».
3. ЗакрГплення за мюцевими бюджетами стабГльних джерел доходГв i розширення дохГдноТ бази мГсцевих бюджетГв.
МюцевГ громади отримали право встановлювати i забезпечувати збГр податкГв на нерухомють, нерухоме майно.
4. ДецентралГзацГя витратних повноважень i чГткий розподГл компетенцп згщно принципу субсидГарностГ.
5. Запровадження нових видГв трансфертГв i посилення вщповщальносп профГльних мГнГстерств за реалГзацГю державноТ полГтики у вГдповГдних галузях.
6. Визначення нового мехашзму бюджетного регулювання i в^внювання [6].
Система вирiвнювання мае три групи. Категорiя 1 - це Ti, в кого на сьогодн iндекс здатностi, тобто об'ем надходжень на 1 мешканця, в середньому по УкраТ'ш бiльший 1. Це в основному велик мста, велик суб'екти - 6 обласних бюджеОв, 70 мiст обласного значення, 26 районних бюджеОв. Таким чином, буде проведена реверсна дота^я, тобто вилучення зайвих кошпв, якi е в таких бюджетах, але Ольки на 50%, а не на 100%, як ранше [3].
Для категори' вщ 0,9 до 1,1 - шчого не змiнилося. Для них дота^я базова вирiвнювання рiвняеться дотацiï вирiвнювання, як було рашше. Для третьоТ' категорiï - це 3 обласш бюджети, 39 мют обласного значення i 25 районних бюджети - ресурс складае 80% [10].
Вщповщно до статО 2 Бюджетного Кодексу УкраТни дота^я (вщ лат. dotatio - дар, пожертва) -доплати з державного бюджету задля збалансування бюджеОв нижчих рiвнiв; рiзновид субсидiï. Дотацiя -це безвщплатна, безповоротна допомога з бюджету вищого рiвня бюджету нижчому, яка не мае цтьового характеру та надаеться у випадку перевищення видаткв над доходами [2].
У бюджетнш дiяльностi застосовуеться базова дотацiя, що являе собою мiжбюджетний трансферт на вирiвнювання доходно!' спроможностi бюджету, який його отримуе. Надаеться на безоплатнш i безповоротнш основi без встановлення напрямiв i умов Тх використання.
Дота^я являеться головним iнструментом фшансового вирiвнювання. Базова дотацiя - мiжбюджетний трансферт на вирiвнювання дохiдноï спроможносО бюджету, який його отримуе. Базова дота^я е мiжбюджетним трансфертом, який зазвичай вважають коштами, що безоплатно передаються з одного бюджету до шшого.
В державному бюджет можуть передбачатися там мiжбюджетнi трансферти мюцевим бюджетам: базова дотацiя обласним бюджетам, бюджету мюта КиТ'в, районним бюджетам та бюджетам мют обласного значення. Базова дота^я розподтяеться на основi формули вирiвнювання, яка враховуе податковий потен^ал громад та використовуеться з метою зближення фшансових можливостей територiальних колективiв [4]. Обсяг базовоТ' дотаци з державного бюджету мюцевим бюджетам, або кошОв, що передаються до державного бюджету з мюцевих, визначаеться як рiзниця мiж розрахунковим показником обсягу видаткв, прогнозним показником обсягу доходiв (кошика доходiв), що акумулюються на адмiнiстративно-територiальнiй одиницi, помножена на коефiцiент вирiвнювання. Базова дотацiя не мае цтьового призначення та використовуеться в бюджет нижчого рiвня для збалансування доходiв i видаткiв. Мюьк (мiста Киева, мiст обласного значення) й районы ради можуть передбачати у вщповщних бюджетах базовi дотаци бюджетам райошв у мiстах, бюджетам ст, селищ, мiст районного значення та Тх об'еднань, а також кошти, що передаються з цих бюджеОв.
Вщповщно до Постанови Кабшету М^сщв УкраТни вiд 15 грудня 2015 року №1132 «Про затвердження Порядку перерахування мiжбюджетних трансферов визначено порядок перерахування мiжбюджетних трансфертi», 23 ачня 2015 року ця Постанова набула новоТ редакцiï. У Постановi визначено механiзм перерахування мiжбюджетних трансферов з державного бюджету мюцевим бюджетам (базова дота^я, субвенцп, стаб^зацшна дота^я та додатковi дотаци), реверсноТ дотаци та мiжбюджетних трансфертiв мiж мюцевими бюджетами [9].
Реверсна дота^я - це кошти, що передаються до державного бюджету мюцевим бюджетам для горизонтального вирiвнювання податкоспроможносО територш. Базова дота^я - це трансферт, що надаеться з державного бюджету мюцевим бюджетам для горизонтального вирiвнювання податкоспроможносО територш.
Додаткова дота^я надаеться на компенсацш втрат доходiв мiсцевих бюджеОв, внаслiдок надання пiльг встановлених державною [9].
Види дотацш визначено змшами внесеними до редакцiï Бюджетного Кодексу з 1 ачня 2015 року [2].
До 31 грудня 2014 року дiялa дота^я вирiвнювання, а з 1 ачня 2015 року - базова дота^я, до 31 грудня 2014 року визначалися кошти, що передаються до державного та мюцевих бюджеОв з шших бюджеОв, з 1 ачня 2015 року - реверсна дота^я, ^mi положення, щодо дотацш практично не змшилися.
Новим моментом е те, що базова дота^я мют районного значення, селищним, стьським бюджетам надаеться лише у рaзi Т'х об'еднання та створення об'еднаних територiaльних громад.
Важливою е розробка та затвердження плану зaходiв щодо наповнення мюцевих бюджеОв, вишукання додаткових джерел надходжень до бюджеОв, у тому чи^ за рахунок детaлiзaцiï економки (не менш як 25 доходiв загального фонду), дотриманням жорсткого режиму економи бюджетних кошОв (не менш як 15 обсягу видатмв на бюджетну сферу) та посилення фшансово-бюджетноТ' дисциплши [3].
Дотаци в умовах децентрaлiзaцiï оргашв мюцевого самоврядування являються одним iз головних шструменОв фшансового вирiвнювaння, рiзновидом мiжбюджетних трaнсфертiв. Фiнaнсовi ресурси територiaльних громад формуються вiдповiдно до змш до Податкового та Бюджетного Кодешв, шших законодавчих акОв, якi стосуються мюцевих бюджеОв та мiжбюджетних вщносин.
Вiдповiдно до змiн до Бюджетного та Податкового Кодексу систему балансування замшено на систему бюджетного вирiвнювaння, яка передбачае горизонтальне вирiвнювaння податкоспроможносО територш у залежносО вщ рiвня надходжень на одного мешканця [2; 8].
При цьому, вирiвнювaння для бюджеОв мют, райошв i обласних бюджеОв здшснюеться Ольки за податком на доходи фiзичних оаб.
За шшими платежами вирiвнювання не здiйснюeться, Тх надходження в повному обсязi залишаються у розпорядженнi мiсцевих органiв влади.
Мехашзм вирiвнювання передбачае, що мiсцевi бюджети з рiвнем надходжень нижче 0,9 середнього показника по УкраТш отримують базову дотацiю (80% суми, необхщноТ' для досягнення показника 0,9) для пщвищення рiвня Тх забезпеченост [10].
Для бюджетiв iз значним рiвнем надходжень на одного мешканця передбачена реверсна дотацiя до державного бюджету в об'емi 50% перевищення рiвня податкоспроможностi 1,1 до середнього значення по УкраТш. Для розрахунку об'ему реверсноТ дотацiТ на 2015 рк використовувалися данi кiлькостi населення станом на 01.01.2014 i фактичш надходження податку на доходи фiзичних оаб за 2013 рiк, при розрахунку об'ему реверсноТ дотаци на 2016 рк використовувалися дат кшькосп населення станом на 01.01.2015 i фактичш надходження податку на доходи фiзичних оаб за 2014 рк. Враховуючи рiвень iнфляцiТ 2014-2015 рош, рiвень девальвацiТ гривнi i зростання рiвня безробiття 2014 i 2015 роках, можна однозначно зазначити, що обсяги реверсноТ дотаци визначено не об'ективно [5].
Наведемо приклад розрахунку обсягу реверсноТ дотаци в м. Краматорськ ДонецькоТ обл.
Чисельнють населення складае 196,2 тис. оаб; надходження податку на доходи фiзичних оаб у 2013 роц склали - 304349,6 тис. грн.; 60% вщ яких складае 182609,7 тис. грн.
Середнш рiвень надходжень податку на доходи фiзичних оаб на 1 мешканця складають 930,5 грн. Реверсна дота^я складае 182609,7 грн.
Реверсна дота^я для бюдже^в мют i райошв передбачае, коли надходження ПДФО на 1 жителя мюта складають бтьше 885,3 грн. надходжень ПДФО на 1 мешканця з урахуванням шдексу податкоспроможносп (804,4 грн. х 1,1) [7].
1ндекс податкоспроможностi на 1 мешканця Краматорська вщ середнього по УкраТш складае 1,156, який розрахований як вщношення середнього рiвня надходжень ПДФО на 1 жителя Краматорська до середнього рiвня надходжень на 1 мешканця по УкраТш (930,5/804,8 грн.).
У результат чого для мюта Краматорська передбачена реверсна дота^я (шдекс податкоспроможност 1,153>1,1) i загальний об'ем ТТ складае 4445,4 тис. грн. (930,5 - 804,8 х 1,1) х 0,5) х196242)) [7].
Система вирiвнювання податкоспроможност е бтьш прогресивною чим система балансування i мае за мету здатнють зацкавленосп мiсцевих органiв влади залучати додатковi надходження i розширювати наявну базу оподаткування.
Постановою вiд 25 лютого 2015 року №68 Кабшет м^с^в визначив Порядок перерахувань мiжбюджетних трансфертiв мiсцевим бюджетам населених пунк^в ДонецькоТ та ЛуганськоТ областей, ям розмiщенi на територiТ проведення АТО. Маеться на увазi такi перерахування iз державного бюджету мiсцевим бюджетам як базова дота^я, додатковi дотаци, субвенци, реверснi дотацiТ.
Державна казначейська служба УкраТни здiйснюе облiк об'ему реверсноТ дотаци, не перерахованоТ до державного бюджету iз мiсцевих бюдже^в на тимчасово неконтрольованiй територп. При цьому перерахунок реверсноТ дотаци iз обласних бюдже^в ДонецькоТ i ЛуганськоТ областей у державному бюджет у перюд проведення АТО державною казначейською службою УкраТни не здшснюеться [1].
Про об'еми перерахованих кош^в i недотриманоТ реверсноТ дотацiТ' у розрiзi мiсцевих бюджетiв в населених пунктах на тимчасово неконтрольованш територiТ державна казначейська служба УкраТни щодекадно станом на 1 число кожного мюяця звп"уеться перед мшютерством фiнансiв УкраТни.
Додаток №6 Закону УкраТни «Про Державний бюджет УкраТни на 2016 рш> визначае мiжбюджетнi трансферти територiальним громадам, в тому чи^ обсяги базовоТ та реверсноТ дотацiй. Обсяг базовоТ' дотацiТ адмiнiстративно-територiальним громадам складае 4840266,7 тис. грн., обсяг реверсноТ дотаци складае 3114876,5 тис. грн. [5].
Аналiз показав, що обласн бюджети ДнтропетровськоТ, ДонецькоТ, ЗапорiзькоТ', КиТвськоТ', ПолтавськоТ', ХаркiвськоТ' областей та м. КиТ'в не мають базовоТ дотаци. Проте, для ДшпропетровськоТ обл., обсяг реверсноТ дотаци складае 392048,9 тис. грн., для ДонецькоТ' обл. обсяг реверсноТ' дотаци складае 65816 тис. грн., для ЗапорiзькоТ' обл. обсяг реверсноТ' дотаци складае 40872,9 тис. грн., для КиТвськоТ' обл. обсяг реверсноТ' дотаци складае 45023,7 тис. грн., для ПолтавськоТ' обл., обсяг реверсноТ' дотаци складае 19351,8 тис. грн., для ХаршськоТ' обл. обсяг реверсноТ' дотаци складае 12237,0 тис. грн. Мюто КиТ'в не мае реверсноТ' дотаци [5].
Базова дота^я не передбачена високорозвинутим територiальним громадам, наприклад Борисшльському р-н КиТвськоТ обл.. в той же час передбачена реверсна дота^я 35633,1 тис. грн., Вишгородському р-ну КиТвськоТ' обл. базова дота^я не передбачена, а реверсна визначена в обсязi 18203,2 тис. грн., мюто lллiчiвськ базова дота^я не передбачена, реверсна дота^я складае 22764,2 тис. грн., мюто 1ршнь КиТвськоТ област базова дота^я не передбачена, реверсна дота^я складае 12616,2 тис. грн.
Обласп, ям е депресивними, мають вагомi показники базовоТ дотаци:
1. Вшницька - 46095,6 тис. грн.
2. Волинська - 69437,7 тис. грн.
3. Житомирська - 39994,7 тис. грн.
4. Закарпатська - 99510,7 тис. грн.
5. 1вано-Франшська - 101005,0 тис. грн.
6. Юровоградська - 23950,4 тис. грн.
7. Луганська - 15132,0 тис. грн.
8. Львiвська - 15859,0 тис. грн.
9. МиколаТвська - 34823,3 тис. грн.
10.0деська - 13012,0 тис. грн.
11.Сумська - 13019,5 тис. грн.
12.Рiвненська - 58492,3 тис. грн.
13.Терноптьська - 54096,9 тис. грн.
14.Херсонська - 61244,4 тис. грн.
15.Хмельницька - 45044,5 тис. грн.
16. Черкаська - 26135,9 тис. грн.
17.Чершвецька - 77942,7 тис. грн.
18.Чершпвська - 31854,2 тис. грн. [5].
Аналiз показав, що найбтьший потен^ал податкоспроможносО мають Днiпропетровська, Донецька, Кшвська, Запорiзька, Полтавська, Харкiвська областi, вони найбтьш передають коштiв до державного бюджету у виглядi реверсноТ дотацiï, найнижчий потенцiал податкоспроможностi мають lвано-Франкiвська область, Закарпатська, Чершвецька областi. Взагалi враховуючи, що цi три областi е прикордонними е незрозумiлим чому вони мають малопотужний потен^ал податкоспроможностi.
Висновки. Аналiз показникiв базовоТ та реверсноТ дотацiй показав, що в умовах децентралiзацiï органiв мiсцевого самоврядування успшно зможуть розвиватися лише високо розвинут регiони - 6 областей i мюто Кшв, депресивнi регiони i середньорозвинут регiони систематично потребуватимуть базовоТ дотацiï iз державного бюджету. За даних умов важливою е фiскальна конкуренцiя мунiципалiтетiв як об'ективного вияву ïx фiнансовоï автономiï та фiскальноï рiвностi адмiнiстративно-територiальниx одиниць як необхщноТ умови можливосте надання органами мюцевого самоврядування мюцевих сусптьних послуг, визначених конституцшними нормами. З погляду сусптьних фшанав дотаци мюцевим бюджетам являються шструментом фiнансового вирiвнювання, особливо пюля запровадження реверсноТ та стабiлiзацiйноï дотаци, вони спрямован на забезпечення вщповщносп рiвня оподаткування рiвнем забезпеченостi мюцевими сусптьними благами; суспiльниx видаткiв - реалiзацiï принципiв справедливого розподiлу сусптьних благ з метою забезпечення сусптьного добробуту та оптимальних умов функцюнування iнститутiв державного управлiння; фiскального федералiзму - компенсацiй за рахунок базовоТ, реверсноТ та стабiлiзацiйноï дотацiй недостатньоТ фiнансовоï спроможностi органiв мiсцевого самоврядування як знаходяться в однакових фiскальниx умовах фiскальноï децентралiзацiï як необхщноТ умови ефективноТ фiскальноï децентралiзацiï.
Ми запропонували модель реверсноТ дотацiï, яка базуеться на пщвищенш податкоспроможностi регюну i збiльшеннi обсягу його фшансового потен^алу.
Список використаних джерел
1. Боголиб Т.М. Социально-экономическое развитие сельских регионов Украины в условиях административно-территориальной реформы / Т.М. Боголиб / Promising problems of economics and management: collection monodrafiya - Monreal, Canada, 2015. - p. 101-108.
2. Бюджетний Кодекс УкраУни - К.: Верховна Рада, 2016 - 134 с.
3. Децентрал'заця влади. Реформа мюцевого самоврядування - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://decentralization.gov. ua/.
4. Закон УкраУни «Про Державний бюджет УкраУни на 2015 р/'к» - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/80-19.
5. Закон УкраУни «Про Державний бюджет УкраУни на 2016 р/'к» - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/928-19.
6. Закон УкраУни «Про внесення зм/'н до Бюджетного Кодексу УкраУни» - [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/914-19.
7. 1нформаця про мський бюджет мста Краматорська - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.krm.gov.ua/news/view/14920.
8. Податковий Кодекс УкраУни - К.: Верховна Рада, 2016 - 376 с.
9. Постанова Кабнету Мнстрв УкраУни в'д 15 грудня 2010 року №1132 (у редакцУУ Постанови Кабнету мiнiстрiв УкраУни вiд 23 ачня 2015 року №12 «Порядок перерахування м1'жбюджетних трансфертiв» - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1132-2010-%D0%BF.
10. Субвенцп: гра за новими правилами - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://buhgalter.com.ua/articles/byudzhetniy-proces/subventsiyi-gra-za-novimi-pravilami/.
References
1. Bogolib, T.M. (2015). Socio-economic development of rural areas of Ukraine in the conditions of administrative-territorial reform [Socialno-ekonomicheskoe razvitie selskih regionov Ukrainy v uslovijah administrativno-territorialnoj reformy]. Monreal, Canada (in Ukr.).
2. Byudzhetnyj Kodeks Ukrayiny [The budget Code of Ukraine], (2016). Kyiv, Verkhovna Rada (in Ukr.).
3. Decentralizaciya vlady. Reforma miscevogo samovryaduvannya [The decentralization of power. The reform of local self - government]: http://decentralization.gov.ua/ (in Ukr.).
4. Zakon Ukrayiny «Pro Derzhavnyj byudzhet Ukrayiny na 2015 rik» [The law of Ukraine «On State budget of Ukraine for 2015»]: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80-19 (in Ukr.).
5. Zakon Ukrayiny «Pro Derzhavnyj byudzhet Ukrayiny na 2016 rik» [The law of Ukraine «On State budget of Ukraine for 2016»: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/928-19 (in Ukr.).
6. Zakon Ukrayiny «Pro vnesennya zmin do Byudzhetnogo Kodeksu Ukrayiny» [The law of Ukraine «On amendments to the Budget Code of Ukraine»]: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/914-19 (in Ukr.).
7. Informaciya pro miskyj byudzhet mista Kramatorska [Information about the city budget of the city of Kramatorsk]: http://www.krm.gov.ua/news/view/14920 (in Ukr.).
8. Podatkovyj Kodeks Ukrayiny [Tax Code of Ukraine], (2016). Kyiv, Verkhovna Rada (in Ukr.).
9. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 15 grudnya 2010 roku №1132 (u redakciyi Postanovy Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 23 sichnya 2015 roku №12 «Poryadok pereraxuvannya mizhbyudzhetnyx transfertiv» [The resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 15 December 2010 №1132 (in edition resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine from January 23, 2015 №. 12 «The Order oftransfer of interbudgetary transfers»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1132-2010-%D0%BF (in Ukr.).
10.Subvenciyi: gra za novymy pravylamy [Subventions: playing by the new rules]: https://buhgalter.com. ua/articles/byudzhetniy-proces/subventsiyi-gra-za-novimi-pravilami/ (in Ukr.).
ДАН! ПРО АВТОРА
Боголiб Тетяна MaK^MÎBHa, доктор eKOHOMÎ4HMx наук, професор, декан фшансово-гумаштарного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди», заслужений пра^вник народно!' осв^и УкраТни
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, КиТ'вська обл., УкраТ'на. e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Боголиб Татьяна Максимовна, доктор экономических наук, профессор, декан финансово-гуманитарного факультета ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды», заслуженный работник народного образования Украины
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Bogolib Tetiana Maksymivna, Doctor of Science, Economics, Professor, Dean of Finance and Humanitarian Faculty SHEE «Pereyaslav-Khmelnytskiy SPU after Grygoriy Skovoroda», honored worker of education of Ukraine
Sukhomlynsky Str., 30, Pereyaslav-Khmelnytsky, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 336.6
Ф1НАНСОВА СТ1ЙК1СТЬ СТРАХОВИХ КОМПАН1Й В УМОВАХ ДИНАМ1ЧНОГО ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Кужелев М.О., Житар М.О.
Предмет роботи - теоретичн!' аспекти фнансово'У emiüKoemi страхових KOMnaHiü в умовах duHaMi4Hoao зовншнього середовища.
Метою статтi е розгляд та обфунтування теоретичних та методичних аспект'т ф'тансовоУ стшкостi страхових компанiй в умовах динамiчного зовншнього середовища.
Метод i методологя проведення роботи - використанi загальнонауковi та спецiальнi методи, зокрема порiвняння, науковоУ абстракцП, iндукцИ та дедукцй, анал'зу та синтезу.
Результати роботи - з'ясована економ'чна природа й уточнена сутнсть поняття «фнансова стшксть страхово'У компан'УУ»; дослджено значення фнансово'У стшкостi страхових компанiй у забезпеченнi виконання страховиками суспльно визнано'У рол'! в економщi; визначен елементи впливу на фнансову стшксть страхових компанiй в умовах динамiчного зовншнього середовища; запропонованi етапи стратегчного управлння фнансовою ст'1йк'ютю страхових компанш.
Висновки - ст'1йк'1сть страхових компанiй е не лише важливою передумовою Ух виживання, але й запорукою усп'шноУ реалiзацiУ Ух мШ та стратег'чних цтей. Фнансова стшюсть страхових компанiй е основним фактором, за допомогою якого iнститут страхування може повноцнно виконувати свою багатопланову роль та зумовлюеться зацкавленстю держави в соцiальнiй стабльностi в суспльствi, прагненням страхувальникв до швидко'У i достатньо'У нейтрал'зацИ наслдкв негативних
© Кужелев М.О., Житар М.О., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
287
