ДОСВіД ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦіЙНОї МОНЕТАРНОї ПОЛіТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 339.7 JEL: E50; E58; F39

ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦ1ЙНОТ МОНЕТАРНО1 ПОЛ1ТИКИ СВРОПЕЙСЬКИМ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ

®2020 ШУБА О. А.

УДК 339.7 JEL: E50; E58; F39

Шуба О. А. Досвщ використання нетрадицшно!' монетарной полiтики £вропейським центральним банком

Метою cmammi е вивчення досв1ду використання нетрадицшно! монетарно! полтики Европейським центральним банком. Наведено стандарты! 'нструменти монетарно! полтики Европейського центрального банку: операцп на в'дкритому ринку, постшш дМ мехашзми, а також мш'шальне резервування на рахунках центральних банмв. Визначено взаемозв'язок м!ж облковою ставкою та р'внем шфляци в Еврозонi за до-помогою кореляцшного анал'ву. Коефщент кореляцi! дорвнюе 0,71, що св'дчить про вплив обл'шово! ставки на р'вень шфляци, хоч i з певним часовим лагом. Розглянуто вплив довгострокових процентних ставок по державних обл^а^ях на темпи зростання ВВП у кранах зони евро. Розрахунок коеф^ента парно! кореляци м!ж цими показниками показав, що коеф^ент кореляци складае 0,00468, тобто процентн ставки по державних довгострокових обл^а^ях в Еврозонi не впливають на змшу приросту ВВП. Визначено, що Ыд час останньо!свтово!фшансово!кризи виникла необхiднiсть використати новi, або нетрадицшм, методи регулювання монетарно! полтики. До них вднесено тат: заходи юльюсного пом'якшення; заходи кредитних послаблень; заходи полтики управл'тня державним боргом; заходи полтики обмнного курсу; заходи полтики банювськихрезерв'в, заходи кредитно!полтики. Встановлено, що наразi Европейський центральний банквивчае ваможлив'> 'тструменти монетарно! полтики для того, щоб пом'якшити удар коронав'русу на економку, однак сьогодт едина монетарна полтика, у тому числ'> нетрадицш-на, у зонi евро не дозволяе вир'внювати кнуюч'1 дисбаланси.

Кпючов'1 слова: монетарна полтика, Европейський центральний банк, обл'шова ставка, нетрадицшт 'тструменти монетарно!полтики. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-20-25 Рис.: 3. Ббл.: 19.

Шуба Олена ApmypiBHa - кандидат географ'мних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародно!економки та свтового господарства, Хармвський

нацональний утверситет !м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Укра!на)

E-mail: e.shuba@karazin.ua

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6186-6700

UDC 339.7 JEL: E50; E58; F39

Shuba O. A. The Experience in Using the Non-Traditional Monetary Policy by the European Central Bank

The article is aimed at studying the experience of using the non-traditional monetary policy by the European Central Bank. The standard instruments of monetary policy of the European Central Bank are provided: open market transactions, permanent operating mechanisms, and minimal redundancy on the accounts of central banks. The relationship between the accounting rate and the level of inflation in the Eurozone is determined by means of correlation analysis. The correlation ratio is 0.71, indicating the impact of the accounting rate on the level of inflation, albeit with a certain time lag. The impact of the long-term interest rates on government bonds on the rate of GDP growth in the Eurozone countries is considered. A calculation of the pair correlation ratio between these indicators showed that the correlation ratio is 0.00468, i.e., interest rates on government long-term bonds in the Eurozone do not affect the change in GDP growth. It is determined that during the last global financial crisis there was a need to use new, or non-traditional, methods of monetary policy regulation. These include the following: measures of quantitative easing; measures of credit weakening; measures of public debt management policy; exchange rate policy measures; bank reserves policy measures, monetary policy measures. It is determined that the European Central Bank is currently examining all possible monetary policy instruments in order to mitigate the impact of the coronavirus on the economy, but nowadays the single monetary policy in the Eurozone, may this also be non-traditional, does not allow to align existing imbalances.

Keywords: monetary policy, European Central Bank, accounting rate, non-traditional monetary policy instruments. Fig.: 3. Bibl.: 19.

Shuba Olena A. - PhD (Geography), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin

Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)

E-mail: e.shuba@karazin.ua

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6186-6700

Введення едино! европейсько! валюти багатьма експертами розглядалось як лопчний i законо-мiрний етап процесу зах^дноевропейсько! еко-номiчноI штеграци. Однак кризовi явища в економщ 6С по суп швелювали бкьшу частину переваг, зара-ди яких европейськ кра!ни в^мовилися в1д свое! монетарно! незалежность У результат виникли дискуси щодо кризи проекту едино! валюти та и негативного впливу на загальну ситуащю в бвропейському Союзь

Метою статт е вивчення досв^ду використання нетрадицшно'! монетарно! полiтики бвропейським центральним банком.

Вагомий внесок у вивчення результапв прове-дення сшльно! монетарно! полiтики в кра!нах бвро-зони i насладив само! спкьно! валюти для кра!н зро-били М. Кшг (M. King) [1] та Дж. Стклщ (J. E. Stiglitz) [2]. Так, у сво!й книз^ присвяченш тенденщям мiж-народно! валютно-фшансово! системи, М. Кшг, який

керував дiяльнiстю Банку АнглГ! протягом 2003— 2013 рр., саме загальну валюту евро вважае основною причиною економiчних проблем в бС [1]. На думку М. Юнга, сама Гдея запровадження едино! ре-гюнально! валюти не е помилковою, а проблему евро вш бачить у помилковосп встановлення фiксованих курсiв мiж валютами велико! кiлькостi незалежних кра!н. Дж. Стiглiц використовуе традицiйнi аргумента проти фксованих курсiв, саме щ аргументи засто-совувалися ще пiд час створення едино! валюти евро, i вони полягають у такому: вступивши у валютний союз, кра!на втрачае можливiсть антициклiчного ре-гулювання за рахунок змiни ставки рефшансування, i валютний курс перестае автоматично стабшзувати економiку кра!ни [2].

Серед деяких науковщв iснуе думка, що сучасна боргова криза в кра!нах зони евро виникла не лише за рахунок значних обсяпв державно! за-боргованостi. Якщо порiвняти показники вГдношен-ня державного боргу до ВВП кра!н бврозони з анало-гiчними показниками ВеликобританГ!, США або Япо-нГ!, то з'ясуеться, що в цих кра!нах показники вищГ, нГж у кра!нах бврозони. Проблема кра!н бврозони полягае в тому, що вони Гз полГтичних мiркувань не мають можливостГ управляти ситуащею. Ф. Паулюс (Ph. Paulus) у сво!й монографГ! (2009 р.), вГдзначив, що монетарний союз може призвести до значного зро-стання державного боргу, осккьки кра!ни - члени не мають можливостГ застосовувати шфлящю як споаб девальвацГ! державного боргу при настанш фшансо-во! кризи. Також у монографГ! вГдзначаеться, в монетарному союзГ неможливо задовольнити потреби кра!н-члешв у рГзному монетарному регулюваннГ, яке мае бути рГзним, тому що кра!ни знаходяться на рГз-них рГвнях економГчного розвитку [3, р. 41]. Разом Гз тим, у монетарному союзГ для кра!ни, яка опинилась у важкш фГнансовГй ситуацГ!, Гснуе можлившть пере-класти частину сво!х фшансових витрат на ГншГ кра!-ни-члени, що в результат може призвести до загаль-но! фГнансово! нестабкьноси в монетарному союзГ. У такш ситуацГ! ГншГ кра!ни-члени будуть вимушеш знаходити рГшення стосовно обмеження зростання обсяпв свое! державно! заборгованосй, щоб не спро-вокувати панГку серед швесторГв. У цьому випадку спкьна валюта буде лише збГльшувати негативш очь кування ГнвесторГв [3, р. 140].

Основною метою едино! валюти евро було за-вершення створення бдиного внутршнього ринку бС i посилення позицГй бС у свиовш фГнансовГй ар-хГтектурГ. На той час рГзноспрямований рух валют ев-ропейських кра!н спов1льнював регГональну торивлю, кра!ни бС не мали повного циклу виробництва бкь-шостГ товарГв i були вбудованГ в регюнальш виробни-чГ ланцюжки. бвро мало захистити економку бС вГд недолшв глобалГзацГ! (негативних наслГдкГв вГльного руху капГталГв i валютних ризикГв). На основГ Догово-

ру про заснування бвропейського Союзу були розро-блеш засади едино! монетарно! полiтики в ус1х кра!нах бвросоюзу, для реалГзацГ! яко! створена бдина система центральних банкiв (бСЦБ, стаття 127.1 Договору про функцюнування бвропейського Союзу). Головною метою !! дiяльностi е тдтримка цiново'! стабiльностi, iнакше кажучи, iнфляцi!, на рiвнi 2%. бСЦБ складаеть-ся з бвропейського Центрального Банку, який е над-нацюнальною установою та вс1х нацiональних банив кра!н - членiв бвропейського економiчного ствтова-риства. Основним завданням бСЦБ е реалГзацш монетарно! полiтики за допомогою стандартних шструмен-пв монетарно! полiтики, серед яких:

1) операци на вiдкритому ринку, до яких належать: основш операци з рефшансування, як вГдбуваються щотижня шляхом проведення стандартних аукцiонiв i е основним джерелом лiквiдностi для баншвсько! системи; коротко-та довгостроковi операцГ! рефiнансування, метою яких теж е забезпечення лГквГдностГ банкiвсько! системи, але на бкьш тривалi строки, проводяться у ФормГ тендера; операци так званого «тонкого» регулювання (коригу-вальш), використовуються як для збкьшення лГквГдностГ, так г для вилучення надлишково! лГквГдностГ, проводяться у формГ «швидких» аукцГонГв;

2) постшт дiючi мехатзми, серед яких: депозиты шструменти, кредити «овернайт»; доступ до фонду гарантування вкладГв фГзичних осГб;

3) мтмальне резервування на рахунках центральних бантв, рГвень яких для кожно! кредитно! установи визначаеться !"! базою для розрахунку резервГв [4, с. 197].

Використання ГнструментГв монетарно! поль тики певним чином впливае на ринковГ вГдсо-тковГ ставки, якГ, своею чергою, збкьшують або зменшують лГквГднГсть банив. НайбГльший вплив серед ГнструментГв монетарно! полГтики мають операцГ! на вГдкритому ринку (операцГ! основного рефГ-нансування та довгостроковГ операцГ! з рефшансування). Основною метою бЦБ, як уже зазначалося, е шдтримка макроекономГчно! стабкьносп, для ощн-ки яко! використовуеться гармошзований Гндекс спо-живчих цГн [5, с. 38]. Облкова ставка, як один Гз осно-вних ГнструментГв монетарно! полГтики бС, мае здш-снювати вплив на рГвень ГнфляцГ!. ДанГ, що наведеш на графГку (рис. 1), демонструють, що мГж облГковою ставкою та рГвнем ГнфляцГ!, хоч Г не за весь дослГджу-ваний перюд, але Гснуе зв'язок. Коефщент кореля-цГ! ключово! ставки бЦБ до рГвня ГнфляцГ! дорГвнюе 0,71, що свГдчить про те, що облкова ставка впливае на рГвень ГнфляцГ!, хоч Г з певним часовим лагом.

Також Гснуе певна синхроншсть у рГвш облГ-кових ставок кра!н бврозони та США, тобто спо-

ОблГкова ставка в £врозонГ,%

РГвень ¡нфляцГГ в £врозонГ, %

о >— смпп^ичюг-^оос^о^-

оооооооооо*— *— *— *— *— *— *— *— *—

оооооооооооооооооооо

смсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсмсм

Р\к

Рис. 1. Облшова ставка та рiвень шфляцп в €врозонi за перюд 2000-2019 рр., % Джерело: складено за [6; 7].

стерiгаeться узгоджешсть у використаннi такого ш-струменту монетарно! полiтики, як облiкова ставка (рис. 2). Облшова ставка в США та бврозош за до-слiджуваний перiод (2000-2019 рр.) практично весь час мала однаковий тренд. Виключенням е перiод з 2015 р., коли облшова ставка в США поступово зрос-ла до 2,5% у 2018 р., i в цей самий перюд в бврозош ключова ставка мала, фактично, нульовi значення, збiльшившись вище нульового рiвня у 2019 р. (див. рис. 2). Розрахунок коефщента парно'! кореляци мiж облiковою ставкою США та облшовою ставкою в бврозош показав, що коефiцiент кореляци (г) дорiвнюе 0,71, тобто дослкжуваш показники мають частковий взаемозв'язок один з одним.

Тривалий час тсля свого заснування (з 1 червня 1998 р. до липня 2007 р.) бЦБ у цкому утримував рЬ вень iнфляцГ! в межах 2%, але свита фiнансова криза змшила ситуацiю, i iнфляцiя зросла до 3,7% у 2008 р.

Також дощльно розглянути вплив довгостроко-вих процентних ставок по державних облiгацiях на темпи зростання ВВП у кра!'нах зони евро (рис. 3).

Розрахунок коефщента парно! кореляци мiж цими показниками показав, що коефщент кореля-

ци (г) складае 0,00468, тобто процентш ставки по державних довгострокових облтащях в бврозош не впливають на змшу приросту ВВП.

Традицшш заходи регулювання лквкносп мiж-банкiвського ринку пiд час останньо! свiтово! фiнансово!' кризи виявилися неефективними, бо наслiдком !х використання стала так звана «паст-ка лшвкностЬ, яку вперше розглянув Дж. М. Кейнс (]. М. Кеупея) у сво!й працi «Загальна теорiя зайнятос-тi, вiдсотка i грошей» (1936 р.), вказуючи на те, що в результат «пастки лшвкностЬ скорочення швести-цiй може спричинити падшня цiн i заробггно! плати, економiка не зможе вийти з швестицшно! кризи, а мо-нетарна полiтика не принесе очшуваного ефекту [11].

Тому виникла необх^шсть використати новi, або нетрадицiйнi, методи регулювання монетарно! полiтики, i першою це зробила Федеральна резервна система США (ФРС), а згодом i бвропейський цен-тральний банк (бЦБ). До них взнесено такi заходи: + кiлькiсного пом'якшення (купiвля боргових довгострокових цiнних паперiв);

%

О *— СМ ООО ООО см см см

о о

см

о о

см

о о

см

о о

см

о о

см

оо о о см

СТ1

о о

см

о

см

о

см

о

см

о

см

о

см

____

ю оо СТ!

о о о о о

см см см см см

Рш

Облкова ставка в £врозоы, % Облкова ставка в США, %

Рис. 2. Облшова ставка в США та €врозонi за 2000-2019 рр., %

Джерело: складено за [7; 8].

Э PiK

nv лч) лч) лч) «vj rtvj

—г-и-и-и-V-и-г-и-и-г-и-и—

-4,0 -6,0

Облкова ставка, %

Приркт ВВП (р1чний), %

Рис. 3. Довгостроковi процентнi ставки по державних облкащях (TepMiH погашення 10 poKiB) та pi4HMM npMpici

ВВП в €Bp030Hi, %

Джеpело: складено за [9; 10].

f кредитних послаблень, яю спрямоваш на шд-

тримку кредитних риншв [12]; f полiтики обмшного курсу; f полiтики управлiння державним боргом; f кредитно! полiтики; f полiтики банкiвських резервiв [13].

yd щ заходи були вiдомi ще задовго до початку свиово! кризи, а нетрадицiйними !х стали називати тому, що вони школи не використо-вувалися в перюди фiнансових криз. Деякi з нетради-цiйних методiв монетарно! полiтики були застосоваш пiд час кризи доткомiв (2000 р.), коли центральнi банки розвинених кра!н практично одночасно знизили облiковi ставки. Результат був позитивним, в1дбулося швидке вiдновлення темшв економiчного зростання. Але у 2007 р. свита фiнансова криза дуже швидко поширювалась, а облiковi ставки i так весь цей час знаходилися на значеннях бкя нуля в1дсотюв, тому центральнi банки мали швидко знайти засоби в^дно-вити доступ компанш до фiнансових ресурав. Тому спочатку ФРС, а пойм i 6ЦБ почали використовува-ти нетрадицшш iнструменти монетарно'! полiтики.

6ЦБ розпочав полiтику непрямого стимулю-вання, збкьшуючи лiквiднiсть банкiвсько! системи, зменшуючи з цieю метою вимоги шд заставу, скупо-вуючи активи банювських установ, надаючи банкам ресурси i пiд заставу проблемних активiв. Осюльки в бврозош саме банки доа залишаються ваговим джерелом фiнансування реального сектора економь ки, пiдтримати баншвську лiквiднiсть було для 6ЦБ важливим завданням. У 2007-2009 р. 6ЦБ надавав кредити та викуповував облкаци банив [14].

З 2011 р. по 2014 р. 6ЦБ став використовувати таи нетрадицшш методи регулювання:

f операци рефiнансування у формi надання банкам бврозони трирiчних кредийв LTRO (longer-term refinancing operations);

+ кушвля бЦБ i нацiональними центральними банками кра!н бврозони державних i корпо-ративних облiгацiй; + кушвля на вторинному ринку державних об-

л1гацш кра!н бврозони; + надання «щльових» чотирирiчних кредитiвJ якi мали бути спрямоваш на кредитування виключно нефiнансових компанiй i фiзичних осГб [15].

Крiм того, у червш 2014 р. у США та бврозош було зменшено вiдсоткову ставку до рiвня 0% [7; 8].

До позитивних результайв нетрадицiйних мето-дiв монетарно! полiтики можна взнести падiння до-хiдностi державних облтацш, що, своею чергою, дало змогу не збкьшувати обсяги державного боргу [16].

Також до позитивних наслоив можна вiднести зменшення кiлькостi банкрутств баншвських установ. Наразi деякi дослГдники зауважують, що саме зараз вГдбуваеться перехiд бврозони в епоху так звано! «ново! нормальносй» [17]. Маеться на ува-зi, що вГдбуваеться поступова змiна мети бЦБ, який мае забезпечувати щнову стабiльнiсть. Як ведомо, для бЦБ обидвi цш - цiнова стабiльнiсть i економГч-не зростання - вважаються рiвнозначними; iнфляцiя на рiвнi, наближеному до 2%, забезпечуе i цiнову ста-бiльнiсть, i вiдсутнiсть дефляцГ!, яка загрожуе падш-ням економiчно'! активность

З початку свое! дГяльностГ до свйово! фшан-сово! кризи 2008 р. бЦБ за рахунок змши офщшно! процентно! ставки намагався впливати на высотки по банкiвських кредитах, г, врештi-решт, на цГни. По-силювали вплив ставки бЦБ на цши й обов'язковГ резерви, яю обмежували кредитну д1яльшсть комер-цшних банкГв. Так проводилася традицГйна монетар-на полГтика бЦБ, Г дефляцГ! не виникало. У результат! проведення нетрадицшно! монетарно! полГтики ви-

никла небезпека дефляцГ!: з грудня 2010 р. по грудень 2018 р. активи баншвсько! системи зросли майже у 2 рази (з 1,9 до 4,7 трлн евро), рефшансування банив збкьшилося приблизно на 43% (з 513,1 до 733,5 млрд евро), на викуп щнних паперiв було витрачено 2 660,0 млрд евро) [18].

Зараз бвропейський центральний банк вивчае ва можливi шструменти монетарно! полiтики для того, щоб пом'якшити удар коронавiрусу на економГ-ку. Розмiр облiковоi ставки центрального банку в бв-розонi у 2020 р. знаходиться на рiвнi 0% (максимальна ставка за весь перюд шнування бврозони досягала 4,75%, а мШмальна - 0%) [7]. На зааданш Федерально! резервно! системи США (15 березня 2020 р.) було прийнято безпрецедентне ршення знизити облiковi ставки вГдразу на 1%, до рiвня 0-0,25%. Такого рГзко-го зменшення рiвня ставок в iсторГi ФРС нколи не вiдбувалося, навiть за чаав попереднiх рецесiй. До цього часу ФРС утримувала позитивний диференщал мiж сво!ми базовими облiковими ставками i ставками бЦБ бС, який знаходився на рiвнi до 2,5%. Тобто, в США почалася нова програма ккьюсного розши-рення (QE) в розмiрi вiд 700 млрд дол. США.

За попередшми розрахунками бвропейсько! комiсГi, за пiдсумками 2020 р. загальний ВВП бвросоюзу може скоротитися майже на 1%, тому вже проводяться консультацГ! з приводу монетарного стимулювання економгки зони евро. До цього часу найбгльше постраждали вгд епгдемГ! ко-ронавгрусу кра!ни пгвдня бС: уряди 1талГ!, 1спанГ! та ФранцГ! звернулися з пропозищею до керГвництва бС випустити так зваш «коронавГрусш» облкаци для фГнансування економГчних заходГв для боротьби з наслГдками пандемГ!. ТакГ облГгацГ! в лютому 2020 р. вперше були емтоваш в Кита!, !х випустили 25 шд-приемств, як постраждали вгд спалаху коронавГрусу. Тодг !м вдалося залучити близько 3,4 млрд дол. США гад 2-4% рГчних. Серед емГтенпв «коронавГрусних» облГгащй так компанГ!, як виробник скла Fuyao Glass Industry Group, авГакомпанГя Shenzhen Airlines, виробник свинини Muyuan Foods, фармацевтичш компанГ! Tasly Holding Group г Jointown Pharmaceutical Group. Основними покупцями цих облГгащй стали державш банки Китаю й органи мкцево! влади.

Тема випуску «коронавГрусних» облГгацш та пи-тання стосовно створення кредитно! лГнГ! з пГдтрим-ки економки бврозони обговорювалася 27 лГдерами бС, у результат Шщативу заблокували Шмеччина та Шдерланди, як наполягають на збереженш жорстко! монетарно! полГтики. 1талГя, навпаки, пропонуе вико-ристовувати ГнновацГйнГ фГнансовГ Гнструменти для шдтримки економш кра!н бврозони. З огляду на те, що нацГональнГ уряди кра!н зони евро не можуть про-водити самостшну монетарну полГтику, спрямовану на забезпечення лгквгдностг економши, вони змушеш шукати консенсус на загальноевропейському рГвш.

Станом на 23.03.2020 р. мГнГстри фГнансГв кра!н бв-росоюзу повГдомили про призупинення дГ! Пакту ста-бкьносп та зростання, який зобов'язував кра!ни бС дотримуватися певних макроекономГчних критерив (рГчний дефщит бюджету члешв бС не повинен пере-вищувати 3% ВВП, а державний борг - 60% ВВП) [19].

Таким чином, едина монетарна полГтика, у тому числГ нетрадицГйна, у зонГ евро не дозволяе вирГвнювати ГснуючГ дисбаланси. З'ясувалося, що в бС немае необхГдних мехашзмГв монетарно! по-лГтики для Гснування в критичнГй ситуацГ! (зокрема, в умовах пандемГ!). ■

Л1ТЕРАТУРА

1. King M. The End of Alchemy: Money, Banking, and the Future of the Global Economy. New York ; London : W. W. Norton & Company, 2016. 430 p.

2. Stiglitz J. E. The Euro. How a Common Currency Threatens the Future of Europe. New York ; London : W. W. Norton & Company, 2016. 416 p.

3. Paulus Ph. Monetary Union Impact on Government Debt: Lessons for European Monetary union enlargement : Diss.; Wirtschafts- und Sizialwiss. Köln : Institut für Wirtschaftspolitik, 2009. 341 p.

4. Захаров П. В. Денежно-кредитная политика Европейского Центробанка на современном этапе. Проблемы национальной стратегии. 2016. № 4. С. 195-217.

5. Запаранюк Т. Теоретичн засади визначення сутнос-т грошово-кредитно! полЬики у ^^Mi монетарного регулювання економш. Всник Тернопльсько-го нацюнального економiчного унiверсиmеmу. 2013. № 2. С. 36-43. URL: http://visnykj.tneu.edu.ua/index. php/visnykj/article/view/495/507

6. Inflation rate, average consumer prices / International Monetary Fund. URL: https://www.imf.org/external/ datamapper/PCPIPCH@WEO/EURO/EU

7. Key ECB interest rates / European Central Bank. URL: https://www.ecb.europa.eu/stats/policy_and_ex-change_rates/key_ecb_interest_rates/html/index. en.html

8. The Federal Reserve System. URL: http://www.federal-reserve.gov

9. Long-term interest rates / The Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). URL: https://data.oecd.org/interest/long-term-interest-rates.htm

10. GDP growth (annual %) / The World Bank Group. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP. KD.ZG?end=2018&locations=XC&start=2000

11. Keynes J. M. The General Theory of Employment, Interest and Money. 1936. URL: https://www.files.ethz.ch/ isn/125515/1366_KeynesTheoryofEmployment.pdf

12. Bernanke B. S. The Crisis and the Policy Response: a speech at the Stamp Lecture. London School of Economics. London, January 13, 2009. URL: https:// www.federalreserve.gov/newsevents/speech/bernan-ke20090113a.htm

13. Borio C., Disyatat P. Unconventional Monetary Policies : An Appraisal. BIS Working Papers No. 292. Basel, 2009. URL: https://www.bis.org/publ/work292.pdf

14. Усоскин В. М. Антикризисная политика центральр ных банков в 2007-2014 годах : цели, особенности, результаты. Деньги и кредит. 2015. № 6. C. 20-27.

15. Усоскин В. М. Нестандартная монетарная политика : методы и результаты. Деньги и кредит. 2016. № 11. C. 12-18.

16. Якубовський С. О., Алексеевська Г. С. Нетрадицмш методи монетарно! пол™ки: теоретичн аспекти та практика застосування в £С та США. Ринкова еконо-MiKa: сучасна теорiя i практика управлiння. 2017. Т. 16. № 3. C. 32-40. URL: http://rinek.onu.edu.ua/ article/view/123702/118311

17. Буторина О. В., Цибулина А. Н. Инфляция в еврозор не: проблемы новой нормальности. Современная Европа. 2018. № 4. С. 90-101.

18. ECB Statistics Bulletin / European Central Bank. URL: https://sdw.ecb.europa.eu/servlet/desis?node= 1000004045

19. Как коронавирус меняет облик Европы. URL: https://112.ua/mnenie/kak-koronavirus-menyaet-ob-lik-evropy-531584.html

REFERENCES

Bernanke, B. S. "The Crisis and the Policy Response: a speech at the Stamp Lecture". London School of Economics. London, January 13, 2009. https://www. federalreserve.gov/newsevents/speech/bernan-ke20090113a.htm

Borio, C., and Disyatat, P. "Unconventional Monetary Policies : An Appraisal". BIS Working Papers No. 292. Basel, 2009. https://www.bis.org/publ/work292.pdf

Butorina, O. V., and Tsibulina, A. N. "Inflyatsiya v yevrozone: problemy novoy normalnosti" [Inflation in the Euro Area: Challenges of New Normality]. Sovremennaya Yevropa, no. 4 (2018): 90-101.

"ECB Statistics Bulletin". European Central Bank. https:// sdw.ecb.europa.eu/servlet/desis?node=1000004045

"GDP growth (annual %)". The World Bank Group. https:// data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.KD.ZG?en d=2018&locations=XC&start=2000

"Inflation rate, average consumer prices". International Monetary Fund. https://www.imf.org/external/data-mapper/PCPIPCH@WEO/EURO/EU

"Kak koronavirus menyayet oblik Yevropy" [How the Coronavirus Is Changing the Face of Europe]. https://112.

ua/mnenie/kak-koronavirus-menyaet-oblik-evro-py-531584.html "Key ECB interest rates". European Central Bank. https:// www.ecb.europa.eu/stats/policy_and_exchange_ rates/key_ecb_interest_rates/html/index.en.html Keynes, J. M. "The General Theory of Employment, Interest and Money". 1936. https://www.files.ethz.ch/ isn/125515/1366_KeynesTheoryofEmployment.pdf King, M. The End of Alchemy: Money, Banking, and the Future of the Global Economy. New York ; London: W. W. Norton & Company, 2016. "Long-term interest rates". The Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). https://data. oecd.org/interest/long-term-interest-rates.htm Paulus, Ph. Monetary Union Impact on Government Debt: Lessons for European Monetary union enlargement : Diss.; Wirtschafts- und Sizialwiss. Koln: Institut fur Wirtschaftspolitik, 2009. Stiglitz, J. E. The Euro. How a Common Currency Threatens the Future of Europe. New York ; London: W. W. Norton & Company, 2016. The Federal Reserve System. http://www.federal-reserve. gov

Usoskin, V. M. "Antikrizisnaya politika tsentralnykh bankov v 2007-2014 godakh : tseli, osobennosti, rezultaty" [Anti-crisis Policy of Central Banks in 2007-2014: Goals, Features, Results]. Dengiikredit, no. 6 (2015): 20-27. Usoskin, V. M. "Nestandartnaya monetarnaya politika : metody i rezultaty" [Non-standard Monetary Policy: Methods and Results]. Dengi i kredit, no. 11 (2016): 12-18. Yakubovskyi, S. O., and Alekseievska, H. S. "Netradytsi-ini metody monetarnoi polityky: teoretychni aspe-kty ta praktyka zastosuvannia v YeS ta SShA" [Non-Traditional Methods of Monetary Policy: Theoretical Aspects and Practice of Application in EU and the USA]. Rynkova ekonomika: suchasna teoriia i praktyka upravlinnia. 2017. http://rinek.onu.edu.ua/article/ view/123702/118311 Zakharov, P. V. "Denezhno-kreditnaya politika Yevropeysk-ogo tsentrobanka na sovremennom etape" [Current European Central Bank Monetary Policy]. Problemy natsionalnoy strategii, no. 4 (2016): 195-217. Zaparaniuk, T. "Teoretychni zasady vyznachennia sutnosti hroshovo-kredytnoi polityky u systemi monetarnoho rehuliuvannia ekonomiky" [Theoretical Principles of Determining the Essence of Monetary Policy in the System of Monetary Regulation of the Economy]. Vis-nyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu. 2013. http://visnykj.tneu.edu.ua/index. php/visnykj/article/view/495/507

E?

CQ О О

О

CL О

<c

CO

<

о

Ш