CC BY
0ДОСВ1Д РОЗВИНУТИХ КРА1Н 13 ЗАЛУЧЕННЯ ФАРМАЦЕВТ1В I ПРОВ13ОР1В ДО ПРОФ1ЛАКТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
БЫан О. А.,
старший викладач, Кафедра фармацевтичного менеджменту, клМчног фармацп,, технолога лтв, ПВНЗ «Кигвський медичний университет», Кигв, Украгна ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-2720-6864
Кухар О. О.,
к.фарм.н., доцент, Кафедра фармацевтичного менеджменту, кл^тчног фармацп, технологи лтв, ПВНЗ «Кшвський медичний университет», Кигв, Украгна ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-2785-4001
Новикова Л. Г.,
старший викладач, Кафедра фармацевтичного менеджменту, клМчног фармацп, технологи лтв, ПВНЗ «Кигвський медичний университет», Кигв, Украгна ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0001-5103-1016
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31052020/7080
ARTICLE INFO
Received: 18 March 2020 Accepted: 16 May 2020 Published: 31 May 2020
KEYWORDS
diabetes,
new roles of clinical pharmacist, management and self-management of diabetes, prevention of diabetes complications,
continuing pharmacy professional development.
ABSTRACT
The prevalence of diabetes mellitus (DM) in the world in general, and in Ukraine in particular, is increasingly showing signs of an epidemic. This chronic disease contributes significantly to increased spending on health care services due to severe complications, loss of capacity to work and increased mortality. Medical specialists see a way out of the crisis as providing patients with the opportunity to manage their disease on their own — in partnership with pharmaceutical specialists, namely, clinical care providers. Traditionally, the role of the pharmacist has been focused on delivering medicines and advising patients on medication, but recently, pharmaceutical professionals have started to become more involved in the management system of type I and type II DM by providing pharmaceutical care (PhC) to patients, thus optimizing treatment, improving clinical outcomes and reducing costs.
Citation: Bilan O. A., Kukhar O. O., Novykova L. G. (2020) Experience of Developed Countries in the Attraction of Pharmacists for the Prevention and Treatment of Diabetes. World Science. 5(57), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31052020/7080
Copyright: © 2020 Bilan O. A., Kukhar O. O., Novykova L. G. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Всесв^ня оргашзащя охорони здоров'я (BOO3) y сво1'х базових документах нaголошye на необхщносп спрямyвaти yci гaлyзi медицини на потреби пащента. Це вимагае суттевих змш вше1' ^CT^i охорони здоров'я, введення ФO, залучення фармацевтичних фaхiвцiв до збереження здоров'я населення та зниження захворюваносп.
Експерти BOO3 констaтyють, що кшьюсть хворих на ЦД I i II типу y свт постшно зростае: у 2015 рощ дiaгноз ЦД мали 415 млн. оиб уих вшових категорш (i ще бшьше 300 млн. мали переддiaбет), а до 2040 року, як передбачаеться, ix число зросте до 642 мшьйошв [3]. До того ж у кранах, що розвиваються, дiaгностyеться лише близько третини вих випадюв ЦД, що призводить до зросту кшькост серйозних ускладнень (слшота, ниркова недостатшсть, шфаркт, шсульт, ампутащя нижшх кшщвок i т. ш.), а отже й вартост лшування. Наприклад, за офщшними даними MO3, зараз в Укрш'ш нaлiчyеться бшьше 1,5 млн. оиб з ЦД, але фaxiвцi
вважають, що насправдi цей показник щонайменше удвiчi бiльший. До того ж i серед пацieнтiв, що мають установлений дiагноз ЦД, майже % або не лшуються зовсiм, або лшуються неефективно, тобто «не досягають мети лшування» (знизити та пiдтримувати в ^pMi рiвень глюкози в кров^. Серед причин тако! ситуаци, у першу чергу — вщсутшсть загальнонацюнального скринiнгу населення на ЦД та едино! системи управлшня лiкуванням та способом життя пацiентiв хворих на ЦД, що, в свою чергу, зумовлено браком кошпв та нестачею шдготовлених фахiвцiв.
Змiни у тдходах до лiкування та профiлактики хрошчних хвороб, перехiд до европейсько! Моделi клiнiчно-фармацевтичного догляду вимагають вiд медичних i фармацевтичних працiвникiв бшьшо! вщповщальносп за кiнцевi результати у наданш медично! допомоги та забезпеченнi якост життя населення. Примiром, сьогоднi у США профешя «фармацевт» передбачае поглиблену спецiалiзацiю за 6-ма сертифiкованими спещальностями [5]: «базова фармацiя» (nuclear pharmacy), «^етолопчне забезпечення» (nutrition support), «фармакотератя» (pharmacotherapy), «псииатрична фармацiя» (psychiatric pharmacy), «онколопчна фармацiя» (oncology pharmacy) i «герiатрiя» (geriatrics). Оскiльки зараз фармацевтична допомога визначаеться як «вiдповiдальне надання медикаментозно! терапп з метою досягнення результатiв, що полiпшують якiсть життя пащента» [1], у фармацевтiв/провiзорiв з'являються новi ролi, в тому числ^ у системi менеджменту ЦД.
Мета дослщження. Дослiдити досвiд розвинутих кра!н iз залучення фармацевтiв/провiзорiв до контролю захворюваност на ЦД, створення нових ролей фармацевтiв/провiзорiв у менеджментi ЦД, оргашзаци системи пiдвищення кватфшаци через поглиблену спещатзащю в рамках шслядипломного навчання.
Методи дослiдження. Аналiз лггератури (першоджерел); порiвняльний аналiз рiзних методичних пiдходiв до пiслядипломного навчання фармацевтiв/провiзорiв; контент-аналiз текстiв.
Результати дослiдження.
I. Менеджмент ЦД. Лшування хронiчних хвороб, таких як ЦД, е складним процесом, до якого в англомовнш лiтературi використовуеться поняття «управлiння хворобою» (disease state management, DSM). За даними ВООЗ та Мiжнародно! дiабетично! федераци (International Diabetes Federation, IDF) сьогодш менеджмент ЦД включае наступи фази:
1. Масовий скринiнг населення на ЦД. Виявлення пащешгв з дiабетом та iдентифiкацiя пацiентiв з високим ризиком розвитку ЦД, в тому чи^ шляхом вивчення шмейного анамнезу (наявшсть випадкiв дiабету I типу, гестацшного дiабету i т. ш.).
2. Оцiнка стану здоров'я пащенлв та факторiв ризику розвитку ускладнень. Виявлення загрозливих для життя ускладнень, що потребують спещатзовано! медично! допомоги, коморбщних сташв, планування ваптност жiнками з ЦД i т. ш.
3. Лiкування ЦД (замюна та/або коригуюча терапiя), попередження, лшування та/або компенсацiя ускладнень.
4. Реабштащя, соцiальна пiдтримка та мотивацiя пащенлв. Навчання пацiентiв та членiв !х сiмей (самостiйний контроль рiвня глюкози у кров^ дотримання призначень лшаря, регулярна фiзична активнiсть, збалансоване харчування, здоровий спошб життя, прихильнiсть пащенлв до лiкування).
5. Монiторинг стану клшчно! та метаболiчно! компенсацi! ЦД, контроль виконання пащентами призначень лшаря. Вторинна профiлактика розвитку ускладнень: плановий скриншг та огляди на ретинопатда, енцефалопатiю, гiпертензiю, дислiпiдемiю, дiабетичну периферичну нейропапю та раннi ознаки хвороб нирок та печiнки.
6. Пщтримка зв'язкiв мiж пацiентом й шшими членами команди, що лiкуе дiабет (diabetes care team).
7. Реатзащя загальних програм профiлактики захворюваносп на ЦД серед широких верств населення (шформування щодо факторiв ризику виникнення ЦД i вибору оптимально! дiети, пропаганда здорового способу життя та вщмови вiд шкiдливих звичок, вщповщального ставлення до свого здоров'я i т. iн.).
Всi фази штенсивного менеджменту ЦД можуть бути реатзоваш в одному мiсцi (на базi унiверситетсько! клiнiки чи спецiалiзованого центру лiкування ЦД), або децентратзовано, iз залученням вiддiлень мiсцевих лшарень, амбулаторiй, аптек, бiблiотек i т. ш. Загалом у вiдношеннi до ЦД реалiзуеться система «профiлактично! охорони здоров'я» (preventive health care), яка налаштована на:
- ранне виявлення патологи задля полегшення nepe6iry хвороби та зменшення вiрогiдностi появи ускладнень (на момент встановлення дiагнозy ЦД майже половина пацiентiв вже мають ускладнення, пов'язанi з цим захворюванням) та
- максимальне залучення пацiента до самолiкyвання, метою якого е покращення якостi життя, полшшення глiкемiчного контролю при суворому дотриманш оптимально! маси тiла, рiвня лшщв i артерiального тиску.
Загалом, оптимiзацiя терапп хворих на ЦД - це складна клшчна задача, що потребуе скоординованих зусиль велико! багатопрофшьно! команди (multidisciplinary diabetes team, MDT), а також навчання та мотиваци пащенпв.
II. Команди. Дослщження шдтверджують, що мiждисциплiнарний командний пiдхiд до лшування ЦД — бiльш ефективний спошб керувати перебiгом захворювання та попередження ускладнень. До складу команд можуть входити: клiнiчний провiзор, шмейний лiкар, лаборант, медсестра, окyлiст, оптометрист, х1рург, акyшер-гiнеколог, ендокринолог, невролог, дiетолог, псииатр, подолог, фiзiотерапевт, стоматолог, реабштолог i т. д. Склад окремих команд може варiювати — в залежносп вiд потреб пацiентiв, наявних умов та ресyрсiв для лшування (клiнiчних або амбулаторних), а також наявносп профiльних спецiалiстiв, але е й типовi состави груп. Наприклад, фахiвцi Центрiв з контролю i профшактищ захворювань (Centers for Disease Control and Prevention) Федерального агентства Мшютерства охорони здоров'я США розробили Керiвництво з оргашзаци командно! роботи з профшактики ускладнень ЦД [8]. Вони пропонують створювати PPOD-команди (абревiатyра — pharmacy, podiatry, optometry, dentistry), в яких для лшування пацiентiв з ЦД об'еднуються зусилля багатьох медичних i фармацевтичних фахiвцiв, а саме: фармацевта/провiзора, подолога, оптометриста та стоматолога.
Члени команди проходять спецiалiзованi курси, де навчаються:
а) виявляти ознаки ЦД та системш проблеми у вшх областях PPOD та
б) консультувати сво!х пащенпв щодо особливостей харчування, стилю життя, контролю та профшактики дiабетy. Кожен iз спецiалiстiв може першим побачити у пащента симптоми, пов'язаш з ЦД та направити його на скриншг до свого колеги по PPOD команда Наприклад, подолог може поставити пащенту таю запитання:
- Чи маете Ви список ушх лшв, вiтамiнiв та добавок, що приймаете?
- Чи знаете Ви для чого Вам призначено кожне з лшв?
- Чи повщомляли Ви про побiчнi ефекти прийому лiкiв фармацевта або лiкаря?
- Чи розyмiете Ви важливiсть термшу прийому лiкiв (до, пiд час або тсля 1ж1)?
Якщо пащент вiдповiдае на цi питання «ш» або «не впевнений», подолог направляе
його до фармацевта/провiзора задля консультацп та yправлiння медикаментозною терапiею.
Пащенту з ЦД, що скаржиться на бшь у стопах (або поколювання, тдвищену чyтливiсть до дотику, тепла чи холоду, ошмшня чи слабюсть), фармацевт може розповiсти, що дiабетична виразка стопи трапляеться у 2-7% хворих на дiабет, 9-20% виразок закiнчyються ампyтацiею, а у 28-83% хворих протягом 12 мюящв з'являються повторш виразки, та порекомендувати негайно звернутися до подолога.
Також, перш тж звернутися до лiкаря первинно! медично! допомоги, пацiент може проконсультуватися з членами PPOD-команди щодо нових симптомiв, яю вiрогiдно пов'язанi з ЦД.
Отже, фармацевт/провiзор у PPOD-команд виконуе декiлька ролей:
- «консультант з ФО, економiчно ефективно! терапи»;
- «постачальник послуг первинно! медично! допомоги»;
- «радник з питань безпечного та рацiонального використання лшв»;
- «провайдер медично! освiти».
III. HoBi ролi. Фармацевти/провiзори iдеально тдходять для yчастi у програмах «yправлiння хворобою» (DSM), в тому чист ЦД, тому що вони е одними з найдоступшших для населення медичних пращвниюв (healthprofessionals). Дшсно, в аптеку пацiент може звернутися за консультащею чи порацою без призначення чи попереднього запису, впродовж цiлого дня, вечорами та вихщними. Фармацевт/провiзор часто бачить свого пащента в 7 разiв частiше, шж лiкар. Тривалi стосунки з хрошчними пацiентами надають !м доступ до важливо! iнформацiï щодо здоров'я людей та створюе основу для взаемноï довiри та поваги. Це дуже важливо, адже зацоволенiсть пацiентiв взаемовщносинами з медичними/фармацевтичними фаивцями е самостшним фактором лiкyвання, оскшьки призводить до позитивних змiн у поведiнцi, що, в свою чергу, веде до полiпшення стану здоров'я, якосп життя та бшьш сприятливого перебiгy хвороби. Крiм того, фармацевти/провiзори постiйно контактують iз «практично здоровими» людьми, яю
мають ризики розвитку ЦД або передщабет, а тому потребують «дiaбетичноï освгги» (diabetic education). I нарешп, не останне мiсце серед aргументiв посiдae й той факт, що година роботи фaрмaцевтa/провiзорa коштуе дешевше, нiж лшаря вузького профiлю.
Звiсно, головна роль фaрмaцевтa/провiзорa — консультування з питань медикaментозноï терaпiï дiaбету (diabetes drug adviser/consultant) на вах етапах лшування захворювання, що передбачае надання ra^em^i iнформaцiï стосовно дiï лiкiв, способiв ïx застосування, зберiгaння, змiн у лщензуванш, постaчaннi та доступностi лтв, тривалосн лiкувaння, можливостi поеднання призначених лтв з iншими лiкaми та 1'жею, рaцiонaльного використання лiкiв та зменшення полiпрaгмaзiï, побiчниx ефектiв та ускладнень. Але якщо додати до консультування нефармаколопчш заходи, надання шформацн про гострi та xронiчнi ускладнення i т. iн., то фармацевти /провiзори зможуть надавати населенню ще й первинну медичну допомогу при дiaбетi (primary care diabetes). Навт на бaзi звичайного аптечного закладу вони в змозi надати наступш послуги:
- навчання та шдтримка самоконтролю рiвня глюкози у кровi (self-monitoring of blood glucose, SMBG), консультацп щодо ситуaцiй, коли рiвень глюкози виходить за межi допустимого дiaпaзону, включаючи розробку плану дiй на випадок, якщо рiвень цукру стае занадто високим чи низьким;
- мошторинг aртерiaльного тиску, ваги та рiвня лiпiдiв у кровi;
- контроль виконання пащентами призначень лшаря та ïx приxильностi до медикаментозно1' терапп;
- нагадування пaцieнтaм про важливють регулярних обстежень очей, судин, шг i т. iн. на наявшсть ускладнень, пов'язаних з дiaбетом;
- визначення проблем, пов'язаних з прийомом лтв (сумiснiсть, побiчнi дн);
- забезпечення первинно1' дiaбетичноï освгги, в тому числi членiв родин пащенпв (особливо важливо це для батьюв дiтей);
- мотивaцiя до модифшацн способу життя, дотримування шдивщуального плану харчування, регулярних фiзичниx навантажень, вщмови вiд шкiдливиx звичок;
- допомога у виршенш емоцiйниx проблем, що супроводжуе життя iз хрошчним захворюванням.
В умовах стaцiонaру клiнiчний фaрмaцевт/провiзор коригуе та оптимiзуe медикаментозну тератю, призначену профiльними спецiaлiстaми, веде мошторинг ïï виконання (комплайенс) та ощнюе ефективнiсть запропонованих схем лiкувaння. В деяких крашах фaрмaцевти/провiзори мають настшьки високий авторитет, що там реaлiзуeться практика «сумюного керування медикаментозною тератею» (collaborative drug therapy management, CDTM). Суть ïï полягае в тому, що шсля проходження практики (в дiaгностичному або лiкувaльному центрi, чи в амбулаторн на бaзi лшарш) квaлiфiковaнi фaрмaцевти/провiзори на основi спещального протоколу (pharmacist-led collaborative drug therapy management protocol) можуть керувати складними схемами прийому лтв для конкретного захворювання, коригувати ïx або навт припиняти призначення. Такий пiдxiд покращуе результати лiкувaння, полiпшуe дотримання пащентами режиму прийому лтв та знижуе ризик ïx побiчниx дiй, а також зменшуе витрати на охорону здоров'я. У США нaцiонaльнa програма медичного страхування для осiб вшом вiд 65 рокiв и старше (Medicare) навт надае лiтнiм людям з ЦД можливостi вiдшкодувaння витрат на послуги з боку фaрмaцевтa/провiзорa з упрaвлiння медикаментозною терaпieю.
IV. Педагог з дiабету. Оскiльки в загальнш системi менеджменту ЦД велике значення придшяеться первиннiй профiлaктицi захворюваносп й профiлaктицi розвитку ускладнень, в командах з'являеться iще одна нова роль — «педагог з дiaбету» (diabetes educator). Цей спещалют навчае та мотивуе 1) пащенпв з дiaбетом i членiв ïx шмей, 2) предстaвникiв груп ризику на виникнення ЦД та 3) населення в щлому. Роль педагога з дiaбету можуть виконувати рiзнi професюнали гaлузi охорони здоров'я: лiкaрi сiмейноï практики, медсестри, дieтологи, фiзiотерaпевти, псиxiaтри, неврологи i т. д., яю пройшли спецiaльну пiдготовку для роботи з хворими на ЦД. Але найчаснше до команд педагопв з дiaбету (diabetes education team) залучаються саме фaрмaцевти/провiзори.
Фaрмaцевти/провiзори ведуть Школи дiaбетикiв, курси самоменджменту дiaбету для пащенпв з ЦД i т. п. — як в aмбулaторiяx, так i в умовах стащонару. Навчання самоконтролю при лшуванш ЦД (diabetes self-management education, DSME) допомагае пaцieнтовi отримати знання, навички та поведiнковi паттерни, що необxiднi для самостшного догляду [4]. Лiкaрi та
фармацевти, зi свого боку, надають пацiентовi тдтримку у формyваннi навичок i реатзацп поведiнки, необхiдних для самостiйного «керування» хворобою на постiйнiй основi. Задля бшьш широкого охоплення населення дiабетичною освiтою вони використовують:
- сучасш технологiï, такi як телемедицина (telehealth) [7], дистанцшна освiта (e-learning, webinars) i т. in;
- групове навчання, наприклад, у «Школах дiабетy» та на так званих «спшьних лiкарських прийомах» (shared medical appointments), куди запрошуеться група пацiентiв iз схожими захворюваннями чи проблемами для подальшоï допомоги та лiкyвання хрошчних станiв.
У США «педагог з дiабетy» вже добре iнститyцiолiзована профешя, тут дiе Асоцiацiя фахiвцiв з питань дiабетичноï допомоги та осв^и (Association of Diabetes Care and Education Specialists, ADES), яка об'еднуе понад 15 тис. сертифшованих diabetes educators. На кожного з цих фахiвцiв припадае близько 1,6 тис. пащенпв, що потребують ix послуг.
До дiабетичноï освiти населення долучаються також наyковi та навчальнi медичш установи, котрi розробляють рiзноманiтнi методичш матерiали для фармацевтiв та пащенпв. Наприклад, Нащональний iнститyт дiабетy, захворювань травлення та нирок США (The National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases) пропонуе дистанцшш освггш програми з самолшування для хворих на ЦД (diabetes self-management education programs), яю допомагають людям навчитися дбати про себе якнайкраще.
V. Навчання. Для устшного виконання нових ролей у лшувант ЦД («фармацевт у системi менеджменту дiабетy», «педагог з дiабетy») фармацевтy/провiзорy необxiднi додатковi знання i yмiння, а також розвинyтi навички спшкування. Отримати ïx можна, пройшовши додаткове навчання та спещашзащю. Примiром, процес сертифiкацiï «педагога з дiабетy» передбачае:
1) навчання на спецiалiзованиx курсах лшування дiабетy (diabetes management courses) або у «Школах дiабетy» (Schools of diabetes);
2) накопичення практичного досвщу роботи з цшьовими групами пащенпв (не менше 1 тис. годин);
3) виконання екзаменацшних завдань (практичних i ситyацiйниx).
Наприклад, до програми «Школи дiабетy» IDF для педагопв з дiабетy, включенi таю теми: «Переддiабет та дiагностика дiабетy»; «Роль педагога з дiабетy»; <^абет та змiни способу життя»; «Терашя iнсyлiном. Введення iнсyлiнy»; «Псиxологiчнi та сощальш проблеми при дiабетi»; «^абет та захворювання порожнини рота»; «^абет та сексуальне здоров'я»; «Дiабет в особливих групах населення — д^и, ваптш жiнки та люди похилого вшу»; «Самостшне yправлiння дiабетом (diabetes self-management)». О^м того, щоб налагодити взаемодда на рiвнi «рiвноправного терапевтичного партнерства» лiкарям та фармацевтам пропонуеться пройти спецiалiзованi «Онлайн курси дiабетy», акредитованi Свропейською акредитацiйною радою з безперервно1' медично1' освiти (European Accreditation Council for Continuing Medical Education, EACCME), таю як «Попередження дiабетy II типу», «^абет та кардюваскулярш хвороби» i т. iн. [9].
Навчальш курси та сертифшацшш програми в рамках подальшо1' професшно1' освiти пропонують медичнi коледжi та ушверситети, медичнi та фармацевтичнi школи, професшш асоцiацiï, державнi та недержавш установи. Наприклад:
— Американська асощащя фармацевтiв (The American Pharmacists Association, APhA) пропонуе «Сертифшацшну тренiнговy програму лшування дiабетy з фокусом на пащента», яка базуеться на сучасних концепщях лшування ЦД та стандартах ФО. Головш цiлi програми — штегрувати теоретичнi знання щодо патофiзiологiï дiабетy у практику ФО через опрацювання кейсiв та вдосконалення навичок. Програма складаеться з 6 модyлiв: 1. «Патогенез i дiагностика дiабетy». 2. «Цiлi опiки та шдходи до лiкyвання». 3. «Модифiкацiя способу життя при дiабетi». 4. «Фармакотератя дiабетy». 5. «Комплексна допомога при дiабетi». 6. «Роль фармацевта в навчанш та наданнi пiдтримки самоменеджменту дiабетy».
— Фармацевтичне товариство Австралн (Pharmaceutical Society of Australia) пропонуе курс «Практика дiабетy для фармацев^в» (Diabetes in practice for pharmacists) та серда спецiалiзованиx вебiнарiв [2].
Висновки. В розвинутих кранах свiтy ролi фармацевтiв/провiзорiв швидко змiнюються. Наприклад, у Великобритан^' для тдтримки розвитку клiнiчноï практики у фармацп, трансформац^' профес^' фармацевт та розвитку у фармацевпв необх1дних клiнiчниx навичок було започатковано спецiальний Фонд штеграцл фармацп (The Pharmacy Integration Fund, England). В той же час в Укрш'ш роль цих фах1вщв дош здебiльшого обмежуеться вiдпyском лшв i керуванням аптеками
(управлшня запасами, замовлення лтв, ведення облiку). Але фармацевти/провiзори можуть надавати хворим на ЦД пацieнтам багато iнших послуг, таких як управлiння медикаментозною тератею, узгодження призначення лiкiв та профшактика (скринiнг, iмунiзацiя, просвiта та консультування з питань поведiнки, харчування). У деяких кранах таю послуги надаються на базi аптек, що спецiалiзуються на обслуговуваннi хворих на ЦД та обстеженн1 людей iз груп ризику. I хоча поки надання додаткових послуг залишаеться обмеженим i непослiдовним, зростання кiлькостi хворих на ЦД надалi буде стимулювати пошук економiчно ефективних способiв боротьби з ЦД. Цшком зрозумiло, що паралельно необхщно змiнювати робочi процеси, розробляти новi моделi фармацевтично1 практики, що можуть бути масштабоваш, та надавати фармацевтам/провiзорам iнституцiйноï та методично1 тдтримки.
Фармацевти/провiзори iдеально пiдходять для надання ФО пащентам хворим на ЦД. Аналiз медичноï статистики показуе, що ïx залучення до «управлшня хворобою» у вiдношеннi ЦД (diabetes DSM):
1) покращуе глiкемiчний контроль [11], затримуе початок розвитку ускладнень ЦД;
2) е економiчно ефективним (бшьшють витрат на лшування ЦД пов'язаш саме з ускладненнями захворювання, включаючи ампутацп, слiпоту, кардiоваскулярнi патологiï, шсульти та нирковi захворювання);
3) дозволяе надавати допомогу бшьшш кiлькостi пащенпв, охопити дiабетичною освiтою широкi верстви населення;
4) сприяе покращенню загальноï якостi життя людей [10], тдвищенню задоволеностi пацiентiв якiстю свого життя [6].
В той же час, опанування нових ролей, в тому чи^ просв^ницько1', вимагае вщ фармацевтiв/провiзорiв поглиблено1' спецiалiзацiï, додаткового навчання та практики в обраному напрямку, а також суттевого вдосконалення комушкативних навичок (наприклад, вмiння навчати дорослих людей). Тож для органiзацiï шдготовки фармацевтiв/провiзорiв для лiкування хворих на ЦД в рамках реформи системи охорони здоров'я в Укрш'ш потрiбнi додатковi програми пiслядипломного навчання. Досвщ, що вже накопичили розвинутi краши буде в цьому дуже корисним.
Л1ТЕРАТУРА
1. Clinical Pharmacy Education, Practice & Research. Ed. by D. Thomas. Elsevier; 1 edition, 2018. DOI https://doi.org/10.1016/C2017-0-01328-9
2. Diabetes in practice for pharmacists www.diabetesqualified.com.au/course/pharmacists. Diabetes Webinar Series www.diabetesqualified.com.au/course/diabetes-webinar-series.
3. IDF Diabetes Atlas, 9th edition, 2019 (https://diabetesatlas.org/en/resources).
4. Margaret A. Powers, Joan Bardsley, Marjorie Cypress, Paulina Duker, Martha M. Funnell, Amy Hess Fischl, Melinda D. Maryniuk, Linda Siminerio, and Eva Vivian. Diabetes Self-management Education and Support in Type 2 Diabetes: A Joint Position Statement of the American Diabetes Association, the American Association of Diabetes Educators, and the Academy of Nutrition and Dietetics. Clin Diabetes. 2016 Apr; 34(2): 70-80. doi: 10.2337/diaclin.34.2.70
5. Marie Smith, Pharmacists' Role in Improving Diabetes Medication Management. Journal of Diabetes Science and Technology Volume 3, Issue 1, January 2009 doi: 10.1177/193229680900300120 PMCID: PMC2769842 PMID: 20046662
6. Pousinho S, Morgado M, Falcao A, et al: Pharmacist interventions in the management of type 2 diabetes mellitus: a systematic review of randomized controlled trials. J Manag Care Spec Pharm 2016;22:493-515
7. Redesigning the health care team: Diabetes prevention and lifelong management. NIH Publication No. 117739 NDEP-37. Bethesda, MD: National Diabetes Education Program; Revised June 2011. Retrieved from https://www.chcact.org/resource-files/DIABETEsPREVENTIONLIFELONGMNGMNT.pdf
8. Team Care Approach for Diabetes Management. Working Together to Manage Diabetes: A guide for pharmacy, podiatry, optometry, and dentistry. Retrieved from www.cdc.gov/diabetes/ndep/pdfs/ppod-guide-team-care-approach.pdf
9. The IDF School of Diabetes, IDF Certified Course for Diabetes Educators (www.idfdiabeteschool.org).
10. Wang Y., Yeo Q. Q., Ko Y., Economic evaluations of pharmacist-managed services in people with diabetes mellitus: a systematic review. Diabetic Medicine, Volume 33, Issue 4, April 2016, Pages 421-427 https://doi.org/10.1111/dme. 12976.
11. Wubben D.P., Vivian E.M. Effects of pharmacist outpatient interventions on adults with diabetes mellitus: a systematic review. Pharmacotherapy. 2008 Apr;28(4):421-36. doi: 10.1592/phco.28.4.421.
