CC BY
12
УДК 657;658
JEL Classification: М 10; M 14; М 40
СЕМЕНОВА СВ1ТЛАНА МИКОЛА1ВНА1
1* к.е.н., доцент, доцент кафедри облХку та оподаткування, Державний торговельно-економiчний унiверситет, e-mail: s.semenova@knute.edu.ua, ORCID ID: 0000-0001-7250-7482, Scopus Author ID: 57014795700
ДОСВ1Д еВРОПЕЙСЬКИХ КРА1Н У П1ДГОТОВЦ1 ШТЕГРОВАНО1 ЗВ1ТНОСТ1
Мета. Концепщя iнтегрованоí звiтностi значно розширюе ефективнiсть корпоративного звiтування компанiй. 1нтегрована звiтнiсть здатна задовольнити iнформацiйнi потреби широкого кола користувачiв, оскiльки передбачае поеднання в одному документi фшансово! шформацп про створення вартостi, управлшня ризиками, з iнформацiею про сощальну вiдповiдальнiсть та екологiчнi наслiдки дiяльностi. Досвiд европейських кран у шдготовщ iнтегрованоí звiтностi торкаеться питань покращення прозоростi, ефективностi, еколоriчноí та сощально! вiдповiдальностi приватних компанiй i державних установ, розкриття шформацп про внесок у досягнення цшей сталого розвитку. Метою статп е порiвняння досвщу i нацiональних особливостей пiдготовки штегровано1 звiтностi европейських кран, огляд нормативно-правового регулювання та практики розкриття шформацп. Методика. Пiд час проведення дослiдження використовувались такi науковi методи, як аналiз, синтез, порiвняння, систематизацiя, iндукцiя, дедуктивний метод, аналогiя, моделювання, системний шдхвд. Результати. 1нтегрована звiтнiсть е результатом штегрованого мислення, вiдображеного у звггносп про створення вартостi компанп. У £врот практика пiдготовки штегровано1 звiтностi найбшьш поширена у Францп, Данп, Бельги, Нiмеччинi, 1талп, 1спанп, Швеци, НХдерландах та Великобритании Основт вiдмiнностi мiж кранами полягають у вщсутносп единих для всХх правил i стандартiв, значному впливХ нацюнального законодавства, варiативностi суб'ектiв звiтування, наповнення та формату Хнтегровано1 звХтностХ, и аудиту, ментальному розумХннХ та сприйняттх 1нтегроване звХтування европейських компанш спираеться на вимоги Директив 2014/95/GC та 2013/34/GC, МХжнародну концептуальну основу IIRF, стандарти GRI, ESG, IFRS, SDG. Таким чином, поеднуючи в одному документа ХнформацХ1 про екологХчнХ, сощальт та управлХнськХ показники дХяльностХ, створення вартосп, управлХння впливом на суспшьство та навколишне середовище, внесок у виршення глобальних проблем. Практична значимкть. Впровадження досвХду европейських краш у шдготовщ штегровано1 звХтностХ мае велике значення для укра1нсько1 економши та сусшльства у забезпеченнХ прозоростХ та тдзвггаосп бХзнесу, корпоративно1 соцХально1 вадповадальносп, покращення економХчно1 стХйкостХ, конкурентоспроможностХ компанХй та залучення ХнвестицХй.
Ключовi слова: звишсть; Хнтегрована звХтнХсть; фХнансова звишсть; нефХнансова звХтнХсть; Свропейський Союз; досвХд европейських краíн; Директива 2014/95/GC; сталий розвиток; соцХальна вХдповХдальнХсть; корпоративна звХтнХсть.
Постановка проблеми
Сучасний динамiчний свГт розвиваеться значними темпами. Дiджиталiзацiя, активш процеси економiчноl штеграци, загострення глобальних проблем значно розширили вимоги до розкриття шформацп про дiяльнiсть компанш та установ у звiтностi, яка тепер не обмежуються лише фшансовими
показниками. Зростае роль штегровано! звггносп як нового пiдходу до звпування, який поеднуе шформащю про ф^ансов! результати, соцiальну вiдповiдальнiсть, екологiчну стшюсть та управлiння ризиками. 1нтегрована звишсть сприяе покращенню прозоросп,
ефекгивносгi, еколопчно1 та соцiальноï вiдповiдальностi компанiй, установ, забезпечуе збалансований пiдхiд до представлення результапв дiяльностi, що е важливим для досягнення цiлей сталого розвитку шдприемств, краïн та суспiльства в цшому. Свропейський досвiд пiдготовки iнтегрованоï звiтностi е надзвичайно цiнним для Украши, що допоможе змiцнити конкурентоспроможшсть та сприятиме входженню вiтчизняних компанш на европейсью ринки. Впровадження
позитивного досв^ GC сприятиме налагодженню практики тдзв^носп бiзнесу i
державних установ, прискоренню евроштеграцшних процесiв в Укра!ш.
Анал1'5 останн1\ дослщжень 1 публшацш
Особливостi та ключовi характеристики тдготовки штегровано! звiтностi дослiджують багато науковщв, практикiв, серед яких необидно вщм^ити працi I. Камшсько! [11], О. Малишюна [15], К. Безверхого [1], В. Пантелеева [17], Г. Уманщв [24], I. Ковово! [15], С. Шуляренко [15], С. Зубшевич [28], В. Жука [27], ^ Кайе [12]. Практичне використання мiжнародно! концептуально! основи пiдготовки штегровано! звггаосп та особливостi складання звiту про сталий розвиток представленi у пращ С. Король [13], М. Курбета [13]. Нормативно-правове регулювання тдготовки штегровано! зв^носп в Укра!ш та свт, зокрема в СС, висвiтлюе Н. Шевчук [20]. Дискусш про приналежшсть звiту про управлiння до фшансово!, нефшансово! та штегровано! звiтностi, тдкреслюючи при цьому невпинно зростаючу роль останньо!, розкривають I. Жиглей [26], Д. Захаров [26]. Перспективи розвитку штегровано! звггносп представлено у дослвдженш С. Легенчука [14], I. Полiщук [14], Т. Мулик [16], Н. Ващiлово! [16], О. Шпирко [19], В. Трухачова [23], Л. Хоружого [23]. Сучасний погляд на шдготовку штегровано! зв^носп в европейських кра!нах, яка поеднуе розкриття iнформацi! про внесок компанш у досягнення цшей сталого розвитку та управлiнських, сощальних i екологiчних аспектiв, представлено у працях Дж. Вiтакера [25], С. ктвуда [25], Дж. Рендторффа [18] та шших. Дослiдження, проведене в СС М. Боченек [2], дозволило встановити псний зв'язок мiж популяршстю iнтегровано! звiтностi та заможнiстю кра!ни. Усе це пiдкреслюе актуальнiсть висвплення досвiду европейських кра!н у шдготовщ iнтегровано! звiтностi, необхiднiсть поглиблення знань про характернi особливостi, нормативно-правове регулювання, практичш аспекти та позитивний досвщ iнтегрованого звiтування, який в подальшому можна втiлити в Укра!нi на шляху до повноправного членства в СС i посилення евроштеграцшних процеав.
Формулювання цшей
Метою стагтi е характеристика досвiду европейських кра!н та особливостей пiдготовки iнтегровано! звiтностi компанш
державного i приватного ceKropiB, огляд нащональних особливостей нормативно-правового регулювання та практики розкриття шформаци.
Виклад основного матер1алу дослщження
Прийняття у 2013 р., а пiзнiше оновлення у 2021 р., Мiжнародноi концептуально! основи штегровано! зв^носп (The International Integrated Reporting Framework - IIRF) [9] мало суттевий вплив на практику звгтування в кра!нах GC. IIRF представляе собою мiжнародний стандарт, який допомагае пiдприемствам звiтувати про свою дiяльнiсть з урахуванням фшансових та нефiнансових показниюв, задовольняючи при цьому шформацшш потреби постачальниюв кашталу (фiнансового, виробничого, iнтелектуального, людського, сощального, екологiчного). 1нтегрована звiтнiсть описуе, як тдприемства створюють вартiсть на коротко-, середньо- та довгостроковш основi, враховуючи економiчнi, соцiальнi та екологiчнi аспекти свое! дiяльностi.
1нтегрована звiтнiсть (Integrated Reporting) поеднуе фшансову, нефiнансову та рiзноманiтну iнформацiю для найбiльш цшсного i всебiчного представлення показниюв стану, динашки розвитку та характеристики результапв дiяльностi тдприемства його взаемодiю з навколишшм середовищем та соцiумом [3]. Важливою вiдмiннiстю iнтегрованоi звiтностi е те, що вона дозволяе компашям розкривати iнформацiю про сво! досягнення не лише в частит фшанав, але й в iнших сферах, таких як сощальна вiдповiдальнiсть, охорона навколишнього середовища та управлiння ризиками.
На практику штегровано! звгтносп европейських компанш суттево вплинула Директива Свропейського Союзу 2014/95/GC [5] щодо звiтування про нематерiальнi показники, так як корпоративна сощальна вщповщальшсть, вiдносини зi
сшвроб^никами та захист прав людини. I! прийняли в листопадi 2014 року для покращення якостi звiтностi оргашзацш про сво! соцiальнi та еколопчш показники. Директива 2014/95/GC поширюеться на тдприемства, як становлять суспiльний штерес та мають середньоспискову чисельнiсть пращвниюв на дату балансу понад 500 оаб [5]. Так пiдприемства,
зобов'язуються включaти до звггу про упрaвлiння нефiнaнcoву iнфoрмaцiю про свою coцiaльну вiдпoвiдaльнicть, екoлoгiчний вплив, вiднocини зi cпiврoбiтникaми, дoтримaння прaв людини, зaxoди протидл корупци i xaбaрництву. Директивa вcтaнoвлюe мiнiмaльнi вимоги до форми тa змicту звiтiв, a тaкoж вимaгae, щоб дaнi звiти були перевiренi незaлежним aудитoрoм. Пiдприeмcтвa зoбoв'язaнi публiкувaти звiти нa сво!^ веб-caйтax тa зaбезпечувaти ïx досгупшсть для широкого кoлa зaцiкaвлениx сторш i грoмaдcькocтi.
Xo4a Директивa 2014/95/СС не регулюе безпосередньо iнтегрoвaну зв^шсть (як визнaчену форму звiтнocтi, в якш кoмпaнiï iнтегрують в один документ шформадда про фiнaнcoвi результата, coцiaльну
вiдпoвiдaльнicть тa iншi acпекти свое1' дiяльнocтi), aле вoнa мae прямий вплив нa прaктику iнтегрoвaнoï звiтнocтi в Свропейському Сoюзi. Ocкiльки Директивa 2014/95/СС вcтaнoвлюe мiнiмaльнi вимоги до звгтносп кoмпaнiй щодо ïx coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi тa екoлoгiчниx пoкaзникiв, це oзнaчae, що кoмпaнiï, яю включaють iнфoрмaцiю про щ acпекти в сво1' iнтегрoвaнi звпи, повинш викoнувaти дaнi вимоги.
Hе звaжaючи нa те, що Директивa 2014/95/СС тa IIRF стосуються звГтносп тдприемств щодо ïx coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi, вони мaють рГзний xaрaктер тa мету. Директивa 2014/95/СС вcтaнoвлюe мiнiмaльнi вимоги до звггаосп тдприемств, тодГ як International Integrated Reporting Framework дoпoмaгae ^дар^мятам звiтувaти про свою дГяльшсть у комплексу з урaxувaнням фiнaнcoвиx тa нефiнaнcoвиx пoкaзникiв, що сприяе збшьшенню прозоросп тa вГдкритосп дГяльносп тдприемств.
Taким чином, Директивa 2013/34/СС [4] в чacтинi фiнaнcoвoï тa Директивa 2014/95/СС [5] щодо нефiнaнcoвoï звпносп мaють суттевий вплив нa тдготовку iнтегрoвaнoï звггаосп, cпoнукaючи пiдприeмcтвa тa групи кoмпaнiй до включення coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi тa екoлoгiчниx пoкaзникiв до cвoïx iнтегрoвaниx звтв, що в свою чергу сприяе бшьш прозорш тa вГдкритш дГяльносп.
Свропейський Союз дoклaдae зусиль для створення единого cгaндaрту iнтегрoвaнoï звпносп для eврoпейcькиx кoмпaнiй. Це плaнуeгьcя здшснити шляxoм oб'eднaння icнуючиx cтaндaртiв, тaкиx як: Miжнaрoднi
стандарти фiнансовоï звггаосп (International Financial Reporting Standards - IFRS) [10], Глобальна ¡тщатива 3i 3bîthoctî (Global Reporting Initiative - GRI) [7], Звпшсть про сощальш, екологiчнi та управлiнськi аспекти (Environmental, Social, and Governance - ESG) [6], Звггшсть про внесок у досягнення цшей сталого розвитку (Sustainable Development Goals - SDG) [21] та шших, в один ушфшований стандарт.
GRI (Global Reporting Initiative) та The International Integrated Reporting Framework e двома рiзними, але пов'язаними мiж собою ¡тщативами щодо звггаосп тдприемств про ïxHi сощальш, економГчш та еколопчш впливи. GRI е незалежною мiжнародною органiзацieю, яка розробляе стандарти для звггаосп тдприемств про ïxHi сощальш та еколопчш показники. Ц стандарти включають рекомендацiï зГ звiтування про сталий розвиток та корпоративну сощальну вщповГдальшсть. IIRF - це ¡тщатива, яка покликана допомогти шдприемствам звпувати про свою дГяльшсть у такий спосГб, щоб вщображати вс аспекти ïxньоï дГяльносп, включаючи сощальш, економГчш та еколопчш показники. 1шщативи GRI та IIRF допомагають шдприемствам у тдготовщ iнтегрованоï звггаосп, надаючи зрозумш стандарти та рекомендацп [22].
Звпшсть SDG (Sustainable Development Goals) [21] зосереджена на розкритп шформаци про внесок тдприемства в досягнення Цшей сталого розвитку, перелш яких визначено ООН, для виршення глобальних проблем, таких як бщшсть, нерГвшсть i змша клмату. 1нтегроване звпування може поеднувати звпшсть про ефектившсть ESG i SDG шляхом об'еднання iнформацiï про еколопчш, сощальш та управлшсью показники компанiï з шформащею про ïï внесок у досягнення цшей сталого розвитку. Завдяки цьому штегрована звпшсть може надати бшьш повне уявлення про вплив тдприемства на суспшьство та навколишне середовище.
Дослщження показують, що на практищ компанiï найбшьше намагаються адаптувати своï штегроваш звпи до ключових вимог i параметрГв, вкладених в IIRF. Перший штегрований звп з СС був тдготовлений ще у 2002 рощ в Дани глобальною бютехнолопчною компашею Novozymes [2], яка спещалзуеться на ферментах та
мХкроорганХзмах. 1нтегрований звХт мав на метХ надати зацХкавленим сторонам комплексний огляд фХнансово].', соцiальноí та екологiчноí продуктивностХ, вХн розкривав зусилля i зобов'язання Novozymes щодо АнтеграцИ цХлей i принципХв сталого розвитку в бХзнес-операцХг Також вХн мХстив ХнформацХю про фХнансовХ результати компанИ, корпоративне управлшня та залучення зацХкавлених сторХн. 1нтегрований звХт Novozymes був позитивно сприйнятий Х допомХг компанХí стати лХдером у звХтностХ про сталХсть. З тих пХр компанХя продовжуе випускати ХнтегрованХ звХти, а ll практика звХтування була вХдзначена численними нагородами.
Першими европейськими крашами, якХ у 2010-2011 рр. на законодавчому рХвнХ зафХксували вимоги до розкриття ^фА^нсово! хнформацхí були (НХдерланди, ФранцХя Х ФХнляндХя). Прийняття Х доопрацювання стандартхв, концептуальноí основи та директив £С позитивно вплинули на практику хнтегрованого звХтування европейських компанХй. Узагальнена характеристика досвхду европейських краш щодо пхдготовки хнтегрованоí звХтностХ представлена в таблицХ 1.
У Великобританхí вимоги до фХнансовоí звХтностХ визначае Консультативна рада з фа^нсово! звХтностХ (Financial Reporting Advisory Board (FRAB) in the UK) [8]. В крашХ дХють РекомендацХí з фА^нсово! звХтностХ (Treasury's Financial Reporting Manual -FReM), до яких з 2017 р. також включено основнХ елементи нефХнансовоí та Хнтегрованоí звХтностХ. Запроваджено складання ЗвХту про виконання (The performance report) для органХзацХй публХчного державного сектору та стратегХчного звХту (The strategic report) - для приватного сектору. ЗвХт про виконання мХстить вХдомостХ про цХлХ Х стратегХю оргаизадХ]!, основнХ ризики. ВХн складаеться з двох роздХлХв:
1) Огляд, де мХститься ХнформацХя про мету функцХонування Х досягнення стратегХчних цХлей оргаизащ]!, опис бХзнес-моделХ та середовища, основних факторХв ризику, структури управлХння, наводяться пХдсумки роботи Х пояснення про дотримання принципу безперервностХ дХяльностХ.
2) АналХз ефективностХ, який розкривае Хнтегровану оцХнку показникХв продуктивностХ, пояснення !х розрахунку, склад Х динамХку витрат. НефХнансова
iнформацiя включае вХдомосп про соцiальнi аспекти, дотримання прав людини, свободу i pÎBHÎcrb, боротьбу з корупщею, питання впливу на природне середовище i вирiшення еколопчних проблем.
Звiт про виконання мютить обов'язковi вимоги до розкриття шформацй' про сталий розвиток. Звiт повинен надавати всебiчну, об'ективну та зрозумХлу iнформацiю про дiяльнiсть суб'екта звпування. Даний звiт пiдлягае перевiрцi зовшшшми незалежними аудиторами на вiдповiднiсть з шшою iнформацiею у фiнансовiй звггносп.
В Iспанiï найбiльший прогрес у впровадженш iнтегрованоï звГтностГ торкнувся великих шдприемств, що становлять суспГльний штерес. Поряд з цим державний сектор досить обмежено просувае оприлюднення нефiнансовоï звГтностГ. Найбiльший внесок у розвиток штегрованого звпування зробили саме ушверситети, якХ активно впроваджують iнформацiйнi технологи при пХдготовцХ звХтХв GRI. Приватш професiйнi органiзацiï суттево вплинули на розвиток практики штегрованого звпування компанш в 1спанп. Так, Асоцiацiя облТку та бiзнес-адмiнiстрування (Spanish Accounting and Business Administration Association -AECA) веде активну роботу над розробкою рекомендацш щодо iнтегрованоï
корпоративноï звХтностХ та сощально1' вiдповiдальностi, зокрема шдприемств, ШдзвХТНИХ громадськостi.
У Францiï розкриття нефшансово1' iнформацiï у iнтегрованiй звХтностХ найбшьше регламентовано для суб'ектХв державного сектору. ЗвХтнХсть орХентована на шформацшш потреби громадянина i суспХльства, тому вона вщповХдае стратегХчним прХоритетам державно1' полХтики, вХдповХдностХ цХлям соцХально-економХчно1' ефективностХ, якосп обслуговування та управлХння ресурсами. Яскравим прикладом е розкриття шформацй' про внесок у забезпечення
енергоефективносп, зменшення вХдходХв i повторного використання ресурсХв, реалХзацХя полХтики циклХчно1' (circular) економХки. Компаий' звХтують про впровадження нових шструменпв управлХння та оцшки екологХчно1' полХтики, монХторингу впливу на змХну клХмату, охорони та вХдновлення природних ресурсХв, захисту навколишнього середовища.
Таблиця 1
Досвщ европейських кран щодо подготовки штегрованоУ зв1тност1
№
Краша
Характеристика
В еликобританiя
Iмплементацiя вимог Директиви 2014/95/GC в нацiональне законодавство вiдбулась у 2016 р. в частиш облiку i нефiнансовоï звпносп, зокрема в таких питаннях, як: порядок визначення великих компанш, формат розкриття iнформацiï, залучення аудиторiв, штрафи за невиконання вимог. Передбачено шдготовку звiту про виконання та стратегГчного звiту, ïx незалежний аудит._
1спашя
Основний акцент iнтегрованоï звггносп зосереджений на фiнансовиx та економiчниx аспектах, додатковi розкриття стосуються соцiальноï вiдповiдальностi, сталого розвитку i збереження навколишнього природного середовища. На державному рГвш закрiплено стратегiю побудови бшьш продуктивно!', конкурентоспроможностi, стало1' економши та шклюзивного суспiльства. У звгттстъ компанш шщшовано включення iнформацiï про сощальну вiдповiдальнiсть i сталий розвиток._
Франщя
Державнi установи складають звгт перед громадянами та платниками податшв за використання державних фiнансiв. Залежно вщ державно1' полггаки та специфши функцiонування компанiй вщрГзняеться наповнення штегрованих звтв нефiнансовою iнформацieю щодо сощально1, екологiчноï чи соцiальноï поведiнки.
1талГя
Нефiнансова звгттстъ вщображае переважно досягнул сощальт та антикорупцшш результати. Вимоги Директиви 2014/95/GC найбшьше вплинули на штегроване звиування суб'екпв, яш становлять суспшьний штерес. ПублГчш компанiï, яю не представлеш на фондовому ринку, подають шформацш про корпоративне управлшня, програми сощально1 вадповадальносп залежно вщ розмГру та оргашзацшно-правово1' форми. Решта пгдприемств подають нефшансову звишсть на добровшьнш основа_
Ншерланди
Голландський кодекс корпоративного управлшня (the Dutch Corporate Governance Code) вимагае, щоб компанп звгтували про довгострокове створення вартостг Аудиторськш перев1рщ шдлягае фшансова звгтшсть i найбшьш актуальш роздши звгту про управлшня та штегровано! звггносп. Значна увага прид1ляеться забезпеченню прозоросл звгтностг_
НГмеччина
З 2017 року, ва публ1чш компанп, представлеш на бiржi зобов'язаш складати штегровану звгтшсть. При и складанш використовуються м1жнародш стандарти, зокрема Global Reporting Initiative (GRI), Кодекс з1 сталого розвитку, що дозволяе забезпечити яшсть та пор1вняншсть звггносп. 1нтегрована звгтшсть пвдлягае аудиторськш перев1рщ для забезпечення Г! достов1рносп та вшкритостг 1нтегрована звгтшсть включае фшансову шформацш, шформацш про сощальну вщповшальтсть, охорону довкшля, управлшня ризиками та стратеги компанп.
Польща
Практикуеться добровшьшсть складання штегровано1' звиносп, проте спостерпаеться зростання вимог до звиносп в галузГ корпоративно! сощально1' вшповшальносп (CSR). Положення про складання штегрованих звтв регулюе вимоги до складання таких звтв польськими компашями. ПГдприемства повинш включати у сво1 штегроваш звгти фшансову звгттстъ, шформацш про CSR, еколотгчний вплив та ГншГ важливГ аспекти свое1' дГяльностг Деяш польсьш компанiï добровшьно включають додатковГ елементи у сво1 штегроваш звгга, наприклад, шформацш про управлшня ризиками, шновацп та науково-дослшну дГяльшсть.
Румушя
Зггдно з Законом про корпоративну сощальну вшповшальшсть, вимогами Директиви GC 2014/95, GRI, компанп повинш звгтувати про нематерГальш показники, таш як корпоративна сощальна вшповшальшсть, екологгчш аспекти, вшносини зГ сшвробиниками та захист прав людини. На добровшьнш основГ компанй' складають й шш1 форми звиносп, таш як звии про сталий розвиток, звии про корпоративну сощальну в1дпов1дальн1сть та шшг_
1
2
3
4
5
6
7
8
У ФранцХХ важливу частину Хнтегровано! звХтностХ займае розкриття ХнформацХХ про гендерну рХвнХсть, заходи забезпечення професХйно! рХвностХ та рХзноманХтностХ, запобХгання дискримХнацХХ та корупцХХ. У ФранцХ1 активно схвалюються еко-вХдповХдальнХ ХнХцХативи, особливо серед державних органХв Х мХнХстерств, складаються рейтинги екологХчно вХдповХдальних компанХй [8].
В 1талХХ МХнХстерство економХки та фХнансХв, починаючи з 2018 р., звХтуе перед парламентом про «Показники справедливого та стХйкого добробуту», де у виглядХ Хнтегрованого звХту поеднуються данХ, що характеризують економХчнХ, соцХальнХ та екологХчнХ аспекти дХяльностХ, зокрема щодо питань працХвникХв, поваги до прав людини, заходи боротьби проти хабарництва X корупцХХ.
У НХдерландах практика Хнтегровано! звХтностХ розвинута на високому рХвнХ X мае сво! особливостХ залежно вХд специфХки суб' екта, що звХтуе. Наприклад, державнХ пХдприемства, транспортнХ, енергетичнХ компанХХ (AMRO, Royal Schiphol Group, Port of Rotterdam Authority, and Tennet), незалежнХ громадськХ органХзацХХ, приватнХ компанХХ звХтують у вХдповХдностХ до Кодексу корпоративного управлХння (the Dutch Corporate Governance Code). МХнХстерство економХки спХльно з НХдерландським Хнститутом дипломованих бухгалтерХв (the Dutch Institute of Chartered Accountants - NBA) присуджують «Еталон прозоростХ» (в оригХналХ «Transparency Benchmark») вХдзначаючи, таким чином, компанХХ, якХ найбХльше уваги придХляють дотриманню принципХв складання звХтностХ. Впровадження Хнтегровано! звХтностХ на державному рХвнХ розпочалось з 2018 р. за прикладом НацХонального статистичного управлХння. Таким чином, нефХнансова звХтнХсть була включена в облХковий цикл пХдготовки звХтних документХв.
У НХмеччинХ Хнтегроване звХтування набуло все бХльшого значення серед великих пХдприемств. Наприклад, компанХя BASF, яка е одним з найбХльших хХмХчних концернХв свХту, опублХкувала свХй перший Хнтегрований звХт у 2015 роцХ. 1ншХ вХдомХ компанХХ, такХ як Allianz, Deutsche Bank та Siemens, також використовують пХдхвд Хнтегровано! звХтностХ для забезпечення бХльш повного огляду свое! дХяльностХ та результатХв. В ХнтегрованХй звХтностХ нХмецью компанХХ представляють ХнформацХю про взаемодХю зХ спХвробХтниками,
клХентами, постачальниками та Хншими стейкхолдерами, а також про вплив дХяльностХ на навколишне природне середовище.
У ПольщХ складання Хнтегровано! звХтностХ е добровХльним, поряд з цим багато компанХй готують таку звХтнХсть, оскшьки це дозволяе Хм продемонструвати сво! досягнення в рХзних сферах, розкриваючи нефХнансову ХнформацХю про соцХальну X екологХчну вХдповХдальнХсть, управлХння ризиками та стратегХю дХяльностХ. У ПольщХ, як X в бХльшостХ европейських краХн, при складаннХ Хнтегровано! звХтностХ
використовуються мХжнароднХ стандарти, такХ як Global Reporting Initiative (GRI), що дозволяе забезпечити яюсть та порХвняннХсть ХнформацХХ. КрХм цього, у ПольщХ дХе власне Положення про складання Хнтегрованих звХтХв, що визначае вимоги до складання Хнтегрованих звХтХв, яю мають мХстити фХнансову звХтнХсть, ХнформацХю про корпоративну соцХальну вХдповХдальнХсть та ХншХ важливХ аспекти дХяльностХ пХдприемства. Також прийнятий Закон про корпоративну соцХальну вХдповХдальнХсть встановлюе вимоги до корпоративно! соцХально! вХдповХдальностХ польських пХдприемств, у тому числХ до складання звХтностХ в цХй сферХ.
В РумунХХ Хнтегрована звХтнХсть регулюеться низкою законодавчих та нормативних актХв, яю встановлюють вимоги до складання Хнтегрованих звХтХв. Одним з ключових е Закон про корпоративну соцХальну вХдповХдальнХсть, прийнятий у 2017 роцХ. ЗгХдно з яким, пХдприемства зобов'язанХ включати у сво! звХти ХнформацХю про соцХальну вХдповХдальнХсть, включаючи екологХчний вплив, соцХальнХ програми та дХХ, спрямованХ на пХдтримку розвитку спХльнот.
За галузевою ознакою найбХльше Хнтегрованих звХтХв в £С пХдготовлено компанХями у сферХ фХнансХв, обслуговування X пХдтримки бХзнесу. Так, у 2013-2017 рр. ними пХдготовлено понад 500 Хнтегрованих звХтХв [2]. НайбХльше зростання кХлькостХ оприлюднених Хнтегрованих звХтХв за даними 2017 р. вХдбулось у ФранцХХ (103 звХти), НХмеччинХ (53 звХти), 1талХХ (41 звХт), ШвецХХ (41 звХт) X ДанХ! (38 звХтХв) [2]. ДослХдження показало, що розробленХ внутрХшнХ правила окремих крахн £С можуть суттево стимулювати нацХональнХ компанХХ до пХдготовки Хнтегрованих звХтХв. ПомХтну роль вХдХграе ментальнХсть та вплив стейкхолдерХв у формуваннХ запиту на Хнтегровану звХтнХсть, реалХзацХю екологХчних ХнХцХатив, соцХально! вХдповХдальностХ. Наприклад, ШвецХя мае однХ з
найвищих екологХчних показникХв дХяльностХ (безвХдходне виробництво, енергозбереження, ХнновацХХ та ХнвестицХХ у вХдновлюванХ джерела енергХХ тощо) X вХдповХдно в данХй краХнХ поширена практика Хнтегрованого звХтування бХзнесу. У ФранцХХ, НХмеччинХ, 1спанХХ Хнтегрована звХтнХсть розвинена серед органХзацХй державного сектору, установ, досвХд яких переймае Х бХзнес.
ПХдприемства, якХ готують ХнтегрованХ звХти повиннХ залучати незалежних аудиторХв для перевХрки X пХдтвердження достовХрностХ, щоб пХдвищити Хх цХннХсть для зацХкавлених сторХн. Проте, основна проблема полягае в тому, що аудиторська практика, стандарти аудиту, процедури контролю на встигають за потребами X вимогами до розкриття нефХнансово! ХнформацХХ, ХХ представлення в ХнтегрованХй звХтностХ. Ще однХею характерною рисою пХдготовки Хнтегровано! звХтностХ е необхвднХсть понесення додаткових витрат, тому бХльшХсть европейських краХн не обтяжують цим малий, а подекуди X середнХй бХзнес. Проте гнучкий пХдхХд до формування Х представлення Хнтегрованих звХтХв залежно вХд розмХру X специфХки дХяльностХ господарюючих суб'ектХв також може надати позитивний поштовх для усвХдомлення внеску кожно! компанХХ у досягнення цХлей сталого розвитку, екологХчно! та соцХально! вХдповХдальностХ.
Таким чином, Хнтегрована звХтнХсть набувае все бХльшо! популярностХ в кранах СС, оскХльки вХдображае сучасний цХлХсний пХдхХд до складання звХтностХ, який поеднуе в собХ фХнансову звХтнХсть, звХт про корпоративну соцХальну вХдповХдальнХсть та звХт про сталий розвиток. КлючовХ особливостХ пХдготовки Хнтегровано! звХтностХ в европейських крахнах полягають у наступному:
1) законодавство - у рХзних европейських крахнах можуть вХдрХзнятися вимоги та стандарти пХдготовки Хнтегровано! звХтностХ. Наприклад, у деяких крахнах е конкретнХ вимоги щодо звХтування про соцХальну вХдповХдальнХсть, тодХ як в Хнших це не обов'язково. У НХдерландах використовують стандарт GRI (Global Reporting Initiative), щоб забезпечити соцХальну та екологХчну звХтнХсть, тодХ як ВеликобританХя практикуе стандарти IIRF, IFRS (International Financial Reporting Standards) та UK Corporate Governance Code, що встановлюе вимоги до Хнтегровано! звХтностХ та ХХ взаемодХХ з фХнансовою звХтнХстю;
2) формат штегровано].' звХтностХ може вiдрiзнятися в залежностi вщ кра!ни. Наприклад, деякХ кра'ни можуть вимагати використання конкретних стандартiв або рамок для штегровано' звХтностХ, тодХ як шшХ можуть залишати ви6Хр формату за компанiею. Зокрема, в Имеччиш Хснують спецiальнi вимоги до звХтування пiдприемств з питань сощально' та екологiчноï вiдповiдальностi, що ввдрХзняються вХд Хнших кран Свропи. Це ускладнюе порХвняннХсть i сприйняття звХтностХ, ïï обробку, перевiрку i зберХгання шформацй'. Поряд з цим вирХшити дану проблему може таксономХя звХтностХ, про що зазначають багато дослХдникХв;
3) аудит - у рХзних кранах можуть бути рХзнХ вимоги до аудиту штегрованоХ' звХтностХ, зокрема, у деяких крашах може бути обов'язковим проведення аудиту всiеï iнтегрованоï звХтностХ, тодХ як в Хнших - тХльки певних ïï частин. ВХдсутшсть единих стандартХв аудиту iнтегрованоï звХтностХ створюе додатковХ перешкоди популяризацп Хнтегрованого звХтування;
4) рХвень розумшня та сприйняття iнтегрованоï звХтностХ може вХдрХзнятися в рХзних крашах, що залежить вХд звичноï практики, шформацшних потреб, полХтики бХзнес-середовища.
Свропейський досвХд пХдготовки iнтегрованоï звХтностХ може бути використаний для вдосконалення системи звХтностХ в Украш, зокрема, для полшшення якостХ та доступностХ шформацй' про фшансовий стан пХдприемств. Це може сприяти шдвищенню рХвня довХри швесторХв, забезпеченню ефективного управлХння пХдприемствами та збшьшенню конкурентоспроможностХ. Однак, впровадження европейського досвХду пХдготовки iнтегрованоï звХтностХ в Украш може стати складним завданням через ряд чинникХв, таких як недостатш ресурси та квалХфшащя кадрХв, вХдсутнХсть нацiональноï стратегiï розвитку фiнансовоï звХтностХ та низький рХвень свХдомосп бХзнесу щодо важливостХ iнтегрованоï звХтностХ. Тому для успХшного впровадження европейського досвХду пХдготовки iнтегрованоï звХтностХ в Украш необхХдно пХдвищувати квалХфшацш бухгалтерХв, вдосконалювати вХтчизняну бХзнес-практику, вирХшити питання регулювання iнтегрованоï звХтностХ шляхом створення нацiональноï системи iнтегрованоï звХтностХ в Украïнi для ïï адаптивного впровадження в
практику для тдвищення
конкурентоспроможносп, змщнення репутацп та залучення iнвестицiй.
Висновки
1нтегрована звiтнiсть вiдображаe сучасний пiдхiд до формування звiтностi, який передбачае поеднання в одному документi фшансово! звттносп з iнформацiею про соцiальну вщповщальшсть та екологiчнi наслiдки дiяльностi. Цей шдхщ забезпечуе iнтегроване розумiння економiчних, соцiальних та екологiчних аспектiв дiяльностi пiдприемства i дозволяе забезпечити бшьш цiлiсне представлення шформаци про його функцюнування. У Gвропi пiдготовка штегровано! звiтностi е досить поширеною серед компанш приватного та публiчного сектору, а и вплив постiйно зростае. Серед европейських кра!н найбiльш розвинена практика складання штегровано! звiтностi у Франци, Дани, Бельги, Нiмеччинi, 1тали, 1спани, Швеци, Нiдерландах та Великобритании Основнi вiдмiнностi мiж кра!нами полягають у вiдсутностi единих правил чи стандартiв, присутностi значного впливу законодавства на нацiональному рiвнi, не достатнш регламентацп щодо единого формату або таксономл штегровано! звiтностi, рiзними вимогами до аудиту нефшансово! шформаци у звттносп, ментальному розумiннi та сприйнятл штегровано! звiтностi.
Важливу роль у поширенш штегровано! звiтностi вiдiграла Директива 2014/95/СС, яка визначила обов'язок звттування пiдприемств щодо сощально! i еколопчно! вiдповiдальностi. Директива вимагае вiд шдприемств, якi займаються дiяльнiстю в £С та мають понад 500
БЕМЕКОУЛ БуШапа1*
працiвникiв, публiкувати щорiчнi звтти про свою полiтику вiдносно пращвниюв, принципи сощально! вiдповiдальностi, дотримання прав людини, а також вплив на довкшля та подолання корупци. Мета Директиви спiвпадае з метою тдготовки штегровано! звiтностi щодо забезпечення прозоросл та вiдкритостi дiяльностi пiдприемств вщносно !х сощально! вiдповiдальностi та внеску у створення сталих та еколопчно безпечних умов для розвитку суспшьства. 1нтегроване звiтування спираеться на вимоги концептуально! основи ГОР i стандарпв GRI, ESG, IFRS, SDG шляхом об'еднання iнформацi! про екологiчнi, сощальш та управлiнськi показники роботи тдприемства з iнформацiею про його внесок у досягнення цiлей сталого розвитку. Завдяки цьому iнтегрована звiтнiсть може надати бшьш повну шформащю про створення вартосп, управлiння впливом на суспшьство та навколишне середовище, внесок у виршення глобальних проблем.
Впровадження европейського досв^ пiдготовки iнтегровано! звiтностi в Украш мае великi перспективи i може принести численнi переваги для украшських компанiй та економiки загалом. 1нтегрована звiтнiсть дозволяе компанiям демонструвати свою сталсть та спроможнiсть досягати економiчних, соцiальних та еколот1чних цшей. Це допомагае компанiям змiцнити свою репутащю, залучати iнвестицi! та забезпечувати
конкурентоспроможнiсть. Перспективи
подальших дослiджень полягають в iмплементацi! европейського досвiду штегрованого звiтування в Укра!нi, що може мати значний потенщал для покращення економiчно! стiйкостi та залучення швестицш.
1* PhD (Economic), Associate Professor, Associate Professor of Department Accounting and Taxation State University of Trade and Economics, e-mail: s.semenova@knute.edu.ua, ORCID ID: 0000-0001-7250-7482
EXPERIENCE OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE PREPARATION OF INTEGRATED REPORTING
Goal. The concept of integrated reporting significantly expands the effectiveness of corporate reporting of companies. Integrated reporting is able to satisfy the information needs of a wide range of users, as it involves combining in one document financial information on value creation, risk management, with information on social responsibility and environmental consequences of activity. The experience of European countries in the preparation of integrated reporting touches on the issues of improving transparency, efficiency, environmental and social responsibility of private companies and state institutions, disclosure of information about the contribution to achieving the goals of sustainable development. The purpose of the article is to compare the experience and national features of the preparation of integrated reporting of European countries, review the regulatory and legal regulation and the practice
of information disclosure. Method. During the research, such scientific methods as analysis, synthesis, comparison, systematization, induction, deductive method, analogy, modeling, system approach were used. Results. Integrated reporting is the result of integrated thinking reflected in the reporting of the company's value creation. In Europe, the practice of preparing integrated reporting is most common in France, Denmark, Belgium, Germany, Italy, Spain, Sweden, the Netherlands and Great Britain. The main differences between countries are the lack of uniform rules and standards, the significant influence of national legislation, the variability of reporting entities, the content and format of integrated reporting, its audit, mental understanding and perception. Integrated reporting of European companies is based on the requirements of Directives 2014/95/EU and 2013/34/EU, the IIRF International Conceptual Framework, GRI, ESG, IFRS, SDG standards. Thus, combining in one document information on environmental, social and management indicators of activity, value creation, management of impact on society and the environment, contribution to solving global problems. Practical significance. Implementation of the experience of European countries in the preparation of integrated reporting is of great importance for the Ukrainian economy and society in ensuring transparency and accountability of business, corporate social responsibility, improving economic stability, competitiveness of companies and attracting investments.
Keywords: reporting; integrated reporting; Financial Statements; non-financial reporting; European Union; experience of European countries; Directive 2014/95/EU; Sustainability; social responsibility; corporate reporting.
REFERENCES
1. Bezverkhyi, K. V. (2019). Implementation of the principle of sustainability and comparability of integrated reporting of domestic enterprises. Ekonomichnyi zhurnal Odeskoho politekhnichnoho universytetu, 2(8), 19-25. DOI: 10.5281/zenodo.3593840. URL: https://economics.opu.ua/ejopu/2019/No2/19.pdf
2. Bochenek, M. (2020). Analysis of the integrated reporting use in EU countries. Problems and Perspectives in Management, 18(3), 106-117. doi:10.21511/ppm.18(3).2020.09
3. Commentary on Developments concerning Integrated Reporting. For Realization of Sustainable Improvement of Corporate Value. 2022. URL: https://www2.deloitte.com/jp/en/pages/strategy/articles/cg/integrated-report.html.
4. Directive 2013/34/EU on the annual financial statements, consolidated financial statements and related reports of certain types of undertakings. URL: https://www.legislation.gov.uk/eudr/2013/34/contents#
5. Directive 2014/95/EU on the disclosure of non-financial and diversity information. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32014L0095
6. Environmental, Social, and Governance (ESG). URL: https://www.oecd.org/finance/esg-investing.htm
7. Global Reporting Initiative. GRI. URL: https://www.globalreporting.org/standards
8. Integrated Reporting in the European Public Sector: It's time to act! ECIIA. EUROSAI. Brussels-Belgium, July 2021, 28 p. URL: https://www.eurosai.org/handle404?exporturi=/export/sites/eurosai/.content/documents/Integrated-Reporting-in-the-European-Public-Sector.pdf
9. Integrated Reporting: The International Framework (IIRF). URL: https://integratedreporting.org/resource/international-ir-framework/
10. International Financial Reporting Standards (IFRS). URL: https://www.iasplus.com/en/standards
11. Kaminska, I.B. (2019). Non-financial (social) reporting of enterprises. Scientific Bulletin of IFNTUNG. Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry, 2019. No. 2 (20), pp. 154-161
12. Kaye T. (2018). Rebuilding trust through integrated reporting: Intheblack, 01 Aug 2018. URL: https://www.intheblack.com/articles/2018/08/01/rebuild-trust-integrated-reporting
13. Korol S.Ya., Semenova S.M., Courbet M.A. (2022). Implementation of reporting on sustainable development in Ukraine: status and prospects in the context of European integration. Business-Inform. No. 1. C. 294-301. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-1-294-301
14. Legenchuk, S. F., Polishchuk, I. R. (2017). Organizational and methodical approaches to disclosure of income distribution in integrated reporting. Problemy teorii ta metodolohii bukhhalterskoho obliku, kontroliu i analizu, 2, 45-50.
15. Malyshkin, O. & Bezverkhyy, K. & Kovova, I. & Semenova, S. & Shulyarenko, S. & Karyev, V. (2018).
Harmonization of accounting and taxation at Ukrainian enterprises in the context of EU norms. Monograph. State University of Infrastructure and Technologies. Kyiv, «ArtEk», DUIT, 418 p.
16. Mulyk, T. & Vascshilova, N. (2019), Integrated soundness of the enterprise and prospect of development, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 11. DOI: 10.32702/2307-2105-2019.11.59
17. Panteleev V.P. (2019). Normative principles and practice of evaluating integrated reporting of enterprises according to the requirements of external and internal audit. Accounting research at the Zhytomyr Polytechnic. Volume 6: Development of integrated enterprise reporting: monograph. Zhytomyr: Zhytomyr Polytechnic, 2019. P. 167-176. URL: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/4475
18. Rendtorff, J.D. (2023). Responsible Business and Integrated Stakeholder Reporting: Towards a Stakeholder Model for Integrated Reporting of ESG and SDG. In: Kacanski, S., Kabderian Dreyer, J., Sund, K.J. (eds) Measuring
Sustainability and CSR: From Reporting to Decision-Making. Ethical Economy, vol 64. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-26959-2_6
19. Semenova S.M., Shpyrko O.M. (2022). Features of the preparation of the integrated reporting of European companies. Collection of scientific works of the State University of Infrastructure and Technologies. Series "Economics and Management", Issue. 52. P. 65-71. DOI: 10.32703/2664-2964-2022-52-65-71
20. Shevchuk, N. (2023). Normative and Legal Regulation for Integrated Reporting. Oblik i finansi, 1(99), 56-67. https://doi.org/10.33146/2307-9878-2023-1(99)-56-67
21. Sustainable Development Goals (SDG). URL: https://sdgs.un.org/goals
22. The Routledge Handbook of Integrated Reporting. Edited By Charl de Villiers, Pei-Chi Kelly Hsiao, Warren Maroun, 2020, 486. ISBN 9780367233853.
23. Trukhachev, V.I., Khoruzhy, L.I., Tryastsina, N.Y. (2023). Accounting and Analytical Support in Integrated Reporting. In: Trukhachev, V.I. (eds) Unlocking Digital Transformation of Agricultural Enterprises. Innovation, Technology, and Knowledge Management. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-13913-0_28
24. Umantsiv H., Kotsupal O. (2022). Predictive information in integrated reporting. Scientia fructuosa. 2022. No. 6. S. 114-127. https://doi.org/10.31617/1.2022(146)09UDC004:657.37DOI:10.31617/1.2022(146)09
25. Whitaker, J., Eastwood, S. (2021). The rise of ESG and the importance of compliance. URL: https://www.worldfinance.com/contributors/the-rise-of-esg-and-the-importance-of-compliance-with-protocols-and-reporting-obligations
26. Zhigley I.V., Zakharov D.M. (2019). Is the management report a component of financial, non-financial or integrated reporting? Problems of Theory and Methodology of Accounting, Control and Analysis, 2019, (1(42), 1824. URL: https://doi.org/10.26642/pbo-2019-1(42)-18-24
27. Zhuk, V. M. (2019). Integrated Reporting: A Retrospective and Perspective in Ukraine. Oblik i finansi, 1(83), 2027. DOI: https://doi.org/10.33146/2307- 9878-2019-1(83)-20-27.
28. Zubilevych, S. (2021). Organization of integrated report preparation. Interdisciplinary research: opportunities and options for implementation: a collection of scientific papers. Nizhyn: NDU Gogol, 2021. pp. 161-164. URL: http://nati.org.ua/docs/science/2021/Conference_09122021_p001.pdf#page=162
Crarra Hagmm^a go pegaKmï: 01.05.2023 Received: 2023.05.01
