CC BY
10
УДК 657.37
ВИЗНАЧЕННЯ СУТТеВОСТ! як ПРОВ1ДНОГО ПРИНЦИПУ ФОРМУВАННЯ 1НТЕГРОВАНОТ
ЗВ1ТНОСТ1
© 2018 МАКАРЕНКО в. Ю.
УДК 657.37
Макаренко В. Ю.
Визначення суттевост як провiдного принципу формування штегрованоТ 3BiTHOCTi
Розглянуто визначення суттевостi як пров1дного принципу формування нтегровано'!' зв1тност1. Нормативним тд(рунтям суттевостi в контекст'i iнтегрованоi звтностi виступае Мжнародний стандарт з штегрованоi звтности Принцип суттевостi полягае в тому, що iнтегро-ваний звт повинен розкривати нформацю з питань, що робить суттевий вплив на ощнку здатностi оргаюзацИ створювати варткть у ко-роткостроковому, середньостроковому та довгостроковому перодах. Суттевою для 'ттегрованого звту вважаеться iнформацiя, яка здатна внести змни в порядок створення вартостi органiзацiею. Визначення суттевостi вказуе на те, що суттева iнформацiя - це та, яка здатна внести змiни в порядок о^нки будь-якоi конкретноi под! Отже, несуттева для 'ттегрованого звту iнформацiя вважаеться такою, яка не може та не вносить таких змiн. В'дсутшсть чткоi методики визначення суттевост'!, з одного боку, сприяе застосуванню принципу суттевост'! в конкретних умовах, з ншого - знижуе порiвняннiсть показнит нтегровано'!' зв^но^. Кпючов'1 слова: суттев'кть, нтегрована звтншь, суттевi фактори. Рис.: 1. Ббл.: 8.
Макаренко Bima Юрнвна - аспiрант, кафедра бухгалтерського облку, Харювський нацональний економiчний укверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Укртна) E-mail: vitakolesnik0110@gmail.com
УДК 657.37
Макаренко В. Ю. Определение существенности как ведущего принципа формирования интегрированной отчетности
Рассмотрено определение существенности как ведущего принципа формирования интегрированной отчетности. Нормативным основанием существенности в контексте интегрированной отчетности выступает Международный стандарт по интегрированной отчетности. Принцип существенности заключается в том, что интегрированной отчет должен раскрывать информацию по вопросам, которые оказывают существенное влияние на оценку способности организации создавать стоимость в краткосрочном, среднесрочном и долгосрочном периодах. Существенной для интегрированного отчета считается информация, которая способна внести изменения в порядок создания стоимости организацией. Определение существенности указывает на то, что существенная информация - это та, которая способна внести изменения в порядок оценки любого конкретного события. Поэтому несущественной для интегрированного отчета является информация, которая не может и не вносит таких изменений. Отсутствие четкой методики определения существенности, с одной стороны, способствует применению принципу существенности в конкретных условиях, с другой — снижает сопоставимость показателей интегрированной отчетности.
Ключевые слова: существенность, интегрированная отчетность, существенные факторы. Рис.: 1. Библ.: 8.
Макаренко Вита Юрьевна - аспирант, кафедра бухгалтерского учета, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: vitakolesnik0110@gmail.com
UDC 657.37
Makarenko V. Yu.
The Determination of Essentiality as a Leading Principle of the Formation of Integrated Reporting
The definition of essentiality as the leading principle of formation of integrated reporting is considered. The normative basis of essentiality in the context of integrated reporting is the International standard for integrated reporting. The principle of essentiality is that the integrated report should disclose information on issues that have a significant impact on an assessment of the organization's ability to generate value in the short, medium, and long term periods. Essential for an integrated report is information that is capable of making changes to the organization's value creation procedure. The definition of essentiality indicates that the essential information is the one that can change the order of assessment of any particular event. Therefore, insignificant for the integrated report is the information that cannot and does not bring such changes. The lack of a clear methodology for determining the essentiality, on the one hand, facilitates application of the principle of essentiality in specific conditions, and on the other — reduces the comparability of indicators of integrated reporting. Keywords: essentiality, integrated reporting, essential factors. Fig.: 1. Bibl.: 8.
Makarenko Vita Yu. - Postgraduate Student, Department of Accounting, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: vitakolesnik0110@gmail.com
1нтегрована звггшсть являе собою своерцний шфор-мацшний шструмент, за допомогою якого защкавле-ним сторонам представлено шдприемство зi своею стратепею, використовуваними ресурсами, можливос-тями, можливими загрозами та ризиками, що можуть виникнути на шляху И реалiзащí.
Важливо те, що шформацш, включена до ттегрованого звпу, повинна являти собою цшсну, взаемо-пов'язану та взаемоузгоджену систему показниюв, а не набiр розрiзнених даних.
Отже, вагоме значення потрiбно придкити питан-ню визначення та забезпечення суттевост шформаци, яка формуе штегрований звп; аби задовольнити вимоги защкавлених користувачiв.
Серед науковщв, як займалися питанням суттевост та П застосування в облжу та звгшосп, можна видкити таких науковщв: I. Левицька, I. Чалий, О. Харламова. Своею чергою, питанням визначення суттевос-т в контекст шдготовки штегрованого звпу придкяе увагу незначна ккьюсть учених: А. Агеев, М. Галушкша,
Х. Штукельбергер. Таким чином, не розкрит в повному обсязО питання визначення суттевост в пiдготовцi ште-грованого звпу, визначають актуальнiсть дослiдження.
Метою стати е визначення суттeвостi як проводного принципу формування штегровано! звiтностi.
Орiентиром для розумiння концепци суттевостi в iнтегрованiй звiтностi е Мiжнародний стандарт з ш-тегровано! звiтностi (IIRF). У квiтнi 2016 року було опу-блiковано Дiалог корпоративно! звiтностi (Corporate Reporting Dialogue), в якому наведеш порiвняння визна-чень суттевостi та пiдходiв восьми найвОдомших орга-нiзацiй у сферi корпоративно! звiтностi.
1нтегрований звiт повинен розкривати шформа-цiю з питань, яю здiйснюють суттевий вплив на оцшку здатностi органiзацi! створювати вартють в коротко-строковому, середньостроковому i довгостроковому перiодi [1].
Bосновi подготовки iнтегрованого звiту, визначення його змюту i процедури представлення в ньому рiзного роду iнформацi! Мiжнародним стандартом з iнтегровано'! звiтностi (IIRF) закладено сiм провiдних принципiв. Одним iз ключових принципiв е принцип суттевосй, який полягае у тому, що штегрова-ний звiт повинен розкривати шформацш з питань, що робить суттевий вплив на оцшку здатност оргашзаци створювати вартiсть у короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому перюдах [1].
Костюченко В. М. та Богатир Н. В. вбачають, що концепцОя iнтегровано'! звiтностi «об'еднуе суттеву ш-формацiю про стратегш, корпоративне управлiння, ре-зультати i перспективи пiдприемства таким чином, щоб вона вiдображала комерцiйний, полiтичний, сощальний та екологiчний контекст дОяльность..» [4].
У зв'язку з цим дуже гостро сто!ть питання визначення суттевост iнформацi!, яка повинна розкриватися в iнтегрованому звiтi. Адже поодиною пропуски суттево! iнформацi! чи помилки у виборi суттевого фактора в су-купностi можуть вплинути на ршення, що приймаються користувачами штегровано! звiтностi на Г! основi.
При визначенш суrтевостi в рамках концепци ш-тегровано! звiтностi стикаються три основш принципи: «суrтевiсть», «кратнiсть» i «достовiрнiсть i повнота». 1нтегрований звгг повинен охопити суттевi для вск зацiкавлених сторiн теми, що вОдображають процес створення вартостi органiзацi! в короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому перюдах, вОд-рОзнятися повнотою свого складу, але в той же час бути коротким i достовiрним.
Суттевють, вiдповiдно до Мiжнародного стандарту штегровано! зв^носп, полягае в тому, що зви повинен розкривати шформацш з питань, що робить суттевий вплив на здатшсть оргашзаци створювати варткть у короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому перюдах [1]. Тобто суттевють показуе умовний пори або точку вцлжу, якою повинна володiти iнформацiя для того, щоб бути значущою зацiкавленим сторонам, яким необхiдна iнформацiя про створення вартостi пiдприемства для прийняття ршень. Своею
чергою, осюльки визначення суттевостi вказуе, що сут-тева iнформацiя - це та, яка здатна внести змши в порядок створення вартост оргашзащею. З цього випливае, що несуттева шформащя не може i не вносить таких змш. Своею чергою, Corporate Reporting Dialogue при-пускае, що органiзацiя може розкрити несуттеву шфор-мацiю в iнтегрованому звт, але вважае, що включення несуттевою iнформацi! до звiту не повинно при цьому перекривати суттеву шформацш, адже це призведе до того, що зви стане менш зрозумким [2].
У Мiжнародному стандартi штегровано! зв^носй запропонований поетапний процес визначення сутте-востi (рис. 1).
На першому етапi визначаються основнi зна-чущi фактори, тобто чинники, яю впливають або можуть впливати на здатшсть оргашзаци створювати вартють. Значущють факторiв визначаеться шляхом розгляду впливу на таю ключовi елементи, як стратет органiзацi!, !! управлiння, результати дОяль-ностi або перспективи. Суттевють i значущiсть у рамках штегровано! зв^носп розглядаються з точки зору здат-ностi впливати на процес створення вартост компаш!. Зазвичай фактори, обговорюваш особами, надiленими управлiнськими функцОями, вважаються значущими, якщо безпосередньо впливають на вартють. Але також необхОдно враховувати точки зору ключових защкавле-них сторш.
Суттевими можуть бути фактори, яю вОдносно легко врахувати в короткостроковш перспективЬ Якщо таю фактори залишити без уваги, вони можуть надати руй-швну дш в середньо- та довгостроковш перспективЬ
Факти не повинш виключатися зО звпу на тш шд-став^ що оргашзацОя не бажае враховувати !х (у разО !х негативносп) або не знае, як вчинити з ними.
ОскОльки в ОнтегрованОй звОтностО розкриваеться процес створення вартостО органОзацОею впродовж пев-ного перОоду, у звОтО доцОльно представляти порОвняльну ОнформацОю за кОлька перОодОв. ПотрОбно розумОти, що, як правило, ОнформацОя найбОльш суттева в перОод, коли вОдбуваеться подш чи здшснюеться операцОя, i з пли-ном часу вона може втрачати свою вОдносну важливють. Отже, не завжди обов'язково слОдувати одному i тому ж рОвню деталозаци подано! шформаци в наступш перюди.
На другому еташ оцшюеться важливють видь лених на першому еташ значущих чинниюв. Не ва значущО фактори, вОдмОчеш на першому етапО, будуть визнанО суттевими. Аби вОдсОяти несутте-в1 фактори з числа значущих, потрОбно визначити, чи буде значущий фактор досить важливим з точки зору його впливу на створення органОзацОею свое! вартостО, якщо це нараз1 ведомо або визначити його потенцшний ефект. Процес визначення ступеня важливостО е оцОн-кою масштабу впливу фактора. Для оцшки масштабнос-тО потрОбне судження. ОцОнка масштабностО може бути як кОлькОсна, так О якОсна. При оцОнцО масштабОв впливу оргашзацОя розглядае таю аспекти, як: + ккьюсш та яюсш фактори;
и
е о
■О
ю 00
М О
00
Рис. 1. Процес визначення суттевосп в рамках П/Ижнародного стандарту ¡нтегрованоТзвггносп
ЕКОНОМ1КА ЕК0Н0М1КА тдприемствА
+ фiнансовi, операцiйнi, стратегiчнi, репутацiйнi
та нормативы перспективи впливу; + область впливу, внутршню або зовнiшню; + тимчасово'1 перiод. На третьому етапi вiдбуваеться прiоритизацiя на основi вцносно! важливостi. В рамках групи важли-вих факторiв виставляеться прiоритет вцповцно до !х масштабностi. Такий процес дозволяе зосередитися на найбкьш важливих факторах та на тому, як вони вцо-бражаються в штегрованому звiтi.
На четвертому, заключному еташ процесу визна-чення суттевостi видкяеться iнформацiя, яка пiдлягае включенню до штегрованого звiту. Цей процес заснований на професшному судженнi. Вагомi чинники розглядаються з рiзних точок зору, як внутрш-ни, так i зовшшни. Обlективностi цього процесу сприяе регулярна взаемодiя з постачальниками фшансового ка-пiталу й iншими сторонами для гаранти, що штегрова-ний звп вiдповiдае сво'1й основнiй меть
Для зняття протирiччя мiж принципами сутте-востi та стислостi Мiжнародний стандарт штегровано1 звiтностi ключовим елементом процесу визначення сут-тевостi видкяе концепцiю периметра (межi) звiтностi. Визначення меж штегрованого звпу мае два аспекти: + по-перше, це компанш, що представляе фшан-сову звпшсть, тобто це кордони, якi викорис-товуються з метою фшансово1 звпносп; + по-друге, це ризики, можливост та результати, що вiдносяться до шших компанiй / защкавле-них сторiн або пов'язаних з ними, яю виходять за межi компани, що представляе фiнансову звiтнiсть. При цьому таю ризики, можливост та результати повинш мати значний вплив на здатнiсть компани створювати варткть. Для того щоб з усього масиву фшансових i нефь нансових показникiв даних вибрати тi, що необхцно включити до iнтегрованого звпу, попередньо в^дДбрав-ши серед них суттевi показники, свiтова практика оби-рае метод виявлення значущих факторiв (тем). Базовий список значущих тем, яю повиннi вiдображати процес створення компашею вартостi, як правило, складаеться представниками робочо'1 групи з подготовки звiту, тобто оснований на професшному судженш, i потiм вино-ситься на обговорення за участ менеджменту компани i представникiв ключових зацiкавлених сторiн. 1ншим варiантом е побудова матриц суттевих тем: процедура полягае у визначенш спiввiдношення впливу компани на дшльшсть зацiкавлених сторш, економiку, соцiальне оточення i еколопчне середовище. На пiдставi встанов-леного експертно-аналпичним шляхом порогу впливу, теми потрапляють до штегрованого звпу [3].
Отже, до штегрованого звпу доцкьно включити короткий опис процесу визначення суттевост та шдсумюв його визначення, зокрема, шфор-мацiю щодо того, як визначався список значущих тем, як проводилась !х оцшка i як !х список був скорочений до найбкьш суттевих, а також роль (участь) органiв
управлiння компани та шших и спiвробiтникiв i пред-ставникiв зацiкавлених сторiн у цьому процесЬ
Аналiз графiчно наведеного на рис. 1 процесу визначення суттевост в рамках Мiжнародного стандарту штегровано! звiтностi свiдчить про те, що Мiжнарод-ний стандарт штегровано! звiтностi допускае значною мiрою самостiйнiсть професiйного судження при визначенш суттевостЬ
На думку Харламово! О., «...причина полягае в тому, що принцип суттевосй пiдпорядкований принципу професшного судження, оск1льки суттевкть являе собою характерний для кожного шдприемства аспект доречностi i грунтуеться на характерi та/або величинi статей, яких стосуеться ця 1нформад1я^.» [8].
У зв'язку з цим Макймова В. Ф. та Кузша Р. В., стверджують: «Виходячи з того, що наповнення 1нтегро-ваного звпу буде залежати винятково вiд професшного судження менеджменту компанш, iснуе дуже великий ризик того, що управлшський персонал спробуе видь лити сильш сторони компанй i применшити значення негативних подiй^» [6].
На думку Костюченко В. М. та Богатир Н. В., «...сут-тева звпшсть повинна вiдображати рацiональне управ-лшня всiма формами капiталу та мктити iнформацiю про ризики та можливосй в контекстi всiеl дiяльностi корпоративного шдприемства, у тому чи^ постачаль-никiв, клiентiв та iншi вагомi елементи, що виходять за межi пiдприемства, а також визначення контролю з по-зицЦ бухгалтерського облшу...» [4].
Таким чином, застосовуючи принцип суттевостi до iнтегрованоl звiтностi, потрiбно слiдкувати аби вiдсiювати фактори, визначеш як незначнi для формування штегрованого звпу, що не викривили реальне положення органiзацil та Н здатносй створювати вартiсть.
Побоювання щодо викривлення шформаци в iн-тегрованому звт висловлюють також Ляхович Г. I. та Заяць М. Я., на думку яких «одностороння орiентацiя штегровано1 звiтностi на iнвесторiв, обмежена вимога-ми суттевостi та стислосп, створюе значнi перешкоди 'й подальшому обов'язковому застосуванню для вс1х шдприемств, особливо в тих кра1нах, де швестори не е превалюючою групою користувачiв облiковоl iнформа-цй—» [7].
Можливо, для того щоб мiнiмiзувати похибку шд час выбору суттево11нформадЦ (факторiв), шфор-мацiю, яка не вiдповiдае критерiям i ознакам сутте-востi, на еташ визнання и неважливою для включення до iнтегрованого звiту потрiбно включати до роздiлiв 1нтегрованого звпу, призначених для розкриття iнших складових звiтностi, формувати своерiднi примiтки до 1нтегрованого звiту.
Водночас Куцик П. та Корягш М. висловлюють таку позищю: «Однак, навiть введення обмежень у час-тинi суттевостi показниюв для конкретного пiдприем-ства не дозволяе зменшити вплив суб'ективних факто-рiв на процес формування штегровано1 звiтностi пiд-приемства, що в цкому призводитиме до Н непорiвнян-
ност1 поршняно 31 зв1тами 1нших шдприемств 1 втрати и кормсност1 для користувач1в» [5].
Кр1м того, в стандарта не прописана процедура ви-явлення викривлення зв1тно! шформаци шд час засто-сування принципу суттевоста. Причина також криеться у тому, що суттев1сть Грунтуеться на професшному су-дженн1.
ВИСНОВКИ
Таким чином, варто зазначити, що принципу суттевоста в М1жнародному стандарт1 штегровано'! зв1тнос-т1 в1дводиться найбкьш значуще м1сце, що св1дчить про складшсть процесу. У той же час визначення суттевоста в рамках штегровано! зв1тност1 потребуе доопрацюван-ня, насамперед у частиш методичних процедур. Адже у стандарта е ряд суперечливих рекомендацш за визна-ченням значущих чинник1в, що спираеться на професш-не судження ос1б, як1 розробляють зв1т.
Так, наприклад, у п. 1.10 Стандарту сказано: якщо шформащя, включена в 1нтегрований зв1т, ана-лог1чна 1нш1й шформаци, опубл1кован1й оргаш-зац1ею, або заснована на нш, вона готуеться на т1й же п1дстав1, що й 1нша шформац1я, або повинна бути су-мксна з нею. Тобто осккьки одшею з1 складових ште-грованого звггу е ф1нансова 1нформац1я, на основ1 яко! складен1 зв1ти, що подаються до контролюючих орган1в, то суттевкть тако! шформаци у склад1 штегрованого зв1ту потр1бно визначати не за професшним судженням, а за нормами МСФО. Тобто в деяких випадках шститут професшного судження буде блоковано встановленням ккьюсних критерив.
Отже, визначення суттевоста як пров1дного принципу формування штегровано! звпноста е багатогран-ним процесом та потребуе подальшого досл1дження. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. The International IR Framewor. URL: http://integrated reporting.org/wp-content/uploads/2013/12/13-12-08-THE-INTERNATIONAL-IR-FRAMEWORK-2-1.pdf
2. Corporate Reporting Dialogue. URL: http://corporatere portingdialogue.com/wp-content/uploads/2016/03/Statement-of-Common-Principles-of-Materiality1.pdf
3. Агеев А. И., Галушкина М. В., Копкова Е. В., Смирнова В. А., Штукельбергер К. М. Интегрированная отчетность: вызов менеджменту. М. : ИНЭС, 2016. 212 с.
4. Костюченко В. М., Богатир Н. В. 1нтегрована звггысть як шновацшна модель звггносп корпоративних пiдпри£мств УкраТни. Глобальн та нацональн проблеми eKOHOMiKU. 2015. Вип. 8. С. 1126-1130.
5. Куцик П., Коряпн М. 1нтегрована звггшсть як нова парадигма розвитку бухгалтерсько! 3BiTHOCTi. Бухгалтерский облкiаудит. № 5. 2015. С. 11-18.
6. Макамова В. Ф., Кузша Р. В. Деякi питання формування складу фiнансових i нефшансових показникiв штегровано! звiтностi. Науковий вкник Мукач'вського державного унвер-ситету. Сер'я Економ'ша. 2015. Вип. 2 (4). Ч. 1. C. 243-249.
7. Ляхович Г. I., Заяць М. Я. КонцепцГя штегровано! звггносп: Гсторичш аспекти виникнення та проблеми впроваджен-ня. Науковий вкник Херсонського державного унверситету. 2016. Вип. 16. Ч. 2. С. 141-146.
8. Харламова О. В. Методолопя формування та архтекто-шка транспарентно! звгтносп : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.09. Харгав, 2015. 41 с.
Науковий керiвник - Пилипенко А. А.,
доктор економтних наук, професор, завщувач кафедри бухгалтерського облту
Харгавського нацюнального економГчного ушверситету
Гм. С. Кузнеця
REFERENCES
Ageyev, A. I. et al. Integrirovannaya otchetnost: vyzov mened-zhmentu [Integrated reporting: a challenge to management]. Moscow: INES, 2016.
"Corporate Reporting Dialogue" http://corporatereporting-dialogue.com/wp-content/uploads/2016/03/Statement-of-Com-mon-Principles-of-Materiality1.pdf
Kharlamova, O. V. "Metodolohiia formuvannia ta arkhitek-tonika transparentnoi zvitnosti" [Methodology of formation and architectonics of transparent reporting]: avtoref. dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.09, 2015.
Kostiuchenko, V. M., and Bohatyr, N. V. "Intehrovana zvitnist yak innovatsiina model zvitnosti korporatyvnykh pidpryiemstv Ukrainy" [Integrated reporting as an innovative reporting model for corporate enterprises in Ukraine]. Hlobalni ta natsionalni prob-lemy ekonomiky, no. 8 (2015): 1126-1130.
Kutsyk, P., and Koriahin, M. "Intehrovana zvitnist yak nova paradyhma rozvytku bukhhalterskoi zvitnosti" [Integrated reporting as a new paradigm for the development of accounting reporting]. Bukhhalterskyioblikiaudyt, no. 5 (2015): 11-18.
Liakhovych, H. I., and Zaiats, M. Ya. "Kontseptsiia intehro-vanoi zvitnosti: istorychni aspekty vynyknennia ta problemy vpro-vadzhennia" [Integrated Reporting Concept: Historical Aspects of Emergence and Implementation Issues]. Naukovyi visnyk Khersons-koho derzhavnoho universytetu vol. 2, no. 16 (2016): 141-146.
Maksimova, V. F., and Kuzina, R. V. "Deiaki pytannia formuvannia skladu finansovykh i nefinansovykh pokaznykiv intehro-vanoi zvitnosti" [Some questions about the composition of financial and non-financial indicators of integrated reporting]. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika vol. 1, no. 2 (4) (2015): 243-249.
"The International IR Framewor" http://integratedreporting. org/wp-content/uploads/2013/12/13-12-08-THE-INTERNATI0NAL-IR-FRAMEW0RK-2-1.pdf
