CC BY
13
ЗНАЧЕННЯ ДИСФУНКЦП ЕНДОТЕЛ1Я ТА Р1ВНЯ МАРКЕР1В ЗАПАЛЕННЯ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ОЦ1НКИ РИЗИКУ НЕСПРИЯТЛИВОГО ПЕРЕБ1ГУ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ Вознюк Л.А., Дорошкевич 1.О., Клекот О.О., Кириченко О. В. Проведет дослщження nepe6iry 1ХС свiдчать про те, що поряд з проатерогенними змшами лiпiдного складу KpoBi хворих на 1ХС спостерiгалося збiльшення концентрацп С-реактивного протешу (СРП) та прозапальних цитоютв (ФНП-а) в порiвняннi з нормативами контрольно! групи. Охарактеризовано закономiрностi наявност кореляцiйних зв'язкiв мiж ступенем збшьшення рiвня СРБ i ШОЕ, особливо у хворих з ГКС (r = 0,48, p<0,01). Виявлено стутнь збiльшення фактору Вiллебранда в грут пацieнтiв з фатальним i нефатальним шфарктом мiокарда, який був значно бшьшим, нiж в групi пащенив iз 1ХС з неускладненим перебтом. Збiльшення рiвня СРП не поступалося по частой ДЛП i спостерталося у бiльшостi хворих 1ХС (65,3%). Визначились кореляцтн зв'язки мiж виражентстю ремоделювання екстракранiальних артерiй i вмютом ФНП-а (r = 0,30, <0,05) i менш виражений зв'язок з концентращею 1Л- 6 (r = 0,25, р<0,05).
Ключовi слова: iшемiчна хвороба серця, прозапальнi цитокiни, СРП, фактор Вшлебранда, холестерин.
Стаття надтшла 1.07.18 р.
ЗНАЧЕНИЕ ДИСФУНКЦИИ ЭНДОТЕЛИЯ И УРОВНЯ МАРКЕРОВ ВОСПАЛЕНИЯ ДЛЯ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ОЦЕНКИ РИСКА НЕБЛАГОПРИЯТНОГО ТЕЧЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА Вознюк Л.А., Дорошкевич И.А., Клекот А. А., Кириченко О. В.
Проведенное исследование течения ИБС свидетельствует о том, что вместе с проатерогенными изменениями липидного состава крови больных ИБС наблюдалось увеличение концентрации С-реактивного протеина (СРП) и провоспалительных цитокинов (ФНП-а) в сравнении з нормативами контрольной группы. Охарактеризованы закономерности наличия корреляционных связей между степенью увеличения уровня СРП и СОЭ, особенно у больных с ОКС (r = 0,48, p<0,01). Выявлена степень увеличения фактора Виллебранда в группе пациентов с фатальным и нефатальным инфарктом миокарда, который был значительно больше, чем в группе пациентов с ИБС с неосложненным течением. Увеличение уровня СРП не уступало по частоте ДЛП и наблюдалось у большинства больных ИБС (65,3%). Определялись корреляционные связи между выраженностью ремоделирования экстракраниальных артерий и содержанием ФНП-а ( r =0,30, <0,05) и менее выраженная связь с концентрацией ИЛ- 6 (r = 0,25, р<0,05).
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, провоспалительные цитокины, СРП, фактор Виллебранда, холестерин.
Рецензент Катеренчук 1.П.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-1-67-21 УДК 616-071.1.616-056.8.616.831-005.6
ДО С Л1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВНУТР1ШН1Х ФАКТОР1В РИЗИКУ НА ЧАС ВИНИКНЕННЯ 1ШЕМ1ЧНОГО 1НСУЛЬТУ
E-mail: healermaster@gmail.com
Метою дослщження було визначити вплив внутршшх модифкованих факгх^в ризику на час виникнення iшемiчного шсульту. Проведено клшжо-невролопчне та нейровiзуалiзацiйне обстеження 300 хворих, як перенесли гострий iшемiчний шсульт (чоловшв - 196, жшок - 104) вжом вщ 42 до 84 роюв (середнш вж - 65,2 ± 8,7 року). Фактор артерiальноI ппертензп спостерiгався серед всiх груп пащенив. Фактор миготливо! аритмii мав ч^ку асоцiацiю з денним та вечiрнiм перiодом (1 i 2 групи), що абсолютно збжаеться з особливостями виникнення кардiоемболiчного пiдтипу iшемiчного iнсульту. Фактор атеросклерозу складав велике значення для вЫх груп. В той же час фактор цукрового дiабету демонстрував значне тдвищення саме для пащенив 3-I групи (82,9 %), що пiдтверджуе зв'язок глiкемiчних метаболiчних порушень з вегетативною регулящею судин в нiчний перiод. Предиктор надмiрноI ваги продемонстрував вагому присутшсть у всiх пацiентiв, але ч^ку тенденцiю превалювання саме в 2-й та 3-й групах. Рiвень холестерину, який виявляли серед пащенив з шсультом, мав дещо iншу тенденщю - в 1-й групi спостерiгався незначний рiвень гiперхолестеринемiI (5,4 ± 0,5 ммоль/л); для 2-I групи бiльш властивим був високий рiвень гiперхолестеринемiI (7,3 ± 0,7 ммоль/л); в 3-й грут, не зважаючи на вщносне превалювання надмiрноI ваги, мав мюце помiрний рiвень гiперхолестеринемiI (5,8 ± 0,5 ммоль/л). Внутрiшнi фактори ризику ввдграють важливу роль у виникненн церебральноI iшемiI, але демонструють виражену неспецифiчнiсть у виявленнi впливу на час виникнення патологи.
IGii040Bi слова: шсульт, час виникнення, внутршш фактори ризику.
Робота е фрагментом «Клтжо-патогенетична характеристика та фактори ризику гострого iшемiчного шсульту залежно вiд часу виникнення: особливостi дiагностики, л^вання та прогнозу», номер державноI реестраци 0114и006316.
На сьогодшшнш день проблема гострого iшемiчного шсульту залишаеться одшею iз найбшьш важливих в сучаснш медичнiй науцi. Це обумовлено тим, що дана патолопя е одною iз найбiльш поширених причин смертност та порушення працездатностi людей як в Укра1ш, так i в усьому свт. Оскiльки лiкування iшемiчного iнсульту залишаеться дороговартiсним i часто недостатньо ефективним, свiтовi оргашзацп по боротьбi з iнсультом роблять наголос на профшактищ даного захворювання [2].
В основi профiлактики iшемiчного iнсульту важливу роль вiдiграе ч^ке визначення та унiфiкацiя факторiв ризику церебрально! шеми [1]. Дослiдники всього св^у рекомендують в
© А.О. Волосовець, 1.С. Зозуля, 2019
розробщ програми профшактики звертати основну увагу не на немодифшоваш предиктори (вш, стать, раса тощо), на яю не можна вплинути, а на «внутршш» модифiкованi фактори ризику цереброваскулярно! катастрофи (артерiальна гiпертензiя, гiперхолестеринемiя, цукровий дiабет тощо) [6]. Проте у вчених залишаеться ще багато питань стосовно особливостей впливу цих предикторiв на перебiг та елементи патогенезу iшемiчного iнсульту.
Метою дослiдження було визначити вплив внутршшх модифiкованих факторiв ризику на час виникнення iшемiчного iнсульту.
Матерiал та методи дослщження. Нами було проведено клiнiко-неврологiчне та нейровiзуалiзацiйне обстеження 300 хворих, як перенесли гострий iшемiчний iнсульт (чоловшв -196, жiнок - 104) вшом вiд 42 до 84 роюв (середнiй вiк - 65,2 ± 8,7 року). Критерiями включення в дане дослiдження були: вш пацiентiв вiд 40 до 85 роюв; верифiкований на МРТ iшемiчний характер вогнища iнсульту; згода пащента або його законного представника.
Вшх пацiентiв роздiлили на три групи зпдно перiоду доби, коли виник iшемiчний iнсульт:
- 1 група, пацiенти яко! постраждали вiд церебрально! шеми в денний перiод (8:00-14:59);
- 2 група, серед пащенпв яко! шсульт спостерiгався у вечiрнiй час (15:00-21:59);
- 3 група, де у пащенпв iшемiчний шсульт виникав у шчний час (22:00-7:59).
Обстеження проводили за единою програмою з використанням формалiзованих карт.
Клшко-невролопчне обстеження включало ретельне вивчення анамнезу, темпу розвитку шсульту, строкiв госпiталiзацi! та початку лiкування. Детально аналiзувався соматичний та неврологiчний статус хворих на момент госпiталiзацi!. З'ясовували даш про перенесенi гострi порушення мозкового кровооб^у та iнших органiв-мiшеней: шфаркт мiокарда, захворювання нирок, наявнiсть шших соматичних захворювань. Постiйно здiйснювали контроль за рiвнем системного артерiального тиску. Також з'ясовували даш про початок перших симптомiв шсля перенесеного шсульту, сощальний анамнез та данi про лшування хворих на догоспiтальному еташ.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Найбшьш значимими у вiтчизнянiй популяци внутрiшнiми факторами гострого мозкового шсульту було визначено наступи елементи [5]: артерiальна гiпертензiя, атеросклероз судин, цукровий дiабет, миготлива аритмiя та ожиршня.
Артерiальна гiпертензiя (АГ) мае виражений негативний вплив на стан церебрально! судинно! системи i призводить до численно! мшротравматизаци ендотелiю та зриву судинно! ауторегуляцi!. Цей фактор ризику мае найбшьший вплив на виникнення iшемiчного iнсульту атеротромботичного (пошкодження ендотелда обумовлюе субстрат для формування атеросклеротичних бляшок та тромбiв) та лакунарного шдтишв (удар пульсово! хвилi спричинюе ерозування бляшки та вивiльнення !! вмiсту в судинне русло з наступною емболiзацiею мiлких судин), проте АГ зус^чаеться майже у вшх пацiентiв з гострою iшемiею мозку [4].
Атеросклероз судин (АС) е результатом впливу АГ разом з шшими елементами метаболiчного синдрому на судинне русло пащента. Формування бляшок на стшках судин е основною причиною двох вищеописаних механiзмiв шеми [9].
Цукровий дiабет, переважно 2 типу, за рахунок токсичного впливу гшергакеми на стiнку судин спричинюе пошкодження ендотелда та формуе субстрат для виникнення АС та розвитку мшроангюпатш, в тому чи^ i в мозкових судинах [3].
Миготлива аршмя являе собою один з головних чинниюв формування тромбу в кардiальних камерах (порушення ритму пульсових хвиль спричинюе ушкодження форменних елеменпв кровi та формування в порожнинах серця кардiоемболiв, що попадаючи у велике коло кровообiгу, можуть спричинити кардiоемболiчний мозковий iнсульт). Важливу роль у формуваннi кардiоемболiв також вщграють перенесенi кардiальнi операцi!, iмплантацiя штучних клапанiв серця, варикозне розширення вен нижшх кiнцiвок, аутоiмуннi захворювання та бактерiальний ендокардит, проте щ фактори зустрiчаються порiвняно рiдко, в той час як миготлива аршмя залишаеться найбшьш частим фактором, який повинен брати до уваги кожен клшщист [7].
Ожиршня мае тюний зв'язок як iз зовшшшми (сощальними), так i з внутршшми факторами iшемiчного iнсульту. Звичайно, адже неправильне харчування та гiподинамiя разом iз гiперхолестеринемiею та зниженням концентраци лiпопроте!дiв високо! щiльностi спричинюють як значне наростання маси тша (що збшьшуе навантаження на серцево-судинну систему), так i формування атеросклеротичних бляшок внаслщок «ендотелiального» запального окисления лшопроте!дав з !х наступною руйнацiею та фагоцитуванням макрофагальними клiтинами - генез так званих «тноцш!в», субстрату бляшки [8].
Для бшьш детального аналiзу патогенезу виникнення iнсульту в рiзнi перiоди доби нами було проведено асощащю мiж пацiентами рiзних груп та особливостями спектру внутршшх факторiв ризику iшемiчного iнсульту (таб. 1):
Таблиця 1
Вплив внутршшх (|):ik"i ()|)iii ризику на першд доби виникнення taeMÍ4Horo шсульту
Показник Групи пащенпв
1-ша (n=146) 2-га (n=107) 3-тя (n=47)
Артер1альна ппертетая 146 (100%)* 107(100 %)* 47(100 %)*
Атеросклероз судин 95 (65,1%) 76 (71,1 %) 47 (100 %)*
Цукровий д1абет 8 (5,4 %) 23 (21,4 %) 39 (82,9 %)
Миготлива аритм1я 48 (16,0 %) 20 (25,0 %) -
Ожиршня 37 (25,3 %) 69 (64,4 %) 35 (74,4 %)
Примiтка: * - вщповщна ознака спостерiгаeться у бiльше шж 95% пацieнтiв, що вказуе на достсдарний вплив ознаки на ризик виникнення шсульту (р < 0,05).
Проанатзувавши отриманi данi, можна побачити, що фактор артерiально! гшертензи спостер^ався серед всiх груп, що, безперечно, вказуе на великий вплив даного предиктора на розвиток вшх варiантiв церебрально! шеми, проте робить цей фактор вкрай неспецифiчним для дiагностики.
В свою чергу, фактор миготливо! аритмi! мав чiтку асоцiацiю з денним та вечiрнiм перiодом (1 i 2 групи), що абсолютно збтаетъся з особливостями виникнення кардiоемболiчного пiдтипу iшемiчного iнсульту.
Цiкаво вщм^ити, що фактор атеросклерозу складав велике значення для всiх груп. В той же час фактор цукрового дiабету демонстрував значне пiдвищення саме для пащенпв 3-! групи (82,9 %), що шдтверджуе зв'язок глiкемiчних метаболiчних порушень з вегетативною регулящею судин в нiчний перiод.
Предиктор надмiрно! ваги продемонстрував вагому присутшсть у всiх пацiентiв, але ч^ку тенденцiю превалювання саме в 2-й та 3-й групах, що дозволяе асощювати цей фактор з ризиком виникнення атеротромботичного шдтипу iшемiчного шсульту.
Проте рiвень холестерину, який виявляли серед пащенпв з iнсультом, мав дещо шшу тенденцiю - в 1-й груш спостертався незначний рiвень гiперхолестеринемi! (5,4 ± 0,5 ммоль/л); для 2-! групи бшьш властивим був високий рiвень гiперхолестеринемi! (7,3 ± 0,7 ммоль/л); в 3-й груш, не зважаючи на вщносне превалювання нацмiрно! ваги, мав мюце помiрний рiвень гiперхолестеринемi! (5,8 ± 0,5 ммоль/л).
Внутрiшнi фактори ризику вщграють важливу роль у виникненш церебрально! iшемii, але демонструють виражену неспецифiчнiсть у виявленнi впливу на час виникнення патологи, що обумовлюе необхщшсть аналiзу iнших факторiв ризику з бшьш вираженою специфiчнiстю. Певну диференщащю показав лише рiвень холестерину, що превалював у 2 та 3 групах та виявлений цукровий дiабет, який здебiльшого виникав серед пащенпв 3-! групи.
1. Zozulya AI, Zozulya IS, Volosovets AA. Oslozhneniya ishemicheskogo insul'ta: diagnostika, lecheniye, profilaktika i reabilitatsiya. Psikhiatriya, psikhoterapiya i klin. psikhologiya. 2017; 8(3):375-81. [in Russian]
2. Mishchenko TS. Epidemiologiya tserebrovaskulyarnykh zabolevaniy i organizatsiya pomoshchi bol'nym s mozgovym insul'tom v Ukraine. Ukr. vísn. psikhonevrologíí. 2017; 25(1):22-4. [in Russian]
3. Adamsson Eryd S, Gudbjornsdottir S, Manhem K, Rosengren A, Svensson AM, Miftaraj M, et al. Blood pressure and complications in individuals with type 2 diabetes and no previous cardiovascular disease: national population based cohort study. BMJ. 2016 Aug 4; 354:i4070.
4. Cai A, Zhong Q, Liu C, Zhou D, Li X, Zhang Y, et al. Associations of systolic and diastolic blood pressure night-to-day ratios with atherosclerotic cardiovascular diseases. Hypertens Res. 2016 Dec; 39(12):874-878.
5. Heart Protection Study Collaborative Group. MRC/BHF Heart Protection Study of cholesterol lowering with simvastatin in 20,536 high-risk individuals: a randomised placebo-controlled trial. Lancet. 2002 Jul 6; 360(9326):7-22.
6. Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, Redon J, Zanchetti A, Bohm M, et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens. 2013 Jul; 31(7):1281-357.
7. Singer DE, Albers GW, Dalen JE, Go AS, Halperin JL, Manning WJ. Antithrombotic therapy in atrial fibrillation: the Seventh ACCP Conference on Antithrombotic and Thrombolytic Therapy. Chest. 2004 Sep; 126(3 Suppl):429S-56S.
8. Segula D. Complications of obesity in adults: a short review of the literature. Malawi Med J. 2014; 26(1):20-4.
9. Tsivgoulis G, Safouris A, Kim DE, Alexandrov AV. Recent Advances in Primary and Secondary Prevention of Atherosclerotic Stroke. J Stroke. 2018; 20(2):145-166.
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ВНУТРЕННИХ ФАКТОРОВ РИСКА НА МОМЕНТ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА Волосовец А. А., Зозуля И. С.
Целью исследования было определить влияние внутренних модифицированных факторов риска на момент возникновения ишемического инсульта. Нами было проведено клинико-неврологическое и нейровизуализационных обследования 300 больных, перенесших острый ишемический инсульт (мужчин -196, женщин - 104) в возрасте от 42 до 84 лет (средний возраст -65,2 ± 8,7 года). Фактор артериальной гипертензии наблюдался среди всех групп пациентов. Фактор мерцательной аритмии имел четкую ассоциацию с дневным и вечерним периодом (1 и 2 группы), абсолютно совпадает с особенностями возникновения кардиоэмболического подтипа ишемического инсульта. Фактор атеросклероза составлял большое значение для всех групп. В то же время фактор сахарного диабета демонстрировал значительное повышение именно для пациентов 3-й группы (82,9%), что подтверждает связь гликемических метаболических нарушений с вегетативной регуляцией сосудов в ночное время. Предиктор избыточного веса продемонстрировал значительную присутствие во всех пациентов, но четкую тенденцию превалирования именно во 2-й и 3-й группах. Уровень холестерина, который проявляли среди пациентов с инсультом, имел несколько иную тенденцию - в 1-й группе наблюдался незначительный уровень гиперхолестеринемии (5,4 ± 0,5 ммоль / л); для 2-й группы более присущим был высокий уровень гиперхолестеринемии (7,3 ± 0,7 ммоль / л); в 3-й группе, несмотря на относительное преобладание избыточного веса, имел место умеренный уровень гиперхолестеринемии (5,8 ± 0,5 ммоль / л). Внутренние факторы риска играют важную роль в возникновении церебральной ишемии, но демонстрируют выраженную неспецифичность в выявлении влияния на время возникновения патологии.
Ключевые слова: инсульт, время возникновения, внутренние факторы риска.
Стаття надтшла 20.08.18 р.
INVESTIGATION OF THE INTERNAL RISK
FACTORS INFLUENCE ON THE TIME OF THE ISCHEMIC STROKE ONSET Volosovets A.O., Zozulya I.S.
The purpose of the present study was to determine the effect of internal modified risk factors at the time of the ischemic stroke onset. We performed a clinical, neurological and neuroimaging study of 300 patients who suffered an acute ischemic stroke (men - 196, women - 104) aged 42 to 84 years (average age - 65.2 ± 8.7 years). The factor of arterial hypertension was observed among all groups of patients. The factor of the arrhythmia had a clear association with the daytime and evening period of occurance of stroke (groups 1 and 2), which is exactly the same as the appearance of the cardioembolic subtype of ischemic stroke. The factor of atherosclerosis has demonstrated great importance for all groups. At the same time, the factor of diabetes showed a significant increase just for patients in group 3 (82.9%), which confirms the association of glycemic metabolic disorders with autonomic vascular regulation at night. The predictor of overweight has shown a strong presence in all patients, but a clear tendency prevalence is in the 2nd and 3rd groups. The level of cholesterol among patients with stroke, had a slightly different trend - in the 1st group there was an insignificant level of hypercholesterolemia (5.4 ± 0.5 mmol / l); In the 2nd group was higher level of hypercholesterolemia (7.3 ± 0.7 mmol / l); In the 3rd group, despite the relative prevalence of overweight, we have discovered a moderate level of hypercholesterolemia (5.8±0.5 mmol/l). Internal risk factors play an important role in the occurrence of cerebral ischemia. Also they have shown high level of nonspecificity in detecting the effect on the time of stroke onset.
Key words: stroke, time of occurrence, internal risk factors.
Рецензент Дельва М.Ю.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-1-67-24 УДК 614.2:34:615.85/86-057.36-058.65(477)
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ПСИХОЛОГ1ЧНО1 РЕАБЫ1ТАЦП УЧАСНИК1В АНТИТЕРОРИСТИЧНО! ОПЕРАЦП
E-mail: ks.tur2016@gmail.com
Психолопчна реабштащя е дуже важливим питанням не тшьки для самих учасниюв антитерористично! операцп (надалi - АТО), а й для всього сустльства, але через новизну та специфку дано! проблеми для Укра!ни науково залишаеться мало дослщженим. У статп здшснено науково-теоретичний аналiз нормативно-правово! бази психолопчно! реабштацп учасниюв АТО. Проаналiзованi основн нормативно-правовi акти, що регулюють питання психолопчно! реабштацп учасниюв АТО та проведено !х систематизащю. Сукупшсть проаналiзованих нормативно-правових акпв, спрямованих на психолопчну реабштащю учасниюв АТО можна згрупувати за юридичною силою та суб'ектами !х видання, вони формують правовий мехашзм державного управлшня зазначеними сустльними вщносинами. Встановлено, що нормативно-правова база психолопчно! реабштацп не вщповщае потребам сьогодення, а також не узгоджуеться iз загальновизнаними мiжнародними нормами i стандартами. Необхщно удосконалювати та актуалiзувати законодавство в сферi психолопчно! реабштацп, що сприятиме полтшенню !! оргашзацп та оптимiзуватиме мехашзм i процедури прийняття ршень у цш сфер! Таю заходи сприятимуть зменшенню витрат бюджетних кош™ та тдвищать ефективтсть надання реабштацшних послуг.
Ключовi слова: реабштащя, психолопчна реабштащя, реабштацшна послуга, учасник антитерористично! операцп, нормативно - правова база реабштацп.
Актуальшсть розроблення та реал!зац!! проект!в, спрямованих на забезпечення полшшення здоров'я учасниюв АТО, !хнього псих!чного та морального стану, шдвищення ефективност! надання реабштацшних послуг призводить до необхщносп науково-теоретичного анал1зу, обгрунтування та систематизацп нормативно-правово! бази регулювання в1дносин у сфер! охорони здоров'я та надання реабштацшних послуг. Анал!з останн!х досл!джень та публ!кац!й засв!дчуе значний !нтерес
© О.Д. Гавловський, 1.А Голованова, 2019 24
