Научная статья на тему 'ІНФАРКТ МіОКАРДУ ТА іНСУЛЬТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ 2 ТИПУ: ЕПіДЕМіОЛОГіЧНі ТА СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНі АСПЕКТИ'

ІНФАРКТ МіОКАРДУ ТА іНСУЛЬТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ 2 ТИПУ: ЕПіДЕМіОЛОГіЧНі ТА СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНі АСПЕКТИ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
65
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ / іНСУЛЬТ / іНФАРКТ / ОСОБЛИВОСТі ПЕРЕБіГУ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Крушинська З.Г.

Мета: Вивчити епідеміологічні та соціальноекономічні особливості інфаркту міокарду (ІМ) та інсульту у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Матеріали та методи. Пацієнти були розподілені на 3 групи: до першої групи увійшли всі хворі на ЦД, які взяли участь у дослідженні (n=1999), до другої групи хворі на ЦД з першої групи з ІМ (n=201), до третьої групи хворі на ЦД з першої групи з інсультом (n=155). Кожна група також була розподілена з урахуванням статі хворого. Особливості перебігу ІМ та інсульту у хворих на ЦД (вік, стать, соціальний статус, місце проживання, тривалість захворювання, рівень глікованого гемоглобіну, частота ускладнень та супутньої патології, наявність ожиріння, схеми лікування) і взаємозв’язок між ними вивчалися з використанням порівняльного аналізу отриманих даних. Результати. У першій групі частка хворих обох статей практично не відрізняється, у другій групі більшість становлять чоловіки (55,7%), у третій групі жінки (58,1%). Аналогічна ситуація спостерігається також при дослідженні частоти ІМ та інсульту у хворих на ЦД в залежності від статі пацієнта: серед хворих на ЦД з ІМ переважають чоловіки (10,9 проти 9,1% у жінок), з інсультом жінки (9,2 проти 6,4%). Середній вік пацієнтів першої групи на час дослідження становив 59,4 року проти 64,7 року в другій групі та 62,4 року в третій групі хворих. Не зареєстровано жодного пацієнта віком до 40 років у другій та третій групах, а мінімальний вік у першій групі більш ніж удвічі нижчий за аналогічний показник у другій та третій групах (20 років проти 43-48 років). Частка пацієнтів з соціально незахищених верств населення у першій групі становить 71,4%, у другій та третій групах цей показник перевищує 80% (81,1 та 82,6% відповідно), найвище у жінок по всіх трьох групах (81,2; 86,5 та 87,8% відповідно). Більшість хворих по всіх трьох групах проживає у містах-мегаполісах (60,8%), а також у депресивних у соціально-економічному плані регіонах (21,8%) та на підконтрольній території окупованих регіонів (4,9%). Повторний ІМ було зареєстровано у 3% хворих на ЦД, особливо у жінок (3,4% проти 2,7% у чоловіків). Більш ніж утричі частіше за повторний ІМ траплявся повторний інсульт (9,7%), удвічі частіше у жінок (12,2% проти 6,2% у чоловіків). Частка хворих на ІМ серед хворих на інсульт удвічі вища за аналогічний показник серед усіх хворих на ЦД (20,7 та 10,1% відповідно), насамперед за рахунок чоловіків (33,9 проти 10,9% серед усіх пацієнтів), частота ІМ у жінок третьої групи незначно більше за такий показник по першій групі 11,1 та 9,1% відповідно. Частка хворих на інсульт серед пацієнтів з ЦД та ІМ удвічі більше за аналогічний показник серед усіх хворих на ЦД (15,5 проти 7,8% відповідно), утричі частіше у чоловіків (17,9 проти 6,4% відповідно), незначно більше у жінок (12,5 та 9,2% відповідно). Середній рівень глікованого гемоглобіну по всіх трьох групах фактично на одному рівні (у першій групі 9,0, другій групі 9,1, третій групі 8,9) та відповідає декомпенсації ЦД, найбільше у жінок по трьох групах (9,2; 9,3 та 9,1 відповідно). Висновки. Встановлено суттєві відмінності між частотою ЦД і частотою ІМ та інсульту у цих хворих залежно від статі пацієнта. Середній вік хворих на ЦД з ІМ та інсультом та середня тривалість захворювання на ЦД вищі порівняно з загальною популяцією хворих на ЦД. Переважну більшість становлять соціально-незахищені верстви населення. Повторні захворювання на ІМ та інсульт у хворих на ЦД частіше у жінок. Частота перехресних захворювань (ІМ у хворих на ЦД та інсульт, інсульт у хворих на ЦД та ІМ) удвічі перевищує показники частоти ІМ та інсульту серед хворих на ЦД, втричі частіше у чоловіків.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Крушинська З.Г.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ІНФАРКТ МіОКАРДУ ТА іНСУЛЬТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ 2 ТИПУ: ЕПіДЕМіОЛОГіЧНі ТА СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНі АСПЕКТИ»

лiмфогенне метастазування - 36,7%, вiддалене метастазування в леген - 5,2%). З часом пщвищення якостi ультразвуковой i цитолопчно''' дiагностики дозволило збiльшити кiлькiсть операцш, якi проведенi на раннiх а^ях розвитку карцином - до 59,8% спостережень. В терапевтичному протоколi була використана тактика рестратифкацП' ризику на етапах лкування, з визначенням обсягу хiрургiчного втручання, характеру терапП' радюактивним йодом i супресивноТ терапГТ левотироксином.

Проведено 5267 (90,3%) тиреоТ'дектомм, 563 (9,7%) лобектомш при мiнiмально-iнвазивнiй паптярнш карциномi, 1633 (29%) дисекцiй ши'Т рiзного обсягу. При локально-iнвазивних пухлинах виконувались операцп з резекцieю оргаыв аеродигестивного тракту. В бiльшостi випадтв при розповсюджених формах захворювання виконання тиреоТ'дектомП' з дисекцieю центрального та, при необхщносп, бокових вiдсiкiв ши'Т з подальшою аблацieю радiоактивним йодом дозволило знизити ктьккть рецидивiв в 2,5 рази. Рецидивы та резидуальн йодрезистентн метастази призвели до повторних операцш. Виконання профтактично''' дисекцП' центрального вщаку ши''' дозволило покращити

Дата надходження до редакци 09.10.2018 р.

дiагностику мiкрометастазiв, досягти зниження рiвня передаблацiйного тиреоглобулiну та знизити променеве навантаження при терапп!131. Виконання лобектомп при мiнiмально-iнвазивнiй папiлярнiй карциномi категорП' Т1 е досить радикальним втручанням i не збiльшуе ризик розвитку рецидиву. Застосування диференцiйованого лiкувального пщходу дозволило досягти сприятливих результатiв лкування. Безрецидивна виживанiсть протягом 5 ротв становила 95,7%, 10 рокiв - 92,5% i 15 рокiв - 79,4%. Кумулятивне пlятирiчне виживання за методом Каплан-Мейер становило 99,1%, десятирiчне - 98,9%, п|ятнадцятирiчне - 98,9%.

Висновки. СтратегН' лкування папiлярних тирео'дних карцином у населення Укра'ни мають носити персонiфiкований характер. В бтьшосп випадкiв залишаеться виправданим радикальний протокол лкування, який оснований на виконанн тиреощектоми з дисекцiею ши''' та аблацшною терапiею 1131. В груп низького ризику при мiнiмально-iнвазивнiй паптярнш карциномi можливе виконання гемiтирео'''дектомN з наступною супресивною терапiею левотироксином.

|-|Нр5://Со1.огд/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150175

1НФАРКТ М1ОКАРДУ ТА 1НСУЛЬТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ: ЕШДЕМЮЛОГ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ

З.Г. Крушинська

Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргатв 7 тканин МОЗ Украгни

Мета: Вивчити епщемюлопчы та со^ально-економiчнi особливостi iнфаркту мiокарду (1М) та Ысульту у хворих на цукровий дiабет (ЦД) 2 типу.

Матерiали та методи. Пацiенти були розподтеы на 3 групи: до першо''' групи увiйшли всi хворi на ЦД, як взяли участь у дослщжены (п=1999), до друго''' групи - хворi на ЦД з першо''' групи з 1М (п=201), до третьо''' групи - хворi на ЦД з першо''' групи з шсультом (п=155). Кожна група також була розподтена з урахуванням статi хворого.

Особливостi перебiгу 1М та iнсульту у хворих на ЦД (вк, стать, соцiальний статус, мкце проживання,

тривалiсть захворювання, рiвень глiкованого гемоглобiну, частота ускладнень та супутньо''' патологи, наявнiсть ожирiння, схеми лкування) i взаемозв'язок мiж ними вивчалися з використанням порiвняльного аналiзу отриманих даних.

Результати. У першш групi частка хворих обох статей практично не вiдрiзняеться, у друпй групi бiльшiсть становлять чоловiки (55,7%), у третш групi - жшки (58,1%). Аналогiчна ситуацiя спостерiгаеться також при дослщжены частоти 1М та шсульту у хворих на ЦД в залежносп вiд статi патента: серед хворих на ЦД з 1М переважають чоловiки (10,9 проти

Кл^чна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя 4 (64) 2018

93

9,1% у жшок), з шсультом - жшки (9,2 проти 6,4%).

Середнiй bîk пацieнтiв першоТ групи на час дослщження становив 59,4 року проти 64,7 року в другш груп та 62,4 року в третш групi хворих. Не зареестровано жодного патента вiком до 40 ротв у другiй та третiй групах, а м^мальний вiк у першш групi бiльш нiж удвiчi нижчий за аналопчний показник у друпй та третш групах (20 ротв проти 43-48 ротв).

Частка па^етчв з соцiально незахищених верств населення у першш груп становить 71,4%, у друпй та третш групах цей показник перевищуе 80% (81,1 та 82,6% вщповщно), найвище у жшок по всiх трьох групах (81,2; 86,5 та 87,8% вщповщно). Бiльшiсть хворих по вах трьох групах проживае у мiстах-мегаполiсах (60,8%), а також у депресивних у соцiально-економiчному план регiонах (21,8%) та на пщконтрольнш територП' окупованих репоыв (4,9%). Повторний 1М було зареестровано у 3% хворих на ЦД, особливо у жшок (3,4% проти 2,7% у чолов^в). Бтьш ыж утричi частiше за повторний 1М траплявся повторний iнсульт (9,7%), удвiчi частiше у жiнок (12,2% проти 6,2% у чолов^в). Частка хворих на 1М серед хворих на шсульт удвiчi вища за аналопчний показник серед уах хворих на ЦД (20,7 та 10,1% вщповщно), насамперед за рахунок чолов^в (33,9 проти 10,9% серед уах пащенпв), частота 1М у жiнок третьоТ групи незначно бiльше за такий показник по першш груп - 11,1 та 9,1% вщповщно. Частка хворих на шсульт серед па^етчв з ЦД та 1М удвiчi бтьше за аналогiчний показник серед уах хворих на ЦД (15,5 проти 7,8% вщповщно), утричi часпше

Дата надходження до редакци 23.10.2018 р.

у чолов^в (17,9 проти 6,4% вщповщно), незначно бтьше у жшок (12,5 та 9,2% вщповщно). Середнш рiвень глкованого гемоглобiну по вах трьох групах фактично на одному рiвнi (у першш грут - 9,0, друпй грут - 9,1, третш грут - 8,9) та вщповщае декомпенсацп ЦД, найбтьше у жiнок по трьох групах (9,2; 9,3 та 9,1 вщповщно).

Висновки. Встановлено суттeвi вщмшносл мiж частотою ЦД i частотою 1М та iнсульту у цих хворих залежно вщ статi пацieнта. Середнш вк хворих на ЦД з 1М та iнсультом та середня тривалiсть захворювання на ЦД вищi порiвняно з загальною популяцieю хворих на ЦД. Переважну бiльшiсть становлять со^ально-незахищеы верстви населення. Повторнi захворювання на 1М та iнсульт у хворих на ЦД часпше у жшок. Частота перехресних захворювань (1М у хворих на ЦД та шсульт, шсульт у хворих на ЦД та 1М) удвiчi перевищуе показники частоти 1М та шсульту серед хворих на ЦД, втричi частiше у чоловiкiв.

Ключовi слова: цукровий дiабет, iнсульт, iнфаркт, особливосп перебiгу.

Л1ТЕРАТУРА

1. International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas, 8th ed. Brussels: IDF, 2017.

2. Introduction: Standards of Medical Care in Diabetes - 2018. Diabetes Care. 2018; 41(Suppl. 1):S1-S2. doi: 10.2337/dc18-Sint01.

3. Zheng Y, Ley SH, Hu FB. Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. Nat Rev Endocrinol. 2018 Feb;14(2):88-98. doi: 10.1038/nrendo.2017.151.

https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150178

АНАЛ1З 22-Р1ЧНОГО ДОСВ1ТУ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ПУХЛИН НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ В УМОВАХ СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНОГО

ЕНДОКРИНОЛОГ1ЧНОГО ЦЕНТРУ

М.В. Кунатовський, О.А. Товкай, С.О. Тарасенко, О.О. Gфiмова

Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни

Вступ. Xipyp^ надниркових залоз (НЗ) завжди доступу незалежно вщ його виду (лапарото1^чного,

вважалася одним i3 найбтьш ризикованих i техычно люмботомiчного, торако-люмботомiчного), власно'''

складних втручань через поеднання особливих структури органа, наявносп у багатьох пацieнтiв

топографо-анатомiчних умов, необхiдностi ендокринних системних змш, що створюють

виконання великого й травматичного операцшного додатковi перешкоди. Розвиток нових хiрyргiчних

94

Клiнiчна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 4 (64) 2018

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.