лiмфогенне метастазування - 36,7%, вiддалене метастазування в леген - 5,2%). З часом пщвищення якостi ультразвуковой i цитолопчно''' дiагностики дозволило збiльшити кiлькiсть операцш, якi проведенi на раннiх а^ях розвитку карцином - до 59,8% спостережень. В терапевтичному протоколi була використана тактика рестратифкацП' ризику на етапах лкування, з визначенням обсягу хiрургiчного втручання, характеру терапП' радюактивним йодом i супресивноТ терапГТ левотироксином.
Проведено 5267 (90,3%) тиреоТ'дектомм, 563 (9,7%) лобектомш при мiнiмально-iнвазивнiй паптярнш карциномi, 1633 (29%) дисекцiй ши'Т рiзного обсягу. При локально-iнвазивних пухлинах виконувались операцп з резекцieю оргаыв аеродигестивного тракту. В бiльшостi випадтв при розповсюджених формах захворювання виконання тиреоТ'дектомП' з дисекцieю центрального та, при необхщносп, бокових вiдсiкiв ши'Т з подальшою аблацieю радiоактивним йодом дозволило знизити ктьккть рецидивiв в 2,5 рази. Рецидивы та резидуальн йодрезистентн метастази призвели до повторних операцш. Виконання профтактично''' дисекцП' центрального вщаку ши''' дозволило покращити
Дата надходження до редакци 09.10.2018 р.
дiагностику мiкрометастазiв, досягти зниження рiвня передаблацiйного тиреоглобулiну та знизити променеве навантаження при терапп!131. Виконання лобектомп при мiнiмально-iнвазивнiй папiлярнiй карциномi категорП' Т1 е досить радикальним втручанням i не збiльшуе ризик розвитку рецидиву. Застосування диференцiйованого лiкувального пщходу дозволило досягти сприятливих результатiв лкування. Безрецидивна виживанiсть протягом 5 ротв становила 95,7%, 10 рокiв - 92,5% i 15 рокiв - 79,4%. Кумулятивне пlятирiчне виживання за методом Каплан-Мейер становило 99,1%, десятирiчне - 98,9%, п|ятнадцятирiчне - 98,9%.
Висновки. СтратегН' лкування папiлярних тирео'дних карцином у населення Укра'ни мають носити персонiфiкований характер. В бтьшосп випадкiв залишаеться виправданим радикальний протокол лкування, який оснований на виконанн тиреощектоми з дисекцiею ши''' та аблацшною терапiею 1131. В груп низького ризику при мiнiмально-iнвазивнiй паптярнш карциномi можливе виконання гемiтирео'''дектомN з наступною супресивною терапiею левотироксином.
|-|Нр5://Со1.огд/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150175
1НФАРКТ М1ОКАРДУ ТА 1НСУЛЬТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ: ЕШДЕМЮЛОГ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ
З.Г. Крушинська
Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргатв 7 тканин МОЗ Украгни
Мета: Вивчити епщемюлопчы та со^ально-економiчнi особливостi iнфаркту мiокарду (1М) та Ысульту у хворих на цукровий дiабет (ЦД) 2 типу.
Матерiали та методи. Пацiенти були розподтеы на 3 групи: до першо''' групи увiйшли всi хворi на ЦД, як взяли участь у дослщжены (п=1999), до друго''' групи - хворi на ЦД з першо''' групи з 1М (п=201), до третьо''' групи - хворi на ЦД з першо''' групи з шсультом (п=155). Кожна група також була розподтена з урахуванням статi хворого.
Особливостi перебiгу 1М та iнсульту у хворих на ЦД (вк, стать, соцiальний статус, мкце проживання,
тривалiсть захворювання, рiвень глiкованого гемоглобiну, частота ускладнень та супутньо''' патологи, наявнiсть ожирiння, схеми лкування) i взаемозв'язок мiж ними вивчалися з використанням порiвняльного аналiзу отриманих даних.
Результати. У першш групi частка хворих обох статей практично не вiдрiзняеться, у друпй групi бiльшiсть становлять чоловiки (55,7%), у третш групi - жшки (58,1%). Аналогiчна ситуацiя спостерiгаеться також при дослщжены частоти 1М та шсульту у хворих на ЦД в залежносп вiд статi патента: серед хворих на ЦД з 1М переважають чоловiки (10,9 проти
Кл^чна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя 4 (64) 2018
93
9,1% у жшок), з шсультом - жшки (9,2 проти 6,4%).
Середнiй bîk пацieнтiв першоТ групи на час дослщження становив 59,4 року проти 64,7 року в другш груп та 62,4 року в третш групi хворих. Не зареестровано жодного патента вiком до 40 ротв у другiй та третiй групах, а м^мальний вiк у першш групi бiльш нiж удвiчi нижчий за аналопчний показник у друпй та третш групах (20 ротв проти 43-48 ротв).
Частка па^етчв з соцiально незахищених верств населення у першш груп становить 71,4%, у друпй та третш групах цей показник перевищуе 80% (81,1 та 82,6% вщповщно), найвище у жшок по всiх трьох групах (81,2; 86,5 та 87,8% вщповщно). Бiльшiсть хворих по вах трьох групах проживае у мiстах-мегаполiсах (60,8%), а також у депресивних у соцiально-економiчному план регiонах (21,8%) та на пщконтрольнш територП' окупованих репоыв (4,9%). Повторний 1М було зареестровано у 3% хворих на ЦД, особливо у жшок (3,4% проти 2,7% у чолов^в). Бтьш ыж утричi частiше за повторний 1М траплявся повторний iнсульт (9,7%), удвiчi частiше у жiнок (12,2% проти 6,2% у чолов^в). Частка хворих на 1М серед хворих на шсульт удвiчi вища за аналопчний показник серед уах хворих на ЦД (20,7 та 10,1% вщповщно), насамперед за рахунок чолов^в (33,9 проти 10,9% серед уах пащенпв), частота 1М у жiнок третьоТ групи незначно бiльше за такий показник по першш груп - 11,1 та 9,1% вщповщно. Частка хворих на шсульт серед па^етчв з ЦД та 1М удвiчi бтьше за аналогiчний показник серед уах хворих на ЦД (15,5 проти 7,8% вщповщно), утричi часпше
Дата надходження до редакци 23.10.2018 р.
у чолов^в (17,9 проти 6,4% вщповщно), незначно бтьше у жшок (12,5 та 9,2% вщповщно). Середнш рiвень глкованого гемоглобiну по вах трьох групах фактично на одному рiвнi (у першш грут - 9,0, друпй грут - 9,1, третш грут - 8,9) та вщповщае декомпенсацп ЦД, найбтьше у жiнок по трьох групах (9,2; 9,3 та 9,1 вщповщно).
Висновки. Встановлено суттeвi вщмшносл мiж частотою ЦД i частотою 1М та iнсульту у цих хворих залежно вщ статi пацieнта. Середнш вк хворих на ЦД з 1М та iнсультом та середня тривалiсть захворювання на ЦД вищi порiвняно з загальною популяцieю хворих на ЦД. Переважну бiльшiсть становлять со^ально-незахищеы верстви населення. Повторнi захворювання на 1М та iнсульт у хворих на ЦД часпше у жшок. Частота перехресних захворювань (1М у хворих на ЦД та шсульт, шсульт у хворих на ЦД та 1М) удвiчi перевищуе показники частоти 1М та шсульту серед хворих на ЦД, втричi частiше у чоловiкiв.
Ключовi слова: цукровий дiабет, iнсульт, iнфаркт, особливосп перебiгу.
Л1ТЕРАТУРА
1. International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas, 8th ed. Brussels: IDF, 2017.
2. Introduction: Standards of Medical Care in Diabetes - 2018. Diabetes Care. 2018; 41(Suppl. 1):S1-S2. doi: 10.2337/dc18-Sint01.
3. Zheng Y, Ley SH, Hu FB. Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. Nat Rev Endocrinol. 2018 Feb;14(2):88-98. doi: 10.1038/nrendo.2017.151.
https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150178
АНАЛ1З 22-Р1ЧНОГО ДОСВ1ТУ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ПУХЛИН НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ В УМОВАХ СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНОГО
ЕНДОКРИНОЛОГ1ЧНОГО ЦЕНТРУ
М.В. Кунатовський, О.А. Товкай, С.О. Тарасенко, О.О. Gфiмова
Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни
Вступ. Xipyp^ надниркових залоз (НЗ) завжди доступу незалежно вщ його виду (лапарото1^чного,
вважалася одним i3 найбтьш ризикованих i техычно люмботомiчного, торако-люмботомiчного), власно'''
складних втручань через поеднання особливих структури органа, наявносп у багатьох пацieнтiв
топографо-анатомiчних умов, необхiдностi ендокринних системних змш, що створюють
виконання великого й травматичного операцшного додатковi перешкоди. Розвиток нових хiрyргiчних
94
Клiнiчна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 4 (64) 2018