СТРАТЕГії ЛіКУВАННЯ ПАПіЛЯРНИХ ТИРЕОїДНИХ КАРЦИНОМ ЧЕРЕЗ 32 РОКИ ПіСЛЯ АВАРії НА ЧОРНОБИЛЬСЬКіЙ АЕС Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

динамического наблюдения у пациентов с СД и атеросклерозом.

4. Пациенты с эректильной дисфункцией, особенно в молодом возрасте, должны проходить тщательное всестороннее обследование эндокринной и сердечно-сосудистой систем, включая дуплексное сканирование сосудов, с целью раннего выявления субклинических форм СД и атеросклеротических изменений периферических артерий.

5. Пациентам с ранними атеросклеротическими изменениями перифери-ческих артерий необходимо обследование и динамическое наблюдение эндокринолога с целью раннего выявления или исключения сахарного диабета.

6. Раннее выявление субклинических изменений сосудистой стенки, модификация образа жизни, адекватное и агрессивное лечение факторов риска сахарного диабета и атеросклероза, грамотное и своевременное назначение фармакотерапии (включая статины и ангиопротекторы) -самый действенный способ снизить уровень риска фатальных и нефатальных сердечнососудистых осложнений, достигнуть увеличения

Дата надходження до редакци 19.10.2018 р.

продолжительности и улучшения качества жизни у пациентов с сахарным диабетом 2 типа.

ЛИТЕРАТУРА

1. Куликова А.Н. Облитерирующий атеросклероз артерий нижних конечностей на фоне сахарного диабета II типа (этиопатогенез, клиника, диагностика, хирургическое и медикаментозное лечение, профилактика): автореф. дисс. докт. мед. наук: спец. 14.00.27 «хирургия» / Куликова Алла Николаевна; Саратовский государственный медицинский университет. - Саратов, 2009.

2. Прибила О.В. Облитерирующий атеросклероз артерий нижних конечностей - неоцененная опасность при сахарном диабете / О.В. Прибила, О.В. Зинич, Г.А. Мелуа // Украшський медичний часопис. - 2018. - Т. 2, №2(124). - С.1-4.

3. Сахарный диабет и атеросклероз: эпигенетические механизмы патогенеза. Обзор литературы / Л.К. Соколова, В.М. Пушкарев, Е.И. Ковзун, В.В. Пушкарев, Н.Д. Тронько // Украшський кардюлопчний журнал. - 2017. -№6. - С. 104-117.

1"|«р5://Со1.огд/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150172

СТРАТЕГИ Л1КУВАННЯ ПАП1ЛЯРНИХ ТИРЕО1ДНИХ КАРЦИНОМ ЧЕРЕЗ 32 РОКИ П1СЛЯ АВАРП НА ЧОРНОБИЛЬСЬКШ АЕС

А.С. Коваленко, Ю.М. Таращенко, Б.Б. Гуда, М.Д. Мельник, М.В. Остафшчук

ДУ «1нститут ендокринологИ' та обм1ну речовин ¡м. В.П. Ком1саренка НАМН Украгни»

Ризик розвитку карцином щитоподiбноT залози у постраждалих у дитячому вщ в результат аварп на ЧАЕС оаб буде збер^атися ще тривалий час. Проведення постшного тиреоТдного скриынгу фа групи дозволить виявити захворювання на раных ст^ях розвитку. Основними ключовими питаннями в лкуваны тиреоТдних карцином залишаються: точысть дооперацмноТ' цитоморфолопчноТ' дiагностики, стратифкащя ризику та агресивнкть лiкування.

Мета: Оцшити результати лiкування й визначити оптимальний протокол дiагностики, терапГТ та моыторингу пацieнтiв з папiлярними тиреоТ'дними карциномами.

Матерiал та методи. Проведений аналiз лiкування 5 830 пацieнтiв з паптярним раком щитоподiбноT' залози за перюд з 1990 по 2015 роки. ТермЫ спостереження становив вщ 1 до 25 рокiв пкля первинно'Т операцп, в середньому 11,8±2,1 року. Вiк хворих варiював вщ 7 до 74 рокiв. Середшй вiк становив 38,3±7,4 року. Пащет1в жшочо''' статi було 4 706 (80,7%), чоловiчоT' - 1 124 (19,3%).

Результати та обговорення. Паптяры тиреощы карциноми раннього пiсляаварiйного перюду характеризувалися коротким попереднiм перiодом розвитку, високим бюлопчним потенцiалом злоякiсностi з високим рiвнем iнвазивностi (екстратирео'дна iнвазiя - 51,7%, реГюнарне

лiмфогенне метастазування - 36,7%, вiддалене метастазування в леген - 5,2%). З часом пщвищення якостi ультразвуковой i цитолопчно''' дiагностики дозволило збiльшити кiлькiсть операцш, якi проведенi на раннiх а^ях розвитку карцином - до 59,8% спостережень. В терапевтичному протоколi була використана тактика рестратифкацП' ризику на етапах лкування, з визначенням обсягу хiрургiчного втручання, характеру терапП' радюактивним йодом i супресивноТ терапГТ левотироксином.

Проведено 5267 (90,3%) тиреоТ'дектомм, 563 (9,7%) лобектомш при мiнiмально-iнвазивнiй паптярнш карциномi, 1633 (29%) дисекцiй ши'Т рiзного обсягу. При локально-iнвазивних пухлинах виконувались операцп з резекцieю оргаыв аеродигестивного тракту. В бiльшостi випадтв при розповсюджених формах захворювання виконання тиреоТ'дектомП' з дисекцieю центрального та, при необхщносп, бокових вiдсiкiв ши'Т з подальшою аблацieю радiоактивним йодом дозволило знизити ктьккть рецидивiв в 2,5 рази. Рецидивы та резидуальн йодрезистентн метастази призвели до повторних операцш. Виконання профтактично''' дисекцП' центрального вщаку ши''' дозволило покращити

Дата надходження до редакци 09.10.2018 р.

дiагностику мiкрометастазiв, досягти зниження рiвня передаблацiйного тиреоглобулiну та знизити променеве навантаження при терапп!131. Виконання лобектомп при мiнiмально-iнвазивнiй папiлярнiй карциномi категорП' Т1 е досить радикальним втручанням i не збiльшуе ризик розвитку рецидиву. Застосування диференцiйованого лiкувального пщходу дозволило досягти сприятливих результатiв лкування. Безрецидивна виживанiсть протягом 5 ротв становила 95,7%, 10 рокiв - 92,5% i 15 рокiв - 79,4%. Кумулятивне пlятирiчне виживання за методом Каплан-Мейер становило 99,1%, десятирiчне - 98,9%, п|ятнадцятирiчне - 98,9%.

Висновки. СтратегН' лкування папiлярних тирео'дних карцином у населення Укра'ни мають носити персонiфiкований характер. В бтьшосп випадкiв залишаеться виправданим радикальний протокол лкування, який оснований на виконанн тиреощектоми з дисекцiею ши''' та аблацшною терапiею 1131. В груп низького ризику при мiнiмально-iнвазивнiй паптярнш карциномi можливе виконання гемiтирео'''дектомN з наступною супресивною терапiею левотироксином.

|-|Нр5://Со1.огд/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150175

1НФАРКТ М1ОКАРДУ ТА 1НСУЛЬТ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ: ЕШДЕМЮЛОГ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ

З.Г. Крушинська

Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргатв 7 тканин МОЗ Украгни

Мета: Вивчити епщемюлопчы та со^ально-економiчнi особливостi iнфаркту мiокарду (1М) та Ысульту у хворих на цукровий дiабет (ЦД) 2 типу.

Матерiали та методи. Пацiенти були розподтеы на 3 групи: до першо''' групи увiйшли всi хворi на ЦД, як взяли участь у дослщжены (п=1999), до друго''' групи - хворi на ЦД з першо''' групи з 1М (п=201), до третьо''' групи - хворi на ЦД з першо''' групи з шсультом (п=155). Кожна група також була розподтена з урахуванням статi хворого.

Особливостi перебiгу 1М та iнсульту у хворих на ЦД (вк, стать, соцiальний статус, мкце проживання,

тривалiсть захворювання, рiвень глiкованого гемоглобiну, частота ускладнень та супутньо''' патологи, наявнiсть ожирiння, схеми лкування) i взаемозв'язок мiж ними вивчалися з використанням порiвняльного аналiзу отриманих даних.

Результати. У першш групi частка хворих обох статей практично не вiдрiзняеться, у друпй групi бiльшiсть становлять чоловiки (55,7%), у третш групi - жшки (58,1%). Аналогiчна ситуацiя спостерiгаеться також при дослщжены частоти 1М та шсульту у хворих на ЦД в залежносп вiд статi патента: серед хворих на ЦД з 1М переважають чоловiки (10,9 проти