CC BY
21
УДК 332.122:338.47 Доц. В.В. Лифар, канд. екон. наук - ЗапорЬький НТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТРАНЗИТНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ ТА ЙОГО ОЦ1НЮВАННЯ
Проаналiзовано iснуючi пiдходи та методи оцшки видiв потенцiалу, виявлено !х переваги та недолiки. Запропоновано методолопю оцiнки транзитного потенцiалу ре-rioHy. ОбГрунтовано доцiльнiсть використання штегрованого пiдходу, експертного методу у поеднанш з iндексним методом для оцшки складових транзитного потенщалу.
Ключовг слова: транзитний потенщал регiону, методолопя, оцiнка, метод, пiдхiд.
Останшм часом значний штерес в сфер1 державного i регюнального менеджменту викликае використання транзитного потенщалу кра!ни, реп-ошв. Однак виникае питання щодо оцшки транзитного потенщалу (ТП), на яке немае чггко! вщповда, оскiльки ощнка потенцiалу залежить вiд того, що дослiдник вiдносить до його змюту. З позицiй видово! структури ТП, визна-чено! в попереднiх дослщженнях автора [1], його складовими е таю види по-тенцiалiв: природно-територiальний, трудовий, транспортний, шфраструк-турний. Ощнивши кожну зi складових потенцiалу на основi певно! методолопчно! бази, можна отримати комплексну ощнку використання транзитного потенщалу регюну (ТПР). Виршення цього питання досить актуальне, ос-кiльки на основi чiткого уявлення про наявний ТПР можливо сформувати стратегiю його ефективного використання.
Аналiз теорп i практики формування ТП засвщчив, що на сьогоднi немае методолопчно! бази оцiнки використання ТП. Серед укра!нських дослщ-ниюв ТП, котрi пропонували пiдходи до оцшки ТП, варто вщзначити Н.А. Белоусова та I.I. Савенко [2], А.А. Лшинську [3], В.Г. Кухарчик [4]. Однак запропонована ними ощнка ТП мае несистемний, однобокий характер, концентруючись тшьки на пропускнш здатносп транспортних магiстралей кра!ни, митних кордошв, обсягах транзитних перевезень. У наукових роботах росшських дослiдникiв Н.О. Дунаево! [5], Л.П. Кириченко [6] також не представлено методологи оцшки ТПР, хоча достатньо обгрунтованими е запропо-новаш О.Н. Ларшим методичш основи оцiнки ТП автотранспортних систем регюшв [7]. Логiка дослщження та видова структура транзитного потенщалу однозначно вказують на необхiднiсть комплексного тдходу в оцiнцi ТПР.
Мета роботи - запропонувати методологiю дослщження та оцiнки використання транзитного потенщалу регюну. Об'ект дослщження - транзитний потенщал регюну. Предмет дослщження - тдходи та методи ощнки транзитного потенцiалу регiону.
Формування методолопчно! бази дослщжень необхiдно починати з поняття "методолопя", яке науковщ розглядають досить суперечливо. Однi автори ототожнюють методолопю з загальнотеоретичними проблемами будь-яко! науки, iншi - з фiлософiею, з дiалектикою. Будучи тзнавальним базисом вше! системи наукового знання, методолопя охоплюе низку компонента. Це не тшьки система методiв, а й всезагальш теоретичнi принципи, як органiчно взаемопов'язанi мiж собою. Саме в такому контекст методолопя е стрижнем будь-якого наукового дослщження. Методолопя розглядае
найiстотнiшi особливост й ознаки методiв дослiдження, тобто розкривае цi методи за !х загальнiстю i глибиною.
Виходячи з цього, доцiльно запропонувати таку методолопчну схему дослiдження ТПР, яка включатиме дев'ять етапiв, кожний з яких мае свое змютовне наповнення (рис. 1). Першим етапом е обгрунтування наукових принцишв дослiдження, на як треба спиратися пiд час проведення ощнки. У наукових дослiдженнях використовуеться широкий спектр наукових принци-тв, серед яких стосовно предмета цього дослщження доцiльно використати принцип системности цiлеспрямованостi, сходження вiд абстрактного до конкретного, принцип науковост та стохастичность
Рис. 1. Методологiчна схема до^дження транзитного потенциалу регюну
Сутшсть цих принцитв полягае у такому:
1) принцип системност дае змогу розглядати транзитний потенщал як систему, яка представляе собою сукуптсть пов'язаних м1ж собою елеменив (складових). Тому дослщження потр1бно проводити комплексно, досль джуючи кожну складову ТП та й компоненти. На основ1 отриманих результат формувати уявлення про ТПР;
2) принцип цшеспрямованост випливае з принципу системности оскшьки функцюнування будь-яко! системи зазвичай пов'язане з досягненням певно! мети (результату), необхщного для досягнення початково! потреби. У цьому випадку мета полягае у задоволент потреб, пов'язаних з транзитними перевезеннями (або у використант транспортних ресуршв регюну для здшснення транзитних перевезень);
3) принцип сходження вщ абстрактного до конкретного пропонуе перехщ вщ абстрактного тзнання ТПР до конкретного наповнення його складо-вих показниками, математичними формулами для оцшки;
4) принцип науковост передбачае, що дослщження ТПР мае проводитися 1з використанням наукових метод1в;
5) застосування принципу стохастичност означае, що параметри транспор-тно! системи, як [ компоненти ТП, е м1нливими та тддаються впливу певних фактор1в. Тому, анал1зуючи складов1 та компоненти ТП, необхщ-но зважати на внутршт та зовтшт фактори формування ТПР. Другим етапом е вибiр пiдходiв до дослiдження. Оскшьки ТПР - це
комплексне поняття, то для його дослщження доцшьно використати саме системний пiдхiд, який передбачае розгляд транзитного потенцiалу як цшю-но! множини елементiв у сукупност вiдносин та зв'язкiв мiж ними. Незважа-ючи на розма!ття тлумачень, всi вони однаково визначають сутшсть системного пiдходу як методологи наукового пiзнання. Тому характерними особли-востями системного пiдходу е:
• розгляд ТПР як комплексу взаемопов'язаних та об'еднаних спшьною метою тдсистем, розкриття його внутршшх та зовшшшх зв'язюв;
• видшення б1знес-процес1в створення транзитно! послуги у систем! ТПР;
• можливгсть розкриття мехатзму використання ТПР;
• визначення основних критерив використання ТПР, а також основних обме-жень й умов функцюнування, тобто основних проблем, яю стоять на шляху ефективного управлшня ТПР;
• формування ефективно! стратеги управлшня системою.
Трелм етапом е вибiр пiдходiв та методiв для оцшки використання ТПР та факторiв його формування. Обгрунтування методiв оцшки ТПР пот-ребуе дослiдження гносеологп понятiйного апарату. Поняття метод у широкому розумшш означае "шлях до чогось", прийом або споиб дi!. Методи лежать в основi методологи, тодi як методолопя - це принципи побудови мето-дiв, !х наукове узагальнення [8, с. 196]. Пщ методом розумтоть також систе-матизовану сукупнiсть кроюв, якi потрiбно здiйснити для виконання певно! задачi, досягнення мети [9, с. 29]. Тому вщ того, яю методи оцiнки використання ТПР буде обрано, залежатимуть результати та напрями подальшого дослiдження.
Пщ час дослiдження видiв потенцiалу - шновацшного, швестицшно-го, кадрового та ш. - вченi використовують рiзнi пiдходи та методи досль дження. У сучасних наукових дослщженнях, особливо прикладного характеру, потрiбно розмежовувати поняття "шдхщ" та "метод", враховуючи при цьому !хню дiалектичну еднють. Пiдхiд потрiбно розглядати як теоретичну позищю дослiдження, стратегiю вивчення того чи шшого процесу. Пiдхiд по-казуе, в якому напрямi потрiбно спрямовувати дослiдження, а також визначае вибiр конкретних методiв вирiшення проблеми.
Аналiз лiтератури за тематикою [10-12] свщчить про iснування чо-тирьох пiдходiв до розгляду потенцiалу з позицш оцiнювання: 1) ресурсний шдхщ; 2) прогнозний пiдхiд; 3) процесно-результативний шдхщ; 4) штегро-ваний шдхщ.
Порiвняльний аналiз зазначених шдхсдав, представлений в табл. 1, дае змогу стверджувати, що кожний iз них мае сво! переваги i недолжи, а також може устшно використовуватися для оцшки потенцiалу.
Табл. 1. Порiвняльний аналз основних niдходiв до оцшки транзитного потенщалу регюну
№ з/ п Назва тдходу Переваги Недолжи Особливост вико-ристання тдходу
1 Ресурсный тд-хвд Простота, лопчшсть; все-б1чна оцшка наявних ре-сурсгв регюну, яю можуть бути використаш в проце-с транзитних перевезень територ1ею регюну; дае змогу оцшити змши потенщалу у чаи Шдхвд враховуе тшь-ки транспортну скла-дову транзитного по-тенщалу регюну; не дае змогу провести пор1вняльну оцшку декшькох регюнгв через р1зницю в пор-тфел1 !х ресурав Може використовуватися для оцшки ресурсно! складово! транспортно! систе-ми регюну, але пот-р1бш статистичш даш за певний про-м1жок часу
2 Прогноз-ний тд- хвд Може бути використаний як шструмент стратепчного планування розвитку тран-спортно! сфери регюну; дае змогу розкрити можливосп статичного транзитного по-тенцилу регюну; реатзац1я прогнозно! функцц май-бутнього розвитку регюну Шдюд не дае змогу провести поточну та реальну оцшку транзитного потенщалу; складтстъ збирання виидних даних для оценки можливостей статичного транзитного потенциалу регюну Може використову-ватися для розробки програм стратепч-ного розвитку регь онально! транспор-тно! системи
3 Процес-но-ре- зульта-тивний тдхвд Дае змогу оцшити ефек-тившсть реал1зацп ТПР через розгляд б1знес-про-цеив створення транзит-но! послуги Щдшд не е систем-ним; не враховуе умови внутршнього та зовшшнього сере-довища регюну Може використовуватися при наявносп статистичних даних та аналгтичних показ-ник1в по кожному б1знес-процесу; для обгрунтування до-цшьносп транспортно! дяльносп в регъ от
4 1нтегро-ваний тдхвд Дае змогу провести все-б1чну оцшку транзитного потенщалу; забезпечуе об'ектившсть кшьюсно! оцшки; дае змогу оцшю-вати транзитш потенщали р1зних регюшв Складност у визна-ченш м1ри готовнос-т транспортно! сис-теми регюну до збшьшення транзитних потокш; склад-шсть оцшки деяких показниюв, яш мають яюсний характер; яюсна оцгнка знижуе об'ектившсть Може використовуватися для пор1в-няння регюшв за р1внем транзитного потенщалу (наявно-го та реально затре-буваного) [ прийнят-тя в1дпов1дних стра-тепчних ршень; для кшьюсно! та яюсно! оцшки ТПР
Взагал^ незважаючи на значну кшьюсть публiкацiй на тему оцшки потенщалу регюну, щ дослщження, в основному, мають сегментарний характер, концентрують увагу на ощнщ окремих компонентiв потенцiалу, пере-
важно на ресурсному (сукупшсть ресурив) та результативному (результата, що характеризують досягнутий рiвень використання ресурсiв). Проблемою при оцшщ потенцiалу е недостатнiсть iнформацiйного забезпечення в рамках регюнально! статистики, що ускладнюе оцiнку деяких показникiв для комплексно! оцшки всiх складових.
Бiльшiсть методик оцiнки потенцiалу репотв основанi на розрахунку iнтегрального показника, присвоенш рейтингу регiонам та наступному !х по-рiвняннi за цим показником. Анатз лiтератури за тематикою показав, що серед дослщниюв найпоширешшими методами оцiнювання потенцiалу регiонiв е:
1) метод експертних оцшок 1з визначенням питомих коефшденлв базових показниюв потенщалу регюну;
2) шдексний метод з визначенням штегрального шдексу та наступним ран-жуванням регюшв;
3) кореляцшно-регресшш методи, яю дають змогу з'ясувати фактори, що здшснюють найбшьший вплив на результуючий показник. Проведений аналiз методичних пiдходiв до оцшки потенщалу
(О.С. Москвiна [12], М.М. Ковальов и А.А. Шашко[13], Т.В. Летаева [14] -шновацшний потенщал; 1.В. Олександренко [15] - швестицшний потенщал; 1.Н. Ткаченко i €.Н. Старiков [16] - економiчний потенщал галузевого комплексу регюну; В.В. Доржиев, Л.Д. Лазарев, Б.В. Карпушев [17] - фшансовий потенщал; А.А. Аненкова [18] - зовнiшньоекономiчний потенщал) показав, що не юнуе едино! або ушверсально! методики оцiнки. Бшьш того, кожна з методик мае певш переваги та недолiки. Разом з тим спостер^аеться !х деяка схожють, оскiльки всi вони для оцшки потенщалу використовують певний набiр однакових показникiв, що характеризують окремi складовi потенцiалу.
Для повнiшого аналiзу та вибору методiв оцiнки ТПР необхiдно роз-глянути методи ощнки потенцiалу, якi лежать в основi розглянутих вище методик. Найбшьш розповсюдженим вважаеться експертний метод, який поля-гае у визначеннi коефщенпв вагомостi показникiв потенцiалу на основi бально! оцiнки експертiв. У дослщженнях, як правило, використовують 5 або 10 бальну шкалу. Наприклад, можна скористатися 5 бальною шкалою Лайкерта: 5 - вщмшний стан дослщжуваного показника; 4 - добрий стан показника; 3 - задовшьний стан показника; 2 - поганий стан показника; 1 - не-задовшьний стан показника.
Внаслщок збирання фактичних даних, тобто експертно! оцшки показниюв, отримаемо вирази (1):
Уп> У12'"', УА;
Ум У22"", у*; ........................./;
У1m,У 2п? ,У nm
(1)
де: Ул - бальна ощнка показника, отримана вiд i-го експерта, n - кiлькiсть по-казниюв, m - число експертiB'
Пот1м визначаемо вагом1 коефщенти показнигав, яга в сум1 повинш дор1внювати 1, за формулами (2), (3):
m
Z Wj
wi=-mr-n—, (2)
ZZwij
j=1 ¿=1
де wi - вага ¿-го об'екта (показника), розрахована за оцшками Bcix експерпв;
Wj = -X4 (3)
Z Xij
i=1
де Xj - оцiнка фактора i, надана експертомj.
Недолiком експертного методу е слабка залежнють оцшки конкретного фактора вiд шших, позбутися якого можливо за допомогою методу аналiзу iерархiй (МА1), розробленого Т. Саат [19]. Сутнiсть МА1 також полягае у визначеннi питомих коефщенпв, однак на основi порiвняння факторiв мiж собою по парах вщносно один одного за ïx впливом на юнцеву цiль. При цьому вплив iншиx факторiв не враховуеться. Метод МА1 також доцшьно ви-користовувати для оцiнки факторiв формування ТПР, що дасть змогу не тшь-ки визначити важливють факторiв формування ТПР стосовно один одного, але й значущють цих факторiв для транзитного потенцiалу кожного з видiв транспорту, представлених у регюш.
Експертний метод можна використати для оцшки яюсних характеристик складових ТПР, якi неможливо проаналiзувати кiлькiсно. Для того, щоб провести оцшку якiсниx характеристик складових ТПР експертним методом, кожна характеристика повинна бути чико визначена. При цьому можна ско-ристатися компонентним аналiзом складових ТПР та оцшити кожну компоненту. Наприклад, для якiсноï оцiнки територiального потенцiалу регiону (перша компонента природно-територiального потенцiалу) можна визначити таю характеристики: природно-географiчне положення; економiко-географiч-не положення; рельеф територiï; наявнють судноплавних рiчок; наявнiсть ви-ходу до морiв. Внаслiдок оцiнки кожнш xарактеристицi надаеться тiльки один яюсний опис, що вiдповiдае реальному стану об'екта.
На основi сукупностi яюсних опишв характеристик кожноï компонен-ти вщбуваеться оцiнка за кожною складовою. Однак оцiнку складовоï утруднено провести на пiдставi тiльки яюсних характеристик. Тому переходимо до кiлькiсноï характеристики, надаючи яюсному параметру певний бал за шкалою Лайкерта. Таким чином, отримана усереднена сумарна оцшка за складовою дае сукупний бал порiвняльниx характеристик. Пюля цього проводиться експертна оцшка вагомост кожноï компоненти усерединi складовоï.
Наступним юльюсним методом оцiнки потенцiалу матричний метод. Дослщники використовують матричний метод для оцшки сукупного шнова-цшного потенцiалу галузей регiону [10]. Метод дае змогу оцшити юльюсш пропорцп мiж складовими iнновацiйного потенцiалу в кожнш галузi регiону,
цим самим визначивши внесок кожно! галузi в сукупний регiональний потен-цiал. У цьому методi оцiночна матриця будуеться на основi вартiсно! оцiнки вшх компонентiв потенцiалу. Пропонуючи цей матричний метод для оцшки ТПР, варто зауважити, що проблема полягае у вартюнш оцшщ кожно! скла-дово! потенщалу, оскiльки показники, що характеризуюсь компоненти, е не-однорiдними та несумюними у безпосередньому розрахунку.
При використанш iндексного методу оцiнка потенщалу проводиться на основi певних критернв, якими слугують натуральнi показники ресурсних компонент. Зазвичай автори у сво!х дослщженнях використовують данi регь онально! статистики. По кожнiй складовiй потенщалу визначаеться певний набiр показниюв, за якими розраховують промiжнi iндекси, яю потiм використовують для визначення штегрального iндексу потенцiалу. Використову-ючи метод рангiв регiонам надають певну рейтингову позицiю серед iнших на основi розрахованих iнтегральних iндексiв потенщалу. 1ндексний метод використовували 1.В. Олександренко для оцшки швестицшного потенцiалу регюшв [16], Л. Черчик - для оцшки стратепчного потенцiалу рекреацiйно! системи регюну [20], А. А. Аненкова - для оцшки зовнiшньоекономiчного потенщалу регiону [18].
Табл. 2. Переваги i педо. йки основных методiв ттегрально1 оцтки потенщалу
Метод штег-рально! оцшки Переваги Недолши
1. Експертш методи: метод бально! оцшки метод анал1зу ¡ерархш - можливгсть використання досв1ду експертш у процес анал1зу потенщ-алу; - урахування впливу р1зних яюсних фактор1в; - невизначешсть критерпв ввдбору експертав; - складшсть проведення само! процедури експер-тного опитування; - отримання необ'ектив-них ощнок експертав
- використання для виршення широкого кола багатофакторних задач; - дае змогу отримати точнш1 результата за рахунок концентраци експер-та на попарному поршнянш факто-р1в та вщсутност необх1дност1 три-мати у пол1 зору ва фактори одразу
2. Матричний метод (вартас-на ощнка ре-сурсш) - можливгсть оцшити кшьюсш про-порцп м1ж р1зними складовими потенщалу; - можливгсть анал1зу по окремим компонентам та по !х сукупносл - не вс складов1 потенщалу можна ощнити з точки зору вартоста
3. Кореля-цшно-регре-сшш методи - урахування впливу кожного фактора на формування потенщалу; - дае змогу прогнозування потенщалу - складшсть оцшки дина-мши потенщалу по одному й тому ж об'екту; - неможливгсть використання при невеликш кшькосл спостережень
4. 1ндексний метод, метод ранпв - простота, ввдсутшсть складних об-числень; - можливгсть поеднання неоднор1дних показникш - неможливгсть обгрунто-вано використати для анал1зу динамжи потенщалу
Як i Bei попереднi методи, iндексний ан^з також мае cboï недолжи, однак вш дае змогу зiставити неоднорщн показники, як лежать в ochobî оцiнки потенцiалу. У табл. 2 представлено переваги та недолжи розглянутих методiв iнтегральноï оцiнки потенцiалiв регюну.
Таким чином, проведене дослiдження дае змогу стверджувати, що для iнтегральноï оцiнки ТПР доцiльно використати шдексний метод для визна-чення штегрального iндексу транзитного потенцiалу. Оскiльки тд час формування поняття "транзитний потенцiал регiону" у попереднiх дослщженнях автора було обрано ресурсний шдхщ, то вiдповiдно, потенцiал необхiдно роз-раховувати як сумарний показник забезпеченост ресурсами, що вщповща-ють кожнш складовш ТПР по кожному виду транспорту, а вже поим визна-чати сукупний транзитний потенцiал. Тому п'ятим етапом е визначення кри-терпв, iндикаторiв та показникiв, за якими можна провести кшьюсну оцшку потенцiалу, визначити рiвень забезпеченостi транзитноï сфери регiону при-родно-територiальними, транспортними, трудовими, шфраструктурними, фi-нансовими i науковими ресурсами.
Безпосередньо оцшювання ТПР е шостим етапом. Ощнку ТПР на ос-новi шдексного методу можна проводити за такою методикою:
1) визначення показниюв, яю характеризують кожну компоненту складових ТПР;
2) визначення регюшв, що потрапляють у коло дослiдження;
3) збiр фактичних даних по кожному показнику та заповнення вiдповiдних розрахункових таблиць;
4) розрахунок промiжних шдекив по кожнiй компонентi складових ТПР:
• шдекси величини просторово-територiального потенщалу (Ii), ресурсного потенщалу (I2), стану еколопчного потенцiалу (I3);
• шдекси стану кадрового управлшського потенцiалу (I4), кадрового потенщ-алу робочо! сили (I5), демографiчного потенцiалу (I6);
• шдекси стану техшчного потенцiалу (I7), технологiчного (I8), енергетичного (I9);
• шдекси величини потенщалу транспортно! шфраструктури (I10), потенцiалу логiстичноï шфраструктури (!п), фшансового потенцiалу (I12), шформацшно-го потенщалу (I13), науково-дослщного потенцiалу (I14).
5) розрахунок групових iндексiв складових ТПР (шдекси забезпеченост природно-територiальними ресурсами, трудовими ресурсами, транспортними ресурсами, шфраструктурними ресурсами) та ранжування реп-ошв;
6) визначення штегрального шдексу рiвня сукупного ТПР та присвоення рангу регюну.
В загальному виглядi iнтегральну оцiнку (1) сукупного ТПР можна визначити за формулою:
Imp = Intp + itp + itpahcp + iip (4)
де: InTP - груповий шдекс природно-територiального потенцiалу; itp - гру-повий iндекс трудового потенщалу; 1ТРАНСР - груповий шдекс транспортного потенщалу; IIP - груповий шдекс шфраструктурного потенщалу.
7) poзpoблeння iнтepвальнoï шкали, яка даcть змоту згpyпyвати peгioни за piвнeм poзвиткy тpанзитнoгo пoтeнцiалy вiдпoвiднo дй oтpиманиx зна-чень iнтeгpальнoгo iндeкcy piвня cyкyпнoгo TnP на виcoкий, cepeднiй та низький.
Однак, для ycyнeння зазначегош в табл. 2 нeдoлiкy iндeкcнoгo методу, а cамe для poзкpиття cтpатeгiчниx мoжливocтeй викopиcтання TnP, мoж-на запpoпoнyвати мoдeлювання poзвиткy cyкyпнoгo тpанзитнoгo пoтeнцiалy за дoпoмoгoю гpафoаналiтичнoï мoдeлi. Для мoдeлювання TnP мoжна запpo-пoнyвати пoбyдoвy "Квадpатy пoтeнцiалy", вepшинами якoгo будуть cкладoвi TnP. Aлгopитм мeтoдy включатиме етапи:
1) вжвдш данi фopмyютьcя y виглядi матpицi, де в pядкаx запиcанi нoмepи пoказникiв (i=l,2,3,.. .n), а в cтoвпцяx - peгioни (j=l,2,3,..., m);
2) на ocнoвi iндeкciв, poзpаxoваниx пpи oцiнцi cyкyпнoгo тpанзитнoгo пй-тeнцiалy, пpoвoдять pанжyвання peгioнiв з визначенням toro мюця. ^и-чйму аналiз мйжна пpoвoдити як пй cyкyпнoмy тpанзитнoмy пе>тенщалу, так й за oкpeмими видами тpанcпopтy;
3) для кoжнoгo perio^ знаxoдять cyмy мicць (Pj), oтpиманиx y пpoцeci pан-жування за фopмyлoю (5):
Р/ = tp,/ (5)
1=1
де pij - oцiнка за кoжнoю пoзицieюj-ra period.
4) пepeтвopюeмo oтpиманy в xoдi pанжyвання cyмy мicць (Pj) y дйвжину вeктopа, щй cтвopюe шecтигpанник тpанзитнoгo пoтeнцiалy. Шестигранник пйтенщалу мае шicть зйн вiдпoвiднo дй oбpаниx cкладoвиx (s) та шють вeктopiв (V), щй cтвopюють йoгo. Дйвжину вeктopiв, щй cтвopю-ють шecтигpанник тpанзитнoгo пoтeнцiалy perio^ (Vs, де s=l-4), poзpа-xoвyeмo за фopмyлoю (б):
Vs = 100 - ((Pj - n). (б)
n(m -1)
де: Vs - дoвжина вeктopа, щo xаpактepизye s-cкладoвy; Pj - cyма мicць j-гo pe-гюну, oтpиманиx y пpoцeci pанжyвання; n - кшькють пoказникiв pанжyвання; m - кшькють аналiзoваниx peгioнiв.
5) визначивши дйвжину вcix вeктopiв, гpафiчнo зoбpажyeмo шecтигpанник cyкyпнoгo тpанзитнoгo пйтенщалу peгioнy i фopмyлюeмo вiдпoвiднi вставки (pиc. 2).
Piзниця мiж нopмативним та наявним пoтeнцiалoм гокаже на pиcyнкy cтpатeгiчнy пpoгалинy, тобто тoй cтатичний пoтeнцiал, який мoжe бути задь яний пpи cтвopeннi пeвниx мoжливocтeй.
Пiдcyмoвyючи наведене вище, мoжна зазначити, щo запpoпoнoвана мeтoдoлoгiя дocлiджeння даcть змoгy кoмплeкcнo oцiнити TnP, вpаxoвyючи кiлькicнi та якюш xаpактepиcтики. Внаcлiдoк пpoвeдeнoгo аналiзy мeтoдoлo-гiя oцiнки TnP пpeдcтавлятимe таке (див. pffic 3).
8з\ /
Стратепчний резерв/
Рис. 2. Графоаналтична оцшка сукупного транзитного потенщалу регюну ("Квадрат потенщалу"): 81) природно-територ1алъний потенщал; 82) транспор-тний потенщал; 83) трудовий потенщал; 84) ¡нфраструктурний потенщал
Рис. 3. Схема методологи ощнки транзитного потенщалу регюну
Таким чином, на основi порiвняльного анашзу юнуючих пiдходiв та методiв оцшки потенщалу встановлено доцшьшсть використання штегрова-ного тдходу, експертному методу у поеднанш з методом анашзу iерархш для
оцшки впливу факторiв на формування ТПР, а також шдексного методу для оцшки складових ТПР, що дае змогу сформувати методологiчну базу оцiнки ТПР. Однак для комплексноï оцiнки ТПР потрiбно чике визначення якiсних характеристик складових транзитного потенщалу, а також критерпв, шдика-торiв та показниюв, що й буде предметом подальших дослiджень.
Л1тература
1.Лифар В.В. Анашз складових транзитного потенщалу регюну / В.В. Лифар // Реп-ональна економжа : зб. наук. праць Луцького НТУ. - Сер.: Економ1чш науки. - Луцьк, 2010. -Вип. 7(27). - Ч. 3. - С. 293-306.
2. Белоусов Н.А. Транзитность магистралей международных транспортных коридоров Украины: критерии и основные показатели ее оценки / Н.А. Белоусов, И.И. Савенко // Экономические инновации. - 2000. - Вып. 8. - С. 34-44.
3. Липинская А. А. Транзитный потенциал Украины: сущность и основные проблемы реализации / А.А. Липинская // Экономические инновации. - 2007. - Вып. 32. - С. 46-53.
4. Кухарчик В.Г. 1нвестицшна привабливють розвитку транзитного потенщалу Украши / В.Г. Кухарчик // Экономические инновации. - 2007. - Вып. 32. - С. 36-45.
5. Дунаева Н.О. Управление модернизацией транспортной инфраструктуры региона для реализации транзитного потенциала : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - "Экономика и управление нар. хозяйством (региональная экономика)", 08.00.14 - "Мировая экономика" / Н.О. Дунаева. - М. : Изд-во "Прогресс", 2009. - 24 с.
6. Факторы формирования и оценки конкурентоспособности транзитного потенциала региона (на примере Дальнего Востока РФ) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - "Экономика и управление нар. хозяйством (региональная экономика)" / Л.П. Кириченко. - Хабаровск, 2007. - 24 с.
7. Ларин О.Н. Теоретические и методологические основы развития транзитного потенциала автотранспортных систем регионов (на примере Челябинской области) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра техн. наук: спец. 05.22.01 - "Транспортные системы" / О.Н. Ларин. - М. : Изд-во "Прогресс", 2008. - 39 с.
8. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Инфра-М", 2007. - 495 с.
9. Ковалевський В.В. Розмщення продуктивних сил i регюнальна економжа : шдручник / за ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - Вид. 9-те, [перероб. та доп.]. -К. : Вид-во "Знання", 2009. - 373 с.
10. Сафарова Л. Проблемы определения и оценки инновационного потенциала региона / Л. Сафарова // РИСК: Ресурсы, Информация, Снабжение, Конкуренция : аналит. журнал. -2010. - № 3. - С. 174-179.
11. Котихина О.Ф. Методические подходы к оценке инновационного потенциала / О.Ф. Котихина // Вестник ЮУрГУ. - Сер.: Экономика и менеджмент, 2007. - № 17. - С. 32-37.
12. Москвина О.С. Инновационный потенциал как фактор устойчивого развития региона / О.С. Москвина // Вологодский научно-координационный центр ЦЭМИ РАН. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.journal.vscc.ac.ru/php/jou/30/art30_02.php
13. Ковалев М.М. Инновационный потенциал регионов Беларуси: состояние и перспективы / М.М. Ковалев, А.А. Шашко. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www. econ.msu.ru/cmt2/lib/a/1158/file/Kovalev_24.pdf
14. Летаева Т.В. Регулирование территориального инновационного развития (на примере закрытых административно-территориальных образований) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - "Экономика и управление нар. хозяйством (региональная экономика)" / Т.В. Летаева. - Екатеринбург, 2005. - 19 с.
15. Олександренко 1.В. Ощнка швестицшного потенщалу регюшв / 1.В. Олександренко // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2009. - № 3. - С. 80-91.
16. Ткаченко И.Н. Модель интегрированной оценки потенциала отраслевого комплекса региона / И.Н. Ткаченко, Е.Н. Стариков // Известия ИГЭА, 2008. - № 2(58). - С. 45-48.
17. Доржиева В.В. Некоторые подходы к оценке регионального финансового потенциала / В.В. Доржиева, Л.Д. Лазарева, Б.В. Карпушев // Известия ИГЭА, 2010. - № 1(69). - С. 23-27.
18. Анненкова А. А. Методические подходы к оценке внешнеэкономического потенциала региона / А.А. Анненкова // Среднерусский вестник общественных наук, 2007. - № 3(4). -С. 152-156.
19. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий : пер. с англ. / Т. Саати. - М. : "Радио и связь", 1993. - 320 с.
20. Черчик Л.М. Стратепчний потенщал рекреацшно! системи регюну: теор1я, методо-лопя, оцшка : монограф1я / Л.М. Черчик, Н.В. Коленда. - Луцьк : Вид-во ЛНТУ, 2008. - 235 с.
Лыфар В.В. Исследование транзитного потенциала региона и его оценка
Проанализированы существующие подходы и методы оценки видов потенциалов, выявлены их преимущества и недостатки. Предложена методология оценки транзитного потенциала региона. Обоснована целесообразность использования интегрированного подхода, экспертного метода в сочетании с индексным методом для оценки составляющих транзитного потенциала.
Ключевые слова: транзитный потенциал региона, методология, оценка, подход, метод.
Lyfar V. V. Investigation of transit potential of region and its estimation
In this article the existing approaches and methods of potential estimation are analyzed, their advantages and shortages are exposed. The methodology of region transit potential estimation is proposed. The expediency of usage of integrative approach, expert method in combination with index method for the estimation of transit potential components is substantiated.
Keywords: transit potential of region, methodology, estimation, approach, method.
УДК 620.3:621.3 Астр. A.I. Пукач; проф. В.М. Теслюк, д-р техн. наук;
доц. Р.-А.Д. ¡ванщч, канд. техн. наук; асист. Р.В. Загарюк, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
МОДЕЛЬ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ П1ДСИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ Д1АПАЗОНУ ЗНАЧЕНЬ ВЕЛИЧИНИ ВИМ1РЮВАНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ
Розроблено модель функцюнування шдсистеми автоматичного визначення апазону значень величини вишрюваного електричного опору на конкретному приклада а також здшснено аналiз отриманих результа™. Розроблена модель функцюнування дае змогу встановити основш закож^рносп загальноï поведшки як усiеï шдсистеми, так i конкретних ïï параметрiв. Запропоновано кшька варiантiв розподшу насиченост дiапазонування област вимiрювання, наведено ix основш переваги та недолжи, а також особливосп застосування. Запропоновано можливють розширення област значень вимiрюваноï величини електричного опору на основi рiвняння балансу мостовоï схеми, що дае змогу значно розширити обчислювальш можливост розробленоï шдсистеми без додаткових апаратних засобiв.
Ключовг слова: модель, електричний ошр, область вимiрювання, мостова схема, МЕМС.
Вступ. Швидкими темпами розвиваються та впроваджуються дедат глибше у вс сфери людсь^ дiяльностi пристрой побудоваш за технолопями виготовлення мжроелектромехашчних систем (МЕМС) [1-5], поступово ви-тюняючи своï макроаналоги. Такий рiст МЕМС-пристроïв зумовлений низкою переваг цих технологш, однiею з яких е мжронш розмiри активних компонента. Проте саме мшатюршсть елементiв МЕМС призводить до задачi вимiрювання малих величин електричного опору, котра потребуе розроблен-
