CC BY
18
УДК581*526.42.577.19 Асист Г.Д. Лялюк-Втер - 1еано-Франшеський
нащональний техмчний умеерситет нафти i газу; доц. Р.М. Вimeр, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ M. Василя Стефаника, м. 1еано-Франк1еськ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ САШТАРНО-Г1Г1СШЧНИХ ФУНКЦ1Й Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено результати дослщжень киснепродуктивно!, газопоглинально! та ф^он-цидно! функцiй лiсових екосистем на територи Карпатського нацiонального природного парку. Встановлено, що люоутворювальш породи на цiй територи проявляють максимальну фiтонцидну активнiсть у липш та в серпнi. За ф^онцидною дieю !х мож-на розмютити у такiй ранговiй послiдовностi (у спадному порядку): ялиця бiла, ялина европейська, модрина европейська, бук люовий. Враховуючи важливу саштарно-ri-гieнiчну роль люового покриву парку, на його територи потрiбно вiдновити i створити новi санаторно-курортнi бази лiкування та вщпочинку оздоровчого спрямування.
Ключов1 слова: деревш породи, киснепродуктивна i газопоглинальна здат-нiсть, фiтонциднi властивостi.
Assist. G.D. Lyaliuk-Viter - Ivano-Frankivsk National Technical Oil and Gas University; assoc. prof. R.M. Viter - Prikarpatskiy national university
named after Vasiliy Stefanika, Ivano-Frankivsk
Investigation of hygiene and sanitary functions of the forest ecosystems of
Carpathian National Natural Park
The results researches for oxygen productive, gas absorbed and volatile production functions of the for forest ecosystems on the Carpathian National Natural Park territories are given. It is set that forest formative of breed on this territory show maximal phytoncidal activity in July and in August. After a phytoncidal action they can be placed in such grade sequence (in a descending order): a silver fir is white, a fir-tree is European, a larch is European, a beech is forest. Taking into account the important sanitary-hygenic role of forest cover of park, on his territory it is needed to pick up thread and create the new sanatoriumresort bases of treatment and rest of health direction.
Keywords: wood species, oxygen productive and gas absorbed capacities, volatile production abilities.
Природно-заповщш територи Укра!нських Карпат з !хшм ушкальним рослинним i тваринним св1том, розма!ттям геолопчних, геоморфолопчних, едаф1чних та кшматичних умов, вщграють важливу роль у збереженш бюло-пчного р1зномашття на ландшафтному, ценотичному та видовому р1внях, шдтриманш еколопчно! р1вноваги в регюш, слугують базою наукових досль джень, естетичного, еколопчного виховання та вщпочинку населення, е без-цшним надбанням нацюнального та свггового масштабу [1, 2].
На швшчному мегасхил1 Укра!нських Карпат найбшьшим природо-охоронним об'ектом е Карпатський нащональний природний парк (КНПП), який створено у 1980 р. на плошд 50,3 тис. га. Основним рекреацшним ресурсом на територи парку е л1си, загальна площа яких становить 34 тис. га. Люо-в1 екосистеми КНПП виконують низку важливих саштарно-гтешчних фун-кцш, до яких належать киснепродуктивна, газопоглинальна та фггонцидна. З огляду на масштабний техногенний вплив на довкшля, поглиблення соцю-
78
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.10
еколопчно1 кризи, попршення стану здоров'я населення та низку шших нега-тивних чинниюв, оздоровчi властивостi лiсових угруповань набувають особливого значення i потребують Грунтовного вивчення. Зазначимо, що саштар-но-гтетчт функцiï лiсових екосистем у Карпатському регюш дослiджено фрагментарно [3].
Вивчали киснепродуктивнi та газопоглинальнi властивост лiсових угруповань за методикою М.1. Чеснокова, В.М. Долгошеева [4] та С.В. Белова [5]. Фгтонцидну актившсть деревних порiд, зокрема ïx протистоцидну дiю, дослiджували за методиками Б.П. Токша [6], М.М. Матвеева [7] та М.В. Гри-гор,евоï [8].
Аналiз результатiв дослiджень засвiдчуе, що протягом року лiси КНПП видшяють близько 168,96 тис. т кисню i поглинають 221,24 тис. т вуг-лекислого газу. Основними киснепродуктивними та газопоглинальними продуцентами е хвойш насадження, якi займають 88,3 % покритоï лiсом плошд i продукують шорiчно приблизно 146,37 тис. т кисню та асимшюють 191,66 тис. т вуглекислого газу. Ялиновi люостани переважають за площею (79,3 %) та сумарними обсягами видшення кисню (140,68 тис. т за рж) i поглинання СО2 (184,22 тис. т за рж). Найвища киснепродуктивна та газопоглинальна здатшсть властива ялинi европейськiй, що зростае у букових та ялицевих типах люу. Встановлено, що 1 га похщних ялинниюв у бучинах та яличинах ви-дiляе впродовж року 6,94 т кисню i поглинае 9,08 т вуглекислоти. Киснепродуктивна i газопоглинальна здатшсть ялини европейсь^' у високопр!" нижча в 1,3 раза i становить вщповщно 5,17 i 6,77 т/га за рж. Висока киснепродуктивна здатшсть (5,71 т/га за рж) характерна для модрини европейськоï та сосни кедровоï европейсько1\ Ялиця бша i сосна звичайна поступаються за цими показниками, а найнижча киснепродуктивна i газопоглинальна здатшсть характерна для сосни прсь^ (табл. 1).
У середньому, 1 га хвойних лiсiв видшяе за рж 4,88 т кисню i поглинае 6,39 т СО2. За киснепродуктивною i газопоглинальною здатшстю хвойш породи розташоваш у такш ранговш послщовност (у спадному порядку): ялина европейська у бучинах i яличинах, модрина европейська i сосна кедрова европейська, ялина у високогiр,ï, сосна звичайна, ялиця бша, сосна прська.
Листяш насадження, як займають всього 11,7 % покритоï люом пло-шi, iстотно поступаються за сумарними обсягами видшення кисню (22,59 тис. т за рж) i поглинання вуглекислого газу (29,58 тис. т за рж). Про-те, за середньозваженими показниками киснепродуктивна i газопоглинальна здатшсть листяних люосташв вища, порiвняно з хвойними, майже в 1,2 раза. У середньому 1 га листяних насаджень продукуе за рж 5,67 т кисню i поглинае 7,42 т вуглекислого газу.
Серед листяних порщ найбшьше видшяе кисню та поглинае вуглекислого газу бук люовий - вщповщно 6,17 та 8,08 т/га за рж. Сшд вщзначити, що бук люовий за цими показниками переважае i хвойш породи, за винятком ялини европейськоï у бучинах та яличинах. Буковi насадження, займаючи найбшьшу площу у груш листяних порщ, переважають i за сумарними обсягами видшення кисню (20,77 тис. т за рж) та поглинання СО2 (27,2 тис. т за
Pík). Наведеш чинники й обумовлюють вищу середню киснепродуктивну i газопоглинальну здатнiсть листяних насаджень. nopiBM^ високою здатшс-тю до продукування кисню та асимшяци вуглекислого газу вiдзначаються береза повисла, в'яз гiрський, клен гостролистий i явiр, а найнижчою - вшьха зелена. За киснепродуктивною i газопоглинальною здатнiстю листянi породи розташоваш у такiй ранговiй послiдовностi (у спадному порядку): бук люо-вий, береза повисла, в'яз прський, клен гостролистий i явiр, вiльха Ыра i верба, граб звичайний, вшьха чорна, вшьха зелена.
Табл. 1. Обсяги видтення кисню та поглинання вуглекислого газу за nepiod _утворення рiчного приросту деревних порiд_
Деревш породи Площа, га Показники киснепродуктивносп Показники поглинання СО2
Вага кисню, що утворю-еться за рш на 1 га, т Загальна вага кисню, що ут-ворюеться за рш, т Вага СО2, що поглина-еться за р1к на 1 га, т Загальна вага СО2, що пог-линаеться за р1к, т
Хвойш породи
Сосна звичайна 514,5 3,22 1656,69 4,2 2160,9
Сосна прська 1283,4 0,25 320,85 0,33 423,52
Ялина европейська, зокрема: 26949,5 5,22 140683,68 6,84 184216,19
у високопр'! 26184,1 5,17 135371,8 6,77 177266,36
у бучинах i яличинах 765,4 6,94 5311,88 9,08 6949,83
Ялиця бша 1257,0 2,91 3657,87 3,81 4789,17
Модрина европейська 8,0 5,71 45,68 7,48 59,84
Сосна кедрова европейська 1,3 5,71 7,42 7,48 9,72
Разом: 30013,7 - 146372,19 - 191659,34
Середне: - 4,88 - 6,39 -
Листяш породи
Бук люовий 3464,4 6,17 21375,35 8,08 27992,35
Граб звичайний 1,9 1,78 3,38 2,33 4,43
Явiр 12,0 3,29 39,48 4,31 51,72
Клен гостролистий 1,8 3,29 5,92 4,31 7,76
В'яз прський 3,6 3,3 11,88 4,32 15,55
Береза повисла 151,8 4,12 625,42 5,4 819,72
Вшьха чорна 2,2 1,21 2,66 1,57 3,45
Вшьха ара 187,3 2,02 378,35 2,63 492,6
Вшьха зелена 90,2 0,07 6,31 0,09 8,12
Верба 69,4 2,02 140,19 2,63 182,52
Разом: 3984,6 - 22588,94 - 29578,22
Середне: - 5,67 - 7,42 -
Всього по КНПП: 33998,3 - 168961,13 - 221237,56
Бактерицидш, фунгщидш i протистоцидш речовини, вироблеш дерев-ними рослинами, вщграють регуляторну роль у взаемоди органiзмiв у люо-вих бюгеоценозах i здiйснюють стерильний вплив на патогенну мжрофлору повiтря. Можливосл трансформаци лiсом основних факторiв середовища i масштаби його середовищетвiрного впливу, враховуючи й бiохiмiчнi, пов'язанi з типами люу, кiлькiстю нагромаджено! в люових фiтоценозах 6í-омаси та покритою лiсовою рослиннiстю територiею [6, 9, 10].
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.10
Встановлено, що час загибелi парамецiй за ди на них фiтонцидiв хво! ялини европейсько! змшюеться протягом року вщ 6 до 14,9 хв (табл. 2). Фггон-цидна активнiсть (ФА), вщповщно, становить 16,6-6,7 умовних одиниць фь тонцидностi (УОФ). Найвища ф^онцидна активнiсть ялини виявлена у липш-серпнi, а найнижча - у лютому. В ялищ бшо! час загибелi парамецiй змь нюеться вщ 5 до 15,8 хв, а ФА - 20-6,3 (УОФ). Вона е бшьш фгтонцидною, нiж ялина европейська. Добре виражену протистоцидну дда мае i модрина евро-пейська. Для не! час загибелi парамецш перебувае в межах 7-11,6 хв, а ФА -14,3-8,6. Найпоширешшим серед листяних порщ КНПП е бук люовий. Час за-гибелi парамецiй за дн на них фiтонцидiв бука змiнюеться вiд 9 до 12,5 хв, а ФА - 15,4-6,8 (УОФ). У зимовий перюд дослщження фггонцидносл бука люо-вого i модрини европейсько! через вщсутшсть листя i хво! не здшснювали.
Табл. 2. Фтонцидна дiя л'шових деревних порiд КНПП
Час досл1-джень Ялина европейська Ялиця бша Модрина европейська Бук люовий
загибель парамецш, хв ФА, УОФ загибель парамецш, хв ФА, УОФ загибель парамецш, хв ФА, УОФ загибель парамецш, хв ФА, УОФ
Вересень 7,5-9,0 13,3-11,0 6,5-7,5 15,4-13,3 9,0-9,5 11,1-10,5 10,0-12,0 10,0-8,3
Жовтень 9,8-11,0 10,2-9,1 8,5-11,0 11,8-9,0 11,2-11,6 8,9-8,6 11,0-12,5 9,1-6,8
Лютий 14,6-14,9 6,8-6,7 12,5-15,8 8,0-6,3 - - - -
Травень 8,5-8,9 11,8-11,2 9,3-10,7 10,8-9,3 6,4-7,3 15,6-13,7 10,0-11,0 10,0-9,0
Липень 6,0-8,0 16,6-12,5 5,0-6,0 20,0-16,7 7,0 14,3 9,0-10,0 15,4-10,0
Серпень 7,0-9,0 14,3-11,1 6,0-7,0 16,7-14,3 8,0-9,0 12,5-11,1 9,5-11,0 13,3-8,9
Пщсумовуючи результати виконаних дослщжень, можна зробити таю висновки. Хвойш лiсостани на територи КНПП е основними киснепродук-тивними та газопоглинальними продуцентами, оскшьки домiнують за пло-щею. Максимальними обсягами видiлення кисню та поглинання СО2 вщзна-чаються ялиновi деревостани. У дослщжуваному спектрi порiд найбшьшу киснепродуктивну та газопоглинальну здатнiсть виявлено у ялини европейсь-ко! у бучинах i яличинах. У груш листяних порщ найвищi показники встановлено у бука люового.
Лiсотвiрнi породи на територи КНПП максимальну фiтонцидну актив-нiсть проявляють у липш та в серпнi. За фггонцидною дiею !х можна розмю-тити у такiй ранговiй послщовност (у спадному порядку): ялиця бша, ялина европейська, модрина европейська, бук люовий. Враховуючи важливу саш-тарно-гтешчну роль лiсового покриву парку, на його територи потрiбно вщ-новити i створити новi санаторно-курортнi бази лiкування та вiдпочинку оз-доровчого спрямування.
Лггература
1. Заповщш екосистеми Карпат / С. Стойко, Е. Гадач, Т. Шимон, С. Михалик. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 1991. - 248 с.
2. Природа Карпатського нащонального парку / Стойко СМ., Мшкша Л.1., Тасенке-вич Л.О. та 1н. - Льв1в : Вид-во "Св1т", 1999. - 168 с.
3. Лялюк Г.Д. Ф1тонцидна роль основних деревних вид1в на заповщних територ1ях Прикарпаття / Г. Д. Лялюк // Науков1 записки Тернопшьського державного педагогичного ут-верситету 1м. Володимира Гнатюка. Сер1я: Бюлопя. - 2003. - № 2 (21). - С. 73-76.
4. Чесноков Н.И. Оценка кислородопродуцирующей функции леса / Н.И. Чесноков, В.М. Долгошеев // Лесное хозяйство. - 1978. - № 7. - С. 32-34.
5. Белов С.В. Оценка гигиенической роли леса / С.В. Белов // Лесное хозяйство. - 1964. - № 1. - С. 8-13.
6. Токин Б.П. Целебные яды растений. Повесть о фитонцидах / Б.П. Токин. - Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1980. - 280 с.
7. Матвеев Н.М. Фитонцидность некоторых древесно-кустарниковых пород Днепропетровского ботанического сада // Фитонциды. Результаты, перспективы и задачи исследований. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1972. - С. 132-134.
8. Григорьева М.В. Фитонцидные свойства насаждений лесопарковой части зеленой зоны города Воронежа : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 "Экология" / М.В. Григорьева. - Воронеж, 2000. - 24 с.
9. Протопопов В.В. Основные перспективные направления изучения фитонцидных свойств леса / В.В. Протопопов, Г.Н. Черняев // Фитонциды. Роль в биогеоценозах, значение для медицины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - С. 136-139.
10. Went F.W. Thimderstems as related to organic matter in atmosphere // Proc. Natl. Acad. Sci. - USA. - 1962. - Vol. 48. - № 3. - Р. 73-91.
УДК 581. 522.4 1нж. Т.В. Сергеева1 - Нащональний deHdp0R0zi4H^ парк
"Софйвка" НАН Украти
ЕКОЛОГО-Б1ОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ PYRACANTHA М. ROEM. ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
IX У ЗЕЛЕНОМУ БУД1ВНИЦТВ1
Вивчено показники росту, генеративного розвитку, зимостшюсть та посухос-тшюсть деяких представниюв роду Pyracantha М. Roem., яю зростають в умовах На-щонального дендропарку "Софпвка" НАНУ. На основi отриманих даних розрахова-но акшматизацшш числа для визначення перспективносп подальшого використання дослщжуваних видiв в озеленены. Встановлено, що знання шдивщуальних особли-востей росту та розвитку представниюв цього виду дасть змогу створювати високо-декоративш, довговiчнi та стшю зелеш насадження завдяки видам, з повною та доброю а^матизащею. А рослини з задовшьною а^матизащею придатш для вирощу-вання в умовах боташчних садiв та приватних колекцш.
Ключов1 слова: штродукщя, а^матизащя, зимостшюсть, засухостiйкiсть, де-коративнiсть.
Eng. T.V. Sergeeva - National dendrological park Sofiyivka, NAS of Ukraine
Ecological and biological estimation of the genus Pyracantha M. Roem representatives and its prospective use in the planting of greenery
The growth indexes, generative development, winter resistance and drought resistance of some representatives of the genus Pyracantha М. Roem. growing in the conditions of the National dendrological park "Sofiyivka" of the NAS of Ukraine were studied. The acclimatization numbers for estimation of perspective use of these species in the planting of greenery were calculated on the base of data obtained. It is set that knowledge of individual features of growth and development of representatives of this kind will enable to create the high-decorative, lasting and proof green planting due to kinds, with complete and good acclimatization. And plants with satisfactory acclimatization are suitable for growing in the conditions of botanical gardens and private collections.
Keywords: introduction, acclimatization, cold resistance, drought resistance, decorative effect.
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Нацюнальний дендролопчний парк "Софпвка" НАН Украши
