CC BY
10
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
3 таблиц! видно, що прийом аторвастатину викликае зниження р1вня X протягом мюяця на 11%, ТГ - на 24%, р- i прер-ЛП i а- X ¡стотно не змшювалися, протягом 6-12 мюяц1в Bci показники лодного спектра KpoBi покращилися у Bcix обстежених.
Отже, включения аторвастатину в комплексне лкування хворих ГХ, IXC ¡з явищами МС полтшус кпннний nepe6ir захворювань i приводить до зниження р1вня холестерину, триглщерид1в та р- i пре р-ЛП, що дозволяс рекомендувати аторвастатин для застосування в первиннм профтактиц1 атеросклерозу в oci6 ¡з МС, як1 вже мають прояви IXC або ж не мають таких, з огляду на високий ступ1нь ризику розвитку небезпечних для життя й здоров'я ускладнень, властивих цьому синдрому.
УДК 616.61-002.3-053.9-02-071-07-08
АРТЕР1АЛЬНА Г1ПЕРТЕН31Я ЯК ОДИН 3 ПР0ЯВ1В ХР0Н1ЧН0Г0 П1ЕЛ0НЕФРИТУ В 0С1Б П0ХИЛ0Г0 I СТАРЕЧ0Г0 В1КУ
Пустовойт Г.Л.
Кафедра госттапьноТ терапп з професмними хворобами
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Анал1з структури захворюваност1 людей похилого \ старечого в1ку свщчить про збтьшення у пЬнм перюд життя судинних уражень та хвороб нирок. Необхщно вщм1тити, що в оаб вищезазначеноТ вко-во1 категори хроннний телонефрит досить часто супроводжусться артер1альною ппертенз1ею (АГ), а ¡нод1 пщвищення артер1ального тиску е единим кпннним проявом ¡нфекцмного запального процесу у нирках. Метою нашого дослщження стало вивчення зв'язку ммхроннним тслонефритом та АГ в оаб похилого \ старечого вку. До основноТ групи увмшли 184 хворих вком >60 рою в з хроннною хворобою нирок (ХХН): необструктивним тслонефритом у фаз1 загострення (п=156) та ремюТ (п=28). До контрольно! групи увмшли 100 пац1ент1в вком >60 рою в (серед нм вк 67,09±1,09 рою в), у яких не було вста-новлено захворювань нирок. За результатами дослщження питома вага необструктивного телонеф-риту, що супроводжусться АГ, у 184 хворих похилого \ старечого вку дор1внювала 64,3% (в оаб вком 60-74 роки - 61,9% та в оаб вком >75 рою в - 90,0%). За даними пор1вняльного аналЬу, питома вага оаб з нормальним артер1альним тиском серед хворих на необструктивний телонефрит становила 12,0%, що у 4,5 рази нижче, ыж у контрольна груп1 (54,0%). Разом з тим, у основнм груп1 питома вага оаб з АГ I ступеня складала лише 15,2%, тод1 як у контрольна груп1 цей показник дор1внював 36,0%. Питома вага оаб з АГ 2 та 3 ступеня у основый груп1 становила 72,8%, що майже у 7 раз1в вище, порь вняно ¡з контрольною групою (10,0%). Вищевикладене дозволяс стверджувати, що артер1альна г1пер-тенз1я в оаб основноТ групи пов'язана саме з ХХН - необструктивним телонефритом.
УДК 613.62: 616 - 001.28
Д0СЛ1ДЖЕННЯ Р1ЧН01 К0ЛЕКТИВН01 ЕФЕКТИВН01 Д03И 30ВН1ШНЬ0Г0 0ПР0М1НЕННЯ ПРАЦ1ВНИК1В ЦЕХ1В НАФТ0ГА30В0Г0 УПРАВЛ1ННЯ «П0ЛТАВАНАФТ0ГА3»
Саргош О.Д.
Кафедра загапьноТ ппени, екологи, соцальноТ медицини, оргаызацп та економки охорони здоров'я Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Багаторнний досвщ видобування та первинноТ обробки нафти та газу свщчить про те, що в свт вщбувасться ¡нтенсивне забруднення навколишнього природного середовища природними радюакти-вними елементами, що мютяться в горизонтах Землк Проблема забруднення радюнукпщами мюцево-ст1 й обладнання на нафтових та газових промислах, а також пов'язаного з ним дозового навантажен-ня на прац1вник1в нафтогазового комплексу (НГК), уже давно е актуальною й спецально вивчасться в багатьох регюнах, де видобувасться нафта та газ. АналЬ наявних л1тературних джерел показав, що дозове навантаження на прац1вниюв пщприсмств нафтогазового комплексу на даний час в УкраТы не-достатньо дослщжене та потребус ретельного вивчення з метою запоб1гання пщвищеного опромнен-ня прац1вниюв цих пщприсмств.
Мета дослщження - дати гтсычну оцнку дозового навантаження на прац1вниюв нафтогазового комплексуПолтавськоТобласт1, на прикпад1 пщприемства НГВУ "Полтаванафтогаз".
В семи цехах видобування нафти та газу пщприемства НГВУ "Полтаванафтогаз" проведено 1ДК (¡ндивщуальний дозиметричний контроль) зовышнього опромнення та визначеы ¡ндивщуальы рны ефективы дози зовышнього опромЫення працвниюв пщприемства. 1ндивщуальний дозиметричний
Том 6, Выпуск 4
141
В1СНИК УкралнськоУ медичноУ стоматолог! чноУ академУ
контроль проводився термолюмЫесцентними дозиметрами КДТ - 02М (ДПГ - 03) за методикою проведения 1ДК термолюмнесцентними дозиметрами.
На пщстав1 даних, отриманих при проведены ¡ндивщуального дозиметричного контролю, проведено аналЬ дозового навантаження, отриманого прац1вниками пщприсмства НГВУ «Полтаванафтогаз» за рахунок зовышнього опромнення в залежност в1д в1ку працвниюв та стажу роботи з джерелами юызуючого випромнювання (Д1В) протягом 2003 - 2004 рр. Пор1вняння проводились м1ж середым значениям дозового навантаження на прац1вниюв за рк спостереження в цеху, в кожнм в1ков1й категорий в залежност1 вщ стажу роботи з Д1В та рнними колективними ефективними дозами зовышнього опромнення працвниюв цеху.
В результат! проведено! роботи встановлено:
- рнна колективна ефективна доза зовышнього опромЫення прац1вник1в цех1в НГВУ «Полтаванафтогаз» в 2003 та 2004роках складала вщ 0,41 до 0,75 мЗв/рк, що значно нижче значень, як1 нормуються ОСПУ;
- прац1вники з1 стажем роботи 1 - 5 роюв через вщсутнють досвщу при проведены роб1т з обслу-говування технолопчного процесу видобування та первинноТ обробки нафти та газу, що збть-шус тривалють контакту працвниюв з рад1ацмно-забрудненим обладнанням, отримують бтьше дозове навантаження, ыж прац1вники з бтьшим стажем роботи з Д1В (6 - 10 роюв).
УДК 616.12-008.331.1:612.017
ДЕТЕРМ1НАНТИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ, 1МУНН01 ДИСФУНКЦП У ХВ0РИХ НА Г1ПЕРТ0Н1ЧНУ ХВОРОБУ ЯК ПЕРЕДУМ0ВА ДО К0РЕКЦ11 Л1КУВАННЯ
СоломатЫа-Дакало Л.В.
Кафедра факультетсько'1 Tepaniï з курсом ф1зютерапи'
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Встановлено, що високий артер1альний тиск е причиною хроннного запалення судин, ремоделю-вання серця. Посднання ппертоннно!'хвороби з запальною патолопсю внутршых оргаыв призводить до потенцювання негативних вплив1в на ¡мунну систему, ускладнення nepeöiry захворювань, необхщ-HOCTi застосовувати певне комплексне лкування. В результат! такого посднання патолопчних процеав вщбувасться пошкодження ендотел1ю, який втрачас протизапалы-ii, антиоксиданты, антитромбогены властивост1, порушусться перфузт KpoBi, розвиваеться ппокая тканин. Метою наявного дослщження було визначення особливостей кттинно!' та гуморально!' ¡мунолопчно!' реактивное^, тип1в ремоделю-вання серця у хворих на ппертоннну хворобу у посднаны з запальною патолопсю внутршых оргаыв як передумови до корекцп медикаментозного лкування. Об'сктом дослщження були 35 хворих на ri-пертоннну хворобу у посднаны з запальною патолопсю внутршых opraHÎB (основна група). Клшнна характеристика дослщжених: 26 (74%) ¡з 35 мали ппертоннну хворобу II стади, 12 (34%) ¡з 35 - rinep-тоннну хворобу III стади. У 28 (80%) ¡з 35 хворих визначили ¡шемнну хворобу серця, з них у 5 (14%) -стенокард1я напруги стабтьна, функцюнальний клас (ФК) II, у 7 (20%) - стенокард1я напруги стабтьна, ФК III, у 1 (3%) - стенокардт напруги стабтьна, ФК IV, у 25 (71%) - кардюскпероз атероскперотичний з проявами мюкард1ально!' недостатност1, у 5 (14%) - кардюскпероз тсляЫфарктний. Супутня патолопя BHyTpirnHix opraHÎB представлена у 32 (91%) ¡з 35 хворих на хроннний холецистопанкреатит у 5 (14%) ¡з 35-3 виразковою хворобою дванадцятипало!' кишки. BiK дослщжених - 36-59 poKÎB. Умовно-контрольна група з запальною патолопсю внутршых opraHÎB включала 17 хворих, в тому числ1 13 (76 %) хворих ¡з 17 з хроннним холецистопанкреатитом, 4 (24%) ¡з 17 - з хроннним обструктивним брон-xiTOM. BiK дослщжених умовно-контрольно!' групи - 31-57 poKÎB. Контрольна група складалась ¡з 22 практично здорових oci6 30-55 poKÎB. Обстеження хворих проводилось згщно 3i стандартами УкраТни. 1мунолопчне дослщження включало фенотипування л1мфоцит1в з використанням моноклональних ан-титт. Ехокардюскопнно вивчали морфо-функцюнальний стан серця. Типи ремоделювання серця у хворих на ппертоннну хворобу визначали за De Simone G. (2004): нормальна геометры (¡ндекс маси мюкарда (IMM) < hopmi (N), ¡ндекс вщносно!' товщини ctîhok в д1астолу (1ВТ)<0,45); концентричне ремоделювання (вщносне потовщення ctîhok лвого шлуночка при нормально Maci мюкарда: IMM<N, 1ВТ>0,45); концентрична ппертрофт (збтьшення маси мюкарда та вщносно!' товщини ctîhok л1вого шлуночка: IMM>N, 1ВТ>0,45); ексцентрична ппертрофт лвого шлуночка (збтьшення маси мюкарда при нормальнм або зниженм вщносый товщиы ctîhok: IMM>N, 1ВТ<0,45). За верхню межу ¡ндекса маси мюкарда приймали значения запропоноваы De Simone: для чоловшв = 116 г/м2, для жнок = 104 г/м2. Статистичний аналЬ включав непараметричы методи, зокрема Kruskal-Wallis аналЬ ранпв, тест Mann-Whitney, точний метод Фшера (ТМФ), критерм знаюв (КЗ) за програмами SPSS for Windows
