CC BY
11
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
УДК 616.12-005.4-008.331.1
ВЗАСМОВ1ДНОШЕННЯ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ, АРТЕР1АЛЬН0Г0 ТИСКУ ТА РЕМОДЕЛЮВАННЯ Л1В0Г0 ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА Г1ПЕРТ0Н1ЧНУ ХВОРОБУ
Вакуленко К.С., Кудря 1.П.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
Визначено кореляцшш зв'язки пром1ж циркадними ритмами частоти серцевих скороченъ, артер1алъного тиску та особливостями ремоделювання л1вого шлуночка у хворих на хротчну 1шем1чну хворобу серця та гтертотчну хворобу. 3 щею метою було обстежено 34 хворих з вищезгаданою патолог1ею. Патогноматчним був зв'язок пром1ж денним позитивним барорефле-ксом та товщиною м1жшлуночковог перегородки, середтм денним д1астол1чним тиском та ударним об'емом л1вого шлуночка на фот ремодулъованого серця.
Ключов1 слова: ремоделювання л1вого шлуночка, хронотропна та ¡нотропна активнють.
хворого на л1вому боц1 за загальноприйнятою
Вступ
floöoßi коливання артер1ального тиску (AT), частоти серцевих скорочень (ЧСС) змшюють морфо-функцюнальний стан серця i навпаки [10,13] Взасмна залежнють аритмогенност1 Mio-карда, хронотропноннотропноТ активност1, баро-рефлекторноТ чутливост1 та ремоделювання лн вого шлуночка (ЛШ) як фактор^ ризику раптовоТ смерт1 та ¡нвалщЬаци [7, 9] у хворих на серцево-судинну патолопю е актуальною проблемою кардюлоги.
Метою дослщження було встановлення коре-ляцмних зв'язюв пром1ж циркадними ритмами ЧСС, AT та особливостями ремоделювання ЛШ у хворих на ¡шемнну хворобу серця (IXC) та ri-пертоннну хворобу (ГХ).
Матер1али та методи досл1дження
Об'сктом дослщження були 34 хворих на хроннну IXC в поеднаны з ГХ (основна група). Клннна характеристика цих хворих: 24 хворих ¡з 34 мали стабтьну стенокард1ю напруги 11-111 фу-нкцюнальних KnaciB, у 10 ¡з 34 IXC була у вигляд1 кардюскперозу атеросклеротичного з порушен-ням ритму i мюкард1альною недостатнютю, 22 ¡з 34 - ГХ II ст., 12 ¡з 34 - ГХ III ст., постнфарктний кардюскпероз визначили у 12 ¡з 34. Порушення ритму i пров1дност1 д1агностовано у 11 ¡з 34, в тому числ1 пароксизмальна миготлива аритм1я у 4 ¡з 34, миготлива аритм1я постмноТ форми - у 1 ¡з 34, надшлуночкова екстрасистол1я - у 2 ¡з 34, шлуночкова екстрасистол1я - у 3 ¡з 34, серцева недостатысть (СН) була ускладненням у 26 ¡з 34, в тому числ1 СН I, ФК II - 14 ¡з 34, СН II А, ФК III - у 11 ¡з 34, СН II Б, ФК IV - у 1 ¡з 34.
Ехокардюскопнно вивчали систолнну функ-ц1ю ЛШ, стан кпапаыв, стввщношення rinep-трофитадилатаци порожнин серця [6, 12].
Комплексне ультразвукове обстеження серця проводили з використанням апарату "Sim-5000 plus" з механнним датчиком 3,5 МГц у положены
методикою [1, 2, 4, 11].
Кнцево-д1астолнний i юнцево-систолнний об'сми ЛШ (мл) вимфювали за формулою L. Teicholtz [16]. Фракию викиду (%) обчислювали як стввщношення р1зниц1 шцево-д1астолнного i кнцево-систолнного об'см1в до юнцево-д1астолнного об'сму ЛШ. Ударний об'см ЛШ (мл) вираховували, як р^ниця м1ж юнцево-д1астолнним i юнцево-систолнним об'смами [15].
Масу мюкарда ЛШ (г) визначали за формулою L. Teichholz [16] в модифкаци Ю.Н. Белен-кова [8] i Devereux [1].
Цтодобове моыторування електрокардюг-рами та AT проводилось за допомогою амбулаторного моыторування за системою "Кардютех-HiKa 4000АТ". АналЬ результат^ моыторування зводився до визначення: циркадного ¡ндексу ЧСС (вщношення середньоТ денно!' до hnhoi ЧСС ), середньоТ ЧСС вдень та вноч1, денного та н1чного хронотропного резерву, середнього денного та ннного д1астолнного AT, середнього денного та ннного систолнного AT [14], "¡шемн-них" зм1н сегменту ST вдень та вноч1 ( пщйом або зниження сегменту ST на 1,5-2,5 мм i бтьше ), барорефлекторы реакцИ (стввщношення ЧСС та AT, позитивним барорефлексом вважають одночасне збтьшення ЧСС та систолнного AT), денний та ннний ¡нотропний резерв.
Статистичний аналЬ включав двохвиб1рковий t критерм Ст'юдента для двох незалежних вибн рок вар1абельностей; встановлення зв'язку пром1ж ремоделюванням серця та його хронот-ропноннотропними, барорефлекторними мож-ливостями за даними параметричного (за Pearson) i непараметричного (за Spearman) ко-реляцмного аналЬу (за програмою SPSS for Windows Release 8.00, SPSS Inc., 1989-1997).
Результати та üx обговорення
У хворих на IXC та ГХ встановлено збтьшен-
* Фрагмент ¡нц/ативно! теми (державний реестрац/йний № 0103U004857) "Досл/дження молекулярно-генетичних та ¡мунолог/чних аспект/в патогенезу артер/альноТ гтертензн для розробки нових метод/в д/агностики та диференц/ального лкування".
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
ня кнцево-систолнного po3Mipy ЛШ, правого шлуночка, кнцево-д1астолнного po3Mipy л1вого передсердя, товщини ммшлуночковоТ перегородки, товщини задньоТ стнки ЛШ, маси мюкарда ЛШ за Devereux, маси мюкарда ЛШ за Teicholz,
кнцево-д1астолнного розмфу ЛШ, юнцево- сис-толнного об'ему ЛШ, диметру аорти, юнцево-д1астолнного об'ему ЛШ, зворотня законом!р-нють спостер1гаеться для фракци викиду та ударного об' ему ЛШ (табл. 1).
Таблиця 1
Показники ехокардюскоп/чно!' морфометрпсерця та функцюнальних його можливостей у хворих на ¡шем'нну хворобу серця та г'тертон'нну хворобу
(М±ЭЕМ, Эй)
Показники ехокардюскопи Групи дослщжених
XBopi на IXC та ГХ ( n = 34 ) Здоров1 особи (контрольна група, n = 35 )
Юнцево-систатчний розм1р л1вого шлуночка, см 4,32 ±0,11; 0,65; Р=0,001 3,57 ± 0,04; 0,23
Юнцево-систаглчний об'ем л1вого шлуночка, мл 84,14 ± 6,22; 36,29;Р=0,001 53,43 ± 1,37; 8,11
К1нцево-д1астол1чний розм1р л1вого шлуночка, см 5,95 ± 0,09; 0,5; Р=0,001 5,6 ± 0,04; 0,26
К1нцево-д1астол1чний об'ем л1вого шлуночка, мл 178,46 ± 5,85;34,14; Р=0,001 153,91 ± 2,69;19,93
Товщина м1жшлуночковоТ перегородки, см 1,2 ± 0,02; 0,1 Р=0,001 1,08 ± 0.01; 0,09
Товщина задньоТ ctíhkh л1вого шлуночка, см 1,14 ± 0,02; 0,13;Р=0,001 1,05 ± 0,02; 0,08
Фракщя викиду, % 51,59 ± 2,13;12,43; Р=0,001 64,71± 0,62; 3,69
К1нцево-д1астол1чний розм1р л1вого передсердя,см 3,87 ± 0,07; 0,39; Р=0,001 3,27 ± 0,05; 0,3
Maca мюкарда л1вого шлуночка по Devereux, г 305,49 ± 13,44;8,34; Р=0,001 232,11± 5,78;34,21
Maca мюкарда л1вого шлуночка по Teicholz, г 257,26 ± 8,08; 47,13;Р=0,001 211,57 ± 3,75; 22,18
Прим/тка: М - середня, SEM - стандартна похибка,
SD -стандартне в/дхилення, Р - eipoaidHicmb р!зниц!за двохвиб/рковим t - критер/ем Ст'юдента для двох незале-жних виб!рок вар/абельностей хворих на XIXC в поеднаннi з ГХ eid здорових oci6 контрольно/ групи.
Параметричний i непараметричний кореляцмний анал1з показниюв ехокардюскопнних ознак ре-моделювання серця дозволив визначити пром1ж ними neBHi зв'язки (таб. 2).
Таблиця 2
Параметрична iнепараметрична кореляц'т показник/в ехокард'юскоп'нноТ морфометрпсерця та функцюнальних
його можливостей у хворих на ¡шем/чну хворобу серця та г'тертон'нну хворобу
Корелящя пром1ж такими показниками Корелящя за ГНр-соном Р-достов1рн1сть кореляцп за ГПрсоном Кореляц1я за Сп1рменом Р-достов1рн1сть кореляцп за Сп1рменом
Циркадний ¡ндекс частоти сер-цевих скорочень та маса Mio-карда ЛШ по Devereux (г) -0,359 0,04 - -
Циркадний ¡ндекс частоти сер-цевих скорочень та маса Mio-карда ЛШ по Teicholz (г) - 0,389 0,025 - -
Циркадний ¡ндекс частоти сер-цевих скорочень та товщина задньоТ стшки ЛШ (см ) - 0,375 0,031 - -
Середнш денний д1астол1чний артер1альний тиск ( мм рт. ст.) та ударний об'ем ЛШ (мл) -0,494 0,027 -0,472 0,035
Денний позитивний барореф-лекс та товщина м1жшлуночко-Boi перегородки (см) -0,564 0,01 -0,544 0,013
За даними параметричного кореляцмного анал^у визначили, що циркадний ¡ндекс ЧСС мае зворотню кореляц1ю з масою мюкарда ЛШ по йеуегеих (середня сила зв'язку); зворотню середню силу зв'язку - пром1ж циркадним ¡ндек-сом ЧСС та масою мюкарда ЛШ по ТеюИо^; зворотню середню силу зв'язку - пром1ж циркадним ¡ндексом ЧСС та товщиною задньо!' стЫки ЛШ. Параметричний \ непараметричний кореля-цмний анал1з дозволив виявити зворотнм коре-ляцмний зв'язок (середня сила зв'язку) пром1ж середым денним д1астолнним АТ та ударним об'емом ЛШ; зворотню середню силу зв'язку пром1ж денним позитивним барорефлексом та товщиною м1жшлуночково1 перегородки.
Збтьшення циркадного ¡ндексу ЧСС супро-воджуеться зменшенням маси мюкарда, що мо-жливо пов'язано з механнною напругою кардю-мюцит1в, ппокаею, стресом, активацию нейро-гуморальних фактор^ \ цитоюыв, а звщси \ вира-зност1 апоптозу кардюмюцит1в [5]. Такий же характер зв'язку визначено \ м1ж циркадним ¡ндексом ЧСС та товщиною задньоТ стнки ЛШ, що за мехаызмом патогенезу мае т1 сам1 фактори.
Пщвищення середнього денного д1астолнно-го АТ сприяе зниженню ударного об'ему ЛШ, що обумовлено зниженням скоротливих властивос-тей серця внаслщок механнно-гемодинамнного перевантаження серця, посилення ¡шемнних та реперфузмних вплив1в [3]. Подгний характер
Том 6, Выпуск 3
85
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
зв'язку характерен пром1ж денним позитивним барорефлексом та товщиною ммшлуночковоТ перегородки.
Таким чином, визначено певы кореляцмы зв'язки пром1ж хронотропноннотропною активнн стю мюкарда та ремоделюванням серця, зокре-ма змши маси мюкарда, товщини м1жшлуночко-во1 перегородки, задньоТ стЫки ЛШ.
Висновки:
1. У хворих на ¡шемнну хворобу серця в по-сднаны з ппертоннною хворобою визначили структурно-геометричну \ функцюнальну пере-будову серця у вигляд1 змн маси, товщини стн нокЛШ тадилятацсю його порожнини.
2. Встановлено середнм кореляцмний зв'язок пром1ж хронотропно- ¡нотропною активнютю та товщиною м1жшлуночково1 перегородки, задньоТ стнки л1вого шлуночка, масою мюкарда.
Перспективи подальших дослвджень Отримаы результати мають св1й подальший розвитокдля встановлення змЫ геометрп серця, ТТ залежност1 вщ хронотропноннотропноТ активное^ мюкарда у хворих на хроннну ¡шемнну хворобу серця в посднаны з ппертоннною хворобою.
Л1тература
1. Абдуллаев Р.Я. Клиническая эхокардиография при ишемической болезни сердца. - X.: Факт, 2001. - 240 С.
2. Бобров В.О., Антоненко Л.М., Стаднюк Л.А. Сучасна д1агностика порушень д1астол1чноТ функцп мюкарда // Методичш рекомендацп - К., 1995. - 14 с.
3. Бобров В.О., Кул1шов С.К. Адаптацшы ¡шем1чн1 \ реперфу-змы синдроми у хворих ¡шем1чною хворобою серця: механн зми, д1агностика, обфунтування терапп. - П.: Дивосвп", 2004.
- 240 с.
4. Бобров В.А., Поливода С.Н. Гипертензивное сердце.
- К.: Наукова думка, 1994. - 196 С.
5. Козина А.А., Васюк Ю.А, Ющук Е.Н. и др. Ремоделиро-вание и диастолическая функция левого желудочка в зависимости от вариабельности артериального давления у больных артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца. //Артер. гипертензия. -2003. - Т.9, № 4. - С. 21 -27.
6. Конради А.О., Захаров Д.А., Рудоманов О.Г., Шляхто Е.В. Оценка распространенности ремоделирования миокарда при артериальной гипертензии с применением различных эхокардиоскопических критериев. // Артериальная гипертензия. - 2001. - Т. 7, № 1. - С. 20 - 27.
7. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Современные представления о синдроме миокардиальной ишемии // Кро-Boo6ir та гемостаз. - 2003. - № 1. - С. 8 - 17.
8. Мухарлямов Н.М., Беленков Ю.Н. Ультразвуковая диагностика в кардиологии. - М.: Медицина, 1981. - 158 с.
9. Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Гипертоническая болезнь. Вторичные гипертензии // Под ред. В.Н. Коваленко. - К.: Либщь, 2002. - 503 С.
10. Сиренко Ю.М. Значение суточного мониторинга артериального давления для диагностики и лечения артериальной гипертензии // Доктор. - 2000. - № 2. - С. 21- 24.
11. Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокардиография. - М., 1993. - 347 с.
12. Шляхто Е.В., Конради А.О., Захаров Д.В., Рудоманов О.Г. Структурно-функциональные изменения миокарда у больных гипертонической болезнью сердца. // Кардиология. - 1999. - № 2. - С. 49 - 55.
13. Шустов С.Б., Барсуков А.Б., Аль-Язиди М.А. и др. Особенности ремоделирования у пациентов с артериальной гипертензией в зависимости от степени среднесуточной вариабельности артериального давления. // Артериальная гипертензия. - 2002. - T. 8, № 2. - С. 54 - 57.
14. O'Brien E., Asmar R., Beilin L. et al. On behalf of the European Society of Hyhertension Working Group on Blood Pressure Monitoring. European Society of Hyhertension recommendations for conventional, ambulatory and home blood pressure measurement. // J. Hypertens. - 2003. -Vol. 21. - P. 821- 848.
15. Shiller N.B. Two-dimensional echocardiography determination of left ventricular volume, systolic function and mass summary and discussion of the 1989 recommendations of the American Society of Echocardiography. Circulation 1991; 84 (Suppl. 3): 1 - 280 p.
16. Teichholz L.E., Kreulen T.N., Herman M.V. et al.Problems in echocardiographic volume determination: echocardio-graphic correlation. // Circulation. - 1972. - Vol. 46. - P. 120 -220.
Реферат
ВЗАИМООТНОШЕНИЕ ЧАСТОТЫ СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ, АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ И РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ ЛЕВОГОЖЕЛУДОЧКАУ БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮСЕРДЦА И ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Вакуленко K.E., Кудря И.П.
Ключевыеслова: ремоделирование левого желудочка, хронотропная и инотропная активность.
Определена корреляционная связь между циркадными ритмами частоты сердечных сокращений, артериального давления и особенностями ремоделирования левого желудочка у больных с хронической ишемической болезнью сердца и гипертонической болезнью. С этой целью было обследовано 34 больных с вышеупомянутой патологией. Патогноманической была связь между дневным положительным барорефлексом и толщиной межжелудочковой перегородки, средним дневным диастоличес-ким давлением и ударным объемом левого желудочка на фоне ремоделированого сердца.
Summary
CORRELATION OF HEART BEAT RATE, ARTERIAL PRESSURE, AND LEFT VENTRICLE REMODELLING IN PATIENTS WITH ISCHEMIC DISEASE AND HYPERTENSION Vakulenko K.Ye., Kudria I.P.
Key words: left ventricle remodelling, chronotropic and inotropic activity
The correlation between circadian rhythms of heart beat rate, arterial pressure and peculiarities of left ventricle remodelling in patients with chronic ischemic disease and hypertensive disease has been established. For this purpose 34 patients with above-mentioned pathology were examined. There is pathognomic correlation between day-time positive baroreflex and the thickness of interventricular septum, mean day-time diastolic pressure and stroke capacity of the left ventricle against a background of remodelled heart.
