CC BY
9
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
важливим для призначення адекватно!' етютропноТ терапп \ санаци ¡нших вогнищ запалення. Доступ-ними для широкого застосування е ¡муноферментний аналЬ для виявлення в1рус-специф1чних антитт кпаав IgM \ IgG у сироватц1 кров1, а також визначення ДНК ВПГ1, ЦМВ, ВВЗ в сльознм рщиы, змивах ока, р1дин1 передньоТ камери, слиы та кров1 методом ПЛР, бактерюлопчы, паразитологии та ¡нш1 метод и.
Таким чином, комплексний п1дх1д до д1агностики герпетичних уражень ока з оцнкою соматичного та ¡мунного статуав, дозволить пщвищити якють д1агностики, що вкрай необхщно для призначення ефек-тивно! терапп.
УДК 616.12-008.331.1-005.4-055.1-085.225
МЕТАБ0Л1ЧНИЙ СИНДРОМ У Ч0Л0В1К1В П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСТ1 ТА М0ЖЛИВ0СТ1 ПР0Ф1ЛАКТИЧН01 ТЕРАПП АТ0РВАСТАТИН0М
Петрушов А.В.
Кафедра BHyTpimHix хвороб з доглядом за хворими
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Метаболнний синдром (МС) - комплексний розлад вуглеводного та жирового обмну, який е предиктором атеросклерозу (А), ппертоннноТ хвороби (ГХ) i цукрового дебету другого типу (ЦД 2). Первин-на профтактика цих захворювань можлива лише за умови ч1ткого видтення найбтьш загрозливих груп населения. Широке поширення МС пов'язане з постмно зростаючим ожирнням населения у CBiTi та, особливо в окремих етннних трупах [2]. Все це е характерним для населения УкраТни у зв'язку з неправильним харчуванням, пподинам1ею, персистенц1ею BipyciB i т.д.. У той же час поширення МС серед населения УкраТни не з'ясовано. Терапт статинами на сучасному eTani е обов'язковим компонентом вторинноТ профтактики IXC [1], однак ще не стала такою у первиннм профтактиц1 А, ГХ i ЦД 2. Наявы даы вказують на те, що статини знижують р1вень холестерину (X), лтопроте!дв низькоТ щтьностк У зв'язку ¡з цим становить ¡нтерес вивчення частоти МС серед чоловшв стьського району Полтавсько!' облаем й можливост1 профтактично!' терапп статинами.
Метою роботи було вивчити частоту МС серед чоловшв 35-65 poKiB, жителе стьського району Полтавсько!' облаем та вплив профтактично!' Tepanii аторвастатином (АС) на деяю показники лтщно-го обмну у oci6 з явищами МС.
Для вивчення частоти МС нами було обстежено 250 чоловшв, 35-65 poKiB (серед Hi й BiK 52±3 роки), жителе стьського району Полтавсько! областк Вим1рялися picT, маса тта, артер1альний тиск, BMicT X, триглщерид1в (ТГ), р та пре р-лтопроте!дв (р- i прер-ЛП) та а-холестерину (а-Х) визначали за допомо-гою загальновщомих методик. Обчислювався ¡ндекс маси тта (IMT). Використано модифковаы кри-терп д1агностики МС Американського ¡нституту серця й легеыв [3]. МС д1агностували в oci6 з 1МТ>30 кг/м2, АТ>135/85 мм.рт.ст. i будь-якими двома порушеннями в лодному cneKTpi KpoBi: X > 5,2 ммоль/л, ТГ > 1,7 ммоль/л, а-Х < 0,9 ммоль/л. XBopi були роздтеы на дв1 групи, ¡дентичы за BiKOM i характером патологи. Перша група одержувала базисну тератю ГХ або IXC (кандесартан), при необхщност1, у сполучены з р -адреноблокаторами, або амлодипшом. Друга група додатково одержувала аторваста-тин (Сторвас, Ranbaxy) у доз1 10-20 мг на добу. Вивчено динамку показниюв лодного спектра KpoBi до i пюля лкування ¡з застосуванням аторвастатину.
3 250 чоловшв стьського району Полтавсько! облаем 79 (28%) oci6 вщповщали вищезгаданим критер1ям МС.
Для вивчення можливост1 застосування статиыв з метою профтактики серцево-судинних уекпад-нень в oci6 ¡з МС нами проведене вивчення впливу аторвастатину на основы KniHNHi показники й nini-дний обм1н у хворих ГХ та IXC, що мають ознаки МС. У стацюнар1 пщ впливом комплексно! Tepanii у Bcix хворих в перш1 дн1 лкування нормал^увалося AT та зменшилася ктькють напади стенокарди на-пруги. При виписц1 у rpyni хворих, що регулярно одержували аторвастатин, AT був ¡стотно нижчий, ыж у rpyni, де не використовували статини. Динамка показниюв лтщного обмну в процеа лкування наведена в таблиц! 1.
Таблиця 1
Динамка л/п/дного обману, в процес/лкування хворих з явищами метабол'нного синдрому
Показник/ група Холестерин (ммоль/л) Триглщериди (ммоль/л) а-Холестерин (ммоль/л) Р- i пре р- лтопротещи (ммоль/л)
Контроль n= 29 6.26±0,21 2,05±0,2 1,99±0,12 7,52±0,78
Аторвастатин 1 мюяць n= 27 5,56±0,22* 1,55±0,1* 1,85±0,10 7,36±0,77
Аторвастатин протягом 6-12 мюяцю n= 18 4,26±0,12** 1,45±0,3** 1,97±0,15 5,34±0,38*
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
3 таблиц! видно, що прийом аторвастатину викликае зниження р1вня X протягом мюяця на 11%, ТГ - на 24%, р- i прер-ЛП i а- X ¡стотно не змшювалися, протягом 6-12 мюяц1в Bci показники лодного спектра KpoBi покращилися у Bcix обстежених.
Отже, включения аторвастатину в комплексне лкування хворих ГХ, IXC ¡з явищами МС полтшус кпннний nepe6ir захворювань i приводить до зниження р1вня холестерину, триглщерид1в та р- i пре р-ЛП, що дозволяс рекомендувати аторвастатин для застосування в первиннм профтактиц1 атеросклерозу в oci6 ¡з МС, як1 вже мають прояви IXC або ж не мають таких, з огляду на високий ступ1нь ризику розвитку небезпечних для життя й здоров'я ускладнень, властивих цьому синдрому.
УДК 616.61-002.3-053.9-02-071-07-08
АРТЕР1АЛЬНА Г1ПЕРТЕН31Я ЯК ОДИН 3 ПР0ЯВ1В ХР0Н1ЧН0Г0 П1ЕЛ0НЕФРИТУ В 0С1Б П0ХИЛ0Г0 I СТАРЕЧ0Г0 В1КУ
Пустовойт Г.Л.
Кафедра госттапьноТ терапп з професмними хворобами
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Анал1з структури захворюваност1 людей похилого \ старечого в1ку свщчить про збтьшення у пЬнм перюд життя судинних уражень та хвороб нирок. Необхщно вщм1тити, що в оаб вищезазначеноТ вко-во1 категори хроннний телонефрит досить часто супроводжусться артер1альною ппертенз1ею (АГ), а ¡нод1 пщвищення артер1ального тиску е единим кпннним проявом ¡нфекцмного запального процесу у нирках. Метою нашого дослщження стало вивчення зв'язку ммхроннним тслонефритом та АГ в оаб похилого \ старечого вку. До основноТ групи увмшли 184 хворих вком >60 рою в з хроннною хворобою нирок (ХХН): необструктивним тслонефритом у фаз1 загострення (п=156) та ремюТ (п=28). До контрольно! групи увмшли 100 пац1ент1в вком >60 рою в (серед нм вк 67,09±1,09 рою в), у яких не було вста-новлено захворювань нирок. За результатами дослщження питома вага необструктивного телонеф-риту, що супроводжусться АГ, у 184 хворих похилого \ старечого вку дор1внювала 64,3% (в оаб вком 60-74 роки - 61,9% та в оаб вком >75 рою в - 90,0%). За даними пор1вняльного аналЬу, питома вага оаб з нормальним артер1альним тиском серед хворих на необструктивний телонефрит становила 12,0%, що у 4,5 рази нижче, ыж у контрольна груп1 (54,0%). Разом з тим, у основнм груп1 питома вага оаб з АГ I ступеня складала лише 15,2%, тод1 як у контрольна груп1 цей показник дор1внював 36,0%. Питома вага оаб з АГ 2 та 3 ступеня у основый груп1 становила 72,8%, що майже у 7 раз1в вище, порь вняно ¡з контрольною групою (10,0%). Вищевикладене дозволяс стверджувати, що артер1альна г1пер-тенз1я в оаб основноТ групи пов'язана саме з ХХН - необструктивним телонефритом.
УДК 613.62: 616 - 001.28
Д0СЛ1ДЖЕННЯ Р1ЧН01 К0ЛЕКТИВН01 ЕФЕКТИВН01 Д03И 30ВН1ШНЬ0Г0 0ПР0М1НЕННЯ ПРАЦ1ВНИК1В ЦЕХ1В НАФТ0ГА30В0Г0 УПРАВЛ1ННЯ «П0ЛТАВАНАФТ0ГА3»
Саргош О.Д.
Кафедра загапьноТ ппени, екологи, соцальноТ медицини, оргаызацп та економки охорони здоров'я Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Багаторнний досвщ видобування та первинноТ обробки нафти та газу свщчить про те, що в свт вщбувасться ¡нтенсивне забруднення навколишнього природного середовища природними радюакти-вними елементами, що мютяться в горизонтах Землк Проблема забруднення радюнукпщами мюцево-ст1 й обладнання на нафтових та газових промислах, а також пов'язаного з ним дозового навантажен-ня на прац1вник1в нафтогазового комплексу (НГК), уже давно е актуальною й спецально вивчасться в багатьох регюнах, де видобувасться нафта та газ. АналЬ наявних л1тературних джерел показав, що дозове навантаження на прац1вниюв пщприсмств нафтогазового комплексу на даний час в УкраТы не-достатньо дослщжене та потребус ретельного вивчення з метою запоб1гання пщвищеного опромнен-ня прац1вниюв цих пщприсмств.
Мета дослщження - дати гтсычну оцнку дозового навантаження на прац1вниюв нафтогазового комплексуПолтавськоТобласт1, на прикпад1 пщприемства НГВУ "Полтаванафтогаз".
В семи цехах видобування нафти та газу пщприемства НГВУ "Полтаванафтогаз" проведено 1ДК (¡ндивщуальний дозиметричний контроль) зовышнього опромнення та визначеы ¡ндивщуальы рны ефективы дози зовышнього опромЫення працвниюв пщприемства. 1ндивщуальний дозиметричний
Том 6, Выпуск 4
141
