CC BY
10
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш_
MiB (астеновегетативного, артралпчного, гепа- 5. ИвановаЕ.И. Сочетанноетечение вирусного гепатита В с хпа-4 .... . .. ... мидиинои инфекциеи. //Дис...канд.мед.наук //Центр. научно-
томегали); у перюд| ранньо1 реконвалесценци Иссл. инст. эпид. - м., 2002.
Част1ше рееструеться ЗЭТЯЖНИЙ nepe6ir хвороби 6. Исаков В.Д., АрхиповаЕ.И, Исаков Д.В. Герпесвирусные инфек-
fczn о"70/ \ ЦИИ человека: Руководство для врачей // под ред. Исакова В.А. -
(60,°'/о). СПб: СпецЛит. - 2006. - 303 с.
Л1тература 7. Ковальчук М.Т. Клшко-патогенетичы особливост1 поеднання ге-
патиту В з атогачним дерматитом: Матершли VI з'Тзду ¡нфекцю-
1. Андрейчин М.А., Баб'як H.I. KniHiHHi аспекти поеднання хронтно- HicTiB УкраТни. - Од., 2002. - С.135-137.
гобронмтуз 1-^-Ыфекц1ею // 1нфекцмы хвороби. - 1999. - №2.- 8. Маричев 1.Л.. Герпес-в1руси у патологи травного каналу // Су-
С.19-24. часна гастроентеролопя.- 2005. - №3.- С.40-43.
2. Вовк А.Д. Клиническое течение инфекционного гепатита у боль- 9. Майер К-П. Гепатит и последствия гепатита: Практическое ру-Hix caxapHiM диабетом и язвенной болезнью // ководство - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. - 720 с. Дис...канд.мед.наук.- К.-1966.-273 с. 10. Шкурба А.В. nepe6ir переджовтяничного перюду BipycHnx гепа-
3. Воз1анова Ж.1., Корчинський М.Ч. Проблема BipycHnx мкс- тилвна сучасномуеташ // Сучасы ¡нфекцп.- 2001.- №3.- С.10-16. гепатит1в // Сучасы ¡нфекцп .- 2001. - №1.- С.30-33. ц. Хамнуева Л.Ю., Андреева Л.С. Значение выявления маркеров
4. Зайцев И.А., Заплотная А.А., Домашенко О.Н. Вирусный гепатит вирусного гепатита у больных сахарным диабетом // Материалы В у ВИЧ-инфицированных // Сучасы ¡нфекцп.- 2005.- №3-4.- конгр инф - 2004 - С 278-280
С.79-86.
Реферат
КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКАОСТРОГО ГЕПАТИТАВУЛЮДЕЙ С РЕЦИДИВИРУЮЩИМ ПРОСТЫМ ГЕРПЕСОМ Оныськив Т.М.
Ключевыеслова: острый гепатитВ, простой герпес, клиническое течение.
Анализ клинического течения ОГВ у людей с рецидивующим ПГ в анамнезе показал, что гепатит у них сохраняет типичную клиническую картину, но есть особенности: преджелтушный период длится дольше, характеризуется полиморфизмом клинических проявлений с преобладанием астеновегетативного, диспептического и артралгического синдромов, лихорадкой без катаральных явлений; желтушный период отличается большей продолжительное™ основных клинических симптомов (астеновегетативного, артралгического, гепатомегалии); в периоде ранней реконвалесценции чаще регистрируется затяжное течение болезни.
Summary
CLINICAL CHARACTERISTICS OF ACUTE HEPATITIS IN PERSONS WITH HERPES SIMPLEX RECIDIVICUS Onys'kiv T.M.
Key words: acute B hepatitis, herpes simplex, clinical course.
Analysis of the clinical course of acute b hepatitis with herpes simplex recidivicus in past history has found out that hepatitis had a typical clinical presentation, but, however, certain peculiarities were present: the preicteric period lasted longer, was characterixed by pilymorphism of clinical maniphestations with predo-monance of astenovegetative, dispeptic, and arthralgic syndromes, fever accompanied with no catarrhal sighs; the icteric period was cherecterised by the larger duration of the main clinical manifestations (astenovegetative, arthralgic, hepatomegaly); in the period of early convalescence the protracted course of the disease was observed.
УДК 616.12-008.331.1-005.4-005.4-055.1-085.225
М0ЖЛИВ0СТ1 ПР0Ф1ЛАКТИЧН01 ТЕРАП11 МЕТАБ0Л1ЧН0Г0 СИНДРОМУ У Ч0Л0В1К1В АТ0РВАСТАТИН0М
Петрушов А.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
При обстеженш 250 uoAoeinie 35-68 pome поширетстъ МС склала 28%. Аторвастатин у do3i 1020 мг на добу у хворих на 1ХС, що маютъ ознаки МС протягом мжяця знижував pieeнъ холестерину на 11%, тpиглiцepидie - на 24%0, Р- i преР-ЛП i а- Х ктотно не змтювалися, протягом 612 мкящв вЫ показники лпдного спектра кpoei покращилися у вЫх обстежених в кpoei. Вклю-чення аторвастатину в комплексне лтування хворих на ГХ та 1ХС i3 явищами МС полтшуе клнчний перебк захворюванъ.
Ключов1 слова: метабол1чний синдром, атеросклероз, аторвастатин.
Метаболнний синдром (МС) являе собою ком- характерно для населения УкраТни у зв'язку з
плексний розлад вуглеводного та жирового об- неправильним харчуванням, пподинам1ею, пер-
мшу, який е предиктором атеросклерозу (A), ri- систенщею BipyciB i т.д. [11].
пертоннноТ хвороби (ГХ) та цукрового дебету Первинна профтактика захворювань, як1 е
другого типу (ЦД 2). предикторами атеросклерозу, можлива лише за
Широке поширення МС пов'язане з постмно умови ч1ткого видтення найбтьш загрозливих
зростаючим ожир1нням населения у CBiTi та, груп населения. Tepanifl статинами е в цей час
особливо, в окремих етн1чних трупах [7]. Все це обов'язковим компонентом вторинноТ профтак-
* Тема НДР УМСА "Розробка метод1в профлактики та лкування хвороб, яю походить з метабол1чного синдрому препаратами, що стимулюють рецептори, активуюч: РРАН-у, шляхом удосконалення критерпв диагностики" - шифр теми: КВКП 2301050.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
тики IXC [1], однак ще не стала такою у первин-нм профтактиц1 А, ГХ i ЦД 2. Наявы даы вказу-ють на те, що статини знижують р1вень холестерину (X) лтопроте'|дв низькоТ щтьностк У зв'яз-ку ¡з цим становить ¡нтерес вивчення частоти МС серед чоловшв та можливост1 профтактич-Hoi терапи статинами.
Мета роботи: вивчити частоту МС серед чоло-BiKiB - жителе стьського району ПолтавськоТ облаем та вплив профтактичноТ Tepanii аторва-статином (АС) на деяю показники лтщного o6Mi-ну у oci6 з явищами МС.
Матер1ал i методи
Для вивчення частоти МС нами було обстеже-но 250 чоловшв, 35-65 poKiB (середнм BiK 52±3 роки), жителе стьського району ПолтавськоТ област1 Вим1рялися picT, маса тта, артер1аль-ний тиск, BMicT X, триглщерид1в (ТГ), р та пре р-лтопротещв (р- i прер-ЛП) та а-холестерину (а-X) визначали за допомогою загальновщомих методик. Обчислювався ¡ндекс маси тта (IMT). Ви-користано модифковаы критерИ д1агностики МС Американського ¡нституту серця й легеыв [3]. МС д1агностували в oci6 з 1МТ>30 кг/м , АТ>135/85 мм.рт.ст. i будь-якими двома пору-шеннями в лтщному cneKTpi кровк X > 5,2 ммоль/л, ТГ > 1,7 ммоль/л, а-Х < 0,9 ммоль/л. XBopi були роздтеы на дв1 групи, ¡дентичы за Bi-
Динамка лЫдного обману,
ком i характером патологи. Перша група одер-жувала базисну Tepaniro ГХ або IXC (кандесар-тан), при необх1дност1, у сполучены з р -адреноблокаторами, або амлодипЫом. Друга група додатково одержувала аторвастатин (Сторвас, Ranbaxy) у доз1 10-20 мг на добу. Ви-вчено динамку показниюв лтщного спектра кро-Bi до i пюля лкування ¡з застосуванням аторвас-татину.
Результати доcлiджень 3 250 чоловкв стьського району ПолтавськоТ облаем 79 (28%) oci6 вщповщали вищезгаданим критер1ям МС.
Для вивчення можливост1 застосування стати-HiB з метою профтактики серцево-судинних ускладнень в oci6 ¡з МС нами проведене вивчення впливу аторвастатину на основы кпУчы показники й лтщний обмн у хворих ГХ та IXC, що мають ознаки МС. У стацюнар1 пщ впливом комплексно!' Tepanii у Bcix хворих в neprni дн1 лн кування нормал^увалося AT та зменшилася Ki-лькють напади стенокарди напруги. При виписц, у rpyni хворих, що регулярно одержували аторвастатин, AT був ¡стотно нижчим, ыж у rpyni, де не використовували статини. Динамка показни-KiB лтщного обмну в процеа лкування наведена в таблиц! 1.
Таблиця 1
в npou,eci лкування хворих з явищами метабол'нного синдрому
Показник/ група Холестерин (ммоль/л) Триглщериди (ммоль/л) а-Холестерин (ммоль/л) р- i пре р- лтопроте'щи (ммоль/л)
Контроль n= 29 6,26±0,21 2,05±0,2 1,99±0,12 7,52±0,78
Аторвастатин 1 мюяць n= 27 5,56±0,22* 1,55±0,1* 1,85±0,10 7,36±0,77
Аторвастатин протягом 6-12 МЮЯЦЩ n= 18 4,26±0,12** 1,45±0,3** 1,97±0,15 5,34±0,38*
3 таблиц! видно, що прийом аторвастатину ви-кпикае зниження р1вня X протягом мюяця на 11%, ТГ - на 24%, р- i прер-ЛП i а- X ¡стотно не змшювалися, протягом 6-12 мюяц1в Bci показники лтщного спектра KpoBi покращилися у Bcix обстежених.
Для вивчення можливост1 застосування стати-HiB з метою профтактики серцево-судинних ускладнень в oci6 ¡з МС нами проведене вивчення впливу аторвастатину на основы кпнн-
Динамка л/п/дного обману
них показниюв та лтщного обмну у хворих ГХ та 1ХС, що мають ознаки МС. У стацюнар1 пщ впливом комплексно!' терапи у век хворих в перш1 ды лкування нормалЬувався АТ та зменшилася кн лькють напади стенокарди напруги. При виписц, у груп1 хворих, що регулярно одержували аторвастатин, АТ був ¡стотно нижчим, ыж у грут, де не використовували статини. Динамка показни-к1в лтщного обмну в процеа лкування наведена в таблиц! 2.
Таблиця 2
в процес/лкування хворих з явищами метабол'нного синдрому
Показник/ група Холестерин (ммоль/л) Триглщериди (ммоль/л) а-Холестерин (ммоль/л) р- i пре р- лтопроте'щи (ммоль/л)
Контроль n= 29 6.26± 0,21 2,05±0,2 1,99±0,12 7,52±0,78
Аторвастатин 1 мюяць n= 27 5,56± 0,22* 1,55±0,1* 1,85±0,10 7,36±0,77
Аторвастатин протягом 6-12 МЮЯЩВ n= 18 4,26± 0,12** 1,45 ±0,3** 1,97±0,15 5,34 ±0,38*
Як видно з таблицу застосування аторвастатину викпикае зниження р1вня X, ТГ, р- i прер-ЛП, а- X ¡стотно не змнювалися, Протягом 6-12 мюяцв Bci показники лтщного
спектра KpoBi покращилися у Bcix обстежених. Побнних дм i ускладнень при застосуваны препарату ми не спостер1гали. Сучасы дослщження показують, що мехаызм
Том 7, Випуск 3
129
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
цього ефекту пов'язаний з активуючою д1ею ато-рвастатину у вщношены ядерних транскрипцм-них фактор^, т.зв. пероксисом прол1фератор ак-тивуючих рецептор!в. Ц1 рецептори керують генами, вщповщальними за адипогенез i актив-HicTb жирово!' тканини [4]. Саме пщвищена сек-рещя прозапальних цитоюыв жирово!' тканини й моноци^в, що накопичуються в нм, зокрема, ту-морнекротичного фактору альфа, i викликае хроннний повтьно проткаючий запальний про-цес i прогресування атеросклерозу [8].
Статини, незалежно в1д ïx лтщзнижуючого ефекту, зменшують bmîct СРБ у kpobi [9]. Проти-запальна дт статиыв грае не меншу роль у ïx лн кувальнм i профтактичнм дм, ыж зниження piB-ня холестерину ЛПНП [10]. У цей час перегляда-еться базисна концепцт розвитку атеросклерозу [2]. Процес системного запалення вважаеться основним ¡нщальним фактором. У зв'язку ¡з цим особливу роль мають дослщження bcîx аспект^ дм статиыв на paHHix етапах розвитку патологи, якою е МС.
У цтому, проведен! нами дослщження дозво-ляють рекомендувати аторвастатин для засто-сування в первиннм профтактиц атеросклерозу в oci6 ¡з МС, як1 мають вже прояви IXC, або i не мають таких, з огляду на високий ступнь ризику розвитку небезпечних для життя й здоров'я ускладнень, властивих цьому синдрому.
Висновки:
1. У стьському райоы Полтавсько!' облаем в чоловшв 35-68 poKÎB поширення метаболнного синдрому скпало 2800 на 10000.
2. Включения аторвастатину в комплексне лн
Реферат
ВОЗМОЖНОСТИ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМАУ МУЖНИН АТОРВАСТАТИНОМ Петрушов А.В.
Ключевыеслова: метаболическийсиндром, атеросклероз, аторвастатин
При обследовании 250 мужнин 35-68 лет распространенность МС составила 28%. Аторвастатин в дозе 10-20 мг в сутки у больных ИБС, которые имеют признаки МС в течении месяца снижал уровень холестерина на 11%, триглицеридов - на 24%, р- а прер-ЛП а также а- X существенным образом не изменялись, на протяжении 6-12 месяцев все показатели липидного спектра крови улучшились у всех обследованных в крови. Включение аторвастатина в комплексное лечение больных ГБ и ИБС с явлениями МС улучшает клиническое течение заболеваний.
Summary
POTENTIAL ABD PREVENTIVE THERAPY OF METABOLIC SYNDROME IN MEN WITH ATORVASTATIN Petrushov A.V.
Key words: metabolic syndrome, atherosclerosis, atorvastatin
The examination of 250 male patients aged 35-68 year old has revealed the prevalence of metabolic syndrome made up 28. Atorvastatin in a dose of 10-20 mg daily taken by the patients having ischemic heart disease with the signs of metabolic syndrome reduced the cholesterol level to 11%, triglycerides - up to 24%, p-, pre-p-lipoproteins and a-cholesterol were not significantly alterated. During the period of 6 -12 mnths all indices of lipid blood spectrum were improved in allthe patients of test group. Introduction of atorvastatin into the complex therapy of patients with essential hypertension and ischemic heart disease accompatied with metabolic syndrome improves the clinical course of the disease.
кування хворих ГХ, IXC ¡з явищами MC полтшуе кпннний nepeöir захворювань i приводить до зниження р1вня холестерину, триглщерид1в, р- i пре р- лтопроте1дв.
Л1тература
1. Дзяк Г.В., Коваль Е.А. КлЫ1кочмунолопчн1 критерм оцЫки прогнозу й лкування атеросклерозу й ревматизму // Журнал АМН УкраТни. - 1998. - Т. 4, № 1. - С. 78-87.
2. Лутай М.И.. Атеросклероз: сучасний погляд на патогенез. Укр. кардюл. журн. - 2004. - №1. - С. 22-34.
3. Assmann G, Schulte H. The Prospective Cardiovascular Munster (PROCAM) study: prevalence of hyperlipidemia in persons with hypertension and/or diabetes mellitus and the relationship to coronary heart disease // Am Heart J. -1988.- v.116.- P. 1713-1724.
4. Desvergne В., L. Michalik and W. Wahli // Be Fit or Be Sick: Peroxisome Proliferator-Activated Receptors Are Down the Road // Molecular Endocrinolog 2004,V.18- № 6-6- P. 1321-1332.
5. Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults. Executive summary of the third report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III) // JAMA.- 2001.- V. 285.- P. 24862497.
6. Girman CJ, Rhodes T, Mercuri M, et al. The metabolic syndrome and risk of major coronary events in the Scandinavian Simvastatin Survival Study (4S) and the Air Force/Texas Coronary Atherosclerosis Prevention Study (AFCAPS/TexCAPS) // Am J Cardiol.- 2004.- V.93.- P.136-141.
7. Grundy SM, Brewer HB Jr, Cleeman JI, Smith SC Jr, Lenfant C. Definition of metabolic syndrome: Report of the National Heart, Lung, and Blood Institute/American Heart Association conference on scientific issues related to definition // Circulation.- 2004.- V. 109.- P. 433-438.
8. Ridker PM, Rifai N, Pfeffer MA, et al. Inflammation, pravastatin, and the risk of coronary events after myocardial infarction in patients with average cholesterol levels. // Circulation.- 1998.- V.98. - P. 839-844
9. Ridker PM, Rifai N, Clearfield M, et al. Measurement of C-reactive protein for the targeting of statin therapy in the primary prevention of acute coronary events // N Engl J Med.- 2001.- V. 344.- P. 19591965.
Ridker PM, Rifai N, Pfeffer MA, Sacks F, Braunwald E. Long-term effects of pravastatin on plasma concentration of C-reactive protein. // Circulation. - 1999. - V. 100.- P. 230-235.
Rio-Navarro BE, Velazquez-Monroy O, Sanchez-Castillo CP, et al. The high prevalence of overweight and obesity in Mexican children // Obes Res.- 2004.- V. 12.- P. 215-223.
10.
11.
