CC BY
1054
AGRICULTURAL SCIENCES / «ШУШШШУМ-ШУГМаУ» #17»)), 2022
AGRICULTURAL SCIENCES
UDC 543. 3: 628. 1
Гловин Н. М.
доцент кафедри екологИ, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористу-вання вiдокремленого тдроздту Нацюнального ymiверситету бюресурав i природокористування
Украгни
«Бережанського агротехнiчного тституту» м. Бережани, Украгна
Мартиненко Ж. О.,
старший викладач кафедри екологИ, охорони навколишнього середовища та збалансованого приро-
докористу-
вання вiдокремленого тдроздту Нацюнального }miверситету бiоресурсiв i природокористування
Украгни
«Бережанського агротехнiчного iнституту» м. Бережани, Украгна;
DOI: 10.24412/2520-6990-2022-17140-54-58 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ТА ВПЛИВУ КИСЛОТНОСТ1 ГРУНТ1В НА УРОЖАЙН1СТЬ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР АГРОГОСПОДАРСТВ
ТЕРНОП1ЛЬСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Glovin N. M.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine "Berezhany Agrotechnical Institute" Associate professor of Ecology Department of National University of Life and Environmental Sciences of
Ukraine "Berezhany Agrotechnical Institute "
Martinenko Z.O.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine "Berezhany Agrotechnical Institute" professor of Ecology Department of National University of Life and Environmental Sciences of
Ukraine "Berezhany Agrotechnical Institute"
STUDY OF THE CAUSES OF THE OCCURRENCE AND INFLUENCE OF SOIL ACIDITY ON THE YIELD OF AGRICULTURAL CROPS AGRICULTURAL HOLDINGS TERNO
АнотацЯ
У статтi наведено причини виникнення та методи до^дження кислотностi tрунтiв агрогосподарств Козiвського району Тернотльського регiону. Робота актуальна тим, що пiдвищена кислоттсть негативно впливае нарют i розвиток бiльшостi культурнихрослин, заважае сприятливому ходу мiкробiологiчних процеав в Tрунтi. Abstract
The article presents the causes and methods of soil acidity studies of agricultural holdings of Koziv district of Ternopil region. The work is relevant because high acidity negatively affects the growth and development of most cultivated plants, interferes with the favorable course of microbiological processes in the soil.
Ключовг слова: кислоттсть Грунту, середовище рН, декальцинацiя, агроекологiчна оцiнка, гумус. Key words: soil acidity, pH, decalcification, agroecological assessment, humus.
Вступ
Сшьське господарство мае бшьший вплив на природне середовище, нж будь-яка шша галузь господарства. Причина цього в тому, що сшьське господарство вимагае величезних площ. В результат^ зазнають змш природн ландшафти, ввдбу-ваеться замша природно! рослинносп на сшьсько-господарських угщдях. На жаль, сшьськогоспо-дарсьш ландшафти е нестшкими, адже обробка (опушення) грунту, особливо 1з застосуванням вщвального плуга, застосування мшеральних добрив 1 отрутохiмiкатiв призводить до ряду локаль-них i регюнальних еколопчних проблем - де-гумiфiкацil, засолення грунтш, виникнення кислот-носп земель, що спричиняе до втрати родючосп. Зростаюча кислоттсть грунтового покриву — одна з найгострших проблем сучасносп та найближчого майбутнього. Процес шдкислення грунтш набувае
глобальних масштабш, спричинюючи негативш аг-рогеох1м1чн1 наслвдки. Особливу тривогу викли-кае те, що явище пвдкислення грунтш мае прихова-ний i в багатьох випадках вторинний характер. Спо-чатку вiдбуваеться процес декальцинацй, а потiм, значно тзнше, спостерiгаеться пвдкислення грунту. Нерiдко вже провапноваш грунти знов ста-ють кислими. З'являються кислi грунти i в районах, де к ранше не було. Причин, що обумовлюють пвдкислення, багато. Найiстотнiшими з них е кис-лотнi дощ1, низький ршень удобрювання грунтш ор-гашкою, необгрунтовано штенсивне застосування засобш хiмiзацil в землеробствi. Отже, вторинне пвдкислення грунтш мае переважно антропогенне походження. За даними ЮНЕСКО, в атмосферу надходить 109 т/р1к кислотних реагентш газового та аерозольного характеру. Це насамперед сполуки
«ШУШ(ШШиМ-Ши©Ма1> #17»)), 2022 / AGRICULTURAL SCIENCES
55
cульфуру, нiтрогену, карбону i хлору. При 1х окис-ненш та конденсаци утворюеться сульфатна, хло-ридна, карбонатна й нiтратна кислоти, як1 випада-ють на грунти з дощовою водою.
Актуальтсть теми. Важливою проблемою сшьського господарства е щдвищення кислотностi грунт, яке е лшггуючим фактором бiорiзно-манiття на данш територи та заважае нормальному розвитку рослин. Наслвдком цього е зниження вро-жайностi сiльськогосподарських культур, а поде-куди й розвиток хвороб у рослин. Тому землероби повинш знати тип грунту на свош дшянщ та його особливосп, враховувати та контролювати значения рН при вирощуванш рiзних культур. Проблема кислотносл грунт, що постала перед аграрниками, привертае увагу багатьох сучасних нау-ковщв (М.М. Городнш, М.М. Гладюк, С.Г. Самохвалов, В.Г., Смирнов, 1.1. Назаренко). На ркт та розвиток рослин, мшробюлопчш, хiмiчнi i бiохiмiчнi процеси грунту великий вплив мае реак-ц1я грунту. Вщомо, що грунтовий розчин е основ-ним джерелом надходження в рослину поживних речовин. Рослина може споживати лише тi еле-менти i сполуки, як1 знаходяться в розчиннш до-ступнш форм! Разом з тим, недостатньо забезпе-чити наявнiсть в грунтовому розчиш всiх необ-хвдних елемент для повноцшного харчування рослини. £ чинники, як1 можуть обмежувати !х до-ступнiсть. Особливо впливае на засвоення макро- i мшроелеменпв реакцiя грунтового розчину або рН. Дуже узагальнено, можна сказати, що рН бувае нейтральна, кисла i лужна, в залежносп вщ сп1вв1дношення в грунтовому розчиш юн1в Н+ i ОН-. Напевне кожен знае, що вщхилення вщ норми рН шлункового соку людини негативно впливае на перетравлення ш1 i може викликати певнi хвороби. Не менше значення для рослин мае i реакц1я грунтового розчину. Пдкислення грунту (рН<5,5) приз-водить до зниження засвоення рослинами азоту, фосфору, кальцш, магнш i спричиняе щдвищення надходження в них залiза, алюмшш i марганцю, якi можуть мати токсичну дш. У кислому середовищi у 3-8 раз1в пщвищуеться накопичення в рослинах радiонуклiдiв i важких метал1в. У рослинах, яш ро-стуть на кислих грунтах, затримуеться перетво-рення моносахарiв у дисахариди та iишi складнi сполуки та порушуються процеси утворення бiлкiв i обмшу, рiст i розгалуження коренiв, проникиiсть клiтин кореня, засвоення рослинами води i пожив-них речовин. На лужних (засолених) грунтах (рН >7,0), навпаки, знижуеться доступнiсть для рослин залiза, марганцю, фосфору, мiдi, бору та бшьшосп мiкроелементiв. Крiм того, кисла чи лужна реак^ грунтового розчину негативно впливае на iишi вла-стивостi грунтiв. До прикладу, при високш кислот-ностi грунту: попршуеться його фiльтрацiйна здатнiсть, капiлярнiсть та проникшсть; при-гнiчуеться дiяльнiсть корисних мiкроорганiзмiв, що беруть участь у розкладанш гною, торфу та шших форм оргаиiчних решток; погiршуеться засвоення бобовими культурами азоту з повпря; впливае на процеси перетворення сполук, наприклад, азоту або фосфору, у форми, яш е в грунт! Перетворення
нiтрату амонш до форми нпрата (нiтрифiкацiя) вимагае рН 6,5-7,2. На кислих грунтах сам процес штрифшацп дуже повiльний, що автоматично переходить у сповшьнення при перетворенш амонш в нiтратний азот — доступний для рослин. Крiм того, занадто висока концентрацiя азоту в грунл у ви-глядi амiаку може призвести до втрати непрямого газового компонента i, що важливо — стати фгто-токсичним до рослин, особливо на раншх стадiях розвитку.
Матерiал та методи дослвджень
Об'ект дослвджень був грунтовий покрив сшьськогосподарських угвдь в господарствi ТзОВ «Втор1я - 92» Тернопiльського регюну.
При визначеннi обмшно! та гадролпично! кис-лотностi грунту було використано потенцюметрич-ний метод аиалiзу, тому що вш високочутливий та точний.[3]. Для обстеження грунтiв сшьськогоспо-дарських пщириемств Тернопшьсько! областi Козiвського району ТзОВ «Вiкторiя - 92» використано результати дослвджень, проведених вщповвдно до вимог керiвних нормативних документа, методичних вказiвок, рекомендацш ДСТУ, ГОС№ та ТУ. Вiдбiр грунтових зразюв проводили згщно з методикою суцшьного грунтово- аг-рохiмiчного мониторингу сiльськогосподарських угвдь Укра!ни (1994) [3]. Агрохiмiчнi показники грунтiв визначали за загальноприйнятими методиками: вмiст гумусу (оргашчно! речовини) - за методом Тюрша в модифкацп Омаков (ДСТУ 4289: 2004); вмiст лужногiдролiзованого азоту - за методом Корнфшда згщно з «Метод, указаниями по определению щелочногидролизуемого азота в почве, М., 1985»; рухомих форм фосфору та обмш-ного калш - за методом Чиркова (ДСТУ - 41152002); стушнь кислотностi (рН) - потенцюмет-рично за методом Ц1НАО (ГОСТ 26483-85) i гвд-ролiтичиа за методом Капенна - (ГОСТ 26212-91).
Результати та Ух обговорення: для вико-наиия експериментальних дослвджень, як1 дадуть змогу визначити як1сний стан земель, стаи грунтового покриву, який використовуеться для потреб сiльськогосподарського виробництва було обрано земельнi дiлянки сiльськогосподарського призна-чення. Здатнiсть грунту забезпечувати рослини по-живними речовинами характеризують агрохiмiчнi параметри родючостi земель. Агроекологiчна оцшка дослвджувано! територи проводилася за вмктом гумусу, реакцiею грунтового розчину та ос-новних елементiв живления. Рiвень родючосл грунтiв оцшюеться, перш за все, за вмктом оргашчно! речовини [4]. Чим бiльше гумусу в грунп, тим вш багатший на основнi елементи живления, адже в ньому сконцентроваио 92-98% азоту, 60% фосфору, 80% срки та значна кшьшсть шших макро- i мiкроелементiв [5]. Спiвставления гумусованосл грунтiв за часiв Докучаева (1882 р.) з сучасним станом свщчить, що вiдноснi втрати гумусу за цей перюд, досягли 19- 22%. Одним з показниюв рацю-нального ведення землеробства в межах окремого господарства i в цiлому в державу вщповвдно до закону повернення, е баланс таких дефщитних,
56
AGRICULTURAL SCIENCES / «еЮЦУШШУМ-ШУШаИ» #17»)), 2©22
бiологiчно важливих елеменпв у грунл, як нпро-ген, фосфор i калш [5]. Пpoведенi дослвдження да-ють змогу запропонувати проектним установам i виробництву досить обгрунтовану систему показ-ниюв еталонного грунту. Звичайно, за еталон (стандарт) приймаеться оптимальне значения дiагнo-стичного показника, який оцшюеться в 100 балш, що щлком вщиовщае одному з основних еко-лoгiчних законш землеробства - закону оптимуму. Стандарта (еталони) для мшеральних грунт: мак-роелементи: - для нiтpoгену - 225 мг/кг за Корнфш-дом, 100 мг/кг - за Тюршим Кононовою; для рухо-мого фосфору - 250 мг/кг за Юрсановим, 200 мг/кг - за Чipiкoвим, 60 мг/кг - за Мачтним; - для об-мшного калш - 170 мг/кг за Юрсановим, 200 мг/кг за Чipiкoвим, 400 мг/кг за Мач1гшим [5]. С.А. Ба-люк, Р.С. Трускавецький, Ю.Л. Цапко та ш. (2012) розроблено методику групування грунт за ступе-нем кислoтнoстi та лужиoстi, а також оптимальну реакцш (pH) грунтового середовища для бiльшoстi сшьськогосподарських культур [6].
Земельн дiлянки розташоваш в межах населе-них пункт с. В1ктор1вка, с. Плотича Тернопшьсь-кого pегioну. У земельному фoндi попередньо зга-даного господарства переважають темнoсipi
Таблиця 1
Середньозважеш показники BMicTy поживних речовин i ступеня кислотностi по господарству ТзОВ
опщзолеш грунти. Агрох1шчне обстеження грунт в гoспoдаpствi ТзОВ «Втор1я - 92» проведено на плoщi 300,0гектар1в, для ввдбору зразкш грунту на агpoнoмiчне дослвдження поля були розбип на еле-ментарш дiлянки poзмipoм 9 - 10 га. З кожно! тако! дшянки вiдiбpанo один змшаний зразок, який одержано iз 20 - 25-ти шдиввдуальних проб, взятих по od елементарно! дiлянки на глибину 25 - 30 см (Patyka and Tarariko, 2002). Градац1я за ступенем за-безпеченoстi гpунтiв агрох1шчними показниками, затверджена Центpдеpжpoдючoстi в 2016 рощ (табл.1). У результат ввдбору зpазкiв на аг-poхiмiчне дослвдження в Тернопшьську фiлiю державно! установи «1нститут охорони грунт Украши», отримано результати агpoхiмiчиих по-казниюв грунт дослвджуваних сшьськогоспо-дарських угвдь господарств Коз1вського району Тернопшьсько! обласл (табл. 3). Гумус як найбшьш репрезентативний та стшкий агpoхiмiчний показ-ник найбшьшою мipoю вщображае родючкть грунту. Нами було проведено сшвставлення результат середньозважених пoказникiв вмюту поживних речовин i ступеня кислотносп дослвджуваного господарства (табл. 1).
№ поля № дшянки Обстежена площа,га Вмкт мг/кг грунту Кислоттсть Вмкт гумусу, %
N P K pH сольове Гвдрол.мг/100г грунту
1 50,50 133 74 123 6,3 1,81 2,35
2 80,40 124 62 120 6,4 1,62 2,48
3 29,60 138 113 131 6,6 1,37 2,40
4 9,70 136 77 145 6,3 1,74 1,86
5 13,30 130 80 165 6,4 1,63 2,24
6 24,70 144 57 161 5,4 3,26 2,40
7 13,1 125 38 158 5,8 2,46 2,34
9 22,50 144 35 143 6,2 1,90 2,00
10 18,80 85 40 111 6,0 2,07 2,35
11 16,00 132 109 105 7,0 0,95 2,72
12 25,00 99 74 70 6,9 1,08 2,85
Всього по господарству 300,0 127 69 125 6,3 1,77 2,41
По ступеню кислотносп в фермерському гoспoдаpствi «В1ктор1я - 92» виявлено, що на плoщi 24,7 га (7,98 %) грунти слабо кисл! (pH сол. 5,1-5,5), близьш до нейтральних на плoщi 31,9 га (10,3 %), (pH сол.
5,6-6,0) та нейтральш - 253,0 га (81,7 %) (pH сол. >6,0).
Таблиця 2
_Стушнь кислотносп грунту залежно ввд рН сольово'1 витяжки_
Значення рН сольово! витяжки Стушнь кислотносп грунту
3-4 Сильнокислий
4-5 Кислий
5-6 Слабокислий
Бшя 7 Нейтральний
7-8 Слаболужний
8-9 Лужний
На територи дослвджуваних земель чину ввд слабо кислих до нейтральних. Середнь-poзпoвсюдженi грунти з pеакцiею грунтового роз- озважений показник кислотносп pH сол. - 6,3, а гвд-
ролггична кислoтнiсть 1,77 мг-екв/100г грунту
«ШУШМИМ-ШИТМаУ» #17»)), 2022 / ЛОМСиЬТШЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8
57
(табл. 1). Оскшьки сшьськогосподарське вироб-ництво зосереджене на цих землях, то i мова пще про них. Кислi та близьш до нейтральних грунти для оптимшци росту рослин потребують ва-пнування. Кислотнiсть пов'язана з генезисом грунту. Вона створюе певнi негативнi властивосп грунту. В той же час кожен грунт мае можливють протистояти зм1ш кислотностi в ту чи шшу сторону. I тому ми спостергаемо, що навiть застосову-ючи вапнування, через певний пром1жок часу кислi грунти знову стають кислими ввдбуваеться таке через винос з грунту кальцш рослинами, вимиванням та внаслвдок проявлення ерозшних процес1в на наших ерозшно- небезпечних грунтах. 1ншою причиною е пщкислення фiзiологiчно кислими мше-ральними добривами, особливо азотними, як1 вико-ристовуються найчастше в найбшьшш кшькосп.
Мiнiмальне внесения органiчних добрив та проведения вапнування не зупиняють цей процес. В лгге-ратурi говориться i про кислотнi дощ^ що теж впли-вають на ршень кислотностi. Чим кислший грунт, тим штенсивнше проявляються негативнi властивосп. Насамперед, це пригнiчення корисно! мшро-флори, блокування доступностi одних елементш мшерального живлення та щдвищення рухомостi iнших, нагромадження рухомих сполук алюмiнiю, феруму, марганцю. Наявнiсть рухомого алюмшш знижуе посухо - та зимостшшсть рослин. Науко-вими дослвдженнями для кожно! сшьськогоспо-дарсько! культури встановлено оптимальний штер-вал рН (табл. 3), значення якого залежить ввд грун-тово - ктаматичних умов, типу грунт, !х гранулометричного складу, стану окультуреностi.
Таблиця 3
Оптимальм ште|)ва.1и рН для рiзних сiльськогосподарських культур
Культура Рн Культура рн
Люцерна 7,2-8,0
Буряки цукровi 7,0-7,5 Конюшина 6,0-7,0
Коноплi 6,7-7,4 Соняшник 6,0-6,8
Ячм1нь 6,0-7,5 Бавовник 6,5-7,3
Пшениця озима 6,3-7,5 Просо 5,5-7,5
Пшениця яра 6,0-7,3 Жито 5,0-7,7
Кукурудза 6,0-7,5 Овес 5,0-7,5
Соя 6,5-7,5 Гречка 4,7-7,5
Горох 6,5-7,0 Льон 5,5-6,5
Кормовi боби 6,0-7,0 Картопля 4,5-6,3
Квасоля 6,4-7,1 Люпин 4,6-6,0
Яблуня 6,5-7,2 Тимофивка 4,5-7,6
Чорна смородина 6,2-6,7 Цибуля 6,4-7,9
Агрус 4,6-4,8 Капуста 6,7-7,4
Редис 5,5-7,3 Морква 5,5-7,0
Опрки 6,4-7,0 Помвдори 6,3-6,7
1. Найб1льш чутливi до кислотностi бавовник, люцерна, еспарцет, цукров^ столовi та кормовi бу-ряки, коноплi. Вони добре ростуть т1льки за нейтрально! або слаболужно! реакцil (рН 7-8).
2. Чутливi до п1двищено! кислотностi ячмiнь, озима та яра пшениця, кукурудза, соя, квасоля, горох, кормовi боби, конюшина, соняшник. Вони краще ростуть за слабокисло! i нейтрально! реакцш (рН 6-7).
3. Малочутливi до пщвищено! кислотностi жито, овес, просо, гречка, тимофивка. Цi культури можуть задов1льно рости в широкому iнтервалi рН, за кисло! i слаболужно! реакцп (рН 4,5-7,5), але найбшьш сприятлива для !х росту слабокисла реак-ц1я (рН 5,5-6,0).
4. Льон i картопля вимагають вапнування тшьки дуже кислих грунт1в. Картопля малочутлива до кисло! реакцi! i добре росте на кислих грунтах. Найбшьш сприятливi для !! росту слабоки^ грунти (рН 5,5-6,0).
5. Люпин, жовтий та синш, середела добре ростуть на кислих грунтах (рН 4,5-5,0) i погано — за лужно! i навiть нейтрально! реакци.
Проаналiзувавши досл1дження, ми виокрем-или найiстотнiшi причини, що обумовлюють пшкислення грунт1в:
1. Вид1лення мiкроорганiзмами i кор1нням рослин вуглекислого газу, при розчиненш якого у вода утворюеться карбонатна кислота;
2. Утворення деяких форм гумусу, що мають п1двищену кислотнiсть. Це може ввдбуватися п1д час переробки органiчно! речовини, що важко роз-кладаеться, наприклад, хвойно! п1дстилки;
3. Всмоктування рослинами з грунтовою воло-гою катююБ лужних i лужноземельних метал1в (калш, натр1ю, кальц1ю, магн1ю), що е причиною збагачення грунтового розчину кислотними компонентами;
4. Внесення кислотоутворюючих добрив. До таких добрив належать амiачнi добрива на основi сечовини. Це е причиною утворення нпратно! кис-лоти;
5. Кислотнi опади, як1 почаспшали в останнi роки. В атмосферу надходять кислотнi реагенти газового та аерозольного характеру. Це сполуки Сульфуру, Нпрогену, Карбону, Хлору. При !х окис-неннi та конденсацi! утворюеться сульфатна, хло-ридна, карбонатна й нпратна кислоти, як1 випада-ють на грунти з дощовою водою. Звичайний дощ (некислотний) мiстить також карбонатну кислоту за рахунок розчинення вуглекислого газу;
АОШСиЬТШАЪ 8С1Е1ЧСЕ8 / «ШУШМИМ-ШИТМаУ» #17(114©), 2©22
58
6. Кислотнiсть залежить вщ грунтоутворюючо! материнсько! породи.
Висновки. Отже, в процеи роботи з'ясували, що основною причиною кислотно! деградаци грунт1в е вторинне пщкислення, що мае переважно антропогенне походження. Реакцгя грунту мае великий вплив на рiст i розвиток рослин, на жит-тедiяльнiсть корисних мiкроорганiзмiБ. мiкробiологiчнi, хiмiчнi й бiохiмiчнi процеси грунту. За середньозваженими показниками вла-стивостей грунт по окремих полях i по господар-ству в цглому можна зробити рiзнi висновки щодо напряму родючосп грунту. Результати дослвджень пщтверджують, що на сгльськогосподарському пiдприемствi Тернопшьсько! обласл Коз1вського району фермерське господарство «Вкторгя - 92» переважають грунти з низьким (127 мг/кг) ступенем забезпечення азоту в сполуках, що лужногщролГзу-ються, середнiм (69 мг/кг грунту) та пщвищеним (127 мг/кг) - рухомих фосфатв, високим (125,124 мг/кг грунту) - обмшного калш. За середньозваженими показниками вмкту гумусу грунти ввдповвда-ють середньому (2,41 %) ступеню забезпечення. На територи господарства найбiльшi площi 250,0 га (81,7 %) займають грунти з нейтральною (рН сол. >6,0) реакщею грунтового розчину.
Перспективи подальших дослщжень данi обстеження допоможуть спецiалiстам фермерсь-кого господарства правильно визначити потребу грунт в хiмiчнiй мелiорацi!, встановити найбiльш оптимальнi дози органiчних та мшеральних до-
брив, вести планомiрну роботу по щдвищенню ро-дючосп грунту та урожайностi сiльськогосподарсь-ких культур.
Список лггератури:
1. Землеробство з основами грунтознавства i агрохiмi! / [за ред. В. П. Гудзя]. - 2-ге вид. - К. : Центр учбово! лггератури, 2007. - 408 с.
2. Андршчук В. Г. Економша аграрних пщприемств : щдручник / В. Г. Андршчук. - [2-ге вид., доповн. г перероб.]. - К. : КНЕУ, 2002. - 624 с.
3. Земельний кодекс Украши : наук.-практ. ко-ментар / [за ред. В. I. Семчика]. - К. : Видавничий Дгм 1н Юре, 2003. - 676 с.
4. Доклад Конференции ООН по окружающей среде и развитию. - Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992 г. - Т. 2. Отчет о работе Конференции. - Нью-Йорк, 1993. - С. 19, 31, 40-60, 64, 71.
5. Методика агрохiмiчно! паспортизаци земель сшьськогосподарського призначення / [за ред. С. М. Рижука, М. В. Лкового. - К., 2003. - 64 с.
6. Науково-методичш рекомендаци з оп-тимiзацi! мiнерального живлення сгльськогоспо-дарських культур та стратеги удобрення [Текст] / за ред. М.М. Городнього. - К.: ТОВ Алефа, 2004. - 140 с.
7. ВГдношення сгльськогосподарських культур до реакци грунту [Електронний ресурс] / Режим до-ступу:http://pidгuchniki.com/76163/agгopгomislovist/ vidnoshennya_silskogospodarskih_kultur_reaktsiyi_gr ийи
