CC BY
17AGRICULTURAL SCIENCES
ЗМ1НА КИСЛОТНОСТ1 ГРУНТ1В НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1 В ПРОЦЕС1 СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ
Трембщька О.1.
к. с.-г. наук, Клименко Т.В. к. с. -г. наук, Радько В.Г. к. с. -г. наук, Федорчук С.В.
к. с. -г. наук, Руденко Ю.Ф. к. с. -г. наук
Полiський нацюнальний утверситет, Украша
CHANGE OF SOIL ACIDITY OF NOVOGRAD-VOLYN DISTRICT OF ZHYTOMYR REGION IN
THE PROCESS OF AGRICULTURAL USE
Trembitska O.
Candidate of Agricultural Sciences Klymenko T. Candidate of Agricultural Sciences Radko V.
Candidate of Agricultural Sciences Fedorchuk S. Candidate of Agricultural Sciences Rudenko Y.
Candidate of Agricultural Sciences Polissya National University, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Результата дослвджень обстеження сшьськогосподарських упдь полюько! зони Украни на приклад1 Новоград-Волинського району Житомирсько! области показали, що починаючи з 1992 року i по тепершнш час грунтовий покрив тдкислюеться i середньозважена величина кислотностi за цей перюд знизилась на 0,5 одинищ рНсол., а площi кислих грунттв збiльшились на 9,6 тис га. Шдкислення грунтiв негативно впли-вае на продуктивнiсть сiльськогосподарських культур. Для вапнування грунтiв рiчна потреба у вапнякових матерiалах складае 44,2 тис. тон. ABSTRACT
The results of research of agricultural lands of Polissya zone of Ukraine on the example of Novohrad-Volyn-skyi district of Zhytomyr region showed that since 1992 and until now the soil is acidified and the weighted average acidity during this period decreased by 0,5 units pH, and the area of acid soils increased by 9,6 thousand hectares. Soil acidification has a negative effect on crop productivity. For soil liming, the annual demand for limestone materials is 44,2 thousand tons.
Ключовi слова: упддя, грунт, родючють, обмшна кислотшсть, вапнування. Keywords: lands, soil, fertility, metabolic acidity, liming.
Постановка проблеми.
Кислотшсть грунту е важливим фактором грунтово! родючосп який безпосередньо впливае на формування врожаю сшьськогосподарських культур [4]. Внаслщок пвдкисления грунту настае попршения !х фiзичних, фiзико-хiмiчних, аг-рохiмiчних та бiологiчних властивостей. Крiм того надмiрна кислотнiсть знижуе ефективнють мше-ральних добрив, стримуе щдвищения родючостi Iрунтiв, рiст i розвиток сшьськогосподарських культур. Ввд не!, в значнш мiрi, залежить доступ-нють та засвоення рослинами поживних речовин, мiнералiзацiя органiчних речовин, життедiяльнiсть мiкроорганiзмiв [1, 2].
Пiдкислення грунту - це природний процес, який прискорюеться ведениям iнтенсивного сшь-ського господарства. Навггь сьогоднi, бiльше тре-тини аграрпв не знають точно! кислотноси грунтiв на власних посiвних площах, а мiж iншим саме цей показник помино знижуе показники продуктив-ностi вирощуваиия сiльськогосподарських культур. Важливе значения кислотностi, як однiеi iз голов-них складових родючосп, вимагання вирiшения проблеми пiдкисления грунтiв, що неможливе без наявно! iнформацii' про ii динамiку в грунтовому по-кривi сiльськогосподарських угiдь [3].
Матерiали та методи дослщжень. Об'ектами дослiджень були закономiрностi змш обмшно! кис-лотностi сiльськогосподарських угадь Новоград-Волинського району Житомирсько! обласп та И ди-намiка.
Досладження проводились на сшьськогоспо-дарських угаддях Новоград-Волинського району Житомирсько! областi на протязi 1967-2014 рок1в польовими, порiвняльно-екологiчними та лабора-торними методами.
У грунтових зразках обмшна кислотнiсть визначалась потенцiометричним методом в акреди-тованих лабораторiях Житомирсько! фш! державно! установи «1нститут охорони грунтiв Укра!ни».
Результата досладжень. На пiдставi аналiзiв агрохiмiчних обстежень грунпв сшьськогоспо-дарських угадь Новоград-Волинського району Житомирсько! обласп протягом 49-ти рок1в (19672014 рр.) простежено, як змiнюeться обмiнна кис-лотнiсть за цей перiод.
У початковому перiодi агрохiмiчного обсте-ження (1967 р.) сiльськогосподарськi угаддя з кислою реакщею грунтового розчину займали 25,5 тис га, що становило 35,0 % обстежених земель (табл. 1). В структурi кислих грунтiв середньокислi були поширенi на площi 9,5 тис. га, слабоки^ - 16,0 тис. га, близью до нейтральних - 9,1 тис га (12,5%). Площi Iрунтiв упдь з нейтральною реакщею грунтового розчину становили 38,2 тис га. Середньозва-жена величина показника кислотносп складала 5,8
OДИHИцi рНсол..
Таблиця1
Розподiл грунтiв сiльськогосподарських угадь Новоград-Волинського району Житомирсько! областi _за ступенем кислотностi_
Роки обсте- Обстежена Розподш площ за ступенем кислотносп, тис. га Середньо
ження площа, Сильно Середньо Слабо Близью до Нейтральш зважений по-
тис. га кисл^ ки^ ки^ нейтральних казник кислотносп, од. рНсол.
1967 72,8 - 9,5 16,0 9,1 38,2 5,8
1972 87,5 12,7 15,3 11,2 8,0 40,3 5,7
1977 94,2 7,5 13,3 13,9 10,9 48,6 6,0
1982 86,7 5,8 9,3 11,6 11,0 48,0 6,1
1987 91,1 4,2 9,3 12,6 16,1 48,9 6,1
1992 78,8 1,8 5,7 9,2 14,9 47,2 6,2
1998 78,3 0,9 5,0 8,7 19,8 43,8 6,1
2004 77,7 0,6 4,1 11,3 21,7 40,0 6,0
2009 78,4 1,4 5,9 11,5 17,8 41,8 6,0
2014 59,3 1,7 9,2 15,4 12,7 20,3 5,7
За перюд обстеження 1981-1985 рр, виявлено зниження кислотностi грунтiв угiдь. Внасладок ва-пнування площi кислих грунпв угiдь зменшились з 625,0 тис. га до 463,0 тис. га, в тому чи^ площi сильнокислих Iрунтiв угiдь зменшились на 56,4 тис. га, а середньокислих - на 120 тис. га. Одночасно з цим збшьшились площi грунпв з реакщею грунтового розчину близькою до нейтрально! та нейтральною, вадповадно, на 104,0 тис. га та 291,0 тис. га. Се-редньозважена величина показника кислотностi зросла на 0,6 i становила 6,1 одинищ рНсол.
За перiод обстеження 2006-2010 рр. виявлено значне падкислення сшьськогосподарських угадь. Вапнування грунтiв практично не здшснювалось. Так середньозважена величина кислотносп змен-шилась на 0,3 одинищ рНсол. при збiльшеннi площ кислих грунпв упдь на 3,0 %. За цей перюд зменшились i площi нейтральних грунпв на 13,0 % з од-ночасним зб№шенням близьких до нейтральних на 9,9 %.
За останнш перюд обстеження 2011-2015 рр. зафшсовано продовження падкислення грунтiв угадь, про що свадчить зменшення середньозваже-но! величини кислотностi порiвняно з попереднiм перюдом на 0,1 одиницi рНсол. при одночасному збiльшеннi площ земель з кислою реакщею грунтового розчину на 9,0 % та скороченш з близькою до нейтрально! на 4,5 % та нейтральною на 4,0 % об-стежених земель.
Примтка:* градаци ступеню кислотностi: сильно ки^ < 4,5; середньо ки^ - 4,6-5,0; слабоки^ - 5,15,5; близью до нейтральних 5,6-6,0; нейтральт - 6,0-7,0.
У 1972 р. порiвняно з 1967 р. площа обстеження збшьшилась на 14,7 тис га.
У наступному перiодi обстеження (1977 р.) виявлено зниження кислотносп грунпв угадь. Площi кислих грунпв зменшились з 39,2 до 34,7 тис. га, в тому числ площi сильно кислих грунпв упдь зменшились на 5,2 тис. га, а середньо кислих - на 2,0 тис. га. Одночасно з цим збшьшились площi грунпв з реакщею грунтового розчину близько до нейтрально! та нейтральною вадповадно на 2,9 та 8,3
тис га. Середньозважена величина показника кислотносп зросла на 0,3 i становила 6,0 одинищ рНсол.
Аналiз результапв двох посладуючих перiодiв обстежень (1982 р. та 1987 р.) свадчить, що величина показника обмшно! кислотносп збшьшилась на 0,1 одиницю рНсол. При цьому площi грунпв угадь з кислотною реакщею грунтового розчину на шнець 1987 р. порiвняно з 1977 р. зменшились i становили 26,1 тис. га, з близькою до нейтрально!
збшьшились на 5,1 тис. га, а з нейтральною - зали-шились на однаковому рiвнi.
У наступний перiод обстеження (1992 р.) про-довжилась тенденцiя зниження кислотностi. Площi кислих грунтiв угадь , порiвняно з обстеженням 1987 р., зменшились з 26,1 тис. га до 16,7 тис. га ^ в тому числ площi сильнокислих Iрунтiв зменшились в 2,3 рази, середньо - та слабокислих, вадповадно, в 1,6 та 1,4 разiв. Середньозважений по-казник кислотносп досяг максимально! величини за вс перiоди обстеження i складав 6.2 одиниць
рНсол.
Згiдно обстеження 1998 р. середньозважена величина кислотносп грунпв зменшилась на 0,1 оди-ницi рНсол. при зменшенш площ як кислих так i нейтральних Iрунтiв угадь та збшьшенш близьких до нейтральних.
У наступний перiод обстеження (2004 р.) площi грунтiв упдь з кислою та близькою до нейтрально! реакщею грунтового розчину збшьшились, вадповадно, на 1,4 тис. га та 1,9 тис. га при од-ночасному зменшеннi з нейтральною на 3,8 тис. га через зупинення вапнування грунтiв. При цьому середньозважена величина кислотносп зменшилась на 0,1 i складала 6,0 одиницi рНсол.
У 2009 р. обстеження середньозважена величина кислотносп грунпв угадь залишилась на попе-редньому рiвнi при зб№шенш площ кислих грунтiв на 2,8 тис. га, в тому чи^ сильнокислих та се-редньокислих, вадповадно, на 0,8 та 1,8 тис га з од-ночасним зменшенням грунтiв близьких до нейтральних на 3,9 тис. га.
Таблиця 2
Потреба у вапнуванш сiльськогосподарських угадь Новоград-Волинського району Житомирсько! областi
В останньому перiодi обстеження (2014 р.) за-фiксовано значне падкислення грунпв угадь, про що свадчить зменшення середньозважено! величини кислотностi на 0,3 одинищ рНсол. при одночасному збшьшенш площ земель з кислою реакщею грунтового розчину на 20,4 % та скороченш з нейтральною - на 19,1 % обстежених земель. При цьому необхадно зазначити, що в 2014 р. порiвняно з 2009 р. обстежено площ на 19,1 тис. га (24,4 %) менше.
Основною причиною зб№шення кислотносп грунпв угадь е вад'емний баланс кальцш. Фактичне повне припинення робгг по вапнуванню кислих грунпв, рiзке скорочення використання оргашчних добрив, внесення кислих та фiзiологiчно-кислих мшеральних добрив значно погiршили баланс кальцш в землеробсга досладжувашго району.
Першочерговим заходом зниження кислот-носп е хiмiчна мелiорацiя. Альтернативi вапнуванню, як високоефективному ресурсозберта-ючому i природоохоронному заходу, немае. Врахо-вуючи вищезазначене, проведено розрахунки оптимальних обсяпв вапнування кислих та близьких до нейтральних грунпв угадь Новоград-Волинського району Житомирсько! областг У зв'язку з необхадшстю вапнування сильнокислих грунпв через три роки, середньокислих - чотири, слабокис-лих - п'ять i близьких до нейтральних - вгам рошв визначено, що площi вапнування цих грунпв за один рiк при п'ятирiчному циклi вапнування по да-ному району становитимуть 7,6 тис. га (табл.2).
Адмшютративний район Всього Площа вапнування грунпв Площа тдтримуючого вапнування
сильнокислих середньокислих слабокислих
Новоград-Волинський 7,6 0,6 2,3 3,1 1,6
В результата проведених досладжень встанов-лено, що в Новоград-Волинському районi Житомирсько! обласп на даний перiод 65,7 % сшьсько-господарських угадь мають падвищену кислотнiсть i за площею тдтримуючого щорiчного вапнування 1,6 тис. га. Рiчна потреба вапнякових матерiалiв для вапнування сшьськогосподарських угiдь досладжувашго району з урахуванням внесення !х для нейтралiзацi! кислих та фiзiологiчно-кислих добрив
1 компенсацi!' втрат кальцш за рахунок виносу урожаем та вимивання складае 44,2 тис. тон.
Розрахунок потреби вапнякових добрив проведено згадно нормативiв розроблених УкрНД1 грун-тознавства та агрохiмi!' i УкрНД землеробства, ре-комендованих Укрсiльгоспхiмiею вад 23.03.98 за №
02 - 14 - 336.
Згадно сатистичних даних Житомирсько! обласп в 2011-2015 рр. в Новоград-Волинському рай-ош Житомирсько! обласп в середньому за рiк проведено вапнування кислих грунпв сшьськогосподарських угадь на площi 0,07 тис. га i внесено при цьому 0,22 тис. тон вапнякових матерiалiв, що ста-новить лише 0,5 % до рiчно! потреби.
Висновки. У результата проведених до-слiджень встановлено, що в Новоград-Волинському райош Житомирсько! областi в перюд з 1972 р. по 1992 р. спостер^алось зниження обмшно! кис-лотностi Iрунтiв сiльськогосподарських угадь. По-чинаючи з 1992 р., через рiзке зменшення обсягiв вапнування грунпв, зафшсована тенденцiя !х падкислення, яка досягла найвищого значения в 2014 р., про що свадчить зменшення середньозважено! величини кислотносп при одночасному зрос-таннi площ земель з кислою реакщею грунтового розчину та скороченш з нейтральною.
У грунтовому покривi сшьськогосподарських угадь досладжувашго району за результатами аг-рохiмiчного обстеження проведеного в 2014 рощ 65,7 % грунпв угадь мають падвищену кислотшсть, а середньозважена величина обмшно! кислотносп понизилась до 5,7 одиниць рНсол.. Щорiчна потреба у вапнякових матерiалах для площ тдтримуючого вапнування сшьськогосподарських угадь Новоград-Волинського району складае 44,2 тис. тон.
Лггература
1. Мельник A.I. '^araTOpi4Ha динамжа аг-рохiмiчних показнишв 1рунпв за iнтенсивного !хнього використання" / A.I. Мельник, М.П. Му-косiй, O.I. Проценко та ш. // "Охорона pодючостi Ipyнтiв" - Вип. 1. - К.: Аграрна наука, 2004. - С. 130-141.
2. Прокопчук I.B. "Ефективнiсть вапнування чорнозему опiдзоленого Правобережного Люо-степу Укра!ни за тривалого застосування добрив у польовш сiвозмiнi" / I.B. Прокопчук. - автореферат д. с. - г. н. - Харшв, 2003. - 20 с.
3. Трускавецький Р.С. "Ресypсозбеpiгаючi технологи хiмiчно! мелюраци Ipyнтiв в умовах земельно! реформи" / Р.С. Трускавецький, С.А. Балюк. -К. УААН. - 2000 - 69 с.
4. Германович Т.М. "Динамжа кислотносп дерново-пвдзолистого легкосуглинкового 1рунту при тривалому застосyваннi добрив" / Т.М. Германович, О.Ф. Смеянович // "Прийоми збiльшення ро-дючосп !рунпв i ефективностi добрив": Материалах международной научно-практической конференции. - Горки (Бшорусь) 2006. - С. 41-42.
ОЦЕНКА КОЛЛЕКЦИОННЫХ ОБРАЗЦОВ ЯЧМЕНЯ НА ЗАСУХОУСТОЙЧИВОСТЬ
Носкова Е.Н.
Федеральный Аграрный Научный Центр Северо-Востока
Киров, Российская Федерация Щенникова И.Н.
Федеральный Аграрный Научный Центр Северо-Востока
Киров, Российская Федерация Лисицын Е.М.
Федеральный Аграрный Научный Центр Северо-Востока
Киров, Российская Федерация
ASSESSMENT OF BARLEY COLLECTION'S SAMPLES ON DROUGHT RESISTANCE
Noskova E.
Federal Agricultural Research Center of the North-East
Kirov, Russian Federation Shchennikova I.
Federal Agricultural Research Center of the North-East
Kirov, Russian Federation Lisitsyn E.
Federal Agricultural Research Center of the North-East
Kirov, Russian Federation
АННОТАЦИЯ
Лабораторный метод проращивания семян ячменя на растворе сахарозы позволяет дать косвенную оценку устойчивости образцов к ранневесенней засухе. Для оценки засухоустойчивости проростков целесообразно использовать показатель RSR (root-to-shoot ratio), который показывает относительное перераспределение потоков пластических веществ между корневыми и надземными органами. Данный показатель позволил более подробно разделить изучаемые сорта по группам устойчивости к засухе и выделить сорт Симфония (RSR=89,7%). Остальные сорта можно разделить на три группы по устойчивости к засухе: к высокоустойчивым сортам можно отнести Саншайн - 67,5%, Одесский 22 - 64,0%, Персей - 70,4% и Sebastian (69,0%). Сорт Malz с относительным RSR = 55,4% входит к группу слабоустойчивых, а сорта TB Flavour и Patricia - в группу неустойчивых (47,7 и 48,6%).
ABSTRACT
The laboratory method of germination of barley seed on sucrose solution allows to give an indirect assessment of sample resistance to an early-spring drought. For assessment of drought resistance of seedlings it is reasonable to use an indicator of RSR (root-to-shoot ratio) which shows relative redistribution of flows of plastic substances between root and aboveground organs. This indicator allowed to divide the studied cultivars on groups of drought resistance in more detail and to select cv. Symphony (RSR = 89.7%). Other cultivars were divided into three groups on drought resistance: high-resistant cultivars Sunshine (67.5%), Odessky 22 (64.0%), Persey (70.4%) and Sebastian (69.0%). Cv. Malz having relative RSR = 55.4% enters into weak-resistant group, and cv. TB Flavour and Patricia - into sensitive group (47.7 and 48.6%).
Ключевые слова: сорт, осмотик, сухая масса корней.
Keywords: cultivar, osmotic, root dry mass.
Introduction. Level of productivity of crops is genetically determined sign; however potential ability of a cultivar to make a real harvest depends on edaphic-and-climatic conditions of growing season of plants
and cultivar level of resistance to stressful ecological factors of the environment [1]. Drought is the one of the factors limiting growth, development and productivity of spring barley. According to forecasts of experts, in
