Дослідження причин виникнення та впливу кислотності ґрунтів на урожайність сільськогосподарських культур агрогосподарств Козівського району Тернопільської області Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences

ISSN 2519-2698 print

https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture

doi: 10.32718/nvlvet-a9103

UDC 543. 3: 628. 1

Investigation of Causes and Influences of Soil Acidity on Crop Yields in Kozova District, Ternopil Region

N.M. Glovyn, O.V. Pavliv

Separated Subdivision of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine "Berezhany Agritechnical Institute ", Berezhany, Ukraine

Article info

Received 03.09.2019 Received in revised form

02.10.2019 Accepted 04.10.2019

Separated subdivision of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine "Berezhany Agrotechnical Institute", Academichna Str., 20, Berezhany, Ternopil region, 47501, Ukraine. Tel.: +38-067-208-60-99 E-mail: nadiaglovin@gmail. com

Glovyn, N.M., & Pavliv, O. V. (2019). Investigation of Causes and Influences of Soil Acidity on Crop Yields in Kozova District, Ternopil Region. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(91), 16-20. doi: 10.32718/nvlvet-a9103

The paper covers the causes of occurrence and the methods of investigating soil acidity in Kozova des-trict, Ternopil region. It is a highly topical issue, since increased soil acidity negatively influences the growth and the development of most cultivated crops and affects favourable microbiological soil properties. Soil acidity is caused by hydroions that are formed under the dissociation of acids and hydrolytic acid salts and are absorbed by the smallest .soil particles - colloids, which can go into interstitial water. The increased soil acidity, which is a limiting factor for the biodiversity of a particular area and interferes healthy plant development, is an important agricultural problem. It can cause the decrease of crop yields as well as plant diseases. That is why, farmers should be aware of the type and the peculiarities of the soil present on their lots and take into account and regulate pH values when cultivating various agricultural crops. Soil acidity is considered to be acceptable for the healthy growth and development of plants, if it falls within the limits ofpH 6.5-7.5. It has been determined that the application of mineral fertilizers without limestone materials causes acidification of typical black soils. If there is a long-term use of the increased amounts of mineral fertilizers, there is an increase of the active acidity observed. The application of nitrogenous fertilizers increases soil active acidity even more compared to the use ofphosphate potassium fertilizers. Soil exhaustion prevention techniques have been substantiated. The methods of determining soil acidity have been considered. A potentiometric method is the most wide-spread in terms of determining soil acidity level, since it is highly sensitive and accurate. Soil acidity has been experimentally determined by potentiometry using TslNAO method (GOST 26483-85) and hydrolytically using Kapenn method (GOST 26212-91). Statistical data processing has been performed. The weighted-average acidity index pH salt. is 6.3 and the hydrolytic acidity is 1.77 mg-acs/100g of soil, pH salt. is 5.9 and hydrolytic acidity is 1.92 mg-acs/100g of soil. It shows that plants can grow and develop well in this soil. Scientific and production experience suggests that the yield from acid soils decreases for 15-20%. The scientific agro-ecological approach, that is the calculation of the balance of nutrients and humus depending on the kind of the cultivated crop as well as physical, chamical and bilological soil characteristics and well-timed liming, can provide the necessary level of nutrients in the soil of agricultural enterprises. In order to provide fertile soil and improve agro-ecological conditions of the soil in Kozova district, it is necessary to provide annual application of nutrients using organic and mineral fertilizers with the optimal ratio of nitrogen, phosphorus, potassium and by liming acid soils. Currently, it is very important to apply organic agriculture, which can improve the quality and the competitiveness of agricultural products. Scientific investigations on every crop have determined the optimal pH level and its value depends on the soil and the climatic conditions, the type of soils, their particle-size distribution and the state of cultivation. Soil acidity is one of the factors that influence the decrease of yields, especially the yields of those crops that require great amounts of potassium and magnesium for their healthy growth.

Key words: soil acidity, pH medium, de-calcination, agro-ecological estimation, humus.

Дослвдження причин виникнення та впливу кислотностi грунпв на урожайнiсть сiльськогосподарських культур агрогосподарств Козiвського

О гр • •• ^ •

району lернопiльськоl ооласп

Н.М. Гловин, О.В. Павл1в

Вгдокремлений тдроздш Нацюналъного утверситету бгоресурсгв I природокористування Украши "Бережансъкий агротехн1чний тститут ", м. Бережани, Украгна

У статт1 наведено причини виникнення та методи досл1дження кислотност1 Трунт1в агрогосподарств Коз1всъкого району Тернотлъсъког област1. Актуалътстъ досл1дження е у глобалънт проблем1 тдвищеног кислотност1 стъсъкогосподарсъких земель, що мае негативний вплив на ф(з(олог1чне функцюнування кулътурних рослин, а також не сприяе утворенню мтробюлог1чно1 флори у Трунт1. Шдзолист1 Трунти в1др1зняютъся ф1зичними I хШ1чними властивостями через наявтстъ у гх Грунтовому розчит комплек-с(в ютв водню та алюмШю. Внасл1док руйтвног дп водню поглинаючий комплекс ктъмсно зменшуетъся, а залишок являетъся ненасиченим основами. Такий грунт обмежуетъся кологдами, перегноем та поживними речовинами. Все це негативно в1дбиваетъ-ся на розвитку стъсъкогосподарсъких кулътур. Тому аграрники повинж знати тип кислотност1 Грунту на землях, ят обробляютъ, його особливостЬ, брати до уваги значення рН, що властив1 певному виду кулътурних рослин. Кислоттстъ Грунту допускаетъся для висаджування стъсъкогосподарсъких рослин, якщо вона мае показники рН 6,5-7,5. Досл1джено, що тдживлення стъсъкогосподарсъких земелъ х1м1чними засобами без вапнякових матер1ал1в прискорюе утворення кислих Трунт1в. Якщо вносити у Трунт три-валий перюд збтъшеж норми мтералъних добрив, тод1 буде спостер1гатися актуалъна кислоттстъ. Внасл1док анал1зу досл^дженъ доведено, що нШратж мтералънг добрива посилюютъ активну кислоттстъ грунту на в1дм1ну в1д фосфорно-калшних добрив. Розглянуто методи визначення кислотност1 Грунту, а саме: стутнъ кислотност1 (рН) - потенщометрично за методом Ц1НАО (ГОСТ 26483-85) I г1дрол1тична за методом Капенна - (ГОСТ 26212-91). Лише науковий агроеколог1чний тдх1д, а саме - розраху-нок балансу поживних речовин та гумусу залежно в1д вирощуваног стъсъкогосподарсъкоЧ кулътури, а також ф1зичних, хШ1чних I бюлоггчних характеристик Грунту, вчасне вапнування забезпечатъ тдтримку р1вня поживних речовин у Грунтах агрогосподарств. Щоб в1дновити та тривалий перюд тдтримувати родюч1стъ стъсъкогосподарсъких земелъ Коз1всъкого району необх1дно своечас-но тдживлювати поживними речовинами з органчними I мтералъними добривами, що мктятъ Азот, Фосфор, Калш та зд1йсню-вати вапнування кислих Грунт1в. Не менш актуалъним для зменшення кислотност1 Грунту е запровадження органичного вирощу-вання стъсъкогосподарсъких кулътур. У статт1 запропоновано дан наукових досл^дженъ щодо оптималъного ттервалу рН для кожног стъсъкогосподарсъкоЧ кулътури, значення якого залежитъ в1д Грунтово-клтатичних умов, типу Грунт1в, гх гранулометри-чного складу, стану окулътуреностг.

Ключовi слова: кислотжстъ Грунту, середовище рН, декалъцинащя, агроеколог1чна оцтка, гумус.

Вступ

Сшьське господарство мае бшьший вплив на при-родне середовище, шж будь-яка шша галузь госпо-дарства. Причина цього в тому, що сшьське господарство вимагае величезних площ. В результата зазнають змш природш ландшафти, ввдбуваеться замша приро-дно! рослинносп на сшьськогосподарських упддях. На жаль, сшьськогосподарсью ландшафти е нестш-кими, адже обробка (опушення) грунту, особливо iз застосуванням вшвального плуга, застосування мше-ральних добрив i отрутох1мжапв призводить до ряду локальних i регюнальних еколопчних проблем - де-гумiфiкацil, засолення грунпв, виникнення кислотно-CTi земель, що призводить до втрати родючосп. З погляду сшьськогосподарського виробництва висока яшсть грунту означае забезпечення високо! продукти-вносп виробництва без ютотно! його деградаци й забруднення навколишнього середовища. Основними причинами, що викликають пвдкислення, е кислотш опади, обмежене використання агрогосподарствами оргашчних добрив, нещльове призначення мшераль-них добрив та хiмiчних засобiв у традицшних аграр-них господарствах. Тому, вторинне тдкислення грунпв мае в основному антропогенне походження.

На сучасному еташ будь-який господар при пла-нуванш вирощування певно! сшьськогосподарсько! культури повинен мати шформацш про тип грунту, його актуальну, обмшну та пдролтгичну кислотшсть. Тематика збшьшено! кислотносп сшьськогосподарсь-

ких земель защкавила багатьох сучасних науковщв (М.М. Городнш, М.М. Гладюк, С.Г. Самохвалов, В.Г. Смирнов, I.I. Назаренко). Реакцiя рН грунту мае фiзiологiчний вплив на рют та розвиток рослин, мш-робюлопчш, хiмiчнi та бiохiмiчнi процеси. Зрозумшо, що уа поживнi речовини надходять до рослини у доступнш для останньо! йоннiй формi, розчиннiй у грунтовому розчиш. Але дослiджено чинники, яю можуть обмежувати !х доступнiсть, зокрема, реак^ грунтового розчину або рН. Значення рН грунтового розчину може бути кислим (менше 7), нейтральним (рiвне 7), лужним (бiльше 7). Значення грунту (рН < 5,5) зменшуе надходження до рослин азоту, фосфору, кальцш, магнш i прискорюе проникнення у рослини залiза, алюмшш i марганцю, якi можуть мати токсичну дш. У кислому середовищi у 3-8 разiв пiдвищуеться накопичення в рослинах радiонуклiдiв i важких металiв. У рослинах, яи ростуть на кислих грунтах, погiршуеться процес фотосинтезу. На луж-них (засолених) грунтах (рН > 7,0), навпаки, знижу-еться ймовiрнiсть надходження у рослини макроеле-ментiв Залiза, Марганцю, Фосфору, Мщ, Бору та бтшосп мiкроелементiв (Hudz, 2007). Крiм того, кисла чи лужна реакцiя грунтового розчину негативно впливае на iншi властивостi грунтiв. У кислих грунтах порушуються так1 його фiзико-хiмiчнi властивосл: погiршуються фiльтрацiйна здатнiсть, капiлярнiсть та проникшсть; дiяльнiсть корисних мiкроорганiзмiв, що сприяють розкладанню гною, торфу тощо; засвоення бобовими культурами азоту з повиря; впливае на

бюгеох1м1чш процеси кругооб1гу речовин: азоту, фосфору, у доступш для рослин йоннш форм1. Процес штриф1кацп вимагае рН 6,5-7,2. На кислих грунтах сам процес штриф1кацп дуже повшьний, що автоматично переходить у спов1льнення при перетворенш амошю в нпратний азот - доступний для рослин. Кр1м того, занадто висока концентращя азоту в грунл у вигляд1 ам1аку може стати фгготоксичним до рослин, особливо на раншх стад1ях розвитку (Andriichuk, 2002; Semchyk, 2003; Ратащак et а1., 2019).

Мета I завдання досл1дження: одним 1з етатв ви-ршення зазначених проблем е визначення яшсного стану грунтового покриву, який використовуеться для потреб сшьськогосподарського виробництва. Цього можна досягти визначаючи агрох1м1чш показники грунпв. У зв'язку з цим потр1бно провести експери-ментальш дослщження, як1 дадуть змогу визначити яшсний стан земель 1 пщвищити продуктившсть кор-мових упдь та ефективне використання грунтових ресурав.

Мaтерiaл та методи дослiджень

Об'ект дослщжень був грунтовий покрив сшьсько-господарських угщь в господарств1 ТзОВ "В1ктор1я-92" Коз1вського району Тернотльсько! области У нашому дослщженш ми скористались потенцюметри-чним методом анал1зу визначення кислотносп грунту, тому що вш високочутливий 1 точний. Для обстежен-ня грунпв сшьськогосподарських тдприемств Терно-пшьсько! обласп Коз1вського району ТзОВ "В1ктор1я-92" використано результати дослщжень, проведених вщповщно до вимог кер1вних нормативних документа, методичних вказ1вок, рекомендацш ДСТУ, ГОС-Т1в та ТУ. В1дб1р грунтових зразшв проводили зпдно з методикою суцшьного грунтово-агрох1м1чного мош-торингу сшьськогосподарських упдь Укра!ни (1994) (Dok1ad Konferencii ОО^.., 1993). Агрох1м1чш показники грунпв визначали за загальноприйнятими методиками: вм1ст гумусу (оргашчно! речовини) - за методом Тюрша в модиф1каци Омаков (ДСТУ 4289: 2004); вмют лужногщрол1зованого азоту - за методом Корнф1лда зпдно з "Метод, указаниями по определению щелочногидролизуемого азота в почве, М., 1985"; рухомих форм фосфору та обмшного калш -за методом Чиркова (ДСТУ 4115-2002); стутнь кислотносп (рН) - потенцюметрично за методом Ц1НАО (ГОСТ 26483-85) 1 пдролпично за методом Капенна -(ГОСТ 26212-91).

Результати та Ух обговорення

Для виконання експериментальних дослщжень, як дадуть змогу визначити як1сний стан земель, стан грунтового покриву, що використовуеться для потреб сшьськогосподарського виробництва, було обрано земельш д1лянки альськогосподарського призначен-ня. Здатнють грунту забезпечувати рослини пожив-ними речовинами характеризують агрох1м1чш пара-метри родючосп земель. Агроеколопчна оцшка дос-

лщжувано! територи проводилася за вм1стом гумусу, реакщею грунтового розчину та основних елеменпв живлення. Р1вень родючосп грунпв ощнюеться на-самперед за вмютом оргашчно! речовини (Ryzhuk & Lisovyi, 2003). Чим бшьше гумусу в грунп, тим вш багатший на основш елементи живлення, адже в ньо-му сконцентровано 92-98% Азоту, 60% Фосфору та значна шльшсть шших макро- 1 мшроелеменпв (Horodnyi, 2004). Одним з показнишв рацюнального ведення землеробства в межах окремого господарства 1 загалом у держав1, вадповщно до закону повернення, е баланс таких дефщитних, бюлопчно важливих елеменпв у грунл, як Нпроген, Фосфор 1 Калш. Проведет дослщження дають змогу запропонувати проект-ним установам 1 виробництву досить обгрунтовану систему показнишв еталонного грунту. Звичайно, за еталон (стандарт) приймаеться оптимальне значення д1агностичного показника, який ощнюеться в 100 бал1в, що цшком вщповадае одному з основних еколо-гчних закошв землеробства - закону оптимуму. Стандарта (еталони) для мшеральних грунпв: макроеле-менти: для Нпрогену - 225 мг/кг за Корнф1лдом, 100 мг/кг - за Тюршим Кононовою; для рухомого Фосфору - 250 мг/кг за Юрсановим, 200 мг/кг - за Ч1р1ковим, 60 мг/кг - за Мачшним; - для обмшного Калш - 170 мг/кг за Юрсановим, 200 мг/кг за Ч1р1ко-вим, 400 мг/кг за Мачшним. С.А. Балюк, Р.С. Труска-вецький, Ю.Л. Цапко та ш. (2012) розробили методику групування грунпв за ступенем кислотносп та лужносп, а також оптимальну реакцш (рН) грунтового середовища для б1льшосп сшьськогосподарських культур (Vidnoshennia si1skohospodarskykh ku1tur do reaktsii gruntu).

Земельш д1лянки розташоваш межах населених пунклв с. В1ктор1вка, с. Плотича Коз1вського району Тернотльсько! области У земельному фонд! рашше згаданого господарства переважають темно-ар! ошдзолеш грунти. Агрох1м1чне обстеження грунпв у фермерському господарств! "В1ктор1я-92" проведено на площ1 300,0 гектар1в, для вшбору зразк1в грунту на агроном1чне дослщження поля були розбип на елеме-нтарш д1лянки розм1ром 9-10 га. З кожно! тако! д1ля-нки в1д1брано один змшаний зразок, який одержано 1з 20-25-ти 1ндив1дуальних проб, взятих по оа елемен-тарно! д1лянки на глибину 25-30 см (РаГука а^ Taraгiko, 2002). Градац1я за ступенем забезпеченосп грунт1в агрох1м1чними показниками затверджена Центрдержродючост1 в 2016 роц1 (табл. 1). У результат! ввдбору зразшв на агрох1м1чне досл1дження в Тернотльську ф1л1ю державно! установи "1нститут охорони грунт1в Укра!ни" отримано результати агро-х1м1чних показник1в грунт1в дослвджуваних с1льсько-господарських уг1дь господарств Коз1вського району Тернотльсько! област1 (табл. 3). Гумус як найб1льш репрезентативний та стшкий агрох1м1чний показник найб1льшою м1рою в1дображае родюч1сть грунту. Нами було проведено пор1вняння результат1в серед-ньозважених показнишв вм1сту поживних речовин 1 ступеня кислотносп досл1джуваного господарства (табл. 1).

Ta6.^H 1

CepegHbo3BaKeHi noKa3HHKH BMicTy noKHBHHx penoBHH i cryneHa KHcnoTHocri y rocnogapcra T3OB "BiKTopia-

92"

№ № nona ginaHKH 06cTexeHa nnoia, ra BMicT mt/kt rpyHTy KucnoTHicTb BMicT ryMycy, %

N P K pH contoBe rigpon.Mr/100 t rpyHTy

1 1 50,50 133 74 123 6,3 1,81 2,35

2 1 80,40 124 62 120 6,4 1,62 2,48

3 1 29,60 138 113 131 6,6 1,37 2,40

4 1 9,70 136 77 145 6,3 1,74 1,86

5 1 13,30 130 80 165 6,4 1,63 2,24

6 1 24,70 144 57 161 5,4 3,26 2,40

7 1 13,1 125 38 158 5,8 2,46 2,34

9 1 22,50 144 35 143 6,2 1,90 2,00

10 1 18,80 85 40 111 6,0 2,07 2,35

11 1 16,00 132 109 105 7,0 0,95 2,72

12 1 25,00 99 74 70 6,9 1,08 2,85

Bctoro no rocnogapcTBy 300,0 127 69 125 6,3 1,77 2,41

3a CTyneHeM KHcnoTHocri b ^epMepcbKoMy rocno-gapcTBi "BiKTopia-92" BuaBneHo, io Ha nnoii 24,7 ra (7,98%) ipyHTH cna6oKucni: (pH con. 5,1-5,5), 6nH3bKi go HeftrpanbHHx Ha nnoii 31,9 ra (10,3%), (pH con. 5,6-6,0) Ta HeftrpanbHi - 253,0 ra (81,7%) (pH con. > 6,0).

Ta6.^H 2

CryniHb KucnoTHocTi ipyHTy 3aneKHo Big pH conboBoi' BHTa^KH

3HaHeHHa pH conboBoi BHTaKKH CTyniHL KHcnoTHocri rpyHTy

3-4 CunLHoKHcnHH

4-5 KucnHH

5-6 Cna6oKHcnHH

6ina 7 HenrpanLHHn

7-8 Cna6onyKHHH

8-9 ^yKHHH

Ha TepHTopii' gocnigKyBaHHx 3eMenb po3noBcogKeHi ipyHTH 3 peaKijiao ipyHToBoro po3HHHy Big cna6oKHc-nux go HeHTpanbHHx. CepegHbo3BaKeHHH noKa3HHK KHcnoTHocri pH con. - 6,3, a rigponiTHHHa KucnoTHicTb 1,77 Mr-eKB/100 r rpymy (Ta6n. 1). OcKinbKH cinbcbKo-rocnogapcbKe bhpo6hhitbo 3ocepegKeHe Ha uux 3eM-nax, to i MoBa nige npo hhx. Kucni Ta 6nH3bKi go HeHTpanbHHx ipyHTH gna onTHMi3aiii pocry pocnHH norpe-6yoTb BanHyBaHHa. KucnoTHicTb noB'a3aHa 3 reHe3ucoM rpyHTy. BoHa cTBopoe neBHi HeraTHBHi BnacTHBocTi rpyHTy. B toh Ke Hac KoKeH rpyHT Mae MoKnHBicTb npoTucToaTH 3MiHi KHcnoTHocri b toh hh rnmufi 6iK. I ToMy mh cnocrepiraeMo, io HaBiTb 3acrocoByoHH BanHyBaHHa, Hepe3 neBHHH npoMiKoK Hacy Kucni rpyHTH 3HoBy cTaoTb KucnHMH Big6yBaeTbca TaKe Hepe3 bhhoc 3 rpyHTy Kanbiio pocnHHaMH, BHMHBaHHaM Ta BHacnigoK npoaBneHHa epo3iHHHx npoieciB Ha Hamux epo3iHHo-He6e3neHHHx rpyHTax. iHmoo npuHHHoo e nigKucneHHa $i3ionoriHHo KucnuMH MiHepanbHHMH go6pHBaMH, oco6-nuBo a3oTHHMH, aKi BHKopucToByoTbca HaftnacTime b HaH6inbmiH KinbKocTi. MiHiManbHe BHeceHHa opraHiH-hhx go6puB Ta npoBegeHHa BanHyBaHHa He 3ynHHaoTb left npoiec. B niTepaTypi 3ragyeTbca i npo KucnoTHi goii, io Te5K BnnHBaooTb Ha piBeHb KHcnoTHocri. ^hm

KucnimuH rpyHT, thm iHTeHcuBHime npoaBnaoTbca HeraTHBHi BnacTHBocTi. HacaMnepeg ie npHraineHHa ko-pucHoi MiKpo^nopu, 6noKyBaHHa gocTynHocTi ogHHx eneMeHTiB MiHepanbHoro KHBneHHa Ta nigBHieHHa pyxoMocTi iHmux, HarpoMagKeHHa pyxoMux cnonyK AnoMiHio, ®epyMy, MapraHuo. HaaBHicTb pyxoMoro anoMiHio 3HHKye nocyxo- Ta 3HMocriHKicTb pocnuH. 3a gaHHMH HayKoBiiB gna kokhoi cinbcbKorocnogapcbKoi KynbTypu pocnuH BcTaHoBneHo onTHManbHe 3HaneHHa pH (Ta6n. 3), aKe 3aneKHTb Big rpyHToBo-KniMaTHHHHx yMoB, Tuny rpyHTiB, ix rpaHynoMeTpuHHoro cKnagy, cTaHy oKynbTypeHocTi.

1. HaHcriHKimi go Kucnux rpyHTiB 6aBoBHHK, noue-pHa, ecnapueT, uyKpoBi, cTonoBi Ta KopMoBi 6ypaKH, KoHonni. HaHcnpHaTnHBime 3HaneHHa gna BupoiyBaHHa npuHMaoT pH 7-8.

2. He peKoMeHgyoTb BHcagKyBarH npu nigBHieHo-My noKa3HHKy KucnoTHocTi 3eMenb: aHMiHb, o3HMa Ta apa nmeHHia, KyKypyg3a, coa, KBacona, ropox, KopMoBi 6o6h, KoHomuHa, coHamHHK. PeKoMeHgyoTb gna Bupo-lyBaHHa ocraHHix KynbTyp 3HaneHHa pH 6-7.

3. BuTpuBanii go nigBHieHoi KHcnoTHocri 3eMenb khto, oBec, npoco, rpeHKa, THMo^ii'BKa. TaKi pocnHHH nepeHocaTb rpyHT i3 3HaneHHaM pH 4,5-7,5, npoTe cnpuaTnuBimi yMoBH peKoMeHgyoTb pH 5,5-6,0.

4. HboH i Kapronna BHMaraoTb BanHyBaHHa TinbKH gyKe Kucnux rpyHTiB. KapTonna go6pe pocTe Ha Kucnux rpyHTax, pH 5,5-6,0.

5. HonuH, kobthh Ta cuHiH, cepegena go6pe pocTyTb Ha Kucnux rpyHTax, pH 4,5-5,5.

npoaHani3yBaBmu gocnigKeHHa, mh BuoKpeMunu HaHicToTHimi npuHHHH, io o6yMoBnooTb nigKucneHHa rpyHTiB:

1. y rpyHTi MiKpoopraHi3MH BuginaoTb ByrneKHcnuH ra3, aKHH y rpyHToBoMy po3HHHi yTBopoe Kap6oHaTHy KucnoTy;

2. nepeTBopeHHa oKpeMHx opraHiHHHx pemToK y ry-Myc, HanpuKnag, xBoa cochobhx;

3. nornHHaHHa KynbTypaMH 3 rpyHToBoro po3HHHy HoHiB nyKHHx i nyKHo3eMenbHHx MeTaniB (Kanio, Ha-Tpio, Kanbiio, MarHio), io nigcunoe HaaBHicTb y rpyHTi KucnoTHHx yTBopeHb;

4. nigKHBneHHa rpyHTy KucnoToyTBopooHHMH go6-puBaMH, HanpuKnag, aMiaHHi go6puBa Ha ocHoBi cenoBH-

ни. Вони е вихщними речовинами для утворення шт-ратно1 кислоти;

5. Опади кислотного характеру. До ïx кислотного залишку входять Сульфур, Нироген, Карбон, Хлор. У атмосфер! внаслщок процесу конденсаци синтезуеть-

Таблиця 3

Значення рН для окремих культурних рослин

Культура_рН

Люцерна 7,2-8,0

Буряки цукров1 7,0-7,5

Конопт 6,7-7,4

Ячмшь 6,0-7,5

Пшениця озима 6,3-7,5

Пшениця яра 6,0-7,3

Кукурудза 6,0-7,5

Соя 6,5-7,5

Горох 6,5-7,0

Кормов1 боби 6,0-7,0

Квасоля 6,4-7,1

Яблуня 6,5-7,2

Чорна смородина 6,2-6,7

Агрус 4,6-4,8

Редис 5,5-7,3

Опрки_6,4-7,0

Висновки

Отже, в процес роботи з'ясували, що основною причиною кислотноï деградацiï грунпв е вторинне тдкислення, що мае переважно антропогенне похо-дження. Реакцiя грунту мае великий вплив на рют i розвиток рослин, на життедiяльнiсть корисних мшро-органiзмiв. мiкробiологiчнi, xiмiчнi й бiоxiмiчнi про-цеси грунту. За середньозваженими показниками властивостей грунпв на окремих полях i в господарс-твi загалом можна зробити рiзнi висновки щодо на-пряму родючосп грунту. Результати дослвджень пщт-верджують, що в сiльськогосподарськиx упддях Тер-нопiльськоï областi Козiвського району фермерського господарства "Вiкторiя-92" переважають грунти з низьким (127 мг/кг) ступенем забезпечення Азоту в сполуках, що лужно гiдролiзуються, середнiм (69 мг/кг грунту) та тдвищеним (127 мг/кг) - рухомих фосфатов, високим (125,124 мг/кг грунту) - обмшного Калш. За середньозваженими показниками вмюту гумусу грунти вщповщають середньому (2,41%) сту-пеню забезпечення. На територiï господарства найбь льшi площi 250,0 га (81,7%) займають грунти з нейтральною (pH сол. > 6,0) реакщею грунтового розчину.

Перспективи подальших дослгджень. Даш обсте-ження допоможуть спещалютам фермерського господарства правильно визначити потребу грунпв в xiмiч-нш мелiорацiï, встановити найбiльш оптимальнi дози оргашчних та мiнеральниx добрив, вести планомiрну роботу щодо пщвищення родючосп грунту та уро-жайностi сшьськогосподарських культур.

ся Нтратна, сульфатна, карбонатна хлоридна кислоти. Останнi потрапляють на альськогосподарсьш землi у складi дощу;

6. Причиною п1двищено1' кислотностi грунту бувае i материнська структура грунту.

Культура рН

Конюшина 6,0-7,0

Соняшник 6,0-6,8

Бавовник 6,5-7,3

Просо 5,5-7,5

Жито 5,0-7,7

Овес 5,0-7,5

Гречка 4,7-7,5

Льон 5,5-6,5

Картопля 4,5-6,3

Люпин 4,6-6,0

Тимофшка 4,5-7,6

Цибуля 6,4-7,9

Капуста 6,7-7,4

Морква 5,5-7,0

Пом1дори 6,3-6,7

References

Andriichuk, V.H. (2002). Ekonomika ahrarnykh pidpry-iemstv: pidruchnyk. 2-he vyd., dopovn. i pererob. K.g: KNEU (in Ukrainian).

Doklad Konferencii OON po okruzhajushhej srede i razvitiju (1993). Rio-de-Zhanejro, 3-14 ijunja 1992 g. T. 2. Otchet o rabote Konferencii. N'ju-Jork, 19, 31, 40-60, 64, 71 (in Russian).

Horodnyi, M.M. (2004). Naukovo-metodychni rek-omendatsii z optymizatsii mineralnoho zhyvlennia silskohospodarskykh kul-tur ta stratehii udobrennia. K.: TOV Alefa (in Ukrainian).

Hudz, V.P. (2007). Zemlerobstvo z osnovamy gruntoznavstva i ahrokhimii. 2-he vyd. K.: Tsentr uchbovoi literatury (in Ukrainian).

Paranjak, R.P., Kalyn, B.M., & Gutyj, B.V. (2019). Prospects of transgenic plants in the agro-sphere of Lviv region. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(90), 54-58. doi: 10.32718/nvlveta9009.

Ryzhuk, S.M., & Lisovyi, M.V. (2003). Metodyka ahrokhimichnoi pasportyzatsii zemel silskohospo-darskoho pryznachennia. K. (in Ukrainian).

Semchyk, V.I. (2003). Zemelnyi kodeks Ukrainy : nauk.-prakt. Komentar. K.: Vydavnychyi Dim In Yure (in Ukrainian).

Vidnoshennia silskohospodarskykh kultur do reaktsii gruntu. Rezhym dostupu: http://pidruchniki.com/ 76163/agropromislovist/vidnoshennya_silskogospodar skih_kultur_reaktsiyi_gruntu (in Ukrainian).