9PSYCHOLOGY
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МЕТАКОГН1ТИВНИХ ПРОЦЕС1В В УЧН1В ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ
Захарчук Тетяна Миколалвна
астрант НУ «Острозька академ1я», практичний психолог м. Сарни, Украгна
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/31102019/6753
ARTICLE INFO
Received 20 August 2019 Accepted 13 October 2019 Published 31 October 2019
KEYWORDS
metacognitive development, motivation, success, factors of success, learning effectiveness, metacognitive abilities, purpose of cognition, metam thinking, metamemory, mental operations.
Citation: Zakharchuk T. M. (2019) Research of Metacognitive Processes in Primary School Pupils. Science Review. 8(25). doi: 10.31435/rsglobal_sr/31102019/6753
Copyright: © 2019 Zakharchuk T. M. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
ABSTRACT
The article discusses theoretical concepts and approaches to the problem of metacognitive processes, psychological aspects of the formation and development of meta processes in adulthood and childhood. The results of practical study and research of thinking processes in young school age in the context of metacognitive development are presented. The data of the survey of younger students in the framework of the development of educational programs are analyzed. The views of scientists on the problems of the purpose of processes in psychological science are revealed. The features of the development of mental operations in the framework of metacognition are considered.
Постановка проблеми. Швидкий темп розвитку сучасного сусшльства тягне за собою появу нових спещальностей, яю потребують нових знань та нових вмшь. Вмiння вцщляти, вщнаходига потрiбну шформащю серед величезного потоку опосередковуе готовтсть майбутнього випускника школи. Вмшня та здiбностi розушти всю суть вивченого чпгсо та послщовно планувати, а також конструктивно застосовувати навчеш набут знання навички в повсякденнш дiяльностi, освггаш, навчальнш сприятиме при виршент безлiчi проблемних питань. Продуктивно використовувати здобутки власно! пам'ял, мислення у загальному всiei когттивно! сфери допомагае у майбутньому школяревi чiтко вибудовувати план власно! iнтелектуальноi дiяльностi, що загалом сприяе ефективному оволодiннi вiдповiдноi спецiальностi та продуктивнш трудовiй дiяльностi.
Аналiз лiтератури та останшх дослiджень. Меткогнiтивнi вмiння за висновками багатьох вчених е особиспсним надбанням, яке забезпечуе ефективну та цшком устшну реалiзацiю власне особистюно! дiяльностi, включаючи активну регуляцiю шзнавально! психiчноi структури особистостi. Дослiдження проблем метатзнання, визначенню iхнiх функцiй та структурних компонент окрiм Дж. Флейвелла присвячували науковi працi А. Браун, Д. Мошман, Т. О. Нелсон, Р.Шоу, Г.Саймон, Дж.Мшлер, Р.Аткiнсон, Р.Клюве, Л. Наренс, А. Корiат Т. Чернокова, М. Холодна, А. Карпов, С. Савш, А. Фомш та багато шших. Зокрема М.А. Маркова, 1.А.Матюхша проводили дослiдження в галузi формування навчальноi мотивацii [1 С. 73-7;,10 С. 193-211,11 С. 180-200]
Мета статтi - дослiдження та аналiз мисленневих та когнiтивних процеав в конгекстi навчально1' дiяльностi, вмння планувати, оцiнювати та керувати своею штелектуальною дiяльнiстю.
Матерiали i методи дослщження: теоретичт - аналГз, порiвняння та узагальнення науково! лГтератури з проблеми дослiдження та емшричне дослiдження, опитування, дiагностика та узагальнення висновюв.
Виклад основного матерiалу. Основоположником метакогштивного напрямку вважаеться Дж. Флейвел. Саме вш характеризував мета тзнання як унiкальним пiзнавальним процесом, що сприяе якостi мисленнево! , активно!, цшепокладаючо! дiяльностi особистостг основною фшкщею яко! е регуляцiя, контроль та планування всГх когнiтивних процесiв [11 С. 215-230; 4 С.25-34].
За висновками Холодно! саме метакогнщи е стимулюючими та головниим чинниками шзнавально! та навчально! дiяльностi особистостi. А визначаються вони у контролi та чГткому плануваннi власних iнтелектуальних процесГв, структуруваннi та аналiзу сво!х штелектуальних можливостей, а також монiторингу мисленневих процесiв задля активiзацi!' та стратепчного прийняття рiшень[10 С. 193-211].
У працях М.М. Кашапова, важливим е визначення, про мисленневi стратегi!, яю дозволяють здiйснення свiдомих, рефлексивних дш, щодо вирiшення проблемних ситуацiй чи пошуку нестандартного вирiшення або ж навпаки швидка дiя до розв'язання проблемно! ситуацi!, використовуючи власнi штелектуальт ресурси та органiзацiйне функцiонування безпосередньо шзнавально! сфери покладено в характеролопчну структуру власне мета шзнання[4С.344-360 ].
Аналiз дослiджень вiтчизняних та закордонних авторiв дозволяють, зробити висновки, що формування метакогнiтивних умiнь, знань навичок, не вiдбуваеться спонтанно та хаотично, а здшснюеться саме цiлеспрямовано, за постшно! та системно! роботи над власними особистюними якостями за шдтримки мотивацiйно! та формуючо! програми, що дозволяе розвивати комплекс когштивних здiбностей, що включае i планування i стратегi! та реалiзацi! виходу готових практичних вмiнь.
Найперше, що освоюеться в школi це знання, якими учень може користуватись на протяз1 всього навчального перiоду,а також в майбутньому використовувати !х успiшно на практицг Проте фактично знання отримаш пiд час освiтнього процесу в школi це е нi що шше як теорiя або навгть точнiше iнструкцiя, як ми можемо !х використовувати. Для подальшо! результативности в дiтей мае вибудовуватись не лише план використання цих знань але i стратегiчнi намiри про розумшня практичностi вiд отримано! теорп в школi i що рашше це дiти можуть усвiдомити, то легше !м буде ставити правильш цiлi та задачi в майбутньому. Систематичний та покроковий алгоритм створення вщповщних цiлей та завдань спрямованих на результат сприяе зокрема у дггей молодших класiв до активного розвитку власне здiбностей, котрi допомагають чiтко та усвiдомлено зрозумiти свш власний iнтелектуальний та мисленневий потенщал. Такi здiбностi мають назву мета когштивш[6 С.245-237]. В площинi даних здiбностей проглядаеться система планування мета когштивних стратегш, вмiння ефективно планувати власну розумову дiяльнiсть задля отримання вiдмiнного результату свое! дiяльностi.
Дгти молодших класiв, в яких вiдмiчаеться високий рiвень мотивацiйно! готовностi до шкшьного навчання, можуть швидко зорiентуватись у виборi вiдповiдних планiв та стратегш задля виконання завдань. Звичайно на мету навчально! дiяльностi великий вплив вiдiграе учитель, оскiльки вш ставить конкретнi завдання i чекае вщповщно! реакцi! !х вирiшення. Якомога ранiша поява навчально! мети, створюе шдгрунтя для формування позитивно! мотивацп учiння, а це в свою чергу створюе умови для особистюного зростання дитини в навчальнiй дiяльностi. Це дозволяе учневi проявляти власне його метакогштивт стратегi!, чiтко та усвщомлено планувати сво! навчальнi дп та операцi!. Глибинним та бшьш спрямованiшим процесом чiткого контролю над власною iнтелектуальною дiяльнiстю вiдбуваеться у дггей 9-10 рокiв. Оск1льки саме в цьому вiцi активно формуються уч6овГ дГ! спрямованi на конкретизащю та видiлення Гстотних ознак та характеристик того чи Гншого предмета [1 С. 73-78].
Ми спробуемо зобразити схему мислення для того, щоб видшити для дослГдження основну щею метамисленневих процесГв, якГ допомагають учням тд навчального процесу створювати схематичний план власно! Гнтелектуально! дГяльностг
Рис. 1.
Бшьшють дослщниюв сходяться в тому, що розвиток метакогштивних вмiнь заключаеться в наступних вмiннях:
- розвиток умiння порiвнювати та аналiз схожостi та вщмшносп предметного свiту;
- абстрагування предме^в, та вмiння видiляти суггевi властивост притаманнi конкретному предмету;
- вмiння аналiзувати цш предмети, з подальшим розподiлом на окремi частини та синтез предме^в в едине цiле визначаючи взаемодда предметiв.
- вмiння узагальнювати та перевiряти висновки та факти суггевi кожному предметовi.
- розвиток вмшь вирiзняти iстиннi судження та умовиводи.
-розвиток умшь виразно та послщовно викладати власнi думки.
Молодший шкшьний вiк характеризуеться наявнiстю суттевих зрушень у розвитку мислення пiд впливом цшеспрямованого навчання, яке в початковш школi будуеться на основi характеристики предме^в i явищ навколишнього свпу. Особливiсть дiтей молодшого шкiльного вшу - шзнавальна активнiсть. До моменту вступу до школи молодшому школярев^ крiм пiзнавальноi активностi, вже доступне розумiння загальних зв'язкiв, принципiв i закономiрностей, що лежать в основi наукового знання.
Тому однiею з основоположних завдань, яю покликана виршувати початкова школа для освiти учшв, е формування якомога повнiшоi картини св^у, що досягаеться, зокрема, за допомогою логiчного мислення, iнструментом якого е розумовi операцii.
Аналiз дослщження. Об'ектом дослiдження були обранi учш другого- третього класiв ЗОШ 1-111 ступешв № 2 - лщею» м. Сарни, Рiвненськоi обл. Загальна кшьюсть випробовуваних склала 120 ошб (з них 80 дiвчаток i 40 хлопчикiв).
Метою експерименту було дiагностика рiвня розвитку мисленневих операцш, який включив в себе тага методики: «Виключення понять», «Визначення понять», «Порiвняння понять».
Але на початку було проведено опитування серед учшв 2-3 клашв. Суть питання була наступна:
«Що меш допомагае/заважае пiд час пщготовки до уроку?»
30 % опитаних вiдповiли, що !м заважають однокласники
27% заважають нецiкавi попередш уроки та виклад матерiалу на попередньому урощ.
15% вiдсутнiсть бажання вiдвiдувати урок математики.
12% заважае вчитель
9% вiдволiкають думки (думки рiзнi , мультфiльми, iгри, прогулянки)
7% вщсутнють пiдготовки до уроку та недостатшсть знань iз предмету.
На томють на вiдповiдь що допомагае та сприяе були отримаш такi вiдповiдi:
10% вчасно виконана домашня робота
25%тиша в класц
17% подруга або друг (готуються разом та спшьно)
31% новi матерiали для роботи (зовнiшнi атрибути ручки, зошити, пенали)
18% допомагае вчитель(наголошення що слiд зробити, та що необхщно).
Виходячи з вище сказаного опитування, дiтям саме заважають зовшшш подразники, якi дуже вщволшають вiд зосередження на предметi.
КращГ результати були показаш при виконант методики «Виключення понять», так, високий рГвень виконання завдань дано! дГагностики показали 10% хлопчиюв Г 40% дГвчаток, середнш рГвень - 33% хлопчиюв Г 40% дГвчаток Г низький рГвень - 57% хлопчиюв, у дГвчаток - 20%.
НайбшьшГ труднощГ дгга вщчували шд час виконання завдань методики «Визначення понять», при виконанш завдань, пов'язаних з розвитком процеав аналГзу Г синтезу явищ. Так, високий рГвень показали всього лише 15% хлопчиюв Г 25% дГвчаток, середнш рГвень - 25% хлопщ,60 % дГвчата, а низький рГвень - 62,5% хлопчиюв Г 16,7% дГвчаток. НайпршГ показники за категорГею визначення понять. Там здебшьшого висою показники середнього рГвня 50% -хлопчики, та 80% дГвчатка.
Таблиця 1. Узагальненi результати констатуючого експерименту
Методики «Виключення «Визначення «Порiвняння понять»
понять» понять»
PiBem розвитку Хлопщ Дiвчата Хлопщ Дiвчата Хлопщ Дiвчата
високий 10% 40% 15% 25% 0% 0%
середнiй 33% 40% 25,0% 60% 50% 80%
низький 57% 20% 60% 15% 50% 20%
Зауважимо, що завдання викликало утруднення в основному у хлопчиюв. Мета другого етапу експерименту формування тако! характеристики мислення як абстрагування, класифшащя, узагальнення.
Формуючий експеримент здшснювався протягом мюяця у виглядГ проведення циклу з розвиваючих занять, метою яких був розвиток мисленневих операцш у дней молодшого шюльного вГку за допомогою розвиваючих ¡гор, дидактичних вправ. Заняття проводилися з усГею групою дГтей у формГ додатково! гуртково! роботи, частина завдань виконувалася дГтьми на основних уроках математики.
Вс запропоноваш завдання, безумовно, були спрямоваш на формування деюлькох операцш мислення.
На контрольному етат експерименту стала помГтна рГзниця мГж дГями учасниюв контрольно! та експериментально! груп. Контрольне дослщження було проведено за тими же методами, що Г при проведенш першого експерименту.
Зведеш результати контрольного етапу дослщження - експериментально! групи показаш в таблиц 1.2
Збшьшилося число дГтей, що показують високий рГвень виконання завдань, у тому числГ у хлопчиюв щ показники значно покращилися.
Таблиця 2. Узагальнет результати контрольного дослвдження
Методика «Виключення «Визначення «Порiвняння понять»
понять» понять»
Рiвень Хлопщ Дiвчата Хлопщ Дiвчата Хлопщ Дiвчата
високий 30% 50% 0% 20% 30% 10%
середнш 50% 50% 60% 60% 20% 80%
низький 20% 0% 40% 20% 50% 0%
Здебшьшого дГти яю мають низью показники за результатами аналГзу мисленневих процесГв мали труднощГ Г у вщповщях на проведенш опитування. Довго обмГрковувати питання, не знали, що вщповюти або змшювати вгцповгщ. Здебшьшого вщповщГ вщносились до фактичних констатуючих моментГв яю виступають основними мотиваторами тд час навчального процесу.
Висновки ПроаналГзувавши ряд дослщжень, експериментГв, стае зрозумшим, що у дГтей практично не формуеться вмшня контролювати власш штелектуальш процеси. Для того, щоб зрозумГти важливють навчання, дГти мають вчитись свщомо та чГтко планувати власш шзнавальш ди. Ранне розумшня навчально! мети дозволяе дитиш якомога рашше виробити чГтю та правильш стратеги задля регуляцп власно! шзнавально! активносп, а також сприяе розвитку вмшня, щодо можливостей власного тзнання та активного його використання. Першочерговим завданням сучасно! освГти сто!ть зокрема навчити дГтей користуватись тими знаннями, якими вони оволодГвають у школГ, а також формувати в дГтей вмшня самостшно
оволодiвати знаннями. I саме тут ключову роль вщпрають метакогнiтивнi навички. В учшв початково! ланки слабо розвинеш мисленнeвi процеси, потребують постiйного розвиваючого та коригуючого впливу з боку дорослих. Тому саме думка заключаеться у тому, що метакогштивш процеси слщ активно формувати та розвивати саме починаючи з молодшо! школи, для того, щоб у подальшому навчаннi дитини могла навчитись правильно вибудовувати стратеги та планування власно! тзнавально! дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дубовицкая Т.Д. К проблеме диагностики учебной мотивации / Т.Д. Дубовицкая // Вопросы психологии. - 2005. - № 3. - С. 73-78.
2. В1кова i педагопчна психолопя: Навч. поаб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огородшйчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с
3. Литвинов А. В., 1волша Т. В. Метакогнщп: поняття, структура, зв'язок з штелектуальними i когнiтивними здiбностями (за матерiалами зарубiжних дослiджень) // Сучасна зарубiжна психолопя. 2013. № 3. С. 59-70
4. Меланов С.В. К вопросу о структуре и составе теоретического мышления // Мир психологии. - 2001. -№1.
5. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики / А.В. Карпов // Психологический журнал. - 2003. - Т. 24. № 5. - С. 45-57.
6. Карпов А. В. Психология метакогнитивных процессов личности / А. В. Карпов, И. М. Скитяева. -М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. - 352 с.
7. Кашапов М.М. Творческая деятельность профессионала в контексте когнитивного и метакогнитивного подходов /М.М. Кашапов // Под науч. ред. проф. М.М. Кашапова, Ю.В. Пошехоновой. - ЯрГУ: Ярославль, 2012. - 384 с.
8. Канш £.С. До вивчення вщповщносп i функци в VI клаа // Математика в школг — 2009. — №5
9. Савченко О.Я. Порiвняння у навчанш учшв початкових клаав. - К.: радянська школа, 1982. - 176с
10. Хомуленко Т.Б. Метапам'ять: науковi шдходи та експериментально-штроспективна методика дослщження / Т.Б. Хомуленко, Т.1. Доцевич // Серiя «Психолопя». - 2014. - № 49. - С. 193-211.
11. Flavell, J. H. Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive developmental Inquiry [Text] / J. H. Flavell // American Psychologist. - 1979. - Vol. 34, Issue 10. - P. 906-911. doi: 10.1037/0003-066x.34.10.906
12. Schraw G. Assessing metacognitive awareness / G. Schraw, R.S. Dennison // Contemporary Educational Psychology. - 1994. - Vol. 19. - pp. 460-475.
