CC BY
76
Л1ТЕРАТУРА
1. Днепров Э. Д. Современная школьная реформа в России / Э. Д. Днепров. - М.: Наука, 1998. - 163 с.
2. Закон Укра!ни «Про дошкшьну освпу». [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg-111.
3. Закон Украши «Про охорону дитинства» ввд 26.04.2001 р. за № 24002-111. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg-10.
4. Закон Украши «Про сощальну роботу з дпъми та молоддю» // Урядовий кур'ер. - 2001. - № 29. -С. 76-83.
5. Закон Украши «Про фiзичну культуру i спорт». [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg-12.
6. Концепщя державно! щльово! програми розвитку дошкшьно! освiти на перюд до 2017 року // Дошкшьне виховання. - 2010. - № 9. - С. 3-4.
7. Крамская В. В. Предупреждение развития начальных проявлений хронической усталости у детей младшего школьного возраста средствами физического воспитания: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В. В. Крамская. - Краснодар, 2010. - 24 с.
8. Лубышева Л. И. Концепция формирования физической культуры человека / Л. И. Лубышева. -М.: ВННИФК, 1992. - 120 с.
9. Лясота Т. I. Шдвищення адаптацшних можливостей дггей 6-7 роюв до умов навчання в початковш школi засобами фiзичного виховання: автореф. дис. ... канд. наук з фiз. вих. та спорту: 24.00.02 / Т. I. Лясота. - К., 2012. - 21 с.
10. 10. Мицкан Б. М. Порiвняльна характеристика фГзично! працездатност дггей шестирiчного вжу рiзного типу соцiалiзацil / Б. Мицкан, Л. Ковальчук // Концепщя розвитку голузГ фГзичного виховання i спорту в Украш: зб. наук. Праць - РГвж, 2006. - Вип. III. - Ч. I.- С. 163-165.
11. Москаленко Н. В. Теоретико-методичш засади шновацшних технологш в системi фГзичного виховання молодших школярГв: автореф. дис. ... д-ра наук з фГз. вих. та спорту: 24.00.02 /
H. В. Москаленко. - К., 2009. - 42 с.
12. Пангелова Н. С. Теоретико-методичш засади формування гармошйно розвинено! особистоста дитини дошкшьного вшу в процесi фГзичного виховання: автореф. дис. ... д-ра наук з фГз. вих. та сп.: 24.00.02 / Н. С. Пангелова. - К., 2014. - 39 с.
13. Поташнюк I. В. Школа сприяння здоров'ю: теорiя, практика, методи дослiдження: монографiя /
I. В. Поташнюк. - Луцьк: Надстир'я, 2006. - 144 с.
14. Столяров В. И. Содержание и структура физкультурно-спортивного воспитания детей и мололдежи: монография / В. И. Столяров, С. А. Фирсин, С. Ю. Баринов. - М.: Наука, 2012. - 268 с.
15. Трачук С. В. Моделювання режишв рухово! активносп молодших школярГв у процеа фГзичного виховання: автореф. дис. ... канд. наук з фГз. вих. та спорту: 24.00.02 / С. В. Трачук. - К., 2011. - 18 с.
16. ЩорГчю доповвдь про стан здоров'я населення Укра!ни та санiтарно-епiдемiчну ситуащю, 2011 рГк. - К., 2012. - 358 с.
УДК 373.31: 371.31
I. I. ЖАРКОВА
ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО! ПРИРОДОЗНАВЧО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНО1
ТЕХНОЛОГИ
Висвтлено проблему формування предметноi природознавчог KOMnemeHmHocmi учтв початковоЧ школи — особистiсного утворення, що характеризуе здаттсть учня виршувати доступт сощально й 0cc>6ucmicH0 значущi практичт та тзнавальт проблемт завдання, пов'язат з реальними об'ектами природи в сферi вiдносин «людина — природа». Розглянуто суттсть проектноi технологи, поетаптсть планування змiсту та ходу навчального проекту. Проаналiзовано особливостi використання вказаноi технологи в процеЫ формування предметноi природознавчоi компетентностi молодших школярiв.
Ключовi слова: компетенттсть, предметна природознавча компетенттсть, проектна технологiя.
И. И. ЖАРКОВА
ФОРМИРОВАНИЕ ПРЕДМЕТНОЙ ПРИРОДОВЕДЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ ПУТЕМ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОЕКТНОЙ ТЕХНОЛОГИИ
Представлена проблема формирования предметной природоведческой компетентности учащихся начальной школы — личностного образования, которое характеризует способность ученика решать доступные социально и личностно значимые практические и познавательные проблемные задания, связанные с реальными объектами природы в сфере отношений «человек — природа». Рассмотрены сущность проектной технологии, поэтапность планирования содержания и хода учебного проекта. Проанализированы особенности использования указанной технологии в процессе формирования предметной естественнонаучной компетентности младших школьников.
Ключевые слова: компетентность, предметная природоведческая компетентность, проектная технология.
I. I. ZHARKOVA
FORMATION OF THE NATURE STUDY COMPETENCE OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN BY MEANS OF PROJECT-BASED TECHNOLOGY
The article is devoted to the problem of junior school pupils' nature study competence formation. The discussed phenomenon is refered as a personal formation that characterizes the pupil's ability to solve affordable, socially and personally meaningful, practical educational problem tasks related to the real objects of nature in the sphere of relations «man — nature». The essense of the project-based technology, step-by-step planning of content and maintenance of educational process are considered. The main features of the technology usage are analysed in the process ofjunior school pupils' nature study competence formation.
Keywords: competence, nature study competence, project-based technology.
Осв^нш процес у сучаснш початковш школi грунтуеться на засадах особиспсно 3opieHTOBaHoro та компетенттсного пiдxодiв, що зумовлюе ч^ке визначення результативно1 складово1 засвоення змюту початково1 загально1 освии. Протягом навчання в початковш школi учш повинш оволодати ключовими компетентностями, як передбачають ïx особислсно-сощальний та штелектуальний розвиток, формуються на мiжпредметнiй основi та е штегрованим результатом предметних i мiжпредметниx компетенцш. Зпдно з Державним стандартом початково1 загальноï освии (2011 р.) одшею з таких компетентностей е предметна природознавча компетентшсть [1].
Освиня галузь «Природознавство» передбачае формування цiеï компетентносп шляхом засвоення системи штегрованих знань про природу, способiв навчально-пiзнавальноï дiяльностi, розвитку цiннiсниx орiентацiй у рiзниx сферах життедiяльностi людини та природооxоронноï практики.
Значнi можливост у формуваннi предметно!' природознавчо1' компетентносп учнiв початково1' школи мае використання у навчально-виховному процесi проектноï технологи. Завдяки системнiй органiзацiï проблемно-орiентованого навчального пошуку ця теxнологiя спрямована на формування в учшв природничих знань у псному зв'язку з реальною життевою практикою i на формування у них предметних умшь та навичок.
Мета статп - розкрити особливост використання проектноï теxнологiï в процес формування предметноï природознавчоï компетентносп молодших школярш.
Проектна теxнологiя ведома з початку XX ст. Тодi вона мала назву «метод проекпв» i розвивалася в межах гумашстичного напрямку в фiлософiï та освт, розробленого Дж. Дью1\ Вчений пропонував будувати навчання на активнiй основ^ через практичну дiяльнiсть учня, що ввдповедае його особистiй зацiкавленостi в певнш галузi знань. Вiдповiдно до цього весь навчально-виховний процес оргашзовуеться на основi самостiйного вирiшення дитиною завдань, ям виникають у ïï практицi [6, с. 56].
На ocHOBi концепцiï прагматизму Дж. Дью'' його послвдовники В. Кiлпатрiк i Ф. Паркер розробили «проектну систему навчання». Вона передбачала активну пiзнавальну дiяльнicть учшв на ocнoвi ïхньoï стльно'' пoшукoвoï дiяльнocтi в прoцеci роботи над проектом, який спрямовано на виршення конкретно!' практично!' проблеми (сощально'', побутово'', виробничо'). Основним мотивом тако' дiяльнocтi для учшв стае не процес тзнання, а намагання виршити конкретну проблему, розробити неoбхiднi рекомендаций як1 будуть викoриcтанi на практищ. При цьому цiннicть проекту визначаеться його освишм, розвивальним i виховним потенщалом, тобто мoжливicтю залучити учшв до найрiзнoманiтнiших видiв дiяльнocтi, як забезпечують розширення 'хнього кругозору, життевого дocвiдy та oвoлoдiння рiзними способами творчо', дocлiдницькoï дiяльнocтi.
Окрiм США, проектна технoлoгiя ycпiшнo впроваджувалася в школах багатьох держав. Зокрема, у Великш Британи, Нiмеччинi, Iталiï, Бельги, Фiнляндiï та iнших кра'нах £вропи вона набула велико' популярност завдяки рацioнальнoмy поеднанню теоретичних знань з ïx практичним застосуванням для виршення певних проблем навколишнього середовища у стльнш дiяльнocтi yчнiв.
Однак за наявносп позитивних cтoрiн метод проекпв мав i слабку сторону - за надшрного захоплення прагматичною спрямовашстю навчання було знижено загальний теоретичний рiвень ocвiти. Саме це призвело до «розчарування» педагoгiв у цьому метoдi в cерединi XX ст.
Проте останшм часом у зв'язку зi становлениям парадигми ocoбиcтicнo oрiентoванoï ocвiти проектна теxнoлoгiя переживае друге народження як ефективне доповнення до шших педагoгiчниx теxнoлoгiй, що сприяють становленню ocoбиcтocтi.
На сучасному етап розвитку ocвiти проблему використання проектно' теxнoлoгiï вивчають як зарyбiжнi, так i вичизняш вченi: Л. Байдурова, В. Гузеев, Л. Забродська, Н. Котелянець, А. Лебедева, О. Онoпрiенкo, О. Пехота, £. Полат, О. Пометун, С. Тюрберг, Л. Хоружа, А. Цимбалару, I. Чечель та ш. ïxнi до^дження приcвяченi теоретичним засадам використання проектно' теxнoлoгiï в школ^ ïï фyнкцiям, обгрунтуванню умов реалiзацiï проектно' теxнoлoгiï на практищ та розробщ методичних рекoмендацiй для ïï впровадження. Вченi зазначають, що в основу вказано'' теxнoлoгiï покладено iдею, яка виявляе cyтнicть поняття «проект» (англ. - задум, план), його спрямовашсть на результат, який можна отримати за умови виршення ле'' чи iншoï практично або теоретично значущо'' проблеми. Результат можна побачити, продумати, використати в реальнш практичнiй дiяльнocтi. Тому неoбxiднo навчити дтай самостшно мислити, знаходити й вирiшyвати проблеми, використовуючи знання з рiзниx галузей науки, yмiния встановлювати причиннo-наcлiдкoвi зв'язки, прогнозувати результати i мoжливi наcлiдки рiзниx варiантiв виршення завдання.
У бiльш широкому значенш пiд проектом рoзyмiють обгрунтовану, сплановану й ycвiдoмленy дiяльнicть, яка спрямована на формування в шкoлярiв певно'' системи yмiнь:
• дocлiдницькиx (генерувати вде'', вибирати кращi рiшения);
• шформацшних (cамocтiйнo виконувати пошук необхвдно'' iнфoрмацiï, аналiзyвати ïï, виявляти, яко'' iнфoрмацiï чи яких yмiнь не вистачае);
• комушкативних (обговорювати проблему, формулювати власну точку зору, обгрунтовувати власну думку, дoпoвiдати перед аyдитoрiею, вiдпoвiдати на запитання, використовувати рiзнi засоби наoчнocтi, демонструвати артиcтичнi здабносп);
• coцiальнoï' взаемoдiï (ствпрацювати в процес навчально'' дiяльнocтi, надавати допомогу товаришам i приймати допомогу ввд них, cлiдкyвати за ходом стльно'' роботи, спрямовувати ïï в пoтрiбне русло);
• oцiнниx (oцiнювати хвд i результат свое'' дiяльнocтi та дiяльнocтi iншиx);
• рефлексивних (ввдповвдати на запитання: «Чого я навчився?», «Чого неoбxiднo навчитися?», визначати свою роль у колективнш cправi);
• менеджерських (проектувати процес, планувати дiяльнicть, приймати рiшения, рoзпoдiляти обов'язки).
Проектна технолопя завжди зoрiентoвана на самостшну дiяльнicть yчнiв (iндивiдyальнy, парну, групову), яку вони виконують у введений для цього час (вiд шлькох хвилин на yрoцi до кшькох тижиiв удома). Найчаcтiше тематика навчальних проекпв визначаеться практичною
значущiстю питання, його актуальшстю, а також можливютю його вирiшення шляхом застосування знань учшв з рiзних галузей наук, що вивчаються в початковiй школг
Проектна дiяльнiсть у початковiй школi дуже перспективна, оск1льки в нш кожен учасник не втрачае статусу активно! дшчо! особистостi, намагаеться спробувати власнi сили, працюючи самостiйно чи в грут, застосувати набутi знания в новш навчальнiй ситуацп, вчитися презентувати результат свое! роботи. Працюючи над проектом, учш спiлкуються, ствпрацюють i допомагають один одному, розвивають розумовi та комунiкативнi умiния. Цей вид дiяльностi сприяе здiйсненню диференщацп та iндивiдуального пiдходу пiд час вивчення й закрiпления нового навчального матерiалу в класах, де навчаються учнi з рiзними рiвнями навчальних досягнень.
У чиннш навчальнiй програмi з природознавства для 1-4 клаив (2012 р.) значна увага придаляеться проектнiй технологи. Зокрема, з 1 класу школярi залучаються до проектно! дiяльностi. Програмою передбачено виконання таких проекпв: «Як облаштувати джерело?», «Мое улюблене мiсце вiдпочинку на природi в мiстi (сел^» (1 клас); «Будьмо знайомi! (Походження назв рослин i тварин)», «Як готуються до зими бджоли?», «Не зривай первоцви1в», «Квiти в моему житп», «Люова аптека», «Книга скарг природи» (2 клас); «Виявлення пилу в повiтрi та встановлення джерел його забруднення», «Захисти природу», «Як тварини дбають про свое потомство» (3 клас); «Вивчення небесних тш за допомогою наземних телескотв та космiчних апарапв», «Речовини навколо нас» (4 клас) [5, с. 189-203]. Ц проекти учнi виконують на уроках природознавства у формi колективних творчих справ. Уа запропонованi проекти мають, як правило, штегрований змiст i короткотермшовий характер. Тривалiсть виконання проекту обмежуеться одним уроком (можливо спареними уроками) або 1-2 тижнями в режимi урочно-позаурочних занять. За домiнуючим методом або видом дiяльностi цi навчальш проекти подiляються на дослiдницькi, творч^ сюжетно-iгровi та iнформацiйнi.
Для ефективного використання проектно! технологi! на уроках природознавства в початковш школi необхвдно дотримуватися таких умов:
• наявнють значущих дослiдницьких проблем чи завдань, для виршення яких потрiбнi штегроваш знання i дослiдницький пошук;
• практична, теоретична, тзнавальна значущiсть результапв проекту;
• самостшна (iндивiдуальна, парна, групова) дiяльнiсть учнiв;
• визначення к1нцево! мети проекту;
• визначення знань iз рiзних галузей науки, необхвдних для роботи над проектом;
• структурування змiстово! частини проекту ^з зазначенням поетапних результалв).
Г. Селевко зазначае, що планування змюту та ходу навчального проекту вчителю доцшьно здiйснювати за такими етапами: оргашзащя проекту; планування проекту; реалiзацiя проекту; пiдсумок проекту [9, с. 148].
Розглянемо особливосп кожного етапу.
На першому етапi, який передбачае оргашзацш роботи над проектом, учитель початково! школи визначае його вид, обирае тему i формулюе дидактичну мету, тобто працюе без залучення дiтей. Визначившись iз видом навчального проекту, вчитель добирае ввдповвдну тему. Шд час формулювання теми Л. Забродська, О. Онопрiенко, А. Цимбалару та Л. Хоружа рекомендують орiентуватися на так1 критерi!: чи по-справжньому захопить учнiв пропонований проект; чи матиме вш практично або сощально значущий результат; чи призведе виконаний проект до подальшо! серi! проекпв [2, с. 164].
Найчастiше вчителi формулюють тему, враховуючи навчальну ситуацш з певних предмет1в, власнi професшш iнтереси та здiбностi учнiв. Якщо проектна дiяльнiсть уже стала зрозумшою та прийнятною для молодших школярiв, вони можуть запропонувати власнi теми, керуючись не лише тзнавальними, а й творчими або прикладними потребами.
Важливу роль пiд час оргашзацп навчального проекту вiдiграе формулювання мети в освиньому, розвивальному, виховному та соцiалiзуючому аспектах.
Освтнш аспект передбачае:
• створення в учнiв образу цшсного знання;
• п1двищення мотиващ! учнiв для отримання нових знань;
• вивчення основних методiв наукового шзнання (висунути й обгрунтувати задум, самостiйно поставити i сформулювати завдання проекту, знайти метод аналiзу ситуацп);
• формування вмшня пропонувати теми (пiдтеми) проекпв, висувати, аргументувати й захищати сво! вде!;
• ознайомлення iз способами роботи з шформащею;
• формування навичок самооргашзацп (планувати дiяльнiсть, програмувати дп, коригувати етапи та способи дiяльностi).
Розвивальний аспект передбачасрозвиток:
• дослвдницьких i творчих здiбностей особистостi, критичного мислення;
• навичок аналiзу та рефлекси (встановлення причинно--наслвдкових зв'язшв, визначення iстотних ознак з орieнтацieю на поставлену мету, моделювання конкретного чи абстрактного продукту);
• умшня визначати власну позицiю, планувати свою роботу i час;
• комушкативних умшь та навичок;
• умшня презентувати результати свое! роботи.
Виховний аспект передбачас виховання:
• значущих загальнолюдських цiнностей;
• почуття вiдповiдальностi, самодисциплiни й самооргашзацп;
• бажання виконати роботу як1сно.
Соцiалiзуючий аспект передбачас:
• вироблення власного погляду на поди;
• усввдомлення значення спiльних зусиль, роботи в груш;
• застосування особистого досв^ та узгодження його з науковим змютом проекту;
• стимулювання учшв до самоощнно! осв^ньо! дiяльностi;
• формування та розвиток здiбностей оргашзовувати творчiсть iнших.
На етап1 «Планування проекту» учнi за допомогою вчителя обирають теми iндивiдуальних проектiв, мету i провiдну проблему, яку вирiшуватимуть, обговорюють можливi шляхи l'i виршення i визначаються з формою презентацп результапв. За потреби дiти об'еднуються в творчi групи. Iнiцiатива мае переходити до учшв, адже виконання ними певних завдань за вказiвкою вчителя може не збiгатися з !хшми власними нахилами та бажаннями. В такому разi робота буде розглядатися як засб отримання ощнки або як можливiсть якось заповнити час. Коли ж мету ставлять самi учш, то найчастше вони творчо шдходять до l'i реалiзацil. У такий спосiб вони отримують можливiсть усвiдомлено органiзовувати власну дiяльнiсть, виявляти свою iндивiдуальнiсть i, ввдтак, розвивати особистiсть.
Формулюючи провiдну проблему шдив^альних проектiв, учнi мають насамперед з'ясувати, що !х цiкавить у певному об'екп або що вони хочуть про нього дiзнатися. Допомiжними можуть бути, зокрема, так1 запитання:
• Як використовуеться цей об'ект? Як виконуе сво! функцп? Яш незвичнi функцп мiг би виконувати?
• Що можна змшити, аби покращити об'ект?
• Що на цей об'ект впливае добре, а що - погано? Як змшити цей вплив?
• Яке походження в об'екта?
• Як цей об'ект змiнювався з часом? Яким би ми- стати в майбутньому?
• З якими об'ектами вiн схожий? Чим вiдрiзняеться вiд iнших?
• Де може перебувати об'ект? тощо.
Визначивши основну проблему, учнi колективно обговорюють шляхи !! вирiшення. Тобто здшснюеться планування пошуково! дiяльностi учшв, характер яко! залежить вiд шдвиду проекту за предметно-змiстовою галуззю.
На цьому ж еташ вчитель визначае критери оцiнювання проектно! дiяльностi. Беручи до уваги те, що проввдною метою проектно! технологи е самоствердження учня, змiцнення або пiдвищення його сустльного статусу, сприйняття та визнання його суб'ективного досвiду, оцiнка проекту повинна мати вербальний стимулюючий характер. Як зазначае О. Онопрiенко, орiентовнi критери оцiнювання проектно! дiяльностi молодших школярiв можуть бути такими:
активнiсть кожного учасника проекту вiдповiдно з його можливостями; колективний характер прийнятих ршень; характер спiлкування та взаемодопомоги; глибина розкриття проблеми; використання iнформацiï з рiзних галузей знань; естетичне оформления результату, його практична значущють; вмшня презентувати проект [7, с. 62].
На етат «Реалiзащя проекту» молодшi школярi за допомогою вчителя визначають послвдовшсть запитань, на як1 по^бно буде вiдповiсти пiд час самостшного дослiджения, тобто складають шдив^альний план. Мiж учасниками проекту розподiляють обов'язки щодо пошуку та обробки шформаци. Вчитель займае позицiю консультанта, а за потреби -координатора, i спрямовуе пошукову дiяльнiсть учшв в оптимальному напрямку.
Самостiйна пошукова робота учшв здшснюеться за таким алгоритмом: виявлення та формулювання проблеми; з'ясування незрозумiлих питань; висунення гшотези, планування навчальних дiй; збiр фактiв, спостережень, доказiв; аналiз та узагальнення зiбраних даних; виконання творчоï роботи; перевiрка гiпотези i формулювання висновкiв [3, с. 57].
Планування пошуковоï дiяльностi учасник1в навчального проекту на третьому етапi залежить вiд об'екта до^дження. Якщо об'ектом е певний предмет (наприклад: «Умовш позначення на карл (рiвнини, гори, водойми)», «Водойми Украши»), то учш обмiрковують: що з цим предметом можна робити, як використовувати; як його тзнавати; яку шформацш про нього потрiбно зiбрати, як ïï обробити й узагальнити; як цей предмет можна змшити, покращити; як презентувати результат проекту.
Якщо об'ектом дослщження е шформащя (наприклад: «Мое улюблене мiсце ввдпочинку на природi в мiстi (сел^», «Як готуються до зими бджоли?»), то учнi знаходять вiдповiдь на основне запитання: «Що ми хочемо дiзнатися про певний об'ект?». Така дiяльнiсть мае переважно пiзнавальний характер.
Якщо об'ект до^дження - проблема (наприклад: «1з чого виробляють патр?», «Як економно використовувати воду вдома?»), то обираеться ситуация або об'ект, з яким вона пов'язана. Учш знаходять ввдповвд на так запитання: «Що нас не задовольняе?», «Що нам заважае?», «Що хотiли б покращити?», «Якою е позицiя шших людей щодо цiеï проблеми?». Шд час дослiджения проблеми спочатку з'ясовують ïï сутшсть, а потiм розробляють i реалiзують варiанти щодо виршення.
Якщо об'ектом дослiджения е конкретна справа (наприклад: «Виявлення пилу в повiтрi та встановлення джерел його забруднення»), то насамперед з'ясовують ïï корисшсть. Не заглиблюючись у до^дження проблеми, плануються дiï щодо виконання цiеï' справи. Така дiяльнiсть мае переважно оргашзацшний характер.
Вид освинього продукту залежить вiд теми проекту i характеру провiдноï дiяльностi. Результатами проектноï дiяльностi молодших школярiв на уроках природознавства можуть бути: фотоальбом, журнал, книжка-розкладка, макет, модель, наочш посiбники, плакат, план, серiя шюстрацш, казка, довiдник, стiннiвка, комп'ютерна презентащя.
На етапi «Пiдсумок проекту» учш оформляють i готують до публiчноï презентацiï результати проектноï дiяльностi.
Шд час публiчноï презентацiï проекту його учасники ознайомлюють присутнiх iз поставленими завданнями; розповiдають, що нового дiзналися i навчилися; демонструють результат своеï' дiяльностi; доводять його цiннiсть; даться власними враженнями. На цьому етат ощнювання проектноï дiяльностi здiйснюеться в такий спосiб: учнi оцiнюють роботу кожного учасника творчоï групи, а вчитель ощнюе дiяльнiсть групи. Для ощнювання виконаних проекпв доцiльно визначити илька номшацш, щоб перемогла кожна група. Наприклад, номiнацiï' можуть бути такими: «Шзнавальний проект», «Корисний проект», «Пам'ятний проект», «Яскравий проект», «Орипнальний проект», «Дружнiй проект» та ш.
У психолого-педагогiчних дослiдженнях [3; 6; 7; 9] виокремленш основнi позитивш сторони використання проектноï технологiï: учш перебувають у ^mpi уваги, надаеться допомога в розвитку ïхнiх креативних здiбностей; кожен учень може навчатися вщповвдно до свого рiвия розвитку, осшльки використовуеться iндивiдуальний темп роботи над проектом; розвиток основних психiчних i фiзiологiчних процесiв; високий ршень мотивацiï'; глибоке засвоення знань, оскшьки навчальний предмет побудований на основi лог1ки.
Разом з тим у проектнш технологи юнують обмеження, зyмoвленi труднощами ïï використання в початковш школ^ зокрема: недостатш yмiния yчнiв займатися дocлiдницькoю дiяльнicтю; низька мoтивацiя вчителiв до використання проектно'' технологи; неточшсть визначення результалв проекту. Найбiльшi трyднoщi у молодших шкoлярiв пiд час проектно'' дiяльнocтi викликае збiр та обробка шформацп, адже розробка проекту потребуе знань, що виходять за межi шкшьно'' програми. Оcкiльки дocвiд роботи з шформацшними джерелами у дiтей недостатнш, то вчитель мае координувати цей процес.
Не зважаючи на зазначеш недoлiки, проектна теxнoлoгiя вiдiграе важливу роль у прoцеci формування предметно'' природознавчо' кoмпетентнocтi молодших шкoлярiв. Вона дозволяе формувати ocoбиcтicнi якocтi, що розвиваються лише в дiяльнocтi i не можуть бути засвоеш вербально. В xoдi роботи над проектом дии набувають дocвiдy iндивiдyальнo'' самостшно' дiяльнocтi. Така робота стимулюе учшв до виршення проблем, як вимагають володшня певною системою знань; розвивае критичне мислення; в yчнiв формуються навички роботи з iнфoрмацiею; вони вчаться виршувати пiзнавальнi завдання в ствробинищш. Крiм того, робота над навчальним проектом - це можливють для учня максимально розкрити власний творчий пoтенцiал.
Загалом використання проектно'' технологи на уроках природознавства в початковш шкoлi сприяе формуванню в учшв штегрованих природничих знань та предметних умшь, передбачених чинною навчальною програмою, та вихованню в них самостшносп в oвoлoдiннi знаннями, розвитку пiзнавальнoгo iнтереcy i ключово'' компетентност yмiння вчитися.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державний стандарт початково' загально' ocвiти. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mon.gov.Ua/ua//activity/education/56/general-secondary-education/state_standards/
2. Забродська Л. М. 1нформацшно-методичне забезпечення прoектнo-теxнoлoгiчнo' дiяльнocтi вчителя: наук.-метод. поибник; за ред. А. Д. Цимбалару, О. В. Онoпрiенкo / Л. М. Забродська, О. В. Онoпрiенкo, А. Д. Цимбалару, Л. Л. Хоружа. - Харкв: Вид. група «Основа», 2007. - 208 с.
3. Землянская Е. Н. Учебные проекты младших школьников / Е. Н. Землянская // Начальная школа. -2005. - № 9. - С. 55-59.
4. Килпатрик В. Х. Метод проектов. Применение целевой установки в педагогическом процессе; пер. Е. Н. Янжул / В. Х. Килпатрик. - Л.: Изд-во Брокгауз-Ефрон, 1925. - 43 с.
5. Навчальт програми для загальноосв^шх навчальних закладiв iз навчанням укра'нською мовою. 1-4 класи. - К.: Вид. дiм «Освгга», 2012. - С. 186-203.
6. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учебное пособие; под ред. Е. С. Полат / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров. -М.: Академия» 1999. - 224 с.
7. Онoпрiенкo О. В. Управлшня проектною дiяльнicтю молодших шкoлярiв / О. В. Онoпрiенкo // Навчання i виховання учшв 4 класу: метод. поЫбник для вчителiв; упоряд. О. Я. Савченко. -К.: Початкова школа, 2005. - С. 53-64.
8. Освпш технологи: навч.-метод. поЫбник / за ред. О. М. Пехоти. - К.: АСК, 2002. - 255 с.
9. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2-х т. / Г. К. Селевко. - М.: Народное образование, 2005. - Т. 1. - 556 с.
УДК 373.3.016:796
М. В. ПРОЗАР
АДАПТАЦ1Я УЧН1В ПЕРШИХ КЛАС1В ДО HAB4AAbHOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 В
ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1
Представлено результати до^дження адаптацшних можливостей (c^ianbHnx i психологiчних) учшв перших кла^в до Hae4anbHoï di^bHocmi у загальноосвтньому навчальному 3aKnadi (ЗНЗ). Використовуючи методи до^дження, проведено однорiчний констатувальний експеримент, в якому взяли участь учт перших кла^в ЗНЗ № 13 i 14 м. Кам 'янець-Подыьський Хмельницькт облacтi, котрi були вiдiбрaнi методом виnaдковоï вибiрки. Встановлено, що умови життeдiяльноcтi б^чних дтей в зв'язку з початком навчання у ЗНЗ не сприяють утворенню в них aдеквaтноï адаптацй: на початку
