CC BY
52
ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ
Полiна ВЕРБИЦЬКА
СОЦ1АЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНА ВИХОВНА ТЕХНОЛОГ1Я У ПРОЦЕС1 ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТ1
Стаття присвячена актуальтй проблема впровадження ефективних виховних технологш у практику навчального закладу. Сощальне проектування е одтею iз найбшьш продуктивних педагог1чних технологш громадянського становлення особистостi, важливою сферою застосування громадянських компетентностей.
Рiвень розвитку громадянського суспшьства та демократичних процеЫв загалом визначаеться сощальною актившстю його громадян, наявтстю потреби реалiзувати особистий потенщал, соцiальнi компетентност задля покращення суспiльно-громадського життя. У цьому контекста особливо! ваги набувае практика громадянського виховання молод^ метою яко! е створення сприятливих умов для громадянського становлення i особисткного розвитку особистостi у процесi формування активно! життево! позицi! i почуття ввдповвдальност у суспiльному життi.
Важливими напрямками громадянського виховання у сучасних умовах е становлення громадянських компетентностей — здатностей i навичок людини iз соцiально! адаптащ! i життя в умовах громадянського суспшьства i правово! держави. Вони передбачають готовнiсть людини здiйснювати ефективну сощальну комунiкацiю, спiвпрацю для досягнення спшьних цiлей, орiентацiю на сприйняття базових демократичних ценностей, особисту самореалiзацiю та участь в суспшьних демократичних процесах. На думку академжа I. Беха, спрямовашсть особистостi, головна !! установка в раннш юностi полягае в дiяльнiсному самовизначеннi, виборi власного життевого шляху та пошуцi бiльш ршноправних стосункiв iз дорослими [1, 75].
Методика навчання, що базуеться на розвитку громадянських компетентностей за допомогою технологш громадянсько! дi!, орiентована на активнi та iнтерактивнi методи навчання, використання технологi! i практики створення навчальних ситуацiй.
Аналiз сучасно! педагогiчно! практики, переконливо свiдчить про те, що серед велико! кшькост форм, засобiв i методiв громадянського виховання, одшею iз найбiльш продуктивних педагопчних технологiй громадянського становлення особистоста е проектна дiяльнiсть. В !! основi лежить iнтеграцiя та безпосередне застосування набутих знань учнiв тд час практично! дiяльностi.
Водночас, як сввдчить досвiд громадянського виховання, незважаючи на зростаючу популяршсть методу проекта серед навчальних закладiв Укра!ни, й дом залишаеться низка вiдкритих питань, що стосуються органiзацi! проектно! дiяльностi у навчально-виховному процесi загальноосвiтнього навчального закладу. Ввдтак метою цiе! статл е розгляд теоретичних та практичних аспектiв використання методики соцiального проектування у процем громадянського становлення особистостг
Соцiальне проектування е важливою сферою застосування громадянських компетентностей особистоста. Основш положення цiе! технологi!, розробленi вггчизняними та зарубiжними науковцями, можна ствввднести з дiяльнiсним пiдходом у сучаснш дидактичнiй системi. Як зазначають дослвдники, п1д час використання проектно! технологи виршуеться низка рiзнорiвневих дидактичних i виховних завдань: розвиваються пiзнавальнi навички учнiв, формуються вмiння самостiйно конструювати сво! знання, орiентуватися в шформащйному просторi; активно розвиваеться критичне мислення [5, 52].
Проектна дiяльнiсть належить до активних методiв. I! перевагами е те, що учш навчаються, дж>ть у мiкросоцiальному середовищi, отримують практичнi навички, мають
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — № 1. 51
можливiсть перевiрити теоретичнi надбання на практицi тощо. Перевага проектного методу: вш сприяе формуванню зв'язку мiж школою та реальшстю, впливае на формування в учнiв ключових компетенцш, дозволяе здобувати необхiднi знання у безперервному навчальному процеЫ, сприяе розвитку мотивацп й активiзуе дiяльнiсть школярiв. Варто звернути увагу й на те, що використання проектного методу мае певш недолiки: реалiзацiя шкшьних проектiв вимагае велико! кшькосп часу, кiнцевий успiх проекту не можливо спланувати, не всi учасники проекту можуть бути однаковою мiрою вiдданi справi i прагнути позитивного кшцевого результату, в ходi реалГзаци поставлених завдань можуть з'явитися перешкоди, якi учасники проекту не подолають тощо.
Загальновiдомо, що навчання демократичному громадянству вiдбуваеться не лише на урощ, а й на практищ, через залучення учнiв до активно! суспшьно! дiяльностi. Тому соцiальний проект орiентований передусiм на експериментальне навчання, спрямоване на глибоку мотиващю та залучення учшв до тако! дiяльностi. МГсцева громада стае для учнiв широким полем дiяльностi, застосування !хшх зусиль. Саме тут вони отримують свш перший i найважливiший досвiд прийняття рiшень щодо суспiльно важливих питань.
У процем дослiдження проблем мкцево! громади учнi обговорюють фундаментальнi громадянсью цiнностi демократичного суспiльства. Прикладом може бути спшьне благо та шдиввдуальш права, влада бiльшостi та права меншост тощо. Знання принцитв та щнностей демократа! допомагае учням стати активними i вiдповiдальними громадянами.
Технолопя проектування у сучасних умовах активно та устшно впроваджуеться у зарубiжнiй школi. Зокрема у США, Великш Британи, Бельгп, Фшляндп, Нiмеччинi, Ггалп та iнших кра!нах метод проеклв здобув велику популярнiсть завдяки ращональному поеднанню теоретичного знання та його практичного застосування для розв' язання конкретних проблем.
Вiтчизнянi та зарубiжнi дослщники нинi переосмислюють розумiння сутностi проектно! технологи. Треба розрiзняти широке тлумачення проекту як поняття i конкретну освiтню технологiю — «метод проеклв». Метод проектiв як освiтня технолопя — це сукуптсть навчально-пiзнавальних прийомГв, за допомогою яких учнi набувають знання та навички в процем планування та самостiйного виконання певних практичних завдань з обов'язковою презентацию результатiв.
Для сучасно! школи актуальним е як загально-соцiальне розумiння термшу проектування, що передбачае процес формування освггньо! системи загалом (проектування правил, норм, стандарта, механiзмiв життезабезпечення освггньо! системи), так i часткове, що мае на мета залучення учшв до проектувально! дГяльноста, споЫб досягнення дидактично! мети через детальну розробку проблеми (технолопю), яка повинна завершитися цшком реальним, практичним результатом, оформленим тим чи шшим чином.
Проектувальна технологiя Грунтуеться на позицшх педагопки прагматизму, що передбачае погляд на виховання як на постшну реконструкщю особистого досввду учшв, а також вадповадшсть !х iнтересам та потребам. I! прихильники вщстоюють принцип «навчання за допомогою дГяльноста», розглядаючи при цьому дГяльшсть як рГзновид творчо! роботи, де учень виступае !! активним учасником.
Таким чином, в основГ цього методу лежить не шформацшний шдхвд, зорiентований на розвиток пам'ят учшв, а дГяльшсний, спрямований на формування в учшв комплексу розумових здiбностей (розумшня, рефлексп, конструюючо! уяви, здатностi до цiлепокладання), необхвдних для дослщницько! дГяльноста, а також конкретних умшь та навичок.
У ходГ проектно! дГяльност школярГ навчаються: планувати свою роботу, заздалегiдь прогнозуючи !! результати; використовувати рiзноманiтнi джерела шформацп; аналiзувати та порiвнювати факти; аргументувати власнi судження; приймати ршення; встановлювати соцiальнi контакти, розподшяти обов'язки, взаемодiяти; створювати реальний «кшцевий продукт»; представляти результати перед аудиторГею; ощнювати свою дГяльтсть та дГяльшсть партнерiв. Для проектно! дГяльност характерною е спшьна робота учителя та учня з рiвнем статусом обох сторш.
Варто зазначити, що проектна дГяльшсть спрямована на вирiшення таких психолого-педагогiчних та органiзацiйно-педагогiчних завдань: розвиток тзнавальних iнтересiв, iнтелектуальних Г творчих здiбностей учшв; iнтеграцiя освгшього середовища школи Г сш'!,
52
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — № 1
школи i мжрорайону, ширше залучення батьюв до освгтнього процесу; соцiалiзацiя учтв, розвиток ключових компетентностей: комушкативжй, кооперативно^ iнформацiйноï тощо; формування у школярiв активноï життевоï позици; створення у школi единого колективу учнiв i педагопв, атмосфери ствпращ.
Водночас проектна дiяльнiсть школярiв за низкою ознак вiдрiзняеться вiд навчально-дослiдницькоï. Якщо навчально-дослiдницька дiяльнiсть е шдиввдуальною за своею суттю i спрямована на отримання нових знань, то метою проектування е вихвд за рамки окремого дослвдження, забезпечення реалiзацiï здобутих знань та умшь на практицi, набуття певних компетентностей. Метод проеклв мае на мет всебiчне та систематичне дослiдження проблеми i розробку конкретного кiнцевого продукту; передбачае отримання практичного результату, а не лише пошук певжй шформаци. Проект передусiм е результатом колективних зусиль виконавцiв, тому на завершальному етапi дiяльностi передбачае рефлексiю спшьжй роботи, аналiз ïï повноти, глибини, шформацшного забезпечення, творчого внеску кожного учасника. Такий процес здшснюеться як у процес навчання, так i в ходi спецiально органiзованоï позакласжй та позашкiльноï дiяльностi учнiвськоï молодо
У сучаснiй педагогiцi проекти класифжуються вiдповiдно до певноï домiнуючоï типолопчжй ознаки. Вiдповiдно до домiнуючого методу чи виду дiяльностi дослiдники розрiзняють:
• прикладш проекти, якi вiдрiзняються чiтко визначеним результатом дiяльностi його учасниюв (наприклад, проект документа, словник, аргументоване пояснення будь-якого явища тощо). Таю проекти передбачають Грунтовне осмислення структури, розподiл функцiй мiж учасниками, оформлення результатiв дiяльностi, ïх подальшу презентацiю та зовнiшне рецензування;
• дослвдницью проекти, що мають на мета оргашзащю дiяльностi учнiв, спрямовану на розв'язання творчих завдань iз заздалепдь невiдомим результатом та передбачають наявшсть певних етапiв роботи (обгрунтування актуальной теми дослiдження, предмета та об'екта, визначення цiлей та завдань, виявлення методiв пошуку та джерел шформаци, висунення гiпотези, визначення шляхiв розв'язання проблеми, збiр даних, ïх аналiз та синтез, обговорення та оформлення отриманих результатiв, виступ з поввдомленням чи доповiддю, визначення нових проблем для подальшого аналiзу);
• шформащйш проекти, якi скерованi на вивчення характеристик будь-яких процесiв, явищ, об'ектш i передбачають ïх аналiз та узагальнення виявлених фактiв. Структура такого проекту схожа на структуру дослвдницького, що часто е основою для ïх штеграцп;
• рольово-iгровi проекти, в яких учасники виконують визначеш ролi (лiтературних персонажiв чи вигаданих героïв), зумовленi характером i змктом проекту, iмiтують соцiальнi чи дiловi вiдносини, ускладненi гiпотетичними iгровими ситуащями. Структура таких проектiв лише окреслюеться i залишаеться вiдкритою до завершення роботи [8, 152-153].
На нашу думку, перелiченi вище типи проеклв е навчально-тренувальними, використовуються переважно у класно-урочнш системi та спрямованi на ввдпрацювання конкретних компетентностей школярiв (дослвдницько^ комунiкативноï тощо). У реальнiй практищ здебiльшого застосовуються змiшанi типи проеклв, де поеднуються ознаки декiлькох тишв проектiв i якi е практично-орiентованими. Такi проекти дозволяють не лише отримати новi знання, але й сприяють отриманню певного соцiального досввду, тобто е соцiальними проектами.
Вiдповiдно до предметно-змiстовоï спрямованостi видiляються монопроекти та мiжпредметнi проекти. Першi, як правило, виконуються на уроках одного предмета, хоча i передбачають використання знань шших дисциплш. Мiжпредметнi або штегративш проекти найчастiше виконуються у позаурочний час, передбачають iнтеграцiю знань iз декiлькох предмет1в та потребують квалiфiкованоï допомоги учителiв-предметникiв. Прикладом iнтегративних проеклв може бути 1нтернет-проект «XX столптя: рiк за роком», що включае штегращю знань iз iсторiï та шформатики.
За географiею контактiв проекти можуть бути внутршньошкшьними (класними, мiжкласними), загальношкiльними, позашкiльними (мiжшкiльними), мережевими ^жрепональними) та мiжнародними. Прикладами загальношкiльних проеклв е створення
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — № 1
53
3aco6iB MacoBoï iнформацiï у школ^ органiзацiя системи y4HiBCbKoro самоврядування, виставкового залу, музею школи. PÎ3HÎ загальноосвiтнi навчальнi заклади мiкрорайону можуть об'еднувати своï зусилля для здшснення спiльноï проектноï дiяльностi Це може бути обмш досвiдом учнiвського самоврядування шкш району, органiзацiя опитування чи 36ip даних мешканцiв громади на певну тему, проведення конкурсiв, змагань тощо. Мережевi проекти мають на мета широке залучення установ та представниюв громади до активноï сощальжи дiяльностi. Метою такоï спiвпрацi може бути сприяння системi соцiальноï допомоги представниюв громади, виршення проблеми вандалiзму, пiдтримка мiсцевоï бiблiотеки чи тдготовка теле-радiопередач для мiсцевого радiо-телебачення.
Як сввдчить досвiд, учням важко самостайно опанувати технологiю роботи над проектом. Важлива роль на всiх етапах д1яльноста вiдводиться педагогу, який, з одного боку, е органiзатором проекту i забезпечуе розвиток i навчання вихованщв, а з iншого, е рiвноправним членом робочоï групи i висувае власш цiлi, аналiзуе сигуащю, пропонуе цiкавi iдеï для обговорення. Наставник може подiлитися власним життевим досвiдом, допомогти школярам вiдшукати рiзнобiчнi джерела iнформацiï щодо проблеми дослвдження, посприяти у контактi iз спещалктами, представниками органiв влади тощо.
Важливим аспектом органiзацiï проектноï дiяльностi е мотиващя учнiв. Як правило, школярi мають позитивну мотивацiю для дослвдження певноï проблеми у тому випадку, коли вони отримують не лише навчальний, але й соцiальний досввд. Це вiдбуваеться за таких умов: якщо ïхне дослiдження спрямоване на розв'язання важливоï суспiльноï проблеми; тема дослвдження для учнiв е особисто щкавою, а процес дослiдження захоплюючим. Вiдповiдно основними принципами реалiзацiï проектжй дiяльностi повиннi бути реальне партнерство учасниюв, прагматичнiсть, практичнiсть результатiв, спрямовашсть на вирiшення конкретноï проблеми. орiентацiя на короткотермiновi та середньотермiновi проекти, ко^ мають найбiльший виховний вплив.
Аналiз практичного досвiду органiзацiï проектжй дiяльностi з учнiвською молоддю дозволяе видшити такi ïï основнi етапи: тдготовчий (3Micmoeuü та технологiчний аспект), планування проектноï дiяльностi (постановка проблеми, розробка та планування neeHoï diï), дослвдження проблеми та вибору шляху ïï розв'язання; дiяльнiсний (розв'язання проблеми, реалiзацiя diï); презентащя результата; рефлексшний (оцтка та аналiз отриманих результатiв).
На початковому, тдготовчому етат важливо виробити в учнiв мотиващю до дослщниць^ роботи, оскiльки особистий штерес учтв сприяе усвiдомленому тдходу до виконання проекту в цшому. Етап тдготовки до роботи над проектом передбачае створення iнiцiативноï групи школярiв, пошук чи вибiр проблеми серед низки актуальних для школи та громади питань; визначення теми на предмет реальноста здiйснення, актуальности суспiльного значення. Цей етап мае на мета теоретичну пiдготовку учасниюв проекту. Для ефективжй, продуманоï дiяльностi учнi мають проаналiзувати сучасний стан i перспективи розвитку мiсцевого ствтовариства, актуалiзувати знання про структуру оргашв державноï та мiсцевоï влади, мехашзми впливу громадськостi та ЗМ1 на процедуру прийняття рiшень, а також отримати певнi знання з теми, яка стала предметом дослвдження та дiяльностi. Саме в цей перюд учнi з допомогою учителя вчаться аналiзувати джерела, ефективно спшкуватися як мiж собою, так i з дорослими, обговорювати суспiльнi проблеми. У результата цього етапу вихованцi повинш сформувати уявлення про дiяльнiсть рiзних органiв законодавчоï та виконавчоï влади, повноваженнях та сферах ïх ввдповвдальноста, навички критичного аналiзу джерел дослщження та дiлового спiлкування.
На цьому етат доцшьним е проведення з учнями практичних занять iз складання анкет, опитувальникiв, написання офiцiйних листа. Варто провести спшьне обговорення зiбраних джерел, проаналiзувати отриману iнформацiю, застосовуючи прийоми розвитку критичного мислення. Принциповим е колективне обговорення учнями вих рiшень, що приймаються на осжш узгодження ïхнiх iнтересiв, використовуючи рiзноманiтнi методи груповоï роботи (мозковий штурм, дискумя, коло думок, виявлення альтернативи, вибiр оптимального варiанта тощо).
54
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — № 1
Етап вибору проблеми та ïï дослвдження передбачае аналiз широкого перелiку проблем мiсцевоï громади, що потребують виршення, вибiр однiеï з них, котра й стане об'ектом дослiдження. Цей етап мае на мета не лише збiр шформаци з проблеми дослвдження, вивчення джерел та нагромадження матерiалiв, а й безпосередне навчання i набуття учнями досвiду активжй дiяльностi. У його ходi вщбуваеться аналiз правовоï бази обраноï проблеми та систематизащя iнформацiï щодо проблеми, отримажй учнями iз рiзних джерел (газет, журнал1в, 1нтернету, книжок, архiвiв тощо) на основi особистого дослвдження, проведення соцiологiчного опитування, спiлкування iз спещалктами, представниками влади та громадськоста. Групи школярiв презентують зiбранi матерiали, наводять факти, статистичнi данi, висновки спещалктав, що доводять наявнiсть самоï проблеми, ïï актуальнiсть. Учнi розподшяють матерiали за роздiлами: актуальнiсть проблеми для громади; збiр та аналiз iнформацiï з проблеми; план дш команди проекту; реалiзацiя проектноï дiяльностi.
Наприклад, учасники Програми мiнi-проектiв, що здшснювалася у рiзних областях Украши впродовж 2006-2007 рр. в рамках проекту «Громадянська освiта — Украша», за основу своеï проектноï дiяльностi обрали рiзноманiтнi соцiальнi проблеми, а саме: тклування про дiтей з особливими потребами; пропагування здорового способу життя; тдготовка молодiжних лiдерiв; створення молодiжних органiзацiй, шкiльних музеïв; краезнавча, дослвдницька робота; благоустрiй селища, мжрорайону, мiста; вирiшення проблем навколишнього середовища тощо.
Головним завданням етапу вибору шляху розв' язання проблеми та розроблення плану ïï вирiшення е планування учнями на основi систематизаци та аналiзу отриманого матерiалу дiяльностi iз розв'язання проблеми. Мета цього етапу — визначити найбiльш оптимальт шляхи розв'язання проблеми, якi тдтримуе бiльшiсть групи. Результати дослiдження проблеми обговорюються школярами колективно. Учнi пропонують iдеï та варiанти вирiшення проблеми. Критично аналiзуючи зiбраний матерiал, учасники робочоï групи визначають рiзноманiтнi шляхи розв'язання проблеми та обирають найбшьш оптимальний. У процесi обговорення школярi планують майбутню проектну дiяльнiсть: формулюють конкретш ïï завдання, методи та засоби реалiзацiï; моделюють кiнцевий результат; формують та визначають завдання робочих груп; розробляють або визначають критерив контролю тощо.
Реалiзацiя етапу розв'язання проблеми передбачае спробу повшстю або частково здшснити запропонований план дш команди, використовуючи правомiрнi та законнi механiзми впливу на прийняття ршення, органiзовуючи рiзноманiтнi акцiï, наприклад, звернення до мiсцевих органiв влади; розмщення публжацш у засобах масовоï шформаци; виступи по радю та телебаченню; звернення до громадських органiзацiй; залучення до цiеï роботи комерцiйних структур тощо). Школяр^ якщо це ш пiд силу, можуть пробувати самостiйно розв'язати проблему через безпосередню участь у рiзноманiтних толоках, доброчинних акщях, фестивалях тощо. Найбiльш оптимальним е шлях розв'язання проблеми, що поеднуе дiяльнiсть владних структур iз участю школярiв, представникiв громадськостi. У процем виконання проекту можливе корегування його завдань, шляхiв реалiзацiï, використання окремих засобiв тощо. Керiвнику проекту варто пам'ятати, що коригування плану можливе лише у тому випадку, якщо не були реалiзованi яю-небудь з намiчених пунктiв, наприклад, не вистачило коштав. Об'ективних причин, якi можуть вплинути на виконання намiченого плану, може бути достатньо багато, але для того, щоб ïх заздалепдь передбачити, по^бно бiльш ретельно працювати над складанням плану реалiзацiï проекту. План можна змiнювати, але при цьому не ввдмовлятися вiд остаточжй мети проекту. Змiни до проекту може внести як керiвник, так i його учасники тсля того, коли вони будуть обговорен i погоджеш з усiма. Головна вимога корегування — не змiнювати докоршно ранiше складений план.
Результатом проектжй дiяльностi е презентацiя та захист ïï юнцевого продукту. Успiх проекту значною мiрою залежить вiд оформлення його результатав. Презентация матерiалiв дослвдження перед широкою аудиторiею е неодмшною умовою роботи над проектом. Устшне представлення результатiв дослiдження може дати поштовх для подальшого розв'язання проблеми. Завданнями етапу презентацiï матерiалiв дослвдження е iнформування громадськостi про важливють обраноï проблеми, представлення практичноï дiяльностi у ходi реалiзацiï проекту, ознайомлення з ïï результатами.
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — № 1
55
Таким чином, перший крок дозволяе вам пошформувати громадсьюсть про головш результати вашоï роботи. Цей етап включае тдготовку письмового звiту, а також усний виступ представниюв груп й консультанта проекту на публiчному представленш. Одночасно пакет документiв передаеться рецензентам та експертам для висновюв. 1нформащя про хiд проектноï дiяльностi розмiщуеться на стендах, що розкривають хщ проектноï дiяльностi команди та включають фотографiï, схематичну iнформацiю, малюнки, яю iлюструють процес дослiдження. Пiд час усного захисту, що нагадуе процедуру обговорення науковоï роботи, автори представляють i обгрунтовують актуальшсть, значення, новизну i лопку свого проекту, ввдповвдають на запитання слухачiв та зауваження опонентiв.
Треба зазначити, що роботу над проектом не можна вважати ефективною без аналiзу учнями ходу та результата своеï дiяльностi на рiзних етапах його дослiдження, тобто проведення рефлексп. На завершальному етат проекту доцшьно органiзувати обговорення, тд час якого учнi матимуть змогу ощнити проектну дiяльнiсть в цшому та особистий внесок кожного у загальну справу, виявлять недолiки д1яльност та обговорять шляхи ïх подолання. Обмiрковуючи досвiд, набутий у процес реалiзацiï проекту, учнi можуть проаналiзувати, яй знання вони отримали, чого i як навчилися, яких умшь i навичок набули, якi переваги надае групова ствпраця, що вдалося найкраще, наскiльки важливою була ïхня дiяльнiсть для громади. Доцiльним е проведення анкетування учасникiв проектноï дiяльностi.
Зокрема, результатами вищезгаданоï Програми мш-проекта стали рiзноманiтнi суспiльно-кориснi справи, як-от: проведення циклу занять про проблеми дпей-швалвдш (Волинський лщей-штернат, м. Луцьк); створення веб-сайта проекту «Ми за життя без наркотиюв» та веб-сторшки, проведення науково-практичноï конференцiï (лiцей «Утверсум», м. Киïв); створення ресурсного центру «Шдерство — в дiï», оргатзащя районного конкурсу на кращу модель учтвського самоврядування, навчання 45 представниюв учтвського самоврядування в школi «Лвдерсью кадри» (17 тренiнгiв) (Центр позашюльжй роботи Святошинського р-ну м. Киева); створення Новокаховсь^ мiськоï молодiжноï оргатзаци «Перспектива», проведення тренiнгiв для молодiжних лiдерiв, видрук шформацшно-методичного збiрника «Учнiвське самоврядування як одна з форм громадянсь^ освiти» (МО «Перспектива» смт Дншряни, Херсонська обл.); створення клубу для дггей з обмеженими можливостями, проведення семiнару (гiмназiя, смт Ново Тройке, Херсонська обл.); оргатзащя мiжнародноï зустрiчi-семiнару польських та украшських учнiв в Украïнi (ЗОШ № 4, м. Юверщ, Волинська обл.); видання брошури з органiзацiï шюльних европейських клубiв ( с. Шддубщ, Луцький р-н, Волинська обл.); створення ресурсно-шформацшних центрiв на базi вСх 18 шкiл-учасникiв проекту з европейсь^ та евроатлантичноï штеграци Украïни i видання поСбника «Шляхи евроатлантичноï штеграцп: погляд старшокласниюв» (лiцей бiзнесу, м. Ктв); проведення лiтньоï школи «Шкшьний веб-сайт як засiб спшкування зi свiтом», створення вебсайту, (спецiалiзована ЗОШ № 2, м. Цюрупинськ, Херсонська обл.); проведення семшару для учасниюв шюльного самоврядування, оформлення музейноï юмнати «Село живе, поки зорiе школа» (ЗОШ , с. Гаврил1вка, Нововоронцовський р-н, Херсонська обл.); проведення сощолопчного опитування мешканцiв мiста, зiбрання юторичних вiдомостей про об'екти заповiдника для буклету (пмн^я, м. Володимир-Волинський, Волинська обл.); створення клубу «Пам'ять», видання альманаху «Пам'ять невмируща», пiдготовка географо-краезнавчоï експозицiï, випуск краезнавчого буклета та п'яти випусюв шкiльноï газети, оформлення експоната шкiльного етнографiчного музею (ЗОШ № 56, м. Херсон).
Будь-яка завершена робота потребуе ощнювання ïï процесу та результапв. Шд ощнюванням у проектнiй дiяльностi варто розумгти процес монiторингу, спрямований на покращення якостi формування рис громадянськостi сучасноï молодi i якостi проектiв iз громадянськоï освiти.
Основними компонентами громадянських компетентностей, що пiдлягають оцiнюванню, е умшня, навички i знання. Варто зауважити, що знання не можуть бути основою для ощнювання. У процем проектжй дiяльностi учнi отримують досить значний обсяг iнформацiï — це все те, що становить основу знанневоï сфери. Головним об'ектом ощнювання повинна бути все ж таки д1яльтсть учтв. Критери такого ощнювання потребують серйозноï розробки, яка здшснюватиметься у тiсному спiвробiтництвi освпшх закладiв iз усiма зацiкавленими
56
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — № 1
державними та громадськими iнституцiями. Учителi разом iз iншими керiвниками проектiв можуть розробити таю критерп оцiнювання i довести ïх до вiдома учшв. Варто пам'ятати, що морально-цiннiснi орiентири учнiв не пiдлягають оцiнюванню. Мета педагога — створити умови, що дозволятимуть учням усвiдомлювати i висловлювати своï уподобання, почуття, переконання, що за ними стоять, вiрування, щнноста, а також замислюватися про них, розвивати i укрiплювати.
Процес ощнювання успiшностi учня в становленнi його громадянсь^ компетентностi повинний бути ввдкритим, демократичним i складатися з ощнки педагога, представникiв тих iнститутiв, яю залученi до проектноï дiяльностi школярiв i власноï оцiнки учнiв. До такого ощнювання повинна залучатися i широка педагопчна громадськiсть, суспiльно-професiйнi та громадсью органiзацiï, зацiкавленi у становленш i розвитку громадянського суспiльства в нашш краïнi. Однiею з найбшьш адекватних форм такого оцiнювання е громадсько-педагопчна експертиза навчального закладу.
В оцiнюваннi проектноï дiяльностi можна видiлити два загальнi види оцiнювання: пряме i непряме. Об'ектами в прямому ощнюванш, як правило, виступають цЫ i результати, яю планувалися до початку проекту. Саме за ïх допомогою визначаються види заходТв, що потрiбно проводити для досягнення очiкуваних результатiв i заплановажй мети. У ходi використання прямого ощнювання варто здшснювати монiторинг проектжй дiяльностi, що передбачае спостереження i фжсащю заходiв, якi вiдбуваються. У такому випадку аналiзуеться: розклад заходiв (коли i як довго вони ввдбувалися); фiнансовий план (скiльки коштав i на що витрачено); план реалiзацiï (хто i що буде робити). Мониторинг заходiв дозволить з'ясувати i порiвняти сплановане Тз реальними результатами та передбачае проведення зрТзу якостт Ключовим завданням мониторингу повинно бути порТвняння запланованого Тз реальним станом i визначення ввдхилень вщ запланованого, щоб у разТ потреби ввдреагувати на це ввдповвдним чином.
Важливим елементом у проектнш дТяльноста е i непряме ощнювання. В результата проектноï дТяльноста в школТ ввдбулося чимало змш: стали кращими взаемоввдносини рТзних вжових категорш учшв, директор школи несподТвано змшив свое ставлення i поведшку стосовно учшв, у школТ вщкрився молодТжний клуб, який допомагае виршувати певш проблеми тощо. Усе те, що сталося, не було заплановано, але його обов'язково потрТбно враховувати в процесТ загального ощнювання проектжй дТяльностт
Варто тдкреслити, що в ходТ реалТзацл соцТального проекту важливим е не лише створення певного юнцевого продукту, але й громадянсько-виховний результат демократичжй взаемодiï учнТв, учителТв, батькТв, громади в цшому у процесТ його виконання. Ввдповвдно основними громадянознавчими результатами проектжй дТяльностТ е: формування цЫсних уявлень про свТт, суспТльство, державу, сощальш Тнститути та структури, основш соцТальнТ зв'язки та вТдносини, полгтичт та правовТ засоби ïх регулювання; навчання успiшноï взаемодiï з владними структурами та неурядовими органТзацТями при виршенш соцТально важливих проблем мiсцевоï громади; збагачення знаннями та навичками соцiальноï дiï при вирТшеннТ сощально важливих проблем мiсцевоï громади; мотиващя до активноï та безкорисливоï громадянсь^ дiï; залучення до колективноï дТяльноста (спТвпрацТ в командТ); отримання можливоста на практипТ впливати на сощальне середовище.
ВТдтак, важливими наслТдками Програми мТнТ-проектТв, на думку учасник1в Програми мТнТ-проектТв проекту «Громадянська освТта — Украша», стало набуття досвТду планування i органiзапiï активноï суспiльноï дТяльноста, знань та умТнь у плануванш роботи, розподТлТ обов'язкТв, оформленнТ дшових паперТв, збираннТ iнформацiï та залучення до виршення проблем рТзних категорш населення. Учасники проектТв навчилися критично ощнювати власну дТяльнТсть, Тнформувати про свою дТяльшсть населення, працювати в груш, робити комп'ютерш презентацiï, працювати з веб-сайтом, оформляти виставки, проводити екскурси, спТлкуватися i спТвпрацювати з дорослими, представниками влади та самоврядування. УчнТ стали активними в житп класу, школи, громади, повТрили у власш сили, усвТдомили власне мТсце в життТ громади, вТдчули себе громадянами, якТ можуть впливати на проблеми сьогодення i отримали шдтримку i вдячнТсть громади, водночас громада мТста бТльше дТзналася про життя школи.
Науков1 записки. Серш: Педагогтка. — 2008. — № 1
57
Таким чином, проблема вибору засобiв та метсдав впливу вихователем на вихованщв завжди залишатиметься актуальною в будь-якш освiтнiй системi. Проектна робота дае вс1м учасникам практичний досвiд, котрий базуеться як на знаннях, так i на перевiрцi знанневих ютин у повсякденнiй дiяльностi. Цей досввд допомагае розвивати iндивiдуальнi здiбностi i нахили, комушкативш зв'язки, вчить вирiшувати завдання, розв'язувати конфлiктнi ситуацiï тощо. Участь у проектнш роботi допомагае сформувати навички активного громадянина демократичного сустльства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Особистюно зор1ентоване виховання. — К., 1998.
2. Ващенко Г. Загальш методи навчання. — К., 1997.
3. Гузеев В, «Метод проектов» как частный случай интегральной технологии обучения // Директор школы. — 1995. — № 6. — С. 42-43.
4. 1нтерактивш технологи навчання: теор1я, практика, досвщ / О. Пометун, Л. Пироженко. — К.: А.П.Н., 2002. — 136 с.
5. 1стор1я для громадянина / В. Горбатенко, П. Вербицька та ш. — Льв1в: НВФ «Украшсью технологи», 2003. — 167 с.
6. Клименко А. В., Подколзина О. А. Проектная деятельность учащихся // Преподавание истории и обществознания в школе. — Москва, 2002. — № 9. — С. 69-75.
7. Освгтш технологи: Навч.-метод. пойбннк / За ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К., 2002. — 225 с.
1рина НАЗАРКО
ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЖИВОГО: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Стаття присвячена проблем1 гуматзацп бюлог1чног осв1ти, яка передбачае побудову педагоггчног системи, що полягае у формувант етичного ставлення до живих ктот. ОбТрунтовано р1зн1 шляхи i методику виховання учтв загалъноосвШнъоХ школи на засадах бюетики. Проаналiзовано результати проведеноï до^дно-експерименталъног роботи щодо етичного виховання учшв основног школи у процес вивчення живог природи.
Важливкть виховання етичного ставлення школярiв до живоï природи набувае в наш час надзвичайжй актуальности оскшьки свщоме розумшня ввдносин людського сустльства з природою е важливою умовою збереження середовища для повноцшжй життедiяльностi та подальшого розвитку наступних поколшь. Сучасш дни живуть у яюсно шших сощальних умовах, анiж ïхнi ровесники кшька десятилiть тому; ïх свiтогляд став значно урбашзовашшим через розширення потоку шформацп i кола знань. Але, як переконують спостереження та результати дослвдно-експериментальжй роботи, сьогоднi вiдчуваеться гострий дефiцит безпосереднього спiлкування з живою природою, що негативно впливае на фiзичне та психiчне здоров'я дггей.
У сучасних умовах для бшьшоста людей природа — це оточуюче середовище, рiзнi об' екти якого можна використовувати для власного блага, з прагматичною метою. Проте вона е могутнiм засобом розумового i морально-естетичного виховання учнiв. Стлкуючись з живою природою, спостерiгаючи ïï об'екти i явища, дни поступово тзнають довкiлля, вiдкривають розмаïття рослинного i тваринного свiту, усвiдомлюють роль природи у жит людини, цшшсть ïï пгзнання, переживають морально-естетичнi почуття, якi спонукають ïх турбуватися про збереження природних багатств.
Метою cmammi е обгрунтування важливоста виховання етичного ставлення школярiв до живоï природи. У статтi розкриваеться роль бiоетики у гуманiзацiï бюлопчжй освiти; обгрунтовуеться ефективнiсть рiзних шляхiв включення iнформацiï з бiоетики до змкту бiологiчноï освiти i методики виховання учшв на засадах бюетики; аналiзуються результати проведежй дослiдно-експериментальноï роботи.
Необхвдшсть дослiдження проблеми етичного ставлення учшв до живоï природи зумовлена суперечностями у процем становлення особистоста, а саме: мiж суспгльною необхвдшстю виховання моральних якостей особистостi i дшсним рiвнем ïх сформованостi у
58
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — № 1
