CC BY
122
Проблеми вищоТ школи / Problems of High School
УДК 613.955-373.549 DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.1.2017.101001
Даниленко Г.М., Швець А.М., Швець Ю.М.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дтей та ^длтюв НАМН Укра'/ни», м. Харюв, Укра/на
Проблеми профеайного самовизначення сучасних старшокласниюв
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:307-12. DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.1.2017.101001
Резюме. Актуальтсть. Сьогодн молодг люди бшьше ор1ентоваш на отримання oceimu як такоХ, без урахування професИ Актуальтстю даного до^дження е выявления piern профеайного самовизначення старшокласнитв, механiзмiв формування професШних уподобань, фактоpiв, що впливають на eu6ip профеайноХ дiяльностi та дозволяють оцнити ефективтсть форм профеайноХ оpiентацii. Мета. У статтi розкрито поняття профеайного самовизначення в тдлтковому вщ, наведен результа-ти до^дження щодо процесу формування профеайного самовизначення старшокласнитв. Шд час до^дження було встановлено, що при piвних умовах планування свого профеайного шляху подальше по-етапне самовизначення майбутнього фаху обумовлено не тыьки психологiчною готовнстю до свiдомого вибору, а й станом здоров'я ipiвнем психофiзiологiчноiадаптащ. Матерiали таметоди. У до^дженн брали участь 982 учн загальноосвттх шкл УкраХни. З метою вивчення профеайноХ готовностi прово-дилося анкетування за опитувальником, який мстив як альтернативт, так iранжоват питання щодо навчальноХ дШьност^ планованоХ освти, визначення профеайного майбутнього i пpофiнфоpмованостi. Статистична обробка матеpiалiв до^дження здтснювалася за допомогою програм MS Excel, SPSS 17. Результати. Результати до^дження показали, що професшт намipи 9-класнишв е ключовою характеристикою для виршення завдання вибору вузу i майбутньоХ профеайноХ дiяльностi. Але у бiльшостi школяpiв Ц намipи складаються суперечливо, силою причин, обумовлених браком можливостi школи в оргатзащ та проведент пpофоpiентацШноi дiяльностi. Головт джерела, звгдки школяpi отримують найбльш важливу щформацт про професшне майбутне, — це батьки, вчителi та шкыьт психологи, однокласники й дpузi. Висновки. Шроведене анкетування е самодостаттм для аналiзу профеайноХ оpiентацii учшв. Але вибip школяpiв формуеться шд впливом багатьох фактоpiв. Тому проведення дослгджень з пpофоpiентацii вимагае комплексного пгдходу.
Ключовi слова: тдлтки; професшна оpiентацiя; професшне самовизначення; профеая
Вступ
З кожним роком проблема професшного самовизначення учшвськог молодi набувае все бгльшог актуальность Вона ютотно впливае на сощальний та економiчний розвиток держави, освггу, само-реалiзацiю й особистюний розвиток кожного юнака окремо. Сучасне сустльство з розвитком рин-кових вщносин висувае новi вимоги до освгги та професшного самовизначення молодь У зв'язку з цим стали необхвдш люди, здатш до саморозвитку, прийняття нестандартних ршень, вмшня орiенту-ватися та бути конкурентоспроможними на ринку пращ. Все це веде до змш не тгльки в сферi профе-
сшног тдготовки шдлигав, а й на етат вибору про-фесп, який починаеться вже на шюльнШ сходинщ освгги [5, 12].
Багато шкгл устшно виршують завдання предметно! шдготовки випускниюв до проходження зовшшнього незалежного ощнювання i вступу до вищих навчальних закладiв. Однак орiентацiя школяра на активне включення в процес професшного самовизначення у масовш освггаш практищ вира-жаеться слабо. Найчастше тостер^е^ся слабкий рiвень профорiентащйног роботи в школах; недо-статне знання вчителями, учнями та гх батьками су-часного ринку освгшгх послуг i ринку пращ; дефь
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Швець Алша Микола'вна, асистент кафедри ппени та соцшьноТ медицини, Харшський нацюнальний медичний ун1верситет, пр. Науки, 4, м. Харш, 61022, УкраГна; e-mail: shvetsalina2008@mail.ru
For correspondence: Alina Shvets, Assistant at the Department of Hygiene and Social Medicine Kharkiv National Medical University, Nauky Ave, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: shvetsalina2008@ mail.ru
цит фахiвцiв для реал1зацп профгльного навчання та професшно1 орiентащl [1, 10].
Нинiшня ситуацш призвела до виникнення су-перечност м1ж потребою сучасного, швидко мшли-вого суспiльства в соцiально зрглих, активних i са-мостiйних випускниках загальноосвггньо! школи i недостатньою розроблешстю науково-методичного забезпечення дiяльностi дорослих суб'екпв освiти (керiвникiв школи, вчителiв та батьюв) щодо забезпечення таких високих вимог [2, 18].
Сучасний розвиток старшокласника змiнюe характер його спглкування та дiяльностi, свщомосп i мислення, а також структуру педагопчно! взаемодп з ним, форми оргашзацп та принципи вiдбору змю-ту освiти, пропонованi на шкгльному етапi. Профе-сiйне самовизначення старших школярiв — це свь домий i самостiйний вибiр професп i вузу на пiдставi розвитку здiбностей, iнтересiв, професшно1 при-датностi й шших суб'ективних чинникiв в умовах спещально i цiлеспрямовано оргашзовано1 системи профорieнтацli [3, 11].
Критерп ощнки результативностi реалiзацГi про-грами профорieнтацli старшокласникiв, що сприяе !х професшному самовизначенню: задоволенiсть професiйних намiрiв i потреб старших школярiв; готовнiсть пщлггюв до прийняття рiшення щодо ви-бору професп та побудови шдивщуального плану майбутньо1 освiти та професшного самовизначення [4, 17].
Профорieнтацiйна робота зi школярами прояв-ляеться: через умшня ставити цiлi та планувати про-форieнтацiйну роботу з урахуванням потреб ринку працi; вмiння враховувати психолопчш особливостi пiдлiткового вiку; вмшня проектувати i здiйснювати профорieнтацiйнi заходи щодо урахування профе-сiйних намiрiв школяра; вмiння розробляти шфор-мацшне i методичне забезпечення змiсту i процесу вирiшення профорieнтацiйних завдань [9, 10].
Вщомо, що в соцюкультурному планi в нашiй краш свгг цiнностей молодi, i особливо школярiв, надзвичайно суперечливий [8, 16]. Молодi люди не завжди можуть правильно орieнтуватися в сощ-альнiй дшсность 1м необхщно надавати не тгльки iнформацiйну, психологiчну, а й педагопчну допо-могу на етапi вибору професп та подальшого шляху в освт [6, 7].
Специфiка проблем, пов'язаних з наданням до-помоги старшим школярам в !х професшному са-мовизначеннi, вимагае пошуку нових форм роботи з професшно1 орiентацli. Очевидною стае необхщ-нiсть розробки i послщовно1 реалiзацli пiдходiв, орiентованих на пряме залучення школярiв до ви-рiшення власних проблем [4, 9].
Сьогодш молодi люди бгльше орiентованi на отримання освiти як тако1, без урахування професп. Сформована ситуацiя викликае необхiднiсть детального вивчення як само1 системи профорiентацiйноl роботи, так i безпосереднгх учасниюв даного процесу. Актуальнiстю цього дослщження е виявлення рiвня професшного самовизначення старшоклас-
никiв, MexaHi3MiB формування професiйних уподо-бань, факторiв, що впливають на вибiр професшно! дiяльностi та дозволяють оцiнити ефектившсть форм професшно! орiентащ! [8, 11].
Метою проведеного дослщження е виявлення професшних уподобань учнiв 9 клаав, мотивацш-но! обГрунтованосп та критерив, що визначають вибiр професп залежно вiд статi, iнтересiв та плашв щодо майбутнього.
Матерiали та методи
Мониторинг виявлення рiвня професiйного самовизначення старшокласниюв проводився пщ час комплексного опитування пiдлiткiв у процес шкiльного навчання. В дослiдженнi брали участь 982 учш загальноосвiтнiх шкгл Украши вiком 14—15 рокiв (493 юнаки та 489 дiвчат). З метою вивчення рiвня сформованостi професшно! готовносп прово-дилося анкетування за розробленим в ДУ «1нститут охорони здоров'я дггей i пщлитав АМН Укра!ни» опитувальником, що мiстив як альтернативш, так i ранжованi за ступенем проявiв ознаки питання сто-совно навчально! дiяльностi, освiти, що плануеться, визначення професiйного майбутнього та профш-формованостi. Статистична обробка матерiалiв до-слiдження здiйснювалась за допомогою пакетiв MS Excel, SPSS 17.
Результати та обговорення
Передбачаеться, що професшний вибiр повинен бути зроблений на пiдставi оцiнки сво!х здiбностей i можливостей, престижу професП та й змiсту, а також сощально-економiчно! ситуацп [6, 13].
Для 9-класниюв актуальним е навчально-профе-сшне самовизначення — усвiдомлений вибiр шлях1в професшно! освiти i професшно! шдготовки.
Освоення цього рiвня професiйного самовизначення — завдання профiльного навчання на ви-щому щаблi загальноосвггньо! школи. Однак у тих випадках, коли 9-класники залишають школу тс-ля отримання неповно! середньо! освии, завдання професiйного самовизначення повинне виршува-тися в рамках допрофшьно! пщготовки [2, 8].
Ысля закiнчення 9-го класу випускник школи, якщо продовження навчання на вищш сходинщ не плануеться, повинен визначитися з майбутньою професшною д1яльшстю або вибрати траекторш отримання професшно! освгти [14, 15]. Якщо отримання загально! освгти буде продовжено, то цей виб1р може бути вiдкладеним до закшчення по-вно! середньо! школи. Однак необхщшсть такого ж (двонаправленого) вибору знову актуалiзуеться тсля закiнчення 11-го класу, коли слад вимГряти рiвень професiйного самовизначення випускника й ощнювати ефективнiсть профорiентащйно! роботи [7, 12].
У наведеному аналiзi емтричними шдикатора-ми рГвня професiйного самовизначення е зафжсо-ванi в анкетах несуперечливi (однозначнi, лопчно вибудованi) набори вщповщей 9-класникiв про пла-
Рисунок 1. Д'аграма розподлу даних планування майбутньоI освти 9-класниками
Рисунок 2. Д1аграма розподлу даних планування майбутньоI освти 9-класниками (хлопц^
нування майбутньо! освгги (вища-магiстр, вища-бакалавр, середня спецiальна, загальна середня), визначення з майбутньою професiею та роль рiзних джерел отримування найбшьш важливо! шформацп щодо професiйного майбутнього [6, 7].
Аналiз результатiв дослщження оцiнки планування майбутньо! освiти 9-класниками характеризуется даними, зображеними на рис. 1—3. Профе-сiйнi iнтереси школярiв тiсно пов'язанi з вибором навчального закладу, в якому вони будуть здобувати освиу за обраною професiею. Варiанти майбутнього навчання рiзнi: 9-класники можуть продовжити на-вчання в школi, а можуть тти вчитися до середнього спещального закладу. З наведених даних випливае, що бiльшiсть 9-класникiв хочуть продовжувати навчання в школi та планують вступати до вузу (освиу вищу-магiстр бажають здобути 45,42 % та вищу-ба-калавр — 35,84 %). Серед 9-класниюв, яю бажають стати магiстрами, переважають дiвчата (рiзниця мж дiвчатами i хлопцями становить 14 %), а тих, хто ба-жае стати бакалаврами, бшьше серед хлопцiв, н1ж серед дiвчат (рiзниця становить 4,5 %). Загальну се-редню освiту також планують здобути 2,14 % школя-рiв (серед них хлопцiв на 2,5 % бшьше, нж дiвчат), якi ще не визначилися зi сво!м майбутнiм. Середню спецiальну освиу планують здобути 16,60 % школя-рiв (серед них хлопцiв на 7 % бшьше, нж дiвчат).
Аналiз результатiв дослiдження, наскшьки 9-класники визначилися з професшним майбут-шм, поданий на рис. 4—6. Так, за результатами до-слщжень з'ясувалося, що визначилися з вибором професи i роблять все для досягнення мети 59,16 % школярiв, серед них хлопщв бшьше, нж дiвчат, на 7 %; 4,28 % учшв зробили свiй професiйний вибiр, але нiчого не роблять для досягнення мети, серед них хлопщв бшьше, нж дiвчат, на 4,5 %; 36,56 % 9-класниюв не мають уявлення, яку професго обрати, вважаючи, що в них ще е час для вибору, серед них дiвчат бiльше, нж хлопщв, на 11,5 %. Оаб, яю не мають потреби вибору, тд час анкетування не виявлено.
Аналiз результапв дослiдження, з яких джерел 9-класники отримують найбшьш важливу шфор-мащю щодо професiйного майбутнього, поданий
52,56 %
■ Вища-мапсгр
■ Вища-бакалавр
□ Середня спец1альна
□ Загальна спецюльна
Рисунок 3. Д1аграма розподлу даних планування майбутньоI освти 9-класниками (двчата)
на рис. 7. За результатами дослщжень, вибiр професи залежить вiд батькiв — 89,82 % школярiв, серед яких до поради батьюв дiвчата прислухаються бiльше, н1ж хлопцi, на 5 %. Профорiентацiйну iн-формащю з 1нтернету отримують 45,21 % шдлитав, серед них 1нтернетом користуються хлопщ бiльше, н1ж дiвчата, на 1 %. Вчш^ та шкшьш психологи допомагають визначитися в сферi отримання про-фесiйно! освiти 32,08 % учням, серед них педаго-гiчними порадами користуеться на 3 % бшьше дь вчат, нж хлопцiв.
За результатами досл!дження пад впливом одно-класникiв та друзiв вибiр майбутньо! професП здiй-снюе 19,35 % учшв, iз них дружньою порадою користуеться на 4 % бшьше дiвчат, н1ж хлопцiв.
1з радiо, телебачення та книжок про майбутню професiйну д1яльнють дiзнаються 11,20 % школярiв, серед них цими засобами шформацп користуеться на 4,5 % бшьше дiвчат, нж хлопщв.
Пораду медпрацiвникiв навчального закладу у визначеннi щодо професiйно! сфери прийняли 2,65 % пщлггюв, серед них цiею допомогою користуеться на 0,5 % бшьше хлопщв, н1ж дiвчат.
Серед 3,97 % 9-класниюв, якi отримали проф-орiентацiйну iнформацiю з iнших джерел, хлопщв було бшьше, тж дiвчат, на 0,5 %; а також 2,14 % пщ-лiткiв, яю професiйно дезорiентованi, з них хлопщв бшьше, нж дiвчат, на 0,5 %.
Вiдзначимо, що за лопкою поданого аналiзу са-мовизначення у професiйнiй дiяльностi передба-чаеться вибудовування певно! освггньо! траекторГ!, в той час як самовизначення в сферГ професшно! освГти ще не означае однозначного вибору професГ! та можливих мГсць роботи.
Загалом рГвень самовизначення 9-класникГв загальноосвинк шкГл невисокий. РозподГл сфор-мованостГ професГйних уподобань не дозволяе су-дити про яюсть професГйного вибору. ДослГдження не показуе, наскГльки професГйно-освГтнГ плани старшокласниюв вщповщають 1х нахилам Г можли-востям самореалГзацГ! особистостГ, наскГльки про-фесГйнГ намГри вГдповГдають запитам роботодавщв, можливостям надання освГтнГх послуг Г затребува-ностГ бажаних квалГфГкацГй на ринку пращ.
Висновки
Результати дослГдження показали, що професГй-ш намГри 9-класникГв е ключовою характеристикою для виршення завдання вибору вузу Г майбутньо! професшно! дшльность Але у бшьшосп школярГв цГ намГри складаються досить суперечливо в силу об'ективних причин, зумовлених в першу чергу вщсутшстю можливосп школи в оргашзацп Г прове-деннГ профорГентацшно! дшльность
У роботГ з пГдлГтками слщ придГляти увагу ген-дерним особливостям, професГйним перевагам, специфГцГ вибору професГйних уподобань.
Залежно вщ статево! приналежносп 9-класник1в досягнутий рГвень професГйного самовизначення рГзниться. ДГвчата частГше демонструють вищГ по-казники професГйного самовизначення.
ВГковГ вГдмГнностГ 9-класникГв не впливають на процес професГйного самовизначення, очевидно через невелику рГзницю у вщ випускник1в 9-х класГв.
Головними джерелами, звГдки школяри отри-мують найбшьш важливу ГнформацГю щодо професГйного майбутнього, е батьки, 1нтернет, вчителГ та шыльш психологи, однокласники й друзГ. РадГо, телебачення, книжки, медпрацГвники навчального закладу щодо питань вибору професГ! не роблять ю-тотного впливу на рГвень професГйного самовизна-чення випускникГв 9-х класГв.
УсвГдомлений вибГр професГ!, що виявляеться у виборГ форми Г напрямку подальшого навчання, вГдбуваеться в 9-му класГ (14—15 рокГв), на тдста-вГ здГйсненого вибору проходить його Гнструмен-талГзацш (профшьш класи, курси, репетиторство, додатковГ заняття). У цьому вщ старшокласники бГльш сприйнятливГ до психологГчно! роботи з по-будови професГйного майбутнього.
36,56 %
4,28 %
59,16 %
■ Так, визначився, робпю все, що можу, для досягнення
□ Визначився, але иного не робпю для досягнення
□ Не визначився, ще с час
□ Не маю потреби
Рисунок 4. Д1аграма розподлу даних щодо визначення 9-класниками професйного майбутнього
30,83 %
6,49 %
0%
■ Так, визначився, робпю все, що можу, для досягнення
■ Визначився, але иного не робпю для досягнення
□ Не визначився, ще с час
□ Не маю потреби
Рисунок 5. Д1аграма розподлу даних щодо визначення 9-класниками профе&йного майбутнього (хлопцО
42,33 %
2,04 %
■ Так, визначився, робпю все, що можу, для досягнення
■ Визначився, але нного не роблю для досягнення
□ Не визначився, ще в час
□ Не маю потреби
Рисунок 6. Д'аграма розподлу даних щодо визначення 9-класниками професйного майбутнього (дгвчата)
■
1
1 __IIII1 ■--
у- ¿у г
■ В цшому
□ Хлопц1
□ Д1 вчата
' /
Рисунок 7. Д1аграма розподлу даних щодо отримання найбльш важливоХ ¡нформацИ про професйне майбутне
При формуваннi оптимального професшного самовизначення слщ зважати на можливють здш-снення професiйного вибору за штересами, усвь домлення сво!х професiйних нахилiв, здiбностей, iндивiдуально-психологiчних особливостей i адек-ватне уявлення про змют майбутньо! професшно! д1яльность
Проведене анкетування е самодостатнiм для аналiзу професшно! орiентащ! учшв. Але професш-ний ви6Гр школярГв формуеться пщ впливом бага-тьох факторiв, яю коригують i бажання, i прагнен-ня. Тому проведення дослiджень з профорiентащ! потребуе комплексного пщходу.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнють конфлжту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
References
1. Kurik MV, Koshakova TM. Zaporuka zdorov'ya ditey [The key to the health of children]. In: Nashe zdorov'ya [Our Health Protection]. Kharkiv; 2010. pp. 6-8 (In Ukrainian).
2. Abele AE, Spurk D. The longitudinal impact of self-efficacy and career goals on objective and subjective career success. Journal of Vocational Behavior. 2009;74(1):53-62. doi: 10.1016/j. jvb.2008.10.005.
3. Besedina OA, Koshakova TM. Problemi pogirshennya stanu zdorov 'ya ditey tapidlitkiv v umovah navchalnogo zakladu [Theproblems of ill health in children and adolescents under the institution]. In: Aktualnye problemy i osnovnye napravleniya razvitiya profilaktiches-koy nauki i praktiki [Actual problems and the main directions of development of the science and practice ofpreventive]. Kharkiv; 2007:51-5. (In Ukrainian).
4. Fayzrahmanova AL, Chernyavskaya AP. The use of international experience in career-oriented activities. Molodoy uchenyiy. 2013Aug;8(55):442-444. (In Russian).
5. Donetsky AM, Krymova NA. Career guidelines for population is an important condition for effective employment. Vestnik of Voronezh State University. 2011;1:226-8 (in Russian).
6. Valcour M, Ladge J. Family and career path characteristics as predictors of women's objective and subjective career success: Integrating traditional and protean career explanations. Journal of Vocational Behavior. 2008;73(2):300-9. doi: 10.1016/j.jvb.2008.06.002.
7. Korenev MM. Osnovni problemi medichnogo zabezpechennya ditey ta pidlitkiv [The main problems of medical support children and adolescents]. In: Aktualni problemi organizatsiyi, medichnogo zabezpechennya ditey ta pidlitkiv [Actual problems of organization, medical support children and adolescents]. Kharkiv; 2012. pp. 20-4. (In Ukrainian).
8. Shubochkina EI, Ivanov VYu. Optimizatsiya trudovoy dey-atelnosti uchaschihsya, rabotayuschih v svobodnoe ot uchebyi vremya [Optimization work of students working in their free time]. In: Mate-rialyi i Kongr. Ros. obschestva shkolnoy i universitetskoy meditsinyi [Proceedings of the I Congress of Russian Society of School and University Medicine]. Moscow; 2008. pp. 195-6. (In Russian).
9. Korenev NM, Nemirova OA, Bulaga LP. The health status of Ukraine teens. Problemi medichnoi' nauki ta osviti. 2015;4:5-7. (In Russian).
10. Saris WHM. The assessment and evaluation of daily physical activity in children. A review. Journal Acta Ptzdiatrica. 2015: 74 (8): 37-48. PMID: 3867232.
11. Popovich AE, Omelchenko SA. About professional self-determination of graduates of secondary schools. Sotsialno-gumanitarnyie znaniya. 2011;2:169-77. (In Russian).
12. Ogniev VA, Galicheva NO, Sokol KM, Usenko SG, Fe-dak NM, Rubinsky MD, et al. Social and Psychological features of students' life style and their influence on health. Eksperimental'na i klinichna medicina. 2012;1:164-9 (In Ukrainian).
13. Prader A, et al. Physical growth of swiss children from birth to 20 years of age. First Zurich longitudinal study of growth and development. Journal Helvetica Paediatrica Acta Supplementum. 2013;52(2):12-25. PMID: 2737921.
14. Medvedeva MA, Shiyan NI. Why are people so rarely work in the chosen specialties. Nauka, tehnika i obraz,ovanie. 2014;1:103-6. (In Russian).
15. ParnovDA, Skoblina HA. Socio-pedagogical component ofvo-cationalguidance of schoolboys. Sotsialnayapedagogika. 2011;6:107-11. (In Russian).
16. Birnbaum AS, Linver MR. Adolescent physical development and health. In Creasey GL, Jarvis PA, editors. Adolescents Development and School Achievement in Urban Communities: Resilience in the Neighbourhood. Routledhe. pp. 53-64.
17. Career guidance for young people: The impact of the new duty on schools. Journal by authority of House of Commons Education Committee. 2015 Jan 21.
18. Gerber M. An empirical investigation and validation of types of career orientation. Zürich: ETN: 2009. doi: 10.3929/ethz-a-005823815.
OTpuMaHO 30.03.2017 ■
Даниленко Г.Н., Швец А.Н., Швец Ю.Н.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Проблемы профессионального самоопределения современных старшеклассников
Резюме. Актуальность. Сегодня молодые люди больше ориентированы на получение образования как такового, без учета профессии. Актуальность данного исследования — выявление уровня профессионального самоопределения старшеклассников, механизмов формирования профессиональных предпочтений, факторов, влияющих на выбор профессиональной деятельности, что позволит оценить эффективность форм профессиональной ориентации. Цель. В статье раскрыто понятие и содержание профессионального самоопределения в подростковом возрасте, приведены результаты по исследованию процесса формирования профессионального самоопределения старшеклассников. В итоге проведенного исследования установлено, что при равных условиях планирования своего профессионального пути дальнейшее поэтапное самоопределения будущей специальности обусловлено
не только психологическои готовностью к сознательному выбору, но и состоянием здоровья и уровнем психофизиологической адаптации. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 982 ученика общеобразовательных школ Украины в возрасте 14—15 лет. С целью изучения уровня сформированности профессиональной готовности проводилось анкетирование по разработанному опроснику, который содержал как альтернативные, так и ранжированные по степени проявления признаков вопросы относительно учебной деятельности, планируемого образования, определения профессионального будущего и профинформированности. Статистическая обработка материалов исследования осуществлялась с помощью программ MS Excel, SPSS 17. Результаты. Результаты исследования показали, что профессиональные намерения 9-классников являются ключевой характери-
стикой для решения задачи выбора вуза и будущей профессиональной деятельности. Девушки чаще демонстрируют более высокие показатели профессионального самоопределения, чем юноши. Главные источники, откуда школьники получают наиболее важную информацию о профессиональном будущем, — это родители, учителя и школьные психологи, одноклассники и друзья. Выводы. Проведенное анкетирование является самодостаточным
для анализа профориентации. Но профессиональный выбор школьников формируется под влиянием многих факторов, корректирующих и желание, и стремление. Поэтому проведение исследований требует комплексного подхода.
Ключевые слова: подростки; профессиональная ориентация; профессиональное самоопределение; профессия
G.N. Danylenko, A.N. Shvets, Yu.N. Shvets
State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine Professional determination problems of modern senior pupils
Abstract. Background. Today, young people are more focused on getting education as such, without taking into account the profession. The relevance of this study is the identification of the level of professional self-determination of senior pupils, the mechanisms of formation of professional preferences. The article contains the concept and content of professional self-determination in adolescence; the results of the study on the formation of professional self-determination in senior pupils are presented. The study conducted among 9th grade pupils of secondary schools has revealed that the further gradual self-determination of the future specialty depends not only on psychological readiness for conscious choice. Materials and methods. The study involved 982 pupils of secondary schools in Ukraine. To study the level of formation of professional readiness, there
was conducted a survey on the developed questionnaire. Statistical analysis was carried out using MS Excel and SPSS 17. Results. The results showed that professional intents of 9-graders are a key feature for solving the problem of high school selection and future careers. But for most students, these intentions are contradictory due to objective reasons. Radio, television, books don't have a significant impact on the choice of professional self-determination. Conclusions. The conducted survey is self-sufficient for the analysis of professional orientation. But the choice of profession by the students is influenced by many factors. Therefore, carrying out the studies on vocational guidance requires an integrated approach.
Keywords: adolescents; professional orientation; professional self-determination; profession
