CC BY
10
Висновки
1. flOCTOBipHi BiflMÍHHOCTi p¡ВН¡В ropMOHiB у си-роватц1 KpoBi, що визначали, м1ж трупами жшок з наявнютю або вщсутнютю в анамнез! соматич-ноТ, пнеколопчноТ та акушерськоТ патологП' зафн ксован1 ттьки стосовно акушерського анамнезу.
2. Встановлено зменшення р1вня прогестерону у сироватц1 KpoBi у жшок загальноТ групи та 18-25 poKÍB i адреналшу в >kíhok bíkom вщ 26 до 35 poKÍB з патолопчним акушерським анамнезом.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку
В наших подальших дослщженнях ми плануе-мо виявити особливосп кореляци píbhíb гормоыв у сироватц1 KpoBi жшок загалом та р1зного BiKy з
наявнютю патолопчних соматичного, пнеколоп-чного i акушерського анамнез1в.
Лпсратура
1. Камышников B.C. Кпинико-биохимическая лабораторная диагностика. Справочник. - Минск. - 2003. Т.1. - 323 с. - [66-69].
2. Подольський В. В. Алгоритми обстежень жшок з порушенням репродуктивного здоров'я, яю перенесли фЫолопчш та патоло-riMHi пологи / В. В. Подольський, В. Л. Дронова, В. В. Тетерш // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя. - № 2. - 2008. - С. 59-61.
3. Рец Ю. В. Значение кортикокатехоламинованых гормонов плода в патогенезе хронической плацентарной недостаточности / Ю. В. Рец, Г. А. Ушакова, С. А. Шрайбер // Акушерство и гинекология. - № 1. - 2008. - С. 44-48.
4. Титченко Л. И. Сравнительная оценка гормональной функции фетоплацентарного комплекса у беременных с заболеваниями щитовидной железы / Л. И. Титченко, О. А. Ефимушкина, С. А. Витушко // Российский вестник акушера-гинеколога. - № 5. -2007.-С. 13-16.
5. Логутова С.С. Функция фетоплацентарного комплекса у беременных с диффузным токсическим зобом / С. С.Логутова, Н. В.Шидловская, Н. Ф.Башакин [та ¡н.] // Российский вестник аку-шера-гинеколога. - Т. 6, № 6. - 2006. - С. 26-29.
Реферат
УРОВЕНЬ ГОРМОНОВ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ БЕРЕМЕННЫХ ЖЕНЩИН С НАЛИЧИЕМ СОМАТИЧЕСКОГО, ГИНЕКОЛОГИЧЕСКОГО И АКУШЕРСКОГО АНАМНЕЗОВ Булавенко О.В., Пролыгина Е.В.
Ключевые слова: беременные женщины, уровень гормонов, соматическая патология, гинекологическая патология, акушерская патология.
Изучен уровень гормонов в сыворотке крови у женщин с разными анамнезами в третьем триместре беременности. Достоверные отличия уровней гормонов в сыворотке крови между группами женщин с наличием или отсутствием соматической, гинекологической и акушерской патологии зафиксированы лишь по отношению к акушерскому анамнезу.
Summary
HORMONES LEVEL IN BLOOD SERUM OF PREGNANT WOMEN HAVING SOMATIC, GYNECOLOGICAL AND OBSTETRICAL PATHOLOGIES Bulavenko O.V., Prolygina O.V.
Key words: pregnant women, hormones level, somatic pathology, gynecological pathology, obstetrical pathology.
The level of hormones in blood serum of women having different pathologies in their third trimester of pregnancy has been studied. Reliable differences of hormones level in blood serum between the women who have or have no somatic, gynecological and obstetrical pathology in anamnesis are registered only among the women with obstetrical pathologies.
УДК 618.3-06]-056.7 Свдокимова В. В.
Д0СЛЩЖЕННЯ МЕТАБОЛВМУ КСЕН0БЮТИШВ ПРИ ГЕНЕТИЧНО 0БУМ0ВЛЕН0МУ ЗОВШШНЬОМУ ГЕНИАЛЬНОМУ ЕНД0МЕТР103Я1 ТА Й0Г0 ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ.
Одеський нацюнальний медичний уыверситет, Одеса, Украша
Усг випадки численних аберацш, обумовлених хромосомами, íx фрагментами, е причиною пору-шення репродуктивног функци як в резулътат{ патологи формування гонад, так i виникнення генетично незбалансованого набору хромосом в гаметах або кл1тинах зародку. Bidnoeiduo, щоб запоб{гти виникненню хромосомних аномалш Heo6xidHOK> е пренаталъна i до{мплантацшна diaz-ностика (скришнг гетв-кандидат1в в сироватц{ Kpoei, перитонеалънш piduni жшок з зовтшъ-ним геттальним ендометрюзом). Впровадження Memodie тестування алелъного пол1морф{зму деяких гетв з метою з ясування генних мереж, якг вгдповгдають за розвиток мулътифакторних захворювань, дозволяютъ отримати тформагрю про гени схилъност1 до нерозходження хромосом на cmadií мейозу.
Ключов1 слова: ендометрюз, гени, мейоз, ксенобютики, детоксика^я.
Змши геному, що виявляються у популяци, гують на фактори зовшшнього середовища. Де-являють собою генетичний пол1морф1зм, часто- як1 пол1морфш вар1анти гешв сприяють розвитку та якого не менше 1%. BapiaHTH пол1морфних частих мультифакторних захворювань. Це гени гешв по-р1зному функцюнують i по-р1зному pea- (алелО «схильносп», яю cyMicHi з народженням i
життям, але за певних умов \ несприятливих чинниш призводять до розвитку того чи ¡ншого захворювання [4,9].
Залежно вщ учасп у метабол1чних ланцюгах \ асоц1аци з мультифакторними захворюваннями гени схильносп пщроздтяються на ктька груп: гени «зовшшнього середовища» (гени метаболн зму), гени «метабол1чш шунти», гени кл1тинних рецептор1в, гени запалення та ¡мунного захисту. Причини виникнення геномних \ хромосомних порушень р1зш. Вони виникають пщ впливом х\-м1чних (мутагени), ф1зичних (опромшювання, температурний шок) \ бюлопчних (в1руом ¡нфек-цм) фактор1в. При цьому ушкоджувальы агенти можуть мати екзогенну природу та являти собою наслщок помилок метабол1зму, порушень функ-цш гешв системи детоксикаци' токсичних мета-болтв (вшьы радикали, перекисш сполуки) чи гешв репарацП' ДНК, бути наслщком стресу чи порушень гормонального гомеостазу [1,3]. Вва-жаеться, що тривале (протягом рош \ навпъ де-сятил1ть) перебування яйцекттин у фолкулах пщ час постшноТ змши гормонального фону, а також досить тривала (ктька д1б) м1грац1я ову-люючоТ яйцекл1тини до м1сця заплщнення призводять до кристал1заци та дегенеративних змш актинових ниток мпчэтичного веретена ¡, як наслщок, до порушення сегрегаци мейотичних \ мн тотичних хромосом (СХ). Не виключаеться, що з вком жшки порушуеться утворення веретена розподту чи змшюеться тривал1сть кп1тинного циклу, тобто в1ков1 гормональн1 зм1ни прискорю-ють процес мейотичного дозр1вання ооцит1в та е причиною аномально'!' СХ. Можна зазначити, що
Гени-кандидати деяких частих мульт/факторь
пщвищена частота нерозходження хромосом у ранньому репродуктивному вщ1 обумовлена бтьш р1зкими коливаннями вмюту статевих гор-мон1в на р1зних фазах менструального циклу. На роль таких кандидате висунуто гени, що конт-ролюють синтез ДНК (МТРЁ), кл1тинний цикл (МАР2 ¡ВиВ1), гени структурних бтюв синапто-немного комплексу, фермент1в постмейотично'1 репарацП', а також бтш, як1 вщповщають за СХ. У цьому раз1 ц1 гени, мутаци в яких викликають хвороби, пов'язаы з хромосомною нестабтьн1с-тю [5]. 1снуе теор1я ушкоджувального ефекту ¡м-пульсного ультразвуку на процес дозр1вання оо-цит1в, який ми використовуемо з метою прената-льно'1 д1агностики. Разом ¡з цим едан1, що пор1в-няно невелик дози опром1нювання, отримаы пщ час ваг1тност1 плодом жшочо'Г стат1, можуть сприяти народженню у другому поколшы плод1в ¡з хромосомними хворобами.
Несприятлив1 алельн1 вар1анти - причина таких хвороб, як атеросклероз, ¡шем1чна хвороба серця, остеопороз, д1абет, бронх1альна астма, пухлини, ендометрюз тощо. До загального списку хвороб \ патолопчних стан1в з спадковою схи-льн1стю входять бтьше 100 ген1в-кандидат1в, асоц1йованих з понад 25 р1зними захворюваннями (ендометрюз, синдром втрати плода, гестоз легкого та тяжкого ступешв, тромбофт1я та ва-рикозне розширення вен, рак молочноТ залози, рак яечниюв) [3,8]. Вщомосп про алельн1 гени, вар1анти цих ген1в-кандидат1в, Ы 61лков1 продук-ти \ функцП', необх1дн1 для адекватно'1 ¡нтерпре-тацП' результате генетичного тестування, подаш в табл.1
Таблиця 1
захворювань / спадковоУ схильност/ до деяких па-
тологЫних сташ'в
Захворювання | Гени
Спадкова схильнють до акушерсько-гинеколопчноТ патолог11'
Ендометр1оз гени другоТ фази детоксикаци: GSTT1, GSTM1, CYP19, NAT2 ген цитокину TNF-a
Звичне невинашування Min набор гени другоТ фази детоксикац1Т: GSTM1, GSTT1, GSTP1 гени циклу фол1евоТ кислоти: MTHFR, MTRR
Мах набор гени другоТ фази детоксикаци: GSTM1, GSTT1, GSTP1 гени циклу фол1евоТ кислоти: MTHFR, MTRR гени головного комплексу ricTOcyMicHOCTi I i II класу: DQA1, DQB1 гени - регулятори кров'яного тиску: АСЕ, NOS3
Гестоз - легкий - важкий гени гени другоТ фази детоксикацП': ЕРНХ1 (тЕРНХ) гени системи ф1бринол1зу: РАИ, PLAT гени другоТ фази детоксикацП': GSTM1 ген ендотел1альноТ NO-синтетази: NOS3
Дефект зроження невральноТ трубки гени циклу фол1евоТ кислоти: MTHFR, MTRR
Серцево-судинн1 захворювання
Тромбофт1я i варикозне розширення вен ген, вщповщальний за обмш гомоцистешу: MTHFR гени системи згортання Kpoei i ф1бринол1зу: F1, (FGB), F2 (FN), F5 (FV), ITGB3 (GPIIIA), РАИ,
3. Онколопя
Рак молочноТ залози гени другоТ фази детоксикацП': GSTM1, GSTT1, GSTP1 ген рецептору PR
Рак молочноТ залози i яечниюв (спадков1 форми) гени ризику Ымейних форм (супресори пухлин): BRCA1, BRCA2.CHEK2
Зрозумто, що вплив будь-якого екзогенного фактора на оргашзм опосередкований геномом. Причому д1я лкувального засобу на оргашзм су-ворого ¡ндивщуальна, тому що геном кожно'Г лю-
дини е ун1кальним. Недарма, основою фармако-генетики е генотипування - анал1з пол1морф1зму ген1в, що визначають метабол1зм конкретного виду лшв. Поеднання функц1онально'|' геном1ки
та молекулярноТ фармакологи призвело до по-яви фармакогеномки, головна мета яко'Г - роз-робка лкарських препарате спрямованоТ' молекулярноТ дп. Детально вивчеш перша i друга фа-зи детоксикацП' чужорщних х1м1чних речовин, як1 надходять до оргашзму (ксенобютики), ochobhI xiMiHHi реакцп, яким пщдаються yci лки, що по-трапляють до оргашзму [6,7]. Питомою е вага pi-зних ферметчв i вщповщних ¡м гешв у детоксикацП' ксенобютиш у першш та друпй фазах детоксикацП, механ1зм1в спрямованоТ ¡ндукцп гешв
метабол1зму.
Особливосп генетичного пол1морф1зму гешв метабол1зму першоТ' та другоТ' фаз детоксикацП' також участь ¡ндивщуальних фермент1в першоТ фази детоксикацП' - цитохром1в у нейтрал1зацП та метабол1зм1 р1зних л1к1в, взаемодП м1жл1ками, що конкурують за один й той же фермент. У ни-зц1 приклад1в (ендометрюз) розглянут1 особли-вост1 лкарськоТ' терапП залежно вщ пол1морф1з-му гешв системи детоксикацП у табл. 2
ФАЗА I
ФАЗА II
ФАЗА Ш
Таблиця 2. Основн1 фази детоксикацП'
Поеднана б/я фермент/в системи детоксикацП' забезпечуе знешкодження тисяч/ ксенобютиюв, у тому чист pi3HOMaHimHi niKu. Вона визначас /'ндив/'дуальну реакцю оргашзму та екпадае основу персон'1ф '1ковано)' фармакогенетики i фармакогеном/ки.
Отже, у патогенез зовшшнього гениального ендометрюзу (ЗГЕ) входять pi3Hi метабол1чш системи, як1 контролюються локальними та ¡нте-
гральними панелями гешв (генами детоксикацП - метабол1зму ксенобютиюв), що кодують бтки ¡мунноТ' та ендокринноТ' систем, гени м1жкл1тин-них взаемодш, проонкогени та ¡н. Якщо брати до уваги, що в учасп екзогенних фактор1в у розвит-ку ЗГЕ вщ1грае роль пол1морф1зм гешв системи детоксикацП, то можна пояснити очевидш ¡нди-вщуальш вщмшносп патогенезу захворювання й особливосп його лкування.
3 ц1ею метою були вивчеш особливосп полн морф1зму гена першоТ фази системи детоксикацП СУР19, який визначае метабол1зм стероТ'дних гормошв \ 4 гешв фази детоксикацП' (<38ТМ1, СБТП, ЫАТ2, тЕРНХ1). Виб1р даних гешв ви-значався широким д1апазоном ди, активним за-лученням |'х продукте у детоксикацш багатьох промислових забруднень \ стьськогосподарськоТ'
отрути.
Достов1рна асоц1ац1я ¡з ЗГЕ встановлена для обох пол1морфних BapiaHTiB гена mEPHXI (м1кр-сомальний епоксид пдролази), що утворюеться цитохромом Р-450 i здшенюе залучення води до епоксиду та локал1зуеться у локуа Iq42. «rioBi-льний» алель гена mEPHXI майже удв1ч1 збть-шуе ймов1рнють виникнення ЗГЕ [2, 9]. Припус-кають, що «повтьний BapiaHT» гена mEPHXI веде до накопичення електрофтьних метаболн TiB, сприяе виникненню оксидативного стресу i, як наслщок, потенцше розвиток захворювання. Однак не виключена наявнють «швидкого» але-ля F (139 Arg), який позитивно асоцшеться ¡з тяжкими формами ЗГЕ. Мехашзм потенцшючоТ' ди' «швидкого» алеля mEPHXI залишаеться нез'ясованим. Можливо, пщвищена активнють mEPHXI за певних умов сприяе швидкому нако-пиченню отруйних i канцерогенних речовин (див. табл. 3,4).
Таблиця3
Генетичний noniMop<fii3M фермент/в детоксикацп' першо)' фази
Мжросомальна епоксидпдролаза
«швидкий» «повшьний»
«повшьшш» «нульовии»
алель алель
«гавидкии» алель
Достов1рна асоц1ац1я з ендометрюзом встано-влена i для «нульового» генотипу за геном GSTT1 (0/0), присутнють якого збтьшуе ризик ЗГЕ у 2,5 рази. Даний ген належить до cynepci-мейства гешв, що контролюють синтез глютатн он-Б-трансфераз - фермент1в друго'Г фази детоксикацп', як1 переносять вщновлений глютатюн на pi3Hi ксенобютики, у тому числ1 канцерогени та лшарсьм засоби. L|i ферменти здатш до прямого зв'язування ¡з пбридними сполуками, такими як 6mipy6iH, стеро'Гдш гормони, приймають участь у внутр1шньокл1тинному накопиченш та транспорт! бюлопчних речовин ¡з обмеженою водорозчиннютю. Завдяки катал1тичнш активно-ctî та здатносп до зв'язування, вони забезпечу-ють захист кл1тин вщ ушкоджуючо'Г дП' ксенобю-
thkîb i ендогенних токсишв. Гени амейства GST5 можуть пщдаватися ампл1ф1кацп у тканинах пух-лини, що забезпечуе п резистентнють до xiMio-терапи.
Особливо чижа асоц1ац1я ¡з ЗГЕ отримана у вщношенш несприятливих поеднаних генотишв за генами системи детоксикацп. Так, поеднання генотишв GSTM1 0/0 + GSTT1 0/0 збтьшуе ризик гениального ендометрюзу у 5 раз1в, а генотишв GSTM1 0/0 + GSTT1 0/0 + NAT2 S/S - у 10 pa3iB. Цкаво, що ц1 поеднання вкпючають полн морфш вар1анти гешв GSTM1 0/0 i NAT2 S/S, як1
caMi по co6i, при ¡ндивщуальному тестуванш ви-являються в асоц1ацм з генптальним ендометрюзом.
Встановлена чижа асоц1ац1я деяких «функцю-нально слабких» генотишв ¡з тяжкютю захворю-вання. Наявнють поеднаного генотипу GSTM1 0/0 + GSTT1 0/0 i GSTT1 0/0 + NAT2 S/S збтьшуе ризик виникнення тяжких форм ендометрюзу.
Припускаеться, що зниження активносп чи вщсутнють деяких фермент1в друго'Г фази детоксикацп порушуе процеси природного метабол1з-му ендогенних i екзогенних субстрат1в, сприяе бтьш тривалому збереженню в оргашзм1 ксено-б1отик1в, що провокуе патолопчш процеси, пов'язаш з ЗГЕ.
Мабуть, ¡мплантац1я та виживання ендометрн альних кл1тин поза порожниною матки потребуе певних умов, важлива роль серед яких выводиться ¡мунолопчним порушенням, тобто дисбалансу в склад1 цитомыв перитонеально'Г рщини. Роль цитомыв, а також ¡дентиф1кац1я генетичних локуав, асоцшованих ¡з ЗГЕ, можуть надати но-ву ¡нформацш про етюлопю та патогенез захво-рювання, сприяти розробц1 нових д1агностичних метод1в i шлях1в терапевтичних вплив1в. Тому частоти функцюнально неповноцшних генотишв за генами друго'Г фази детоксикацп у трупах хво-рих на ендометрюз надаш нижче (табл. 4)
Таблиця4
Частоти функцюнально неповноцшних aeHomunie за генами dpyaoï фази детоксикацп у групах ¡з ендометрюзом
GST Ml
I
«нульовии» алель
GSTT1
«ПОВ1ЛЫШИ»
_GSTP1 «швидкий»
NAT1 NAT2
ГхЧ
«повшьний» «швидкий»
Основы зусилля у профтактиц1 хромосомних аберацш, у тому числ1 й ¡ндукованих несприят-ливими факторами навколишнього середовища, мають спрямовуватися переважно на жшочш ор-гашзм. Зв1сно, це не означае ¡гнорування пошко-джень мутагенними факторами чолов1чих гамет,
однак завдяки природним бюлопчним особливо-стям fx дозр1вання i селекци, а також розробкам нових допом1жних репродуктивних технолопй, профтактика порушень репродукци чоловшв значною Mipoio спрощуеться.
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
□ GSTT1 0/0, NAT2 S/S OR 8,63(CI 95% 2,17-34,229)
И GSTM1 0/0, GSTT1 0/0 OR 10,5 (CI 95% 1,81-60,912)
□ GSTM1 0/0, NAT2 S/S OR 8,32 (CI 95% 1,36-51,14)_
He ефективне л1кування
Ефективне л1кування
Цве-
Кисе-
Уа випадки численних аберацш, обумовлених хромосомами, Т'х фрагментами, можуть виявити-ся причиною порушення репродуктивноТ' функци як внаслщок патологП' формування гонад, так \ виникнення генетично незбалансованого набору хромосом у гаметах чи кл1тинах зародка. Вщпо-вщно, не зрозумтими е шляхи запоб1гання вини-кненню хромосомних аномалш. единим реаль-ним засобом Ух профтактики залишаеться пре-натальна, у тому числ1 до1мплантацшна д1агнос-тика (скриншг гешв-кандидат1в у сироватц1 кров1, перитонеальн1й рщин1 ж1нок ¡з ЗГЕ). Впрова-дження метод1в тестування алельного пол1мор-ф1зму деяких гешв з метою з'ясування генних мереж, що вщповщають за розвиток мультифак-торних захворювань, дозволило д1стати ¡нфор-мац1ю про гени схильност1 до нерозходження хромосом у стади мейозу.
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ МЕТАБОЛИЗМА КСЕНОБИОТИКОВ ПРИ ГЕНЕТИЧЕСКИ ОБУСЛОВЛЕННОМ НАРУЖНОМ ГЕНИТАЛЬНОМ ЭНДОМЕТРИОЗЕ, ЕГО ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ Евдокимова В.В.
Ключевые слова: эндометриоз, гены, мейоз, ксенобиотики, детоксикация.
Все случаи многочисленных абераций, обусловленных хромосомами, их фрагментами, являются причиной нарушения репродуктивной функции как в результате патологии формирования гонад, так и возникновения генетически несбалансированного набора хромосом в гаметах или клетках зародыша. Соответственно, чтобы предотвратить возникновение хромосомных аномалий необходимой является не только пренатальная, но и доимплантационная диагностика (скрининг генов-кандидатов в сыворотке крови, перитонеальной жидкости женщин с наружным генитальним эндометриозом). Внедрение методов тестирования аллельного полиморфизма некоторых генов с целью выяснения генных сетей, которые отвечают за развитие мультифакториальных заболеваний, позволяет получить информацию о генах предрасположенности к нерасхождению хромосом в стадии мейоза.
Л1тсратура
Геном человека и гены «предрасположенности» (Введение в предиктивную медицину). /[В.С.Баранов, Е.В.Баранова, Т.Э.Иващенко и др.]. - СПб.: Интермедика, 2000. 271 с. Баскаков В.П. Эндометриоидная болезнь /Баскаков В.П., лёв Ю.В., Кира Е.Ф. - СПб. и Изд-во Н-Л, 2002. - 452 с. Геномика - медицине /Под редакцией В.И. Иванов, Л.Л. лев. - М.: Академкнига, 2005. - 392 с.
Голубева О.В. Роль полиморфизма гена р53 в патогенезе эндометрием яичников / о.в.Голубева, Т.Э.Иващенко, Н.Ю.Швед// Ж. акуш. и жен. болезни. - 2007. - T.LVI, № 2. - С. 53 - 71. Евдокимова В.В. Молекулярная эпидемиология эндометриоза. / В. В. Евдокимова // СПб научн. чтения. Ill Международный молодёжный медицинский конгресс, 2009. - С. 7. Иванов В.И. Генетика (Учебник для ВУЗов). М.: ИКЦ-Академ-книга, 2006. - 638с.
Кукес В.Г. Метаболизм лекарственных средств. Клинико-фармакологические аспекты. - СПб.: Реафарм, 2004. - 144 с. Ридли М. геном: Открытия, которые потрясли мир. - М.: Эксмо, 2008. - 427 с.
Швед Н.Ю. Роль полиморфизма гена микросомальной эпокси-гидролазы (Mephxl) в патогенезе и лечении наружного генита-льного эндометриоза. Медицинская генетика. - 2007. - Т. 6, № 4.-С. 42-47.
Summary
STUDY OF XENOBIOTICS METABOLISM IN GENETICALLY DETERMINED EXTERNAL GENITAL ENDOMETRIOSIS AND ITS PATHOGENETIC GROUNDS Yevdokymova V.V.
Keywords: endomrtiosis, genes, meiosis, xenobiotics, detoxication.
All the cases of numerous aberrations caused by chromosomes, their fragments are the consequences of reproductive disturbances either due to the pathology of gonads formation or the development of genetically unbalanced set of chromosomes in gametes or cells of embryo. Accordingly, to prevent the development of chromosomal anomalies it is necessary to carry out not only prenatal and pre-implantation diagnostics (screening of genes-candidates in blood serum, investigating of peritoneal fluid of women with endometriosis). Implementation of methods referring the testing of allelic polymorphism of some genes in order to find out gene networks which are responsible for the development of multifactorial diseases allows to obtain information about the genes having predisposition to the chromosomal non-disjunction of chromosomes in the stage of meiosis.
УДК 618.3/5+612.31:618.19-006.327
Жабченко I.A., Хомтсъка З.Б., Шекера I.O.
ВПЛИВ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ У Ж1Н0Н 13 Ф1БР03Н0-К1СТ03Н0Ю ХВОРОБОЮ М0Л0ЧНИХ ВАЛОВ НА ПЕРЕБ1Г ВАГ1ТН0СТ1
ДУ «1нститут пед1атрп, акушерства i гшекологи НАМН Украши», м. Кшв, Украша
У cmammi представлет деят аспекти гормонального статусу eazimuux i3 ф{брозно-к{стозною хворобою молочних залоз в залежност1 eid термту eazimuocmi та форми основного захворюван-ня та гх вплив на nepeöiz eazimuocmi.
KniOHOBi слова: ваптысгь, ф1брозно-юстозна хвороба молочних залоз, гормони, ускладнення, молочы залози.
Вступ
Значна розповсюдженють та збтьшення в останш роки частоти захворювань молочних залоз у жшок активного репродуктивного вку спо-нукае до бтьш поглибленого вивчення ц1еТ проблеми.
Молочш залози е частиною репродуктивноТ системи жшочого оргашзму, вони знаходяться пщ постшним гормональним впливом ¡, по сут1, е дзеркалом гормонального статусу оргашзму [2, 10]. Це обумовлюе високу схильнють молочних залоз до розвитку мастопати (доброякюноТ дис-плази) за умов порушення гормонального го-меостазу. Причому у жшок репродуктивного вку частота ф1брозно-кютозноТ хвороби молочних залоз (ФКХМЗ) найбтьша ¡, за даними р1зних автор1в, становить вщ 29 до 92% [7, 9, 12, 14]. Ризик захворай раком молочних залоз при на-явносп ф1брозно-кютозноТ хвороби молочних залоз зростае у 1,5-7 раз1в в залежносп вщ форми мастопати [11].
До фактор1в ризику, що викликають дисгормо-нальну патолопю молочних залоз, належать: обтяжений спадковий анамнез; ендокринш роз-лади; психоемоцшне напруження; аборти та са-мовтьш викидш на раншх термшах ваптносп; хвороби печшки; вщсутнють в анамнез! ваптнос-тей та полопв; вщсутн1сть, короткий або дуже тривалий перюд грудного вигодовування; пне-колопчн1 захворювання, тощо.
В етюлоги та патогенез! ФКХМЗ значну роль вщ1грають гормональн1 порушення: дисбаланс статевих гормошв, збтьшення сп1ввщношення естрогени/прогестерон, пперпролактинем1я,
дисбаланс гормон1в щитовидно'!' залози, наднир-кових залоз, пщшлунково'!' залози, пщвищення р1вня простагландин1в, а також порушення пси-хоемоц1йного статусу, гениальна та екстрагеш-тальна патолопя, спадкова схильнють тощо [1, 6, 9, 12, 14]. Ключовим у розумшш основних змш у молочних залозах е знания впливу окремих гормошв на цей орган у р1зш перюди життя жшки. Гормони здатш як безпосередньо, так \ опосере-дковано впливати на прол1феративн1 та регре-сивн1 процеси в тканинах молочних залоз. Факторами високого ризику розвитку ФКХМЗ е дисбаланс естрогешв \ прогестерона, пперпролак-тинем1я, патолопя щитовидно'!'залози [9, 11, 15]. Пперпролактинем1я та ппотирео'|'дн1 стани пщ-вищують ризик розвитку мастопати у жшок бтьш, шж у 3 рази [8]. Пперпластичш процеси молочних залоз, за даними Т.В. ОвсянниковоТ (1990), спостер1гаються у 52,3% хворих з ппер-пролактинем1ею, а за результатами дослщжень В.Н. ПрилепськоТ та сп1вавт. (1991) - таю змши у молочних залозах вщм1чеш у 64% хворих на п-перпролактинем1ю.
Така частота захворюваност1 у жшок репродуктивного вку на ФКХМЗ, змушуе звернути увагу на частоту ц!с"Г патолог1'|' у ваптних та особливос-т1 переб1гу ваптносп, процесу лакгацм у цього контингенту жшок. За даними М.Дж. Кейрса (2000), частота ФКХМЗ у ваптних становить вщ 3,7% до 18,7% (в залежносп вщ расово'!', профе-айноТ приналежност1 та м1сця проживания). За арх1вними даними кл1н1к ДУ «1ПАГ НАМН Укра'|-ни» за 2001-2006 рр., вона становить 12-18%, за даними вщдтення патолош ваптносп та полопв
