CC BY
9
купцям бшьш дрiбними партiями, одержуючи при цьому прибуток за рахунок рiзницi в цiнах
[3].
Фармацевтична галузь е прибутковою, а Bci витрати швидко окупаються. Згiдно з даними державно1 комiсiï i3 стандартизацiï, реестрацп та контролю якостi лiкарських засобiв, обсяг продажу на фармацевтичному ринку у 2005р. склав 6,970 млрд. грн., порiвняно з 2004р. (5,339 млрд. грн.) збшьшився на 1,631 млрд. грн. Але обсяг продажу лшарських препарапв у травш 2006р. знизився до 155 тис. дол. США. Темп приросту обсягу продажу продукцп втизняних виробiв склав - (-0,54), а зарубiжних - (-3,27) порiвняно з попереднiми мюяцями. Спираючись на марке-тинговi дослщження фармацевтичного ринку,
можна стверджувати, що за сприятливих обставин i при збереженш iснуючих темпiв обсяг продаж ринку за 4 роки (у 2010р.) може досягти 3,9 млрд. дол. США.
Враховуючи усе вищезазначене, можна ска-зати, що украшський фармацевтичний ринок активно розвиваеться. Освоюються та впро-ваджуються у виробництво новi препарати. Про-вiднi украшсью компани модернiзують вироб-ничi дшьнищ вiдповiдно до вимог GMP (ви-робнича практика). Наявнiсть мiжнародного сер-тифiкату GMP дозволяе укра1нським фармацевтам повшьно, але впевнено освоювати свiтовi ринки. Потреба в цьому велика, оскшьки на вгг-чизняному фармацевтичному ринку стае затюно.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Грамовник Б.П., Гасюк Г.Д., Левицьш О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичш та практичш засади. - Вшниця: Нова кн., 2004. - 464с.
2. Лицензия в Европейском Союзе: фармацевтический сектор / Ред.-сост. В.А. Усенко, А.Л. Спасокукоцкий. - К.: МОРИОН Лтд, 1998. - 384с.
3. Менеджмент та маркетинг у фармацп. Ч II. Маркетинг у фармаци: Щдручник для фарм. вуз1в i факультепв / За ред. З.М. Мнушко. - Харшв: Основа; Вид-во УкрФА, 1999. - 288с.
4. Рынок лекарственных средств в Украине / Под ред. Ю.М. Шамшетдинова. - К:. МОРИОН, 2002. -96с.
5. Семенов А. Структура свггового фармацевтичного ринку // Економжа Украши. - 2004. - №
3. - С.73.
6. Формування фармацевтичного ринку Укра1ни: Проблеми 1 перспективи // Л1ки Украши. - 1998. - №
4. - С.48.
♦
УДК: 616.211-008.4/.6:576.113-053.31
Н.Г. Горовенко, З.1. Россоха, С.В. Подольська
РОЛЬ ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОР1В У РОЗВИТКУ РЕСП1РАТОРНОГО ДИСТРЕС-СИНДРОМУ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Нацюнальна медична академ1я п1слядипломно'1 oceimu iM. П.Л.Шупика (ректор-член-кор. АМН Украти, д. мед. н., проф. Ю.В. Вороненко) кафедра медично'1 генетики
Ключовi слова: рестраторний дистрес-синдром, новонароджет, гени, глутатiон-S-трансфераза, GSTT1, GSTM1 Key words: snfant respiratory distress syndrome, newborns, genes, glutathione-S-transferase, GSTT1, GSTM1
Резюме. Изучалась роль генетических факторов наследственной предрасположенности и других факторов риска в развитии респираторного дистресс-синдрома у новорожденных с тяжелой перинатальной патологией. Выявлена ассоциация GSTT1 -делеционного полиморфизма гена глутатион^-трансферазы с развитием РДС. Наличие GSTT1-делецион-ного полиморфизма гена увеличивает риск развития РДС, который значительно возрастает при наличии комбинации GSTT1"-" / GSTM1"-" генотипов. Сочетание генотипов GSTT1"+ " / GSTM1"+ " у новорожденных оказывает протективное действие, снижает риск развития РДС в раннем неонатальном периоде. Морфо-функциональная незрелость новорожденных ассоциирована с развитием РДС. Среди новорожденных с РДС повышена частота диагностированного отека головного мозга и метаболических изменений миокарда.
Summary. It was studied the role of genetic inheritance predisposition and other risk factors in the development of infant respiratory distress syndrome (IRDS) in infants with grave perinatal pathology. It has been detected a significant association of GSTT1 deletion polymorphism of glutathione-S-transferase gene with the development of IRDS. The presence of GSTT1 deletion polymorphism of glutathione-S-transferase gene increases the risk of IRDS development, which rises in combination of GSTT1"-" / GSTM1"-" genotypes. The combination of GSTT1"+ " / GSTM1"+ " genotypes in infants causes protective action, decreases the risk of IRDS development in early neonatal period. Morpho-functional immaturity in newborns is associated with IRDS development. Among IRDS neonates the frequency of diagnosed brain swelling and myocardial metabolic changes is increased.
В останнш час в Укра!ш щорiчно збшь-шуеться питома вага перинатальних захворювань новонароджених. Актуальшсть вивчення перинатально! патологи, причин !! виникнення, виз-начення факторiв ризику зумовлеш не тшьки високою захворювашстю i смертшстю новонароджених, але й появою вторинних змш органiв i систем, якi в подальшому сприяють порушенню адаптивних процешв, патологiчним змiнам у постнатальному морфогенезi i становленнi мета-болiчних функщональних систем дитини [5,7]. Перинатальна патолопя займае перше мiсце в структурi малюково! смертностi, !! рiвень ста-новить 40 %. У структурi ранньо! неонатально! смертностi в Укра!ш провiдне мiсце займае рес-траторний дистрес-синдром (РДС), який визна-чае ранню неонатальну смертнiсть, як у доно-шених, так i у недоношених новонароджених [5,6].
Ураження легень у новонароджених, розвиток РДС у ранньому неонатальному перiодi пов'я-зують з дiею перинатальних факторiв ризику та морфо-функщональною незрiлiстю, яка часто поеднана з внутршньоутробною iнфекцiею, гшо-кшею, iнтранатальною асфiксiею, метаболiчними розладами у плода та новонародженого [3,6,9]. Рашше нами було показано, що генетично зумовлене порушення функцiонування фермен-пв детоксикацп ксенобiотикiв у новонароджених асоцшоване з розвитком у них штранатально! асфшсп, гiпоксично-iшемiчного ураження ЦНС [2]. Виявлеш нами асощацп делецiйного пол> морфiзму генiв глутатiон-S-трансфераз (GSTs) продемонстрували, що механiзми розвитку дослiджених неонатальних сидромiв пов'язанi з дефектним бюсинтезом цих ферментiв, оскiльки GSTs займають важливе мiсце у антиоксидан-тному захист [14,18].
Актуальною i необидною у сучасних умовах стае ощнка взаемодп генiв спадково! схильностi, перинатальних факторiв ризику та несприят-ливих середовищних чинникiв, зокрема бюлопч-них - збудникiв групи TORCH, у виникненш
РДС та шших полiетiологiчних неонатальних синдромiв у плодiв i новонароджених, що i виз-начило мету нашого дослiдження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
При проведенш дослiдження було обстежено 117 новонароджених iз тяжкою перинатальною патологieю, з термшом гестацп 32-40 тижнiв, госпiталiзованих у спецiалiзованi вiддiлення патологи новонароджених УДСЛ „Охматдит" iз пологових будинкiв м.Киева на 3-5 добу шсля народження. У новонароджених iз тяжкою перинатальною патологieю було дiагностовано поед-нання неонатальних синдромiв. Загалом серед 117 новонароджених ктшчш ознаки гшоксично-iшемiчного ураження ЦНС було встановлено у 110 (94 %), рестраторного дистрес-синдрому - у 72 ( 62 %), некротичного ентероколггу - у 67 (57,26 %), неонатально! жовтянищ - у 77 (65,81 %) хворих новонароджених. Перебп раннього неонатального перюду у новонароджених iз тяжкою перинатальною патолопею був усклад-нений також проявами синдрому дизадаптацн серцево-судинно! системи, неспецифiчними проявами внутрiшньоутробного iнфiкування. Перед-часне народження з гестацiйним вшом менше 37 тижнiв мало мюце у 68 новонароджених, 49 новонароджених мали гестацiйний вiк 37-40 тиж-нiв. Клiнiчнi ознаки рестраторного дистрес-синдрому (РДС) було дiагностовано у 72 (62%) новонароджених iз тяжкою перинатальною патолопею (I група), 45 (38%) iз 117 новонароджених iз тяжкою перинатальною патолопею не мали клшчних проявiв РДС (II група). До групи порiвняння увшшли 70 клiнiчно здорових новонароджених, що народились у фiзiологiчних пологах з ощнкою за шкалою Апгар 7-8 балiв у Ки!вському обласному центрi охорони здоров'я матерi та дитини. Цi новонародженi не мали клшчних симптомiв захворювань у ранньому неонатальному перiодi та були виписаш додому на 3-5 добу у задовшьному станi.
Клiнiчнi дiагнози були встановленi лшарями-неонатологами спецiалiзованих вiддiлень, спiв-
роб^никами кафедри неонатологи НМАПО iMe-ш П.Л.Шупика та лiкарями-нeонатологами поло-гового вщдшення з використанням клiнiчних, ш-струментальних та лабораторних мeтодiв до-слiджeнь за показаннями. Для аналiзу впливу перинатальних факторiв ризику на розвиток РДС було проаналiзовано медичну докумeнтацiю.
Матeрiалом для проведення дослщження служила пуповинна кров новонароджених групи порiвняння та пeрифeрiйна кров новонароджених iз тяжкою перинатальною патолопею. Зразки кровi у новонароджених вщбирали у стeрильнi пробiрки закрито! системи „Моноветт" з ЕДТА. Пiсля отримання зразки збериали 24 години при +4°С до видiлeння ДНК, а при необхщносп тривалого збeрiгання - при -20°С (не бiльшe 7 дiб).
У всiх обстежених новонароджених засто-совувалися молeкулярно-гeнeтичнi методи для визначення алельного полiморфiзму GSTT1, GSTM1 гешв глутатiон-S-трансфeрази (GSTs) та для визначення персистенци збудникiв групи TORCH - важливого зовнiшньосeрeдовищного чинника, з впливом якого також пов'язують ви-никнення неонатальних синдромiв.
Видiлeння препара^в ДНК iз кровi новонароджених, амплiфiкацiю та дeтeкцiю збудникiв групи TORCH (Toxoplasma gondii, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Herpes virus I /II типу, Cytomegalovirus) здшснювали з використанням полiмeразноl ланцюгово! реакци (ПЛР) за
стандартною методикою реактивами „Ампль сенс"(Росшський НД1 ешдемюлоги).
Алельний полiморфiзм GSTT1 та GSTM1 гешв GSTs визначали за допомогою мультиплексное' полiмеразно! ланцюгово! реакци. Амплiфiкацiю видшено! ДНК проводили в реакцiйнiй сумiшi за M.Arand, R.Muhlbauer [8].
Амплiфiкованi фрагменти розподiляли з використанням горизонтального електрофорезу в 1,5 % агарозному гелi iз забарвленням бромистим етцщем (рис.). Вiзуалiзацiю та подальше арх> вування отриманих амплiконiв здшснювали за допомогою вщеосистеми „В^ран" (Москва).
Виявлення продукту амплiфiкацi! розмiром 215 п.н. (рис.) свщчило про наявнють нормального (функцiонального) алеля гена GSTМ1 в гомозиготному чи гетерозиготному сташ (зраз-ки:4,5,6,7,8,12,13,14), генотип особи позначався як GSTМ1 „ + ". Виявлення продукпв амплiфi-кацп розмiром 480 п.н. свщчило про наявнiсть функцюнального алеля гена GSTT1 в гомозиготному чи гетерозиготному сташ, генотип особи позначався як GSTT1„ + "(зразки: 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14). Гомозиготному стану мутан-тного (делецшного) алеля у особи („нульовому генотипу") вщповщала вщсутшсть вщповщних амплiфiкатiв, що свiдчило про наявнiсть гено-типiв GSTT1 „-" (зразки:2,9) та GSTM1 „-" (зразки: 1,2,3,9,10,11).Подвiйна делещя генiв GSTT1, GSTМ1 („нульовий генотип") була виз-начена при вщсутносп обох продуктiв ампл> фшаци (зразки: 2,9).
12 3 4 5 6 7 8
4SÜ п.н 36CI П.и
Електрофорез у 1,5% агарозному гель Зразки:1,10,11- GSTT1„+"/ GSTM1„-"; 2,9- GSTT1„-"/ GSTM1„-";4,5,6,7,8,12,13,14-GSTT1„+"/ GSTM1„+";15-MapKep молекулярноТ ваги
Статистичний анало одержаних результат проводили з використанням стандартних критерий xi-квадрат (%2) з поправкою Йетса за допо-могою електронних таблиць MS Excel. Розра-xунковi формули робочого листа Excel були запрограмоваш згiдно з рекомендацiями Ба-6i4 П.Н., Лапач С.Н., Чубенко А.В.[1]. Вщно-шення шансiв (Odds Ratio (OR)) та довiрчi ш-тервали розраховували з використанням про-грами Epi Info 6.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
У новонароджених I групи, на вщмшу вщ новонароджених групи порiвняння, було вста-новлено вiрогiдне збiльшення частоти GSTT1-делецшного полiморфiзму (х2 =8.16, р<0,01) (табл. 1.), i вiрогiдне шдвищення частоти поед-нання генотипiв GSTT1"-" / GSTM1"-" (х2 =8.18, P<0.01) (табл. 2.). Показник OR свщчив, що у
хворих новонароджених (OR=3.6052 (95% CI:1.5385 - 8.4484)) ризик виникнення РДС у ранньому неонатальному перiодi збiльшувався у 3 рази при наявносп GSTT1"-" генотипу у новонароджених i у 8 разiв - при наявносп поед-нання генотипiв GSTT1"-" / GSTM1"-" - (OR = 8.2069 (95%CI: 1.7905-37.6168)).
При проведенш порiвняння частот алельного полiморфiзму генiв GSTs (табл. 1.) у новонароджених I та II групи було виявлено тенденщю до шдвищення частоти GSTT1 -делецшного полiмор-фiзму у новонароджених I групи. У новонароджених II групи спостерпалася тенденщя до зменшення частоти GSTM1-делещйного полiмор-фiзму. У новонароджених I групи при порiвняннi з II групою спостерпалася тенденщя до збшь-шення частоти поеднання генотипiв (табл. 2.) GSTT1"-" / GSTM1"-".
Таблиця 1
Частоти GSTT1 i GSTM1 генотишв у хворих новонароджених та у rpyni пор1вняння
Групи новонароджених Частоти генотипш по гену GSTT1 Частоти генотип1в по гену GSTM1
n GSTT1"-" GSTT1"+" GSTM1"-" GSTM1"+"
n | % n | % n | % n | %
Iгрупа 72 25 34,72* 47 65,28 36 50,00 36 50,00
II група 45 10 22,22 35 77,78 15 33,33 30 66,67
група пор1вняння 70 9 12,86 61 87,14 32 45,71 38 54,29
Як видно з таблиц 2, частота поеднання генотипiв GSTT1"+" / GSШl"+" (х2 = 5.09, р<0,05) була вiрогiдно меншою серед новонароджених I групи при порiвняннi з новона-родженими II групи. Показник OR засвiдчив, що це поеднання можна розглядати як протективне до розвитку РДС у новонароджених iз перинатальною патолопею (OR = 0.3887 (95% СГ0.1809 - 0.8354)). Серед новонароджених II групи у порiвняннi зi здоровими новонародже-ними була вiрогiдно зменшена частота поеднання генотишв GSTT1"+" /GSTM1"-" (х2 =5.41, Р<0.05). Поеднання генотипiв GSTT1"+" / GSTM1"-" можливо е протективним (OR = 0.3333 (95% СГ0.1396 - 0.7959)) до виникнення шших неонатальних синдромiв, а саме: гшоксично-ше-мiчного ураження ЦНС, некротичного ентероко-лiту, неонатально! жовтяницi, що потребуе окре-мих дослщжень.
Виявленi у нашому дослщженш асоцiацi! свiдчать про генетичну схильшсть новонарод-
жених з GSTT1"-" генотипом i поеднанням генотишв GSTT1"-" / GSTM1"-" до появи РДС у ранньому неонатальному перюдг При наявносп делецшного полiморфiзму гешв GSTs у плодiв пiдвищуеться ризик фетального дистресу в антенатальному перюд^ що вщповщае роботам, в яких було виявлено асощащю делецiйного полiморфiзму iз затримкою внутршньоутроб-ного розвитку плодiв зi зменшенням маси тiла до термiну гестацiï [2,12,16] та з розвитком морфо-функцiональноï незрiлостi легень у дней молод-шого вiку [10,13,17,20]. Зниження антиоксидант-ного потенцiалу у плодiв iз мутантними алелями гешв GSTs може сприяти також значному зни-женню адаптивних можливостей новонародже-ного в пологах, свщченням чого стали вста-новленi асощацп делецiйного полiморфiзму гену GSTT1, а також поеднання делецшного полiмор-фiзму генiв GSTT1 та GSTM1 з розвитком штра-натальноï асфiксiï [2]. Як було продемонстровано при проведенш цього дослщження, ризик роз-
витку РДС також змшюеться в залежност вщ генетично зумовлених особливостей функщону-вання метаболiчних систем у плодiв та новона-роджених.
У ранньому неонатальному перiодi, коли вщ-буваеться респiраторно-гемодинамiчна адаптацiя новонароджених до постнатальних умов, деком-пенсований оксидантний стрес розглядають як один iз найважливших чинникiв у механiзмах розвитку первинного та вторинного порушення
легенево! сурфактантно! системи, надмiрного або недостатнього дихального об'ему, шдвищенно! проникностi альвеолярних каmлярiв [9]. У мета-болiзмi шкщливих сполук, якi надмiрно утворю-ються внаслiдок декомпенсованого оксидантного стресу, важливе мюце займають глутатюн^-трансферази (GSTs), ферменти друго! фази детоксикаци ксенобютиюв та шкiдливих сполук, у тому чи^ ендогенного походження [13,14,18].
Таблиця 2
Розподш поеднання алел1в гешв глутатiон-S-трансферази Т1 1 М1 у хворих новонароджених та у груш пор1вняння
Групи новонароджених
^ТТ1"+" / а$ТТ1"+" / 08ТТ1"-" / 08ТТ1"-" /
п 08ТЫ1"+" ОЯТЫГ-" 08ТЫ1"+" 08ТЫ1"-"
п | % п | % п | % п | %
I група 72 25 34,72*
II група 45 26 57.77 група поршняння 70 31 44,28
22 30,55 11 15,27 14 19,44*
9 20,00* 4 8,80 6 13,33
30 42,86 7 10,00 2 2,86
При дослщженш ролi глутатiонтрансферази М1 [10,13,17] у виникненш та перебiгу брон-хiально! астми у дiтей було з'ясовано, що ранне виникнення захворювання пов'язане з ОБТМ1"-" генотипом дтей та активним або пасивним палшням матерiв пiд час вагiтностi. У вище-згаданих та iншому дослiдженнi [20] зверталася увага на асоцiацiю цього генотипу з морфо-функцiональною незршстю легень у дiтей мо-лодшого вiку, зниженнями параметрiв зовшш-нього дихання та недостатнiм дихальним об'е-мом, причому цi змiни продовжували зберiгатися до молодшого шкiльного вшу i сприяли в подальшому розвитку бронхiально! астми та бронхолегенево! патологи у дггей. Таким чином, спадково зумовлене недостатне функцiонування антиоксидантно! системи (АОС), дефщит речо-вин, що виводять вшьш радикали (вiтамiн Е, глутатюн, церулоплазмiн), пiдвищують чутли-вють легенево! тканини плодiв, новонароджених до ди токсичних сполук та шкщливих ендо-генних метаболiтiв на раншх етапах онтогенезу, сприяють розвитку функщональних розладiв i захворювань легень у дтей молодшого вiку. Зокрема продемонстровано, що надмiрний рiвень шкiдливих речовин екзогенного походження впливае на виникнення i розвиток порушень легенево! системи у дггей. Так, забруднення мюького повiтря значно знижувало функщо-нальш параметри зовнiшнього дихання у дтей [11]. Було показано його генотоксичний вплив i встановлено, що тдвищене забруднення мюь-
кого повiтря також асоцшоване з затримкою внутрiшньоутробного розвитку плодiв зi змен-шенням маси тша до термiну гестацi! [15,19]. Отже, можна висловити припущення, що на де-компенсащю оксидантного потенцiалу у плодiв та новонароджених i розвиток РДС можуть впливати також i рiзноманiтнi шкiдливi чинники екзогенного походження, вплив яких на дитину реалiзуеться в залежносп вiд генетично зумовлених особливостей функщонування !! метабо-лiчних систем.
Окремими авторами iзольовану генерацiю ак-тивованих форм кисню з окисною модифiкацiею бiлкiв i порушення легеневого гомеостазу при критичних станах у новонароджених, у тому чи^ i при розвитку РДС, було розглянуто як синдром «метаболiчно! штоксикаци» легень [3]. У нашому дослiдженнi електрокардiографiчнi ознаки метаболiчних порушень мiокарда було встановлено у 32 (44,44 %) хворих I групи. Серед хворих II групи метаболiчнi порушення мюкарда було дiагностовано у 9 (20 %) новонароджених. Тобто, у хворих iз РДС була вiрогiдно тдвищена частота метаболiчних порушень мiокарда (х2 =6.24, р<0,05), i таким чином «метаболiчна што-ксикацiя» легень супроводжувалася ютотними метаболiчними змiнами мiокарда. У 25 (34,72 %) хворих I групи на вщмшу вщ 4 (8,8 %) хворих II групи була вiрогiдно тдвищена частота шд-твердженого шструментальними методами на-бряку головного мозку (х2 =8.58, р<0,01). Таким чином, метаболiчнi розлади у хворих iз РДС
поеднувалися з ураженням нервово! системи.
Пiд час аналiзу енопатогенетичних чинникiв i факторiв ризику виникнення РДС у новонарод-жених було проведено ствставлення отриманих даних серед хворих I та II груп (табл. 3). У матерiв новонароджених I групи була тенденцiя до збшьшення частоти прееклампсi!, анемi! ваптних рiзного ступеня, хронiчно! фетопла-центарно! недостатностi, екстрагенiтально! пато-логi! та !! загострення пiд час ваптносп. Матерi новонароджених I групи мали тдвищену частоту ГРВ1 шд час ваптносп. У хворих I групи була вiрогiдно пiдвищена частота морфо-функщо-нально! незрiлостi (х2 =6.87, р<0,01), також була тенденцiя до збшьшення частоти фетопатш: хро-нiчно! внутршньоутробно! гiпоксi!, затримки внутрiшньоутробного розвитку, пренатально! гiпотрофi!.
Вплив внутрiшньоутробного iнфiкування на
вщхилення у функцiонуваннi антиоксидантно! системи з штенсифшащею процесiв перекисного окиснення лiпiдiв обговорювався у роботi [4], було зазначено, що цей фактор обмежуе резервно-адаптацiйнi можливостi новонароджених, сприяе розвитку у них мембранно-деструк-тивних процесiв. При дослiдженнi нами частоти TORCH-шфшування у обстежених групах (табл. 3) було виявлено тенденщю до пiдвищення частоти TORCH-iнфiкування, змшаного шф> кування збудниками групи TORCH, шфшування Chlamydia trachomatis та CMV у хворих I групи. А частота внутршньоутробного iнфiкування збудниками HSV I/II типiв у них була вiрогiдно зменшена, що, можливо, пов'язано з меншим значенням iнфiкування цими збудниками для розвитку РДС у новонароджених (%2 =7.21, р<0,01).
Таблиця 3
Антенатальн1 та перинатальн1 фактори ризику виникнення у новонароджених РДС
Дослвджуван1 етюпатогенетичт чинники Новонароджен1 I групи, n=72 Новонароджен1 II групи, n=45
n % n %
стать чолов1ча
стать жшоча
гестози ваптних
загроза переривання ваг1тност1
прееклампс1я
ХФПН
анем1я ваг1тних ГРВ1ваптних екстрагеттальна патолог1я загострення екстраген1тально1 патологи патолог1чн1 пологи
ускладнений акушерсько-гшеколог1чний анамнез
хротчна внутр1шньоутробна г1покс1я
затримка внутр1шньоутробного розвитку
пренатальна г1потроф1я
морфо-функщональна незр1л1сть
TORCH-iнфiкування, загалом (ПЛР) в тому числ1: Toxoplasma gondii
Chlamydia trachomatis
Mycoplasma hominis
HSV I/II
CMV
зм1шане TORCH-iнфiкування
39 54,17 27 60,00
33 45,83 18 40,00
15 20,83 13 28,88
24 33,33 17 37,37
22 30,55 9 20,00
9 12,50 2 4,40
26 36,11 9 20,00
23 31,94 7 15,55
30 41,66 14 31,11
7 9,70 2 4,40
46 63,88 16 35,55
39 54,16 26 55,55
30 41,66 13 28,88
35 48,61 14 35,55
35 48,61 15 37,77
31 43,05* 8 17,77
47 65,27 27 60,00
26 36,11 10 22,22
22 30,55 6 13,33
12 16,66 9 20,00
7 9,70 14 31,11*
4 5,50 1 2,20
21 29,16 11 24,44
Загалом отримаш нами даш демонструють, що в основi розвитку РДС у новонароджених важливе мiсце займають саме генетичш фактори. Спадково зумовленi вщмшносп у механiзмах функцiонування фетальних метаболiчних систем детоксикацi! шкiдливих екзогенних сполук та ендогенних метаболiтiв впливають на розвиток морфо-функщонально! незрiлостi в антенатальному перiодi i на зниження адаптацiйних мож-ливостей новонароджених у ранньому неона-тальному перiодi iз розвитком метаболiчних роз-ладiв, яю поглиблюються ураженням серцево-судинно! i нервово! систем. Подальше вивчення спадково зумовлених вiдмiнностей у функщо-нуванш метаболiчних систем плодiв та новонароджених дозволить розробити новi тдходи до прогнозування розвитку РДС, метаболiчних роз-лад iв, пов'язаних з ураженням шших систем, а також розробити iндивiдуальнi схеми профь лактики i лiкування.
Автори висловлюють щиру подяку головному лiкарю УДСЛ «Охматдит» Гладушу Ю.1., головному лiкарю Ки!всько! обласно! клiнiчно! лiкарнi Журавльовiй Л.А., завщуючому кафедрою акушерства, гшекологи та перинаталогi! НМАПО iменi П.Л. Шупика професору Вдови-ченко Ю.П., завiдуючiй кафедрою неонатологi!
НМАПО ÎMem П.Л. Шупика професору Шунь-ко G.G., сшвробггаикам кафедри неонатологiï НМАПО, сшвробггаикам неонатологiчних вщ-дiлень за надану можливють i сприяння у про-веденнi дослiджень.
ВИСНОВКИ
1. Генетично детермiнованi особливостi функ-цюнування метаболiчних систем у новонароджених, як зумовленi наявнiстю нефункцiональних алелiв генiв GSTs та ïx поеднання, асоцiйованi з пiдвищеною сxильнiстю новонароджених до розвитку РДС у ранньому неонатальному перюдг
2. Ризик розвитку РДС у новонароджених змшюеться в залежносп вiд генотипу новонароджених, шдвищуеться при наявностi нефунк-цiонального алеля гену GSTT1, значно зростае при наявност поеднання нефункцюнальних але-лiв генiв GSTT1 та GSTM1.
3. Наявнють поеднання функцюнальних але-лiв генiв GSTs у новонароджених мае протектив-ний вплив до розвитку РДС.
4. Метаболiчнi розлади у новонароджених iз РДС, як виникають внаслiдок наявност нефун-кцiональниx алелiв генiв GSTs, сприяють розвитку у них уражень серцево-судинноï i нервовоï систем.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бабич П.Н., Чубенко А.В., Лапач С.Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение второе. Применение критерия хи-квадрат // Укр. мед. часо-пис.-2003.- № 4(32).-С.138-144.
2. Горовенко Н.Г., Подольська С.В., Россоха З.1. Генетичш маркери тдвищено1 схильносп новонароджених до виникнення ускладнень у ранньому неонатальному перюд1 // Сучасна пед1атр1я.-2006.-№2(11).-С.172-176.
3. Перебп рестраторного дистрес-синдрому в недоношених новонароджених на фош терапп ам-броксолом / Добрянський Д.О., Борисюк О.П., Новикова О.В. та ш. // Пед1атр1я, акушерство та пнеко-лопя.-2005.-№ 3.-С.27-34.
4. См1ян 1.С., Волков К.С., Павлишин Г.А. Пери-натальш iнфекцiï' у новонароджених: роль перокси-дацп лшщв та антиоксидантний захист // Соврем. педиатрия.-2005.- №4(9).-С.115-118.
5. Шунько G.G. Фактори перинатального ризику i актуальш питання сучасно1 неонатологи // Медич-ний всесвгг. - 2002. - Т.2, № 1-2. - С.106-110.
6. Шунько G.G., Кончаковська Т. В. Рестра-торний дистрес-синдром новонароджених: проблеми та перспективи профшактики i лисування з позицш доказово1 медицини // Мистецтво лшування. - 2005.-№2.-С.50-53.
7. Шунько G.G., Лакша О.Т. Проблема перина-
тальних iнфекцiй у сучаснш неонатологй' // Нова медицина. - 2002.-№1.-С.30-35.
8. A Multiplex Polymerase Chain Reaction Protocol for the Simultaneous Analysis of the Glutathione S-Transferase GSTM11 and GSTT1 Polymorphisms / Arand M., Muhlbauer R., Hengstler J. et al. // Analytical Biochemistry .-1996.- Vol. 236.- P.184-186.
9. A randomized, controlled trial of oral and intramuscular dexamethasone in the prevention of neonatal respiratory distress syndrome / Egerman R.S., Mercer B.M., Doss J.L., Sibai B.M. // Am. J.Obstet. Gynecol.- 1998.- Vol.179.- P. 1102-1103.
10. A theoretical basis for investigating ambient air pollution and children's respiratory health / Gilliland F., McConnell R., Peters J. et al. // Environ. Health Perspect. - 1999. - Vol. 107.-P.403-407.
11. A study of twelve Southern California communities with differing levels and types of air pollution: I. Prevalence of respiratory morbidity / Peters J., Avol E., Navidi W. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 1999. -Vol. 159.-P.760-767.
12. Adverse reproductive outcomes from exposure to environmental mutagens / Sram R.J., Binkova B., Rossner P. et al. // Mutation Research. - 1999. - Vol. 428.- P.203-215.
13. Effects of Glutathione-S-Transferase M1, T1, and P1 on Childhood Lung Function Growth / Gilliland F., Gauderman W., Vora H., Rappaport E., Dubeau L. // Am.
J. Resp. Criti. Care Med. - 2002. - Vol. 166.-P.710-716.
14. Expression and Developmental Profile of Antioxidant Enzymes in Human Lung and Liver / Asikainen T.M., Raivio K.O., Saksela M., Kinnula V.L. // Am. J.Resp.Cell Mol.Biol. - 1998. - N 6.-P.942-949.
15. Georgiadis P., Kyrtopoulos S.A. Molecular epidemiological approaches to the study of the genotoxic effects of urban air pollution // Mutation Research. -1999.- Vol. 428.- P.91-98.
16. Impact of genetic polymorphisms on birth weight / Sram R.J , Dejmek J., Binkova B. et al. // Epidemiology. - 2005. - N 9. - P.126-132.
17. Material smoking during pregnancy, environmental tobacco smoke exposure and children lung fun-
ction / Gilliland F., Berhane K., McConnell R. et al. // Thorax.-2000.- Vol. 55.-P.271-276.
18. Mates J., Perez-Gomez C., Nunez de Casrto I. Antioxidant enzymes and human diseases // Clin. Biochem.-1999.- Vol. 32.-P.595-603.
19. Pluth J.M., Ramsey M.I., Tucker J.D. Role of maternal and newborn genotypes on newborn chromosome aberration freguencies // Mutation Research. -2000.- Vol. 465.- P.101-111.
20. Predictors of repeated wheeze in the first years of life: the relative roles of cockroach, birth weight, acute lower respiratory illness, and maternal smoking / Gold D., Burge H., Carey V. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care Med.-1999.- Vol. 160.-P.227-236.
♦
УДК: 618.51:616-089.844 Д.А. Худоярова
АНОМАЛИИ РАЗВИТИЯ ЖЕНСКИХ ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ И ПУТИ ИХ КОРРЕКЦИИ
Самаркандский медицинский институт
кафедра акушерства и гинекологии педиатрического факультета
(зав. - д.мед.н., проф. Б.Б. Негмаджанов)
Узбекистан
Ключовi слова: аномали розвитку жiночих статевих органiв, вагтопластика 3ycmpi4HUMU шматками, статева адаптацiя Key words: anomalies of development of female genitals, vaginoplasties with grafts, sexual adaptation
Резюме. Вивчена частота поротв розвитку матки i nixeu у дтей i тдлтюв. Проаналiзованi чинники ризику виникнення nopoKie гешталш, як мали найбтьше значення. Виявленi oсoбливoстi клiнiчнoгo перебiey захворювання залежно eid патологИ. Приведет мoжливi методи xi-pуpгiчнoгo лкування, описана ефективтсть, функцioнальнi i кoсметичнi результати розроблених реконструктивно-пластичних операцш. Summary. Frequency of defects of uterus and vagina development in children and teenagers was studied. The risk factors of origin of genitals defects having the most importance are analyzed. The peculirities of clinical course which depends on pathology are revealed. Possible methods of surgical intervention are listed, efficacy, functional and cosmetic results of the developed restorative-plastic operations are described.
Проблема лечения аномалий развития женских половых органов постоянно находится в центре внимания врачей, поскольку эта патология вызывает разнообразные нарушения менструальной и репродуктивной системы, а также нередко является фактором, приводящим к суицидальным попыткам в связи с дезориентацией личности в обществе.
Частота аномалий гениталий колеблется от 14% до 8,4% всех врожденных аномалий [4, 6]. Необходимость ранней коррекции пороков раз-
вития органов репродуктивной системы становится общепринятой. В основе коррекции лежат показания, которые требуют условий для оттока менструальной крови, психосоциальные показания и необходимость создания соответствия строения гениталий полу воспитания, гражданскому полу.
Откладывание реконструктивных операций на более поздний период приводит к таким тяжелым осложнениям, как эндометриоз, гемато-кольпос, гематометра, гемоперитонеум и их
