CC BY
20
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.12.-005.4:616.12-073.7]-089 Аксьонов 6.В.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ ЕНДОТЕЛ1Ю У ПАЦ16НТ1В З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПРИ ПРОВЕДЕНН1 1НТЕРВЕНЦ1ЙНИХ ПРОЦЕДУР
Нацiональний шститут серцево-судинноУ xipypriï iM. М.М. Амосова НАМН Украши, м. Кив
Робота присвячена досл'дженню функцюнального стану ендотелю у пац1ент1в з ¡шем1чною хворобою серця (1ХС) при проведенн ¡нтервенц1йних процедур. В групу досл'дження ув'шшло 100 пац1ент1в (основна група - 78 пац1ент1в, контрольна група - 22 патента). В основну групу ув1йшли хворi з 1ХС, вком вiд 58 до 72 рок'т (52 чоловтв i 26 жнок), яким проводилися дiагностичнi та лкувальн \н-тервенцiйнi процедури з приводу дано)' патологи. Гоупа контролю була представлена практично здоровими донорами кров у вiцi в'д 25 до 37 рок'в (12 чоловтв i 10 ж/'нок). На момент госп'тал'зац'й вс> хвор> основно)'групи мали III - IV ф.к. по NYHA: 46 пацiентiв (58,97%) мали III ф.к. по NYHA, 32 патента (41,03%) мали IV ф.к. по NYHA. По Канадськй класиф'каци стенокард'й mi па^енти розподлялися в такий спосб: II ф.к. - 43 патента (55,1%), III ф.к. - 35 пацiентiв (44,9%). Кр'м рутинно)' реестрацн показниюв клiнiчного стану пацiентiв, ц/льове обстеження включало визначення функ^онального стану ендотелю (рiвень нiтратiв у плазмi та еритроцитах, зм/'ст L-аргiнiну, к'1-лькють десквамованих ендотелiоцiтiв (ДЕ) в плазмi кровi). Отриманi дан св'дчать, що у пацiентiв з 1ХС спостергалася виражена ендотелiальна дисфунк^я, про що с&дчили показники нижчого р'тня NO3 i L-аргiнiну на тлi бльш високого числа ДЕ в пор1внянн1' з групою контролю. У пацiентiв з не-стабльною стенокард'ею р'вень ендотел'ально)' дисфункцн був бльш вираженим, порiвняно з патентами зi стаб'тьною стенокард'ею, що виражалося в зниженнi р'вня NO3, показник'т L-аргiнiну i пд-вищеному числ'1 ДЕ. Змiни вищевказаних показник'т ендотел'ально)' дисфункци безпосередньо зале-жали як в 'д юлько^ уражених коронарних артерiй, так i в 'д ступеня виявленого стенозу. K"^4GBi слова: ioieMi4i-ia хвороба серця, ускладнення Ытервенцмних процедур, дисфунга^я ендотелю.
Дана робота е фрагментом НДР «Система забезпечення безпеки при рентгенендоваскулярних втручаннях у хворих на 1ХС», № держ. реестрацП 0114U006459.
Вступ
Провщне мюце серед причин смертност населения займають захворювання системи кро-вооб^у, серед яких провщне мюце належить iшeмiчнiй хворобi серця (1ХС), яка стала найб^ льшою загрозою для здоров'я населення в усьому свт [5].
Так, у кражах з високим рiвнeм доходу вщ 1ХС щорiчно помирае 1 млн. 420 тисяч оаб [7], а витрати на лкування цього захворювання ттьки в США становлять 165,4 млн. долaрiв [5].
За оцшками АмериканськоТ кардюлопчноТ асо^ацм в США у 17,6 млн. оаб дiaгностовaно 1ХС, з них 0,2 млн. мають стабтьну стенокардш напруги, а 8,5 млн. - перенесли гострий шфаркт мюкарда [8].
Укра'ша посщае одне з перших мюць в бвроп за показниками смертност вщ хвороб системи кровооб^у (у тому чи^ й 1ХС) (459,48 на 100 000 населення), як ютотно перевищують анало-пчж показники у Франци (30,08 на 100 000 населення), Ымеччиш (75,09 на 100 000 населення), Польщi (88,37 на 100 000 населення), Великоб-ритани (76,11 на 100 000 населення) [2].
Лкування подiбного контингенту хворих перед-
бачае своечасне проведення реваскуляризацп' мн окарда (стентування, аортокоронарне шунтування) i оптимальну медикаментозну терапю
Однак незважаючи на впровадження нових технологш i методик в штервенцшнш терапи 1ХС, використання сучасних стенпв i балошв, розро-бкою високоефективних мeтодiв фармаколопч-ноТ пщтримки процедури, уточненням показань до ïï проведення та накопиченням досвщу фах^ в^в, вщсоток дрiбних i великих препроцедура-льних ускладнень при проведены коронарних ангюпластик складае 3,9% i 10,4% вщповщно [3].
Згщно з даними Е.1. Авакян, при проведены н тервенцшних коронарних процедур синдром коро-нарноТ вазоконстрикцп' дiaгностyеться в середньо-му у 1% - 5% па^енпв [1]. В роботах J.W. Kim i ствавт. вказуеться, що це ускладнення спостерн гаеться в 15% випадках [4]. До того ж, незважаючи на значне симптоматичне полтшення, пюля реваскуляризацп' мюкарда при використанн черезшкн рно'1' транслюмнальноГ балонноТ ангюпластики, е певний ризик ускладнень протягом перших 6 мю. пюля проведено!' процедури.
Останшм часом серйозну увагу при вивченн патогенезу ускладнень пюля проведення агю-
графiчних процедур придтяеться дисфункци' ендотелш як найбiльш раннiй фазi ушкодження судинно''' стiнки i вплив цього чинника на довго-CTpoKOBi кл^чш результати [6].
А як показуе у сво'х роботах K. Wang i сш-вавт., ендотелiальна дисфунк^я - незалежний предиктор розвитку рестенозiв пiсля штервен-цiйних втручань у пафенпв з 1ХС [9].
Даш факти диктують необхiднiсть подальшо-го вивчення и вдосконалення методик лкування та профтактики ускладнень, що виникають шс-ля iнтервенцiйних втручань.
Мета до^дження
Метою дано' роботи було дослщження функ-цiонального стану ендотелш у пацiентiв з шем^ чною хворобою серця при проведеннi штервен-цiйних процедур.
Об'ект i методи дослщження
В основну групу дослщження увшшло 78 па-цiентiв з 1ХС (52 чоловiки i 26 жшок), яким на базi рентген-ангiографiчного вiддiлення Нацюналь-ного iнституту серцево-судинно' хiрургiï iM. М.М. Амосова НАМН Укра'ни проводилися дiагности-чнi та лкувальш iнтервенцiйнi процедури з приводу дано' патологи.
Група контролю була представлена 22 практично здоровими донорами кровi у вiцi вщ 25 до 37 ромв (12 чоловiкiв i 10 жшок).
Вк пацiентiв коливався вiд 58 до 72 рош (в середньому 66,96±1,81 рокiв). Середня вага становила 86,5±1,44 (вiд 67 до 102 кг).
На момент госпiталiзацiï вс хворi основно' групи мали III - IV ф.к. по NYHA: 46 па^ен^в
(58,97%) мали III ф.к. по NYHA, 32 патента (41,03%) мали IV ф.к. по NYHA. По Канадськш класифкаци стенокарди цi пaцiенти рoзпoдiлялиcя в такий cnoci6: II ф.к. - 43 патента (55,1%), III ф.к. - 35 па^енпв (44,9%).
Bei па^енти були обстеженi згiдно з протоколом, прийнятим в Н1ССХ iM. М.М. Амосова НАМН Укра'ши для дано! категори хворих.
^м рутинно' реестраци показникiв клiнiчного стану па^енлв, якi використовуються у па^енпв з 1ХС, цiльове обстеження включало визначення функцюнального стану ендотелiю.
Ендотелiальну функцiю оцiнювали за рiвнем штра^в у плазмi та еритроцитах (потенцюмет-ричний метод), змiстом L-аргiнiну (метод тонко-шаровоТ хроматограф^) i ктькютю десквамова-них ендотелiоцiтiв в плазмi кровi (за методом J. Hladovec).
Показники ендотелiальноl функци визначали в артерiальнiй кровi, отриманiй шляхом пункци стегново' артери безпосередньо перед штерве-нцiйним втручанням.
У групi контролю показники ендотелiальноl функци визначали у венознш кровi, взятiй з лк-тьовоТ вени.
Аналiз отриманих результат проводився на персональному комп'ютерi з використанням при-кладних програм «Ехсе1 2007» i «Statistica 6».
Результати дослщжень та 1х обговорення
Результати, отримаш при дослiдженнi функци ендотелш у хворих з 1ХС i групою контролю, представленi в табл.1.
Таблиця 1
• ендотелiальноí дисфункцП'у хворих з 1ХС i в груп контролю
Пацiенти з 1ХС Контроль
Показники = ) (П = 22)
М±т (Д1) М±т (Д1)
NO3- у еритроцитах (ммоль/л) 0,82±0,281 (0,53-1,08) 1,34±0,11 (1,21-1,49)
NO3- у плазмi (ммоль/л) 1,47±0,511 (0,96-1,98) 1,98±0,13 (1,86-2,15)
L-арпнш (мкмоль/л) 1,57±0,451 (1,12-2,02) 3,17±0,29 (2,87-3,47)
ДЕ (кл/мкл) 1,87±0,881 (0,97-2,77) 0,71±0,11 (0,36-0,83)
Примтка: ДЕ - десквамован ендотелюцити, Д1 - 95% doeip4uü iнтервал;
1 -р<0,01 у порiвняннi з eidnoeidHUMU показниками групи контролю.
Як видно з наведеноТ таблиц 1, piBeHb NO3- в еритроцитах у па^енлв з 1ХС був на 38,8±2,8% нижче в порiвняннi з вщповщними показниками, як визначалися в rpyni контролю.
Подiбна тенденцiя спостер^алася i при ви-значеннi NO3- в плазмi дослiджуваних пацieнтiв: у груш хворих з 1ХС, вш був на 25,8±1,4% менше аналогiчних показникiв, зафiксованих у груш об-стежених без 1ХС (табл. 1).
Рiвень L-аргiнiну був на 50,5±2,5% вище в контрольна групi, нiж у групi спостереження (р <0,01) (табл. 1).
Число десквамованих ендотелюци^в в плаз-мi було нижче на 62,03±3,7% у па^ен^в групи контролю в порiвняннi з хворими 1ХС (р<0,01) (табл.1).
Таким чином, змши показникiв штра^в в пла-змi та еритроцитах, рiвня L-аргiнiну та десквамованих ендотелюцилв в плазмi в па^енлв з 1ХС, свiдчать про наявнють ендотелiальноТ дисфункци у подiбноТ категори хворих.
Результати дослiдження маркерiв ендотелiа-льноТ дисфункци в залежност вiд клiнiчноТ фор-ми 1ХС представленi в табл. 2.
Таблиця 2
Маркери ендоmепiапьноí дисфункцП в залежностi вiд кпiнiчноT форми 1ХС
Показники Стабiльна стенокардiя (п = 43) Нестабтьна стенокардiя (п = 35)
М±т (Д1) М±т (Д1)
N03 в еритроцитах (ммоль/л) 1,08±0,171 (0,90-1,25) 0,72±0,09 (0,61-0,83)
N03 у плазмi (ммоль/л) 1,91±0,081 (1,82-1,98) 1,28±0,12 (1,12-1,41)
1_-арпшн (мкмоль/л) 1,89±0,121 (1,74-2,03) 1,32±0,07 (1,13-1,42)
ДЕ (кл/мкл) 1,12±0,141 (0,97-1,28) 1,98±0,17 (1,79-2,16)
Примтка: ДЕ - десквамоваш ендотелоцити, Д1 - 95% довiрчий iнтервал;
1 -р<0,01 у порiвняннi з вiдповiдними показниками групи контролю.
Рiвень N03 в еритроцитах i в плазмi у па^ен-^в з нестабтьною стенокардiею був вщповщно на 33,3±3,15% i 32,98±1,19% менше в порiвняннi з аналогiчними показниками, зафiксованими у хворих зi стабiльною стенокардiею (табл. 2).
Показники вмiсту L-аргiнiну також були стати-стично менше у па^енпв з нестабiльною стено-кардiею по вiдношенню до вiдповiдних показни-кiв групи хворих зi стабтьною стенокардiею в середньому на 30,2±2,4% (табл. 2).
Кiлькiсть десквамованих ендотелюцилв в плазмi кровi була значимо нижча у хворих зi стабтьною стенокардiею в порiвняннi з аналоп-
чними показниками, якi визначалися у хворих з нестабтьною стенокардiею в середньому на 43,4±2,3% (табл. 2).
При дослiдженнi маркерiв ендотелiальноТ ди-сфункци в залежностi вiд ступеня стенозування «симптомзв'язанноТ» артери було виявлено, що рiвень N03- в еритроцитах при повнш оклюзiТ ко-ронарноТ артерiТ (КА) становив 0,64±0,07 ммоль/л, що на 15,8±1,6% було менше в порiв-няннi з аналопчними значеннями при стенозi КА
бтьше 75% i на 40,7±3,6% - щодо показнимв
при оклюзiТ КА вщ 50% до 75% (табл. 3).
Таблиця 3
Маркери ендотепiапьноí дисфункцП в запежностi вiд ступеня ураження коронарного русла
Показники Стеноз КА вщ 50% до 75% (п = 41) Стеноз КА > 75% (п = 20) Повна окпюзiя КА (п = 17)
М±т М±т М±т
N03 в еритроцитах (ммоль/л) 1,08±0,171,2 0,76±0,091 0,64±0,072
N03 у плазмi (ммоль/л) 1,71 ±0,142 1,28±0,13 1,02±0,112
1_-арпнш (мкмоль/л) 1,79±0,122 1,48±0,11 1,28±0,152
ДЕ (кл/мкл) 1,44±0,161,2 2,65±0,151 2,76±0,172
Примтка: ДЕ -десквамированi ендотелоцити; КА -коронарна артерiя; 1,2-р<0,01.
Рiвень N0з- в плазмi па^ен^в з повною оклюзiею КА так само був знижений щодо зна-
чень двох шших груп: на 20,3±1,4% - по вщно-шенню до показникiв, ям фiксувалися у пацiентiв з оклюзiею КА>75% i на 40,4±1,6% - у порiвняннi з групою, де стеноз КА визначався в межах вщ 50% до 75% (табл. 3).
Аналопчна тенденцiя спостер^алася i при аналiзi рiвня L-аргiнiну в кровi дослiджуваних пацiентiв (табл. 3). Так, при повнш оклюзи КА даний показник складав 1,28±0,15 мкмоль/л, що на 13,5±1,3% було менше вщповщних значень
при стенозi КА понад 75% i на 28,5±2,6% - щодо показникiв L-аргiнiну, якi рееструвалися при сте-нозi КА вiд 50% до 75% (табл. 3).
Ктьмсть десквамованих ендотелюци^в мала зворотну тенденцiю: у па^ен^в зi стенозом КА вiд 50% до 75% даний показник був на 45,7±3,2% менше аналогiчних значень, ям були отриманi у па^ен^в зi стенозом КА бiльше 75% i
на 47,8+2,9% - щодо показнимв пацiентiв з повною оклюзiею КА (табл. 3). При цьому значення десквамованих ендотелюци^в у па^ен^в зi стенозом КА вщ 50% до 75% i у пацiентiв з повною оклюзiею КА не мали статистично достовiрноТ р^ зницi (р=0,2372) (табл. 3).
Таким чином, ендотелiальна дисфункцiя за такими показниками, як вмют штра^в в еритроцитах i мльмсть десквамованих ендотелiоцитiв, була статистично бтьш виражена при стенозi бiльше 75% i повнiй оклюзи коронарноТ артери нiж при стенозi бiльше 50%, але менше 75% (табл. 3).
При дослщженш кореляцшноТ залежностi по-казникiв N03- в еритроцитах вщ кiлькостi стено-зованних КА була визначена сильна позитивна кореля^я з г=0,8045; р=0,00000003 для сшввщ-ношення Стеноз 1-Т КА/Стеноз 2-х КА i з г=0,9802; р=0,000004 для сшввщношення Стеноз 1-Т КА/Стеноз 3-х КА (рис.).
Дiаграма розаювання для залежносп показниюв NO3- в еритроцитах вiд
кiлькостi стенозованих КА
1,04
0,26
---1-1-1-1-1---1---1-р-1-р-1-Г
Стеноз 1-1 КА / Стеноз 2-х КА: r = 0,8045; p = 0,00000003 Стеноз 1-1 Ка / Стеноз 3-Х КА: Г = 0,9802; p = 0,000004
Стеноз 1-1 КА Стеноз 2-х КА Стеноз 3-х КА
1.30
0.78
0,52
Рис. Кореля^йна залежнсть показниюв NO3- в ерит
При кореляцшному аналiзi сшввщношення pi-вня L-арпншу в KpoBi до ктькост стенозованих вiнцевих аpтеpiй була виявлена сильна позитивна кореляцшна залежнють мiж Стеноз 1-Т КА/Стеноз 2-х КА (r=0,7524; p=0,0000007) i слабо-позитивна коpеляцiя мiж Стеноз 1-Т КА/Стеноз 3-х КА (r=0,4519; p=0,0094).
Таким чином, у пацieнтiв з 1ХС визначалася ендотелiальна дисфункцiя, яка виражалася в статистично достовipному зниженш piвня NO3- в еритроцитах i плазмi кpовi, зменшеннi показникiв L-арпншу та збiльшеннi кiлькостi десквамованих ендотелюцитГв в плазмi.
При цьому у пацГешпв з нестабiльною стено-каpдieю данi порушення були бiльш виражеш у поpiвняннi з пацiентами, у яких визначалася стабтьна форма стенокардп.
Змiни вищевказаних показникiв ендотелГаль-ноТ дисфункци безпосередньо залежали вiд сту-пеня виявленого стенозу.
Висновки
1. У пацГешпв з 1ХС спостеpiгалася виражена ендотелiальна дисфункцiя, про що свщчили по-казники нижчого piвня NO3- i L-аpгiнiну на тлГ бiльш високого числа десквамованих ендотелю-цитiв в поpiвняннi з групою контролю.
2. У пацГешпв з нестабiльною стенокаpдiею piвень ендотелiальноТ дисфункцГТ був бiльш ви-раженим порГвняно з пацiентами зГ стабтьною стенокаpдiею, що виражалося в зниженш рГвня
тах eid KmbKocmi стенозованих коронарних артерй. NO3-, показниюв L-apriHiHy i пiдвищеному числi десквамованих ендотелюципв.
3. Змiни вищевказаних покaзникiв ендотелia-льноТ дисфункци безпосередньо залежали як вщ кiлькостi уражених коронарних артерш, так i вiд ступеня виявленого стенозу.
Перспективи подальших дослiджень
Подaльшi дослiдження будуть спpямовaнi на вивчення pолi ендотелiaльноТ дисфункци у фор-мyвaннi ускладнень при пpоведеннi штервенцш-них втручань.
Лiтература
1. Авакян Э.И. «Малые повреждения миокарда» при плановом стентировании коронарных артерий сердца : дис. на соискание научной степени кан. мед. наук : спец. 14.00.06 «Кардиология» / Э.И. Авакян. - Москва, 2006. - 119 с.
2. Гандзюк В.А. Анaлiз захворюваност на iшемiчнy хворобу серця в Укран / В.А. Гандзюк // Укра'шський кардюлопчний журнал. -2014. - № 3 - С. 45-52.
3. Patel V.G. Clinical, angiographic, and procedural predictors of periprocedural complications during chronic total occlusion percutaneous coronary intervention / V.G. Patel, T.T. Michael, O. Mogabgab [et al.] // J. Invasive Cardiol. - 2014. - Vol. 26, № 3. - Р. 100-105.
4. Kim J.W. Delayed severe multivessel spasm and aborted sudden death after Taxus stent implantation / J.W. Kim, C.G. Park, H.S. Seo [et al.] // Heart. - 2005. - Vol. 91, № 2. - Р. 15.
5. Go A.S. Executive summary: heart disease and stroke statistics -2013 update: a report from the American Heart Association / A.S. Go, D. Mozaffarian, V.L. Roger [et al.] // Circulation. - 2013. -Vol.127, № 1. - Р. 143-152.
6. Hamasaki S. Effect of coronary endothelial function on outcomes in patients undergoing percutaneous coronary intervention / S.
Hamasaki, C. Tei // J. Cardiol. - 2011. - Vol. 57, № 3. - Р. 231238.
7. Roger V.L. Heart disease and stroke statistics - 2012 update: a report from the American Heart Association / V.L. Roger, A.S. Go, D.M. Lloyd-Jones [et al.] // Circulation. - 2012. - Vol.125, № 1. - Р. 2-220.
8. Mozaffarian D. Heart disease and stroke statistics - 2015 update: a report from the American Heart Association / D. Mozaffarian, E.J. Benjamin, A.S. Go [et al.] // Circulation. - 2015. - Vol. 131, № 4. -Р. 29-322.
9. Wang K. Effects of tirofiban on platelet activation and endothelial function in patients with ST-elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention / K. Wang, G. Zuo, L. Zheng [et al.] // Cell Biochem. Biophys. - 2015. - Vol. 71, № 1. - Р. 135-142.
References
1. Avakjan Je.I. «Malye povrezhdenija miokarda» pri planovom stentirovanii koronarnyh arterij serdca : dis. na soiskanie nauchnoj stepeni kan. med. nauk : spec. 14.00.06 «Kardiologija» / Je.I. Avakjan. - Moskva, 2006. - 119 s.
2. Gandzjuk V.A. Analiz zahvorjuvanosti na ishemichnu hvorobu sercja v Ukra'ni / V.A. Gandzjuk // Ukra'i'ns'kij kardiologichnij zhurnal. - 2014. - № 3 - S. 45-52.
3. Patel V.G. Clinical, angiographic, and procedural predictors of periprocedural complications during chronic total occlusion percutaneous coronary intervention / V.G. Patel, T.T. Michael, O. Mogabgab [et al.] // J. Invasive Cardiol. - 2014. - Vol. 26, № 3. - Р. 100-105.
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ЭНДОТЕЛИЯ У ПАЦИЕНТОВ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА ПРИ ПРОВЕДЕНИИ ИНТЕРВЕНЦИОННЫХ ПРОЦЕДУР Аксенов Е.В.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, осложнения интервенционных процедур, дисфункция эндотелия.
Работа посвящена исследованию функционального состояния эндотелия у пациентов с ишемиче-ской болезнью сердца (ИБС) при проведении интервенционных процедур. В группу исследования вошло 100 пациентов (основная группа - 78 пациентов, контрольная группа - 22 пациента). В основную группу вошли больные с ИБС в возрасте от 58 до 72 лет (52 мужчин и 26 женщин), которым проводились диагностические и лечебные интервенционные процедуры по поводу данной патологии. Группа контроля была представлена практически здоровыми донорами крови в возрасте от 25 до 37 лет (12 мужчин и 10 женщин). На момент госпитализации все больные основной группы имели III - IV ф.к. по NYHA: 46 пациентов (58,97%) - III ф.к. по NYHA, 32 пациента (41,03%) - IV ф.к. по NYHA. no Канадской классификации стенокардии эти пациенты распределялись следующим образом: II ф.к. - 43 пациента (55,1%), III ф.к. - 35 пациентов (44,9%). Кроме рутинной регистрации показателей клинического состояния пациентов, целевое обследование включало определение функционального состояния эндотелия (уровень нитратов в плазме и эритроцитах, содержание L-аргинина, количество десквами-рованных эндотелиоцитов (ДЭ) в плазме крови). Полученные данные свидетельствуют, что у пациентов с ИБС наблюдалась выраженная эндотелиальная дисфункция, о чем свидетельствовали показатели низкого уровня NO3- и L-аргинина на фоне более высокого числа ДЭ по сравнению с группой контроля. У пациентов с нестабильной стенокардией уровень эндотелиальной дисфункции был более выраженным по сравнению с пациентами со стабильной стенокардией, что выражалось в снижении уровня NO3-, показателей L-аргинина и повышенном числе ДЭ. Изменения вышеуказанных показателей эндотелиальной дисфункции непосредственно зависели как от количества пораженных коронарных артерий, так и от степени выявленного стеноза.
Summary
THE STUDY OF ENDOTHELIAL FUNCTION IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE DURING INTERVENTIONAL
PROCEDURES
Aksenov Ye.V.
Key words: coronary heart disease, interventional procedures complication, endothelial dysfunction.
The work is aimed to the study of endothelial function in patients with coronary heart disease (CHD) during interventional procedures.
The study included 100 patients (test group - 78 patients, the control group - 22 patients).
The test group included patients with coronary heart disease aged 58 to 72 years (52 men and 26 women) who underwent diagnostic and therapeutic interventional procedures due to this pathology. The
4. Kim J.W. Delayed severe multivessel spasm and aborted sudden death after Taxus stent implantation / J.W. Kim, C.G. Park, H.S. Seo [et al.] // Heart. - 2005. - Vol. 91, № 2. - P. 15.
5. Go A.S. Executive summary: heart disease and stroke statistics -2013 update: a report from the American Heart Association / A.S. Go, D. Mozaffarian, V.L. Roger [et al.] // Circulation. - 2013. -Vol.127, № 1. - P. 143-152.
6. Hamasaki S. Effect of coronary endothelial function on outcomes in patients undergoing percutaneous coronary intervention / S. Hamasaki, C. Tei // J. Cardiol. - 2011. - Vol. 57, № 3. - P. 231238.
7. Roger V.L. Heart disease and stroke statistics - 2012 update: a report from the American Heart Association / V.L. Roger, A.S. Go, D.M. Lloyd-Jones [et al.] // Circulation. - 2012. - Vol.125, № 1. - P. 2-220.
8. Mozaffarian D. Heart disease and stroke statistics - 2015 update: a report from the American Heart Association / D. Mozaffarian, E.J. Benjamin, A.S. Go [et al.] // Circulation. - 2015. - Vol. 131, № 4. -P. 29-322.
9. Wang K. Effects of tirofiban on platelet activation and endothelial function in patients with ST-elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention / K. Wang, G. Zuo, L. Zheng [et al.] // Cell Biochem. Biophys. - 2015. - Vol. 71, № 1. - P. 135-142.
control group was represented by apparently healthy blood donors between the ages of 25 to 37 years (12 men and 10 women).
At the admission to the hospital all patients of the main group had III - IV fc by NYHA: 46 patients (58,97%) - III fc by NYHA, 32 patients (41,03%) - IV fc of NYHA. Canadian angina classification of these
patients were distributed as follows: II fc - 43 patients (55,1%), fc III - 35 patients (44,9%)
Besides routine clinical indicators at admission, the patients' target examination included determining endothelial function (nitrate levels in plasma and red blood cells, the L-arginine, the number of desquamated endothelial (DE) in the blood plasma).
The findings suggest that the patients with CHD demonstrated severe endothelial dysfunction that was proven by the low indicators of NO3- and L-arginine on the background of a higher number of ED compared with the control group. In patients with unstable angina the level of endothelial dysfunction was more pronounced compared to patients with stable angina, which was reflected in the reduction of NO3-, indicators of L-arginine and increasing the number of ED. Changes in the above indicators of endothelial dysfunction as a directly dependent on the number of diseased coronary arteries, and the degree of the identified stenosis.
УДК 618.3-06:616.366-002-036.12-085.244-085.322
Александрова Н.К., Вовк К.В., Сокруто О.В., Нколенко €.Я., Ларичева Л.В., ФлПповська О.О.
Д1АГНОСТИКА ТА Л1КУВАННЯ ВАГ1ТНИХ З СУПУТН1М ХРОН1ЧНИМ НЕКАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ В ПРАКТИЦ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ
Хармвський нацюнальний ушверситет iменi В. Н. Каразша Хармвська мюька полынка № 22
Дана стаття демонструе ефективнсть використання «Хофтолу» в комплексному л^ванн хро-нiчних холецистит'т у вагтних. У досл'дженн'! брала участь 41 ва^тна, що страждае на хронiчний некалькульозний холецистит. Основн клiнiчнi симптоми - бль (88%), диспепся (90%), астеновеге-тативний синдром (100%). Використання «Хофтолу» у вагтних мало позитивний клiнiчний ефект, сприяло нормалiзацiУ функцУ печiнки й жовчовивдноУ системи, полпшуе самопочуття та стан фетоплацентарноУ системи.
Ключов1 слова: хроычний некалькульозний холецистит, ваптнють, л1кування, хофггол.
Вступ
За лГтературними даними вщомо, що в шдус-трГально розвинутих краТнах у теперГшнш час до 20% дорослого населення страждае на хрошч-ний некалькульозний холецистит (ХНХ), та частота цього захворювання мае тенденцш до по-дальшого росту. Жшки хворшть у 2-7 разГв час-тГше за чоловЫв. Вплив ваптностГ на розвиток ХНХ мае певне значення [7, 8]. Серед гастроен-теролопчних захворювань у ваптних найчастше зустрГчаються дисмнези та запальш ураження, таю як: ХНХ, жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) та запальш захворювання жовчних протош [2, 5].
Захворювання оргашв травлення виявляються майже у 170 Гз 1000 ваптних [3, 10]. Патолопя оргашв травлення превалюе над Гншою екстрагеш-тальною патолопею. Наприклад, вадами серця страждають близько 0,5% ваптних, бронхГальною астмою - близько 0,2%, а ХНХ - близько 3,8%.
На теперГшнш час лГкування ваптних Гз ХНХ недостатньо ефективне, про що свщчить часта хрошзацГя процесу пюля закшчення ваптносл [1]. КрГм того, до призначення жовчопнних пре-паралв при ваптносп часто пщходять емшрич-но, без урахування супутшх порушень функцю-нального стану печшки та жовчного мГхура (ЖМ), наявностГ патогенноТ флори та ТТ чутливост до
антибютиш. Не вс жовчопнш препарати, навГть рослинного походження, можна призначати при ваптносп у зв'язку з Тх можливим негативним впливом на перебГг ваптносп та розвиток плоду. Наприклад, не слщ призначати холагон, до складу якого поряд з куркумою входить крушина, що протипоказана при ваптносп [11].
Мета роботи
Вивчення ефективност використання препарату «ХофГтол» у лшуванш патологи ЖМ та ХНХ у ваптних.
Об'ект i методи дослщження
В умовах амбулаторного нагляду ваптних, що звернулися до консультативно!' допомоги до лГ-каря гастроентеролога КЗОЗ «Харшська мюька полклЫка № 26» та лГкаря пнеколога «Харшська мюька полешка № 22» було обстежено 41 ваптну з ХНХ: у I триместрГ ваптностГ - 14 ваптних, у II - 17, у III - 10. У вах ваптних мала мюце фетоплацентарна недостатнють. Контрольну групу склали 10 ваптних без наявностГ будь-якоТ екстрагештальноТ патологи.
ВерифГкацГя дГагнозу ХНХ пГд час ваптностГ проводилася за допомогою клУко-анамнестичних даних та результалв додаткових методГв дослГдження.
