CC BY
6
JEL: J6, L83, I380
УДК 338.486: 331.526
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1АКТИВНОСТ1 НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦ1ЙНО11НФРАСТРУКТУРИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
©2018
ермАЧЕНко в. е., М1РЗоев д. ш. огли
JEL: 16, L83,1380; УДК 338.486:331.526
€рмаченко В. €., Mip30CB Д. Ш. огли. Дослщження eK0H0Mi4H0i активност населення в KOHTeKCTi розвитку peKpea^HHoi iнфpaстpуктуpи соцiaльно-eкономiчних систем
Метою cmammi е аналв чиннишв формування сталого стану соц1ально-економ!чно1 системы з урахуванням потреб економ!чно активного населения та споживач'ю юнцево)' продукцИ на прикладi туристично! галуз!. За результатами досл!дження було здшснено морфолог!чний аналв категори «соцшльно-економЫна система» та виявлено иосновш складовi; запропоновано класиф'шацт соц!ально-економ1чних систем за просто-ровою та функцюнальною ознаками; визначено недол'жи практично! реал'вациметодологиоцжи економ1чно'1активностi населения; проведено пор'юняльний аналв показниюв доходу та зайнятост/за видами економ1чно1д1яльност1; вид'шено галузi, як! неефективно використовують працю po6imHUKie; запропоновано використання туристичного потени/алу проблемних iдепресивнихрег'юшв замкть заход'ю з/ стимулювання мярацИ населения; висттлено проблеми бюджетное децентрал1зацИ та визначення npiopumemie регюнальноi nonimuKu; названо низку внутр!шшх та зовшшшх чинниюв, яш чинять iстотний вплив на стан сои/ально-економЫного розвитку краж. Шдтверджено, що в довгостроковому nepiodi прогнозування економмно! активностi населения повинне не лише включати оцту поточного стану зайнятост!, а й служити основою для роз-роблення стратегш соцального розвитку.
Ключоеi слова: соц!ально-економ1чна система, економЫна актившсть населения, забезпечення людського розвитку, тдтримка туристично! di-яльност!, вир!шення проблем регюнальних диспропорцШ. Рис.: 2. Табл.: 3. Б/'бл.: 19.
Ермаченко Володимир Егорович - кандидат економмних наук, доцент, професор кафедри туризму, Харювський нацюнальний економЫний ynieep-ситет ¡мет Семена Кузнеця (просп. Науки, 9а, XapKie, 61116, Украша) E-mail: [email protected]
Mip3oeeflrnaeid Ширзад огли - acnipanm кафедри туризму, Харювський нацюнальний економЫний ynieepcumem ¡мет Семена Кузнеця (просп. Науки, 9а, XapKie, 61116, Украша) E-mail: [email protected]
JEL: J6, L83,1380 УДК 338.486:331.526
Ермаченко В. Е., М1рзоееД. Ш. оглы. Исследования экономической активности населения в контексте развития рекреационной инфраструктуры социально-экономических систем
Целью статьи является анализ факторов формирования устойчивого состояния социально-экономической системы с учетом потребностей экономически активного населения и потребителей конечной продукции на примере туристической отрасли. По результатам исследования был проведён морфологический анализ категории «социально-экономическая система» и выявлены ее основные составляющие; предложена классификация социально-экономических систем по пространственному и функциональному признакам; определены недостатки практической реализации методологии оценки экономической активности населения; проведен сравнительный анализ показателей дохода и занятости по видам экономической деятельности; выделены отрасли с низкой эффективностью труда; предложено использование туристического потенциала проблемных и депрессивных регионов вместо мер по стимулированию миграции населения; освещены проблемы бюджетной децентрализации и определения приоритетов региональной политики; назван ряд внутренних и внешних факторов, оказывающих существенное влияние на состояние социально-экономического развития страны. Подтверждено, что в долгосрочном периоде прогнозирование экономической активности населения должно не только включать оценку текущего состояния занятости, но и служить основой для разработки стратегий социального развития. Ключевые слова: социально-экономическая система, экономическая активность населения, обеспечение человеческого развития, поддержка туристической деятельности, решение проблем региональных диспропорций. Рис.: 2. Табл.: 3. Библ.: 19.
Ермаченко Владимир Егорович - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры туризма, Харьковский национальный экономический университет имени Семёна Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61116, Украина) E-mail: [email protected]
Мирзоев Джавид Ширзад оглы - аспирант кафедры туризма, Харьковский национальный экономический университет имени Семёна Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61116, Украинаj E-mail: [email protected]
JEL: 16, L83,1380 UDC 338.486:331.526
Yermachenko V. Ye., MirzoievJ. The Research on EconomicActivity ofthe Population in the Context ofRecreational Infrastructure Development ofSocio-Economic Systems
The articie is aimed at analyzing the factors of formation of a stable status of socio-economic system, taking into account needs of the economically active population and consumers of final products, using the example of tourism industry. Based on the study results, a morphological analysis of the category of "socio-economic system" was carried out and its main components were identified; a classification of socio-economic systems by spatial and functional characteristics was suggested; shortcomings in the practical implementation of the methodology for assessing the economic activity of the population were defined; a comparative analysis of the indicators of income and employment by types of economic activity was performed; the branches with low efficiency of labor were allocated; the use of tourist potential of the problem and depressive regions instead of measures stimulating the migration of population were proposed; problems of budgetary decentralization and determination of regional policy priorities were highlighted; a number of internal and external factors were named, which have a significant impact on the status of the country's socio-economic development. It is confirmed that forecasting the economic activity of the population in the long-term period should not only include an assessment of the current status of employment, but also serve as a basisfor social development strategies. Keywords: socio-economic system, economic activity of the population, provision ofhuman development, support oftourism activities, solution ofprob-lems ofregional disparity. Fig.: 2. Tbl.:3. Bibl.:19.
Yermachenko Volodymyr Ye. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Tourism, Simon Kuznets Kharkiv National University ofEconomics (9a NaukyAve., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Mirzoiev Dzhavid Shyrzad ogly - Postgraduate Student of the Department of Tourism, Simon Kuznets Kharkiv National University ofEconomics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Зазвичай у контекста ощнки економiчноi ак-тивностi населенна бiльша увага придкяеться функцiонуванню ринку працi та процесу ви-робництва, тодi як доЫдження людського розвитку часто асоцiюються iз вимiрюванням споживання i доходами населення. Тому вважаеться, що яшсна освiта повинна перш за все виховати сумлшного та квалiфi-кованого робггника, але досвiд доводить, що без утри-мування та поступового шдвищення штелектуально-го потенцiалу резиденпв кра!ни неможливо забезпе-чити споживання багатьох шновацшних продуктiв, оск1льки лише широкий свиогляд i неупередженiсть суджень здатш зацiкавити в товарах i послугах, що за-безпечують вищi щаблi потреб за iерархiею Маслоу.
Кра!на, заощаджуючи на освiтi власного населення, втрачае споживача шновацш. Особливо акту-альним це е для туристично! галузi, де кожний окре-мий продукт е ушкальним i не повторюе в точносп ознак ззовнi iдентичного або найбкьш подiбного. Ту-ристична галузь тодi стае дохiдною на внутрiшньому ринку, коли соцiально-економiчний розвиток населення як приймаючо! кра!ни, так i кра!ни походжен-ня подорожуючих прагне досягти вищого рiвня. Шд-тримка рекреацшно! iнфраструктури в депресивних регюнах iнколи стае чи не единим способом виршен-ня проблем нерiвномiрностi в секторi виробництва та споживання. Однак для побудови дiевих стратегш розвитку соцiально-економiчноi iнфраструктури ре-гюну, до яко! входять i об'екти сфери туризму, необ-хiдно вивчати у взаемозв'язку потреби ринку пращ та ринку готово! продукцц, невк'емною складовою яко-го е поведiнковi моделi споживачiв, якi формуються на основi досягнутого стану людського розвитку.
Вивченням складно! взаемодГ! сощально-еконо-мiчних систем на рiзних структурних рiвнях займали-ся багато вчених, для виршення завдань даного досм-дження найб1льше використовувалися роботи з таких напрямiв: дослiдження проблем зайнятостi та функ-цiонування ринку працi - Бабич Д. В., Бабич С. М., Гончаренко Н. А.; категорiального апарату та засад функщонування соцiально-економiчних систем -Базилевич В. Д., Белоусова С. В., Берегова I. Б., Граб-чук О. М.; регюнального розвитку - Вахович I. М., Вер-хоглядова Н. I., Возняк Г. В., 1ванова О. Ю., Купира М. I., Лаптев В. I., ОлШченко I. В.; людського розвитку - Герасименко Г. В. Проте недостатньо уваги придкяеться питанню взаемодГ! економiчноi активносп населення, формуванню структури споживання домогос-подарств i розвитку соцiально-економiчних систем.
Отже, метою статп е аналiз чинникiв форму-вання сталого стану соцiально-економiчно! системи з урахуванням потреб економiчно активного населення та споживачiв кiнцево! продукци на прикладi туристично! галузi. Об'ектом дослкження виступае соцiально-економiчна система, предметом - обгрун-тування забезпечення освиньо! складово! у процесi нарощування сощального капiталу та використання людських ресурав.
Вiдповiдно до мiжнародно! практики методо-логiя дослiдження економiчно'! активностi населення видкяе два напрями спостережень:
+ оцiнку наявних людських ресурсiв та потен-цiалу !х розвитку, аналiз зайнятостi як кри-терiю ефективност використання людських ресурсiв;
+ установлення зв'язку мiж зайнятiстю, доходами домогосподарств та шшими сощаль-но-економiчними характеристиками з метою розроблення та ре^заци полiтики у сферi зайнятостi, доходiв населення та його профе-сiйно! пiдготовки.
Саме такий тдйд закладено в методологи Державно! служби статистики Укра!ни [1]. На практищ ж реальнi обстеження обмежуються вимiрюваннями зайнятостi серед рiзних груп населення та аналiзом рiвня працевлаштування/безробiття за регiонами та галузями нацiонально! економiки. Тобто, у бкьшосп випадкiв дослiджуються вже iснуючий стан ринку пращ, а прогнози на майбутне здшсню-ються за допомогою простих метс^в екстраполяци.
У табл. 1 наведено показники доходiв та зайня-тостi за видами економiчно'i дiяльностi в Укра!нi.
Данi табл. 1 свкчать, що серед галузей, обсяг реалiзованоi продукцГ! яких перевищуе 100 тис. грн на 1 зайнятого на рш, найменшу дох^шсть у 2016 р. мали тдприемства сектора розмiщування й оргашза-щ! харчування, тобто можна стверджувати, що дiяль-нiсть iндустрГ! гостинностi в Укра'М е низькоефектив-ною порiвняно з iншими галузями. Втiм, е i наднепри-бутковi галузi - це освта (2,7 тис. грн на 1 зайнятого); охорона здоров'я та надання сощально! допомоги; мистецтво, спорт, розваги та в^починок. Але сл1д зауважити, що останнi вказаш види дiяльностi доту-ються з державного бюджету i е витратними за своею природою, адже призначеш не продукувати прибуток, а забезпечувати населення сощальними благами. Однак ситуащя iз галуззю розмiщування е нетиповою, навиь якщо брати до уваги, що частину готельних шдприемств складають санатори та iншi оздоровчi за-клади, б1льша частина яких належить державi.
Пошук взаемозв'язку мiж станом професiйно! пiдготовки працевлаштованого та безробивого населення, ефективнiстю нащонально! системи освiти, рiвнем конкурентоспроможностi окремих шдприемств та галузей у щлому i тенденцiями розвитку со-цiально-економiчних систем регiонiв кра!ни залиша-еться прерогативою науковцiв, якi не беруть участ у розробленнi державних стратегш. У робот [2] доводиться, що навпаки, змши сощальних стандартiв на державному рiвнi повинш обов'язково враховувати потреби реального сектора - наприклад, збкьшення заробiтно! плати. Якщо мiж зайнятiстю, доходами та обсягами поточного споживання шнуе пряма залеж-нiсть, то нестача або надлишок робочо! сили на де-
Показники доходiв та зайнятост за галузями, 2016 р.
Вид економiчноí дiяльностi Обсяг реалiзованоí продукцií (товарiв, послуг) Зайняте населення Дохщшсть, тис. грн/особу
млн грн частка, % тис. оаб частка, %
Усього 6877077,3 100 16276,9 100 422,5
Сiльське, лiсове та рибне господарство 414799,9 6,0 2866,5 17,6 144,7
Промисловоь 2343000,4 34,1 2494,8 15,3 939,2
Будiвництво 180966,5 2,6 644,5 4,0 280,8
Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклiв 2628672 38,2 3516,2 21,6 747,6
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльнiсть 398913,7 5,8 997,2 6,1 400,0
Тимчасове розмiщування й органiзацiя харчування 37613,4 0,5 276,7 1,7 135,9
1нформафя та телекомунiкацГÍ 175050,9 2,5 275,2 1,7 636,1
Фiнансова та страхова дiяльнiсть 214430,1 3,1 225,6 1,4 950,5
Операц||' з нерухомим майном 103770,5 1,5 255,5 1,6 406,1
Профеайна, наукова та техшчна дiяльнiсть 274279,9 4,0 428,1 2,6 640,7
Дiяльнiсть у сферi адм^стративного та допомiжного обслуговування 64457,8 0,9 304,3 1,9 211,8
Державне управлшня й оборона; обов'язкове соцiальне страхування - - 973,1 6,0 -
Освiта 3891,5 0,1 1441,4 8,9 2,7
Охорона здоров'я та надання сощально! допомоги 16803,1 0,2 1030,4 6,3 16,3
Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок 7691,5 0,1 201,6 1,2 38,2
Надання iнших видiв послуг 12736,1 0,2 345,8 2,1 36,8
к1лька рокiв наперед потребуе встановлення набагато складнших зв'язкiв.
Cьогоднi пiдготовка робочо! сили розглядаеть-ся як одна iз основних, але не едина складова формування людського кашталу, який, своею чергою, е вкрай важливим, але також не единим елементом соцiально-економiчноi системи. Причини безробггтя е набагато глибшими, шж просто нев^дпо-вiднiсть кiлькостi робочо! сили затребуваному рiвню квалiфiкацГí та наявних робочих мшць у якийсь про-мiжок часу. Навiть у межах невеликого за територiею регюну однi поселення можуть страждати в^д нестачi фахiвцiв, тодi як населення шших постiйно потерпае вiд безробггтя. Ранiше така проблема вирiшувалася штучною мiграцiею та створенням, частково з ви-користанням працi цих самих перемщуваних осiб, необхiдноí для зручного проживання сощально! шф-раструктури (для того, щоб у внутрiшнiх мкранйв поступово втрачалося бажання повернутися до старого мiсця проживання). Iз посиленням урбашзаци та надшвидким зростанням мегаполiсiв вiдволiкання працездатного населення в менш, на !хню думку, при-
стосоваш для комфортного життя територи, стало складним навиь iз використанням економiчних спо-собiв мотиваци.
Крiм диспропорцш регiонального виробництва, штучну мiграцiю час в^ часу використовували рiзнi держави для подолання масового безробггтя, яке пе-рiодично об'ективно виникае як насл^ок циклiчного спаду нацiональних економш. Найбiльш вiдомими е приклади боротьби iзвеликою депресiею 30-х рр. ХХ ст. у США, практика трудових загошв у СРСР та побудо-ва «мертвих мiст» у Кита! наприкшщ ХХ - на початку XXI ст. Але даш заходи викликали неприйняття зна-чно! частини населення, осюльки впроваджувалися адмiнiстративно-примусовими методами та, вирь шуючи поточнi проблеми, через деякий перюд про-вокували новi. Б1льш лояльною виявилася практика шдтримування проблемних i депресивних терито-рiй за допомогою створення туристичних об'екйв та маршрутiв, заохочування подорожей резиденйв у межах кра!ни, перенесення частини рекреацшно! iнфраструктури за межi великих мiст. У державах, де подiбна практика виявилася найбiльш усшшною, ви-робництво та споживання туристичних послуг стало
нев^демною складовою сощально-економiчноi сис-теми. Взагал^ визначення структури господарського комплексу кра!ни, економiчно! та соцiально! систем у останш десятилiття зазнало значних змш.
Серед деяких сучасних науковцiв шнуе така точка зору, що оцшювати рiзнi економiчнi формаци необхiдно не ткьки з позици рушш-них виробничих сил, а й ефекту, який ключовi змши мали на суспкьство i рiвень соцiальних стандартш. Наприклад, про це наголошуеться у робот [3]. Тер-мiн «економiчна система» зараз самостiйно майже не вживаеться, натомшть широкого використання на-була категорiя «соцiально-економiчна система». При-хильники такого пiдходу стверджують, що розумшня рушiйних сил виробництва йе! чи iншоi формаци неможливо без досл^дження економiчно! активностi населення та процесу формування сощального ка-шталу - незважаючи на те, що сам термш «сощаль-ний каштал» був введений у обiг набагато тзшше, у 1980 р. П. Бурдье, який тлумачив його як «сукупшсть реальних чи потенцшних ресурав, пов'язаних з воло-дiнням стшкою мережею б1льш чи менш iнституалiзо-ваних вiдносин взаемного знайомства та визнання». Держави iз високим рiвнем довiри та показниками активно! громадянсько! залученостi отримують статус демократичних та лiберальних iз позитивним со-цiальним капiталом [4]. До реч^ П. Бурдье видiляв три основш форми капiталу - економiчний, культурний та сощальний. Протягом майже чотирьох десятилйь дане поняття доповнювалося та видозмшювалося, i в найб1льш широкому розумшш соцiальний каш-тал розглядаеться як потенщал наци (населення), що може бути реалiзований у вкповкних умовах.
Класична економiчна теорiя розглядае поняття «економiчна система» у таких вимiрах [5]:
+ сукупнiсть в^носин мiж людьми, що склада-ються з приводу виробництва, розподлу, об-мiну та споживання економiчних благ; + сукупнiсть людей, об'еднаних спiльними еко-
номiчними iнтересами; + кторично визначений спосiб виробництва; + особливим чином упорядкована система зв'язшв мiж виробниками та споживачами матерiальних i нематерiальних благ; + сукупнiсть вах економiчних процесiв, що функцiонують у суспiльствi на основi прита-манних йому в^носин власностi та оргашза-цiйно-правових норм.
За формою власност на засоби виробництва та за способом управлшня господарською дiяльнiстю розрiзняють традицiйну, ринкову, командно-адмшь стративну та змшану економiчнi системи.
П. Самуельсон [6] визначае економiчну систему як таку, що мае вкповкати на три запитання: 1) що виробляти i в яких обсягах? 2) як виробляти (хто виробляе i за допомогою яких ресурав i технологш)?
3) для кого виробляти (хто буде власником i спожива-чем вироблено! продукци)?
С. В. Белоусова [7] пропонуе розглядати будь-яку систему з трьох позицш: 1) морфолопчна (ма-крорiвень) - вивчення просторово! будови системи; 2) оргашзацшна (мезорiвень) - доЫдження форм взаемодГ! органiзованих елементiв системи; 3) психо-логiчна (мiкрорiвень) - дослкження форм взаемодГ! суб'ектiв системи.
В. Г. Герасименко [8] говорить, що, незважаючи на велику юльшсть рiзноманiтних визначень системи як науково! категори, в ус1х них видкяються двi осно-внi ознаки: 1) цшсшсть як суттева характеристика будь-яко! системи; 2) розумiння системи як безлiчi елементiв разом з вкносинами мiж ними.
Будь-яку систему можна розглядати як шдсис-тему яко!сь б1льшо! системи, в якiй, ^м елементiв, можуть виникати зв'язки мiж певними комплексами елементiв, що утворюють шдсистему.
Eкономiчна система складаеться з трьох осно-вних структурних елеменпв: продуктивнi сили, економiчнi вiдносини та мехашзм господарю-вання (рис. 1) [6]. Таким чином, сощальна структура визначаеться вкносинами власностi.
Берегова I. Б. [9] розрiзняе соцiальну та еконо-мiчну системи таким чином: економ1чна система (економша кра!ни) - це комплекс виробничих вк-носин (пашвний спосiб виробництва), спрямований на задоволення матерiальних потреб людей шляхом створення життевих благ; сощальна система - це сукупшсть сусшльних в^носин, оргашзацш i форм, що визначають взаемозв'язок мiж особистiстю, ко-лективом, оргашзащею i сусп1льством у цкому, спрямований на задоволення духовних потреб людей, пiд-тримання здоров'я наци. Однак останне визначення не уточнюе приводи встановлення взаемовкносин мiж суб'ектами системи, яш в певних умовах можуть носити суто економiчний характер. Тому, на нашу думку, поняття економiчно'i системи у теоретичних та прикладних дослкженнях поступово вводить, натомшть все частiше вченi починають оперувати термшом «соцiально-економiчна система», намагаю-чись визначити ступiнь впливу сощально! складово! у функцiонуваннi господарюючого комплексу.
З метою практичного управлшня регюни в межах держави розглядаються як окремi сощально-еко-номiчнi системи. За рiвнем соцiально-економiчного розвитку вони, як правило, помино рiзняться мiж собою. Незважаючи на те, що така неодноркшсть простору природна, практично ва кра!ни намагають-ся вирiвняти рiвень розвитку регiонiв. З огляду на те, що таи заходи завжди для одних регюшв приносять бкьше корисп, нiж для шших, до них вдаються лише за умови перевищення територiальною диференцi-ащею певних меж, за якими стае реальшстю втрата стiйкостi розвитку держави в цкому [9].
Сукупнкть засобiв виробництва,пра^вни^в з 'жыми фiзичними та розумовими здiбностями, науки, технологш, шформацп, методiв оргаызацп та управлшня виробництвом, що забезпечують створення матерiальних i духовних благ, необхiдних для задоволення потреб людей. £ показником досягнутого рiвня науково-техычного прогресу та продуктивное^ сусптьно! працi
Економiчнi вщносини
Вiдносини мiж людьми з приводу виробництва, розподiлу, обмiну та споживання матерiальних i нематерiальних благ
г > Техн'1ко-економ'1чн1 Г----ч Орган':зац':йно-економ':чн': ;-—*- Соцiально-економiчнi
Вiдносини з приводу створення та використання ними знарядь та предме^в працi у процес виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи i виробляють необхiднi жип^ блага; вщображають технологiю Вiдносини з приводу застосування способiв i методiв оргаызацп та управлiння суспiльним виробництвом: обмш дiяльнiстю мiж людьми, спецiалiзацiя працi, кооперування, концентрацiя та комбшування виробництва Вщносини власност визначають спосiб поеднання працiвника iз засобами виробництва; зумовлюють iсторичну специфiку економiчноí системи, II соцiальну структуру, систему влади
Господарський механiзм
Сукупнiсть форм i методiв регулювання економiчних процесiв та сусптьних дiй господарюючих суб'ек^в на основi використання економiчних законiв ринку, державних економiчних важелiв, правових норм та шституцшних утворень. Головна функ^я - забезпечення процесу вiдтворення та ефективного розвитку сусптьного виробництва
Рис. 1. Структура економiчноí системи
Ми пропонуемо здiйснювати класифiкацiю соцiально-економiчних систем за територь альною (просторовою) та функщональною ознаками. Перший вид обмежуеться певною тери-торiею (наприклад, мкта, регiону, держави, макро-регiону), тобто розглядаеться взаемодiя сукупностi елементiв системи в чиго окресленiй географiчнiй одинищ. Функцiональна система поеднуе в собi еле-менти, однозначно визначити географiчнi межi яких неможливо або як постiйно змiнюються. Так, турис-тична галузь рекреацшного району може оцшювати-ся з позицiй якостi наявно! iнфраструктури - тодi до уваги приймаються лише доступш в певних межах ре-сурси (у межах мкта чи курортного поселення тощо). Якщо ж ми хочемо дослГдити вплив галузi туризму на яшсть життя населення регiону, то слГд враховувати у тому числi й мГграцшш процеси, якi якраз характеризуются виходом за географiчнi межi територГ!.
Незважаючи на те, що розвиток туристично! галузi проголошувався одним iз прiоритетiв нащо-нально! економши послiдовно дек1лькома урядами, галузь так i не отримала належно! шституцшно! та фiнансовоi пiдтримки вiд держави. Склалося вражен-ня, що функцГ! зi стратегiчного планування (наприклад, визначення рекреацшно! спецiалiзацГi регiонiв) та розбудови мШмально необхГдно! Гнфраструктури центральш органи влади намагалися перекласти на
мГсцевий рГвень, що на тлГ бюджетно! децентралГза-цГ!, можливо, Г мало б сенс у разГ зрозушло! та дГево! практики управлшня доходами та витратами мшце-вих бюджетГв. Саме проблеми регулювання потоюв коштГв мГж центральними та мГсцевими бюджетами, на думку Г. В. Возняка [10; 11], е першопричиною не-ефективностГ забезпечення регГонального розвитку. Як показують дослГдження Грабчук О. М. та Валуй-ського I. А. [12], протягом 2015-2017 рр. щорГчно змь нювалася концепцГя державно! бюджетно! полГтики. У 2015 р. основними прюритетами були стабГлГзацГя економки та виконання вимог спГвробГтництва з мГж-народними фГнансовими органГзацГями, у 2016 р. -здшснення структурних реформ, прюритетшсть фь нансування национально! безпеки та оборони, у 2017 р. -забезпечення стабкьносп розвитку економжи, зба-лансованостГ державного бюджету, виконання вимог спГвробГтництва з мГжнародними фГнансовими органГзацГями та розширення спГвробГтництва з 6С. До 2020 р. серед прюритепв залишиться економГчне зростання та новим завданням стане зменшення рГв-ня державного боргу.
Суперечносп владних повноважень та шдпо-рядкування теж е достатньо серйозними Г потребу-ють негайного вирГшення, але вони провокуються невизначенГстю та непрозорГстю бюджетних транс-фертГв у системГ «центр - периферГя». ДГяльнГсть
влади на мюцях також обмежуеться «адресшстю» кошйв, тобто забороною на переведення кошйв мiж рiзними казначейськими рахунками. Таким чином, в Укра'М, з одного боку, в^д мiсцевих оргашв влади ви-магають самостiйно виршувати проблеми iснування пiдконтрольних територiй i шукати кошти на поточнi потреби та швестицй, з iншого - обмежують у вико-ристаннi надходжень та цiльовим методом розподь ляють витрати.
Причиною е побоювання держави щодо забез-печення гаранйй найменш захищеним верствам на-селення та ре^зацц единого вектора державно! сощ-ально! полiтики, але для запобiгання цьому необх^дно раз i назавжди визначити, як сфери повиннi знаходи-тися гад контролем центрального уряду, а як можна делегувати владi на мюцях. Наприклад, такi сектори, як освйа, охорона здоров'я, оборона повинш фiнан-суватися державою безпосередньо через органи ви-конавчо! влади, а не в^ддаватися на регiональний рь вень. На всш територГ! кра!ни, незважаючи на стушнь регiонально! диференцiацГ!, громадяни повиннi почу-вати себе захищеними та користуватися мШмально гарантованими сощальними благами.
Залежно вiд обсягiв делегованих повноважень та ступеня взаемоди з державною владою експерти виокремлюють два тдходи до оргашзаци мкце-вого самоврядування: автономГ! та децентралiзацi!. Комбiнацiя цих пiдходiв дозволяе визначити три мо-делi органiзацГ! мiсцевого самоврядування [11]:
+ англосаксонська (Велика Британiя, Iспанiя, Iталiя) - високий рiвень мiсцевого самовря-дування та контроль з боку населення, повна вiдсутнiсть органiв державно! влади на шсцях; + континентальна (Франщя, Польща, Сло-ваччина, Болгарiя) - поеднання прямого державного управлшня та управлiння на мюцях, при цьому автономiя мiсцевого самоврядування обмежена, а органи мюцевого самоврядування контролюються спещальними державними уповноваженими; + змшана (Нiмеччина, Австрiя) - у деяких ланках мiсцевого самоврядування виборний орган може бути i ланкою мунщипального управ-лшня, i представником держадм1н1страц1!'. Проте наведен вище приклади дозволяють гру-пувати кра!ни за принципами органiзацi! та структу-ри органiв влади, але кожна кра!на визначае пiдходи до наповнення бюджейв самостiйно.
У ролi соцiально-економiчних систем регiони розглядаються як: 1) об'ект державного регулюван-ня; 2) самосййний господарюючий суб'ект системи нацюнально! економiки; 3) зовнiшне середовище для шших господарюючих суб'ектiв, що дшть на його територГ!, та можуть бути класифшоваш за такими ознаками [9]:
+ вГдкрийсть/замкнуйсть - залежно вГд штен-cmbhoctí обмшу потоками натурально! про-ДукцГ!;
+ реактивнiсть/iнертнiсть - ступiнь сприйнят-тя нових явищ, наприклад у ходi дифузГ! рин-кових iнновацiй; + стiйкiсть/нестiйкiсть - iнтенсивнiсть вну-трiшнiх, а також зовнiшнiх зв'язкiв регю-нально! системи; •f гармонiйнiсть розвитку - ступшь i характер розвитку кожно! з шдсистем регiону.
Берегова I. Б. [9] видГляе два типи регюшв, якi потребують державного втручання: вiдсталi регiони, якГ характеризуються низькими показниками со-цiально! та економiчно! сфери порГвняно з Гншими, та депресивш, ознаками яких е спад виробництва, у тому числГ в традицшних галузях спецiалiзацГ!, пере-важаюча частка аграрного сектора та потреба у великих швестиц1ях.
I. М. Вахович та М. I. Купира у робой [13] роз-глядають рГзш шдходи до класифiкацi! депресивних регюшв i пропонують власне визначення за ознакою соцiально-економiчно! безпеки. Депресивними е таю територiальнi утворення, де з економiчних, полГтич-них, сощальних, екологiчних причин перестали дГяти умови й стимули розвитку; вони не можуть розрахо-вувати на самостшне виршення руйнГвно! ситуацй' й вимагають для цього надзвичайно!, спецiально при-значено! пГдтримки ззовнГ.
Н. I. Верхоглядова та I. В. ОлШченко [14] наво-дять класифiкацiю регюшв за загальноприйнятими групами ознак. Перевагами даного тдходу е те, що вже на еташ класифiкацi!, аналiзуючи ступГнь iнтенсивнос-тГ параметрiв, можна визначити рiвень депресивностi за одним чи декГлькома критер1ями (табл. 2).
СлГд зауважити, що представленГ в табл. 2 озна-ки можуть, але не обов'язково стануть причинами кризових явищ розвитку територГ!. Вони вказують на нерГвномГршсть початкових умов, яш дш-сно призводять до регюнально! диференщацГ!, якщо не втручатися i не шукати шшГ ключовГ переваги.
Наприкшщ XX ст. почали поширюватись Где!, що природнГ ресурси можуть виявитися не перевагою, а навпаки, тягарем розвитку, осшльки з'являлися емшричш докази слабкого зв'язку мГж економГчними результатами окремих кра!н та рГвнем !х забезпечен-ня сировинними ресурсами. Для позначення цього явища Р. Ауй у 1993 р. застосував термш «прокляття ресурсГв», або «парадокс достатку» (англ. - resource curse; paradox of plenty), описуючи випадки, коли ба-гай на природнГ ресурси кра!ни виявлялися нездат-ними використовувати сво! переваги для розвитку та мали нижчГ темпи економГчного зростання порГвняно з ресурсодефГцитними державами [15]. ПодГбш симп-томи носить так звана «голландська хвороба» - яви-ще, описане вперше на прикладГ експорту природно-
Класифшащя регiонiв
№ з/п Ознака Типи репошв
1 Р1вень економмного розвитку 1) високорозвинеш репони; 2) репони, що формуються та розвиваються; 3) слаборозвинеш репони
2 Наявний стан фшанав, соцшьного та природного середовища 1) розвинешсть ринкових вщносин; 2) кризовий стан у певшй сфер1 господарства репону; 3) депрес1я всього господарського комплексу, окремих галузей чи сфер життя населення
3 Географмш та природы особливос^ 1) традицмно вщстал1; 2) депресивш; 3) традиц1йно розвинеш (¡ндустршьш, ¡ндустр1ально-аграрн1, аграрн1, сировинн1); 4) репони, що мають ресурси загальнодержавного значення або програмно розвиваються
го газу НГдерландами, коли з освоенням багатого ро-довища у ГронГнгенГ у краМ поступово нГвелювалися ГншГ експортоорГентованГ галузГ, що врештГ-решт призвело до рецеси. Зазвичай чинниками падГння на-цГонально! економГки служать коливання валютних курав на свГтовому ринку Г через те - нестабГльшсть доходГв вГд експорту, вГдсутнГсть мотивацГ! Гннова-цшного розвитку Гнших галузей, зростання тшьового сектора, вГдтГк з кра!ни висококвалГфкованих спецГа-лГстГв, знання яких виявляються «зайвими».
Як показуе Г. В. Герасименко [15], до постражда-лих вГд «прокляття ресурсГв» кра!н належать в основному найбГднГшГ держави свГту з низьким показни-ком розвитку людського потенщалу, яким не вдалося покращити рГвень життя бГльшо! частини мГсцевого населення за рахунок надприбуткш вГд експорту при-родних копалин. Однак е виключення - в основному це кра!ни, як розумготь вичерпнГсть природних ре-сурсГв та намагаються диверсифГкувати нацГональну економГку, пГдтримуючи в тому числГ нерентабельнГ на даний час галузГ, яш, разом з тим, можуть висту-пити конкурентними перевагами на свГтовому ринку в майбутньому. Це Норвепя, АвстрГя, Люксембург, ОАЕ, Катар, Сшгапур, АвстралГя та деякГ ГншГ кра!ни.
ТеорГю парадокса достатку можна застосувати Г до оцшки негативних наслоив притоку фГнан-сового капГталу в рГзних формах - прямо! до-помоги, зовнГшнГх ГнвестицГй, позик, переведення ко-штГв у офшорш зони та Гн. НайрозвиненГшГ краши свь ту наразГ мають найбГльший обсяг валово! зовшшньо'! заборгованостГ. Проблемшсть зовнГшнього боргу для економГки кра!ни визначаеться вГдношенням обсягу Г! заборгованостГ до власного ВВП або обсягу експорту товарГв та послуг: критичними вважають показники, що перевищують вГдповГдно 80% та 220% [15].
За даними НацГонального банку, протягом пер-шого пГврГччя 2017 р. валовий зовшшнш борг Укра'!ни зрГс на 1,3 млрд дол. США Г станом на 01.07.2017 р.
становив 114,8 млрд дол. США. ВГдносно ВВП рГвень зменшився до 114,0% порГвняно з 121,8% вГд ВВП на початок року (рис. 2). Зовшшш зобов'язання державного сектора збГльшилися на 2,3 млрд дол. США -до 44,9 млрд дол. США (44.6% вГд ВВП). Зовшшнш борг сектора загального державного управлГння зрГс протягом першого пГврГччя 2017 р. до 37,3 млрд дол. США (37,1% вГд ВВП), зовшшш зобов'язання центрального банку - до 7,6 млрд дол. США (7,5% вГд ВВП) [16; 17]. З 2016 р. обсяг валового зовнГшнього боргу перевищуе ВВП Укра!ни, також спостерГгаеть-ся незначне зростання частки державного сектора та центрального банку в загальному обсязГ валового зовнГшнього боргу.
У табл. 3 наведено деякГ показники, що харак-теризують ефективнГсть соцГально-економГчних моделей кра!н Гз найбГльшим державним боргом (у су-купностГ зовнГшнГми та внутрГшнГми зобов'язаннями) [17-19].
Як видно з табл. 3, не Гснуе очевидно! прямо! за-лежностГ мГж обсягами державного боргу та рГвнем добробуту населення, хоча першГ в рейтингу кра!ни мають у сво!й груш вГдносно низький рГвень розвитку людського потенщалу. Однак розвинеш кра!ни мають можливкть покривати зовшшнш борг за рахунок до-ходГв, у тому числГ вГд мГжнародно! торпвлГ, тодГ як у кра!нах, що розвиваються, на погашення зовнГшнього боргу може спрямовуватися весь нацюнальний дохГд, а фшансування поточних витрат здшснюеться за рахунок нових кредипв та запозичень.
Таким чином, стабГльнГсть функцГонування соцГально-економГчно! системи на рГвнГ держави й окремих регюшв повинна вимГрюватися комплексом показникГв, серед яких прГоритетнГ позицГ! тра-дицшно займае показник доходГв населення (який потГм деталГзуеться за структурою споживання до-могосподарств). Проте в довгостроковому перГодГ бГльш важливим е прогнозування економГчно! ак-тивностГ населення, яке повинне включати не лише
■et О О (N
О
о на
5 6 7 8 9 0 2 3 4 5 6 7
0 0 0 0 0 1 1 1 1 01 1 1 1
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
("N (N (N (N (N (N (N <N (N (N <N (N <N
1 т- т- т- т- т- 1 т- т- т- т- т- т-
О о О О О О О о О О о О о
1 т— т— т— т— т— 1 т— т— т— т— т— т—
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
на на на на на на на на на на на на на
I I Частка валового зовншнього боргу у ВВП
9 Валовий зовнiшнiй борг (лiва вкь) -♦- ВВП
Частка сектора державного управлшня та центрального банку вщ ВЗБ
170 160 150 140 130 120 110 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
ю
Рис. 2. Динамша показнимв зовнiшнього боргу Украши
оцiнку поточного стану зайнятостi в географiчному та галузевому BMMÍpax, а й служити основою для роз-роблення стратегiй соцiального розвитку. Непро-порцiйнiсть регiонального виробництва може згла-джуватися залученням надлишку трудових ресурав у рекреацiйну дiяльнiсть, як показуе успiшний до-свiд багатьох розвинених кра!н. З одного боку, значна частка шдприемств сфери туристичного обслугову-вання е досить успiшною на ринку, з шшого - у щло-му туристична галузь Украши функщонуе неефектив-но, якщо порiвнювати з показниками iншиx секторiв нащонально'Т економiки. Тому актуальними стануть дослкження взаемозв'язку мiж економiчною актив-шстю населення та розвитком соцiально-економiчноi системи, важливою складовою яко! сьогоднi е рекреа-цiйна iнфраструктура. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна служба статистики УкраТни: офiцiйний сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Melnyk L., Taraniuk L., Kozmenko O., Sineviciene L.
Influence of the minimum salary level increase on the business entities activity in the context of the transition to the sustainable development. Problems and Perspectives in Management. 2017. Vol. 15. Is. 1. P. 72-79.
3. Бабич Д. В., Бабич С. М. 1нструменти державного регулювання зайнятостК Социальная экономика. 2016. № 1. С. 94-103.
4. Гончаренко Н. А. Социальный капитал: концептуальная неопределённость в социально-философском дискурсе // Фтософськ проблеми гумаштарних наук : зб. наук. праць. К., 2009. 500 с. URL: http://www.info-library.com.ua/ books-text-11431.html
5. Економiчна теорiя: Полiтекономiя : пщручник / за ред. В. Д. Базилевича. 6-те вид., перероб. i доп. КиТв : Знання-Прес, 2007. 719 с.
6. 1ванова О. Ю., Лаптев В. I. Мехашзм саморозвит-ку репошв в умовах проблемно<рентованого управлшня. Бвнес 1нформ. 2017. № 1. C. 121-126.
7. Белоусова С. В. Система управления общественным сектором в свете теорий управления социально-экономическими системами. URL: http://vestnik.uapa.ru/ru/ issue/2015/06/16/
8. Герасименко В. Г. Развитие теории системного подхода применительно к исследованию сферы туризма. Вестник Национальной академии туризма. 2013. № 2. С. 11-15.
9. Береговая И. Б. Управление качеством и конкурентоспособностью социально-экономических систем. Челябинск : Изд. центр ЮУрГУ, 2015. 227 с.
10. Возняк Г. В. Бюджетне забезпечення як чинник слйкого розвитку репону: проблемно<рентовний аналiз. Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перюду Украши. 2016. Вип. 1. С. 45-50.
11. Возняк Г. В. Бюджетна децентралiзацiя: европей-ський досвщ та перспективи для УкраТни. Со^ально-еко-номiчнi проблеми сучасного перюду Украши. 2016. Вип. 3. С. 56-62.
12. Грабчук О. М., Валуйський I. А. Трансформацм концептуальних засад бюджетноТ полiтики УкраТни. Еконо-мка розвитку. 2017. № 3. С. 14-18.
Порiвняльна характеристика краУн з найбшьшими обсягами сукупного державного боргу, 2015 р.
№ з/п Кража Сукупний державний борг, млрд дол. США Частка запозичень закордонним кредиторам, % ВВП, млрд дол. США ВВП на душу населення, скоректований на ПКП, тис. дол. США Частка державного боргу у ВВП, % 1ндекс розвитку людського потен^алу (HDI) Мкце серед краУн св^у за HDI
1 США 17654,4 35,7 18036,6 56,207 97,9 0,92 10
2 Япошя 8587,9 н/Д 4383,1 40,686 195,9 0,903 17
3 Великобриташя 2548,8 30,9 2861,1 41,767 89,1 0,909 16
4 lталiя 2274,4 35,1 1824,9 37,255 124,6 0,887 26
5 Франтя 2068,3 н/Д 2433,6 41,178 85,0 0,897 21
6 Китай 1642,1 3,4 11064,7 14,448 14,8 0,738 90
7 Ымеччина 1494,4 н/Д 3363,6 47,999 44,4 0,926 4
8 1спашя 1061,1 46,5 1193,0 34,696 88,9 0,884 27
9 Бразилiя 941,6 16,5 1803,7 15,615 52,2 0,754 79
10 Канада 681,0 22,9 1552,8 44,205 43,9 0,92 10
11 Австралiя 547,4 0,9 1345,4 46,476 40,7 0,939 2
12 Нщерланди 460,8 н/Д 750,3 49,547 61,4 0,924 7
13 Бельпя 410,7 н/Д 455,0 45,608 90,3 0,896 22
14 Мексика 377,5 54,6 1151,0 17,244 32,8 0,762 77
15 Грефя 352,0 н/Д 194,9 26,358 180,6 0,866 29
16 Австрiя 291,1 77,2 377,0 49,419 77,2 0,893 24
17 Порту^я 266,8 62,3 199,1 29,688 134,0 0,843 41
18 Туреччина 247,3 36,5 859,4 24,054 28,8 0,767 71
19 Польща 246,3 н/Д 477,3 26,856 51,6 0,855 36
20 lрландiя 228,6 61,0 283,7 67,974 80,6 0,923 8
13. Вахович I. М., Купира М. I. Типолопя депресивних регюшв в системi софально-еконо!^чно! небезпеки. Соц1-ально-економ\чн\ проблеми сучасного пероду Украни. 2015. Вип. 1. С. 35-38.
14. Верхоглядова Н. I., ОлЫченко I. В. PerioH як са-мокерована сoцiальнo-eкoнoмiчна система. 1нновацшна еко-номка. 2013. № 5. С. 113-117.
15. Герасименко Г. В. Залежшсть вщ зовшшшх ресур-сiв у кoнтeкстi сучасних виклиш людського розвитку. Демография та социальна економка. 2016. № 1. С. 106-117.
16. Нацюнальний банк Укра!ни. URL: https://www.bank. gov.ua/
17. World Bank Statistics Database. URL: http://data. worldbank.org
18. 2017 Edition of International Debt Statistics / IMF, World bank. URL: http://blogs.worldbank.org/opendata/2017-edition-international-debt-statistics-out
19. Human Development Index. URL: http://hdr.undp.org
REFERENCES
Babych, D. V., Babych, S. M. "Instrumenty derzhavnoho rehuliuvannia zainiatosti" [The tools for the state regulation of employment]. Sotsialnaya ekonomika, no 1 (2016): 94-103.
Belousova, S. V. Sistema upravleniya obshestvennym sek-torom v svete teoriy upravleniya sotsialno-ekonomicheskimi sistemami [Public sector management system in the content of management theories of socio-economic systems]. http://vest-nik.uapa.ru/ru/issue/2015/06/16/
Beregovaya, I. B. Upravleniye kachestvom i konkurento-sposobnostyu sotsialno-ekonomicheskikh sistem [Quality management and competitiveness of socio-economic systems]. Chelyabinsk: Izdatelskiy tsentr YuUrGU, 2015.
Ekonomichna teoriia: Politekonomiia [Economic Theory: Political Economy] / V. D. Bazylevych (ed.). Kyiv : Znannia-Pres, 2007.
Gerasimenko, V. G. "Razvitiye teorii sistemnogo pod-khoda primenitelno k issledovaniyu sfery turizma" [Development of the system approach theory with reference to tourism research]. Vestnik natsionalnoy akademii turizma, no. 2 (2013): 11-15.
Herasimenko, V. H. "Zalezhnist vid zovnishnikh resursiv u konteksti suchasnykh vyklykiv liudskoho rozvytku" [Dependence on external resources in the context of modern challenges of human development]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, no. 1 (2016): 106-117.
Goncharenko, N. A. "Sotsialnyy kapital: kontseptualnaya neopredelyonnost v sotsialno-filosofskom diskurse" [Social
capital: conceptual uncertainty in socio-philosophical discourse]. Filosofski problemy humanitarnykh nauk. Kyiv, 2009.
Hrabchuk, O. M., Valuiskyi, I. A. "Transformatsii kontsep-tualnykh zasad biudzhetnoi polityky Ukrainy" [Transformation of the conceptual foundations of the budgetary policy of Ukraine]. Ekonomika rozvytku, no. 3 (2017): 14-18.
Human Development Index. http://hdr.undp.org Ivanova, O. Yu., Laptiev, V. I. "Mekhanizm samorozvytku rehioniv v umovakh problemno-oriientovanoho upravlinnia" [The mechanism of regional self-development in the context of problem-oriented management]. Biznes Inform, no. 1 (2017): 121-126.
Melnyk, L., Taraniuk, L., Kozmenko, O., and Sineviciene, L. "Influence of the minimum salary level increase on the business entities activity in the context of the transition to the sustainable development". Problems and Perspectives in Management. Vol. 15. Is. 1 (2017): 72-79.
The National Bank of Ukraine: the official site. https:// www.bank.gov.ua/
The State Statistics Service of Ukraine: the official site. http://www.ukrstat.gov.ua/
Vakhovych, I. M., Kupyra M. I. "Typolohiia depresyvnykh rehioniv v systemi sotsialno-ekonomichnoi nebezpeky" [The
typology of depressed regions in the system of socio-economic danger]. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy. Issue 1 (2015): 35-38.
Verkhohliadova, N. I., Olinichenko, I. V. "Rehion yak samo-kerovana sotsialno-ekonomichna systema" [The region as a self-governing socio-economic system]. Innovatsiina ekonomika, no. 5 (2013): 113-117.
Vozniak, H. V. "Biudzhetna detsentralizatsiia: yevropeiskyi dosvid ta perspektyvy dlia Ukrainy" [Budget decentralisation: European experience and prospects for Ukraine]. Sotsialno-eko-nomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy. Issue 3 (2016): 56-62.
Vozniak, H. V. "Biudzhetne zabezpechennia yak chyn-nyk stiikoho rozvytku rehionu: problemno-oriientovnyi analiz" [Budget support as a factor for sustainable development of a region: problem-oriented analysis]. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy. Issue. 1 (2016): 45-50.
World Bank Statistics Database. http://data.worldbank.org
2017 Edition of International Debt Statistics / IMF, World bank. http://blogs.worldbank.org/opendata/2017-edition-in-ternational-debt-statistics-out
<C
O 1=
<c m
_Q <
O O
<c
CL
<c
o
<
o
u
216 BI3HECIHQOPM № 5 '2018
www.business-inform.net
