CC BY
8
patients, the comparison group) received Bromhexine. The patients in both groups were comparable by age and sex. The patients treated with Ascoril showed the disappearance of cough symptoms 3 - 4 days earlier than the patients in the comparison group (p < 0.05). The total score assessment of clinical symptoms during the treatment demonstrated the administration of Ascoril promoted the effectiveness of therapy, which was found significantly higher than in the 2nd group (p < 0.05). We can conclude Ascoril reduces the duration of the disease, cut down the need in antibiotics, lowers the manifestations of bronchial hyper reactivity, and promotes faster clinical recovery, the last but not the least, it is safe.
DOI 10.31718/2077-1096.20.4.48 УДК 616.211 -002-056.1 -085.37 Зубченко С.О.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 АЛЕРГЕН1МУНОТЕРАПП У ПАЦ16НТ1В З АЛЕРГ1ЧНИМ РИН1ТОМ
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького
Алерге^мунотератя належить до числа ефективних способ'т лкування багатьох алергiчних хвороб. Принцип алергенiмунотерапiï полягае у досягненн толерантностi до причинних алерге^в. Ефективнсть алергенiмунотерапiï залежить eid правильного д'агностичного пдходу, якостi вак-цини та комплаенсу патента тощо. Проанал1'зовано ефективнсть алергенiмунотерапiï з викори-станням сублнгвального i субкутанного способ'т введення у пацiентiв з алергiчним ринiтом. Гоупу досл'дження склали 236 пацiентiв з алергiчним ринiтом, 126 (53,4%) жiнок i 110 (46,6%) чоловтв, вi-ком 32,6±2,4 рок'т. Виконували клiнiко-лабораторнi обстеження, нструментальн'!, цитолог'чнi, спе-циф1чн1 алергологiчнi досл'дження (загальний IgG4, шкiрнi прик-тести, молекулярнi досл'дження ALEX. Ефективнсть алергенiмунотерапiï оцнювали за допомогою комбнованоУ о^нки симптом'т i потреби у медикаментах. За результатами шюрних прик-тест'т визначено: у 163 (69,0%) - полсе-нсиб^за^я, в 61 (25,8%) ос'б - моносенсибiлiзацiя, у 12 (5,2%) шкiрнi прик-тести були в1'д'емними. Компонентн!' досл'дження ALEX виконали 52 ос'б. Визначено, що найпоширеншими мажорними компонентами були Phl p 1, 69,2%, Lol p 1, 57,7%, Der f 2, 48,1%, Der p 2, 42,3%, Bet v 1, 34,6%. У 9 (17,3%) пацiентiв виявлен мiнорнi компоненти Phl p 7, Phl p 12. За даними молекулярних досл'джень, прогностична ефективнсть алергенiмунотерапiï визначена як висока у 41 осб, i середня - в 9 ос'б. Алерген'шунотерап'ю проводили 86 патентам з АР: 37 осб - сублнгвальним, 49 осб - субкутанним способами. Визначено достов'рне зниження показник'т загальноУ о^нки симптом'т, медикаментозной' потреби та комплексноï о^нки, що не залежали в'д способу введення алерговакцини. Порiвняль-ний аналiз р'тн'т загального IgG4 до та на третьому роц алергенiмунотерапiï продемонстрував лише тенденцю до пдвищення (р=0,492). Висновки. Компонентний метод д'агностики мае велике значення у виборi стратеги лкування пацiентiв з алергопатолог'ею i прогнозу ефективностi алер-ге^мунотерапи'. Алерге^мунотератя незалежно в'д способ'т ¡ï введення демонструвала високу клi-нчну ефективнсть у пацiентiв з алергiчним ринiтом, що пдтверджувалось критерiями комбнова-ного оцнювання. Визначення р'тн'т загальних IgG4 не несуть достов'рно)' д'агностичноï значимостi як бюмаркер/'в iмунолог'чноï в'дпов'д на алерген'шунотерап'ю. Ключов1 слова: алерпчний ринлт, алергежмунотератя, молекулярна д1агностика, оцшка ефективностк
Дана робота е фрагментом НДР «Прогнозування розвитку вiрус-iндукованих фенотитв iмунозалежних хвороб з персонiфi-кац/ею ¡х дiагностики та лкування», № держ. реестрацп 118Ш00110.
За даними багатьох дослщжень, piBeHb за-хворюваност на алерпчн хвороби (АХ) з кожним роком зростае, причому, як в економiчно розви-нених кражах, так i на територiях з низьким со-^альним рiвнем [1, 2]. У сучаснш медичнш галу-зi выводиться провщне мюце досягненням i проблемам лкування АХ [3, 4]. Незважаючи на вс устхи медично'1 науки, сьогодн можна гово-рити не про вилковування па^етчв з АХ, а лише про досягнення ними короткочасно'1 або дов-готривало'Г ремiсiï алергопатологи' [5]. Власне перше можливе завдяки фармакотерапи', а останне - алергешмунотерапи (А1Т) [6]. На сьогодш доведено, що AlT належить до числа ефективних способiв лкування таких IgE-опосередкованих захворювань, як атотчна бро-
Вступ
нхiальна астма (БА), алерпчш ришти (АР) викли-кан сезонним впливом пилкових алергешв (ш-терм^уючий) чи побутовими алергенами, в т.ч. кл^в домашнього пилу (КДП), лупи тварин, алергенами плюняви (персистуючий), атотчний дерматит (АД), шсектна алерпя [7, 8]. Перевагами А1Т над фармакотерашею е не лише можли-вють отримати тривалу ремiсiю АХ з повною вщ-сутнютю симптомiв, запоб^и переходу бтьш легких кл^чних проявiв у тяжк форми хвороби, зберегти працездатнють патента, зменшити йо-го потреби у симптоматичних препаратах, але й пщвищити якють життя хворих тощо. Основний принцип А1Т полягае у введены хворому при-чинно-значущих антигешв (АГ), як визначаються як етюлопчний чинник дано''' алергопатологи, починаючи зi субпорогових доз, що не спричи-
нюють ключного ефекту - розвитку клiнiчних проявiв захворювання. noTiM дози АГ поступово пщвищують i збiльшують iнтервали мiж ''х вве-денням, за рахунок чого формуеться стан толе-рантност до вiдпoвiдниx аг, що й проявляеться тривалою ремiсiею АХ [9, 10]. Проте схеми вве-дення АГ i способи введення препарату сьогодн е рiзними i залежать, у першу чергу - вщ вибору алерговакцини. Аналопчно, як i ефективнiсть А1Т залежить вiд правильного дiагнoстичнoгo пщхо-ду, якoстi вакцини та комплаенсу патента тощо [11, 12, 13]. На сьогодн описан та регулярно тривають рiзнi дослщження ефективнoстi А|Т, а також ведеться пошук надiйниx критерпв и оцш-ки. Власне робочою групою експер^в European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI) узагальнен результати багатьох дослн джень, прoаналiзoванi недолги i переваги оцн нювання ефективност А1Т i запрoпoнoванi якiснi критерп для тако' oцiнки [14].
Мета роботи
Прoаналiзувати ефективнiсть А1Т з викорис-танням рiзниx спoсoбiв введення алерговакцини (СЛ1Т i СК1Т) у па^етчв з АР.
Матерiали та методи дослщження
Дослщження проводилось вщповщно до 7-го перегляду принцитв Гельсшксько' декларацп прав людини (2013), Конвенци Ради бвропи про права людини i бioмедицину та вiдпoвiдниx за-кoнiв Укра'ни. У рандoмiзoваний споаб обсте-жено 858 хворих, як звернулись на консульта-тивний прийом на кафедру кл^чно' iмунoлoгil та алергологп ЛНМУ iм. Данила Галицького впро-довж 2016-2017 рoкiв iз попередньою стратифн кацiею за наявнютю алеричноУ симптоматики. Всiм пацiентам проводили комплексне клшко-лабораторне обстеження, шструментальш, ци-тoлoгiчнi та специфiчнi алерголопчш дослщжен-ня.
Клiнiчний дiагнoз АР визначався за критерiя-ми Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma ^RIA, 2016). На пiдставi позицшного документу у 236 (27,5%) оаб був верифiкoваний АР, з них у 36 хворих у кoмoрбiднoстi з iншoю алергопато-лопею (БА/АД). Серед них 126 (53,4%) жшок i 110 (46,6%) чоловтв, вiкoм 32,6+2,4 рoкiв. ШПТ виконували екстрактами ресшраторних алерге-нiв (Inmunotek, lспанiя) [15]. Рiвень загального сироваткового IgE i специфiчниx IgE до компонент алергенiв визначали за допомогою коло-риметричного ферментного аналiзу (Macro Array Diagnostic) ALEX, Авс^я [16]. Визначення загального IgG4 проводили методом iмунoфермент-ного аналiзу з використанням тест-систем «Euroimmun» згщно з iнструкцiею фiрми-виробника. Оцшку функцп зoвнiшньoгo дихання проводили за допомогою дiагнoстичнoгo комплексу Спектр+ з блоком спiрoграфiчниx сигна-лiв Спiрo-Спектр+ (паспорт СУКС 911118.00203) «Нейрософт», Харкiв (Украша). Для СК1Т ви-
користовували АЛКСО1Д (сумiш полiмеризова-них екстрак™ алергенiв), для СЛ1Т - спрей суб-лiнгвальний ОРАЛТЕК (Сумш алергенiв) i ОРАЛТЕК (Моноалерген), виробництва «Inmunotek», lспанiя.
Ефективнiсть AIT оцшювали за допомогою комбшовано'Г оцшки симптомiв i потреби у медикаментах (загальна оцшка симптомiв, медика-ментозна потреба, комплексна оцiнка) [14]. Оцн нку симптомiв 0-3 (1), прийняту FDA та EMA, проводили за такими критерiями: 0 = вщсутнють симптомiв (або ознак); 1 = лет симптоми (озна-ка / симптом ч^ко присутнi, але з м^мальною вираженiстю; легко переноситься); 2 = помiрна симптоматика (певне вщчуття ознаки / симптому, що турбуе, але переноситься легко); 3 = тяж-кi симптоми (ознака / симптом, який тяжко пере-носити; порушуе щоденну трудову дiяльнiсть i життя i / або сон). Порiвнювали щоденнi симптоми до лкування i на третьому роц AIT.
Результати дослщжень аналiзували з використанням методу варiацiйноï статистики за допомогою профами STATISTICA 6 (Statsoft, USA) iз застосуванням t-критерiю Стьюдента.
Результати до^дження та ïx обговорення
Верифкацш алергопатологп у пацiентiв проводили за наступними кл^чними ознаками: у 177 (75,0%) - закладенють носа, у 160 (67,7%) хворих були скарги на перюдичне/постшне чи-хання, у 119 (50,4%) - на перюдичну ринорею, у 99 (41,9 %) - свербiж носа/очей, у 74 (31,4%) -ринокон'юнктив^, 11 (4,6%) - перюдич-на/постiйна втрата нюху/смаку, у 35 (14,8%) - су-хють шкiрних покривiв, у 38 (16,1%) - еритема-тозно-сквамозн висипання на шкiрi верхнiх кш-цiвок, верхньо'1 частини грудно'Г кл^ки, шиТ тощо зi свербiжем, у 37 (15,7%) - задишка i вщчуття свисту у грудях.
У загальному аналiзi кровi (ЗАК) у 47 (19,9%) оаб виявлена еозинофiлiя легкого ступеня (вщ 0,6 до 1,5 Г/л). У мазку-вщбитку слизово'1 порож-нини носа у 110 (46,6%) оаб виявлена збтьше-на ктькють еозинофiлiв (вщ 17,0% до 75,0% у полi зору).
Усiм пацiентам проведенi ШПТ екстрактами сумш рiзних груп ресшраторних алергенiв. За результатами проведених ШПТ - у бтьшо'Г по-ловини - 163 (69,0%) па^етчв виявлена полюе-нсибiлiзацiя - гiперчутливiсть до ктькох груп ре-спiраторних алергешв, вiдповiдно в 61 (25,8%) -моносенсиб^за^я - гiперчутливiсть до одного виду алергешв. У 12 (5,2%) па^ен^в результати ШПТ виявились вщ'емними. При АР штерм^ую-чому (сезонному) найчаспше виявлялась сенси-бiлiзацiя до екстрак^в трав (81,3%), весняних дерев (65,7%) бур'яшв (51,3%); при персистую-чому (цiлорiчному) АР - КДП (72,9%), домашшх тварин (44,1%). Патентам з полiсенсибiлiзацiею i негативними результатами ШПТ для виявлення бтш ютинно'Г сенсиб^зацп, вибору правильно!' тактики лкування i прогнозу ефективностi А1Т
було рекомендовано компонентне обстеження ALEX, як згодом виконали 52 оаб [18, 19].
За результатами молекулярних дослщжень, лщерами серед мажорних компонент у па^ен-^в групи дослiдження були: Phl p 1 (Beta-Expansin) - 69,2%, Lol p 1 (Beta-Expansin) -57,7%, Der f 2 (NPS2 Family) - 48,1%, Der p 2 (NPS2 Family) - 42,3%, Bet v 1 (PR-10) - 34,6%, Aln q 1 (PR-10) - 32,6%, Fel d 1 (Uteroglobin) -23,1%, Alt a 1 (Alt a 1-Family) - 15,4%. У 9 (17,3%) па^енпв виявлен мшорн компоненти Phl p 7 (Polcalcin), Phl p 12 (Profilin). Також за результатами ALEX у 7 (13,5%) па^енпв з попере-дшми негативними ШПТ були виявлен харчовi алергени - Jug r 4 (11S Globulin), Jug r 6 (7/8S Globulin) та алергени латексу - Hev b 8 (Profilin) тощо, що вказуе на важливють дiагностики роз-ширеного спектру алергешв [20]. У двох оаб з попередньо негативними ШПТ результати ALEX також виявились негативними. Даних хворих скеровано на додатковi обстеження i консульта-цп iнших спецiалiстiв.
Вщомо, що при наявностi у патента сенсибн лiзацiï лише до первинних видоспецифiчних (мажорних) алергенiв ефект вщ А1Т складае 8590%. Водночас, виявлення значних титрiв sIgE
загальна
до мшорних алергенiв на ™i сенсиб^заци' до головного алергену е предиктором вiдсутностi ефекту А1Т [2, 4, 21].
Тому, на niqcraBi молекулярних дослщжень yciM пацiентам, як проходили ALEX, проаналiзо-вано прогностичну ефективнють AIT i визначено, що у 41 особи прогнозуеться висока (наявнiсть лише мажорних компонентiв), а в 9 оаб - серед-ня ефективнють AIT (наявнють мажорних i мшорних компонент). Зауважимо, що па^етчв лише з мшорними алергенами у групi дослщження не виявлено. Хворi також отримали шдивщуаль-нi рекомендацп щодо елiмiнацiйноï дiети, гiгiени побуту, контакту з домашыми тваринами тощо.
Вщтак, патентам з моносенсибiлiзацiею (за ШПТ) i полюенсиб^за^ею призначено AIT екст-рактами рiзних респiраторних алергенiв. Зага-лом 86 па^ен^в з АР розпочали AIT, вибiр способу введення алерговакцини був за бажанням i можливютю патента - 37 оаб - сублшгвальний, 49 осiб - субкутанний.
Оцшку ефективностi проводили за допомо-гою комбшовано!' оцiнки симптомiв i потреби у медикаментах (загальна оцшка симптомiв, ме-дикаментозна потреба, комплексна оцшка). Результати подано в таблиц 1.
Таблиця 1
KoM6iHoeaHa оцшка ефективностi алергенiмунотерапiï: нка симптом'в, потреба в медикаментах, комплексна оцшка
Параметри оцшки СЛ1Т, n=37 СК1Т, n=49
До 3-й рiк А1Т p До 3-й рiк А1Т p
Загальна оцшка симптс^в, Me (Q25;Q75) 2,5 (2,3;2,7) 0,7 (0,5;1,0) 0,0053 2,5 (2,3;2,6) 0,6 (0,5;0,9) 0,0041
Медикаментозна оцшка, Me (Q25;Q75) 2,0 (2,0;3,0) 1,0 (0,0;2,0) 0,0024 2,0 (2,0;3,0) 1,0 (0,0;2,0) 0,0021
Комплексна оцшка симптс^в + Медикаментозна оцшка, Me (Q25;Q75) 4,7 (4,5;5,5) 1,8 (1,0;2,5) 0,0026 4,6 (4,5;5,5) 1,7 (1,0;2,5) 0,0023
Як видно з таблиц 1, на третьому роц про-ведення AIT ми спостер^али достовiрне зни-ження показниш загально'1 оцiнки симптомiв у групi па^ен^в, якi отримували СЛIT 2,5 (2,3; 2,7) бали проти 0,7 (0,5;1,0) балiв (р=0,0053) i CKIT -2,5 (2,3; 2,6) бали проти 0,6 балiв (р=0,0041). Aналогiчно достовiрна динамiка визначена i для критерш медикаментозно!' потреби: для групи CnIT 2,0 (2,0;3,0) бали проти 1,0 (0,0; 2,0) балiв (р=0,0024) i CKIT - 2,0 (2,0; 3,0) бали проти 1,0 (0,0;2,0) балiв (р=0,0021). Вiдповiднi результати продемонстрованi i для комплексно!' оцшки: для групи CnIT 4,7 (4,5; 5,5) бали проти 1,8 (1,0; 2,5) балiв (р=0,002б) i CKIT - 4,6 (4,5; 5,5) бали проти 1,7 (1,0; 2,5) балiв (р=0,0023). При цьому статис-тично достовiрноï рiзницi мiж ефективнiстю CЛIT i CKIT за даними критерiями не виявлено. На ефективнють лкування вказувало й те, що 63 (73,3%) хворих на AP останн 6-8 мюя^в не ко-ристувались антигiстамiнними препаратами, ш-траназальними кортикостерощами, а в останнш сезон пилкування у па^ен^в з iнтермiтуючим AP алергiчнi симптоми були вщсутн чи мiнiмальнi, що суттево зменшило потребу в очних кортико-стерощах.
Tаким чином, проведення AIT за допомогою пiдшкiрного та сублшгвального методiв введення у па^етчв з AP, сенсибiлiзованих до рiзних груп респiраторних алергенiв продемонструвало високу кл^чну ефективнiсть на третьому роц лiкування, що було пщтверджене комплексним критерiем, рекомендованим EAACI.
Проведений також порiвняльний аналiз рiвнiв загального IgG4 до та на третьому роц AIT. Результати дослщження представлен на рисунку 1.
Згщно з отриманими даними, нами виявлено лише тенденцш до пщвищення цього показника за цей перюд з 1,84±0,98 г/л до 1,94±0,93 г/л, р=0,492, що не повнiстю сшвпадало з покращен-ням кл^чно!' симптоматики у па^етчв груп дослщження. Отриманi результати з одного боку демонстрували недостатню дiагностичну значи-мють визначення рiвня загального IgG4 як бю-маркера iмунологiчноï вiдповiдi на AIT, причому, незалежно вщ способу введення алерговакцини, а з шшого - позитивна динамка пщвищення IgG4 вказуе на необхщнють пацiентам пройти повний курс лкування (запропоновано 3 роки).
Рис. 1. Результати пор1вняльного анал'зу pieHie загального IgG4 до та на 3-му роц А1Т, n=86
Висновки
1. Поширенють АР серед па^енпв склала 27,5%, при АР штерм^уючому найпоширешши-ми алергенами були пилки трав (вщповщно, компоненти Phl p 1, Lol p 1), а при АР персисту-ючому - алергени КДП (вщповщно, компоненти Der f 2, Der p 2).
2. Компонентний метод дiагностики мае ве-лике значення у виборi стратеги лкування пацн ентiв з алергопатолопею, прогнозу ефективностi А1Т, що диктуе необхщнють застосовувати набу-тi знання з молекулярно' алергологи у практич-нiй роботi лiкаря - алерголога на вах рiвнях на-дання допомоги.
3. Проведення А1Т незалежно вiд способiв ''' введення (сублiнгвального чи субкутанного) де-монструе високу клiнiчну ефективнють у па^ен-тiв з АР, що пщтверджувалось критерiями комбн нованого оцшювання.
4. Визначення рiвнiв загальних IgG4 не несуть достовiрноl дiагностичноl значимостi як бiомаркерiв iмунологiчноl вiдповiдi на А1Т.
5. У лкуваны пацiентiв важливо використову-вати стандартизовав за активнiстю алерговак-цини, як контрольованi на наявнiсть мажорних компонент, що дозволить досягнути максимально високого ефекту лкування.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють в порiвняннi оцiнки ефективностi А1Т за ш-шими критерiями (наприклад, за рiвнем цитокн нiв, загального IgE, спiввiдношення sIgE/IgE, анкетою щодо якост життя тощо).
Лiтература
1. Bae JM, Choi YY, Park CO, Chung KY, Lee KH. Efficacy of allergen-specific immunotherapy for atopic dermatitis: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J Allergy Clin Immunol. 2013; 132(1): 110-117.
2. Calderon M, Cardona V, Demoly P. EAACI 100 Years of Immunotherapy Experts Panel. One hundred years of allergen immunotherapy European Academy of Allergy and Clinical
10.
11.
12.
13.
14.
15.
Immunology celebration: review of unanswered questions. Allergy. 2012; 67: 462-76.
Vorobeva OV, Gushchin IS. Razvitie metoda allergen-spetsificheskoy immunoterapii v 20-60-kh godakh XX veka - do obnaruzheniya IgE [The development of the method of allergen-specific immunotherapy in the 20-60s of the XX century -before the detection of IgE]. Ros Allergol Zhurn. 2011; 2: 3-12. (Russian)
Choi JS, Ryu HR, Yoon CH, Kim JH, Baek JO, Roh JY, et al. Treatment of patients with refractory atopic dermatitis sensitized to house dust mites by using sublingual allergen immunotherapy. Ann Dermatol. 2015; 27(1): 82-86.
Curin M, Garib V, Valenta R. Single recombinant and purified major allergens and peptides: how they are made and how they change allergy diagnosis and treatment. Ann Allergy Asthma Immunol. 2017; 119: 201-9.
Harwanegg C, Hiller R. Protein microarrays for the diagnosis of allergic diseases: State-of-the-art and future development. Clin Chem Lab Med. 2005; 43(12): 1321-6.
Vorobeva OV, Gushchin IS. Molekulyarno-biologicheskie osnovy allergen-spetsificheskoy immunoterapii [Molecular biological basis of allergen-specific immunotherapy]. Vestnik biotekhnologii i fiziko-khimicheskoy biologii im YuA Ovchinnikova. 2011; 7(3): 54-71. (Russian)
Compalati E, Passalacqua GW, Bonini E, Compalati G. The efficacy of sublingual immunotherapy for house dust mites respiratory allergy: results of a GA2lEN meta-analysis. Allergy. 2009; 64 (11): 1570-9.
Norman PhS. A review of immunotherapy. Allergy. 2007; 33(2): 62-70.
Allakhverdieva LI, Salim-zade GE. Algoritm otbora patsientov i monitoring effektivnosti allergen-spetsificheskoy immunoterapii [Algorithm for patient selection and monitoring of the effectiveness of allergen-specific immunotherapy]. Journal of Azerbaijan Allergy and Clinical Immunology, Scientific-practical journal. 2017; 5(2): 43-52. (Russian)
Canonica G. Sublingual immunotherapy: World Allergy Organization position paper 2013 update. World Allergy Organ J. 2014; 7: 4-18.
Zubchenko SO, Yur'yev SD. Otsinka diagnostichnikh kriteriyiv u patsiyentiv z riznimi kliniko-laboratornimi proyavami sensibilizatsiyi do klishchiv domashnogo pilu ta prognozuvannya efektivnosti alergen spetsifichnoyi imunoterapiyi na pidstavi alergokomponentnoyi diagnostiki [Evaluation of diagnostic criteria in patients with various clinical and laboratory manifestations of sensitization to house dust mites and prediction of the effectiveness of allergen-specific immunotherapy on the basis of allergy-component diagnosis]. Imunologiya ta alergologiya: nauka i praktika . 2015; 2: 96-106. (Ukrainian)
Akdis CA, Barlan IB, Bahceciler N, Akdis M. Immunological mechanisms of sublingual immunotherapy. Allergy. 2006; 61(Suppl 81): 11-14.
Lockey RF. The importance of knowing how allergen extracts are manufactured. Ann Allergy Asthma Immunol. 2017; 118: 2-3. Pfaar O, Demoly P, Gerth van Wijk R, Bonini S, Bousquet J, Canonica GW, et al. Recommendations for the standardization of clinical outcomes used in allergen immunotherapy trials for allergic
3
4.
5
6.
7
8.
9
rhinoconjunctivitis: an EAACI Position Paper. Allergy. 2014; 68: Education a new Dimension Natural and Technical Sciences.
854-867. 2016; 4(10- Iss 91): 21-29. (Ukrainian)
16. Bousquet J. Practical guide to skin prick tests in allergy to 19. Sepiashvili R. Consensus WAO-ARIA-GA2LEN molecular aeroallergens. Allergy. 2012; 67: 18-24. diagnosis of allergies. Memorandum of the World Allergy
17. Makronosova MA, Korovkina ES. Komponentnaya diagnostika - Organization. Allergology and Immunology. 2014; 3: 5-17. novaya era v klinicheskoy allergologii [Component diagnostics is a 20. Werfel T, Asero R, Ballmer-Weber BK, Beyer K, Enrique E, Knulst new era in clinical allergology]. Terapevticheskiy arkhiv . 2013; 10: AC, et al. Position paper of the EAACI: food allergy due to 4-12. (Russian) immunological cross-reactions with common inhalant allergens.
18. Zubchenko SO, Yur'yev SD, Marunyak SR. Molekulyarna Allergy. 2015; 70: 1079-1090.
alergodiagnostika yak metod diferentsiynogo pidkhodu do viboru 21. Maslova LV. Sublingvalnaya immunoterapiya respiratornoy allergii:
alergoimunoterapiyi pri alergiyi na domashnikh tvarin [Molecular immunologicheskaya effektivnost [Sublingual immunotherapy of
allergodiagnostics as a method of differential approach to the respiratory allergy: immunological efficacy]. Imunologiya ta
choice of allergoimmunotherapy for allergy to pets]. Science and alergologiya: nauka i praktika. 2013; 2: 2-11. (Russian)
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ АЛЛЕРГЕН-ИММУНОТЕРАПИИ У ПАЦИЕНТОВ С АЛЛЕРГИЧЕСКИМ РИНИТОМ Зубченко С.А.
Ключевые слова: аллергический ринит, аллерген-иммунотерапия, молекулярная диагностика, оценка эффективности.
Аллерген-иммунотерапия уже десятки лет является эффективным способом лечения многих аллергических болезней. Принцип аллерген-иммунотерапии состоит в достижении толерантности к причинным аллергенам. Эффективность аллерген-иммунотерапии зависит от правильного диагностического подхода, качества вакцины и комплаенса пациента.
Проанализирована эффективность аллерген-иммунотерапии с использованием сублингвального и субкутанного способов введения аллерговакцины у пациентов с аллергическим ринитом. Группу исследования составили 236 пациентов с аллергическим ринитом, 126 (53,4%) женщин и 110 (46,6%) мужчин в возрасте 32,6±2,4 лет. Проводили клинико-лабораторные обследования, инструментальные, цитологические, специфические аллергологические исследования (общий IgG4, кожные прик-тесты, молекулярные исследования ALEX. Эффективность аллерген-иммунотерапии оценивали с помощью комбинированной оценки симптомов и потребности в медикаментах.
По результатам кожных прик-тестов определено: у 163 (69,0%) больных - полисенсибилизация, у 61 (25,8%) - моносенсибилизация, у 12 (5,2%) - кожные прик-тесты были отрицательными. Компонентные исследования ALEX выполнили 52 пациентов. Определено, что наиболее распространенными мажорными компонентами были Phl p 1, 69,2%, Lol p 1, 57,7%, Der f 2, 48,1%, Der p 2, 42,3%, Bet v 1, 34,6 %. У 9 (17,3%) пациентов выявлены минорные компоненты Phl p 7, Phl p 12. По данным молекулярных исследований прогностическая эффективность аллерген-иммунотерапии определена как высокая у 41 больного, и средняя - у 9. Аллерген-иммунотерапию проводили 86 пациентам с аллергическим ринитом: 37 больным - сублингвальным, 49 - субкутанным способами. Продемонстрировано достоверное снижение показателей общей оценки симптомов, медикаментозной потребности и комплексной оценки, что не зависило от способа введения аллерговакцины. Сравнительный анализ уровней общего IgG4 до лечения и на третьем году аллерген-иммунотерапии показал только тенденцию к повышению (р = 0,492).
Выводы. Компонентный метод диагностики имеет большое значение в выборе стратегии лечения пациентов с аллергопатологией и для прогноза эффективности аллерген-иммунотерапии. Аллерген-иммунотерапия, независимо от способов ее проведения, демонстрировала высокую клиническую эффективность у пациентов с аллергическим ринитом, что подтверждалось критериями комбинированной оценки. Определение уровней общих IgG4 не несут достоверной диагностической значимости как биомаркеров иммунологического ответа на аллерген-иммунотерапию.
Summary
STUDY OF THE EFFICIENCY OF ALLERGEN IMMUNOTHERAPY IN PATIENTS WITH ALLERGIC RHINITIS Zubchenko S.O.
Key words: allergic rhinitis, allergen immunotherapy, molecular diagnostics, combined symptom medication score.
Allergen immunotherapy is one of the effective treatments for many allergic diseases. The principle of allergen immunotherapy is to achieve tolerance to causative allergens. The effectiveness of allergen immunotherapy depends on the correct diagnostic approach, the quality of the vaccine and patient compliance.
This article presents the analysis of the effectiveness of the allergen immunotherapy using sublingual and subcutaneous methods of administration in patients with allergic rhinitis. The study group consisted of 236 patients with allergic rhinitis, 126 (53.4%) female and 110 (46.6%) male individuals aged 32.6 ± 2.4 years. Clinical and laboratory data collection, instrumental, cytological, specific allergological studies (total IgG4, skin prick-tests, molecular studies ALEX) were carried out. The efficacy of the аllergen immunotherapy was assessed by a combined symptom medication score. According to the results of skin prick-tests, it was determined that 163 (69.0%) people had polysensitization, 61 (25.8%) individuals had monosensitization, and 12 (5.2%) had negative skin prick-tests. ALEX component studies were performed for 52 people. The most common major components found were Phl p 1, 69.2%, Lol p 1, 57.7%, Der f 2, 48.1%, Der p 2, 42.3%, Bet v 1, 34.6 %. Minor components Phl p 7, Phl p 12 were detected in 9 (17.3%) patients. According to molecular studies, the prognostic efficiency of the аllergen immunotherapy was defined as high in 41 people and as average in 9 people; 86 patients with allergic rhinitis took the allergen immunotherapy: 37 people by
sublingual route, and 49 people by subcutaneous methods. There was a significant decrease in the overall assessment of symptoms, medication needs, and a comprehensive assessment that did not depend on the method of administration of the allergy vaccine. Comparative analysis of total IgG4 levels before and in the third year of the allergen immunotherapy showed only a tendency to increase (p = 0.492). The component-resolved diagnosis plays an important role in choosing a treatment strategy for patients with allergy and predicting the efficacy of the allergen immunotherapy. Allergen immunotherapy, regardless of the methods of its introduction, shows high clinical efficacy in patients with allergic rhinitis that was confirmed by the criteria of combined evaluation. Assessment of total IgG4 levels has not had a reliable diagnostic value as a biomarker of the immunological response to the allergen immunotherapy.
DOI 10.31718/2077-1096.20.4.53 УДК: 616.831-005.1-021.3-009-037 Козьолшн О.А., Кузнецов А.А.
ПРЕДИКТОРИ РАННЬОГО КЛ1Н1КО-НЕВРОЛОГ1ЧНОГО ПОГ1РШЕННЯ У ПАЦ16НТ1В В ГОСТРОМУ ПЕР1ОД1 СПОНТАННОГО СУПРАТЕНТОР1АЛЬНОГО ВНУТР1ШНЬОМОЗКОВОГО КРОВОВИЛИВУ
Запорiзький державний медичний уыверситет
Мета роботи - удосконалити д'агностичнi заходи в гострому nepiodi спонтанного супратентор'а-льного внутршньомозкового крововиливу шляхом розробки критерй'в прогнозування раннього кл/нко-нeвpoлoгiчнoгo пoгipшeння на тлi консервативноУ терап'УУ. Матepiали i методи. Проведено проспек-тивне досл'дження з залученням 339 хворих на гемораг'чний пвкульовий iнсульт, що розвинувся впе-рше. Клiнiкo-нeвpoлoгiчнe обстеження здшснювали в динамiцi перебгу гострого пероду захворюван-ня з використанням шкали коми Full Outline of UnResponsiveness та National Institute of Health Stroke Scale. За даними нейров'зуал'зацИ визначали обсяги внутршньомозкового та вторинного внутрш-ньошлуночкового крововилив'в, наявн'ють та вираженють латеральноУ дислокацИ серединних структур мозку. В якостi кумулятивноУ кнцевоТ точки було обрано ранне клiнiкo-нeвpoлoгiчнe пoгipшeння, за яке вважали один або дек'тька з наведених нижче подш, що виникли на тлi консервативноУ терап'УУ протягом 24/48 годин з моменту госп'/тал'зац 'УУ: зниження сумарного балу за шкалою коми Full Outline of UnResponsiveness >2; збльшення сумарного балу за National Institute of Health Stroke Scale >4; лета-льний вихiд. Для розробки критерив прогнозування використовували логстичний регреайний аналiз та ROC-аналз. Результати. Клiнiкo-нeвpoлoгiчнe пoгipшeння на тлi консервативноУ терап'УУ протягом 24-48 годин з моменту госп'тал'зац'УУ було заф/'ксовано в 29,2-33,6% випадк/'в. За даними множин-ного логстичного регреайного анал'зу встановлено, що iнiцiальна вираженсть латеральноУ дислокацИ' серединних структур мозку та обсяг вторинного внутршньошлуночкового крововиливу у па^е-нт'в з мозковим гемораг'нним супратентор'альним iнсультом е найбльш нформативними показни-ками для визначення ризику раннього клiнiкo-нeвpoлoгiчнoгo пoгipшeння на тлi консервативно!' терап'УУ Предикторами раннього клiнiкo-нeвpoлoгiчнoгo пoгipшeння виступають середне значення зсуву прозоро'У перетинки та еп'ф'зу >4,5 мм (чутливсть 60,6-60,7%, спeцифiчнiсть 85,8-89,2%), обсяг вторинного внутршньошлуночкового крововиливу >13,5 мл (чутливсть 70,5-72,7%, специф'чшсть 80,8-82,8%). Зазначен предиктори iнтегрованi у математичн модел'! для прогнозування раннього кл'1н'жо-невролог'1чного пoгipшeння протягом 24 (AUC (95% Д1) = 0,85 (0,81-0,89), р<0,0001) та 48 годин з моменту госп'1тал'1зац'УУ (AUC (95% Д1) = 0,87 (0,83-0,90), р<0,0001). Висновки. Розроблен нформати-вн нeйpoвiзуалiзацiйнi критерУУ прогнозування раннього клiнiкo-нeвpoлoгiчнoгo пoгipшeння у пацiентiв з.i спонтанним супратентор'альним внутршньомозковим крововиливом, якi враховують iнiцiальну вираженсть латеральноУ дислокацИ та обсяг вторинного внутршньошлуночкового крововиливу i до-зволяють визначати 1'ндив1'дуальний кумулятивний ризик несприятливих вар'ант'т перебгу гострого пероду захворювання на тлi консервативноУ терап 'УУ протягом 24-48 годин з моменту госп '1тал '1зац 'УУ з точнстю 81,7-82,9%.
Ключов1 слова: внутр1шньомозковий крововилив, ранне клУко-невролопчне попршення, прогноз.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дoслiджeння виконано в рамках НДР кафедри нервових хвороб Запopiзькoгo державного медичного унiвepситeту «Оптимiзацiя дiагнoстичних та лiкувальнo-peабiлiтацiйних захoдiв у хворих з гострими i хpoнiчними порушеннями мозкового кровообгу», № держ. реестрацп 0113U000798 (2013-2017) та «Удоско-налення дiагнoстики, лкування та прогнозування гострих та хpoнiчних форм порушень мозкового кровообгу на piзних ета-пах захворювання», № держ. реестрацп 0118U007145 (2018-2023).
Судинн захворювання головного мозку - над-звичайно актуальна медико-со^альна проблема сучасностк Найбтьш руйшвним типом гостро' цереброваскулярно' патологи з урахуванням по-
Вступ
казниш смертност та швалщизацп, безперечно, е мозковий геморапчний шсульт та його найроз-повсюджешша форма - спонтанний супратенто-рiальний внутршньомозковий крововилив (ССВМК) [1, 2]. Незважаючи на сут^ досяг-нення фундаментальних нейронаук, кшшчно'' ан-
