CC BY
71
{^¿¿//ребёнка
Огляд лператури / Review of Literature
УДК 616-056.3:616-022.854.2:615.375 DOI: 10.22141/2224-0551.14.7.2019.184624
Волосовець О.П.1 , Кривопустов С.П.1 , Мозирська О.В.1, Кривопустова М.В.2 1Нацюнальний медичний унверситетiMeHi О.О. Богомольця, м. Ки/в, Укра/на 2Дитяча кл]^чна лккарня Печерського району № 7, м. Ки/в, Укра/на
Бмок профшн як клЫчно значимий паналерген у розвитку синдрому пилковоТ та харчовоТ алергп
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(7):434-443. doi: 10.22141/2224-0551.14.7.2019.184624
Резюме. Профшн вiдiграe важливу роль як сенсибшзатор i фактор, що являе труднощi як у дiагностицi, так i в лжувант nацieнтiв iз пилковою i рослинною харчовою алергieю. У контрольованих до^дженнях про-фшн довiв свою здаттсть викликатирiзнi симптоми захворювань верхтх i нижтх дихальних шляхiв. До кт-ця не вивчено клжчне значення профттв у розвитку рестраторних захворювань в реальних умовах впливу, i якою мiрою це сприяе появi симптомiв. Велит епiдемiологiчнi до^дження показали, що профМн е маркером тяжкостi захворювання i полкенсибЫзаци при алергп на трави, а сенсибшзащя до гРЫ р 12 статистично пов'язана з бльшою тривалстю захворювання й оральним алергiчним синдромом до рослинног ж1 Роль про-фышу в розвитку орального алергiчного синдрому на рослинт продукти харчування була визнана у пацieнтiв з алергieю на пилок. Крiм того, профтЫ може викликати системт реакцН на рослинну гжу в окремих групах населення, ят зазвичай стикаються iз сезонами з високим рiвнем пилку трави. Незважаючи на те, що проф-лш вважаeться другорядним алергеном, вш e основним алергеном деякихрослинних продуктiв, наприклад дит (Сис т 2), апельсина i сог. Алергiя на диню, кавун, цитрусовi, помiдори i банани, як повiдомляeться, e клiнiчним маркером гтерчутлuвостi до профiлшу. Його значення в оаб з алергieю на латекс залuшаeться низьким або вн взагалi не маe значення згiдно з деякими публжащями. Всупереч вищезгаданш актуальностi не iснуe надшного терапевтичного тдходу до лжування алергп на блок профлм. До того ж у пацieнтiв iз сенсuбiлiзацieю до про-фыжу алерген-спецuфiчна iмунотерапiя не рекомендована через недостатню кыькисть мнорних компонентiв у препаратах для даного виду терапи, а харчова iмунотерапiя недостатньо вивчена. Отже, профтактичт стратеги, а саме елiмiнацшнi заходи i симптоматична тератя, можуть бути оптимальним варiантом лжування пацieнтiв, чутливих до профлЫу.
Ключовi слова: профыт; пилкова алергiя; харчова алергiя; дти; огляд
Вступ
Профшн описаний як паналерген, тому що роз-тзнаеться сироватковим ^Е у понад 20 % пащенпв з алерпею на пилок. Профшн був уперше щентифшова-ний як алерген пилку берези, i вiдтодi продемонстро-вана його наявнють як багатогенно! шм'! паналергену в багатьох рослинах. Були визначеш профшни з пилку дерев, трави i бур'яшв, багатьох фрукпв, овочiв i латексу [1]. Зв'язок мiж рестраторною i харчовою алерпею давно встановлений [2]. Складш харчовi алерпчш син-дроми з алерпею на свiжi фрукти/овочi та сенсибш-защею до пилку часто зусщчаються серед алерпчних сташв, iнодi поширюючись на низку боташчно не спо-
рщнених видiв рослин. Зазвичай пащенти вщчувають свербiж i набряк слизово! рота i глотки, цей синдром широко вщомий як синдром пилково! i харчово! алергп, або оральний алерпчний синдром (ОАС), що зу-с^чаеться у 2—4 % европейського населення. ОАС ви-кликаний сенсибшзащею до перехресно-реактивних детермшант, що роздтяються рiзними видами пилку i фруктами/овочами. Добре вщомими прикладами та-ко! перехресно! алерги е пилок берези (яблуко, фундук, морква, картопля, селера, кiвi тощо), пилок полину (селера, морква, специ), пилок трави (диня, помщор, арахiс, кавун, апельсин) i пилок амбрози (диня, кавун, банан, кабачок, опрок). Приблизно 35 % пащентав iз
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Кривопустов Сергш Петрович, доктор медичних наук, професор кафедри пед1атрГ|" № 2, Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. Ки"""в, 01601, Укра"""на; e-mail: sergii.kryvopustov@gmail.com
For correspondence: Sergii Kryvopustov, MD, PhD, Professor at the Department of pediatrics 2, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: sergii.kryvopustov@gmail.com
Full list of author information is available at the end of the article.
такими типами полшозу виявляють гшерчутливють до пов'язаних з алергенами фруклв i obo4Íb [3].
Мета: пошук наявних лiтературних вiдомостей про бток профiлiн як ктшчно значимий паналерген у роз-витку синдрому пилково! та харчово! алергй'.
Профiлiни — це актин-мономер-зв'язукш бiлки масою 12—16 кДа, що експресуються у специфiчних вь русах i в ушх клiтинах, за винятком деяких протиспв. Профiлiни сприяють полТмеризаци актинових фта-ментiв i мономерiв i, отже, беруть участь в утворенш цитоскелета i в руш [4]. 1х роль у таких важливих про-цесах пояснюеться повсюдною експресieю i високим рiвнем збереження [5]. 1дентифшашя 50 додаткових профiлiнових лiгандiв передбачае важливу роль у бага-тьох бшьш складних молекулярних процесах, а також у передачi сигналу. Перший описаний алергенний про-фiлiн Bet v 2 з пилку берези був щентифшований 1991 року [6], i вiдтодi численнi алергенш профшни тденти-фiкованi в пилку, рослиннш íxi та латексi, що вказуе на високий стутнь перехресно! реактивност через !х загальш епiтопи.
Залишаеться необхiднiсть оцiнити роль профiлiну у виникненш алергiчних симптомiв, що ставить важливi питання в дiагностицi алергй внаслщок перехресно! ре-активностi. Перехресна реактивнють IgE серед профь лшв пов'язана iз множинною сенсибiлiзацieю до пилку й рiзними пилково-харчовими синдромами. При респiраторнiй алергй сенсибшзащя до пилку, впливу яко! пащент практично не пiддавався, була щентифь кована як прояв сенсибшзаци до профшну. Як харчо-вий алерген профiлiн зазвичай викликае леги реакци, такi як синдром орально! алергй. Вш втрачае сво! алергенш властивостi при обробцi й особливо важливий при алергй на деяы фрукти, такт як диня, кавун, банан, помщор, цитрусовТ та хурма. Очищеш природш та ре-комбшантш профшни для тестiв на алергш in vitro та in vivo допомагають у дiагностичних дослiдженнях [7].
Деяы послщовш та конформацiйнi В-клггинш ет-топи профшну були описаш з використанням рТзних пщходТв. Виявлено, що актин-зв'язуючий сайт i сушд-ня рослинно-специфiчна кишеня мютять Тмуноген-ну дтянку, вщповщальну за перехресну реактивнють у профшш арабщопсису [8]. ДвТ дтянки, що пере-криваються з актин-зв'язуючим сайтом, були тденти-фшоваш як основш перехресно-реактивш еттопи, а третш сайт, що складаеться Тз залишыв 30—50, був визнаний ТмовТрною причиною велико! перехресно! реактивност у профшну берези [9]. Юлька ет-тотв, як фактично покривають бшьшу частину по-верхш, були щентифюэваш в модельних структурах декшькох профшшв. Radauer i сшвавт. [10] видлили 3 основш кандидата: еттоп 1, SWQTYVDDHQYQGL; епггоп 7, PGAMVIQGEPGARGKPNE; епп-оп 8, MKDEPGHVIQGEPGARKE. Leitner i сшвавт. [11] ви-явили, що к1льцевий пептид CAISGGYPVC шпбуе зв'язування IgE з пилком полину, пилком берези i про-фшном бульби селери, i припустили, що цей еттоп може бути важливим ештопом у профшнах рослин. У разТ Cuc m 2 — алергену диш як основного епггопу була описана послщовнють S2W3A5Y6D9H10T111P112G113Q114
N116M117R121L122 [12]. Ця IgE-зв'язуюча дтянка була залучена в перехресну реактивнють i3 бiльшiстю рослинних профiлiнiв (наприклад, Phl p 12 i Bet v 2) завдяки висоый iдентичностi. 1дентифшац1я цieï по-слiдовностi дозволяе використовувати il як дiагностич-ний маркер перехресно! реактивноста, опосередковано! сiмейством профшшв, а також для майбутн1х стратегш iмунотерапiï.
Дiагностика сенсибiлiзацiï до пилку рослин
Щоб встановити поширенiсть сенсибшзаци' до профiлiну, вкрай важливо з'ясувати, обрана дана попу-ляцiя в першу чергу через алергш на пилок або через харчову алергш на рослини. Коефщенти сенсибшзаци' до профшну по всш бврош можуть широко варш-ватися серед пащенпв з алергieю на пилок, особливо первинних сенсибiлiзаторiв: вiд 5 % у шведсьый когор-ri алергшв на пилок берези [13] до 51 % в юпансьый популяци', чутливо! до пролiску однорiчного [14]. Ця географiчна мiнливiсть i градieнт мiж пiвнiччю i тв-днем обумовленi переважанням рiзного пилку в бврош, що шдтверджуеться в шших мiсцях. Передбача-еться, що сенсибшзаци' до профшну завжди передуе сенсибiлiзацiя до основного алергену, хоча в перехрес-них дослщженнях не вдалося iдентифiкувати первин-ний сенсибшзатор у пацieнтiв, чутливих до паналер-гену, осыльки переважна бшьшють сенсибiлiзована до двох або бшше джерел пилку [15]. Пилок трави, як повщомляеться, е одним iз найбiльш мiцно пов'язаних сенсибiлiзаторiв профшну [16].
Barber i сшвавт. [17] використовували панель з 13 очищених алергешв для дослiдження 891 пащента з алерпею на пилок iз Пiвденноï 1спани', серед яких 15 % були сенсибшзоваш до яблучного проФ1л1ну (rMal d 4). Викликало iнтерес те, що географiчна мшливють спо-стериалась залежно в1д сезонного навантаження пилком трав, виявляючи райони, в яких 50 % населення були сенсибшзоваш до профшну Логютичний бага-товим!рний аналiз показав, що чутливють до проф1л1ну була пов'язана з основними алергенами трави Phl p 1 (вщношення шаншв (ВШ) 3,16; 95% дов!рчий штервал (Д1) 1,71-5,83) i Phl p 5 (ВШ 6,19; 95% Д1 3,86-9,91). У дослщженш з аналопчним дизайном у 1329 пацieнтiв 1з П1вн1чно! 1спани' [18] виявлено, що 18,8 % населення були чутлив! до профшну, i ця чутливють знову була значно пов'язана з Phl p 5. Як наслщок, профшн, мож-ливо, вшграе важливу роль в областях, де переважае алерпя на трави. Щ област можуть бути щентифшова-н1 за допомогою епiдемiологiчних дослiджень, що вщо-бражають сенсибiлiзуючi кластери по репонах, таких як дослiдження Barber et al. [19] в 1спани'.
Роль пилку дерев, вщмшного в1д пилку трави, в сенсибшзаци' до профшну можна зрозумгги за допомогою моделi алергй' на пилок оливок, осыльки цей пилок досягае максимально вщомих р1вшв впливом в деяких районах Андалуси'. У разi оливкового профшну (Ole e 2) результати за поширенютю i впливом сенсибшзаци' суперечливь Ole e 2 зазвичай вважаеть-ся другорядним алергеном [20], i не було виявлено, що
вш пов'язаний з Ole e 1 в одному з вищезазначених до-слiджень [17]. До того ж ця вГдсутнють асоцiацiï була предметом коментарГв iнших авторiв [21]. Проте в до-слiдженнi Quiralte i сшвавт. [22] 54 % i3 146 пацieнтiв з алерпею на оливкову олш продемонстрували пГдви-щену чутливiсть до Ole e 2. Автори припускають, що з урахуванням надзвичайно високого навантаження на пилок оливкового дерева в дослгджуваному райош (Хаен, Iспанiя; в середньому вгд 500 до 1000 гранул/м3 (при пiках в 10 000 гранул/м3)) пащенти могли стати чутливими до бiльшоï кiлькостi оливкових алергешв, шж в iнших мiсцях, що пГдкреслюе значимiсть цieï областi в моделях молекулярного розшзнавання па-щенпв. Одним i3 потенцiальних недолiкiв цього до-слiдження е вiдсутнiсть шформацй' про пiдвищення чутливостi пацieнтiв до шших джерел пилку. Це тяжке пилкове навантаження було також використане для пояснення в1дповщно1 сенсибшзацй' до шших незна-чних алергенiв оливи, особливо до Ole e 7, що, як було встановлено, пов'язане зi збгльшенням поширеност астми i тяжкост алергiчного захворювання [17]. З ш-шого боку, якщо пащенпв вiдбирають на пiдставi пил-ково-харчово1 алергй' як основного критерiю, геогра-фiчний розподiл сенсибiлiзацiï до профшну показуе подiбний градieнт «швшч — швдень».
У дослiдженнi, проведеному Fernândez-Rivas i ств-авт. [23], компонентний дiагноз (component-resolved diagnosis, CRD) використовувався для оцшки залеж-них вгд областi моделей розпiзнавання для Mal d 1 (основний яблучний алерген, гомолог Bet v 1), Mal d 2 (тауматин-подiбний протеш), Mal d 3 (бток — пере-носник лшшв (Lipid Transfer Protein, LTP)) i Mal d 4 (профшн) у грут 389 пащентав з алерпею на яблука з 4 европейських краш (Австрiя, Iталiя, Нiдерланди та 1с-панiя). ïх результати показали, що алергiя на яблука у людей з Шдерлавддв, Австрй' та 1талй' була пов'язана з Mal d 1 i легшими симптомами, тодi як в 1спанй' алерпя на яблука була пов'язана з Mal d 3 i тяжкими проявами. Рiвнi сенсибшзацй' до профшну i sIgE були вище в 1с-панй' i Гталй' (близько 40 i 30 % пащенпв вiдповiдно), нiж у Нидерландах або Австрй', де вш був виявлений не бiльше шж у 15 % населення. Це дослгдження е додат-ковим доказом бшьш високо1 поширеностi сенсибш-зацй' до профiлiну в пiвденних крашах, нiж у пiвнiчних, i ця тенденщя також пiдтверджуeться Andersen i сшвавт. [24] в ix оглядi паналергенiв, пов'язаних з алерпею на плоди розоцвгтих. Шсля включення 38 европейських дослгджень з визначенням клькох iзольованиx алергешв автори стверджують, що в районах ЗахГдного Середземномор'я сенсибiлiзацiя до PR-10 практично вГдсутня, причому LTP е основною причиною алергй' на плоди розоцвгтих, за якими слгдуе профшн, який також пов'язаний Гз плодами розоцвгтих. На протива-гу цьому в Швшчнш i Центральнш бврош алерпя на плоди розоцвгтих в основному обумовлена алерпею на фрукти класу 2 i перехресною реактивнютю до PR-10 (гомологи Bet v 1) з бгльш низьким розшзнаванням профшну.
Алергш на профшн можна дГагностувати або in vitro, або в крашах, де е очищений екстракт профь
лшу, — in vivo. ДГагностика in vivo з очищеним профш-ном пальми nPho d 2 у концентрацй' 50 мкг/мл довела високу дГагностичну ефективнють [15]. Для дГагности-ки профшну in vitro досить одного профшну (Bet v 2 або Phl p 12). Мшливють у розшзнаванш профшну при дГагностищ in vitro бгльше пов'язана зГ специфГчним вгдбором Гзоформ i укладанням бглка, шж з реальними вгдмшностями в розшзнаванш мГж рГзними джерелами алергену. В останньому узгодженому документ розгля-даеться використання молекулярно'1 дГагностики при алергй' в повсякденнш практищ, включаючи главу про профшн i його характеристики [25].
Профшн був прийнятий як мшорний аероалерген у бгльшост джерел пилку [26], з невеликим або вгд-сутшм кшшчним впливом i поширенютю здебгльшого нижче 50 %. 6 деяы винятки, такт як Che a 2 — профшн Chenopodium album, що був визнаний причин-ним алергеном у 55 % (n = 104) юпансько'1 популяци' з алерпею на Chenopodium [27]. Проте його кшшчне значення не було повнютю враховано, осыльки та ж сама група була також сенсибшзована до Che a 3 (46 %) з вибГрки 12 пащенпв. Його роль як основного алергену в пилку була шзшше пгдтверджена у популяци' 32 пащенпв з алерпею на Chenopodium в 1раш, де 81 % показали IgE до rChe a 2 [28]. 1ншим прикладом профшну як основного алергену e Pho d 2, що викликало 56 i 64 % позитивних результат шырних теспв (Skin Prick Test, SPT) i результапв ELISA вгдповгдно в попу-ляцй' 25 пашенпв з алерпею на фшшэву пальму [29]. Як i в популяци' Chenopodium, згадано'1 вище, результати вестерн-блот показали клька шших смуг на додаток до смуги 14,4 кДа (ГмовГрно, профшн), що ставить п!д загрозу реальний кшшчний вплив профшну. Тгльки в однш класичнш доповш розглядаеться вплив сенсибшзацй' до профшну з використанням очищеного екстракту rBet v 2 для штраназального введення [30]. У популяци' 24 пащенпв з алерпею на пилок дерев та/або трави 10 ошб продемонстрували sIgE на rBet v 2, а 8 ви-явили симптоми при специфГчному назальному прово-кацшному тесп з rBet v 2. Незважаючи на це, загально-прийнято, що профшн не е ресшраторним алергеном.
AiarnocmKO харчовоУ OAepriï на рослинш продукти
Алерпя на рослинш харчовГ продукти, що мютять профшн, обумовлена первинною сенсибшзащею до профшну при вдиханш пилку i подальшим розвитком так званого пилково-харчового синдрому (Pollen-Food Allergy Syndrome, PFS), який заснований на харчовш алергй' I типу. Бшьшють синдромГв включають пилок бур'яшв (наприклад, амброзГя, лобода, полин) i пилок трави i берези. Найбгльш частим сценарГем е розшзна-вання профшну з незначною або нульовою ктшчною значимютю. З огляду на його лабшьнють при впливГ на нього пепсину i термочутливють профшн викли-кае синдром орально'1 алергй', де симптоми включають свербГж губ, язика, рота i горла, самообмежуються як за часом, так i за тривалютю i з'являються вгдразу шсля прийому сиро'1 рослинно'1 '¿ш. Однак е два повгдо-млення про системш реакцй' на плоди лГчГ [31] i цуыш
[32], при цьому профшн е передбачуваним алергеном, який е винятком з цього правила. Незважаючи на те, що профшн вважаеться другорядним алергеном, од-нак вш — основний алерген деяких рослинних продук-пв, наприклад динi (Cuc m 2) [33], апельсина [34] i со! (Gly m 3) [35]. Алерпя на диню, кавун, цитрусов^ помь дори i банани, як повщомляеться, е клiнiчним маркером гшерчутливосл до профiлiну в популяцй пацiентiв i3 синдромом орально! алергй' пiсля вживання овочiв.
npo0iAiH та алерпя до латексу
Щоб ощнити роль бiлкa Hev b 8 в алерги на латекс i пов'язаних i3 нею синдромiв, украй важливо з'ясувати, чи став пащент сенсибiлiзовaний до латексу в першу чергу або чи була первинна сенсибшзащя викликана шшими джерелами (пилок або рослинна !жа). Водно-час корисно мати на уваз^ що Hev b 8 присутнiй у дуже невеликих кiлькостях або навпъ вiдсутнiй у рукавичках з натурального латексу. В першу чергу в ошб iз шдви-щеною чутливютю до латексу розпiзнaвaння Hev b 8 досягало 40 %, коли очищена рекомбшантна форма rHev b 8 використовувалася в обрaнiй груш пащенпв з spina bifida й алерпею на латекс [36]. У дослщженш
[37] 82 пащентав з професшною астмою, викликаною натуральним каучуком, sIgE до Hev b 8 був виявлений ттьки в 4 пащентав (4,8 %). Незважаючи на те, що профшн був единим передбачуваним алергеном у 2 iз цих пащентав, автори все ще не вважають його клшчно значущим. Присутнiсть sIgE до Heb v 8 зазвичай е маркером нерелевантно! сенсибшзаци. Використовуючи 9-латексну платформу для алергешв, Schüller i спiвaвт. [8] виявили моносенсибiлiзaцiю до латексного профь лiну у 2 iз 14 пaцiентiв з алерпею на латекс (14,2 %) i у 19 з 28 чутливих до латексу пащенпв (67,8 %). У щ-лому вважаеться, що Hev b 8 не чинить ктшчного впливу на алергш на латекс, i, згiдно з рекомендациями
[38], пaцiенти, чутливi до цього алергену, не потребу-ють уникнення латексу пiд час хiрургiчних процедур. Близько 30—50 % пащенпв з алерпею на латекс мають IgE-опосередковаш симптоми алерги на рослинш про-дукти, нaйчaстiше на авокадо, банан, ыв^ папайю. Цi симптоми були вперше описaнi як синдром латекс-плода Blanco i спiвaвт. [39]. Хгганази латексу класу I (Hev b 6) i пaтaтиноподiбнi бтки (Hev b 7) мають безпо-середне значення, i, незважаючи на те, що потенцшно можуть бути залучеш й iншi алергени, роль латексного профшну викликае сумнiви [40]. Зазвичай сенсибшзащя до Hev b 8, виявлена у пащентав з алерпею на пилок i/або фрукти, не базуеться на первиннш сенсибшзаци до латексу, але, ймовiрнiше, е перехресно-реактивним явищем через високу подiбнiсть його послiдовностi до профшшв з iнших джерел у дiaпaзонi вiд 89,3 до 93,9 % з Hel a 2 (профшн соняшника) i Ole e 2 (оливковий профшн) або в!д 88,6 до 95,5 % з Ara h 5 (арахгсовий профiлiн) i Pyr c 4 (грушевий профшн) в!дпов!дно [41]. Garnier i ствавт. [42] повiдомили про 130 пащенпв iз позитивним рiвнем sIgE на латекс натурального каучуку, 97 з яких мали алергш на латекс. Серед 33 пащенпв без алерги на латекс 30 мали харчову алерпю, алергш на пилок або обидвi та 26 були моносенсибшзоваш до
rHev b 8. На противагу цьому в шдгруш з 46 пащенпв з алерпею на латекс без алергй' на пилок тшки в одного був виявлений sIgE до rHev b 8, хоча у нього була харчова алерпя. Щ даш тдтверджують вщсутнють впливу позитивном! rHev b 8 на алергш на латекс у пащентав з алерпею на фрукти/пилок.
Профшн — маркер полюенсибшзацм
Рашше було показано, що профшн е поширеним паналергеном, який, певно, не здатний викликати по-мiтнi харчовi алергiчнi реакцй' i не викликае ресшра-торних симптомiв або алергш на латекс. Однак остан-шми роками низка публiкацiй викликала серйозш сумнiви щодо деяких iз цих концепцш, що призвело до переконання, що профшн е алергеном, який бшше не сл!д iгнорувати.
Велиы епiдемiологiчнi дослiдження, в яких аналiзу-еться молекулярна впiзнаванiсть пилку в рiзних районах 1спанй', показали, що профшн е маркером тяжкосп захворювання i полюенсибшзац!! при алергй' на трави [17, 18, 29]. У вищезгаданш популяцй' iз 146 пащентав з алерпею на оливкову олш сенсибшзащя до Ole e 2 була статистично пов'язана з астмою (ВШ 2,2; 95% Д1 0,9—5,1; р = 0,04), хоча довiрчий штервал включае ну-льовий ефект [22]. Аналопчно, в груш з 1271 дитини з алерпею на пилок, серед яких 296 (23 %) були сенсибь лiзованi до профшну, сенсибшзащя до rPhl p 12 була статистично пов'язана з бшшою тривалютю захворювання й оральним алергiчним синдромом до рослинно! ïжi, але не з бшьш тяжким захворюванням [21]. З огля-ду на схему поперечного зрiзу попереднiх дослiджень бiльш переконливi докази того, що профiлiн е маркером довготривалого алергiчного захворювання, можуть бути надаш тiльки в результат поздовжнiх дослiджень, таких як дослщження Hatzler та спiвавт. [43], де спосте-рiгалася група з 820 дггей вiком вiд 0 до 13 роив. Автори регулярно проводили забiр проб сироватки та клшч-ну оцшку всiх пащентав i виявили, що у 177 пащен-тiв, у яких в кшцевому пiдсумку розвинувся сезонний алерпчний ришт на траву, сенсибшзащя до профшну незмшно з'являлася на останшх стадiях розвитку хво-роби i школи не була раннiм маркером, що тдтримуе його роль як показника довгострокового захворюван-ня. Використовуючи протилежний пiдхiд, тобто вiд кпiнiчного прояву до молекулярного розтзнавання, в тдгрут дiтей [21] вивчався молекулярний профш у вiдповiдностi iз заздалегiдь визначеним кшшчним про-фiлем. Автори вшбрали 300 дiтей з пилково! алерпею, як! повщомили про ОАС протягом 5 хвилин пiсля при-йому гш, пов'язано! з пилком, i !м було встановлено дiагноз синдрому «пилок — !жа» [44]. Антитта IgE до PR-10 (rBet v 1), LTP (rPru p 3) i профшну тимофи'в-ки (rPhl p 12) були визначенi для класифшац!! пащен-тiв. Кластерний аналiз виявив 2 профiлiн-пов'язаних клiнiчних ендотипи. В одну групу увiйшли 63 профь лiн-моносенсибiлiзованi дитини, у яких основними вщмшними характеристиками були: тдвищена чутли-вiсть до пилку трави, оливкового дерева i подорожньо! рослинностц ОАС, викликанi персиком, кiвi, бананом i фруктами з шмейства гарбузових; висока частота аст-
ми. Друга група, що викликала бГльший штерес, включала 85 дГтей, у яких було виявлено понад 1 паналерген (38 % сенсибшзоваш до профшну). У цих пащенпв розтзнавалась сенсибшзащя до пилку берези i трави, вони вГдчували симптоми при прийомГ вше! вивчено! рослинно! 1жГ i мали кглька супутшх захворювань, таких як астма, кропив'янка/анпоневротичний набряк i атошчний дерматит. Це дослГдження надае переконли-вГ докази того, що сенсибшзащя до профшну сама по собГ пов'язана з бГльш вираженою присутшстю астми i, в поеднанш з шшими паналергенами, з бГльш тяжким алерпчним захворюванням.
Зв'язок профшну з рестраторною алерпею тра-дицшно вважаеться слабким, i недавш клшГчш досль дження пГдтверджують це [45]. Проте останшми роками окремГ випадки свГдчать, що профшн може бути алергеном-винуватцем у пащентав Гз полшозом. Favr i сшвавт. [46] повГдомляють про випадок алергй' на пилок трави у пащента, в якого згодом з'явилися симптоми на пилок берези з негативним значенням sIgE до rBet v 1, rBet v 4 i rBet v 6, але з позитивним значенням sIgE до rBet v 2. Пащенти також мали позитивну на-зальну провокацшну пробу при використанш nBet v 2, це дозволяе припустити, що симптоми пилку берези були викликаш сенсибшзащею тгльки до Bet v 2. Asero i сшвавт. [47] описують випадок Гз 32-рГчною жГнкою з алерпчним ринокон'юнктивГтом i позитивними результатами SPT для вшх екстракпв цшьного пилку i профшну (nPho 2, очищений профшн пилку натурально!' фшГково!' пальми). Дивно, що при тестуванш як ImmunoCAP, так i ISAC вш основш алергени пилку були розшзнаш слабо або взагалГ не розшзнавалися, хоча була виявлена сильна позитивна реакщя на профшн (rPhl p 12: 12,6 kU/l), внаслГдок чого автори дГй-шли висновку, що профшн був нашмовГршшим вину-ватцем рестраторних симптомГв у пащента.
Докази, наведеш в цих рГдкГсних випадках, пгдкрь плюються декГлькома дуже добре розробленими досль дженнями з провокацшними тестами in vivo i ex vivo. Nùnez та сшвавт. [48] продемонстрували, що профшн може викликати очш симптоми з nPho d 2 у 2 групах пащентав Гз пилковою алерпею: в одну групу увшшли пащенти, чутливГ до профшну (n = 17), а друга група була контрольною i включала ошб, не сенсибшзованих до профшну (n = 14). Жоден контрольний пащент не вГдреагував, водночас як 65 % (11/17) з профшн-сенси-бшзованих пащенпв мали позитивну вГдповгдь. Були використаш два розведення (50 i 5 мкг/мл), i в бгльшос-п випадыв, щоб викликати реакцй' у пащенпв, була потрГбна бГльш висока доза для отримання позитивних результат тесту (8/11). Ruiz i сшвавт. [49] показали, як профшн (nPho d 2) викликав симптоми з боку носа i бронхГв вГдповГдно у 43 i 77 % профшн-сенсибшзова-но! когорти (n = 23). У 5 контрольних пащенпв, як! не мали сенсибшзацй' до профшну, симптомГв не було, отже, е докази того, що профшн може викликати рес-шраторш симптоми у сенсибшзованих пащенпв.
У недавнш публГкацй' [50] продемонстровано, як стимулящя Bet v 2 i Phl p 12 шдукувала дозозалежну активащю базофшв у 40 пащенпв Гз сенсибшзащею
до Bet v 2 алерпчною реакщею. Наведеш вище даш пГдтверджують думку про те, що, незважаючи на по-милкове сприйняття клшГчно! неактуальности профшн дГе як клИчно значимий аероалерген. До того, з огляду на повсюдне поширення цього бглка в пилку i рослинах, сенсибшзоваш суб'екти можуть клшчно реагувати на численш джерела алергешв, проявляючи багаторГчш симптоми i, можливо, бГльш тяжкий алер-пчний фенотип.
Профшн вважаеться клшчно незначущим хар-човим алергеном, який в основному викликае легы симптоми, хоча повГдомлялося i про винятки [31]. Випадыв системно! алергй' на профшн не було описано до недавнього часу, коли 9 ошб Гз когорти 26 пащенпв, сенсибшзованих до профшну пилку трави, як мешкали в райош з високим навантаженням пилку, повь домляли про системш реакцй' шсля прийому рослин-но! 1жГ. У цьому дослГдженш тГльки 18 ошб (8 з рашше зазначеною системною реакщею) погодилися пройти подвшне слше плацебо-контрольоване дослГдження з nPho d 2 в максимальнш кумулятивнш дозГ 822,2 мкг, що екшвалентно профшну в 283 г диш. Вш 18 пащенпв вГдреагували на прийом (у середньому 81,24 мкг; дГапазон 0,074—821,24); в 11 пащенпв були виявлеш системш симптоми (61,1 %), при цьому адреналш ви-користовувався в 5 випадках. Автори припускають, що дуже високий рГвень пилку трави в атмосфер! протя-гом пилкового сезону (тки 2000 гранул/м3, стшы рГвш вище 300 гранул/м3) i високий стутнь сенсибшзацй' до алергешв трави в пашенпв у щй географГчнш обласп — критичш детермшанти !'х тяжкого фенотипу реактив-носп до профшну. У двох недавшх презентащях, пред-ставлених на щорГчнш зустрГчГ EAACI 2016 року у ВГдш [51], автори описали велике ремоделювання слизово! оболонки порожнини рота разом з 10-кратним збГль-шенням чутливостГ ефекторних клгтин, пов'язаним Гз тяжкою харчовою профшн-опосередкованою реакцГ-ею. Це перше свГдчення того, що дослгдження слизово! оболонки порожнини рота може бути ефективною стра-тепею для виявлення тяжких харчових реакцш, що по-тенцшно впливають на механГзми сублГнгвально! Гмуно-терапй' й еволюцй' вГд респраторно! до харчово! алергй'.
У недавньому дослГдженш [52] автори спробували визначити роль цшсноста епГтелГального бар'ера сли-зово! оболонки порожнини рота в профшн-опосеред-кованих алергГчних реакцГях. Тридцять вшм пацГентГв з алергГею на профшн були стратифшоваш до легкого або тяжкого ступеня вГдповгдно до !'х ГсторГ! хвороби i реакцй' на тест Гз профГлГном. Бюпшю слизово! оболонки порожнини рота використовували для вимГрювання рГвнГв CD11c, CD3, CD4, триптази, клаудину-1, оклю-дину, E-кадгеринГв i судинного ендотелГального фактора росту A. ВГдмшш риси групи з тяжкою алерпею включали: 1) порушення цшсносп ештелш зГ зниже-ною експресГею клаудину-1, оклюдину й Е-кадгеринГв i зменшенням кГлькостГ епГтелГальних клГтин, що вказуе на акантоз, бГльш високе вГдкладення колагену та ангГ-огенез; 2) запальну Гмунну вГдповГдь у слизовш оболон-цГ зГ збГльшеним числом шфштратГв CD11c+ i CD4+ i пГдвищеною експресГею генГв цитокГнГв POSTN i IL33;
3) пдвищення чутливостi базофiлiв до профшну в 10 pa3iB. Отже, у пашентав з алергieю на профшн спо-стерiгалося значне ушкодження епiтелiального бар'ера слизово!' оболонки порожнини рота, що може спричи-нити проникнення профiлiну в слизову оболонку порожнини рота й шдукцш мюцевого запалення. Крiм того, у пащенпв iз тяжкою алерпею спостериаеться пiдвищена чутливiсть ефекторних клiтин.
Як уже згадувалося ранiше, диня i кавун е продуктами, яы найчастше беруть участь у розвитку харчо-во1 алергй', викликано! профшном, iмовiрно тому, що бiльш високий рН диш порiвняно з шшими фруктами й овочами шдвищуе стабшшсть профiлiну i забезпечуе бiльш ефективну взаемодаю зi слизовою оболонкою.
AAepreH-cne^0i4HO ïMyHOTepaniq у nauieHTÏB i3 cенcибiлiзaцieю до npофiлiнy
Сенсибiлiзацiя до профшну ставить п!д загрозу даа-гностику i лiкування у пацieнтiв iз полiсенсибiлiзацieю до пилку. Moreno i ствавт. [53] повщомили про невщ-повiднiсть у 56 % призначень алерген-специф1чно1 iму-нотерапй' (ACIT), коли 1263 пащенти з алерпею на пилок були дiагностованi на основi шкiрних прик-тестiв iз цшими екстрактами порiвняно iз CRD на основi мажорних алергенiв пилку трави й оливкового дерева. Використовуючи подiбний пщхщ, Sastre et al. [54] рашше описали змшу у виборi композицй' до 54 % призначень ACIT пiсля застосування CRD у групi (n = 141) попередньо оцшених пацieнтiв ттьки за допомогою шкiрних прик-тестiв на весь екстракт, пiдкресливши, що сенсибшзащя до профшну i полкальцину виступае як основний фактор. Iншi автори повщомляють про аналопчш результати [55]. Проте в цих звпах вказуеть-ся, як призначення АС1Т може змшитися пiсля CRD i ощнки основних i другорядних алергешв, хоча немае даних про те, полшшуе застосування CRD при виборi АС1Т ефективнiсть чи нi.
Хоча CRD, певно, корисний для ощнки наявност основних i перехресно-реактивних алергешв, однак не дае шформацй' про клшчну значущють i може мати обмежену шформатившсть, якщо виникае бiльше шж одне первинне джерело алергену. Насправдi часто мож-на виявити сенсибшзацш до профiлiну у пацieнтiв, яы в першу чергу сенсибiлiзованi до двох або бтьше видiв пилку [15]. Слд також мати на уваз^ що сенсибiлiзацiя до профшну пов'язана з бшьш високою поширешстю сенсибiлiзацiï до «справжшх» алергешв з шших джерел пилку, таких як Phl p 1/5, Cup a 1, Art v 1 i Ole e 1 [21]; отже, його присутшсть можна вважати маркером пд-вищено1 iнформованостi до джерела, а не просто ви-сновком, який слщ iгнорувати. Органоспецифiчнi на-вантаження алергеном можуть бути використаш для вирiшення цieï проблеми й ощнки кшшчно!' значущос-тi [56] у полюенсибшзованих пацieнтiв. Однак ушст профiлiну в цiлих екстрактах також може приховувати реальне значення позитивного тесту в органоспеци-фiчних проблемах, як це було запропоновано деякими авторами [48]. Кльысть профiлiну в екстрактах, вико-ристовуваних при органоспецифiчних навантаженнях,
зазвичай не враховуеться [57]; проте Ruiz та сшвавт. [58] проанал1зували вмiст Pho d 2 у 8 дiагностичних екстрактах пилку (ALK-Abello) i виявили, що тть-ки в трав'яних препаратах (Lolium i Phleum), мабуть, мiститься бiльша ыльысть цього бiлка (75 i 46; 1 мкг сублiмованого екстракту у флакош вiдповiдно), тодi як умют профiлiну в екстрактах Betula, Chenopodium, Olea, Plantago i Salsola залишався набагато нижчим вiд 5 мкг у флакош. Порiвняно з основним умютом алер-гену в кожному джерелi на флакон вiдсоток профшну коливаеться вщ 0,8 % для Lolium до 0,01 % для Plantago. Профшн може бути представлений навпъ менше, шж показано Ruiz та ствавт., зпдно з результатами Focke та ствавт. [59], яы проанал1зували якiсний i кiлькiсний склад алергешв в 4 екстрактах пилку тимофй'вки i не виявили Phl p 12 в них. На заынчення, малоймовiрно, що вмют профшну в екстрактах, використовуваних при провокацшних тестах, може вплинути на результат, хоча ця проблема вимагае детальшшого вивчення.
Лкування алеpгiï на npофiлiн
Можливiсть пiдбору АС1Т на молекулярному рiвнi обговорюеться давно. Цей п^яд вiдомий як компонентно-дозволена iмунотерапiя. Рекомбiнантна форма Phl p 12 [60] i мутантна форма Cuc m 2 (профшн диш)
[61] були розроблеш та запропоноваш як кандидати для iмунотерапiï алергй' на профшн. Хоча подвшш сль пi плацебо-контрольованi випробування аероалергенiв
[62] iз rPhl p 1, rPhl p 2, rPhl p 5a, rPhl p 5b i rPhl p 6 показали, що рекомбшантш форми ефективш й безпечш при ресшраторнш алергй', однак вони ще не схваленi для використання на людях. Незважаючи на m опти-мiстичнi повiдомлення, Tripodi та ствавт. [63] опису-ють 39 рiзних моделей розпiзнавання для 8 алергешв Phleum, вивчених у популяцй' 200 дней з алерпею на траву, i навпъ тсля виключення полкальцину i профшну ix результати все ще призводили до, значною мiрою, невiдповiдностi в потенцшному складi АС1Т порiвняно з рашше використаною рекомбшантною вакциною. Беручи до уваги як незначний вплив профь лiну на респiраторну алергiю, так i низьку поширешсть сенсибiлiзацiï порiвняно з iншими алергенами, мало-ймовiрно, що буде розроблений продукт rPhl p 12 для АС1Т, хоча в цш галузi дослiдження проводяться [64]. 1з дотриманням бiльш життездатного пiдxоду профiлiн у тому вигляд^ в якому вiн використовуеться на даний час у продуктах ACIT, може бути кращим варiантом для щльово1 роботи з цим алергеном.
Asero та ствавт. [65] недавно виконали аналiзи ш-гiбування профшну iз сироватками у 18 пашентав з алергieю на пилок, сенсибшзованих профiлiном, i комерцiйно доступними екстрактами ACIT iз берези, трави, амброзй' i оливкового пилку. Автори дiшли ви-сновку, що з огляду на високий рiвень iнгiбування (80 i 90 %) m продукти мiстять велику кiлькiсть профiлiну i потенцшно здатнi десенсиби1зувати пацieнтiв до цього алергену. Проте к1лька причин перешкоджають вико-ристанню сучасних продуклв ACIT для специфiчного лiкування алергй' на профшн: продукти ACIT стандартизован тiльки для мажорних алергешв [60], вщмш-
носи в умки бГлка дуже великГ [66], а вмГст профшну в екстрактах алергенГв низький або не виявляеться. На пГдтримку цих мГркувань у групГ з 33 пацГентГв з алерп-ею на трави (51 % сенсибшзованих до профшну) рГв-ш IgG4 для Phl p 12 були обумовлеш тсля 16 тижнГв пГдшкГрно! Гмунотерапй' екстрактами трави (65 мкг кумулятивно! дози Phl p 5, Alutard SQ, Alk-Abello). КрГм того, рГвш Phl p 1, Phl p 2 i Phl p 11 IgG4 були низьки-ми, i через це автори висловили припущення, що вмГст алергену в вакцинах був настГльки низьким, що вони не могли викликати шдукцш sIgG4 [31].
З огляду на обидва сценарГ! i вГдповГдно до пропо-зицш Гнших авторГв [2, 67] кращий спошб лГкування сенсибшзацй'/алергГ! на профГлГн може полягати у ви-користаннГ профшактично! регулярно! ACIT на раннГх стадГях сенсибГлГзацГ! до пилку, що зупинить очГкува-ний розвиток вищих рГвшв sIgE i сприятиме бГльш широкому розпГзнаванню Гнших алергенГв з того ж джерела.
Сенсибшзащя до профшну в основному пов'язана з пилком трави, про що свГдчить збГльшення пошире-ност при бГльш високГй ГнтенсивностГ градГента пилку трави i спостереження, що екстракти трави мають най-вищий умют профГлГну [32] пГсля первинно! сенсибГлГзацГ! до Phl p 1 i Phl p 5. Тому монотерапГя травами, ймовГрно, е найкращим терапевтичним варГантом для лГкування пащенпв, сенсибшзованих до профшшв, за вГдсутностГ специфГчно! терапГ! на основГ профГлГну. На жаль, через вГдсутшсть специфГчностГ дГагностики на основГ цГлого екстракту i недостатнього викорис-тання CRD [40] правильна ГдентифГкацГя профшн-по-зитивних пацГентГв з моноалергГею на траву обмежена, i тому пацГентГв лГкують менш ефективними екстра-ктами в кращому випадку або наражають на небезпеку de novo сенсибГлГзацГ! в гГршому випадку.
При харчовГй алергГ! II типу було висунуто припущення, що симптоми, викликаш перехресною реак-тивнютю з гомологами в рослиннГй !жГ, також будуть зменшуватися шляхом уведення ACIT пилку з пер-винним алергеном. ПублГкацй' про пацГентГв з алерпею на пилок берези, з рослинною алерпею через перехресну реактивнють бГлыв PR-10 (гомологи Bet v 1) показують як корисш ефекти, так i вГдсутшсть ефекту при пов'язанш Гз ними харчовГй алергй', незважаючи на сприятливу вГдповГдь щодо ресшраторних симптомГв. ДосвГд роботи з профшном набагато бГльш об-межений: усього 2 повГдомлення про харчову алергш, що усшшно лкувалася за допомогою ACIT [2, 67]. Це дозволяе припустити, що ACIT пилком неефектив-на для лГкування вторинно! харчово! алергй'. 1нший шлях, який був вивчений для зведення до мшмуму впливу алергГ! на профГлГн, — це виробництво рослин-них продуктГв зГ зниженою алергеннютю [67], хоча щ пропозицГ! ще не сприяли практичнш реалГзацГ!. На сьогоднГ найкращий варГант лГкування харчово! алергГ!, викликано! профГлГном, обговорений нещодавно у дослГдженш Nucera et al. [13] 7 пацГентГв Гз профшн-Гндукованим синдромом «пилок — !жа» i ОАС Гз широким спектром продуктГв (середня кГлькють продуктГв, що викликають симптоми, — 9). Автори дослГдження
отримували екстракт nPho 2 (50 мкг/мл) вiдповiдно до сублшгвального протоколу зi зростаючими дозами максимум до 75 мкг профшну на тиждень. Тривалють лiкyвaння становила вiд 9 до 10 мюящв. Лiкyвaння добре переносилося пaцieнтaми, i на виxодi подвiйного слiпого плацебо-контрольованого дослГдження на-вантаження xaрчовими продуктами, що викликали алергш, пaцieнти з6Гльшили кГлькГсть овочГв, якГ вони могли з'юти, з 23 до 92,9 %. Цей новий гадай потребye подальшо! оптимiзaцiï.
Виcновки
Сенсибiлiзaцiя до профшну являe собою знaчнi труднощГ у дiaгностицi та лiкyвaннi пaцieнтiв Гз поль сенсибiлiзaцieю до пилку. ВеликГ ешдемюлопчга дослГдження показали, що профшн e маркером тяжкосп зажворювання i полГсенсибГлГзацГ! при алергГ! на трави. Роль профГлГну в розвитку орального алерпчного синдрому на рослинш продукти xaрчyвaння була визнана у пaцieнтiв з aлергieю на пилок. КрГм того, профГлГн може викликати системш реакцй' на рослинну !жу в окремия грyпax населення, якГ зазвичай стикаються Гз сезонами з високим рГвнем пилку трави. При цьому переxреснa реактивнГсть алергешв може бути недоощ-неною проблемою в клшГчнш практицГ.
Отже, наявш лГтературнГ данГ щодо алергГ! на профГлГн пГдтверджують необиднють змш у ранГше прий-нятГй парадигмГ щодо цього алергену. ПотрГбно про-ведення подaльшиx дослГджень для оцшки клГнГчного впливу сенсибГлГзацГ! до профГлГну в конкретно гру-пax населення та розробки вГдповГдник терaпевтичниx стратегш.
Конфлiкт iHTepeciB. Aвтори заявляють про вГдсутшсть конфлГкту ГнтересГв та власно! фГнансово! защ-кавленостГ при пГдготовщ дано! статтГ.
References
1. Scheurer S, Wangorsch A, Nerkamp J, et al. Cross-reactivity within the profilin panallergen family investigated by comparison of recombinant profilins from pear (Pyr c 4), cherry (Pru av 4) and celery (Api g 4) with birch pollen profilin Bet v 2. J Chromatogr B Biomed Sci Appl. 2001 May 25;756(1-2):315-25. doi: 10.1016/s0378-4347(01)00090-1.
2. Brook G, Loots J. The role of foods in asthma. The Internet Journal of Nutrition and Wellness. 2005;2(2):1-10.
3. Webber CM, England RW. Oral allergy syndrome: a clinical, diagnostic, and therapeutic challenge. Ann Allergy Asthma Immunol. 2010 Feb; 104(2): 101-8; quiz 109-10, 117. doi: 10.1016/j. anai.2009.11.007.
4. Gunning PW, Ghoshdastider U, Whitaker S, Popp D, Robinson RC. The evolution of compositionally and functionally distinct actin filaments. J Cell Sci. 2015 Jun 1;128(11):2009-19. doi: 10.1242/ jcs.165563.
5. Santos A, Van Ree R. Profilins: mimickers of allergy or relevant allergens? Int Arch Allergy Immunol. 2011;155(3):191-204. doi: 10.1159/000321178.
6. Valenta R, Duchêne M, Pettenburger K, et al. Identification of profilin as a novel pollen allergen; IgE autoreactivity in sensitized individuals. Science. 1991 Aug 2;253(5019):557-60. doi: 10.1126/sci-ence.1857985.
7. Rodríguez del Río P, Díaz-Perales A, Sánchez-García S, et al. Profilin, a Change in the Paradigm. J Investig Allergol Clin Immunol. 2018;28(1):1-12. doi: 10.18176/jiaci.0193.
8. Schuler S, Ferrari G, Schmid-Grendelmeier P, Harr T. Mi-croarraybased component-resolved diagnosis of latex allergy: isolated
IgE-mediated sensitization to latexprofilin Hev b8 may act as confound-er. Clin Transl Allergy. 2013 Mar 28;3(1):11. doi: 10.1186/2045-70223-11.
9. Fedorov AA, Ball T, Mahoney NM, Valenta R, Almo SC. The molecular basis for allergen cross-reactivity: crystal structure and IgE-epitope mapping of birch pollen profilin. Structure. 1997Jan 15;5(1):33-45. doi: 10.1016/s0969-2126(97)00164-0.
10. Radauer C, Willerroider M, Fuchs H, et al. Cross-reactive and species-specific immunoglobulin E epitopes of plant profilins: an experimental and structure-based analysis. Clin Exp Allergy. 2006 Jul;36(7):920-9. doi: 10.1111/j.1365-2222.2006.02521.x.
11. Leitner A, Jensen-Jarolim E, Grimm R, et al. Allergens in pepper and paprika. Immunologic investigation of the celery-birch-mugwort-spice syndrome. Allergy. 1998 Jan;53(1):36-41. doi: 10.1111/ j.1398-9995.1998.tb03771.x.
12. Tordesillas L, Gamboa P, Sanz ML, et al. A mutant of the major melon allergen, Cuc m 2, with reduced IgE binding capacity is a good candidate for specific immunotherapy. Mol Immunol. 2011 Dec;49(3):504-11. doi: 10.1016/j.molimm.2011.09.020.
13. Elfman L, Svensson M, Lidholm J, Pauli G, Valenta R. Different profiles in specific IgE to rBet v 1 and rBet v 2 in patients allergic to birch pollen from six countries. Int Arch Allergy Immunol. 1997May-Jul;113(1-3):249-51. doi: 10.1159/000237561.
14. Vallverdú A, García-Ortega P, Martínez J, et al. Mercuria-lis annua: characterization of main allergens and cross-reactivity with other species. Int Arch Allergy Immunol. 1997 Apr;112(4):356-64. doi: 10.1159/000237480.
15. Villalta D, Asero R. Analysis of the allergenic profile of patients hypersensitive to pollen pan-allergens living in two distinct areas of northern Italy. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2011 Mar;43(2):54-7.
16. Rossi RE, Melioli G, Monasterolo G, et al. Sensitization profiles in polysensitized patients from a restricted geographical area: further lessons from multiplexed component resolved diagnosis. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2011 Dec;43(6):171-5.
17. Barber D, de la Torre F, Feo F, et al. Understanding patient sensitization profiles in complex pollen areas: a molecular epidemio-logical study. Allergy. 2008 Nov;63(11): 1550-8. doi: 10.1111/j.1398-9995.2008.01807.x.
18. Barber D, de la Torre F, Lombardero M, et al. Component-resolved diagnosis of pollen allergy based on skin testing with profilin, polcalcin and lipid transfer protein pan-allergens. Clin Exp Allergy. 2009Nov;39(11):1764-73. doi: 10.1111/j.1365-2222.2009.03351.x.
19. Barber D, Díaz-Perales A, Villalba M, Chivato T. Challenges for allergy diagnosis in regions with complex pollen exposures. Curr Allergy Asthma Rep. 2015 Feb; 15(2):496. doi: 10.1007/s11882-014-0496-7.
20. Ledesma A, Rodríguez R, Villalba M. Olive-pollen profilin. Molecular and immunologic properties. Allergy. 1998May;53(5):520-6. doi: 10.1111/j.1398-9995.1998.tb04090.x.
21. Asero R, Tripodi S, Dondi A, et al. Prevalence and Clinical Relevance of IgE Sensitization to Profilin in Childhood: A Multicenter Study. Int Arch Allergy Immunol. 2015; 168(1):25-31. doi: 10.1159/000441222.
22. Quiralte J, Llanes E, Barral P, et al. Ole e 2 and Ole e 10: new clinical aspects and genetic restrictions in olive pollen allergy. Allergy. 2005Mar;60(3):360-5. doi: 10.1111/j.1398-9995.2005.00698.x.
23. Fernández-Rivas M, Bolhaar S, González-Mancebo E, et al. Apple allergy across Europe: how allergen sensitization profiles determine the clinical expression of allergies to plant foods. J Allergy Clin Immunol. 2006Aug;118(2):481-8. doi: 10.1016/j.jaci.2006.05.012.
24. Andersen M-BS, Hall S, Dragsted LO. Identification of european allergy patterns to the allergen families PR-10, LTP, and profilin from Rosaceae fruits. Clin Rev Allergy Immunol. 2011 Aug;41(1):4-19. doi: 10.1007/s12016-009-8177-3.
25. Matricardi PM, Kleine-Tebbe J, Hoffmann HJ, et al. EAACI Molecular Allergology User's Guide. Pediatr Allergy Immunol. 2016 May;27Suppl 23:1-250. doi: 10.1111/pai.12563.
26. Asero R, Jimeno L, Barber D. Preliminary results of a skin prick test-based study of the prevalence and clinical impact of hyper-sensitivity to pollen panallergens (polcalcin and profilin). J Investig Al-lergol Clin Immunol. 2010;20(1):35-8.
27. Barderas R, Villalba M, Pascual CY, Batanero E, Rodríguez R. Profilin (Che a 2) and polcalcin (Che a 3) are relevant allergens of Chenopodium album pollen: isolation, amino acid sequences, and immunologic properties. J Allergy Clin Immunol. 2004 Jun;113(6):1192-8. doi: 10.1016/j.jaci.2003.12.587.
28. Nouri HR, Sankian M, Vahedi F, et al. Diagnosis of Chenopodium album allergy with a cocktail of recombinant allergens as a tool for component-resolved diagnosis. Mol Biol Rep. 2012 Mar;39(3):3169-78. doi: 10.1007/s11033-011-1083-9.
29. Asturias JA, Ibarrola I, Fernández J, Arilla MC, González-Rioja R, Martínez A. Pho d 2, a major allergen from date palm pollen, is a profilin: cloning, sequencing, and immunoglobulin E cross-reactivity with other profilins. Clin Exp Allergy. 2005 Mar;35(3):374-81. doi: 10.1111/j.1365-2222.2005.02179.x.
30. Niederberger V, Stübner P, Spitzauer S, et al. Skin test results but not serology reflect immediate type respiratory sensitivity: a study performed with recombinant allergen molecules. J Invest Dermatol. 2001 Oct;117(4):848-51. doi: 10.1046/j.0022-202x.2001.01470.x.
31. Fäh J, Wüthrich B, Vieths S. Anaphylactic reaction to lychee fruit: evidence for sensitization to profilin. Clin Exp Allergy. 1995 0ct;25(10):1018-23. doi: 10.1111/j.1365-2222.1995.tb00405.x.
32. Reindl J, Anliker MD, Karamloo F, Vieths S, Wüthrich B. Allergy caused by ingestion of zucchini (Cucurbitapepo): characterization of allergens and cross-reactivity to pollen and other foods. J Allergy Clin Immunol. 2000Aug;106(2):379-85. doi: 10.1067/mai.2000.107602.
33. López-Torrejón G, Crespo JF, Sánchez-Monge R, et al. Al-lergenic reactivity of the melon profilin Cuc m 2 and its identification as major allergen. Clin Exp Allergy. 2005 Aug;35(8): 1065-72. doi: 10.1111/j.1365-2222.2005.02303.x.
34. López-Torrejón G, Ibáñez MD, Ahrazem O, et al. Isolation, cloning and allergenic reactivity of natural profilin Cit s 2, a major orange allergen. Allergy. 2005 Nov;60(11): 1424-9. doi: 10.1111/j.1398-9995.2005.00903.x.
35. Mittag D, Vieths S, Vogel L, et al. Soybean allergy in patients allergic to birch pollen: clinical investigation and molecular characterization of allergens. J Allergy Clin Immunol. 2004 Jan;113(1):148-54. doi: 10.1016/j.jaci.2003.09.030.
36. Nieto A, Mazón A, Boquete M, et al. Assessment of profilin as an allergen for latex-sensitized patients. Allergy. 2002 Sep;57(9):776-84. doi: 10.1034/j.1398-9995.2002.23530.x.
3 7. Vandenplas O, Froidure A, Meurer U, et al. The role of allergen components for the diagnosis of latexinduced occupational asthma. Allergy. 2016 Jun;71(6):840-9. doi: 10.1111/all.12872.
38. Quercia O, Stefanini GF, Scardovi A, Asero R. Patients monosensitised to Hev b 8 (Hevea brasiliensis latex profilin) may safely undergo major surgery in a normal (non-latex safe) environment. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2009 Aug;41(4):112-6.
39. Blanco C, Carrillo T, Castillo R, Quiralte J, Cuevas M. Latex allergy: clinical features and cross-reactivity with fruits. Ann Allergy. 1994 Oct;73(4):309-14.
40. Cabañes N, Igea JM, de la Hoz B, Agustín P, et al. Latex allergy: Position Paper. J Investig Allergol Clin Immunol. 2012;22(5):313-30; quiz follow 330.
41. Ganglberger E, Radauer C, Wagner S, et al. Hev b 8, the Hevea brasiliensis latex profilin, is a cross-reactive allergen of latex, plant foods and pollen. Int Arch Allergy Immunol. 2001 Jul;125(3):216-27. doi: 10.1159/000053819.
42. Garnier L, Selman L, Rouzaire P, et al. Molecular allergens in the diagnosis of latex allergy. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2012 Apr;44(2):73-9.
43. Hatzler L, Panetta V, Lau S, et al. Molecular spreading and predictive value of preclinical IgE response to Phleum pratense in children with hay fever. J Allergy Clin Immunol. 2012 Oct;130(4):894-901.e5. doi: 10.1016/jjaci.2012.05.053.
44. Mastrorilli C, Tripodi S, Caffarelli C, et al. Endotypes of pollen-food syndrome in children with seasonal allergic rhinoconjunctivitis: a molecular classification. Allergy. 2016 Aug;71(8):1181-91. doi: 10.1111/ all.12888.
45. San Nicoló M, Braun T, Eder K, Berghaus A, Gröger M. Clinical Relevance of IgE to Profilin and/or Polcalcin in Pollen-Sensitized Patients. Int Arch Allergy Immunol. 2016;169(2):101-7. doi: 10.1159/000444279.
46. Metz Favre C, Pauli G, Castro L, Valenta R, De Blay F. Bet v 2 Responsibility in Birch-Induced Symptoms. J Allergy Ther. 2014;5(2):169-70. doi: 10.4172/2155-6121.1000169.
47. Asero R, Villalta D. Profilin may be a primary airborne sensitizer: a case report. J Investig Allergol Clin Immunol. 2013;23(2):134-5.
48. Núñez R, Carballada F, Lombardero M, Jimeno L, Boquete M. Profilin as an aeroallergen by means of conjunctival allergen
challenge with purified date palm profilin. Int Arch Allergy Immunol. 2012;158(2):115-9. doi: 10.1159/000330822.
49. Ruiz-García M, García Del Potro M, Fernández-Nieto M, Barber D, Jimeno-Nogales L, Sastre J. Profilin: a relevant aeroallergen? J Allergy Clin Immunol. 2011 Aug; 128(2) :416-8. doi: 10.1016/j. jaci.2011.03.008.
50. Wolbing F, Kunz J, Kempf WE, Grimmel C, Fischer J, Biedermann T. The clinical relevance of birch pollen profilin cross-reactivity in sensitized patients. Allergy. 2017 Apr;72(4):562-569. doi: 10.1111/all.13040.
51. Escribese M, Rosace D, Fernandez P. Immunological differences in oral mucosa and effector cell sensitivity in patients with different severity degree of profilin mediated food reactions. Allergy. 2016;S102:73. https://onlinelibrary. wiley. com/loi/13989995
52. Rosace D, Gomez-Casado C, Fernandez P, et al. Profilin-mediated food-induced allergic reactions are associated with oral epithelial remodeling. J Allergy Clin Immunol. 2019 Feb;143(2):681-690.e1. doi: 10.1016/j.jaci.2018.03.013.
53. Moreno C, Justicia JL, Quiralte J, et al. Olive, grass or both? Molecular diagnosis for the allergen immunotherapy selection in polysensitizedpollinic patients. Allergy. 2014 0ct;69(10):1357-63. doi: 10.1111/all.12474.
54. Sastre J, Landivar ME, Ruiz-García M, Andregnette-Rosigno MV, Mahillo I. How molecular diagnosis can change allergenspecific immunotherapy prescription in a complex pollen area. Allergy. 2012 May;67(5):709-11. doi: 10.1111/j.1398-9995.2012.02808.x.
55. Stringari G, Tripodi S, Caffarelli C, et al. The effect of component-resolved diagnosis on specific immunotherapy prescription in children with hay fever. J Allergy Clin Immunol. 2014 Jul;134(1):75-81. doi: 10.1016/j.jaci.2014.01.042.
56. Hamilton RG. Provocation tests with objective measures remain more diagnostic than surrogate immunoglobulin E antibody measures of sensitization. Clin Exp Allergy. 2011 Aug;41(8): 1048-9. doi: 10.1111/j.1365-2222.2011.03752.x.
57. Huss-Marp J, Darsow U, Brockow K, et al. Can immuno-globulin E-measurement replace challenge tests in allergic rhinocon-junctivits to grass pollen? Clin Exp Allergy. 2011 Aug;41(8):1116-24. doi: 10.1111/j.1365-2222.2011.03745.x.
58. Ruiz-García M, García Del Potro M, Fernández-Nieto M, Barber D, Jimeno-Nogales L, Sastre J. Profilin: a relevant aeroallergen? J Allergy Clin Immunol. 2011 Aug; 128(2) :416-8. doi: 10.1016/j. jaci.2011.03.008.
59. Focke M, Marth K, Flicker S, Valenta R. Heterogeneity of commercial timothy grass pollen extracts. Clin Exp Allergy. 2008 Aug;38(8):1400-8. doi: 10.1111/j.1365-2222.2008.03031.x.
60. Westritschnig K, Linhart B, Focke-Tejkl M, et al. A hypoal-lergenic vaccine obtained by tail-to-head restructuring of timothy grass pollen profilin, Phl p 12, for the treatment of cross-sensitization to profilin. J Immunol. 2007 Dec 1;179(11):7624-34. doi: 10.4049/jimmu-nol.179.11.7624.
61. Tordesillas L, Gamboa P, Sanz ML, et al. A mutant of the major melon allergen, Cuc m 2, with reduced IgE binding capacity is a good candidate for specific immunotherapy. Mol Immunol. 2011 Dec;49(3):504-11. doi: 10.1016/j.molimm.2011.09.020.
62. Klimek L, Schendzielorz P, Pinol R, Pfaar O. Specific subcutaneous immunotherapy with recombinant grass pollen allergens: first randomized dose-ranging safety study. Clin Exp Allergy. 2012 Jun;42(6):936-45. doi: 10.1111/j.1365-2222.2012.03971.x.
63. Tripodi S, Frediani T, Lucarelli S, et al. Molecular profiles of IgE to Phleum pratense in children with grass pollen allergy: implications for specific immunotherapy. J Allergy Clin Immunol. 2012 Mar;129(3):834-839.e8. doi: 10.1016/j.jaci.2011.10.045.
64. Roozbeh Nasiraie L, Tabatabaie F, Sankian M, Shahidi F, Varasteh A. Construction of a recombinant allergen-producing probiotic bacterial strain: Introduction of a new line for a live oral vaccine against Chenopodium album pollen allergy. Rep Biochem Mol Biol. 2013 Oct;2(1):16-27.
65. Asero R, Mistrello G, Amato S. Detection of pan-allergens in commercial pollen extracts for allergen immunotherapy. Ann Allergy Asthma Immunol. 2016 Aug; 117(2): 180-5. doi: 10.1016/j. anai.2016.05.010.
66. Larenas-Linnemann D, Esch R, Plunkett G, et al. Maintenance dosing for sublingual immunotherapy by prominent European allergen manufacturers expressed in bioequivalent allergy units. Ann Allergy Asthma Immunol. 2011 Nov;107(5):448-458.e3. doi: 10.1016/j. anai.2011.07.001.
67. Caminati M, Savi E, Villalta D, Passalacqua G, Triggiani M, Senna G. Component resolved diagnosis (CRD): how much is it presently used by Italian allergists? Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2014 May;46(3):106-8.
OTpuMaHo/Reeeived 03.09.2019 Pe^H30BaH0/Revised 22.09.2019 nprnH^TO go gpyKy/Accepted 01.10.2019 ■
Information about authors
O.P Volosovets, MD, PhD, Professor, Corresponding member of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Head of the Department of pediatrics 2, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7246-0768
S.P. Kryvopustov, MD, PhD, Professor at the Department of pediatrics 2, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7665-624X O.V. Mozyrskaya, MD, Associate Professor at the Department of pediatrics 2, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine M.V. Kryvopustova, MD, Children's Clinical Hospital of Pechersk district 7, Kyiv, Ukraine
Волосовец А.П.1, Кривопустов С.П.1, Мозырская Е.В.1, Кривопустова М.В.2 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина 2Детская клиническая больница Печерского района № 7, г. Киев, Украина
Белок профилин как клинически значимый паналлерген в развитии синдрома пыльцевой
и пищевой аллергии
Резюме. Профилин играет важную роль в качестве сенсибилизатора и фактора, представляющего трудности как в диагностике, так и в лечении пациентов с пыльцевой и растительной пищевой аллергией. В контролируемых исследованиях профилин доказал свою способность вызывать различные симптомы заболеваний верхних и нижних дыхательных путей. До конца не изучено клиническое значение профилинов в развитии респираторных заболеваний в реальных условиях воздействия, и в какой степени это способствует появлению симптомов. Крупные эпидемиологические исследования показали, что профилин является маркером тяжести заболевания и полисенсибилизации при аллергии на травы, а сенсиби-
лизация к гРЫ р 12 статистически связана с большей длительностью заболевания и оральным аллергическим синдромом к растительной пище. Роль профилина в развитии орального аллергического синдрома на растительные продукты питания была признана у пациентов с аллергией на пыльцу. Кроме того, профилин может вызывать системные реакции на растительную пищу в отдельных группах населения, которые обычно сталкиваются с сезонами с высоким уровнем пыльцы травы. Несмотря на то, что профилин считается второстепенным аллергеном, он является основным аллергеном некоторых растительных продуктов, например дыни (Сис т 2), апельсина и сои. Аллергия на дыню, арбуз, цитрусовые, по-
мидоры и бананы, как сообщается, является клиническим маркером гиперчувствительности к профилину. Его значение у лиц с аллергией на латекс остается низким или он вообще не имеет значения согласно некоторым публикациям. Невзирая на вышеупомянутую актуальность, не существует надежного терапевтического подхода к лечению аллергии на белок про-филин. Более того, у пациентов с сенсибилизацией к профи-лину аллерген-специфическая иммунотерапия не показана
ввиду недостаточного количества минорных компонентов в препаратах для данного вида терапии, а пищевая иммунотерапия недостаточно изучена. Таким образом, профилактические стратегии, а именно элиминационные мероприятия и симптоматическая терапия, могут быть оптимальным вариантом лечения для пациентов, чувствительных к профилину. Ключевые слова: профилин; пыльцевая аллергия; пищевая аллергия; дети; обзор
O.P. Volosovets1, S.P. Kryvopustov1, O.V. Mozyrskaya1, M.V. Kryvopustova2 1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine 2Children's Clinical Hospital of Pechersk District 7, Kyiv, Ukraine
Profilin protein as a clinically significant panallergen in the development of pollen-food allergy syndrome
Abstract. Profilin plays an important role as a sensitizer and factor that presents difficulties both in the diagnosis and in the treatment of patients with pollen-food allergy syndrome. According to some publications, its value in people allergic to latex remains low or even absent. In controlled studies, profilin proved its ability to cause various symptoms of upper and lower respiratory tract diseases. The clinical significance of profilin in the development of respiratory disease in real world and the extent to which it contributes to the onset of symptoms have not been fully investigated. The role of profilin in the development of an oral allergic syndrome to plant products has been recognized in patients with pollen allergy.
In addition, profilin can cause systemic reactions to plant foods in certain geographical areas with high levels of grass pollen. Despite the aforementioned relevance, there is no reliable therapeutic approach to the treatment of profilin protein allergy. In addition to it, allergen-specific immunotherapy is not recommended for patients with profilin sensitization, due to the absence of minor components in the preparations for this type of therapy, and the effectiveness of food immunotherapy has not been proven. Thus, preventive strategies, namely elimination and symptomatic therapy, may be the best treatment options for patients sensitized to profilin. Keywords: profilin; pollen allergy; food allergy; children; review
