АктуальН проблеми сучасно! медицины
DOI 10.31718/2077-1096.20.4.45 УДК 615.233
Ждан В. М., Хайменова Г. С., Бабанна М. Ю., Кир'ян О. А., ваницький I. В. ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ф1КСОВАНО1 КОМБ1НАЦП ПРЕПАРАТУ У Л1КУВАНН1 КАШЛЮ
УкраТнська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Бльшсть захворювань органiв дихання, незалежно в'д головних механ1'зм1в Ух розвитку i прогресу-вання, мають деяк спiльнi риси, що мають в'дношення до локал'зацИ патолог'чного процесу в рес-пiраторнiй систем¡. До цих загальних ознак в'дноситься змна бронхiальноУ секрецй, що веде в кн-цевому пдсумку до мукостазу, часом '¡стотно обтяжливому при будь-якому захворюванн органiв дихання. Комбнованих препарат'т, що здатн впливати в'дразу на клька механ1'зм1в мукостазу, /с-нуе дуже мало. Одним з них е Аскорл, що волод'е подвйною д'ею: бронхолтичною / в'дхаркувальною. Метою нашого досл'дження була о^нка клiнiчноУ ефективностi та безпеки терапи Аскорлом у хворих з гострими респiраторними захворюваннями. П'д спостереженням знаходилися 105 хворих у в 'и(1 в'д 25±0,5 до 55±1,6 рок'т з легким або середньотяжким перебiгом гострого респiраторного за-хворювання, у яких гострi респiраторнi захворювання протiкали з кашлем внасл'док ларингту, фа-рингту, трахе'Уту, бронхту. Па^енти 1-У групи (75 хворих, основна група) отримували лкування Аскорлом, па^енти 2-У групи (30 хворих, група порiвняння) отримували Бромгексин. Хвор/ в обох групах були пор!внянн!' за вком та статтю. У хворих, як отримували Аскорл, зникнення симптом'т кашлю зазначалося на 3-4 дн ранше, н/'ж у хворих в групi порiвняння (р < 0,05). Сумарна бальна оценка клiнiчних симптом'т на тлi лкування показала, що при призначеннi Аскорлу ефективнсть терапи в пор1внянн1 з 2-ю групою була достов 'рно вище (р < 0,05). Призначення Аскорлу у хворих знижуе тривалсть захворювання, зменшуе необх'дшсть застосування антиб'ютик'т, знижуе прояви брон-х'ально'У г 'лерреактивност'!, сприяе швидшому клiнiчному одужанню / е безпечним. Ключов1 слова: кашель, гостре респ1раторне захворювання, комбшований препарат.
Стаття е частиною Науково-дослiдноi' роботи: «Oсoбливoстi перебiгу, прогнозу та лкування коморбдних захворювань при патологи внутрiшнiх oргaнiв з урахуванням генетичних, вкових i гендерних аспе^в». № держреестрацп 0118 и 004461
Ресшраторш вiруси ушкоджують миготливий ештелш слизовоТ оболонки дихального тракту, збтьшують ТТ проникнють для алергешв, токсичних речовин i чутливють рецептoрiв пщслизового шару брoнхiв, що викликае пщвищення брoнхiальнoТ пперреактивносп i ви-никнення обструктивних прoявiв у д^ей [1, 2]. Вiруснi шфекцп е найбтьш частими провокаторами виникнення обструктивного синдрому i загострень брoнхiальнoТ астми [3].
При лкуванш гострих ресшраторних захворювань (ГРЗ) нерщко виникае необхщнють впливати на рiзнi компоненти патолопчного процесу. Для ефективного вщходження мокроти i полтшення брoнхiальнoТ прохщносп при кашлi позитивний ефект може бути досягнутий при призначенн мукол^иш i бронхол^июв [4].
Аскорт е комбшованим препаратом, до складу якого входять сальбутамол, бромгексину гщрохлорид, гвайфенезин. Компоненти Аскорта надають бронхол^ичну та вщхаркувальну дю Сальбутамол е селективним р2-агонютом, практично не дiе на р1-адренорецептори серця. У деяких роботах вщзначаеться його вплив на мукoцилiарний ^ренс (стимулюе секрецш сли-зу i активнють миготливого ештелш) [5]. Бромгексину гщрохлорид мае виражену мукол^ичних i вщхаркувальну дш за допомогою депoлiмеризацiТ i руйнування мукопротеТ'шв i мукoпoлiсахаридiв, що входять до складу мокротиння; вш також стимулюе дiяльнiсть сек-реторних клiтин слизових оболонок брoнхiв, якi продукують сурфактант, який забезпечуе стабтьнють альвеол в процес дихання, захист
вiд несприятливих фактoрiв [6].
Гвайфенезiн стимулюе секрецш рщкоТ части-ни брoнхiальнoТ слизу, зменшуе поверхневий натяг та адгезивн властивост мокротиння [7]. Ва цi властивoстi рiзних кoмпoнентiв Аскорта знижу-ють в'язкiсть мокротиння i полегшують його ева-куацiю з дихальних шляхiв.
Метою нашого дослщження була oцiнка клУчноТ ефективнoстi та безпеки терапи Аскортом у хворих з ГРЗ.
Пщ спостереженням знаходилися 105 хворих у вiцi вщ 25±0,5 до 55±1,6 рoкiв з легким або середньотяжким переб^ом ГРЗ, у яких гос^ ресшраторы захворювання прoтiкали з кашлем внаслщок ларингiту, фарингiту, трахеТту, брoнхiту. Па^енти 1-Т групи (75 хворих, основна група) отримували лкування Аскoрiлoм, па^енти 2-Т групи (30 хворих, група пoрiвняння) отримували Бромгексин. Дiти в обох групах були пoрiвняннi за вком та статтю. Наявнiсть алерпчного фону зазначалося у 55,4% хворих 1-Т групи i у 53,3% хворих 2-Т групи.
У дослщження не включалися па^енти, як приймали брoнхoлiтичнi, мукoлiтичнi, ан-типстамшы препарати, iнгаляцiйнi та системнi глюкокортикостероТди, iншi прoтикашльoвi препарати, а також па^енти, що приймали антибютики протягом пoпереднiх 10 днiв.
Режим дозування. Всередину призначали по 1 таблетц 3 р/добу. Курс лкування було розпочато в першу добу початку захворювання. Тривалють лкування становила 7-10 дыв в залежнoстi вщ динамiки стану пацiентiв. Хворим 2-Т групи Бромгексин призначався на такий же перюд.
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
Ефективнють лкування оцшювалася щодня по вираженосл симптoмiв ГРЗ, що вiдзначаються за даними ключного огляду лiкаря в 1, 3, 5, 7-10-й дн терапи. На кожного хворого заповнювалася iндивiдуальна карта, в якiй рееструвався дiагнoз захворювання, динамiка клiнiчних симптoмiв ГРЗ, oцiнка вираженoстi кашлю, задишки, видiлення мокротиння. Клiнiчнi симптоми (симптоми ГРЗ, труднoщi при вiдкашлювання мокроти, вира-женiсть задишки) oцiнювалися в балах (0 - не виражем, 1 - слабо виражеы, 2 - пoмiрнo вираженi, 3 - сильно виражеы). Ми також враховували ви-раженiсть кашлю протягом дня i нoчi. Проводився аналiз сумарно'' бально' oцiнки симптoмiв.
Протягом всього перюду спостереження проводився моыторинг небажаних ефектiв, пов'язаних з використанням препарату, вимiрювалися також частота серцевих скорочень, систoлiчний та дiастoлiчний тиск, оцшювали показники ЕКГ до прийому препарату i через 20 i 60 хвилин пiсля прийому в перший день лкування i на 7-10-й день терапи.
У вах хворих проводилася oцiнка функци зовышнього дихання за допомогою брoнхoфoнoграфiчних i спiрoграфiчних пoказникiв. Дoслiдження проводили до прийому i через годину пюля прийому Аскoрiлу i Бромгексину в кожне вщвщування лiкаря.
Спiрoграфiчне дослщження виконувалося на апаратi «Spirosift Fucuda 3000». Рееструвалися форсована життева емкють легень (ФЖ6Л), об'ем форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), пкова швидкiсть видиху (ПШВ), мiнiмальна об'емна швидкють (МОШ) на рiвнi 25, 50, 75% ЖЕЛ.
Брoнхoфoнoграфiчне дослщження легень проводилося за допомогою комп'ютерного акус-тичного дiагнoстичнoгo комплексу (фжках) «па-терн-01». Даний метод дозволяе зафксувати звукoвi характеристики патерну дихання в частотному дiапазoнi вiд 200 до 12 600 Гц. Зона високих частот (вище 5000 Гц) вщображае обструктивн змiни в дихальних шляхах [6]. За допомогою бронхофонографи можна oцiнити такi параметри: частотно-ампл^удн характеристики дихальних шумiв; тривалiсть рестраторного циклу; тривалiсть i стввщношення фаз видиху i вди-ху; наявнють високочастотних коливань; акустич-ний компонент роботи дихання (АКРД).
Результат дослщження. На ™ прийому Аскорту у хворих спoстерiгалася бiльш швидка позитивна динамiка клiнiчних симптoмiв, ыж в групi пoрiвняння. Одужання у хворих 1-1 групи вiдзначалoся до 6-7-го дня терапп, у хворих 2-Т групи - до 9-10-го дня лiкування (р < 0,05). У 1-й груп 3 хворих (4%) i в 2-й групi 3 хворих (10%) (р < 0,05) у зв'язку з недостатньою ефективнютю лiкування була додана антибактерiальна терапiя. У всiх хворих до початку лкування були труднoщi при вiдкашлюваннi мокроти. У хворих 1-1 групи пiсля призначення Аскoрiлу до 2-3-го дня лiкування кашель становився вологим,
спостер^алося полегшення вщходження мокроти, у хворих 2-Т групи пoдiбне пoлiпшення в бальнiй оцшц було вiдзначенo до 4-5-го дня терапи (р < 0,05).
У перюд лкування фiксувався вплив проведено'' терапи як на дены, так i на нiчнi симптоми кашлю. Симптоми ычного кашлю зникали на 1-2 дн швидше (в 1-й груп - до 5-6-го дня лкування, у 2-й груп - до 8-10-го дня (р < 0,05)), ыж симптоми денного кашлю (в 1-й груп - до 6-7-го дня спостереження, у 2-й груп - до 9-10-го дня (р < 0,05)). Зниження вираженосл симптoмiв кашлю супроводжувалося полтшенням сну, збiльшенням активносл хворих, пoлiпшенням Тх емoцiйнoгo стану.
Аналiз клiнiчних прoявiв в двох групах хворих показав, що вираженють симптoмiв нiчнoгo кашлю до початку терапи в 1-й груп була 2,7 ± 0,7 балiв, у 2-й групi - 2,5 ± 0,5 балiв. В 1-й груп значно знизився рiвень вираженосп симптoмiв нiчнoгo кашлю (до 1,0 ± 0,4 балiв) зазначалося до 4-го дня прийому Аскорту, у 2-й груп (до 1,0 ± 0,3 балiв) - до 7-го дня лкування (р < 0,05).
Так само швидко зникав денний кашель. Ви-разнють симптoмiв денного кашлю до початку терапи в 1-й груп була 2,3 ± 0,6 балiв, у 2-й груп -2,2 ± 0,8 балiв. Значне зниження вираженосп симптoмiв денного кашлю в 1-й груп (до 1,0 ± 0,3 балiв) зазначалося вже до 3-4 го дня прийому Аскорту, а у 2-й груп (до 1,0 ± 0,4 балiв) - ттьки до 6-7 го дня лкування (р <0,05).
У хворих, як отримували Аскoрiл, зникнення симптoмiв кашлю зазначалося на 3-4 дн раыше, нiж у хворих в груп пoрiвняння (р < 0,05).
Сумарна бальна оцшка клiнiчних симптoмiв на ™ лiкування показала, що при призначенн Аскoрiлу ефективнiсть терапп в пoрiвняннi з 2-ю групою була дoстoвiрнo вище (р <0,05).
КлУчне пoлiпшення супроводжувалося дoстoвiрним зниженням показниюв АКРД в високочастотному дiапазoнi ( > 5-12,6 кГц). Показники АКРД в високочастотному дiапазoнi до початку лкування перевищували норму (в 1-й груп вони склали 0,32 ± 0,16 мкДж, у 2-й груп -0,29 ± 0,18 мкДж в пoрiвняннi з нормою 0,07 ± 0,04 мкДж (р < 0,05)), що свщчило про наявнють у хворих брoнхiальнol обструкци. Уже в перший день пюля прийому Аскорту спостер^алося значне зниження АКРД в високочастотному дiапазoнi. На 3-5 день терапи ютотно покращилася брoнхiальна прoхiднiсть, але зберiгалися явища обструкци. Через годину пiсля прийому Аскорту показники АКРД набли-зилися до норми. На 7-10 день терапи показники АКРД були в нoрмi вже до прийому препарату.
Даш бронхофонографи корелювали з спiрoграфiчними показниками. До прийому Аскорту в перший день терапи оФВ1 був 85,7 ± 4,9%, а через годину пюля прийому препарату 92,3 ± 3,8%. У груп пoрiвняння дoстoвiрнol рiзницi в показниках до i пюля прийому Бромгексину не було (р > 0,05).
Актуальн проблемы сучасно!' медицины
Перен0симiсть Аскорту була хорошою. У 1 prabtei^y suchasrrayii medyteyny: .Visnyk Ukraym^oy
r . . . medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2019; 19(2):12-15.
хворого спостер!галася алерпчна реакцiя на (Ukrainian).
препарат у вигляд! висипки. У решти хворих 2. Konopkina LY, Pertseva TA. Novue aspektu v lechenyy bolnukh
по61чних ефектiв i небажаних реакцш при при-
khronycheskym obstruktyvnum zabolevanyem lehkykh [New aspects in the treatment of patients with chronic obstructive значены АСШРШУ не булс. Пюля прийсму pulmonary disease]. Ukrainskyi pulmonolohichnyi zhurnal.
2017;2:19. (Ukrainian).
Ostrovskyi MM, Kulynych-Miskiv MO. Vplyv bazovoho likuvannia
Асксрiлу не вiдзначалoся дсстсвiрнсT змiни 3 частсти серцевих сксрсчень (у 4 хвсрих (10%) khronichnoho' obst7uktyvnoho~zakhvoriuvannia"leh"en 'na' p"roTsesy
morfolohichnoi perebudovy [Influence of basic treatment of chronic obstructive pulmonary disease on the processes of morphological
вщзначалося недoстoвiрне збтьшення частоти серцевих скорочень (p > 0,05)), систол1чного i restructuring]. Ukrainskyi pulmonolohichnyi zhurnal. 2019;3:49°-54.
дiастoлiчнoгo тиску. У хворих не спостер^алися „ (Ukrainian). „, ,■ ,, „ . „ ,
. r , r 4. Halbert RJ, Natoli JL, Gano A, Badamgarav E, Buist AS, Mannino
ЗMiHИ ПOKаЗHИKiB ЕКГ (частоти серцевих DM. Global burden of COPD: systematic review and meta
скорочень, штервалу PQ). Дoслiдження analysis. Eur Respir J. 2016 Sep;28(3):523-32. d°k
^ ' д - ст MM 10.1183/09031936.06.00124605.
^K^^ Що Аск°Piл e безпечним препаратом 5. Zhdan V, Khaymenova G, Shilkina L, Potyazhenko M, Martynyuk
при лiкуваннi кашлю. D, Kiriyan E. Modernization of therapy in patients with chronic
obstructive pulmonary disease and ischemic heart disease [Modernization of therapy for patients with chronic obstructive знижуе тривалють захворювання, зменшуе pulmonary disease and coronary heart disease]. Clinical Practice
Таким чином, призначення Аскорту у хворих
(Therapy), London, United Kingdom. 2016;13(3):63-6. (Ukrainian). Yudina LV. Combined mucoactive therapy: pulmonologist view прояви бр0нхiальн0l пперреактивносп, сприяе [Internet]; Medicines of Ukraine; 2017: http://www.health-
medix.com/articles/liki_ukr/2017-07-20/2.pdf Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD).
неoбхiднiсть застосування антибioтикiв, знижуе
швидшому клшмному одужанню.
Л^ература Global strategy for diagnosis, management, and prevention of
jincpaiypa chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop
1. Zhdan VM, Khaimenova HS, Babanina MYu, Volchenko HV, report. Updated 2019. www.goldcopd.org. Ivanytskyi IV. Suchasnyi pidkhid do terapii komorbidnoi patolohii [Modern approach to the therapy of comorbid pathology]. Aktual'ni
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ФИКСИРОВАННОЙ КОМБИНАЦИИ ПРЕПАРАТА В ЛЕЧЕНИИ КАШЛЯ
Ждан В. Н., Хайменова Г. С., Бабанина М. Ю., Кирьян Е. А., Иваницкий И.В.
Ключевые слова: кашель, острое респираторное заболевание, комбинированный препарат.
Большинство заболеваний органов дыхания, независимо от главных механизмов их развития и прогрессирования, имеют некоторые общие черты, имеющие отношение к локализации патологического процесса в респираторной системе. К этим общим признакам относится изменение бронхиальной секреции, которое ведет в конечном итоге к мукостазу, что существенно обременяет течение любого заболевания органов дыхания. Комбинированных препаратов, способных влиять сразу на несколько механизмов мукостаза, существует очень мало. Одним из них является Аскорил, обладающий двойным действием: бронхолитическим и отхаркивающим. Целью нашего исследования было оценить клиническую эффективность и безопасность терапии Аскорилом у больных с острыми респираторными заболеваниями. Под наблюдением находились 105 больных в возрасте от 25 ± 0,5 до 55 ± 1,6 лет с легким или среднетяжелым течением острого респираторного заболевания, у которых острые респираторные заболевания протекали с кашлем вследствие ларингита, фарингита, трахеита, бронхита. Пациенты 1-й группы (75 больных, основная группа) получали лечение Аскорилом, пациенты 2-й группы (30 больных, группа сравнения) получали Бромгексин. Больные в обеих группах были сопоставимы по возрасту и полу. У больных, получавших Аскорил, исчезновение симптомов кашля отмечалось на 3-4 дня раньше, чем у больных в группе сравнения (p < 0,05). Суммарная балльная оценка клинических симптомов на фоне лечения показала, что при назначении Аскорила эффективность терапии по сравнению со 2-й группой была достоверно выше (p < 0,05). Назначение Аскорила у больных снижает продолжительность заболевания, уменьшает необходимость применения антибиотиков, снижает проявления бронхиальной гиперреактивности, способствует более быстрому клиническому выздоровлению и безопасно.
Summary
EFFECTIVENESS OF FIXED COMBINATION OF FORMULATIONS FOR COUGHING Zhdan V. M., Khaimenova Н. S., Babanina M. Yu., Kyrian O.A., Ivanitskiy I. V. Key words: cough, acute respiratory disease, combined drug.
There are many respiratory diseases, which despite the difference in aetiology, pathogenesis, the peculiarities in progression may have some common features, resulting in the localization of the pathological process in the respiratory systems. These common signs include changes in bronchial secretion that ultimately leads to mucostasis and burdens the course of any respiratory disease. There are very few combined formulations capable of impacting several mechanisms of mucostasis at once. One of them is Ascoril possessing a double effect of bronchodilator and expectorant. The aim of this study was to evaluate the clinical efficacy and safety of Ascoril therapy for patients with acute respiratory diseases. The study included 105 patients aged 25 ± 0.5 to 55 ± 1.6 years with mild or moderate acute respiratory disease, who had acute respiratory diseases with cough due to laryngitis, pharyngitis, tracheitis, bronchitis. Patients of the 1st group (75 patients, the main group) received the treatment with Ascoril, the patients of the 2nd group (30
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
patients, the comparison group) received Bromhexine. The patients in both groups were comparable by age and sex. The patients treated with Ascoril showed the disappearance of cough symptoms 3 - 4 days earlier than the patients in the comparison group (p < 0.05). The total score assessment of clinical symptoms during the treatment demonstrated the administration of Ascoril promoted the effectiveness of therapy, which was found significantly higher than in the 2nd group (p < 0.05). We can conclude Ascoril reduces the duration of the disease, cut down the need in antibiotics, lowers the manifestations of bronchial hyper reactivity, and promotes faster clinical recovery, the last but not the least, it is safe.
DOI 10.31718/2077-1096.20.4.48 УДК 616.211 -002-056.1 -085.37 Зубченко С.О.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 АЛЕРГЕН1МУНОТЕРАПП У ПАЦ16НТ1В З АЛЕРГ1ЧНИМ РИН1ТОМ
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького
Алерге^мунотератя належить до числа ефективних способ'т лкування багатьох алергiчних хвороб. Принцип алергенiмунотерапiï полягае у досягненн толерантностi до причинних алерге^в. Ефективнсть алергенiмунотерапiï залежить eid правильного д'агностичного пдходу, якостi вак-цини та комплаенсу патента тощо. Проанал1'зовано ефективнсть алергенiмунотерапiï з викори-станням сублнгвального i субкутанного способ'т введення у пацiентiв з алергiчним ринiтом. Гоупу досл'дження склали 236 пацiентiв з алергiчним ринiтом, 126 (53,4%) жiнок i 110 (46,6%) чоловтв, вi-ком 32,6±2,4 рок'т. Виконували клiнiко-лабораторнi обстеження, нструментальн'!, цитолог'чнi, спе-циф1чн1 алергологiчнi досл'дження (загальний IgG4, шкiрнi прик-тести, молекулярнi досл'дження ALEX. Ефективнсть алергенiмунотерапiï оцнювали за допомогою комбнованоУ о^нки симптом'т i потреби у медикаментах. За результатами шюрних прик-тест'т визначено: у 163 (69,0%) - полсе-нсиб^за^я, в 61 (25,8%) ос'б - моносенсибiлiзацiя, у 12 (5,2%) шкiрнi прик-тести були в1'д'емними. Компонентн!' досл'дження ALEX виконали 52 ос'б. Визначено, що найпоширеншими мажорними компонентами були Phl p 1, 69,2%, Lol p 1, 57,7%, Der f 2, 48,1%, Der p 2, 42,3%, Bet v 1, 34,6%. У 9 (17,3%) пацiентiв виявлен мiнорнi компоненти Phl p 7, Phl p 12. За даними молекулярних досл'джень, прогностична ефективнсть алергенiмунотерапiï визначена як висока у 41 осб, i середня - в 9 ос'б. Алерген'шунотерап'ю проводили 86 патентам з АР: 37 осб - сублнгвальним, 49 осб - субкутанним способами. Визначено достов'рне зниження показник'т загальноУ о^нки симптом'т, медикаментозной' потреби та комплексноï о^нки, що не залежали в'д способу введення алерговакцини. Порiвняль-ний аналiз р'тн'т загального IgG4 до та на третьому роц алергенiмунотерапiï продемонстрував лише тенденцю до пдвищення (р=0,492). Висновки. Компонентний метод д'агностики мае велике значення у виборi стратеги лкування пацiентiв з алергопатолог'ею i прогнозу ефективностi алер-ге^мунотерапи'. Алерге^мунотератя незалежно в'д способ'т '¡ï введення демонструвала високу клi-нчну ефективнсть у пацiентiв з алергiчним ринiтом, що пдтверджувалось критерiями комбнова-ного оцнювання. Визначення р'тн'т загальних IgG4 не несуть достов'рно)' д'агностичноï значимостi як бюмаркер/'в iмунолог'чноï в'дпов'д на алерген'шунотерап'ю. Ключов1 слова: алерпчний ринлт, алергежмунотератя, молекулярна д1агностика, оцшка ефективностк
Дана робота е фрагментом НДР «Прогнозування розвитку вiрус-iндукованих фенотитв iмунозалежних хвороб з персонiфi-кац/ею ¡х дiагностики та лкування», № держ. реестрацп 118Ш00110.
За даними багатьох дослщжень, piBeHb за-хворюваност на алерпчш хвороби (АХ) з кожним роком зростае, причому, як в економiчно розви-нених кражах, так i на територiях з низьким со-^альним рiвнем [1, 2]. У сучаснш медичнш галу-зi выводиться провщне мюце досягненням i проблемам лкування АХ [3, 4]. Незважаючи на вс усшхи медично'1 науки, сьогодш можна гово-рити не про вилковування па^етчв з АХ, а лише про досягнення ними короткочасно'1 або дов-готривало'Г ремiсiï алергопатологи' [5]. Власне перше можливе завдяки фармакотерапи', а останне - алергешмунотерапи (А1Т) [6]. На сьогодш доведено, що AlT належить до числа ефективних способiв лкування таких IgE-опосередкованих захворювань, як атошчна бро-
Вступ
нхiальна астма (БА), алерпчш ришти (АР) викли-каш сезонним впливом пилкових алергешв (ш-терм^уючий) чи побутовими алергенами, в т.ч. кл^в домашнього пилу (КДП), лупи тварин, алергенами плюняви (персистуючий), атошчний дерматит (АД), шсектна алерпя [7, 8]. Перевагами А1Т над фармакотерашею е не лише можли-вють отримати тривалу ремiсiю АХ з повною вщ-сутнютю симптомiв, запоб^и переходу бтьш легких кл^чних проявiв у тяжк форми хвороби, зберегти працездатнють патента, зменшити йо-го потреби у симптоматичних препаратах, але й шдвищити якють життя хворих тощо. Основний принцип А1Т полягае у введены хворому при-чинно-значущих антигешв (АГ), як визначаються як етюлопчний чинник даноТ алергопатологи, починаючи зi субпорогових доз, що не спричи-