CC BY
13
УДК 378.1
Тищенко в.М., доктор фшософп, професор ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицъкого
допом1жн1л1тературн1 вправи як метод удосконалення
навчально! мови
Уточнимо вщразу: стаття не мютить категоричного твердження, що викладачам ВУ31в для удосконалення письмового слова необхщно обов'язково мати навички у суто л1тературних жанрах - публщистищ, перекладах, проз1, поези... Будемо вважати це справою вшьного вибору.
Але залишаеться шформащя для роздум1в. Власш переклади, власний поетичний пошук, власш публщистичш матер1али, - чи назвемо 1х зайвими для нашого професшного арсеналу? Скорш за все, - навпаки: додаткове мовне збагачення згодиться спещалкту, основним робочим шструментом якого е саме мова - усна \ письмова. Остання вимагае яккно! техн1ки, а значить, -постшного, р1зноб1чного тренування, у тому числ1 й на суто л1тературному полг
Одн1ею з ланок цього методу е те, що назвемо „вправами з римованими рядками". Чому це пропонуеться. Насамперед тому, що пом1тною складовою роботи над текстом був, е \ залишиться виб1р слова. Гадаемо, кожен автор з1ткався з вербальною багатозначн1стю, знае И типи. Серед них вид1лимо метафору, яка здавна використовуеться в укра!нськ1й л1тературнш мов1, будучи д1йовим образним засобом.
У поез11 метафори особливо емк1 I часто виникають як переосмислення терм1н1в, що звично д1ють в однш з галузей нашого життя. Потенц1ал тако! трансформац11 - широкий I р1зноб1чний. Оволод1вши навичками швидкого й точного вибору сл1в, що мають к1лька значень, викладач може зробити свою мову б1льш гнучкою та образною.
Перстень Соломона3 Три слова на персш: "Минеться \ це" Початок - Кшець. То е 1стина в1чна. Три слова, спрамованих в наше лице, Великих три слова. Три слова мапчних. ...Три слова на персш - I крах, I нащя. Несмша долонька, лице як жона... О, м1г би я зашсть злиденних коп1йок Подати т1й бабщ метал Соломона! Подати його уам д1тям-кал1кам, А також вс1м гнаним, голодним, убогим: Хай все це мине з цим жорстоким столитям! За них, поки зможу, проситиму Бога^ I ще про одне I молю I благаю: Постав, Боже, заздр!сть за грати, бар'ери, Бо ск1льки брат1в може вбити ще Ка1н!
© Тищенко В.М., 2012
3 Подаеться у скороченому вар1ант1. Повн1стю див.: Тищенко В.М. Переклади. Поетичт рядки. Публщистика. - Льв1в: Сполом, 2005. - С. 69-72.
263
I сшльки вина ще в буфеп Сальери У думах {втратах бшють вгги, Чорше лиш пошл в1д пишно! крони; Высокую ноту бере ностальпя I бшьшае сума трьох сл1в Соломона.
Той перстень не стане хрестом на могат,
Але зр1вняе \ нари, \ трони...
Хто сказав, що немае Перпетуум Мобше?
£! Час обертае вердикт Соломона.
Одшею з найефектившших форм роботи над Словом е переклади: тут завжди думает за двох - за себе \ за автора твору.
В особисткному аспект! праця перекладача пролягае через систему його потреб, штереЫв, цшей, мотив1в, прагнень та уподобань. Перекладач у бшьшш чи меншш м1р1 дае соб1 зв1т, чому вш обирае саме цього автора, саме цей тв1р. Нав1ть тод1, коли мета не може бути точно сформульована, вона все ж об'ективно кнуе. Лгтературний матер1ал, який взятий для перекладу, мае конкретний змкт, але перекладач не пасивно „перекладае" слова з одше! мови на шшу, не слшо копше текст, а активно взаемод1е ¿з ним у процеЫ створення оригшального лггературного продукту. Особливост1 структури \ форми твору, обраного для перекладу, а також специфка, характер та обсяг шформаци визначають дозволену автономш перекладача, реал1зацш ним власно! стильово! палпри.
Для викладач1в, педагопв вищо! школи перекладацью спроби видаються нам корисними. Адже будь-який л1тературний матер1ал е пол1функцюнальним, а тому його переклад, окр1м шл1фування власно! мовно! техшки, И ушверсал1заци, - ще й перев1рка власних (власних!) життевих принцишв. Вони так чи шакше виявляються в ход1 роботи, яка для автора \ для перекладача вщбуваеться на р1зному за висотою та в1ртуальному за зм1стом, але у неодмшному емоцшному контакт!.
ВАСИЛЬ СТУС
Поргдшала земна тужава твердь,4 Какразмягчшасъ ты, земная твердь,
мгський мурашник поточив планету. Как полис-муравейник подточил планету...
МШцюнери, фгзики, поети Милиционеры, физики, поэты -
вигадливо майструютъ власну смерть. те мастерят все собственную смерть.
Протрухлийукра1нський материк Прогнивший украинский островок росте, як гриб. Вже наетъ немовлятко растет, как гриб. А тамуже с пеленок
й те общяе стати нашим катом стать палачем готовитсяребенок
г порубати вгковий поргг, рубить замшелый вековой порог,
дгдгвським вимшыий патрютизмом, поросший дедовским патриотизмом,
де зргдка тыьки човгання чобт где только буханье сапог -
нагадуе: ще гснуе сет, тупой набат про светлый мир,
справгку заборонений, як схизма. зачеркнутый, отброшенный, как схизма.
Ця твердь земна трухлявге щодня, Но он живет - и истинно, и явно,
а ми все визначаемось. До сут1 а мы все добираемся до сути...
доходимо. I господом забутг, Ты нас забыл, О Господи Исусе!
вгтчизни просимо, як подання. Пошли Отчизну нам - как подаянье.
4 Василь Стус. Веселий цвинтар. Поези: Видавниче агентство об'еднання украшщв у Польщг - Варшава, 1990. - С. 12,13. Цей \ наступний тв1р в орипнал1 без назви. На
росшсъку моеу перекладен/ вперше.
264
Цей бтъ - як алкоголь аготй, як еимерзлий до хрусту жаль. Передруковуйте прокльони г переписуйте печаль. Давно забуто, що е жити г що е сет г що е ти. У власне тыоуешти дано лише несамовитим. А ти ще довго саташй, ще довго саташй, допоки помреш, егдчувши еласш кроки на сивгй головг сеош.
Есть боль агоний и объятий, есть боль, которую не жаль. Перекопируйте проклятья, перекопируйте печаль. В каких крупицах есть соль жизни, и что есть мир, и что есть ты. В свою же душу нам войти -дано лишь избранным до тризны. А ты бесись пока смелей, умрешь - гробницы станутрядом, и ты пройдешь тяжелым шагом по белой голове своей.
МАРИНА ЦВЕТАЕВА
Пригвождена...
Пригвождена к позорному столбу Славянской совести старинной, С змеею в сердце и с клеймом налбу, Яутверждаю, что - невинна. Яутверждаю, что во мне покой Причастницы перед причастьем. Что не моя вина, что я с рукой По площадям стою - за счастьем. Пересмотрите веемое добро, Скажите - или я ослепла? Где золото мое? Где серебро? В моейруке - лишь горстка пепла! И это всё, что лестью и мольбой Явыпросилау счастливых. И это всё, что я возьму с собой В край целований молчаливых.
Розт'ята...
Ярозт'ята на хрестг давно Слов'янського сумлтня старовинного, I цвях в чоло - ганебнее тавро, Та все ж повгрте: я невинна. Я омовита чистоюржою Причасницг перед причастям. Моя "вина " - з несмыою рукою На площг мовчки я стою за щастям. Передивться скарби ей мог: Де золото, де ергбло, дгаманти? Вкривае попы згашеш вогт, Що долею мет обтоваш. I це все те, що старанним молтням Я випросила у заможних. Його й вгзьмуя - всупереч готнням В край поцыунюв заморожених.
Вивчення допом1жно! роботи викладача вищо! школи над змктом свое! друковано! продукцп наштовхуеться на певну недооцшку уявлення про багатор1вневе динам1чне епшкування м1ж автором \ читачем, опосередковане тнм чи шшим текстом. Книги, брошури, статп мають д1ахронний характер, тобто написане може бути об'ектом не лише тривалого використання, але й р1зного сприйняття читачами. Догодити ус1м неможливо \ авторам не слщ ставити перед собою таку мету. Але е вимоги до публжацш, так би мовити, класичш. I професшне слово вщр1зняеться вщ непрофесшного так само легко, як бший кол1р вщр1зняеться вщ чорного.
Трапляеться задиркувате опонування з вигуками: „Я не журнал1ст! I не зобов'язаний аж дуже добре писати!" Ну, мабуть, „аж дуже добре" 1 не треба, -тут би квал1фшацшну норму, як кажуть спортсмени, здолати. А щодо посилання на в1дсутн1сть журналютського хисту, то воно видаеться не зовЫм коректним. Б1льше того, хотшося, аби викладач вищого навчального закладу, педагог-професюнал (доцент, професор) писав би те так, як пишуть журналкти.
5 Марина Цветаева. За всех - против всех. -
Украшсъкою мовою перекладено вперше.
Москва: Высшая школа, 1992. -265
С. 146.
У нас pi3Hi завдання, р1зна першооснова тексту. У викладацькш практищ ми поеднуемо факти i лопку з л1тературними прийомами, котр! застосовуються в мов1 науково-навчально-виховноТ спрямованостг Ця тр1ада е визначальною при вибор1 зм1сту й форми думки, що фжсуеться на nanepi, тиражуеться i, як вже було сказано, набувае з цього моменту д1ахронного характеру.
Процес удосконалення усних i письмових людських комушкацш не мае меж1 Але цей процес постшно залучатиме пращвниюв осв1ти у свое потужне енергетичне поле. В1тчизняш ВУЗи мають добру репутацш значною м1рою завдяки оригшальним педагопчним досягненням, творчш невтомност1, що живить дослщницький пошук, не дае зупинятися, диктуе pyx i поступ, окреслюе людську масштабшсть за кожним вщомим викладацьким ¿менем. Але скшьки б iix не було, попит на яскрав1 особистост1 повинен постшно збшьшуватись, бо саме вони прокладають найнадшшший i найкоротший штелектуально-емоцюнальний шлях до cboix учшв. Шлях же цей так чи шакше завжди буде пролягати через володшня Логоса, через царство Слова, яке ми, професюнали, -Bci разом i кожен окремо - зобов'язаш пщносити до апогею. Лише там воно виблискуе yciMa перлинами свого практичного та естетичного розсипу.
Л1тература
Стаття е авторським матер1алом, частиною власно! концепци, з найбшьш повним висв1тленням яко! Шановш Читач1 можуть, зокрема, ознайомитись у монограф1ях: ТищенкоВ.М. УволоЫнняхЛогоса. - Льв1в: Сполом, 2002. - 342 е.; Тищенко В.М. Викладач еищогшколи: феномен професп. - Льв1в: Сполом, 2006. -398 с. А також у навчальному поабнику: Тищенко В.М. Лакотчна Украгна. -Льв1в: Сполом, 2009. - 320 с. (Гриф МОН).
Summary V.M.Tyshchenko Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj AUXILIARY LITERARY EXERCISES AS METHOD OF IMPROVEMENT OF EDUCATIONAL LANGUAGE Will specify at once: the article does not contain asseveration, that the teachers of Institutes of higher for the improvement of writing word need necessarily mother of skill in especially literary genres - publicism, translations, prose, poetries.. Will count it by the matter of free choice.
But there is information for reflections. Own translations, own poetic search, own publicism materials, - or will name them superfluous for our professional arsenal? Probably, - vice versa: the additional linguistic enriching will be useful for a specialist the basic working instrument of which is exactly a language - verbal and writing. The last requires a high-quality technique, and, - permanent, scalene training, including on the especially literary field.
266
