CC BY
193
УДК 616.12-008.331.1-009.7-053.9 DOI: 10.22141/2224-1485.4.54.2017.109540
С'ренко Ю.М., Торбас О.О.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги ¡мен1 академ1ка М.Д. Стражеска» НАМН Укра1ни», м. Кив, Укра1на
Довгоочкувана комбшащя бета-блокатора та шпбп'ора анпотензинперетворюючого ферменту: новi можливостi в оптимiзацiï лiкування пацieнтiв i3 серцево-судинними захворюваннями
Резюме. В оглядi надано Ыформащю про фксовану комбшащю бета-адреноблокатора бсопроло-лу та iнгiбiтора АПФ периндоприлу. Детально розглянутi клшчт ситуаци, у яких використання подiбноï комбшаци е найбыьш оптимальним та ефективним.
Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя; фксована комбшащя; бсопролол; периндоприл
ОГЛЯД А- АРТЕРИАЛЬНАЯ 1
REVIEW " ГИПЕРТЕНЗИЯ ^
Вступ
У сучаснш кардюлопчнш практищ присут-не значне число медикаментозних препаратiв, що довели свою ефективнiсть як у великих рандомь зованих дослiдженнях, так i в рутиннiй практицi мшьйошв лiкарiв у всьому свiтi. Кожного дня роз-робляються новi молекули, удосконалюються старi. Проводиться велика кшьюсть дослiджень iз пошуку найбшьш оптимальних доз та форм випуску лтв. На свiт з'являються новi генеричш препарати, а отже, сучасне та яюсне лiкування стае все бшьш до-ступним для пересiчних пащенпв. Здавалося б, усе це мало б знизити серцево-судинну захворюванють та покращити виживання кардiологiчних пацiентiв, але статистика свщчить про iнше. Дшсно, впродовж останнк рокiв спостерiгаеться певна позитивна динамжа в поширеностi окремих показниюв: кшь-кiсть уперше виявлених випадкiв серцево-судин-них захворювань знизилася з 2423 тис. (2008 р.) до 2256 тис. (2013 р.), а в 2014—2015 рр. цей показник становив 1880 тис. та 1844 тис. вщповщно, хоча щ даш наведет без урахування тимчасово окупованих зон [3]. Проте серцево-судинш захворювання зали-шаються найбiльш поширеними неiнфекцiйними захворюваннями в Украш та бврош, що призво-дить до тяжких наслщюв для стану здоров'я i втрати працездатностi в оаб молодого вiку [3, 15]. У бврош
станом на 2013 р. у структурi загально! смертностi на смерть вщ серцево-судинно! патологи припадало близько 37,5 % уск смертей [15]. Для порiвнян-ня, частка смертей вщ онколопчно'1 патологи в 6в-ропi того ж року становила 26,0 % [15]. В Украш в цей самий перюд було зареестровано близько 67 % смертей внаслщок серцево-судинних захворювань, що майже вдвiчi перевищуе европейський показник; причому смертнiсть вщ онкологiчних захворювань у тому ж рощ знизилася на 2,3 % [1, 2].
Вивченню питання покращання якостi надання медично! допомоги фахiвцi придшяли безлiч часу. Погане дотримання режиму лiкування хронiчних захворювань е проблемою в усьому свт, що екс-пертами Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ) названо проблемою надзвичайного масштабу [39]. Усе свщчить про те, що подолання про-блеми низько! прихильностi до терапп допоможе покращити лiкування пащенпв. За даними багатьох лiтературних джерел, з уск пацiентiв, яким призна-чено антигiпертензивну терапiю, майже половина припинить приймати препарати через 1 рж тсля початку терапп [36]. Досить часто це пов'язане з тим, що пащентам потрiбно приймати велику кiлькiсть медикаментозних засобiв. Призначаючи лiки у ви-глядi вшьних комбiнацiй, ми збiльшуемо кшьюсть таблеток, якi приймае пацiент, а також i саму кшь-
© «Артерiальна riпертензiя», 2017 © «Hypertension», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': CipeHKO Юрм Миколайович, доктор медичних наук, професор, ДУ «ННЦ «1нститут кардюлогп' iMeHi академiка М.Д. Стражеска» НАМН Укра'ши», вул. Народного Ополчення, 5, м. Кш'в, 02000, Укра'ша; e-mail: sirenkoyu@gmail.com
For correspondence: Yuriy Sirenko, MD, PhD, Professor, State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Narodnogo Opolcheniya st., 5, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: sirenkoyu@gmail.com
KicTb прийомiв лЫв. Саме тому, i це природно, при-еднуеться людський фактор — пацieнт випадково може пропустит прийом або ж припинити прийма-ти окремий препарат, вважаючи його «зайвим» або «необов'язковим». Окремо також варто вщмиити, що саме низька прихильшсть до терапп, зокрема, е основною причиною так звано1 псевдорезистентно1 артер1ально1 гшертензп (АГ) [10].
Клшчний досв1д та в1дпов1дна доказова база доводить, що подолати проблему низько1 прихиль-ност1 до л1кування та пов'язано1 з цим низько1 ефек-тивност1 призначено1 терапГi на практищ можли-во шляхом використання фжсованих комб1нац1й. У досл1дженн1 Hsu та ствавтор1в [18] було показано, що призначення тих самих препарат1в у вигляд1 фж-сованих комбшацш покращуе прихильн1сть до терапп, що, у свою чергу, призводить до покращання контролю артер1ального тиску. Кр1м того, у нещо-давньому американському когортному дослщженш пац1ент1в з АГ було показано, що навгть пор1вняно з терап1ею вГльними комбшацгями ф1ксована ком-б1нац1я в однш таблетц1 покращуе прихильн1сть та дотримання режиму прийому антиг1пертензивних препарат1в серед комерцшно застрахованих пащен-т1в, як1 розпочали л1кування нещодавно [20].
У л1куванш артер1ально1 гшертензп, особливо в пащенпв низького та середнього ризику, ситуацiя дещо змiнюеться на краще: на сьогодн1 ми маемо широкий спектр рацюнальних фiксованих комбшацш, що полегшують практику клiнiциста й дозволя-ють забезпечити iндивiдуалiзований пщхщ до лжу-вання. Проте б1льш важким кл1н1чним завданням е лжування пацiентiв високого кардiоваскулярного ризику з резистентною АГ, !шем!чною хворобою (1ХС) серця або серцевою недостатнiстю (СН). Таю пащенти змушенi приймати багато л1к1в у вигляд1 в1льних комбшацш. Завдання лiкаря в такiй ситуаци, як правило, ще утруднюеться наявнютю ускладнень основного захворювання, а також супутшх патоло-г1й. Саме тому пащенти з тяжкими захворювання-ми змушеш приймати велику к1льк1сть препарат1в, а шлях1в оптим1зувати це лжування в л1каря обмаль.
Завдяки цьому тривае пошук нових та найбГльш оптимальних ф1ксованих комб1нац1й. Особливо актуальною проблемою сучасноГ кардiологГi е розроб-ка фжсованоГ терапГi не лише для л1кування АГ, але й для пац1ент1в з шшими серцево-судинними захво-рюваннями, наприклад такими, як 1ХС, для яких виб1р под1бних комб1нац1й е вкрай обмеженим.
Метою даноГ роботи було розглянути нову та абсолютно оригшальну комбшацш бета-адрено-блокатора б1сопрололу та шпбГгора АПФ перин-доприлу, що, на нашу думку, може увшти в широку медичну практику завдяки численним можливостям ii застосування. У цш статт1 ми зупинимося детально на тих клтчних ситуац1ях, у яких використання под1бноГ комбшацп буде найбГльш оптимальним та ефективним. Для початку розглянемо кожен компонент дано! комбшацп окремо.
Бгсопролол
Бета-адреноблокатори — одна з найбГльш супе-речливих, на перший погляд, i одна з найбГльш часто призначуваних груп кард1олог1чних препарат1в. З одного боку, це пов'язане з меншою ефективню-тю деяких представниюв дано1 групи в ряд1 великих рандом1зованих випробувань. З Гншого — саме в масштабних тривалих дослщженнях бета-адрено-блокатор1в було доведено достов1рне зниження час-тоти найбгльш жорстких к1нцевих точок, що кл1н1ч-но означае покращання виживання та якост1 життя пац1ент1в. Бета-адреноблокатори, наприклад, за верс1ею Британських рекомендац1й, було вщнесено до препарат1в другого ряду в л1куванш АГ, що зго-дом негативно позначилося на статистиц1 серцево-судинних захворювань в Об'еднаному Корол1вств1 [8]. У наш час експерти зшшлися в поглядах стосов-но того, що ефекти бета-адреноблокатор1в не слГд розглядати у груп1 в цГлому, важлив1ше оц1нювати властивост1 кожного препарату окремо i в реальнш кл1н1чн1й практиц1 слГд в1ддавати перевагу висо-коселективним блокаторам Гз бГльш сприятливим впливом на метабол1зм. Бета-адреноблокатори, що вщповщають цим вимогам, як, наприклад, бюопро-лол, широко використовуються в щоденнш кард1о-лог1чн1й практиш для л1кування пац1ент1в низького, середнього та високого кардюваскулярного ризику навиъ за наявност1 супутн1х цукрового д1абету та об-структивного захворювання легень.
Також не слГд забувати той факт, що бета-блока-тори е основними препаратами для вторинно1 про-фглактики 1ХС. Б1сопролол — це високоселектив-ний pi-блокатор, що входить до перел1ку найбгльш важливих препарат1в ВООЗ, як1 необхщш для ба-зово1 системи охорони здоров'я [39], показаннями до використання якого е АГ, 1ХС та СН. Молекула була запатентована ще в 1976 рош, проте погоджен-ня для використання у клшщ1 препарат отримав лише в 1986 рош, хоча перш1 кл1н1чн1 дослщжен-ня препарату в л1тератур1 з'явилися ще в 1984 роц1. Препарат справляе виражений антигшертензивний та протиаритм1чний ефект, доведено покращуе прогноз у пащенпв з 1ХС та СН, причому мае невелику юльюсть поб1чних ефект1в, а тому достатньо безпеч-ний при тривалому прийом1. Б1сопролол у д1апазон1 терапевтичних доз вважаеться в1дносно безпечним щодо бронхоконстрикцп в пац1ент1в Гз АГ та/або стенокард1ею та обструктивним захворюванням ле-гень [13].
Д1йсно, висока селектившсть, а також вГдносна нейтральн1сть щодо впливу на метабол1зм дозволила подолати вс1 негативн1 ефекти, якими були в1дом1 його попередники, а тому бюопролол уже тривалий час — препарат вибору серед бета-адреноблокатор1в як в Украш, так i в 6вроп1 i в свт [6].
Блокада активност1 симпатично1 нервово1 системи дозволяе вир1шити безл1ч питань у кард1оло-гГ!. бдиною проблемою, яка реально постае перед л1карем при призначенн1 бета-адреноблокатор1в, е
10
ApTepianbHa rinepTeH3ifl, p-ISSN 2224-1485, e-ISSN 2307-1095
№ 4 (54), 2017
те, що дану групу препарапв не часто включають до складу фжсованих комбiнацiй. А до складу фжсова-них комбiнацiй iз бета-блокаторами, яю представлено на фармацевтичному ринку Укра!ни, входить здебшьшого атенолол, який на сьогодш не реко-мендований для контролю АТ в рутиннш практищ Крiм того, бiсопролол доведено бшьш ефективний за атенолол. В одному з бшьш раннiх дослщжень було показано, що через 6 тижшв терапп як бюо-пролол, так i атенолол достовiрно знизили рiвень дiастолiчного АТ, вимiряного в положенш i сидячи, i стоячи (бюопролол на 15 i 16 % вщповщно, атенолол на 11 % в обох випадках). У той час як бюопро-лол достовiрно знижував рiвень систолiчного АТ як у положеннi сидячи, так i стоячи (13 i 16 % вщповщ-но), атенолол призводив до достовiрного зниження систолiчного АТ лише в положеннi стоячи (11 %), а стушнь зниження рiвня АТ виявився меншим, н1ж на фонi терапп бiсопрололом (р < 0,05). Вплив обох препарапв на частоту серцевих скорочень (ЧСС) виявився однаковим [12].
Тому створення фжсованих комбiнацiй на осно-вi бiсопрололу — актуальне й виважене ршення. З практично!" точки зору щкавою буде комбшащя бiсопрололу з iАПФ, якi досить широко використо-вуються в УкраШ для лшування серцево-судинних захворювань. Так1 комбшацп дозволять покращити прихильтсть та оптимiзувати лшування в пашенпв високого ризику, таких як хворi з 1ХС (стенокардieю, 1нфарктом мюкарда (1М) в анамнез^ та АГ або пащ-енти з СН.
Периндоприл
Iнгiбiтори анпотензинперетворюючого ферменту (iАПФ) найбiльш часто використовуються з метою блокади ренш-анпотензин-альдостероново! системи, порушення яко! лежать в основi патогенезу багатьох серцево-судинних захворювань, запускаю-чи патологiчний ланцюг усього кардюваскулярного континууму. Через вплив на актившсть ще! системи можливо не просто ефективно знизити рiвень АТ, але й попередити розвиток найбшьш тяжких ускладнень у кардюлопчних пацieнтiв, що на практищ i е основною метою терапп. В осiб високого ризику iАПФ дозволяють не лише покращити яюсть життя, але й достовiрно полiпшити виживання.
Одним iз найбшьш доведених та ефективних iАПФ на сьогодш е периндоприл. Периндоприл — це третя генерац1я 1АПФ: вщносно мала лiпофiльна молекула з активною карбоксильною групою, що забезпечуе ц тривалий терапевтичний ефект i хоро-ше спiввiдношення «пж-корито» (87—100 %). Периндоприл здатен знижувати рiвень ангiотензину II та пiдвищувати актившсть брадикiнiну, що призво-дить до розслаблення артерiальноi стiнки, причому для препарату характерне високе сшввщношення селективносп брадикiнiну до ангiотензину I. Цей препарат показаний для л^вання пащенпв з АГ та стабiльною 1ХС, а також для вторинно! профшак-
тики тяжких серцево-судинних ускладнень. Кр1м того, у дослщженш PROGRESS було показано, що саме для периндоприлу характерне також зниження частоти шсульту в пащенпв тсля перенесеного шсульту або Т1А, що доповнило спектр показань до призначення периндоприлу для лжування пац1ент1в п1сля перенесених мозкових под1й [32].
Кр1м того, периндоприл виявляе протизапальн1 властивост1 та покращуе пружно-еластичш власти-вост1 артерш. У субдосл1дженн1 The Conduit Artery Functional Endpoint (CAFE) дослщження Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial (ASCOT) було показано, що периндоприл здатен достов1рно знижувати р1вень не лише брах1ального, а й центрального артер1ального тиску за рахунок зниження шдексу аугментацп, що виникае внасл1док пол1пшення стану периферичних артерш, насамперед середнього й др1бного кал1бру [38]. В шших дослщженнях було продемонстровано пол1пшення еластичност1 великих артерш, що виявлялося зниженням швидкост1 поширення пульсово1 хвил1. Цей ефект пов'язаний Гз властив1стю периндоприлу зменшувати актившсть прозапальних агенпв, як1 призводять до пГдви-щення жорсткост1 судинно1 ст1нки. А отже, виявля-ючи свою активн1сть на р1вш артер1й, периндоприл здатен попереджувати розвиток тяжких ускладнень при артер1альнш гшертензп та пол1пшувати переб1г основного захворювання [4].
Периндоприл мае доведений кардюпротектор-ний ефект: препарат ефективно попереджае про-гресування ф1брозу мюкарда у хворих на СН, доведено покращуе вщдалеш насл1дки в пащенпв з1 стаб1льною 1ХС [16]. Об'еднаний анал1з досл1джень ADVANCE, EUROPA та PROGRESS надав нам переконлив1 докази з приводу того, що терап1я на основ1 периндоприлу забезпечуе посл1довний кар-д1оваскулярний захист шляхом шдвищення виживання пац1ент1в i зниження ризику основних серце-во-судинних подш в широк1й популяцп пащенпв Гз серцево-судинними захворюваннями [5].
На ринку Украши представлено широкий спектр фжсованих комбшацш Гз периндоприлом, що дозволяють практикуючому кард1ологу вир1шити ц1лий ряд кл1н1чних завдань. Щодня цей список комб1нац1й доповнюеться новими, бГльш оптималь-ними та ефективними препаратами, як, наприклад, нова ф1ксована комбшац1я б1сопрололу з периндо-прилом.
Оксована комбшащя 6ie0np0A0Ay з периндоприлом
Ф1ксована комб1нац1я б1сопрололу з периндоприлом — це перша на ринку фжсована комбша-ц1я бета-адреноблокатора та шпбггора АПФ. Поява комбшацп периндоприлу та бюопрололу була продиктована не лише хорошою доказовою базою обох препарат1в, але й високим штересом практикуючих лжар1в до цих препарат1в, як1 часто використову-валися одночасно у виглящ окремих таблеток. Ця
комб1нац1я е найбтьш оптимальною для профь лактики основних серцево-судинних ускладнень, осктьки впливае одразу на дв1 провщш ланки патогенезу, що лежать в основ1 б1льшост1 кардюлойч-них патологш, — на активн1сть симпатично! нерво-во! системи та ренш-ангютензин-альдостероново! системи (рис. 1).
ПпеРактива^я 1нфаркт
мiокарда \
// * '
Симпатична НС
Артерiальна гiпертензiя
Фактори ризику
Кiнцева стадiя захворювань серця
Рисунок 1. РААС та СНС в патогенезi КВ-захворювань
За матер'тлами публкацт: 1. Rosendorff C. et al. Hypertension. — 2015. — 65 (6). — 1372-1407. 2. Dzau V.J. Circulation. — 2006. — 114. — 2850-2870.
Препарат мае не ттьки виражену нейрогумораль-ну актившсть, але також здатен ефективно боротися з системним запаленням. В одному з дослщжень порш-нювали ефективн1сть бюопрололу та периндоприлу, а також ïx комбiнацiï щодо зниження активност1 моно-цит1в продукувати прозапальн1 цитоюни. Обидва ре-жими терапщ як бюопрололом, так i периндоприлом, були однаково ефективш в зниженн1 р1вня АТ (зниження середньодобового систол1чного АТ становило 12,07 i 15,91 мм рт.ст. вщповщно; р = 0,678). Антии-пертензивна терапiя призвела до значного зменшен-ня концентрацiï штерлейкшу-1р, iнтерлейкiну-6, хемоатрактантного протеïну моноцитiв-1 i концен-трацiï фактора некрозу пухлини альфа, а також до значного тдвищення концентрацiï iнтерлейкiну-10 порiвняно з вихщним рiвнем. Бiсопролол i перин-доприл ефективно знижували р1вень АТ, у результата чого спостерйалася змша в цитокiновiй мережi в кшщ дослiдження. Цi результати шдтверджують концепцiю можливих протизапальних ефекгiв ком-бiнацiï периндоприлу та бiсопрололу [24]. Зниження концентраций та активностi основних прозапальних цитокiнiв дозволяе розiмкнуги патолоичний ланцюг системного запалення та попереджае прогресування тяжких ускладнень артерiальноï гшертензи, пошко-дження артерш та серця в пащенив з АГ. Доповнив-ши цими позитивними ефектами подвшну нейрогу-моральну блокаду, ми можемо отримати оптимальну комбiнацiю, що мае бтьш потужний сприятливий вплив на прогноз у пащенив як середнього i низько-го кардiоваскулярного ризику, так i високого ризику, наприклад, iз супутньою 1ХС.
Фiксована комбшац1я бiсопрололу з периндоприлом мае гнучку систему дозувань, що забезпечуе iндивiдуалiзований п1дх1д у багатьох клшчних си-туацiях. На деяких з них варто зупинитися окремо. Найбшьш доцiльною комбiнацiя бiсопрололу й периндоприлу буде в схемi лжування пацieнтiв з АГ та супутньою 1ХС.
Фкоована комбiнацiя 6ie0np0A0Ay з периндоприлом у пащенлв 3i oтабiAьною 1ХС
У лiкуваннi пацiентiв 3i стаб1льною 1ХС тактика лжаря, як правило, спираеться на двi основнi стратегй — це покращання симптомiв основного захворювання та попередження розвитку основних серцево-судинних подiй. Тому для лжування таких пацiентiв на практищ досить часто використовують бюопролол та периндоприл разом.
Бета-блокатори рекомендован як препарати першого ряду в пащенив з 1ХС та тсля перене-сеного IM. За даними метааналiзу 37 рандомiзова-них клшчних дослiджень, бета-адреноблокатори дозволяють знизити на 29 % ризик серцево-судин-них подш в осiб з 1ХС [21]. Крiм того, за даними тривалого когортного дослiдження, призначення бета-адреноблокаторiв допомагае знизити рiвень смертностi в пащенив тсля гострого коронарного синдрому [33]. Доведено також ефектившсть бета-адреноблокаторiв у вториннiй профiлактицi в пащенив тсля операци аортокоронарного шун-тування [40].
У свою чергу, 1АПФ, а саме периндоприл, зни-жують рiвень смертi вiд у^х причин у пацiентiв з АГ [7], а тому в рекомендащях iз ведення пащен-тiв зi стабильною 1ХС призначення 1АПФ реко-мендоване у хворих iз супутньою АГ. Як вщомо, у багатьох пащенив зi стаб1льною 1ХС втмчаеться пiдвищення АТ. В iншому метааналiзi також було показано, що призначення периндоприлу дозво-ляе знизити рiвень смертi вiд усiх причин та IM [11]. Результати аналiзу даних реестру ОАСК [17] чiтко продемонстрували, що лiкування, до складу якого входять препарати групи 1АПФ, достовiрно покращуе 5-рiчне виживання серед пащенив тсля перенесеного IM.
Одним iз найбтьш доведених представниюв ще! групи препараив для лiкування пацiентiв зi стабть-ною 1ХС е саме периндоприл. Лжування периндоприлом знижуе ризик основних серцево-судин-них подш у пащенив iз рiзною серцево-судинною патолоиею [11]. Мультицентрове подвiйне слше плацебо-контрольоване рандомiзоване дослтжен-ня EUROPA одним iз перших показало, що саме периндоприл достовiрно знижуе серцево-судинш результати в пацiентiв зi стабтьною 1ХС, що ви-являлося зниженням на 20 % частоти комбшовано! кшцево! точки, яка складалася з уск випадк1в сер-цево-судинно! смери, нефатального IM, зупинки серця з устшною реанiмацiею [16]. Результати до-
12
Артер1альна гшертензш, p-issn 2224-1485, e-issn 2307-1095
№ 4 (54), 2017
слщження PREAMI також шдтримали тривале ру-тинне застосування периндоприлу в пащенив пiсля перенесеного iнфаркту мiокарда. У даному досль дженнi було доведено, що терапiя периндоприлом у пащенив похилого вiку з 1М в анамнезi знизила ри-зик первинно1 кiнцевоi точки (смерть, шсшталiза-цiя з приводу СН, ремоделювання лiвого шлуночка) на 22 % (р < 0,001) [41].
У 2015 рощ був проведений субанаиз досль дження EUROPA у 7534 пащенив, яю при ран-домiзацii приймали бета-блокатори. Метою цьо-го ретроспективного субанаизу було порiвняти безпеку й ефективнють комбiнацii периндоприлу з бета-блокатором i комбiнацii бета-блокатора й плацебо. Результати субаналiзу показали, що ком-бшащя периндоприлу й бета-блокатора знизила ризик розвитку первинноi кiнцевоi точки (кардь оваскулярна смерть, IM, зупинка серця) на 24 % (Р = 0,002), фатального й нефатального IM на 28 % (Р = 0,001), госпи^зацп з приводу СН на 45 % (Р = 0,0025) порiвняно з терашею бета-бло-катором i плацебо (рис. 2).
Е U R
Бета-блокатори — субаналiз
Зниження вщносного ризику
Первина юнцева точка
(кардюваскулярна ж -24 %
смерть, нефатальний p = 0,002
1М, зупинка серця)
Фатальний/ -28 %
нефатальниий 1М i i W p = 0,001 1
0
n = 7534
0,5
Бета-блокатор + периндоприл
1,0 1,5
Бета-блокатор + плацебо
Рисунок 2. Результати субанал1зу дослщження EUROPA-бета-блокатори
За матер'алами публ'кацп: Bertrand M.E. et al. Am. Heart J. — 2015. — 170. — 1092-1098. Б'юекв'шалентн'сть орипнального периндоприлу арпшну 5-10 мг i орипнального периндоприлу тертбутилам1ну 4-8 мг доведена i затверджена в процес/ реестрацн
Отже, стартове призначення фксованоУ комби нацп' бюопрололу з периндоприлом допомагае нам досягти одразу двох основних ефеклв — покращити яюсть життя пащенпв 3i стабшьною 1ХС, а також полшшити прогноз. Як уже йшлося рашше, периндоприл здатен ефективно впливати на рiвень системного запалення, зменшувати запалення в судиннш стшщ, а отже, ефективно попереджати прогресу-вання ураження коронарних артерiй. Бюопролол, доповнюючи ефективнiсть периндоприлу в зниженш активностi прозапальних фактор1в, покращуе коро-нарний кровотiк та зменшуе стушнь навантаження на серцевий м'яз. А тому така фксована комбшащя може бути оптимальною тактикою вибору в пащенив зi стабiльною 1ХС.
Широкий спектр показань до призначення як периндоприлу, так i бюопрололу робить таку фк-совану комбшацш препаратом вибору й у багатьох шших клшчних ситуацшх.
Фiксована комбiнацiя бюопрололу з периндоприлом у пащенпв з АГ
Використання фiксованоi комбiнацii бюопрололу з периндоприлом у пащенив з АГ перспективне, адже, вщповщно до европейських та вiтчизняних ре-комендацiй iз лiкування АГ, обидва компоненти ком-бiнацii вщносяться до препараив першого ряду. Крiм того, вщомо, що одним iз провщних механiзмiв пщви-щення АТ та ЧСС у пащенив з АГ е гшерсимпатико-тошя. Тому бтьшють пацiентiв з АГ змушенi прийма-ти бета-адреноблокатори. Протягом тривалого часу юнувала проблема вiдсутностi оптимальних фжсо-ваних комбiнацiй iз препаратами цього ряду. Як уже йшлося рашше, найбтьш поширеними з них були комбшацп на основi атенололу, використання яких на практицi пов'язане з розвитком побiчних ефектiв або несприятливих метаболiчних змiн, що попршу-ють прихильнiсть пацiентiв та е одшею iз основних причин самостiйного припинення прийому терапii.
З iншого боку, високоселективш бета-адрено-блокатори здебтьшого були представлеш лише у виглядi монотерапп. А отже, лiкар був змушений призначати л^вання у виглядi втьних комбiнацiй, збтьшуючи при цьому ктькють прийомiв препара-тiв. У свою чергу, зростання числа таблеток знижуе прихильнiсть пацiента до терапii, що призводить до поганого контролю АТ та розвитку ускладнень при АГ. Статистика показуе, що лише близько 50 % пащенив прихильш до лжування [14], а тому ми повинш використовувати всi доступш на даний момент методи, щоб покращити цей стан.
Низька прихильнють до терапп е однiею з найбтьш поширених причин псевдорезистентноi АГ. Яку роль при цьому може вщгравати фжсована комбшац1я бiсопрололу з периндоприлом? Як правило, бюопролол та периндоприл — одш з найбтьш часто призначуваних препаратiв у своему клас для лiкування таких пащенив, обидва мають хорошу концентрацiю «шк-корито» [28], що забезпечуе контроль АТ протягом 24 годин та попереджае пщ-йоми АТ протягом доби. Як правило, у таких хво-рих призначали периндоприл у виглядi фiксованих комбiнацiй з iншими препаратами, а бюопролол — окремо. Використання фiксованоi комбшацп бюопрололу з периндоприлом допомагае нам оптимiзу-вати схему л^вання в таких пащенив.
Також фжсована комбшац1я бiсопрололу з периндоприлом розширюе можливостi для л^вання пацiентiв iз м'якою гiпертензiею. Вiдповiдно до су-часних рекомендацш, лiкування пацiентiв з офю-ним рiвнем САТ до 160 мм рт.ст. можна розпочина-ти з монотерапп, яку згодом, за необхщноси, можна доповнити шшими препаратами при недосягненш цтьового рiвня АТ. Проте варто пам'ятати, що, на думку експерив, монотерашя може допомогти адекватно знизити й контролювати рiвень АТ лише в об-меженоi кiлькостi пацiентiв, бiльшостi все ж дове-деться призначати додатковi препарати через мюяць чи два вщ початку лiкування. Крiм того, такий пщ-
х1д може знизити темп досягнення щльового ршня АТ, адже адекватний контроль гшертензп швидше вщбуваеться в пащенпв, яким спочатку було при-значене комбшоване л1кування. У ретроспективному анал1з1 досл1дження VALUE [26] було показано, що швидк1сть, з якою ми досягаемо ефективного контролю АТ, у свою чергу може впливати на вщ-дален1 насл1дки АГ: при негайн1й вщповщ на при-значене л1кування знижуеться ризик шфаркту мю-карда та смерт1 вщ уск причин. За даними Mancia та сп1вавтор1в, найбгльш швидко щльового р1вня АТ досягали пац1енти, яким на початку лжування од-разу призначали комб1новану терап1ю [27].
Доведено, що саме р1вень АТ в аорт1 б1льш пов'язаний 1з розвитком ураження орган1в-м1шеней та виникненням несприятливих под1й у пац1ент1в з АГ. А тому справедливим буде стверджувати, що, контролюючи саме р1вень центрального, а не бра-шального АТ, ми можемо покращити прогноз та виживання при АГ. Також було показано, що бета-адреноблокатори здатш ефективно знижувати р1вень брах1ального АТ, проте вплив на р1вень центрального (аортального) АТ у дано! групи антигшертензивних засоб1в виявляеться менш вираженим. Багато автор1в це пов'язують 1з тим, що бета-адреноблокатори зни-жують ЧСС, що, у свою чергу, призводить до зрос-тання шдексу аугментацИ, тобто приросту р1вня АТ в аорт1 за рахунок вщбито! вщ периферИ пульсово! хвил1. За даними Wilkinson та сшвавтор1в, зниження ЧСС на 10 уд/хв призводить до зростання центрального АТ на 3 мм рт.ст. А тому деяю експерти ствер-джують, що ц1 препарати краще не призначати у ви-гляд1 монотерапИ в пац1ент1в 1з неускладненою АГ.
З шшого боку, периндоприл, як було описано вище, допомагае подолати запальш зм1ни в судинн1й стшщ та покращити стан пружно-еластичних влас-тивостей артер1й. За рахунок цього препарат доведено знижуе шдекс аугментацИ та, вщповщно, р1вень центрального АТ [9]. Доповнивши периндоприлом тератю б1сопрололом у пац1ент1в 1з м'якою та по-м1рною АГ, ми забезпечуемо швидке досягнення цшьового р1вня АТ [24, 25], тривалий антигшертен-зивний ефект протягом доби без ризику надм1рного зниження АТ та розвитку еп1зод1в гшотензП, а також можемо швелювати негативний вплив зниження ЧСС на шдекс аугментацИ та р1вень центрального АТ. А отже, у тих випадках, коли з ряду причин гс-нують показання до призначення монотерапИ бета-адреноблокаторами, наприклад, пац1ентам з АГ та гшерсимпатикотошею, з АГ та порушеннями ритму або пац1ентам з АГ та 1М в анамнез1, найкращою тактикою буде призначення фжсовано! комбшацИ б1сопрололу з периндоприлом.
Ефективнiсть комбшаци бкопрололу з периндоприлом у знижент АТ було щдтверджено й у невеликому дослi1дженнi за участю 67 пацieнтiв i3 м'якою та пом1рною АГ, у якому через мкяць спостереження комбшащя бкопрололу з периндоприлом призвела до достов1рно б1льшого зниження АТ на —25/—16 мм
рт.ст. за даними добового мошторування, шж кожен i3 i"i компонентв, призначений окремо [24] (рис. 3).
Рисунок 3. Ефективнсть комб'нацп бСопрололу й периндоприлу nopiB^HO з такою кожного компонента окремо
За даними Madej A. et al. Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. 2009; 47(11): 686-694. Бioеквiвалентнiсть оригнального периндоприлу аргЫну 5-10 мг i оригнального периндоприлу тертбутиламну 4-8 мг доведена i затверджена в процес реестрацй
Отже, стартове призначення фжсованих комбша-цш у Bcix пащенпв з АГ дозволяе скоротити перюд титращ!, пщвищити прихильнють до лжування, покращити тривалий контроль АТ та полшшити вщда-ленi серцево-судиннi результати. Таким чином, у тих ситуацiях, коли ми збираемося призначити моноте-ратю бета-адреноблокатором, наприклад, пацiентам з АГ та гшерсимпатикотошею, з АГ та порушеннями ритму або пащентам з АГ та 1М в анамнез^ можливо, бшьш кращим варiантом буде призначення фжсова-но! комбшацИ бюопрололу з периндоприлом.
Фкоована комбiнацiя бюопрололу з периндоприлом у пацieнтiв i3 СН
Пацiенти з наявною СН вщносяться до групи ви-сокого кардюваскулярного ризику, а тому, о^м по-кращення якостi життя таких пащенпв, призначена терашя мае дост^рно полшшити прогноз, виживання та зменшити частоту гостташзацШ внаслщок попршення перебiгу основного захворювання. Вщповщно до сучасних рекомендацiй з ведення СН, бета-адреноблокада допомагае знизити негативний вплив симпатично! нервово! системи, а тому виявляе карда-опротекторш ефекти. Призначення 1АПФ у таких пащенпв — обов'язкове, адже це дозволяе попередити розвиток фiброзу та прогресування перебНу СН.
У дослщженш The Cardiac Insufficiency Bisoprolol Study II (CIBIS-II) [22] було показано, що бюопро-лол, призначений у виглядi комбшацИ з iАПФ, знижуе рiвень смертi вщ усiх причин та рiвень захворю-ваностi в пацiентiв iз хрошчною СН. У дослiдженнi,
14
AprepianbHa rinepTeH3in, p-issN 2224-1485, e-issN 2307-1095
№ 4 (54), 2017
про яке вже йшлося рашше [16], призначення периндоприлу було пов'язане з достовiрним знижен-ням на 16 % частоти госшт^зацш внаслщок СН. Тому одночасна терапiя периндоприлом та бюопро-лолом у таких пащенпв призводить до покращання якосп життя та збiльшення рiвня виживаносп, що на практицi й ставить перед собою за мету лжар, призначаючи терапiю. А наявнiсть широкого вибору дозувань дозволяе проводити титрацш обох ком-понентiв терапщ яка досить часто використовуеться i рекомендована в таких випадках.
Тому фжсовану комбшацш бюопрололу з периндоприлом можна включати до складу терапИ в пащенпв iз СН, що покращить прогноз та якють життя таких хворих, а також дозволить оптимiзува-ти терапiю та полшшить прихильнiсть до лiкування, адже у лiкуваннi СН вибiр доступних фiксованих комбiнацiй е доволi обмеженим.
Фасована комбiнацiя 6ie0np0A0Ay з периндоприлом при порyшеннi ритму серця
Доведено, що антигшертензивна терапя сама по собi виступае в ролi антиаршмчно! при лiкуваннi, наприклад, надшлуночкових порушень ритму, особливо фiбриляцïï передсердь, та попереджае повторнi ïï етзоди. Знижуючи рiвень системного АТ, ми ефективно знижуемо рiвень АТ у камерах серця, прибира-ючи тим самим основний тригерний фактор, що про-вокуе появу надшлуночкових порушень ритму.
Бета-адреноблокатори вщносять до II групи про-тиаритмiчних засобiв та використовують для лжуван-ня надшлуночкових порушень ритму. За результатами клтчних випробувань, бюопролол значно подовжуе тривалiсть циклу синусового вузла, скоригований час вщновлення синусового вузла, AV-штервал, довжи-ну циклу щдуковано! блокади AV-вузла, ефективнi й функцюнальш рефрактернi перiоди AV-вузла. Жод-но1 змiни iнтервалу QT, пов'язано! з прийомом бюо-прололу, не спостеряалося [31]. Ефективнiсть бюо-прололу доведена також i для лжування передсердних екстрасистол [34]. При лжувант порушення серце-вого ритму бета-блокатори в основному використо-вують для регулювання частоти серцевих скорочень, проте кнш антиаршмчний ефект також зумовлений пригнiченням симпатично! активность
Досить часто переби СН ускладнюеться наявню-тю рiзних форм фiбриляцïï передсердь. Комбiнацiю бiсопрололу з периндоприлом можливо викорис-товувати i з метою збереження синусового ритму та попередження виникнення пароксизмiв фiбриляцïï передсердь. У дослщжент за участю 136 пацiентiв iз симптомними пароксизмами фiбриляцïï передсердь порiвнювали ефективнiсть монотерапïï бюопроло-лом iз комбiнацiею бiсопрололу з iншими антиарит-мiчними засобами. Прийом бiсопрололу через появу побiчних ефектiв припинили п'ять пащенпв (3,7 %). На фот терапïï бiсопрололом 109 пацiентiв (80 %) вщчували суб'ективне полiпшення симптомiв, 103
пацiенти (76 %) — полшшення за шкалою оцiнки якосп життя, а вiдсутнiсть епiзодiв фiбриляцïï передсердь за даними ЕКГ спостерiгалася у 84 пацiентiв (62 %). Жодних достовiрних вiдмiнностей мiж ефек-тивнiстю монотерапïï бiсопрололом та групою ком-бшовано1 терапïï не спостерпалося. Довгостроковий ефект вщ терапИ бiсопрололом вщзначали в 70 з 83 пащенпв (84 %); ^м того, бюопролол мае вираже-ну антиаршадчну ефективнiсть, що полягае в попе-редженнi епiзодiв фiбриляцïï передсердь [19]. 1нше дослщження продемонструвало, що соталол (160 мг 1 раз на добу) i бюопролол (5 мг 1 раз на добу) одна-ково ефективш в пщтримщ синусового ритму тсля проведено1 кардюверсИ. Через частi побiчнi ефекти соталолу бiсопролол е препаратом вибору для тд-тримання синусового ритму в пащенпв iз фiбриля-цiею передсердь тсля кардюверсИ [30].
Для периндоприлу в деяких дослiдженнях також доведено певну антиаршадчну ефективнiсть, ймо-вiрно, за рахунок його плейотропних ефекпв. В одному з подiбних досл!джень вивчали ефективнiсть периндоприлу для попередження рецидиву фiбри-ляцïï передсердь у пащенпв тсля катетерно1 абля-цïï. Було показано, що периндоприл е ефективним i безпечним методом для профшактики рецидиву фiбриляцïï передсердь тсля радючастотно1 катетер-но1 абляцщ що, швидше за все, пов'язане зi значним зниженням рiвня анпотензину II i зменшенням роз-мiру лiвого передсердя [37]. Вплив периндоприлу на розмiр лiвого передсердя був йдтверджений результатами iншого дослщження, у якому периндоприл достовiрно зменшував дисперсш хвилi P у пащенпв iз I стадiею артерiальноï гшертензИ [29]. Отже, пе-риндоприл допомагае попередити ремоделювання лiвого передсердя i тим самим допомагае втримати синусовий ритм якнайдовше, що е актуальним за-вданням у л^ванш пацiентiв iз АГ або СН.
Бюопролол також показаний для л^вання шлу-ночкових порушень ритму, адже здатен знижувати ризик раптово1 смертi як у пащенпв тсля шфаркту мюкарда [23], так i у хрошчних стабгльних пацiен-тiв [35]. Оскшьки АГ досить часто вiдiграе роль три-герного фактора для виникнення шлуночкових по-рушень ритму, додавання периндоприлу допоможе також контролювати основнi фактори ризику.
Тому використання фiксованоï комбшацИ бiсо-прололу з периндоприлом в аритмологИ допоможе доповнити та оптимiзувати схеми лiкування, особливо в пащенпв, у яких порушення ритму вщбува-ються на rai супутньо1 АГ, 1ХС та СН.
Резюме
Фжсоваш комбiнацïï довели свою перевагу на практищ та в клтчних досл!дженнях. Хоча накопи-чений досвщ використання комбiнацïï препаратiв в однш таблетцi обмежений в основному антигшер-тензивними препаратами. Комбiнацiя препаратiв, що ставить перед собою за мету виршити одразу деюлька кардiологiчних завдань, вщома як «полiпiл», наразi не
набула широкого вжитку в Укра'ш. А отже, оптималь-не, стандартизоване й ефективне л1кування пац1ент1в високого ризику з АГ, стаб1льною 1ХС або СН трива-лий час було обмежене використанням в1льних комбь нацш. Ф1ксована комбшащя б1сопрололу з периндо-прилом — це поеднання одних з найбшьш популярних антиг1пертензивних препарапв, що дозволяе вирши-ти безл1ч кард1олог1чних завдань, що, сподаваемось, було вичерпно продемонстровано ран1ше.
З усього сказаного вище можна зробити висновок, що ф1ксована комбшащя бкопрололу з периндопри-лом — це довгоочжувана ф1ксована комбшащя двох найбыьш ефективних представник1в групи бета-бло-катор1в та ¡АПФ. Така терашя дозволяе виршити щлий ряд практичних завдань, з якими зустр1чаеться л1кар у сво'ш щоденн1й практищ: зниження та контроль АТ, захист в1д кардюваскулярних ускладнень, по-кращання прихильност до терапл.
Як правило, у пащенпв високого кардюваску-лярного ризику серцево-судинш патологи комбь нуються i е коморбщними. У так1й ситуацп призна-чення фжсовано! комбшацц, що завдяки подвiйнiй нейрогуморальнiй ефективностi дозоляе впливати одразу на двi ланки кардюваскулярного континууму, дозволить попередити розвиток та прогресуван-ня одразу багатьох ускладнень.
Удосконалення шлях1в оптимiзацu надання ме-дично! допомоги кардiологiчним пащентам тривае. Сучасна фармакологiя где шляхом комбшування найбшьш ефективних та уживаних препаратiв у фж-сованi комбшацц, що дозволяють спростити схему прийому лiкiв, а також зекономити кошти. Класич-ними в певному розумшш стали комбшацц антип-пертензивних засобiв, адже в бiльшостi пацiентiв з АГ ми повинш комбiнувати препарати з метою до-сягнення хорошого контролю АТ. Проте на сьогодш бшьш актуальним питаниям е вихщ за межi звичних для нас комбшацш i пошук нових, яю можливо буде використовувати в пащенпв високого ризику з су-путшми захворюваннями, особливо з 1ХС та АГ, 1М в анамнезi, стабшьною стенокардiею, СН. Можливо, саме таю комбшацц дозволять подолати проблему низько! прихильносп до терапп, i ми нарешп отри-маемо новi, бшьш оптимiстичнi статистичнi данi.
Конфлжт штересш. Не заявлений.
Список лператури
1. Бюлетень Нащонального канцер-реестру № 16 «Рак в УкраЫ, 2013-2014».
2. Серцево-судинш захворювання в УкраШ: прогнози — невтшш // Ваше здоров'я. — 2015. — 09.01.
3. Державна служба статистики Украгни: Демографiч-на та сощальна статистика/ Охорона здоров 'я. Захворюва-шсть населення (за даними МШстерства охорони здоров 'я). Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Asmar R. Effect of antihypertensive agents on arterial stiffness as evaluated by pulse wave velocity: clinical implications // Am. J. Cardiovasc. Drugs. — 2001. — Vol. 1(5). — P. 387-97.
5. Brugts J.J., Ninomiya T, Boersma E. et al. The consistency of the treatment effect ofan ACE-inhibitor based treatment regimen in patients with vascular disease or high risk ofvascular disease: a combined analysis of individual data of ADVANCE, EUROPA, and PROGRESS trials//Eur. Heart J. — 2009. — Vol. 30 (11). — P. 1385-94.
6. За даними мiжнародних тдрахунтв на основi Ouintiles IMS database, Analytics Link, C7A worldwide, Volume, MAT Q3 2016 DATA Analytics Link.
7. Campbell D.J. A Review of Perindopril in the Reduction of Cardiovascular Events// J. Vasc. Health Risk Manag. — 2006. — Vol. 2 (2). — P. 117-124.
8. Cruickshank J.M. Don't beta blockers still have a role in hypertension?//BMJ. — 2011. —Vol. 343. — d6495.
9. Dart A.M., Reid C.M., McGrath B.; Tonometry Study Group. Effects of ACE inhibitor therapy on derived central arterial wave forms in hypertension // Am. J. Hypertens. — 2001. — Vol. 14 (8 Pt 1). — P. 804-10.
10. de Oliveira-Filho A.D., Costa F.A., Neves S.J. et al. Pseudoresistant hypertension due to poor medication adherence // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 172 (2). — e309-10.
11. DiNicolantonio J.J., O'Keefe Vasc J.H. Perindopril for improving cardiovascular events // Health Risk Manag. —
2014. — Vol. 10. — P. 539-548.
12. Dixon M.S., Thomas P., Sheridan D.J. A randomized double-blind study of bisoprolol versus atenolol in mild to moderate essential hypertension // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 1990. — Vol. 38 (1). — P. 21-4.
13. Dorow P., Bethge H., Tonnesmann U. Effects of single oral doses of bisoprolol and atenolol on airway function in non-asthmatic chronic obstructive lung disease and angina pectoris // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 1986. — Vol. 31 (2). — P. 143-7.
14. Dudenbostel T., Acelajado M.C., Pisoni R. et al. Refractory hypertension: evidence of heightened sympathetic activity as a cause of antihypertensive treatment failure // Hypertension. —
2015. — Vol. 66 (1). — P. 126-133.
15. Eurostat: statistics-explaine. Режим доступу: http:// ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained
16. Fox K.M. EURopean trial On reduction of cardiac events with Perindopril in stable coronary Artery disease Investiga-tors.Efficacy of perindopril in reduction of cardiovascular events among patients with stable coronary artery disease: randomised, double-blind, placebo-controlled, multicentre trial (the EUROPA study) //Lancet. — 2003. — Vol. 362 (9386). — P. 782-8.
17. Hara M. OACIS: ACE inhibitors led to better survival rates after acute MI//Am. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 114. — P. 1-8.
18. Hsu C.I., Hsiao F.Y., Wu F.L., Shen L.J. Adherence and medication utilisation patterns of fixed-dose and free combination of angiotensin receptor blocker/thiazide diuretics among newly diagnosed hypertensive patients: a population-based cohort study // Int. J. Clin. Pract. — 2015. — Vol. 69 (7). — P. 729-37.
19. Ishiguro H., Ikeda T., Abe A. et al. Antiarrhythmic effect of bisoprolol, a highly selective beta1-blocker, in patients with paroxysmal atrial fibrillation // Int. Heart J. — 2008. — Vol. 49 (3). — P. 281-93.
20. LauffenburgerJ.C., Landon J.E., FischerM.A. EffectofCom-bination Therapy on Adherence Among US Patients Initiating Therapy for Hypertension: a Cohort Study // Gen. Intern. Med. — 2017 Jan 3.
21. Law M.R.., Morris J.K., Wald N.J. Use of blood pressure lowering drugs in the prevention of cardiovascular disease: meta-analysis
16
Артер1апьна гшертенз1я, p-issn 2224-1485, e-issN 2307-1095
№ 4 (54), 2017
of147randomised trials in the context of expectations from prospective epidemiological studies // BMJ. — 2009. — Vol. 338. — b1665.
22. LechatP., BrunhuberK.W., HofmannR. etal. The Cardiac Insufficiency Bisoprolol Study II (CIBIS-II): a randomised trial// Lancet. — 1999. — Vol. 35 (9146). — P. 9-13.
23. Maclean E., Zheng S., Nabeebaccus A. et al. Effect of early bisoprolol administration on ventricular arrhythmia and cardiac death in patients with non-ST elevation myocardial infarction // Heart Asia. — 2015. — Vol. 7 (2). — P. 46-51.
24. MadejA., Buldak L., Basiak M. et al. The effects of1 month antihypertensive treatment with perindopril, bisoprolol or both on the ex vivo ability of monocytes to secrete inflammatory cytokines // J. Clin. Pharmacol. Iher. — 2009. — Vol. 47(11). — P. 686-94.
25. Madej A., Boldys A., Buldak L. et al. Short-term antihypertensive therapy lowers the C-reactive protein level // Postepy Hig. Med. Dosw. — 2012. — Vol. 66. — P. 78-84.
26. Mancia G., Kjeldsen S.E., Zappe D.H. et al. Cardiovascular outcomes at different on-treatment blood pressures in the hypertensive patients of the VALUE trial// Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37 (12). — P. 955-64.
27. Mancia G., Rea F., Cuspidi C., Grassi G., Corrao G. Blood pressure control in hypertension. Pros and cons of available treatment strategies // J. Hypertens. — 2017. — Vol. 35 (2). — P. 225-233.
28. Morgan T.O., Morgan O., Anderson A. Effect of dose on trough peak ratio of antihypertensive drugs in elderly hypertensive males // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. — 1995. — Vol. 22 (10). — P. 778-80.
29. Ozben B., Sumerkan M., Tanrikulu A.M. et al. Perindopril decreases P wave dispersion in patients with stage 1 hypertension // J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. — 2009. — Vol. 10 (2). — P. 85-90.
30. Plewan A., Lehmann G., Ndrepepa G. et al. Maintenance of sinus rhythm after electrical cardioversion of persistent atrial fibrillation; sotalol vs bisoprolol// Eur Heart J. — 2001. — Vol. 22(16). — P. 1504-10.
31. Proclemer A, Gradnik R, Savonitto S, Feruglio GA. Electrophysiological effects of bisoprolol // Eur. Heart J. — 1987. — Suppl. M. — P. 81-5.
32. PROGRESS Collaborative Group.Randomised trial of a perindopril-based blood-pressure-lowering regimen among 6,105
individuals with previous stroke or transient ischaemic attack // Lancet. - 2001. - Vol. 358 (9287). - P. 1033-41.
33. Raposeiras-Roubin S., Abu-AssiE., Redondo-DieguezA. et al. En la era actual existebeneficiopronosticodeltratamiento con bloqueadores beta tras un sindromecoronarioagudo con funcion-sistolicaconservada? / Prognostic benefit of beta-blockers after acute coronary syndrome with preserved systolic function. Still relevant today?// Esp. Cardiol. - Vol. 68 (7). - P. 585-591.
34. Sugimoto T., Hayakawa H., Osada H. et al. Clinical evaluation of bisoprolol in the treatment of extrasystoles and sinus tachycardia: an interim report // J. Cardiovasc. Pharmacol. -1986. - Vol. 8, Suppl. 11. - S171-4.
35. Taneva B., Davceva' J., Vavlukis' M. et al. Bisoprolol reduces episodes of ventricular tachycardia and sudden cardiac death in subjects with chronic heart failure//Eur. J. ofHeart Failure. - 2000. - Vol. 2, issue S1. - P. 98-98.
36. Vrijens B., Vincze G., Kristanto P. et al. Adherence to prescribed antihypertensive drug treatments: longitudinal study of electronically compiled dosing histories // BMJ. - 2008. -Vol. 336 (7653). - P. 1114-1117.
37. Wang Q., Shang Y., Wang Z. et al. Perindopril for the prevention of atrial fibrillation recurrence after radiofrequency catheter ablation: One-year experience // Heart Rhythm. -2016. - Vol. 13 (10). - P. 2040-7.
38. Williams B., O'Rourke M. The Conduit Artery Functional Endpoint (CAFE) study in ASCOT. Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial// J. Hum. Hypertens. - 2001. - Aug; 15 Suppl. 1. - S69-73.
39. World Health Organization (WHO). The world health report 2003.
40. Zhang H., Yuan X., Zhang H. et al. Efficacy of Long-Term P-Blocker Therapy for Secondary Prevention ofLong-Term Outcomes After Coronary Artery Bypass Grafting Surgery // Circulation. - 2015. - Vol. 131 (25). - P. 2194-2201.
41. Magrini G., Nicolosi G.L., Chiariello M. et al. Rationale, characteristics and study design of PREAMI (Perindopril and Remodelling in the Elderly with Acute Myocardial Infraction // Ital. Heart J. - 2005. - Vol. 6. Suppl. 7. - P. 14S-23S.
OTpuMaHO 11.07.2017 ■
Сиренко Ю.Н., Торбас Е.А.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», г. Киев, Украина
Долгожданная комбинация бета-блокатора и ингибитора ангиотензинпревращающего фермента: новые возможности в оптимизации лечения пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями
Резюме. В обзоре представлена информация о фикси- подобной комбинации является наиболее оптимальным
рованной комбинации бета-адреноблокатора бисопроло- и эффективным.
ла и ингибитора АПФ периндоприла. Детально рассмо- Ключевые слова: артериальная гипертензия; фиксиро-
трены клинические ситуации, в которых использование ванная комбинация; бисопролол; периндоприл
Yu.M. Sirenko, O.O. Torbas
SI "NSC "M.D. Srazhesko Institute of Cariology" of NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Anticipated combination of beta-blocker and angiotensin-converting enzyme inhibitor: new opportunities for optimizing treatment of cardiovascular patients
Abstract. The review presents the information on fixed com- most relevant and effective are dwelt.
bination of beta-bblocker bisoprolol and ACE inhibitor perin- Keywords: arterial hypertension; fixed combination; bisopro-dopril. The clinical situations when this combination usage is lol; perindopril
