CC BY
13
9. Михасюк 1.Р., Залога З.М., Сажинець С.Й. Основи та важелi державного регулю-вання економiки. - Львiв: ЛДУ, 1998. - 78 с.
10. Основи економiчноi теорп: полiтекономiчний аспект/ За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нес-теренка. - К.: Вища шк., 1994. - 559 с.
11. Рехлецький С.А. Про еволюцш форм власностi в системi споживчо'1 кооперацп Ук-раiни: теоретико-методолопчш аспекти// Споживча кооперацiя Украiни: юторичш та сощаль-но-економiчнi аспекти. - К.: Вют!, 1996. - С. 126-134.
12. Трансформащя кооперативного бiзнесу системи споживчо'1 кооперацп в перехвднш економiцi Украши// Споживча кооперацiя Украши. Iсторичнi та соцiально-економiчнi аспекти/ С.Г. Бабенко, М.В. ^ман, В .В. Апошй i iн. - К.: Вют!, 1996. - С. 121-125.
УДК 330.34 Доц. Г.Я. Антовська, д-р екон. наук - RbeiecbKa КА
ДОКТРИНАЛЬШ ПРИЧИНИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО П1ДПРИСМНИЦТВА
Дослiджено еволюцiю державного тдприемництва та фактори, що визначають причини його виникнення i розвитку. Проаналiзовано пiдходи до використання державного тдприемництва на рiзних етапах розвитку суспшьства та в рiзних економiч-них ситуацiях.
Assist. prof. G. Ya. Anilovska - L 'viv commercial academy Doctrine reasons of forming of state enterprise
The evolution of state enterprise and factors which determine reasons of his origin and development is probed. Approaches are analysed to the use of state enterprise on the different stages of development of society and in different economic situations.
Для виршення проблеми з'ясування i розумшня сутност та можли-востей державного тдприемництва необхщно зупинитися на процесах його формування та використання. Саме таким чином можна встановити суспшьш мотиви, що викликали до життя феномен державного тдприемництва.
Зародження кашталютичного державного тдприемництва зб1глося 1з формуванням ринкових вщносин. Ц процеси е взаемопов'язаними таким чином, що саме пряма участь уряд1в у виробнищв мала на мет пришвидшення ринкових перетворень. 1деолопчне i теоретичне обгрунтування державного тдприемництва було здшснене ще меркантилютами. У рамках свого розумшня господарського прогресу вони бачили перспективу у зовшшньоторго-вельнш експансй. Ii забезпечення покладалося на державу, якш i належало створити нацюнальний експортний потенцiал. Державнi шдприемства повин-нi були становити його основу. Найкращою iлюстрацiею цього процесу може служити Франщя ХУ11 ст. Видатний пол^ичний дiяч Кольбер висунув щею мдержави-пiдприемцям, створив першi державш мануфактури, поштову службу. Вш був мносiем великомасштабних проектiв, засновником та оргатзато-ром державно! дослщницько!" дiяльностi, iнiцiатором виходу на зарубiжнi ринки, технологiчного пiднесення, а також управлшня економiкою за допо-могою великих техтчних державних установ" [1, c. 67]. Подiбнi подii вщбу-валися i в iнших крашах, ранiше чи пiзнiше, залежно вщ iсторичного темпу розвитку. Так, в Росй за Петра I та Катерини II головним чином за державний рахунок вщкривалися рудники, залiзоробнi та мщеплавильт заводи тощо.
Таким чином, державне шдприемництво виникло у перюд формуван-ня капiталiзму, на етат початкового нагромадження капiталу. В умовах браку кашт^в у приватних руках, нестатку вшьно! робочо! сили держава висту-пае не тшьки iнiцiатором та органiзатором промислового розвою, але й його безпосереднiм учасником. Вона здшснюе передусiм масштабнi та коштовш проекти. К. Маркс з цього приводу зазначае, що в умовах недорозвинутост капiталiстичного виробництва шдприемства, якi потребують великих кашта-лiв, провадяться за державний рахунок [2, с. 262-263]. 1сторичний досвiд по-казуе, що на етапi ринково! трансформацп державне пiдприемництво виконуе важливу, незамiнну роль. Воно не тшьки компенсуе анемiчнiсть приватно! iнiцiативи, але й створюе необхiдну ринкову шфраструктуру, прискорюе ко-мерцiалiзацiю господарського життя.
1з збiльшенням частки приватного кашталу вiдпадае потреба у дер-жавнш присутностi в рядi економiчних сфер, зменшуеться кiлькiсть об,ектiв державно! власность Для прикладу, в Англi! - кра!ш класичного капiталiзму i тодшнього свiтового економiчного лiдера - тд кiнець Х1Х ст. державне шдприемництво рiзко скоротилось. Однак у деяких шших кра!нах - Шмеччит i Японi!, якi мзапiзнилисям з економiчним розвитком, воно ще довго викорис-товувалося для "промислового виховання наци". У процес переходу вщ заро-дження до "змужнiння" ринкового суспшьства проглядаеться така закономiр-шсть: вiдбуваеться скорочення старо! державно! власност^ яка поступаеться мiсцем приватнiй, ^ разом з тим, виникае нова, що сприяе господарському поступу. У цьому сенс можна говорити про наявшсть двох еташв у розвитку державного шдприемництва, про рiзнi форми та цш його розвитку. Проте за-лишаеться у силi одна засаднича риса: воно юнуе, воно об'ективно зумовлене феноменом ринкового розвитку.
Аналiзуючи державне шдприемництво, Р. Барр вказуе на чотири ос-новш причини його розвитку [3, с. 376-377]: юторичш та випадковi причини; фiнансовi причини; техтчш причини; доктринальнi причини.
У першому випадку йдеться про iсторичну зумовлешсть виступу дер-жави в ролi пiдприемця. Це вiдбуваеться у критичш перiоди розвитку сус-пiльства, коли приватний каттал ще надто слабкий i не здатний самотужки забезпечити необхщт фактори виробництва. Ця причина "спрацьовуе" на пе-рехiдному етат до ринково! економiки. Раз з'явившись, державнi тд-приемства вже не покидають суспiльно! нiшi, хоча при цьому змшюються !х ролi та сфери впливу. Дехто пов'язуе "невмирушдсть" державного сектора з iнтересами урядово! бюрократi!, що, хоч i наявне, але не може слугувати !! головним поясненням.
Тепер щодо баррiвських "випадковостей". Такими вiн вважае "особливi обставини", що склалися на окремих вiдрiзках iсторичного шляху ринково! економжи та суспiльства в цiлому. Це, насамперед, перюди вiйн, зокрема таких масштабних як Перша i Друга свiтовi. Пiдготовка та ведення бойових дш вимагають концентрацi! матерiальних та фiнансових ресурсiв, значного вшсь-кового виробництва. Власне на кошти держави значною мiрою розбудовуеться мштаристська економiка. Це добре видно на прикладi лiдерiв ворогуючих у
цих вшнах кра!н - Нiмеччини i США. Саме в них процес одержавлення еконо-мiки вiдбувався стрiмкими темпами. У Нiмеччинi вiн охопив фактично вс го-ловнi галузi господарства. У 1943 р. iз 83 найбiльших акцiонерних товариств (з кашталом 50 млн. марок i бiльше) 35 цiлком або переважно опинилися шд контролем держави. Останнш належала 1/4 нацiонального акцiонерного кат-талу, а з урахуванням непрямого впливу - майже третина. У США у 194045 рр. частка держави у загальному будiвництвi сягала 50 %, а у промислово-му - аж 65 %. За рахунок держави майже повшстю були створет такi галуз^ як лiтакобудування, суднобудування, виробництво алюмшда, синтетичного каучуку, вибухових речовин, атомна промисловють [4, с. 327-328].
Iншi "особливi обставини" виникли внаслiдок кризових потрясшь ринково! економiки. Найбшьша "заслуга" в цьому належить свгговш кризi 192933 рр. Вона стала надзвичайним випробуванням для бiзнесових структур. За-хiдними кра!нами прокотилася потужна хвиля банкрутств. Порятунок був можливий тшьки з боку держави. I вона стала на захист сво!х нацюнальних пгант1в, що опинилися на грат банкрутства. Викуповуючи !х акцi!, держава фактично пiдпорядковувала !х собi. Цей процес почався ще шд час економiч-но! кризи 1920-21 рр. i продовжився протягом Велико! депреси. Так, в Ггали за час першого потрясiння шд контроль держави перейшла переважна кшь-кiсть банкiв. У Нiмеччинi на кшець 1933 р. в руках держави опинилося вщ 35 до 91 % акцш найбiльших банюв, значна частка пакету Стального тресту, судноплавних компанш тощо [4, с. 327]. "Оздоровивши" та змщнивши щ ключовi для економiки пiдприемства i сектори, держава незабаром повернула бшьшють з них у приватнi руки. I хоча таке одержавлення економжи мае ми-нущий характер, воно шюструе можливiсть застосування державного шд-приемництва з метою подолання кризових явищ, санування важливих госпо-дарських структур. I якщо згадати, що баррiвськi "випадковостi" (принаймнi, економiчнi кризи) мають регулярний характер, то стае зрозумшою потреба систематичного його використання як антикризового шструменту.
Фiнансовi причини теж пояснюють виникнення певних анклавiв державного пiдприемництва. Державна скарбниця завжди гостро вiдчувае брак кош^в, що необхiднi для здшснення багатьох громадських проектiв. У пошу-ку надiйних джерел надходжень до державного бюджету уряд звертае увагу на товари "нездорових пристрастей" - алкогольш напо!, тютюновi вироби тощо. Щ товари вирiзняються низькою еластичнiстю попиту, а тому здатш за-безпечити значнi i стабшьш надходження. Тому часто держава перебирае на себе виробництво i реалiзацiю цих товарiв, створюючи "фiнансовi монопо-лi!". Так, в Австрi! створено Австршську монополiю на виготовлення та продаж спиртних напо!в, "Австршська державна тютюнова монополiя" (до 1938 р.), Австршське управлiння з проведення лотерей, а також Австршсью солеварш [5, с. 80]. До цього необхщно додати, що в такш ситуацi! держава все ж мае бiльшi можливостi проведення антитютюново! та антиалкогольно! пропаганди. Сказане дае змогу зробити висновок про доцшьшсть та "ринко-вiсть" запровадження державних "фшансових монополiй" в умовах тран-сформацшно! економiки, зокрема i в Укра!ш. Досвiд показуе, що вони могли б помггно оздоровити хронiчно дефщитний бюджет кра!ни.
Виникненню державного тдприемництва сприяли { так зват "техтч-т причини". Йдеться про природт монополп. Доведено, що в ряд! галузей економжи конкуренщя може привести до нерацюнального використання ре-сурЫв { значних суспшьних втрат. Тому так галуз1 краще функцюнують в умовах монопольних ринюв. Природт монополп виникають або через тех-тчну особливють галузей, що вимагають едино!" системи виготовлення { роз-подшу, або через територ1альну обмежетсть ринку (комунальш послуги). Монополп, використовуючи свою ринкову владу, мають можливють встанов-лювати випдт для себе цши { забезпечувати соб1 значт економ!чт прибут-ки. За приватно! монополп зростае небезпека експлуатацп споживач1в. Вис-тупаючи захисником штереЫв останшх, держава переводить так господарсь-к об'екти у свою властсть. Або, як це зроблено у США, ставить !х шд суво-рий { прискшливий державний контроль. Так, у багатьох захщних кра!нах у державнш власност опинилися громадський транспорт, водопостачання, ви-робництво { розподш газу, електрики тощо. У ряд! випадюв до техтчних мо-тив1в формування держтдприемництва додалися ще й економ1чт. Буд1вниц-тво зал1зниць та електростанцш вимагае значних катталовкладень, що часто виявляеться не тд силу приватним тдприемствам. До цього необхщно дода-ти { значний економ1чний та фшансовий ризик, як у випадку з атомною енер-гетикою, який може взяти на себе тшьки держава [3, с. 376].
Варто зазначити, що науково-техтчний прогрес помггно змшюе техтч-т параметри функщонування ряду природних монополш. Це робить можливим повернення в щ галуз1 конкуренцп { приватного тдприемництва. Так, проведена остантм часом приватизащя зал1зниць в Японп тшла !м { сустльству на ко-ристь. Те ж можна сказати { про електроенергетику. Поява у 90-х роках на тере-нах СС багатьох малих електростанцш, створення в Брюссел! електроенерге-тично! б1рж1 спричинилися до спаду щн на електроенерпю на 10-20 %.
Доктринальш причини теж здатн ютотно вплинути на масштаби { характер державного тдприемництва. Мова йде про те, що спонукальними мотивами до створення чи розширення (звуження) суспшьного сектора економь ки е доктрини полггичних партш та рух1в. Як вказуе Р. Барр, "державт тд-приемництва народжуються ¿з платв економ1чних { сощальних реформ" [3, с. 377]. Партп та громадськ коалщп л1вого спрямування передбачають у сво-!х програмах обмеження его!стично! д1яльност1 приватного кашталу на стра-тепчних напрямах економжи. Вони передбачають заходи з "сощал1зацн" гос-подарства, передач! у державт руки ряду провщних галузей та комерцшних структур. В умовах буржуазного суспшьства це означае проведення нацюна-л1зацн, тобто передачу держав! прав власност на окрем1 шдприемства або га-луз!, закршлення за нею виключних прав на певн види д!яльност!.
Економ!чна !стор!я ХХ ст. м!стить чимало приклад!в зд!йснення нащ-онал!зацп. Посилення авторитету л!вих сил, прих!д !х до влади (включення в урядов! коалщп) в ряд! випадк!в супроводжувалися селективною нащонал!за-ц!ею, рос!йськ! бшьшовики провели на теренах СРСР тотальну нац!онал!зац!ю.
Хвилю нац!онал!зац!! на Заход! започаткувала Веймарська конституц!я (1919 р.), що грунтувалася на соц!ал-демократичн!й концепцп. Рядом сво!х
статей (153, 155, 156) вона передбачала можливiсть створення державних шдприемств не тшьки у випадках "вщмови" ринку, але й тод^ коли це дик-туеться полiтичними чи сошальними iнтересами краши. Як наслiдок, у 1925 р. на державних шдприемствах працювало вже 11,4 % уЫх зайнятих, вони виробляли 80 % алюмшш, 40 % свинцю, 20 % залiзноï руди [6, с. 53].
Значна нацiоналiзацiя була проведена у Францп у 1936-37 рр. урядом Народного фронту, який очолили сошалюти. Тодi в руки держави шляхом викупу були передаш вшськова промисловiсть та залiзницi.
Нова хвиля нацiоналiзацiï прокотилась пiсля Другоï свiтовоï вiйни. Найбiльших значень вона досягла в ряд! европейських краш. Так, у Францiï у 1944-46 рр. були нацюнашзоваш вугiльна промисловють, електроенергетика, провiднi банки (Французький банк i чотири головнi депозитнi банки), авiацiйний транспорт, 45 страхових компанш та деякi iншi. На середину 60-х роюв у державному секторi працювало 11 % зайнятих. Натхненником ше1" "соцiалiзацiï" була програма Нацiональноï ради опору, в яюй значний вплив мали комунюти.
У Великобританiï за перiод 1945-51 рр. шд впливом лейбористсько!' щеологи було нацiоналiзовано Англiйський банк (центральний), видобутку ву-гiлля та газу, чорно!" металурги, авiацiйного транспорту. Це привело до того, що у середиш 70-х роюв у державних руках опинилося 20 % промисловосп.
Проте найзначшшою була приватизашя в Австри, iдейним промотором яко1' стала соцiал-демократична концепцiя. Протягом 1946-47 рр. до державно:' власност перейшли три комерцiйнi банки, 33 крупш промисловi ком-панн, електроенергетика. Внаслщок цього створився потужний державний тдприемницький сектор, який всерединi 70-х роюв зосереджував 90-100 % виготовлення електроенерги, кольорових i чорних металiв, вугшля i нафти, 75 % електротехшки i 30 % машинобудування [6, с. 54].
Необхiдно вказати ще на одну, останню за часом масову нацiоналiза-цiю, проведену у Францп у 1971-82 рр. Ïï зiнiцiювали президент-соцiалiст Ф. М1ттеран та лiва бiльшiсть парламенту. Нацiоналiзацiя охопила п'ять круп-них промислових холдинпв, ряд банкiв та три крупних фiнансових компани.
Наведене св^ить про те, що доктринальнi причини вщграли значну роль у формуванш державного пiдприемництва. Хоча тi ж самi мотиви часто приводили до його скорочення. Прихiд до влади правих полiтичних сил нерiдко супроводжувався денацiоналiзацiею, тобто поверненням певних господарських об,ектiв у приватну власнiсть. Це, зокрема, спостерiгаемо в останнi десятишття в Нiмеччинi, Англи, Францп. Полггична невмотивованiсть пiдтверджуе слова Ф. Енгельса про те, що одержавлення певних господарських об'екпв здшснюва-лося часто "без найменшоï економiчноï необхiдностi" [7, с. 273].
Зазначеш причини спонукали сучаснi держави створити i утримувати значний власний господарський сектор.
Лггература
1. Сорде В. Розвиток взаемовщносин м1ж державою та пщириемствами у ФранциУ/ Еко-номша Украши. - 1995, № 5. - С. 34-45.
2. Маркс К. Каттал, т. 2. - Маркс К., Енгельс Ф. - К.: Поштвидав. Твори у 24 т.
3. Барр Р. Политическая экономия. - М.: Международные отношения, 1995, т. 1.
4. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия, т. 1. - М.: Советская энциклопедия, 1972.
5. Фремут В., Рааб Г. Як функцюнуе наша економша? Актуальш питання економiки. -Львiв: Свiтло i тiнь, 1997. - 356 с.
6. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия, т. 3. - М.: Советская энциклопедия, 1979. - 456 с.
7. Маркс К., Енгельс Ф. - К.: Полггвидав. Твори, т. 2.
УДК 630*95+330.15+332.68 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Rbeie
АНАЛ1З ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОЦ1НЮВАННЯ Л1СОВИХ АКТИВ1В В УКРА1Н1
Проанал1зовано чинну законодавчо-нормативну базу оцшювання люових акти-в1в в Укрш'ш з врахуванням притаманних 1м особливостей. Подано характеристику нормативно! грошово! оцшки люових земель як шструменту люово! пол1тики та зап-ропоновано тдходи до ii вдосконалення.
Ключов1 слова: люов1 активи, економ1чна оцшка, нормативна грошова оцшка, люова полынка.
Assist. prof. O. V. Vrublevska - NUFWT of Ukraine, L 'viv Analysis of the Regulation on Economic Evaluation of Forest Assets in Ukraine
The paper contains the analysis of the legislation on forests assets evaluation in Ukraine taking into account peculiarities of the assets. Normative monetary valuation of forest land is characterised as the instrument of forest policy and options for its development are proposed.
Keywords: forest assets, economic evaluation, normative monetary valuation, forest policy.
Актуальшсть i мета дослвдження. Рют дефщитност природного кашталу зумовлюе необхщшсть адекватного вщображення у системi штегрова-ного еколого-економiчного облжу та господарських угодах його цшност як джерела економiчних ресурЫв, просторового базису i життевого середовища. Завданням нашого дослщження е проаналiзувати чинну законодавчо-норма-тивну базу з оцшювання люових активiв з метою ii вдосконалення у контекст розвитку форм власност на еколопчш активи в цшому i залучення 1х до сфери ринкового об^у. Поставлене завдання е особливо актуальним у зв'язку з передбаченою приватною власшстю на землi лiсогосподарського призна-чення (ст. 56 Земельного кодексу Украши [1]) та люи (ст. 10 Люового кодексу Украши [2]), перспективами розвитку ринку землi в Укра^'ш, гострими зе-мельними конфлiктами i процесами незаконно: змши цiльового використання земель. О^м того, через поступове вщокремлення власностi вiд користуван-ня все чггюше видiляеться специфiчний вид економiчноi дiяльностi - управ-лiння власшстю, зокрема люовими активами. Його оформлення потребуе вь дображення активiв i результатiв цiеi дiяльностi у системi облiку i звiтностi власника майна, макроекономiчних показниках. Це сприятиме побудовi ефективно! системи стимулiв для власниюв i користувачiв, встановленню вiдповiдальностi за результати дiяльностi.
Особливостi оц1нювання лкових актив1в. Оцiнювання лiсових благ (активiв1) - це процедура визначення 1'хньо1' цiнностi в грошових одиницях,
1 поняття i класифшацш еколопчних актив1в, включаючи л1сов1, у систем1 м1жнародного штегрованого еко-лого-економ1чного обл1ку висвгглено в [3]. Зокрема, л1сов1 активи охоплюють люов1 земл1, люов1 грунти, люов1 екосистеми, л1сов1 бюресурси.
