CC BY
24
тивност працi, 11 оплати i доходiв населення, зайнятостi та ринку пращ, що обмежуе можливостi соцiального захисту населення Украши в умовах глоба-л1заци та штеграци у свгтову економiчну систему. Найбiльш ефективними за-собами подолання наслiдкiв глобал1заци на розвиток сощально-трудових вщ-носин i ринку працi е активне оновлення i удосконалення економiки, бiльш глибока штегращя нашо! держави у св1тову економiчну систему.
Таким чином, проведене дослщження дае змогу стверджувати, що еко-номiчна глобалiзацiя мае подвшний вплив на ринок працi Украши. До позитив-них наслiдкiв глобашзацшного впливу належать створення i шдтримання но-вих робочих мiсць, внаслщок чого де пiдвищиться рiвень зайнятосп, i вщповщ-но - знизиться безробгття. Негативним е зменшення чисельност потенцiйноi робочо! сили, що мае згубний вплив на економ1ку. Втягнення Украши до гло-балiзацiйного процесу - додатковий стимул прискорення системних реформ у кра!ш, зокрема структурно! перебудови економши, що дасть змогу певною мь рою протистояти негативним наслщкам глобал1заци. Створення умов для збе-реження та розширеного вщтворення високвалiфiкованоi робочо! сили, здатно! ефективно функцюнувати в умовах високотехнологiчного та шновацшного ви-робництва, глобалiзацiйних процешв, дадуть змогу забезпечити формування стабшьного та конкурентоспроможного ринку працi та економши Украши.
Лiтература
1. Березюк Р.А, Шиманська О.А. Глобал1зац1я 1 проблеми трудовой м^ацп// Вюник ТАНГ. - 2002, № 8. - С. 234-243.
2. Буряк П.Ю., Каршнський Б.А., Григор'ева М.1. Економша працi й сощально-тру-довi вщносини: Навч. пос. - К.: Центр навчально'х' лiтератури, 2004. - 440 с.
3. Горший А.Р, Довжук Б. Т. 1нтегращя Украши на европейсью ринки пращ: масштаби й наслвдки// Вюник ТАНГ. - 2002, № 8. - С. 123-132.
4. Лкогор Л.В. Формування конкурентних вщносин на ринку працi Украiни в умовах посилення процесiв глобалiзацii// Вюник ТАНГ. - 2002, № 8. - С. 163-169.
5. Статистичний щорiчник Украши за 2005 рш.
6. Чувардинський О.Г. Проблеми ствроб^ництва Украши з европейськими крашами у сферi м^ацп населення// Економiка та держава. - 2006, № 7. - С. 223-232.
УДК 330.342 Доц. Г.Я. Антовська, д-р екон. наук - RbeiecbKa КА
М1СЦЕ ТА РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО П1ДПРИСМНИЦТВА У РИНКОВ1Й ТРАНСФОРМАЦП
Проаналiзовано основш способи KepiBHoro впливу держави на господарський розвиток. Визначено основш ознаки державних шдприемств та функцп державного тдприемництва з врахуванням iснуючих пiдхoдiв до трактування тepмiна державне тдприемництво.
Assist. prof. G. Ya. Anilovska - L 'viv commercial academy A place and role of state enterprise is in market transformation
The basic methods of managing influence of the state are analysed on economic development. Certainly basic signs of state enterprises and function of state enterprise taking into account existent approaches to interpretation of term "state enterprise".
Розглядаючи державне шдприемництво, необхiдно зазначити, що воно супроводжуе капiталiзм на Bcix етапах його розвитку, е органiчною складовою ринково! економiки. Воно е дшовим iнструментом урядово! економiчноl поль тики. Украша повинна вмiло скористатися цим шструментом у перебудовi суспiльства, зважаючи на його унiкальнi можливостi. Проблема полягае в тому, щоб знайти найефективнiшi способи використання значного потенщалу державного пiдприемництва для пришвидшення ринково! трансформацп сус-пiльства, шдвищення ефективностi функцiонування перехщно! економiки.
Держава вщграе активну i важливу роль у процес сощально-економiч-них перетворень. Виражаючи суспiльну волю i керуючись вимогами поступу, во-на виступае як iнiцiатором, так i провдаиком прогресивних зрушень. Державне шдприемництво е одним з напрямiв урядового втручання в економiку. Розрiзня-ють два основних способи керiвного впливу держави на господарський розвиток. Перший - це державне регулювання бiзнесовоl дiяльностi за допомогою встанов-лення "правил гри" та цiлеспрямованих дш методами кредитно-грошово!, фшан-сово! чи сощально! полiтики. Воно здiйснюеться переважно прийомами непрямого економiчного дiяння. Другий - це державне шдприемництво як спошб безпо-середньо! участi держави у суспшьному вiдтвореннi.
Феномен державного шдприемництва вiдомий давно. Перейшовши ^зь рiзнi перипети - згортання та розширення, - вiн утвердився у сучасних економiчних системах як необхщний атрибут.
Серед економiстiв нема едност щодо трактування термiна державне шдприемництво. Це пояснюеться як широким спектром сфер дiяльностi державного шдприемництва, так i рiзним розумiнням сут тако! дiяльностi. До цього необхщно додати ще недостатню опрацьованiсть концепци державного пiдприемництва. Базовою вважаеться теорiя нiмецького економiста Р. Лiфма-на, викладена у пращ "Теорiя форм шдприемництва". Автор анашзуе суспшь-m шституцп, що функцiонують на основi державно! власностi, подiляючи !х на три групи. До першо! належать "суспшьт утворення" (Öffentliche Anstalt), що мають за мету шдтримання загальних умов iснування держави. Вони жод-ним чином не пов,язанi з питаннями рентабельност та функцiонують неза-лежно вiд економiчних засад ("мiнiмiзацiя витрат - максимiзацiя ефекту"). До них належить державний апарат, вшсько, полiцiя тощо. Друга група - "сус-пiльне господарство" (Öffentliche Wirtschaft). Господарюючi тут суб'екти вже керуються економiчними вимогами, проте !х дiяльнiсть спрямовуеться не на отримання максимального прибутку, а на забезпечення суспшьно! кориснос-тi. Обидвi цiлi е несумюними, i тому вони змушеш жертвувати першим зара-ди другого. Шдприемства ще! групи реалiзують сво! товари i послуги за щна-ми, що тiльки покривають !х витрати, тобто за цiнами компенсування собь вартостi. До таких шдприемств належать пошта, телеграф, комунальнi закла-ди, центральний банк. I, нарешт^ третя група - "суспiльнi шдприемства" (Öffentliche Unternеhmung). 1х особливiстю е те, що вони базуються на гро-мадськш власностi, володiють власним кашталом i !хня дiяльнiсть спрямова-на на отримання прибутку. На таких засадах функцюнують шахти, рудники, люництво, транспорт. За цiею класифжащею державне пiдприемництво пред-
стaвлене тiльки iнститyцiями тpетьоï гpyпи. Адже суть пiдпpиeмництвa якpaз i полягae в тому, що воно e дiяльнiстю, спpямовaною нa отpимaння ^ибутку.
Дещо iншоï думки дотpимyeться японський економют Содaдзi Уеpa. У нього теж деpжaвнi iнститyцiï подiляються та тpи гpyпи, фоpмyють тpи сфе-pи. Пеpшa хapaктеpизyeться як сфеpa мдефiцитного господapствaм, де нaдaн-ня товapiв тa послуг здiйснюeться безоплaтно aбо зa цiнaми, нижчими зa со-бiвapтiсть (доpоги, пapки, музе!', деяк комyнaльнi послуги). Дpyгою вио^ем-люeться сфеpa мгосподapювaння нa бaзi вiдшкодовyвaння pеaльних витpaтм. Сюди нaлежaть тaкi пiдпpиeмствa як поштa, телефон, телегpaф, системa деp-жaвного зaощaдження i стpaхyвaння, водоводи тощо. Тpетя сфеpa - "^ибут-кове господapство", a сaме шaхти, зaлiзницi, газо- тa електpозaбезпечення. Ha думку С. Уеpи, сyспiльне пiдпpиeмництво пpедстaвлене пiдпpиeмствaми дpy-гоï тa тpетьоï сфеp. Вiн дae шиpше тлyмaчення деpжaвномy пiдпpиeмництвy. Якщо Р. Лiфмaн пов,язye його з пpибyтковою дiяльнiстю, то С. Уеpa не зво-дить економiчнy вигоду тiльки до гpошового зиску. Метою деpжaвного шд-пpиeмництвa e не тiльки i не стшьки отpимaння доходу, скiльки зaдоволення сyспiльного iнтеpесy.
Росiйськi нayковцi С. Лaпiнa тa H. Лелюхiнa тpaктyють деpжaвне тд-пpиeмництво як тaке, ствоpюe особливий вид пiдпpиeмницькоï дiяльностi, якa здiйснюeться в paмкaх деpжсектоpa i пов,язaнa з yчaстю деpжпiдпpиeмств у виpобництвi й збyтi товapiв тa послуг [1]. Згaдaнi погляди йдуть в одному py^i, ствоpюють pозшиpювaльнy веpсiю деpжaвного пiдпpиeмництвa, вклю-чaючи до нього все новi гpyпи пiдпpиeмств.
Вpaховyючи piзномaнiтнiсть деpжaвних iнститyцiй тa необхiднiсть ви-о^емлення деpжaвних пiдпpиeмств, вкaжемо нa двi головнi ознaки остaннiх.
По-перше, це бaзyвaння нa деpжaвнiй влaсностi - повне чи чaсткове. У пеpшомy випaдкy деpжaвa вистyпae eдиним постaчaльником кaпiтaлy. У дpy-гому - це змiшaнi пiдпpиeмствa, в яких деpжaвний i пpивaтний кaпiтaли сшв-пpaцюють у pеaлiзaцiï комеpцiйних ^оекпв. Але зa умови, що чaсткa пеpшо-го e пеpевaжaючою i деpжaвa мae змогу здiйснювaти стpaтегiчне yпpaвлiння пiдпpиeмством. Деpжaвними ввaжaються ri пiдпpиeмствa, в yпpaвлiннi якими ключовi посaди зaймaють ypядовцi, що вистyпaють вiд iменi деpжaви-влaсни-кa. Дехто з економю^в ввaжae, що нaявнiсть контpольного пaкетy aкцiй у py-кaх деpжaви не e обов'язковим aтpибyтом сyспiльного пiдпpиeмствa. Уpядy досгатньо володiти "вaгомою" чaсткою aкцiй, щоб здiйснювaти ефективний контpоль нaд пiдпpиeмством. 3a pекомендaцiями ОЕСР до деpжaвних необ-хiдно зapaховyвaти пiдпpиeмствa, в яких деpжaвнi оpгaни володiють бшьшою чaсткою кaпiтaлy (понaд 5C %), aбо тi, якi вони конфолюють, зокpемa шляхом пpизнaчення деpжaвних чиновникiв [2, с. 20]. Остaннi покликaнi зaбезпе-чити деpжaвний iнтеpес, викоpистaння пiдпpиeмств з метою pегyлювaння еко-номiки, досягнення певних мaкpоекономiчних зaвдaнь.
По-друге, це нaлaштовaнiсть m pеaлiзaцiю певних сyспiльних цiлей. Ha вщмшу вiд пpивaтних, що пеpеслiдyють влaснi (чaсто егоïстичнi) iнтеpе-си, деpжaвнi пiдпpиeмствa зоpieнтовaнi нa зaбезпечення сyспiльних блaг, фо-мaдськоï rap^ri. Дaлi, якщо пеpшi "зaпpогpaмовaнi" m зaбезпечення зpос-
тання шдивщуального кашталу, то друп - сукупного кашталу суспшьства. Це передбачае, що !х функцюнування не обов'язково мусить бути високопри-бутковим. Реал1защя суспшьно! корисл може супроводжуватися обмеженою дохщшстю, а в окремих випадках - { збитковютю д1яльносп. По-трете, це функцюнування на засадах тдприемництва. Воно означае, що суспшьне благо досягаеться у шдприемницькш форм1: створеш продукти набувають характеру товару { реал1зуються через ринок, а д1яльшсть виробниюв здшсню-еться на комерцшних засадах.
Виходячи 1з сказаного, можна сформулювати поняття "державного шдприемства". Пщ останшм необхщно розумгти господарську одиницю, що повшстю чи частково базуеться на державнш власносп { здшснюе сощально корисну д1яльшсть тд суспшьним контролем.
Для з'ясування { кращого розумшня сутносл та можливостей державного тдприемництва необхщно спинитися на процесах його формування, ви-користання. Якраз, таким чином, можна встановити суспшьш мотиви, що покликали до життя феномен державного тдприемництва.
Державне тдприемництво виникае у перюд формування каттал1зму, на етат початкового нагромадження катталу. В умовах браку катталу у приват-них руках, нестатку вшьно! ро6очо! сили держава виступае не тшьки шщато-ром та оргатзатором промислового розвою, а й його безпосередшм учасником.
1сторичний анал1з розвитку державноi господарськоi д1яльносл дае змогу встановити таку законом1ршсть. Державна власшсть на господарськ об'екти знаходиться у сташ постшних структурних змш, зумовлених розвит-ком сощально-економ1чних процеЫв суспшьства, необхщшстю забезпечення (та шдвищення) ефективност функцюнування економжи. Вона змшюеться вщповщно до еволюци суспшьних потреб та можливостей !х задоволення в режим! приватноi шщативи. Це означае, що держава полишае одш сектори економжи, як правило, т1, що забезпечують створення шдив1дуальних благ, передаючи !х у приватш руки. I водночас "перебираеться" в шш1, передуЫм т1, що забезпечують розвиток науково-техшчного прогресу (фундаментальна наука, освгта), а також зростаюч1 потреби у суспшьних благах. Ц види д1яль-ност е або недоступними для приватноi шщ1ативи (наприклад, через вели-чезну вартють робгт, надм1рний ризик тощо), або "нещкавими" (через недос-татню рентабельшсть), або такими, що !х недоцшьно доручати приватним особам (зокрема через неможливють створити конкурентне середовище тощо). Державне тдприемництво виконуе ряд важливих функцш у ринковш економщ. Виступаючи альтернативою приватному, воно здшснюе таю приз-начення, як або не можуть бути забезпечеш приватною шщ1ативою, або за-довольняються нею на умовах вищих суспшьних витрат.
Найчастше серед цшей державного тдприемництва називають забезпечення населення суспшьними товарами (благами). На вщмшу вщ шдив1ду-альних товар1в, виробництво яких у засад1 е прерогативою приватного б1зне-су, суспшьш товари знаходяться у сфер1 громадських штереЫв. Ц товари ха-рактеризуються двома головними ознаками: вони неконкурентш { невинятко-в1. Неконкурентшсть означае загальнодоступшсть блага, можливють його без-
оплатного споживання (без прямо! оплати). Невинятковють чи невиключ-шсть означае, що шхто не може бути дискримшований пiд час його спожи-ванш або виключений з нього. Це фактично блага колективного споживання, використання яких здшснюеться незалежно вiд спроможност окремого гро-мадянина платити за них. Таких благ небагато. До них належать нацюнальна оборона, забезпечення законности утримання грошово! системи, метеороло-гiчна служба тощо. Вони включаються у поняття чистих суспiльних благ. ïх створення фiнансуеться iз громадських фондiв, що отримуються за рахунок кош^в потенцiйних користувачiв, тобто населення. Це, як правило, реаль зуеться за допомогою держави, яка визначае розмiр iндивiдуальних внескiв i використовуе примус для ïx стягнення. Осюльки надання цих послуг фшан-суеться iз державного бюджету, то державш установи становлять некомер-цiйний сектор. Хоча щ послуги й забезпечують функцюнування ушх галузей виробництва i е для них своерщним ресурсом, вони все ж створюють тшьки загальний фон економiки. Вони не пов'язаш з державним пiдприемництвом.
Натомють воно передбачае виробництво змiшаних суспшьних благ. Йдеться про товари i послуги, яю не вщповщають двом зазначеним вище ви-могам, тобто е або конкурентними, або винятковими. Вони у принцип мо-жуть пропонуватися i на ринкових засадах, як, наприклад, осв^ш послуги. Але приватне ïx надання може виключити можливiсть для деяких категорiй д^ей отримати освiту. Тому суспiльно бажаною е значна участь держави у забезпеченш ними населення. Спектр таких послуг е достатньо широким i у сучасних умовах мае тенденщю до розширення. До них вщносять медичш, шформацшт, транспортнi та iншi послуги.
G ще й третя категорiя товарiв i послуг, яю теж належать до компетен-ци держави. ïх виробництво вимушено здшснюеться природними монополю-тами. I хоча в цьому випадку ми маемо справу з шдив^альними благами, громадський штерес диктуе необхщшсть державного монополiзму. ïх виробництво може здшснюватися й приватними структурами. Але тодi на державу лягае обов'язок регулярного контролю за ïx дiяльнiстю. Кошти на його здiйснення можуть бути значними (бшьшими за втрати державних шд-приемств) i ляжуть додатковим тягарем на платниюв податкiв. Таю блага на-зивають квазiсуспiльними.
Таким чином, державне тдприемництво покликане до виконання обов'язюв забезпечення загалу як змшаними, так i квазiсуспiльними благами. У першому випадку воно компенсуе "провали ринку", у другому - коригуе ринковий мехашзм.
Ще одна функщя державного тдприемництва полягае в тому, що воно виступае шщатором (провайдером) щодо приватного сектора. Воно запо-чатковуе процеси, спрямоваш на реконструкщю та розвиток економiчного потенцiалу суспiльства, зростання сукупного кашталу. Пюнерсью дп державних тдприемств за допомогою механiзмiв мультиплiкацiï, шляхом надання дешевих виробничих та сощальних послуг втягують приватнi пiдприемства у вщтворювальш процеси. Власне кажучи, державш виробничi об'екти можна трактувати i як своерщну матерiальну базу, i як шструмент для здiйснення
урядово! економiчноl полiтики. 1ншим прикладом ще ширшого впливу на со-цiально-економiчну сферу може слугувати нащональне планування, яке зас-тосовуеться у рядi розвинених краш. Воно спираеться саме на державний сектор, для якого е прямою настановою. Ди останнього, спрямоваш на досяг-нення певних макроекономiчних величин, е прикладом i заохоченням приватному бiзнесу. Ще одшею функцiею державного пiдприемництва е реашзащя соцiальних цiлей. На сучасну державу покладаеться обов'язок розв'язання со-щальних проблем, розвитку сощально! iнфраструктури. Важливим шстру-ментом досягнення цих цшей й виступае державне пiдприемництво. Вкажемо на кшька аспектiв цього завдання. Воно передбачае будiвництво коштом держави закладiв сощально! iнфраструктури, створення i пiдтримання умов вщ-творення робочо! сили, забезпечення умов зростання людського капiталу, заходи iз захисту споживача. Виступаючи виробником i надавачем суспiльних i квазiсуспiльних благ, держава тим самим сприяе вирiвнюванню стартових умов молод^ пiдвищенню 11 освiченостi i квалiфiкованостi. Зростання людського кашталу спричиняеться до вищих доходiв i рiвня життя.
Держава, яка е засадничо виразником штереЫв споживача, використо-вуе сво! заклади для розв'язання проблем, що виникають внаслщок шформа-цшно! асиметри. Це особливо важливо у сферi надання населенню медичних послуг. Приватнi лжар^ володiючи iнформацiею щодо стану здоров'я па-цiентiв i користаючи з !х медично! некомпетентностi та нешформованост^ мають змогу штучно завищувати щну сво!х послуг, застосовувати необгрун-товано дороп методи лiкування. Це, наприклад, здiйснення оперативного втручання замiсть достатнього консервативного лжування тощо. Отже, ш-формацiйна асиметрiя передбачае необхiднiсть державного втручання, зокре-ма шляхом створення суспшьних закладiв.
Таким чином, досягнення сощально! рiвноваги у суспiльствi е важли-вою функцiею державного шдприемництва.
I, нарешт^ на останньому мющ знаходиться функцiя "заробляння грошей" для держави. Це стосуеться, головним чином, виробниюв шдив^альних благ зокрема, так званих фiнансових монополiй - горiлчаних, тютюнових тощо. Адже вони здатнi забезпечити значну частку надходжень до суспшьних бюдже^в таким чином, надати кошти для реашзаци громадських проектiв.
Викладене дае змогу зробити висновок про те, що державне шдприемництво мае багатоцшьове призначення. Необхщно зазначити, що фун-кци державного шдприемництва не е раз i назавжди визначеними. Навпаки, вони змшюються разом iз розвитком суспiльства. Зокрема, необхщно розрiз-няти його функци на стади реконструкци нащонально! економiки i на стади зрiлого ринкового розвитку. Сказане бшьше стосуеться друго! стади. Тому варто вказати на деяк особливост завдань державного пiдприемництва на стади реконструкци нащонально! економiки i подолання вiдсталостi. Це важливо ще й тому, що з'являеться можливють зробити певш висновки щодо ре-формування украшсько! економiки.
Для визначення масштабiв та функцiй державного шдприемництва в Укра!ш необхiдно врахувати специфжу iнверсiйного типу суспшьно! транс-
формацп. Стосовно державного сектора це означае застосування зворотно! послщовносп перетворень, порушення нормального розвитку подш. Якщо ю-торична i економ1чна лопка вимагають створення { поступового розвитку суспшьних об'екпв, то пострадянська ринкова еволющя характеризуеться демонтажем державного сектора i замшою його приватним. Звщси випливають так особливосп розвитку:
• державний сектор економжи не треба наново створювати, оскшьки вш шнуе;
• змша характеру функцюнування державних тдприемств. Йдеться про !х пе-реор1ентац1ю з виконання планових завдань на ринкову кон'юнктуру 1 вимо-ги рентабельност!;
• гострий брак бюджетних кошт!в спонукае до активного використання державних фiнансових монополш.
Лiтература
1. Лапина С., Лелюхина Н. Государственное предпринимательство в России (начало ХХ века)// Вопросы экономики. - 1994, № 8. - С. 64-71.
2. Клинова М.В. Государственное предпринимательство в странах Европейского Сообщества: экономическая роль и тенденции развития. - М.: Наука, 1988. - 182 с.
УДК 330 1.В. Ангелко1 - НЛТУ Украти, м. iïbeie
ТШЬОВА ЗАЙНЯТ1СТЬ: ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА, ЕКСПЛУАТАЦ1Я ЧИ СПОС1Б ВИЖИВАННЯ?
Розкрито основш проблеми зайнятосп сьогодення серед pi3HHx вiкових груп та ïx сощальш наслiдки. Наведено програми щодо лшвщацп соцiальних наслiдкiв тшьо-во'1 зайнятосп.
I. V. Anhelko - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Shadow employment: violation of legislation, exploitation or method of survival?
The basic problems of employment of contemporaneity among different age-dependent groups and their social consequences are exposed. The programs are resulted in relation to liquidation of social consequences of shadow employment.
Одшею з основних проблем ефективного сощально-економ1чного розвитку Украши е проблема зайнятосп.
Ця проблема залишаеться загостреною навггь при зростанш чисель-ност зайнятого населення (за даними Держкомстату, чисельшсть зайнятого населення вжом 15-70 роюв у першому квартал1 2006 р. становила 20,4 млн. оЫб, що на 405,8 тис. бшьше, шж у вщповщному перюд1 минулого року).
Процес пошуку роботи досить складний, насамперед для молодь На перший погляд, можна здивуватися: "Чому?". Адже, кожна рекламна газета вщводить немалу площу для оголошень шд рубрикою "Пропоную роботу", широкий спектр шформацшних послуг щодо пошуку роботи надае 1нтернет. Однак, на практищ виходить все значно складшше.
1 Спещалют з облшу та аудиту
