CC BY
14
залежить вiд iндексу цiн. Тому з щею метою проводиться аналiз щдекшв спо-живчих цiн, номшально! заробггно! плати та iндекс реально! заробггно! плати.
Рис. 2.1ндекси заробтно'1 плати та споживчих цш [4, с. 69] (липень до липня попереднього року)
Позитивним явищем е те, що iндекс номшально! зароб^но! плати як i у 2005 рощ, так i у 2006 р. випереджуе шдекс споживчих цш, що говорить про пiдвищення рiвня добробуту населення, про що свщчить також тенденцiя пiдвищення iндексу реально! заробггно! плати в Укра!нi.
Отже, формування високоефективно! системи оплати пращ, як основного елементу матерiального стимулювання працiвникiв, повинно базуватися на ефективному органiзацiйно-економiчному механiзмi оплати пращ. Вш повинен вiдображати взаемозв'язки рiвня оплати працi з результатами дiяльнос-тi пiдприемства, трудового внеску в них конкретного пращвника, державно! полiтики в галузi вiдносин розподшу та ринково! кон'юнктури.
Л1тература
1. Дудша Н. Методичш основи "американського типу" оргашзаци зароб1тно! плати: витратно-результативний мехашзм визначення винагороди за працю// Економша, фшанси, право. - 2000, № 2. - С. 35-38.
2. Костюшина Т. Ринкова трансформащя плати пращ на пщприемствах споживчо! ко-операци Укра!ни// Вют ДВ. - 2004. - 29 жовтня.
3. Ященко Б. Вдосконалення оплати пращ на основ1 упорядковано! тарифно! системи. Економют. - 1999, № 12. - С. 52-54.
4. Державний комггет статистики Укра!ни. Про сощально-економ1чне становище Ук-ра!ни (с1чень-липень 2006 р.). - К.: Держком - 103 с.
УДК 331.5 Доц. В.1. Приймак, д-р екон. наук - Льв1вський
НУ м. 1вана Франка
удосконалення механ1зму розвитку малого п1дприсмництва i зайнятост1 населення
Обгрунтовано необхщшсть удосконалення мехашзму пщтримки малого тд-приемництва як найважлив1шого чинника вир1шення проблеми створення робочих мюць 1 скорочення безроб1ття у державь Запропоновано заходи, впровадження яких сприятиме розвитку малого тдприемництва 1 полшшенню ситуаци на нащонально-му та регюнальних ринках пращ Укра!ни.
Doc. V.I. Pryimak - Lviv National University after Ivan Franko
Improvement of the mechanism of development of small business and
employment of the population
It is proved necessity of improvement of the mechanism of support of small business as major factor of the decision of a problem of creation of workplaces and reduction of unemployment in the state. It is offered actions which introduction will promote development of small business and to improvement of a situation on national and regional labor markets of Ukraine.
Перехщ до ринкових умов господарювання створюе передумови для становлення та розвитку шдприемництва - самостшно!, шщативно! та ризи-ковано! дiяльностi з виробництва продукцй, виконання робгт i надання пос-луг. Ця дiяльнiсть спрямована на пошук, з одного боку, шляхiв шдвищення прибутку, а з шшого - шляхiв самореашзацй, що виокремлюе шдприемщв як особливу новаторську групу серед шших суб'екпв господарювання.
Щоб швидко пiдняти економiку Украши, потрiбно стимулювати розвиток тдприемницько! дiяльностi. Насамперед, це стосуеться сфери малого i середньо-го бiзнесу, де найповшше виявляються переваги тдприемницько! дiяльностi. По-рiвняно з великими, малi i середнi пiдприемства потребують вщносно менших початкових капiталовкладень i порiвняно швидше гарантують прибуток.
Основною щнтстю в пiдприемництвi, зокрема i в малому тд-приемництвi, е люди. В деяких розвинутих кра!нах частка зайнятих в малому бiзнесi становить близько 50 %. Тому проблема розвитку малого шдприемництва е значною економiчною проблемою, яка стосуеться, передуЫм, у сферi трансформацй суспшьно! свiдомостi, в галузi наявно! системи осв^и, сфери культури i менталитету населення, його трудових та господарських на-цiональних традицiй [1, с. 236].
В Укра!ш зародження шдприемництва вщбулося ще до проголошення незалежност у межах партiйно-державних господарських структур на засадах роздержавлення сощалютично! економжи [2, с. 111], але бiльш зрiлий пе-рiод його становлення розпочався в 1996 р.
За даними Держкомстату Укра!ни, кшьюсть малих пiдприемств в на-шш кршт постiйно збiльшуеться i досягла у 2005 р. 295109 одиниць. Ця кшьюсть зросла порiвняно з 2004 р. на 4,1 %, з 2000 р. - на 35,4 %, а з 1995 р. - у 3,1 раза. Середньорiчна кшьюсть найманих пращвниюв малих пiдприемств збiльшувалася до 2003 р., а далi почала зменшуватися i в 2005 р. досягла 1834,2 тис. оЫб, що становило 19,6 % вщ загально! кшькост найманих пра-цiвникiв по кра!ш в цiлому. Тобто в Укра!ш дуже мала, порiвняно з розвину-тими кра!нами, питома вага зайнятих у секторi малого бiзнесу. К^м того, зу-пинився прирiст зайнятост в цьому секторi економiки. Такий стан зумовле-ний великою юльюстю проблем, якi поки що не знайшли свого вирiшення в нашш кра!ш. Передовсiм, це недосконале нормативно-правове забезпечення, надмiрно високi податки, част змiни законiв, несприятливий iнвестицiйний кшмат, вилучення iз чинного законодавства права малих шдприемств на по-датковi пiльги в стартовий перiод i т.п. Залученню в малий бiзнес необхiдних матерiально-фiнансових ресурсiв перешкоджае також недосконала система
фшансування i кредитування малих шдприемств, нерозвинутють елементiв ринково! iнфраструктури, що обслуговували б кредитнi потреби малого шдприемництва, вщсутшсть механiзмiв пшьгово! оренди малими шдприемства-ми виробничих потужностей та обладнання державних шдприемств. Недо-розвинутiсть банювсько! системи й альтернативних кредитних iнститутiв, ви-моги значних гарантш i високi вiдсотковi ставки за кредити в комерцшних банках створюють проблеми пiдприемцям щодо отримання кредитiв. Стри-муе розвиток шдприемництва в Укрш'ш також високий рiвень корупцп та злочинностi, зростання щн i тарифiв на енергоноси, сировину й матерiали, низький рiвень теоретичних i практичних знань з менеджменту шд-приемницько! дiяльностi й iншi чинники.
З оглянутого випливае необхщшсть удосконалення механiзму шд-тримки малого шдприемництва, що сприятиме розширенню робочих мюць i зменшенню безробiття.
Державна шдтримка малого бiзнесу мае вщбуватися одночасно на за-гальнодержавному i регiональному рiвнях. Насамперед, треба створити умо-ви для розвитку шдприемництва (нащональне законодавство, система опо-даткування, робота банюв тощо). Стимулювати розвиток малих шдприемств потрiбно, передусiм, в тих галузях i виробництвах, потреба в рост яких обу-мовлена державною економiчною полiтикою i довгостроковою стратегiею економiчного розвитку. Регiональний рiвень пiдтримки малих пiдприемств е за своею суттю продовженням вщповщно! державно! шдтримки, але з дифе-ренщащею способiв i методiв пiдтримки, вщповщно з регiональними особли-востями економiчного розвитку.
Сприяти розвитку малого шдприемництва держава може за допомо-гою И швестицшно!, фшансово!, оргашзацшно!, правово!, шформацшно! та кадрово! пiдтримки. В Укрш'т необхiдно добитися сприятливого швести-цiйного клiмату, пiдвищення швестицшно! привабливост виробничих шд-приемств. Держава повинна допомагати малим пiдприемствам у пошуку ш-весторiв i оргашзаци акумуляцй iнвестицiйних ресурсiв, надавати консульта-цшт послуги правового, iнформацiйного й оргашзацшного характеру сто-совно швестицшно! дiяльностi. Пiдтримувати, передусiм, потрiбно шнова-цшне пiдприемництво. 1стотну допомогу в розвитку цього сектора наукомю-тких виробництв можуть зробити цiльовi швестици, яю зав,язанi з фшансу-ванням ноу-хау, впровадженням високих та шформацшних технологш.
Держава повинна сприяти розвитку малого бiзнесу за допомогою фь нансово-кредитно! полiтики, надаючи малим пiдприемствам та шдивщуаль-ним пiдприемцям субсиди чи пiльговi кредити. Цi заходи заохочення разом з пшьговим оподаткуванням потрiбно вживати диференцiйовано. Кредити треба надавати на конкурснш основi шсля розгляду бiзнес-планiв пiдприемцiв.
Пiдтримувати треба таю форми шдприемництва, яю здатш забезпечити гiдний для людини рiвень добробуту, створити приблизно рiвнi життевi шанси для громадян i не допускати рiзко! поляризаци рiвнiв життя. На таких засадах стае можливим для кожно! ланки реалiзувати функцй у процесi використання трудового потенщалу, що оптимальною мiрою вiдповiдае !х цiльовiй установ-
цi: шдприемця - домагатися продуктивно! зайнятостi, а територiальним влад-ним структурам - забезпечити повну зайнятють працездатного населення.
Свгговий досвiд показуе, що мат пiдприемства не можуть iснувати без великих. Як одш, так i iншi е складовими частинами единого економiчно-го механiзму, а наявшсть певно! специфiки робить !х взаемозв'язаними. Вели-кi пiдприемства, з одного боку, створюють умови для функцюнування малих, але, з iншого, - залежать вiд них, бо не можуть оргашзувати масштабне ви-робництво i реалiзацiю сво!х товарiв та послуг без участi малих i середнiх фiрм. На жаль, в Укра!ш великий бiзнес поки що не е прихильником малого. Якщо в розвинутих кра!нах кожна велика корпоращя сшвпрацюе з тисячами малих шдприемств, то в Укра!нi процес ще iншим шляхом. Досить часто з великих шдприемств видшяеться найбiльш успiшний бiзнес i оформляеться у виглядi малого пiдприемства. Така тактика вбивае велик пiдприемства, не створюе додатковi робочi мiсця, скорочуе сощальну сферу i мае iншi негатив-нi наслiдки для населення регюну. Тому органи мiсцево! влади повинш вмь шуватися в цей процес i призупинити такий розвиток подш. Формування та розвиток малого бiзнесу не мае вiдбуватися за рахунок попршення стану великих шдприемств. Держава повинна дбати про загальне оздоровлення еко-номiки, сприяючи розвитку великого i малого бiзнесу одночасно.
Для фiнансування малого бiзнесу треба використовувати таку сучасну форму короткотермшового банкiвського кредиту, як овердрафт. Залучати ш-вестицi! в малий бiзнес потрiбно за допомогою взяття товарiв на консигна-цiю, через гранти рiзноманiтних фондiв розвитку та лiзинг [3, с. 334]. Необ-хiдно створити позабанкiвськi кредитнi спшки для взаемного кредитування, кредитнi каси взаемодопомоги, як б надавали кредити на реалiзацiю швести-цiйних проекпв малого пiдприемництва.
Малi пiдприемства торпвельного профiлю можуть брати товар на кон-сигнацiю Це найдешевший споЫб поповнення обiгових коштiв, однак -найповшьшший. Щоб отримати грошi, товар потрiбно реалiзувати. Досить дешевим джерелом кош^в е гранти рiзноманiтних фондiв розвитку. Вони пе-реважно надходять у виглядi основних засобiв i е, по сутi, готовими кашта-ловкладеннями пiд готовi програми господарсько! дiяльностi пiдприемств. Хоча вони е умовно-безоплатш (умови визначаються грантодавачем), але важкодоступними джерелами кош^в.
Для шдтримки малих пiдприемств треба використовувати амортиза-цiйнi пiльги, методи прискорено! амортизаци, причому цi вiдрахування не повинш оподатковуватися. Ми вважаемо, що малим тдприемствам варто дозволити на власний вибiр збiльшувати ставки амортизацiйних вщрахувань принаймнi вдвiчi. Норми амортизацiйних вщрахувань можуть визначатись диференцiйовано до рiзних видiв основних засобiв.
Державною тдтримкою малого бiзнесу можуть стати !! замовлення на випуск продукцi!. Розмщуючи держзамовлення на великих пiдприемствах, держава мае встановити обов'язковий вiдсоток замовлень, яю вони зобов'яза-нi передавати малим фiрмам. Ця частка повинна визначатися на мюцевому рiвнi виходячи з економiчно! ситуацi! в регюш. Держава також мае допомага-
ти малим шдприемствам, якi експортують сво! товари i послуги за кордон. Це стосуеться оргашзацшно! та шформацшно! шдтримки. Зокрема шдприемщ потребують гарантш уряду в оргашзаци експорту, консультацш та шформа-цi! про кра!ни, в яких iснуе попит на !хню продукцiю, а також про мiжнароднi промисловi виставки i ярмарки.
Подорожчання транспортування товарiв, високi затрати на маркетин-говi дослiдження, вантажно-розвантажувальш роботи, рекламу та iн. Спону-кають малi пiдприемства шукати шляхи реалiзацi! свое! продукцi! на мюцях. Допомогти !м у цьому мають органи мiсцево! влади. Вони повинш вимагати вiд роздрiбно! торгiвлi забезпечити збершання товарiв, вироблених в данш мiсцевостi, iнформувати споживачiв про мюцевих постачальникiв, стимулю-ючи таким чином кушвлю саме !хньо! продукцi!.
На розвиток шдприемництва значний вплив мають оргашзаци з шдтримки бiзнесу. Залежно вщ того, яка першооснова формування цих оргашза-цiй, !х можна подiлити на два типи. Перший тип таких оргашзацш ство-рюеться при органах виконавчо! влади, а шший формуеться за шщативою самих пiдприемцiв.
Хоча структури шдтримки шдприемницько! дiяльностi першого типу набули найбшьшого поширення в Укра!нi, та в !хнш дiяльностi просте-жуеться формальний пiдхiд, незацiкавленiсть чиновникiв у налагодженш ефективно! роботи пiдприемницьких оргашзацш, посиленш !хньо! ролi в еко-номiцi регiонiв, забезпеченнi зайнятостi населення, рацюнальному викорис-таннi мiсцевих ресуршв. Звiдси робота державних структур, що покликаш пiдтримувати пiдприемницькi органiзацi! потребуе удосконалення. Оргашза-цi! другого типу е бшьш ефективними у сприянш розвитку пiдприемництва, але вони ще досить слабкi, особливо на регюнальному та галузевому рiвнi. Тому першочерговим завданням тут е !х оргашзацшне змiцнення.
На ефективнiсть функцiонування малих шдприемств значний вплив мае система контролю за дотриманням ними чинного законодавства. Велика кшьюсть державних оргашзацш, яю перевiряють та шспектують зайнятих у сферi бiзнесу, надмiрна кiлькiсть перевiрок негативно впливае на розвиток малого шдприемництва, заважае бiзнесменам зосередити свою увагу безпосе-редньо на шдприемницьюй дiяльностi, створюе передумови для хабарництва i корупцi!. Тому, на нашу думку, потрiбно впорядкувати контрольну дiяль-нiсть загальнодержавних i мiсцевих органiв виконавчо! влади та управлшня, визначити перелiк тих з них, яю допущенi до здшснення контрольних фун-кцiй та встановити регламентш термiни, перiодичнiсть i послщовшсть таких перевiрок. Необхiдно ввести в обов'язки контролюючих органiв реестрацiю в "Книзi контролю пiдприемствам, а також публiчну звiтнiсть про результати зроблено! перевiрки.
На роботу в малi фiрми приходять двi категорi! людей: власники-ме-неджери i функцiональнi спещалюти (бухгалтери, постачальники, iнженери та ш.). Успiшна дiяльнiсть малих пiдприемств визначаеться осв^ою i досвi-дом таких пращвниюв, !хньою пiдприемливiстю та трудовою шщативою. Система освiти е ключовим чинником у вирiшеннi проблем зайнятост i роз-
витку малого 6i3Hecy. В розвинутих крашах на Bcix стадiях пiдготовки кадрiв для 6i3Hecy вщкриваеться вiдбiр людей, яю володiють необхiдними для тако! роботи якостями. Наша ж система освгги завжди готувала фахiвцiв, i школи не займалася пiдготовкою шдприемщв. Однак фаxiвець i менеджер (шд-приемець) - рiзнi люди. Вони по^зному мислять i принципово вiдрiзняють-ся сво1ми людськими якостями. В нас нема готового матерiалу для навчання шдприемництву, оскiльки вiдсутнi традицiï формування д^ей з якостями шд-приемця в родинi бiзнесменiв. Тому потрiбна ефективна методика пiдготовки менеджерiв i шдприемщв, яка, передусiм, була б спрямована на формування у слухачiв необхщних шдприемницьких якостей, а вже по^м на надання 1м чггко визначених специфiчних знань.
Хоча i дещо простiшим, але не менш актуальним, е пiдготовка кадрiв для малого бiзнесу. Потрiбно стимулювати шдготовку таких кадрiв, фах яких був би зорiентований на перспективнi структурш змiни в економiцi регiону.
Одним iз способiв зменшення безробiття в регюш е стимулювання без-робггних зайнятися пiдприемницькою дiяльнiстю. Соцiологiчнi дослщження вчених показують [4, с. 21], що прюритет у виборi безробггним зайнятися шд-приемництвом викликаний можливютю задоволення матерiальних потреб та одержання надшного доходу. На другому мющ - задоволення потреби само-ствердження, тобто, прагнення до самостшного ршення своïх проблем, прийняття рiшень, i тшьки пiсля цього - трудовi мотиви, що породжуються роботою, тобто ïï змiстом, умовами, органiзацiею трудового процесу. Статус-нi мотиви (прагнення людини зайняти бiльш високу посаду, працювати у сфе-рi дiяльностi, що вважаеться престижною) займають останне мюце в мотива-цiйнiй структурi пiдприемницькоï дiяльностi безробiтних. Така мотиващя вь дображае кризову ситуацiю в сферi працi i вважаеться щлком закономiрною в перiод переходу держави до ринковоï економiки. Актуалiзуеться прагнення до матерiальноï незалежностi вiд держави як необхщно1" умови особистiсного са-моствердження. Це необхiдно враховувати при розробщ напрямiв удоскона-лення мотивацшного механiзму розвитку малого пiдприемництва в Украшь
Щоб здiйснювана полiтика сприяла розвитку пiдприемництва була бiльш ефективною необхщний монiторинг ïï реалiзацiï, постшне вщстежу-вання стану становлення малого бiзнесу в Украïнi. Потрiбна оперативна i уза-гальнююча iнформацiя про малi пiдприемства, ix створення, функцюнування i лжвщащю, результати маркетингових дослщжень ринкiв товарiв i послуг з метою виявлення шш на цих ринках i визначення на цш пiдставi прюритет-них напрямкiв розвитку малого бiзнесу.
Отже, незважаючи на вс дй' держави, якi були спрямоваш на шдтрим-ку i стимулювання малого шдприемництва в Укра"ш, його темпи розвитку ще далек вiд бажаних, багато створених малих шдприемств переходять в "тшь" чи взагалi припиняють свою дiяльнiсть. З огляду на це, реалiзацiя зап-ропонованих в роботi напрямiв удосконалення регулювання становлення та розвитку малих шдприемств в Укра"ш допоможе прискорити процес розвитку малого шдприемництва, визначити оптимальш сфери його застосування та забезпечить створення в кра"ш нових робочих мюць.
Л1тература
1. Дол1шн1й М.1., Злупко С.М., Злупко Т.С., Токарський Т.Б. Трудовий потенщал, зайнятють i ринок пращ. - Льв1в: вид-во НД та РВВ ЖВС, 1997. - 341 с.
2. Дол1шнш М.1., Козор1з М.А., М1кловда В.П., Даниленко А.С. Пщприемництво в YKpaÏHÏ: проблеми становлення i розвитку. - Ужгород: Карпати, 1997. - 312 с.
3. Приймак В.1. Трудовий потенщал i мехашзми його реашзаци в репош: Моногра-фiя. - Львiв: Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2002. - 383 с.
4. Путшцева В., Албакян Г. Особистюний потенцiал безробiтного як вирiшальний фактор виходу i3 ситуаци безробiття// Украша: аспекти працi. - 2002, № 3. - С. 18-22.
УДК316.776.4 [630*18:630*903] Магктрант Н.1. Копач;
доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
п1дходи i методи визначення вартост1 i ц1нност1 послуг л1сових екосистем у контекст сталого ведення л1сового господарства
Критично проанад1зовано сучасш тдходи до визначення економ1чно! вартосп та щнносп послуг люових екосистем. Розкрито !х змют, переваги i недолши. Наведено приклади застосування цих метод1в для визначення вартосп i щнносп послуг ль сових екосистем 1з заруб1жного i вггчизняного досвщу.
Ключов1 слова: послуги люових екосистем, загальна економ1чна вартють, пря-м1 i непрям1 методи визначення економ1чно! вартосп.
Post graduate student N.I. Kopach; dr. L.D. Zahvoyska - UNFU
Approaches and methods to determining the economic value of forest ecosystem services
The survey of the main approaches to determining total economic value of forest ecosystem services has been made. Their scope, advantages and disadvantages have been revealed. Case studies of elicitation willingness to pay for the forest ecosystem services using different valuation methods are considered.
Keywords: forest ecosystem services, total economic value, direct and indirect methods valuating methods.
Актуальшсть дослвдження. У контекст класично! економiчно! пара-дигми визначальними показниками розвитку макроекономiчно! системи вва-жають темпи росту валового внутршнього i нацюнального продуклв. Однак, ретельний аналiз якост економiчного зростання США, Австралй та кра!н GC шляхом розрахунку показника ютинного (Genuine Progress Indicator) нес-простовно показуе, що альтернативний показник починае спадати, коли рют макроекономiчноl системи перевищуе порогове для ще! системи значення ВВП [17]. Це може означати, що нацюнальш економжи вже перевищили свiй оптимальний розмiр [13], або те, що макроекономiчна система функцюнуе неефективно, !! екологiчний вiдбиток надто великий.
Ефектившсть використання капiтаду доволi складно оцiнити з точки зору повного життевого циклу товарiв i послуг. Насамперед, це торкаеться природного кашталу, зокрема послуг довкiлля, яю е чистим суспiльним благом. Стрiмке погiршення якостi економiчного зростання Укра!ни, яке вщбу-ваеться на rai погiршення ll поточно! конкурентоспроможност [20], робить
