До визначення поняття «Політико-правова ментальність» Текст научной статьи по специальности «Право»

BicHUK Нацюналтого yHieepcumemy «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 2 (33) 2017

нацюнальш ще'1, яю проросли глибоко в 1'х ментальшсть. При цьому навггь якщо 3pi3ara BepxiBKy - кращих представникiв нацп, залишиться ментальна основа. Так, у Францп така iдея - невщдшьшсть свободи особистостi та сво-боди наци, у Имеччиш - посилення та збереження економiчноi величi, в Ро-сп - об'еднання слов'янських земель. А в чому нацюнальна щея Украши? З великою прикрютю сьогоднi ми можемо констатувати, що вона в нас вщсут-ня попри вс полiтичнi та пол^олопчш дискусп навколо не'1. Нiхто не буде поважати крашу, яка забула свое минуле, не розyмie сучасне i не бачить майбутнього. I пол^ики, яю беруть на себе тягар державних лiдерiв, мають дати украшцям приклад еднання та поваги до юторп, а не спекулювати на iсторичних конфлiктах. Саме тодi свiтовiдчyття краши-провшцп змiниться на вщчуття краши-центру, держави з особливими геопол^ичними мiсiею та потенцiалом.

Л1ТЕРАТУРА

1. Nye J. S. The Powers to Lead / J. S. Nye. - N. Y. : Oxford University Press, 2008. -240 p.

2. Пол1толопчний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш.] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.

3. Ващенко Г. Виховний щеал : тдруч. для педагопв, виховниюв, молод1 i батьюв / Г. Ващенко. - Т. 1 (Трете видання). - Полтава : Полтав. вюн., 1994. - 191 с.

I. О. Полщук, доктор пол^ичних наук, професор, Нацюнальний юридичний yнiверситет iменi Ярослава Мудрого

ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВА МЕНТАЛЬН1СТЬ»

Останнiм часом все часпше категорiю «правова ментальшсть» розгляда-ють як домiнантy полiтики, а пол^ичну ментальнiсть - як важливий фактор розвитку права. Актyалiзyються дослщження рiзних сторiн складного i рiзно-манiтного ментального чинника розвитку сучасно'1 Украшсько'1 держави i громадянського суспшьства. Тому на часi е теоретична проблема визначен-ня синтезованого поняття «пол^ико-правова ментальшсть».

Спочатку розглянемо штерпретацп самого поняття «ментальшсть». Важ-ливо тдкреслити, що поняття «ментальшсть» (вщ лат. mens, mentis - «розум, штелект», «склад мислення») не мае точного перекладу на украшську мову. До опису ментальносп можна тдшти з позицп фшософп, соцюлогл, пол^о-

Наукове життя

логл i психологи. Авторськi концепцп у кожному напрямi гумаштарних наук пропонують свiй опис цього поняття. У психологiчному аспектi це поняття трактуеться як соцiальне мислення (К. А. Абульханова-Славська), система норм поведшки (I. Дубов), колективш та сощальш уявлення (Е. Дюркгейм, Л. ЛевьБрюль), цiннiснi орiентащi та сощальш установки (Д. В. Оборша), мотиви i переваги (В. А. Сонiн). Можна погодитися з тим, що ментальнiсть перетинаеться з колективним несвщомим, але не вичерпуеться ним, менталь тет означае щось спiльне, що лежить в основi свiдомого i несвiдомого, лопч-ного i емоцшного, тобто глибинне джерело мислення, щеологп та вiри, по-чуття i емоцiй. Ментальнiсть, як зазначаеться багатьма вченими (А. Гуревич, Ю. Митюв, М. Шевяков), е за своею суттю не iндивiдуальною, а груповою характеристикою i вiдображае специфiку ставлення до св^у тих чи шших груп.

Сучаснi пiдходи до визначення поняття «ментальшсть» мають такi за-гальнi положення: 1) ментальнiсть - групова характеристика розумово!' дь яльносп певно'1' групи людей; 2) поняття «ментальшсть» застосовуеться до певно'1' етшчно!' спiльностi, закрiплюеться досвiдом поколiнь; 3) ментальшсть - перманентна частина сощально!' шформацп; 4) ментальнiсть - iрра-цiональна категорiя i включае в себе свiдомi та несвiдомi установки людей. Вiдповiдно до викладеного можна припустити, що ментальш установки включають в себе емоцiйну i рацiональну сферу, спiввiдношення мiж якими залежить вщ соцiально-психологiчних особливостей людей, що проживають у даному сощокультурному середовищь

У контекстi захщно!' науки до поняття «ментальшсть» найбшьш близьки-ми е поняття, що належать до сфери ращонального, наприклад «мислення» та «розум». Рацiоналiзм, який домшуе у захiднiй культурi, впливае i на науко-вi дослiдження, особливо в гумаштарних науках, вщповщно, щлком законо-мiрно, що в контексп захщно!' науки ментальнiсть спiввiдноситься насампе-ред з рацiональним началом. Цшавим е той факт, що в УкраЛш поняття «ментальнiсть» i «мешаштет» тлумачиться ближче до емощйно!' сфери, 1х спiввiдносять з такими поняттями, як «св^овщчуття», «образ», «погляд», «вщчуття».

Сутнiсть i структура пол^ично!' ментальносп характеризуеться складню-тю i багатозначшстю. На 11 формування впливають три групи факторiв: 1) ма-крофактори: природш фактори (природне середовище проживання людини, расово-етшчна приналежнiсть iндивiда), економiчнi, полiтико-правовi, со-цiально-культурнi (сукупнiсть елемент1в культурного досвiду iндивiда або спшьносп - форми сощально!' взаемодп, типи життедiяльностi, свiтогляднi моделi, системи релшйно-фшософських уявлень тощо); 2) мiкрофактори: родина, найближче оточення, навчальш заклади; 3) особистюш чинники:

BicHUK Нацюнального yHieepcumemy «Юридична академiя Украши iMeHi Ярослава Мудрого» № 2 (33) 2017

емоцшно-психолопчш (несвщом^, що не тддаються осмисленню (неявш установки свщомосп, автоматизми i навички свщомосп тощо), рацiональнi (свiдомi), що виражають досвiд наукового осмислення дiйсностi.

Таким чином, на формування загально! ментальносп iндивiда впливають рiзноманiтнi фактори. На пiдставi зазначених ознак i характерних рис можна сформулювати коротку дефшщш поняття «правова ментальшсть». Правовою ментальшстю е iсторично сформованi специфiчнi, найбшьш типовi та стiйкi для певно'1 сощально! або нашонально-етгачно! спiльностi, системи св^о-глядних уявлень, оцiнювань i реагувань на об'екти державно-правово! дш-сностi. Правова ментальнiсть гармонiйно штегрована в юридичну субсистему пол^ично! системи суспшьства, яку образно можна уявити у виглядi велико! сфери, в яку входить ряд шших, менших за обсягом сфер. У середиш зна-ходиться найменша сфера - правова ментальшсть, пiдрiвнями яко'1' е не-усвiдомлене (несвiдоме, шту^тивне, iррацiональне) та усвiдомлене (свiдоме, рацiональне), яке формуеться у правовш системi. До пол^жо-правово! мен-тальностi долучаються пол^ично значимi аспекти правового мислення та розумшня, якi знаходять вираз у пол^ичнш дiяльностi.

У найбiльш загальнш штерпретацп полiтико-правову ментальнiсть слiд розум^и як сукупнiсть усiх факторiв сощально-психолопчного порядку, що дiють у сощальнш сферi i якi зумовлюють виникнення явищ полiтичного i правового характеру. У бшьш конкретнiй штерпретацп пол^ико-правовими агентами та факторами можуть бути явища духовного, iнтелектуального, iдеологiчного, нацюнального, державного мешаштету.

М. П. Требт, доктор фшософських наук, професор, Нащональний юридичний унiверситет iменi Ярослава Мудрого

ПРАВОВА МЕНТАЛЬШСТЬ СВРОПЕЙЦШ

Ментальнiсть - поняття, яке важко зрозумiти. Воно майже не пщдаеться рацiональному тлумаченню. Деякi вченi взагалi не вважають менталiтет ка-тегорiальним поняттям (Р. Дарнтон) [1, р. 253-296], а медiевiст Ф. Граус тд-креслював, що це лише абстракщя, поняття, яке придумали юторики, а не явище, вiдкрите ними в юторичнш дiйсностi [2, с. 79]. Ментальшсть - це не загальноприйнят правила i звичш, не традицп, не мова, не св^огляд; це щось таке, що вiдчуваеться, але не усвщомлюеться. Однак вона включае й загаль-ноприйнятi правила та звича'1, i традицп, i мову, i св^огляд. Для виявлення тих чи шших нащональних психологiчних рис i поведшкових стереотипiв