CC BY
18
Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА. М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
1Г
Шя.
Полiщук 1гор Олексiйович,
доктор полтичнихнаук, професор, професор кафедри соц'юлог'Ита полiтологií, Нацональний юридичний унверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-6864-4425
doi: 10.21564/2414-990x.133.68807 УДК 159.922:316.64
ПРАВОВА МЕНТАЛЬН1СТЬ: 1НТЕРПРЕТАЦМ У НАУКОВОМУ ДИСКУРС!
Розкриваеться специфгка тлумачення категорй «правова ментальнкть» у ргзпоматтних наукових концепщях. Найбыьш авторитетш напрями вивчення ментальностг. сощальна психо-логгя, заснована на соцюлоггчнш теорй Е. Дюркгейма; загальна психология, теоргя архетишв як основи «колективного несвгдомого» К. Юнга, концепция «сощального характеру» В. Райха.
В юридичнш наущ донедавна простежувався вгдтток певног другорядностг та шдпорядко-ваност1 правовог ментальность Така категор1альна другорядшсть правовог ментальност1 збер1-галася й тодг, коли цей термт почав активно застосовуватися у правовш наущ. Доводиться, що поняття «правова ментальнкть» мае великий евристичний потенщал i мае перебувати у центр1 сучасних юридичних досл1джень.
Ключовi слова: правова ментальшсть; правова сввдомкть; науковий дискурс; архетип; нащ-ональна традищя; сощальний феномен; шдсввдомкть; акту^защя; полиична система.
Полищук И. А., доктор политических наук, профессор, профессор кафедры социологии и политологии, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail :[email protected] ; ORCID 0000-0001-6864-4425
Правовая ментальность: интерпретации в научном дискурсе
Раскрывается специфика толкования категории «правовая ментальность» в разных научных концепциях. Наиболее авторитетные направления изучения ментальности. соци-
альная психология, которая основана на социологической теории Э. Дюркгейма; общая психология, теория архетипов как основы «коллективного бессознательного» К. Юнга, концепция «социального характера» В. Райха.
В юридической науке до недавнего времени наблюдался оттенок определенной второстепен-ности и подчиненности правовой ментальности. Подобная категориальная второстепенность правовой ментальности сохранилась и тогда, когда этот термин начал активно использоваться в правовой науке. Доказывается, что понятие «правовая ментальность» имеет большой эвристический потенциал и должно находиться в центре современных юридических исследований.
Ключевые слова: правовая ментальность; правовое сознание; научный дискурс; архетип; национальная традиция; социальный феномен; подсознание; актуализация; политическая система.
Вступ. Визначальна особливють сучасного етапу розвитку Укра!нсько! держави полягае у тому, що ми проголосили свш европейський вибiр i нама-гаемося повернутися у сiм'ю европейських народiв. бвромайдан та Революция пдност 2013-2014 рр. продемонстрували всьому свггу незламну волю укра!нщв до свободи та демократп, побудови сучасно! держави европейського типу. Так сталося, що шсля понад 20 роыв пострадянського перюду укра!нський народ проходить через велию випробування й намагаеться довести собi та усьому свггу свою европейську вдентичшсть i прихильшсть щнностям евроатлантично! цивШзацп. На шляху ментального повернення у бвропу нам доведеться вирЬ шити величезний комплекс рiзноманiтних завдань, як стосуються усiх галузей сусшльного життя. Але безперечним е те, що рештегращя Укра!ни в бвропей-ський Союз стане можливою лише тодi, коли в укра!нського народу сформу-еться вщповщне свiтобачення та основа правово! та пол^ично! ментальностi, яка цiлком узгоджуватиметься з европейськими стандартами. У зв'язку з цим необхвдно знайти т реперш точки, «доленоснi пласти», вплив на як дозволить зробити неможливим повернення до авторитарних та тоталггарних практик розвитку. До подiбних «абсолютних величин» належить проблема правово! ментальность Формування в укра!нщв правово! ментальной европейського взiрця е одним з головних завдань нашого модерного розвитку. Тому аналiз теоретичних пiдходiв до вивчення правово! ментальной мае актуальне зна-чення для вiтчизняно! правово! та пол^ично! науки.
Аналiз лтературних даних i постановка завдання до^дження. На сьогодш категорiя «правова ментальшсть» («нацiональна ментальшсть») у науковiй лiтературi мають певний мiстифiкований змiст. У деяких досш-дженнях за допомогою поняття «ментальнiсть» ученi намагаються пояснити будь-яке явище чи процес поличного i правового життя. Скажiмо, склад-нiсть та затяжний характер укра!нського державотворення дехто з дослiдникiв схильний пояснювати особливостями укра!нсько! ментальностi. Таку позищю вiдстоюе Ю. Оборотов, який у монографп «Традиции и новации в правовом развитии» неодноразово наголошуе, що серед причин наших негараздiв чи не найголовшшою е «розрив мiж цiнностями свободи та демократп, яы збериа-ються в особливостях вгтчизняного менталiтету» [1, с. 57].
Та все ж у науковому дискурсi Укра!ни превалюе виважений, ращональ-ний шдхвд до iнтерпретацi! мiсця й ролi правово! ментальностi в суспiльному житт (Ю. Барабаш, А. Бондаренко, А. Гетьман, О. Данильян, О. Дзьобань, Ю. Калиновськогий, Г. Куц, С. Максимов, О. Петришин, В. Тацш). Дослщ-ники визначили сутнiсть цього феномену, його структуру, функци, чинники, що впливають на його формування. Щоправда, слвд вказати на ввдсутшсть усебiчного врахування впливу полiтично! ментальной на правову менталь-нiсть укра!нського соцiуму, або навпаки. Революцiя пдност е наочним прикладом того, що щ два явища потрiбно розглядати у едностi.
У зв'язку з цим метою нашо! статт е виявлення специфiки осмислення правово! ментальной у науковiй лiтературi у полгтолопчному контекстi. Завдання статтi полягае у виокремленш базових iнтерпретацiй правово! ментальной, якi сформувалися у науковому дискурса
Виклад основного матерiалу. Вивчення рiзних аспектiв ментальностi мае вже доволi тривалу iсторiю. Як слушно зазначае Ю. М. Дмитрiенко, наукову бiографiю поняття «ментальнiсть», на вщмшу вiд поняття «правова ментальшсть», вивчено достатньо добре. Але кнуе й шший бiк справи. Смисловий заряд правового термша «правова ментальшсть» сформувався рашше, коли остання ще знаходилась у межах буденно! правово! мови [2].
Розмежування в штерпретащях правово! ментальностi як одше! з прЬ оритетних форм правово! та нащонально! свiдомостi проводяться лише у концептуальних дослвдженнях, присвячених фундаментальнш i приклад-нiй тематищ. У таких розвiдках, як правило, простежуеться ввдтшок пев-но! другорядност й пiдпорядкованостi правово! ментальностi. На жаль, така категорiальна другоряднiсть правово! ментальной зберiгаеться й тодi, коли цей термш почав активно застосовуватися у правовш науцi. Але ж в шших галузях суспiльствознавства поняття «ментальшсть» часто-густо перебувае у центрi деяких щкавих концепцiй. Менталiтет вивчали вiдомi вченi, серед яких: О. Ранк, Ф. Браудель, М. Блок, В. Вундт, Ле Гофф, Ж. Дюб^ Л. ЛевЬ Брюль, К. Лев^Строс, М. Гайдегер та ш. Теорiя ментальностi у науковiй лiтературi доволi розроблена. Вивчення явищ, як охоплюються поняттям «ментальнiсть», постало у зарубiжнiй науцi як: напрям сощально! психологи, заснований на соцiологiчнiй теори Е. Дюркгейма; напрям загально! психологи, теорiя архетипiв як основи «колективного несвiдомого» К. Юнга, концеп-цiя «соцiального характеру» В. Райха; напрям британсько! та французько! антропологи (проблема «прим^ивно! ментальностi») (Б. Малиновський, А. Леруа-Гуран); «нова кторична наука» (iсторiя ментальностей) (П. Фран-кастель); напрям американсько! культурно! антропологи (Д. Т. Кемпбелл, Р. Бенедикт, М. Мвдт ). Необхвдно наголосити, що масштабна актуалiзацiя поняття «ментальнiсть» сталася завдяки непере^чному внеску Е. Дюркгейма, К. Юнга та В. Райха, як вперше поставили !! у центр сво!х дослiджень та визначили основш контури цього поняття.
Узагальнюючи основний вдейний набiр концепцш Е. Дюркгейма та В. Райха, можна зробити наступш зауваження. 1стотний вплив на правосвщомкть мають рiзноманiтнi форми суспiльноí свщомост - полiтична свiдомiсть i мораль, сощальна психолопя, iсторичнi традицií, певний спо^б життя. Суспiльна свЬ домють належить до категорiй, якi е ширшими за поняття «ментальшсть» i за змiстом вбирае його в себе. Ус ментальнi компоненти сввдомост функцiонують в координатах духовно'1' культури i форматi культурних цiнностей. Однак було б помилковим ототожнювати поняття «ментальшсть» з поняттям «щнностЬ», адже ментальшсть виступае не як система щнностей, а як система способiв ощнювання. Отже, поняття «правова ментальшсть» можна застосовувати для вивчення правово'1' культури i правових цiнностей певного народу та окремого шдиввда. Ментальш компоненти пронизують усi форми сусшльно'1" свiдомостi, але найбiльш характерними та впливовими е мистецтво, релтя та культурний архетип. До структури правово'1' ментальной входять релiгiйний досвiд, правова щеолопя, елементи буденно'1' та науково'1' свiдомостi, пласти мiфологiчноí свщомост та колективного пiдсвiдомого. Як ввдомо, в суспiльнiй свiдомостi видiляються три рiвнi: психологiчний, iдеологiчний та науково-теоретичний. Ментальш чинники дшть здебiльшого на психолопчному та меншою мiрою на щеолопчному рiвнi. Ментальнiсть виявляеться передусiм на психологiчному рiвнi у формах повсякденно'1' свiдомостi: цiннiсних настановах i правилах сшл-кування, рефлексп на поди життя, уявленш про добро i зло, справедливiсть i несправедливють тощо. Правосвiдомiсть як елемент правово'1' i професiйноí культури, юридично!' культури, а також як самостшна категорiя об'ективуеться у механiзмi поведiнки та фактичнш дiяльностi.
Правова ментальнiсть - це активний початок у правовш дiяльностi людини, який дiе постшно та майже об'ективно. Це своервдний фундамент, який не тiльки стимулюе правову дiяльнiсть, а й детермшуе поведiнку iндивiда i його ставлення до навколишнього правового простору. При цьому правова ментальшсть мае «мовчазний», латентний характер, виявляеться швидше у повсяк-деннiй, буденнiй дiяльностi iндивiдiв, а не в 1хнш мовi або будь-яких iнших проявах. Ментальш шари свiдомостi не е такими глибинними, як колективне шдсввдоме К. Юнга [ 3, с. 155]. Шдсввдоме з'явилося, на думку К. Юнга, першим, i на його основi постала свщомють. Натомiсть ментальнiсть пов'язана з бшьш поверховими шарами колективного несвiдомого i формуеться на основi свiдомостi. Стереотипи поведшки, бачення свiту, стаючи звичками, трансфор-муються у пiдсвiдомiсть сусшльства. Згiдно з концепцiею аналiтичноí психжи К. Юнга несвiдоме складаеться з особистюного несвiдомого, що включае в себе переважно емоцшно забарвленi уявлення i комплекси, що утворюють штимне духовне життя iндивiда; колективного несввдомого - вродженого глибинного шару несвщомого, ядра психiки, що мае загальну природу, що репрезентуе дос-вщ попереднiх поколiнь людей i включае в себе надособистюш унiверсальнi образи, що виступають як загальна шдстава духовного життя. Це один з най-
важливших MexaHi3MiB формування ментальност^ й правово! ментальност зокрема. Необхiдно наголосити на тому, що в правовш ментальностi як скла-довiй частинi ментальностi народу несвiдомi архетипи вiдiграють меншу роль в його функщонуванш, тодi як усвщомлеш компоненти мають головне зна-чення [3, с. 164]. Яскравим прикладом цього виступае захiдна правова ментальшсть, яка формувалася протягом життя багатьох генерацш на базi засад рацiоналiзму та громадянського активiзму.
Правова ментальнiсть - це глибинна, усталена система поглядiв та думок певно'1 соцiальноï групи, класу, прошарку, народу, наци або iншоï сшльноти щодо iнституту права, особливостей його застосування i ролi у сощумь Спе-цифiка правово'1 ментальностi полягае в ïï наочнiй залежностi ввд iсторичних традицiй та культури певного народу. Це обумовлюе необхiднiсть обов'язко-вого врахування особливостей правово'1 ментальной народу у законодавчому процесi. Формування правово!" культури народу е неможливим без ïï Грун-тування на кторичних традицiях, культурi та мовь Вiдродження укра'шсько'1 правово'1 культури узгоджуеться з правовою пол^икою сучасних полiархiй. Попри iнтеграцiйний тренд власних полггичних, економiчних i правових систем в европейське сшвтовариство краши-члени бвропейського Союзу дбай-ливо ставляться до нащонально'1 правово'1 традицп.
У розумшш сучасних зарубiжних дослiдникiв ментальнiсть вбирае у себе почуття, симпатп та антипатп, образи, уявлення людини про себе та власне мiсце у свт. Причому всi цi уявлення визначаються, головним чином, не стшьки свiдомiстю, скiльки пiдсвiдомiстю; ментальнiсть мае вщношення як до когнiтивного, так i до поведшкового рiвня шдивща. На думку А. С. 1браево'1, «mentality» означае щось спiльне, що лежить в основi свiдомого i несвщомого, логiчного та емоцiйного, тобто глибинне джерело мислення, щеологп та вiри, почуття та емоцiй. Mentality пов'язано з самими шдставами сощального життя i в той же час своерщно, iсторично i сощально, мае свою iсторiю [4, с. 142].
Нащональна ментальнiсть та ïï особливост вiдображаються у правових уяв-леннях, якi мiстяться у присшв'ях, приказках, висловах, мiфах, думках, казках, е усною формою прояву народно'1 правово'1 культури, а також вiдображаються у звичаях, традицiях, способах дп, що вироблялися в правовiй повсякденностi протягом усiе'ï iсторiï iснування народу. Крiм того, особливостi виявляються в нащональних правових уявленнях i реакщях по вiдношенню до таких об'ек-тiв полiтико-правово'ï дiйсностi, як держава, органи мкцевого самоврядування, право, закон, злочин, покарання, суд, судовий процес, полггичш лщери, звича'1, реформи, державш службовцi, сiм'я, спадок, праця, власшсть тощо.
Не переймаючись визначеннями та штерпретацшними версiями поняття права, шдивщи народжуються, виховуються i живуть у специфiчному правовому i мовному середовишд, у традицiйному полi нащонального права. Саме правова ментальнiсть е ключем до розумшня правово'1 культури, правосввдо-мостi та правово'1 поведшки, i саме в нiй виявляеться специфжа традицiйного
ставлення до права. Як слушно зауважують 6. М. Мануйлов та О. П. Дзьо-бань, аксюлопчна характеристика ментальност включае в себе як загально-людсьы, загальноцивiлiзацiйнi, гуманiтарнi цiнностi, так i щнност етнiчнi, груповi, родовi тощо. 1з усiеï полiфонiï ментальних щнностей можна видЬ лити етногенетичш, синергетичнi, базиснi, якi обумовлюють специфжу етшч-но1 ментальностi й дозволяють зберегти власну iдентичнiсть. Вони складають генетичний код ментальностi, який обумовлюе особливостi мислення, чуття, поведiнки представниыв рiзних нацiй, народностей, соцiальних груп. Саме завдяки цим щнностям ментальшсть формуе власний неповторний духовний свп, який, у свою чергу, дозволяе 1и розвинути свою внутршню сутшсть й аксiологiчний змiст. Тут надзвичайно актуалiзуеться психологiя украшсько1 правово'1' ментальность ÏT стереотипи, реакцп [5, с. 3].
Це вказуе на наочну плщну аналггичну перспективу використання кате-горп «правова ментальшсть» у дослвдженнях юридичного та полiтологiчного спрямування як одного з ключових понять сучасного сусшльствознавства.
Отже, аналiз основних штерпретащй категорп «правова ментальшсть» показуе, що прикладна щншсть цього поняття набувае додатково']" ваги, якщо його розглядати в комплекс з полiтичним аспектом. У цьому разi ця категорiя е придатною в електоральних дослвдженнях та у вивченнi полiтичноï культури того чи шшого народу.
Висновки. Таким чином, у багатьох юридичних розввдках донедавна проступав ввдтшок певно1 другорядностi та пiдпорядкованостi правово1 ментальность Це було пов'язано з тим, що базова категорiя «ментальшсть» знаходилася на периферп аналiзу правознавства i не вважалася «доленос-ним пластом», який детермшуе розвиток шших категорш та явищ. Найбiльш авторитетнi напрями сусшльно']" науки: соцiальна психологiя, заснована на сощолопчнш теорп Е. Дюркгейма; загальна психолопя, теорiя архетипiв як основи колективного несвщомого К. Юнга, концепщя соцiального характеру В. Райха подолали другорядшсть поняття «ментальнiсть» та визначили його великий масштаб для всього сусшльствознавства.
Розгляд основних штерпретащй у науковому дискурсi доводить, що поняття «правова ментальшсть» мае великий евристичний потенщал i мае перебувати у центрi сучасних юридичних дослщжень.
Список лггератури:
1. Оборотов Ю. Н. Традиции и новации в правовом развитии : [монография] / Ю. Н. Оборотов. - Одесса : Юрид. лит., 2001. - 156 с.
2. Дмитр1енко Ю. М. Поняття «правова ментальшсть»: ментальш права первинних та вде-олопчш права вторинних суб'екпв правово'1 сввдомосп та культури [Електронний ресурс] / Ю. М. Дмитр1енко. - Режим доступу : http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=46431.
3. Юнг К. Г. Психология бессознательного / К. Г. Юнг. - Москва : Канон, 1994. - 357 с.
4. Ибраева А. С. Правовая культура: проблемы теории и практики : монография / А. С. Ибраева. - Алматы : Жеп жаргы, 2002. - 352 с.
5. Мануйлов 6. М. Украшська правова ментальшсть: до проблеми розумшня сутносп / 6. М. Мануйлов, О. П. Дзьобань // Гуматтарний часопис. - 2007. - № 4. - С. 48-52.
References:
1. Oborotov, J.N. (2001). Tradicii i novacii v pravovom razvitii [Traditions and innovations in the legal development]. Odessa: Jurid.lit. [in Russian].
2. Dmyitrijenko, J.M. Ponyattya «pravova mentalnist»: mentalni prava pyervyinnyih ta ideologichni prava vtoryinnyih sub'jektiv pravovoji svidomosti ta kulturyi [The concept of «legal mentality»: mental right to primary and secondary ideological right of legal consciousness and culture]. nauka.kushnir.mk.ua. Retrieved from: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=46431 [in Ukrainian].
3. Jung, K.G. (1994). Psihologija bessoznatelnogo [Psychology of the unconscious]. Moscow: Kanon [in Russian].
4. Ibrajeva, A.S. (2002). Pravovaya kultura: probljemyi teorii i praktiki [Legal culture: theory and practice problems ]. Almatyi: Zheti zhargyi [in Russian].
5. Manujlov, J.M. (2007). Ukrajinska pravova mentalnist: do problemyi rozuminnya sutnosti [Ukrainian legal mentality, understanding the essence of the problem]. Gumanitarnyij chasopyis, 4, 48-52 [in Ukrainian].
Polishchuk I. O., Doctor of Political Sciences, Professor, Professor of Department of Iociology and Political Science, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail :[email protected] ; ORCID 0000-0001-6864-4425
Legal mentality: the interpretation of the scientific discourse
The article deals with the specifics of the interpretation of «legal mentality 'category in different scientific concepts. The most authoritative study of the mentality directions: social psychology, which is based on the sociological theory of E. Durkheim; general psychology, theory of archetypes as the basis of the «collective unconscious,» K. Jung, the concept of «social character», V. Rayh.
Legal mentality - a deep, well-established system of views and opinions of a particular social group, class, stratum, people, nation or community to another institute of law, peculiarities of its application and role in society. The specifics of the legal mentality lies in its visual Depending on historical traditions and culture of a particular nation. This necessitates mandatory accounting features of the legal mentality of the people in the legislative process. Formation of legal culture of the people is impossible without its primer on its historical traditions, culture and language. Revival Ukrainian legal culture consistent with modern legal policy polyarchy. Despite the trend of integration of their own political, economic and legal systems in the European community of the European Union member states to carefully refer to the national legal traditions.
National mentality and its features are reflected in the legal submissions which are contained in proverbs, sayings, myths, thoughts, tales, is the oral form of manifestation of the people's legal culture, as well as reflected in the customs, traditions, ways of working, which were made in the legal daily on throughout the history of the people. In addition, the features appear in the national legal notions and reactions in relation to such objects of political and legal reality as a state, local government, law, crime, punishment, the court, the trial, the political leaders, customs reform, civil servants, family, inheritance, labor, property, and so on.
It is noted that in legal science, until recently, there was a certain shade of secondary and subordinate legal mentality. Such categorical secondary importance legal mentality has remained and when the term began to be actively used in the science of law. It is proved that the concept of «legal mentality» has a great heuristic potential and should be the focus of current research.
Keywords: legal mentality; legal consciousness; scientific discourse; archetype; national tradition; a social phenomenon; the subconscious; the actualization of the political system.
Hadiumna do pedKorniii 19. 05. 2016 p.
