CC BY
12
ON A SYSTEMATIC MEASUREMENT OF HEALTH CONDITIONS OF AN INDIVIDUAL AND POPULATION IN THE SOCIAL ENVIRONMENT
Tarallo V.L., Bilyk I.S.
ДО СИСТЕМНОГО ВИМ1РУ СТАН1В ЗДОРОВ Я ЛЮДИНИ I НАСЕЛЕННЯ У СЕРЕДОВИЩ11СНУВАННЯ
е-
ТАРАЛЛО В.Л., Б1ЛИК 1.С.
Буковинський державний медичний уыверситет
УДК 616 - 056. 22 - 07
K^40Bi слова: системний аналiз, здоров'я населення, середовище iснування.
ОТНОСИТЕЛЬНО СИСТЕМНОГО ИЗМЕРЕНИЯ СОСТОЯНИЙ ЗДОРОВЬЯ ЧЕЛОВЕКА И НАСЕЛЕНИЯ В СРЕДЕ ОБИТАНИЯ Таралло В.Л., Билык И.С.
В статье приведено теоретическое обоснование системного измерения состояний здоровья человека и населения в среде существования.
Ключевые слова: системный анализ, здоровье населения, среда обитания.
ета. Запропонувати схему системного аналiзу здоров'я лю-дини та населення.
Матерiал i методи. Викори-стано традицмш схеми аналiзу стану здоров'я люди ни та населення, зведеш в едину схему-методику на основi залу-чення спецiально розроблено-го системного аналiзу [1].
Результати дослщжень та Ух обговорення. У середови-щi iснування населення стан уах об'ектiв середовища вза-емно узгоджений i формуе сталу гармошю Тх взае-мозв'язкiв. Отже, визначивши характер, ступiнь та силу зв'язку, нескладно за станом одного об'екта отримати оцш-ку стану шших об'ек^в. Суча-сна схема вимiру стану об'екта (z) фунтуеться на вимiрi впливу будь-якого чинника, що вивчаеться (f), на цей об'ект (х) за формулою z=f(x). Даний пiдхiд вiдбивае причин-но-наслщковий зв'язок окре-мих фрагментiв системного середовища, що не вщповщае дшснш моделi сукупного зв'язку всiх об'ек^в у ньому.
Будь-який об'ект середовища сшд розглядати з трьох бо-кiв: його вплив на об'екти ото-чення та середовища загалом, вплив шших об'ек^в на нього та середовище у цтому, а та-кож власний вплив об'екта як елемента цього середовища на самого себе.
Уявiмо, що будь-який об'ект мае певний стан А1 (рис. 1). Пщ впливом змши дiяльностi (стану) об'екта L вiн та iншi об'екти, з якими вш взаемопов'язаний, а також саме середовище здм-снюють перехiд в шший стан А2. Рiзниця мiж станами (А2-А1) при Тх вимiрюваностi дае змогу провести розрахунки параме-трiв дiТ об'екта L, визначити Тх-ню спрямованiсть та наслiдки щодо змши стану середовища загалом. На цих засадах роз-глянемо юнування людини i се-
редовища II мешкання.
Рисунок 1 Людина як функщя у системному середовищi
Середовище
Ai
Середовище А.2
Примтка: L — людина як функ-ця, яка виступае найменуван-ням останньо!', визначенням ii та II призначенням; А1 — визна-чення середовища, його вхд-них функц1й; А2 — визначення середовища, його вих1дних, наслдкових функц1й.
Розглянемо людину як функ-цю (вона — об'ект L середовища), яка впливае на стан середовища А1, перетворюючи його на стан А2 (рис. 1). Провадя-чи аналiз системи "людина — довктля" з цих позицм з ура-хуванням напрямку, черговостi та первинностi змiн, можна провести вщповщш вимiрю-вання людини у рiзних аспектах: як со^ального об'екта, як бiологiчного тощо. У подашй схемi людина постае чинником ризику щодо стану середовища, що можна зафксувати як "людина (населення) — чинник ризику стану середовища".
Тепер розглянемо людину як об'ект впливу середовища ii ю-нування (рис. 2).
Рисунок2 Людина як об'ект впливу з боку середовища
Середовище L
Людина Ai 1 < Людина А2
Тут середовище постае як "зов-ншня дiя", i перехщ стану людини з стану А1 у стан А2 можна розгля-
23*Е&Н
О
ON A SYSTEMATIC MEASUREMENT OF HEALTH CONDITIONS OF AN INDIVIDUAL AND POPULATION IN THE SOCIAL ENVIRONMENT Tarallo V.L., Bilyk I.S.
The paper deals with theoretical principles of a systemic measurement of health conditions of an individuals person and population in the social setting.
Key words: systemic analysis, health of communities, social environment.
дати подвмно: а) якщо А-, — функ^я, то и змЫа-перехщ в А2 пов'язаний зi змЫами середовища Ц б) якщо А! — об'ект впливу, що мае певну сукупнють власти-востей у початковому стаы, то як середовище L змiнюе цi власти-востi у бк А2. Уцих випадках мо-жуть бути певнi особливостi:
□ змши стану людини (А-,^ А2) призводять до розвитку лю-дини (покращання 11 здоров'я за дiею сприятливих чинникiв, якi можна позначити знаком "+");
□ змiни стану людини (А-,^ А2) пов'язанi з дiею негативних чинникiв (напрямок дм позна-чений знаком "-").
Отже, у випадку ( А2 > А1) середовище постае як чинник приросту (збереження, покра-щання) здоров'я, а у випадку (А2 < А1) — як чинник ризику збереженню здоров'я i життя. Тобто модель на рис. 2 можна означити як "середовище — чинник ризику здоров'ю людини (населення)".
Третм аспект розгляду пода-ний на рис. 3, де в якост впливу на людину (населення) з боку середовища виступае сама людина (населення).
Рисунок 3 Людина (населення)
як об'ект впливу на стан власного юнування (здоров'я)
Людина (населення) як фрагмент середовища I
Людина (населення)
Людина (населення) А2
дини (населення)". При цьому, враховуючи "юторичний" аспект, зазначимо, що cnoci6 життя населення змiнюe саме середовище, залишае ознаки своТх дм, з якими потiм сам у наступному стикаеться. Тодi взаeмодiя середовища i людини (населення) може бути роз-глянута у такому вигляд^ де середовище постае наслщком дiй самого населення, його способу життя (рис. 4).
Рисунок 4 СпоЫб життя як об'ект впливу на юнування (здоров'я) людини iнаселення
Середовище як результат (наслщок) способу життя людини i населення загалом L
г
Людина (населення) А, 1
Людина (населення) А2
Тут рiзниця значень параме-трiв стану людини або населення ( А2-А-|) пов'язана з дieю людських чинникiв на власний стан. У даному випадку власш дм на власне icнування можна позначити як "споаб життя — ризик власному здоров'ю лю-
Середовище L
Середовище Середовище
А, — » А2
Тут А1 — початковий стан середовища; L — середовище як певш факторы процеси; А2 — наслщковий стан середовища.
За таким тдходом cитуацiя може бути означена як "стан середовища — ризик його власному юнуванню".
Подан схеми надають мож-ливicть переходу за ознаками певних чинниюв середовища до класифкацп оcтаннiх, класифкацп cтанiв самого середовища, отже, поглибленого аналiзу здоров'я населення (рис. 6, 7, 8).
Рисунок 6 Здоров'я населення як об'ект впливу на динам^ коливань його сташв
Середовище як стан здоров'я населення (захворюванють,
смертнють, народжуванють) L
Населення
Ai
Населення А2
Рисунок 7 Середовище юнування як об'ект впливу на здоров'я населення
У цьому випадку ситуа^я може бути означена як "споаб життя — ризик стану середовища i само! людини (населення)", де стан людини похщний вщ зворотного впливу змш середовища, здмснених власни-ми дiями людини (населення).
1снуе ще декiлька варiантiв вимiрювання стану об'ектiв середовища i його власного стану. Зокрема, динамка змш певних процеав у середовищi впливае (за узгодженням вд повiдних функцш) на перебк усiх iнших процесiв без винят-ку, що можна вимiряти за схемою, поданою на рис. 5.
Рисунок 5 Середовище як об'ект впливу на власний стан
Рисунок 8 Якють способу життя як об'ект впливу на здоров'я населення
За поданими аспектами розгляду взаемозв'язку населення i середовища його мешкання традицмна схема аналiзу здоров'я населення мае змшитися таким чином:
Е&Н*24
О
f (L)
<Стан А1>
<Стан А2>
визначень аспектiв !х-нього здоров'я, функцiй об'ектiв та середовища Тх iснування у рiзних ас-пектак зв'язку.
Висновок Запропоновано техно-логiчнi схеми системного аналiзу здоров'я насе-лення (людини) у сере-довищi його юнування, якi дозволяють провади-ти взаемоузгоджений i поглиблений аналiз ста-шв усiх об'ектiв системного середовища i самого середовища.
Рисунок9
Схема системного аналiзу здоров'я населення
що може за змютом бути бтьш докладно подано як унiверсуум знань про систему "населення — середовище", як можли-вють системного спо-стереження та вимiрю-вання ТТ стану та стану !! об'ектiв за такою схемою (рис. 9).
Примтка: "<>" — позначки, що показують системну едн1сть об'екта, що розглядаеться;
та \
— позначки, що показують неподльну системну едн1сть середовища та його об'ект1в.
Наведена схема анали зу (i вимiрювання) стану o6'6ktîb середовища враховуе базовi власти-boctî i аспекти розгляду системного середовища населення. Вона дозво-ляе всебiчно i глибоко провести аналiз зв'язку здоров'я людини або населення мiж собою i з рiзними чинниками середовища (зокрема i з якютю системи охорони здоров'я) з будь-якого боку. На такому методо-лопчному фунт стае мо-жливим видiлення ш-дивщуальних для об'ек-тiв, що спостеркаються,
УСТ1НОВА 1.1.
КиТвський нацюнальний унiверситет будiвництва i архiтектури УДК 711.122+ 711.13:504
Перспективи по-дальших дослщжень.
Наведена схема може поглиблюватися у на-прямку безлiчi складо-вих для штегральноТ оцiнки мiсць мешкання населення, системи охорони здоров'я у них та економiчного розвит-ку територм у тiсному зв'язку з динамкою здо-ров'я населення.
Л1ТЕРАТУРА Тимофiев Ю.О., Тарал-ло В.Л. Концепцiï охорони здоров'я та штерфей-сний пщхщ до ïх реалiза-цп // Хист. — Чертвщ, 1993. — № 1. — С. 24-28.
THE THEORETICAL BASIS OF REGULATORY METHODOLOGY OF PLANNING CONDITIONS FOR ECOLOGICALLY SAFE DEVELOPMENT OF THE AREAS Ustinova I.I.
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ МЕТОДОЛОГИ РЕГЛАМЕНТАЦП ПЛАНУВАЛЬНИХ УМОВ ЕКОЛОГ1ЧНО БЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1Й
итання сталось та еколо-гiчноï безпеки розвитку набуло сьогодш ознак головного орiентиру гума-нiтарноï дiяльностi мiж-народного ствтовари-ства. У цьому контекст важливим стае розумшня мiстобудiвного об'екта як середовища юнування людини, рiзного рiвня його територiальноï ц1ш-сностi. Означений св^о-гляд зарадив виникнен-ню у теорп мютобудуван-ня так званого "середо-вищного" пiдходу [1], який базуеться на ландшафтному (акцент на компонентах середови-ща) та еколопчному тд-ходах (акцент на |'хшх взаемозв'язках та центральному компонентi системи). У першому ви-падку середовище розглядаеться як природно-територiальний комплекс, у другому — як екосистема. Розбiжностi
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ МЕТОДОЛОГИИ РЕГЛАМЕНТАЦИИ ПЛАНИРОВОЧНЫХ УСЛОВИЙ ЭКОЛОГИЧЕСКИ БЕЗОПАСНОГО РАЗВИТИЯ ТЕРРИТОРИЙ Устинова И.И.
Анализ современного состояния эколого-ориентированных методов оценки условий развития урбанизованных территорий выявил необходимость смены объекта нормирования, теоретического базиса и методологии регламентации антропогенной нагрузки. В качестве нового объекта нормирования рассмотрено население в целом. В качестве теоретического базиса принята концепция экосистемной саморегуляции. Методологию регламентации планировочных условий экологически безопасного развития территорий предложено построить с учетом демографических показателей экологически устойчивого развития и пространственно-плотностных параметров экологически уравновешенного освоения территории.
25*Е&Н
-О-
