CC BY
11
TECHNOLOGY OF A SYSTEMIC ANALYSIS OF THE HEALTH OF COMMUNITIES FOR THE SAKE OF FORMING ADMINISTRATIVE DECISIONS AS TO ITS PRESERVATION, PROTECTION AND DEVELOPMENT
Tarallo V.L
ТЕХНОЛОГ1Я СИСТЕМНОГО АНАЛ1ЗУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛ1НСЬКИК Р1ШЕНЬ ЩОДО ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ,
ОХОРОНИ I РОЗВИТКУ
ТАРАЛЛО В.Л.
Буковинський державний медичний ушверситет
УДК 616-056.22-07:616-084
K^40Bi слова: системний аналiз, здоров'я населення, управлiння охороною здоров'я.
ТЕХНОЛОГИЯ СИСТЕМНОГО АНАЛИЗА ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ, НАПРАВЛЕННЫХ НА ЕГО СОХРАНЕНИЕ, ОХРАНУ И РАЗВИТИЕ Таралло В.Л. Автором предложен алгоритм формирования согласованных с динамикой здоровья населения управленческих решений, направленных на уменьшение его заболеваемости, смертности и увеличения средней продолжительности жизни.
Ключевые слова: системный анализ, здоровье населения, управление охраной здоровья.
ин1 не виникае сумшву щодо спрямування структурно! пере-будови охорони здоров'я ви-ключно на засадах урахування вково'Т I статево! динамки змш громадського здоров'я на окремих територ1ях з викори-станням св1тових стандарт1в у прогнозах I планах його роз-витку. Пров1дними ор1ентира-ми у формуванш цих перебу-дов постають динам1чн1 показ-ники захворюваност1 та смерт-ност1 з урахуванням зм1н стате-во-в1ковоТ структури населення, отже показники народжува-ност1 та дожиття. При цьому стрижнем популяц1йного анал1-зу здоров'я населення е спо-стереження за динамкою вроджених (генетичних) змш ресурсу здоров'я у поколшь новонароджених — ТхньоТ внут-р1шньоТ життест1йкост1 та еко-соц1альних зм1н в осередках мешкання, за як1стю яких, як в1-домо, формуеться зовн1шня життест1йк1сть до збереження ресурсу здоров'я. Саме ц1 два штегральних показника зумо-влюють вс1 аспекти спостере-жуваноТ динамки громадського здоров'я та оч1кувану трива-л1сть життя населення [1]. Вони дозволяють конструктивно визначати мету, напрямок та обсяг д1й при формуванн1 ком-плексних медико-соц1альних заход1в I ц1льових програм в охорош здоров'я з поступовим наближенням показниюв здоров'я украТнц1в до кращих св1-тових стандарт1в.
Мета дослiдження. Форму-вання технолопчного алгоритму комплексноТ обробки та анал1зу 1нформац1Т для прий-няття р1шень в охорон1 здоров'я щодо покращання здоров'я населення.
Матерiал i методи. У роз-робц1 використано сучасн1 п1д-ходи вим1ру та оц1нки житте-стмкост1 населення, динам1ки ТТ збереження I витрат протя-гом життя [2], створений на цих
засадах метод визначення ри-зиюв здоров'ю населення у м1сцях його мешкання та Т'хшх складових [3, 4], а також стан-дарти бажаних показниюв здоров'я украТнц1в на найближч1 десятил1ття [5].
Результати дослщження та Ух обговорення. На Грунт ба-гатор1чних досл1джень (19762006) встановлено, що провд ними джерелами даних у спо-стереженн1 за динамкою громадського здоров'я постають таю медико-статистичш доку-менти: ф.103/0-95 "Медичне св1доцтво про народження", ф.10б/0-95 "Л1карське свщоц-тво про смерть", ф.106-02/095 "Л1карське св1доцтво про пери-натальну смерть", ф.025-2/о — "Статистичний талон для рее-страц1Т заключних (уточнених) д1агноз1в" та ф.030/о — "Контрольна карта диспансерного нагляду", дан1 з яких обробля-ються з використанням шфор-мац1Т про чисельнють I статево-в1кову структуру населення (за належним, зпдно з шструкц1я-ми, веденням цих документ1в). Внесен! до них дан1 цтком до-статн1 для формування про-грам покращання здоров'я на-селення, визначення слабких мюць у д1яльност1 I заходах охорони здоров'я, а також для визначення тенденцм у коли-ваннях зм1н у динам1ц1 здоров'я населення вс1х статево-в1кових груп. Проте результати обробки цих даних за традиц1йно по-ширеними в охорош здоров'я методами не можуть бути на-дмним пщфунтям для прий-няття адекватних р1шень на по-пуляц1йному (територ1ально-му) р1вн1 з приводу методичноТ та 1нформац1йноТ неузгоджено-ст1 цих метод1в та Тхн1х резуль-тат1в для виходу на штегровану оц1нку динам1ки здоров'я населення. Ус1 традиц1йн1 показники щодо народжуваност1, зах-ворюваност1 I смертност1 населення визначаються окремо, I
35*Е&Н
о
TECHNOLOGY OF A SYSTEMIC ANALYSIS OF THE HEALTH OF COMMUNITIES FOR THE SAKE OF FORMING ADMINISTRATIVE DECISIONS AS TO ITS PRESERVATION, PROTECTION AND DEVELOPMENT Tarallo V.L.
The author has suggested an algorithm of forming admistrative decisions co-ordinated with the dynamics of the health of communities in terms of reducing the mortality rate sickness rate and an increase of the average life span. Key words: systemic analysis, health of communities, administration of health protection.
наявнють взаемозв язк1в м1ж ними не встановлена. Це було пов'язано з вщсутнютю знань про прям1 показники здоров'я (згадаш вище е показниками прояв1в здоров'я). Теоретично I методично обГрунтоване вста-новлення прямих показниюв та законом1рност1 зв'язку м1ж ними (за законом виживання по-пуляцм [2]) вперше дозволило в ¡нтегральному вигляд1 прова-дити анал1з здоров'я населен-ня I визначити мюце та роль на-ведених та ¡нших прояв1в останнього. Зд1йснений автором анал1з динам1ки здоров'я украшав по вс1й кра'Тш, окре-мих областях I територ1ях, серед мюького та с1льського на-селення за статтю з викори-станням закону виживання по-пуляц1й не ттьки дов1в ункаль-н1сть групових показниюв на фон1 суц1льних законом1рних характеристик, але й можли-вють конструктивного узгод-ження еколог1чних, економ1ч-них, ландшафтно-географ1ч-них, медико-орган1зац1йних та ¡нших ун1кальних особливостей територ1й з динамкою здоров'я населення. Визначено не ттьки рольову функцю провщ-них чинниюв у спостережува-них показниках здоров'я укра-Тнц1в, а й можливють визначен-ня прюритетних поточних I стратег1чних нац1ональних I ре-г1ональних заход1в для покра-щання здоров'я населення. При цьому отримано точш роз-рахунки бажаних витрат ресур-с1в на нацюнальному I регю-нальному р1внях для досягнен-ня найкращих св1тових стан-дарт1в здоров'я, етапн1сть I на-прями Тх використання до 2020 року. Також доведено, що за р1внем розвитку охорони здоров'я у держав! I репонах Укра-Тна вже сьогодн1 здатна подо-лати негативн1 тенденц1Т у ди-нам1ц1 здоров'я населення I до-сягти до 2020 року вщповщних ВООЗ1вських стандарт1в [5].
За отриманими результатами нами пропонуеться удоско-налена технолопя обробки традиц1йних даних для одер-жання ¡нформацп при прийнят-т1 р1шень щодо покращання здоров'я населення будь-яких територш краТни I держави загалом.
Першочергово на дослщжу-ван1й територ1Т належить визначити так зван "стартовГ показники у динам1ц1 здоров'я населення I зокрема хворих на хрошчш хвороби, як1 пос1дають перш1 м1сця у структур! смертность З ц1ею метою належить провести розрахунки таблиць смертност1 I таблиць захворю-ваност1 та переб1гу хрошчних хвороб. Таблиц! смертност1 бу-дуються виключно з викори-станням повних даних про дату народження I смерт1 померлих, а таблиц! захворюваност! по-еднуються у розробленому метод! з даними таблиць смертность
У подальшому, на Грунт! от-риманих даних визначаються параметри внутршньо'Т ! зов-н!шньоТ життест!йкост! населення, за якими провадяться розрахунки вщповщних трен-дових таблиць смертност!, враховуючи можливу неповно-ту даних в окремих вкових гру-пах населення. Дал! за даними цих таблиць будуються крив! довгол!ття для всього населення ! окремо для хворих на хро-н1чн1 захворювання.
Наступним етапом е визна-чення бажаних показниюв. З ци ею метою використовуються матер!али з [5], де вказан ба-жан! для краТн европейського рег!ону частки зниження смертност! населення р!зних статусних груп з р!зних причин. За результатами вщповщних розрахунюв отримуються дан! для побудови умовноТ таблиц! захворюваност! ! переб!гу хвороб. Отриман! за нею резуль-тати використовуються для
визначення умовних (бажаних) показниюв внутр!шньоТ та зов-н!шньоТ життестшкост населення, за якими будуеться умовна крива довгол!ття. У подальшому визначаються вщ-м!нност! у значеннях реальних ! умовних таблиць, показниках внутршньоТ та зовн!шньоТ жит-тест!йкост! ! параметрах кривих довгол!ття.
За в!дм!нн!стю даних встано-влюють невикористаний ресурс здоров'я ! життя по тери-тор!ях за вком ! статтю, отже, напрям бажаних змЫ у реальн!й кривит довгол!ття, а також ! вщповщний до останн!х напрям пр!оритетних заход!в у дося-гненн! бажаних значень показ-ник!в громадського здоров'я.
На цих засадах визначають статево-вков! ризики здоров'ю ! життю на кожшй територ!Т, а за таблицями захворюваност! ! переб!гу хвороб — напрям д1й ! структуру заход!в для змен-шення або усунення цих ризи-к1в.
Водночас значення ризиюв виступають основою у вим!р! обсягу ! структури ресурс!в для Тх зменшення (усунення). Ре-сурси використовують т!, що е у наявност! на територ!альному р1вн1; Тх розподтяють за вста-новленими напрямами д1й.
Контроль ефективност! д1й (! використання ресурав) здй снюеться через рк. Знову визначаються реальн! параметри у динамМ здоров'я населення. Вони пор!внюються з кон-трольними, бажаними параметрами ! параметрами минулого року. За результатами такого пор!вняння визначаеться темп досягнення мети (контрольних показниюв). Також знову виз-начаються ризики здоров'ю за вком ! статтю (Тх в!дм!нн!сть вщ попередн!х), а на Тхн1й основ! — структура використання наяв-них ресурав для зменшення ризиюв.
Структура ризик!в (! використання ресурав) ун!кальн! для кожноТ територ!Т, групи ! часового пром!жку (року).
Контрольн! показники громадського здоров'я за пол!ти-кою ВООЗ на 2020 рк для Укра-Тни нами встановлено [5]. 1н-формац!йна база в оргметод-вщдтах обласних лкарень до-зволяе отримати необхщш (наведен! вище) дан!. Методики розрахунюв уах таблиць, побудови кривих, визначення структури ризиюв ! ресурс!в нами
Е^*36
О
опубл1кован1. На курсах пщви-щення квал1ф1кац1Т л1кар1в наведена технолопя прийняття управл1нських р1шень доводиться до слухач1в, I вс1 бажаю-ч1 отримують комп'ютерний ва-р1ант проведення розрахунк1в. Окр1м того кафедра консультуе вс1х, хто впровадив цю техноло-г1ю анал1зу здоров'я населення на пщпорядкованих територ1ях.
Висновки
1. Обфунтовано технолог1ю удосконаленого анал1зу здоров'я населення для прийняття управл1нських ршень на попу-ляц1йному р1вн1.
2. Запропоновано технолог1ю анал1зу здоров'я населення на п1дпорядкованих територ1ях на 1нтегрально-популяц1йному р1вн1 на довтьний час з вихо-дом на управлшсью р1шення (ц1льов1 програми) та визна-ченням структури необх1дних ресурс1в для Тх реал1зац1Т.
Перспективи подальших дослiджень. Подальш1 досш-дження передбачають визна-чення переваг тих чи шших чинник1в у формуванн1 ризиюв здоров'ю з метою удоскона-лення медико-соц1альних оз-доровчих заход1в на кожшй те-ритор1Т держави.
Л1ТЕРАТУРА
1. Таралло В.Л. Здоров'я населення: шформацмно-мето-дичне забезпечення прогнозо-ваного управл1ння. — Чершвцк ЧМ1, 1996. — 175 с.
2. Таралло В.Л. Методичн1 ас-пекти досл1дження здоров'я населення на основ! модел1 ви-живання // Демограф1чн1 до-сл1дження. — К., 1996. — Вип. 18. — С. 57-71.
3. Таралло В.Л. Популяцмний пщхщ до моделювання погли-бленого анал1зу поширеност1 I наслщюв хрон1чних хвороб, що стали провщними чинниками смерт1 населення // Буков. мед. вюник. — Черн1вц1, 1999.
— Т. 3, № 1. — С. 206-214.
4. Таралло В.Л. Визначення обсягу та структури територ1-альних факт1в охорони здоров'я населення: системний пщхщ // Медичш перспективи.
— Днтропетровськ, 2000. — IV. — № 1. — С. 94-99.
5. Таралло В.Л., Горсь-кий П.В. До визначення умов реал1зацп в Укра'Тш пол1тики ВООЗ для бвропейського ре-г1ону "Здоров'я-21": бажан1 ц1л1 та ор1ентири // Буков. мед. вюник. — Черн1вц1, 2003. — Т. 7, № 3. — С. 155-160.
STORAGE FACILITIES OF OBSOLETE PESTICIDES IS SOURCE OF ECOLOGICAL RISKS IN REGION
Melnychuk S.D., Baranov Y.S., Lokhanska V.l., Tsvilikhovsky V.l., Zemtsova O.V., Pavlinchuk V.l.
СКЛАДИ НЕПРИДАТНИХ ПЕСТИЦИД1В -ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У РЕГ1ОН1
тилiзацiя непридатних пести-цидiв е однieю з глобальних проблем у сферi охорони нав-колишнього середовища та токсикологií. Питання повод-ження 3i стiйкими оргашчними забруднювачами актуальнi i для кра'ш, що розвиваються, i для тих держав, що мають су-часне природоохоронне зако-нодавство та сувору систему контролю [1-4]. За даними ФАО, у свiтi накопичено близь-ко 500000 тонн непридатних пестицидiв.
За рiзними даними, на тери-торií Украíни у бшьш нiж п'яти тисячах не придатних для три-валого зберiгання примщен-нях накопичено понад 30 ти-сяч тонн пестицидiв, з яких 2000 тонн належать до стмких оргашчних забруднювачiв (СОЗ). Враховуючи те, що бшьшють з накопичених отру-тохiмiкатiв втратила властиво-стi пестицидiв та через трива-ле зберкання перетворилися на бiльш токсичнi сполуки, проблема непщконтрольного використання та зберкання íх у напiвзруйнованих примщен-нях без охорони робить остан-ш джерелом екологiчноí не-безпеки.
СКЛАДЫ НЕПРИГОДНЫХ ПЕСТИЦИДОВ - ИСТОЧНИК ЗАГРЯЗНЕНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ В РЕГИОНЕ Мельничук С.Д., Баранов Ю.С., Лоханская В.И., Цвилиховский В.И., Земцова О.В., Павлинчук В.И.
На протяжении 2004-2007 годов изучали уровни накопления остатков 20 пестицидов в зонах вокруг складов непригодных агрохимикатов во Львовской и Черкасской областях. Объектами исследований были почва, вода, рыба, продукция растениеводства и молоко. Использовали современные методики определения остатков пестицидов (ГЖХ/ТИД/ДЭЗ/МС) с пределами количественного определения не ниже 0.01 мг/кг. Установлено, что склады непригодных пестицидов в Львовской и Черкасской областях являются потенциальным источником экологической опасности.
Остатки пестицидов загрязняли почву на расстоянии не менее 500 м от складов, воду близлежащих водоемов, рыбу, продукты животноводства. При этом среди загрязнителей преобладали СОЗ с уровнями остатков, значительно превышавшими ПДК и МДУ.
МЕЛЬНИЧУК С.Д., БАРАНОВ Ю.С., ЛОХАНСЬКА В.Й, ЦВ1Л1ХОВСЬКИЙ В.Й., ЗЕМЦОВА О.В., ПАВЛ1НЧУК В.1. Нацюнальний аграрний уыверситет, м. Кшв
УДК 543.544.3
37*Е&Н
-е-
