CC BY
13
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
УДК 616.15-005-036.12-07 Ыдучак А. С.
ДО АНАЛВУ ДИНАММИ ХР0Н1ЧНИХ ХВОРОБ СИСТЕМИ КР0В00Б1ГУ
Буковинський державний медичний уыверситету, м. Чершвц1, УкраТ'на
Обговорена проблема можливостей статистичного анал{зу хротчних хвороб системи кровообку з використанням нових тформацшних технологш.
Ключов1 слова: захворюванють, таблиц захворюваносп та переб1гу хвороб, таблиц! смертности, здоров'я населения.
Основними завданнями оргашзаци лкуваль-но-профтактичноТ' допомоги населению е збе-реження здоров'я \ подовження життя людини, зменшення або усунення прояв1в хвороби, ско-рочення перюд1в загострення, зменшення стра-ждань, пов'язаних з хворобою, пщвищення якос-т1 життя пац1ент1в тощо. Системи охорони здоров'я в усьому свт створеш та ¡снують для одш-еТ мети - збереження \ покращання стану здоров'я населения. Шляхи досягнення ц1еТ' мети формуються з врахуванням нацюнальних особ-ливостей, пол1тичного та соц1ально-економ1чного улаштування сусптьства, культур-них традицш, оргашзаци, умов та форм д1яльно-сп системи охорони здоров'я в тш чи ¡ншш краТш [8].
Здоров'я населения е прюритетним у соц1а-льно-економ1чнш пол1тиц1 цивт1зованих краТ'н. Тому воно мае стати единим критер1ем доцть-носп та ефективносп д1яльносп вах сфер сусш-льства. Здоров'я, як вщомо, визначаеться системою статистичних показниш, р1зних у своему формуванш залежно вщ умов життя, довктля, характеру гИешчноТ' поведшки, спадковосп, р1в-ня розвитку медичноТ' допомоги та ¡нших чинни-мв - переважно соц1ально-психолопчного характеру.
Ц1 показники змшюються з розвитком соц1аль-но-економ1чноТ' бази щодо формування здоров'я, ¡з вдосконаленням методичних засоб1в вивчення сукупносп складових здоров'я населения, Т'х де-термшант1в та шлях1в оптим1заци впливу на захворюванють й запоб1гання передчаснш смерт-носп на окремих вкових етапах життя населения та соц1ально-економ1чного розвитку краш [23].
В практик охорони здоров'я суттеву увагу придтяють всеб1чному анал1зу причин смерт1 населения та вивченню поширеносп хрошчних нешфекцшних захворювань шляхом проведения вщповщних розрахунюв ризику для окремих груп населения [24].
В даний час система охорони здоров'я УкраТ-ни розвиваеться переважно в рамках лкуваль-но'Г медицини, предметом залишаються хвороби, а не умови, що Тх спричиняють. Недостатньо уваги придтяеться вивченню власне здоров'я як соц1альноТ' категори, зниження ресурав якого призводить до зменшення огнрносп оргашзму людини \ поступового розвитку хрошчних нешфекцшних захворювань [3].
Несприятлива демограф1чна ситуац1я в УкраТ'-ш, яка певною м1рою зумовлена хрошчними не-¡нфекцшними захворюваннями людей, продов-жуе стало попршуватись. Зростання загальноТ' смертносп населения \ зниження очкуваноТ' три-валосп життя викликае серйозну тривогу \ свщ-чить про недостатню ефективнють профтактич-них заход ¡в [2].
У формуванш медико-демограф1чних тенден-цш в УкраТ'ш велику роль вщ1грають хрошчш хвороби системи кровооб1гу. Саме вони ¡стотно впливають на основы показники здоров'я: захворюванють, смертнють, ¡нвалщнють, трива-лють \ якють життя населения, ведуть до сутте-воТ' втрати працездатносп, зменшення продуктивное^ прац1, скорочення середньоТ' тривалосп життя ¡, внаслщок цього, до витрат в економщ1 [5,7].
В структур! захворюваносп та поширеносп хвороб серед населения бшьшосп краТ'н евро-пейського репону переважають саме ц1 хрошчш захворювання. Вони впливають на збтьшення вщмшносп краш \ груп населения в них за пока-зниками очкуваноТ' тривалосп життя \ з року в р1к посщають перше м1сце в структур! поширеносп, зумовлюють бтьшють уах випадюв смертносп та третину причин ¡нвалщностк При цьому ц1 втрати (в людино-роках) переважають суттево в мюьких поселениях пор1вняно з стьськими.
На вщмшу вщ Украши в бшьшосп економ1чно розвинутих краТ'н протягом останшх десятилпъ рееструеться стшка позитивна динамка показ-ниш здоров'я, пов'язаних з вказаною патолоп-ею. В УкраТ'ш за останш 25 рош поширенють хвороб системи кровооб1гу серед населения зросла в три рази, а р1вень смертносп вщ них пщвищився на 45%. При цьому, на фош ¡нтенси-вного розвитку \ удосконалення технологш Т'хд1а-гностики \ лкування доля цих захворювань в за-гальн1й структур! поширеносп хвороб з в1ком зб1льшуеться, в тому числ1 у д1тей. А у пщлп"к1в хвороби системи кровооб1гу поступово почина-ють займати перш1 позицП' [2,5,19,20].
Отже, велика поширенють серцево-судинних хвороб та серцево-мозкових катастроф поступово пщнеслася до одшеТ' з провщних причин поп-ршення здоров'я населения Украши [4,6,15]. Цьому сприяють недостатш заходи в напрямку проведения профтактичних огляд1в населения, низька охоплюванють та ефективн1сть диспан-
серизаци ¡з зниженням частки населения, яке активно оздоровлюеться.
За твердженнями В.Ф.Москаленка [12], визна-чальними характеристиками якосп медичного обслуговування е адекватнють, доступнють, безперервнють, безпека, результативнють, ефе-ктивнють, д1евють, своечаснють, задоволення очкувань та потреб, стабтьнють процесу \ результату, постшне вдосконалення та полтшен-ня.
У даний час визнано [4], що епщем1я хвороб системи кровооб1гу значною м1рою пов'язана ¡з способом життя \ виникненням внаслщок цього ф1зюлопчних чинниш ризику. Отже, виключно зниження ризик-фактор1в може сприяти спаду захворюваносп та смертносп населения.
Сутнють концепци фактор1в ризику полягае в тому, що незважаючи на неповну з'ясовнють вах причини розвитку хрошчних нешфекцшних за-хворювань, Ух узагальнено пов'язують ¡з способом життя, якютю навколишнього середовища та генетичними вадами людини, що постае нау-ковою базою для проведения комплексних про-фтактичних заход1в [17,18].
Ниш ¡снуе чимало наукових доказ1в того, що зниження р1вня фактор1в ризику зменшуе частоту випадюв хрошчних захворювань системи кро-вооб1гу, ускпаднень \ смертнють вщ них в попу-ляци. Для проведения конкретних \ ефективних превентивних заход1в серед населения на кож-нш територи краТ'ни завжди необхщно першочер-гово одержати повну та достов1рну ¡нформацш щодо поширеносп певних фактор1в ризику. Це дозволяе оцшити масштаби проблеми \ визначи-ти прюритети дш для медичноТ' науки \ практики.
За свщченням В.Л.Таралло та П.В.Горського [21,22] полтшення здоров'я населения свп"у та скорочення захворюваносп вимагають прийнят-тя \ реал1заци належних загальних \ репональних стратепй боротьби з чинниками ризику, Тх практично'!' реал1заци. Суто територ1альы (з ураху-ванням в1ку \ статп населения) ¡нвестування в профтактику та боротьбу з чинниками ризику дозволять полтшити якють життя \ пщвищити р1вень здоров'я та добробуту людей. При цьому, найбтьш ефективним е застосування ¡нтегрова-ного пщходу, який передбачае розробку \ здшс-нення програм змщнення здоров'я \ профтакти-ки хвороб на популяцшному р1вн1, ¡з забезпечен-ням максимального охоплення населения нале-жними лкувально-профтактичними заходами [13].
Для визначення таких прюритет1в провщне значения надаеться результатам анал1зу цтьо-вих таблиць смертносп (за певними хворобами або трупами хвороб).
Метод побудови таблиць смертносп ¡, тим самим, розрахунш середньоТ очкуваноТ' трива-лосп життя населения на пщстав1 списш поме-рлих сприяе одержанню точних висновш ттьки у випадку, коли в розрахунках мають справу ¡з
базою даних стацюнарного населения. Тод1 числа новонароджених \ померлих однаков1, повко-в1 заходи смертносп за вком залишаються не-змшними протягом 100 рош, усуваеться вплив мехаычного руху населения, унаслщок чого його загальна кшьмсть \ розподт за статтю \ вком залишаються незмшними. На пщстав1 анал1зу таких таблиць смертносп не ттьки обчислюють-ся необхщы показники, але й визначаються ме-дико-соц1альн1 заходи [21].
У даний час побудова науково обфунтованих таблиць смертносп проводиться за допомогою метод1в масового спостереження. У першому випадку дослщник використовуе демограф1чш характеристики з датами народження \ смерт1 кожного померлого в сукупносп людей, що ви-вчаеться. Вш сам оргашзовуе зведення первин-них даних \ проводить угрупування. Такий пщхщ робить можливим обчислення спец1альних таблиць смертносп для оаб, що мають деяку озна-ку, важливу з погляду дослщниш. При цьому ва пщраховаш ¡ндивщи скпадають поколшня. Вста-новивши, сктьки з них померло на першому роц1 життя, вщымають це число з1 вс1е"Г кшькосп об-стежених випадш \ одержують число тих, що доживають до 1 року; вщнявши з нього померлих на другому роц1 життя, знаходять число тих, що доживають до 2 року тощо. Одержану колонку тих, що доживають, зводять пот1м до круглого числа новонароджених (зазвичай до 100 тис.) \ змшюють фактичш величини пропорцшно змш1 кшькосп новонароджених. Такий споаб ¡ндивн дуального спостереження застосовуеться при розрахунку таблиць смертности що вживаються при страхуванш життя, а також при обчисленш таблиць смертносп для оаб, вщомост1 про яких знаходяться в р1зних списках. В УкраТы \ бага-тьох ¡нших державах часто вивчають смертн1сть саме за таким пщходом
1нш1 завдання \ значения мають таблиц! смертности обчислеш за методом реального або ф1к-тивного покол1ння. У другому випадку просте-жують процес поступового вимирання однолп--к1в, що входять в сукупнють, яка вивчаеться. У цьому випадку для обчислення середньоТ три-валосп життя поколшня новонароджених треба мати матер1али до моменту смерт1 останнього з них, тобто приблизно за 100 рош. Великий нау-ковий \ практичний ¡нтерес можуть мати розра-хунки середньоТ тривалосп життя не для новонароджених, а для старших поколшь, зокрема для оаб похилого вку. Страхов! установи у таких випадках можуть прослщкувати процес поступового вимирання одних \ тих же контингенте застрахованих, починаючи з будь-якого вку, \ обчислити значения середньоТ тривалосп життя, яке вони фактично прожили. Под1бне глибоке вивчення смертносп запроваджено в УкраТ'н1 по вщношенню до окремих категор1й населения (пенсюнери, чорнобильц1 тощо). Найб1льш характерною межею методу реального поколшня е
необхщнють бтьш-менш тривалого спостере-ження. Це означае, що в сукупнють, яка вивча-еться, вносяться особи, на життездатносп яких вщобразився вплив р1зномаштних чинниш, як позитивних так \ негативних, у тому числ1 \ таких, як1 суттево \ по р1зному впливають на р1зш ста-тево-в1ков1 категори населения.
Належить зазначити, що завданням таблиць смертносп для поколшня однолп"к1в-дп"ей (як1 народилися в одному або дектькох послщовних роках) е встановлення порядку Т'х поступового вимирання, обчислення колонок «тих, що дожи-вають», |'х середньоТ' тривалосп життя тощо. Завданням таблиць смертносп для фктивного поколшня е встановлення порядку вимирання до-втьного круглого числа новонароджених. Характерною межею таблиць смертносп для фктив-ного поколшня е те, що дат про смертнють бе-руться за пор1вняно короткий перюд часу, спе-циф1чш умови якого \ вщображаються на вах по-казниках. За цим методом на величинах таблиць смертносп частково вщбиваються \ поди мину-лих чаав, зокрема на стан Т здоров'я дослщжу-ваних поколшь минул1 часи впливають через ба-тьш. Вщомо, що разом ¡з вком зростае вплив минулих загальних \ специф1чних умов життя на переб1г процеав здоров'я \ тривалють життя. Маються на уваз1 т1 умови, як1 створювали пев-ний позитивний або негативний вплив на кть-кють контингенте живих, зареестрованих пщ час перепису, Т'х стан здоров'я тощо.
Окр1м значень середньоТ тривалосп життя для вах вкових груп мае значения "вщстрочене тим-часове середне життя для новонародженого", пщ яким розумшть середнш час, прожитий по-колшням новонароджених в тих або ¡нших в1ко-вих межах. За цим показником визначають умо-вну економ1чну цшнють поколшня - тут економ1ч-на вигода зменшення смертносп вим1рюються середшм часом, прожитим працездатним в в1ко-вих трупах (18-59 рош).
Для вивчення вщдалених наспщмв лкування хрошчних захворювань рекомендуеться викори-стовувати спец1альш прийоми обробки матер1а-л1в спостереження. При цьому, враховуючи, що р1чш показники ефективносп лкування, особливо при невеликш кшькосп спостережень, недо-статньо надшш, прийнято накопичувати вщомо-сп про окрем1 результати за дектька рош. В реальних умовах за цей час певна частка пролн кованих хворих (нерщко значуща) зникае з поля зору дослщника, Т'х доля залишаеться невщо-мою. Розрахунки з докладанням вах вибувших до числа хворих з негативними наслщками л1ку-вання, наприклад, до померлих - при вивченш захворювань з високим ризиком смерт1 (злоякюш новоутворення, ¡нфаркт мюкарда) або до числа оаб, як1 мали загострення або ускладнення - при вивченш ефективносп лкування хворих з вщно-сно низькою смертнютю (ппертошчна хвороба, хрошчний тонзил1т тощо), як часто поступають, е нев1рним \ некоректним.
Використання таких таблиць дозволяе бтьш точно (з облком числа прожитих ромв для oci6, що вибули за р1зних причин) визначати 3- та 5-р1чну ефективнють лкування. Важлива позитивна особливють методу полягае в тому, що ним можна скористатися, не чекаючи, поки остання група хворих, взята пщ нагляд, переживе 3- або 5-р1чний контрольний термш. Достатньо, щоб ni-сля початку спостереження за першою групою хворих минуло 5 poKiB [9].
Таблиц дожиття, побудоваш рашше (К.А.Андреевим, В.Я.Буняковським,
В.1.Боткевичем, Л.Бессером i К.Баллодом) [16], охоплювали не все населения i були побудоваш ¡з сукупносп новонароджених та померлих, що давало суперечш i неточш показники.
Таким чином, вивчення тривалосп життя хрошчних хворих давно визнано важливим методом оцшки здоров'я населения i окремих його груп. В даний час це пов'язане з тим, що хрошчш хво-роби стали суттево впливати на демограф1чш процеси.
Вплив поширеносп хрошчних хвороб на демо-граф1чш фактори було дослщжено у двох на-прямках. За першим, розглядались xpoHi4Hi хво-роби переважно в плаш вивчення смертносп населения, як одшеТ' з причин смертк Цей пщхщ дозволив визначити вплив цих хвороб на серед-ню очкувану тривалють життя населения. 3 ц1ею метою будувались таблиц! смертносп населения за окремими причинами. Використовуючи pi-зноман1тн1 методики, автори (A.M. Мерков, Р.Н. Б1рюкова, A.B. Файншмидт) [11,16], намагалися з'ясувати, насктьки та чи ¡нша причина (хвороба) скорочуе тривалють життя населения. Об'ектом дослщження в цих роботах поставало все населения певноТ' територи. А отримана величина середньоТ тривалосп життя в умовах по-вного попередження дослщжуваноТ' хвороби мала ппотетичний, абстрактний характер. В цих роботах не дослщжувалося питания про реаль-ний вплив хрошчних хвороб на сучасш демо-граф1чш процеси, який можливо вивчити лише, якщо обмежити об'ект дослщження - брати не все населения, а його окрем1 групи, як1 страж-дають на хрошчш хвороби.
За другим напрямком, вивчення демограф1ч-ноТ' рол1 хрон1чних хворих мало кшцевою метою визначення середньоТ тривалосп життя хрон1ч-них хворих. Цей пщхщ надав можливють отри-мувати цифрову характеристику одше'Г ¡з характеристик здоров'я i якост1 ¡снування реального (наявного) населения. Показник середньоТ очку-ваноТ' тривалост1 життя таких хрошчних хворих може бути обчислений на основ! таблиць дожиття за допомогою коефщ1ент1в демограф1чноТ' ле-тальност1, яю визначають Mipy небезпеки хвороби, яка вивчаеться, i ¡нших причин для життя хрошчних хворих.
Таблиц дожиття хрошчних хворих дотепер будувались по клш1чних матер1алах для окремих груп хворих, яю знаходились певний час пщ на-
глядом (В.В.Паевський, С.А.Новосельцев, A.M. Мерков, Е.1.Дейчман, Д.М.Малинський, Л.Е.Поляков) [11,16 ]. Не юнувало методик, спрямованих на вивчення середньоТ тривалосп i якосп життя хроычних хворих в масштаб! окремих райошв (м1ст), що мае суттеве значения для оцшки територ1альних демограф1чних зсув1в в населены.
Враховуючи цей недолк, A.M.Мерков [15] для будови таблиць дожиття використав важливе в методичному вщношенш доповнення. Хворих, як1 залишились живими в кшц1 nepiofly спосте-реження, i померлих вш поеднав в анал1з1 сукуп-HOCTi хворих, яю вийшли з пщ нагляду в pi3Hi те-рм1ни. До fx числа були вщнесеы Ti, смерть яких була викликана причинами, не пов'язаними з ос-новним захворюванням. Завдяки такому пщходу були створен1 умови для врахування Bcix мож-ливих наслщш спостереження за хворими з отриманням об'ективноТ характеристики щодо ефективносп лкування. Проте, по-перше, дана методика не вщповщала вимогам демограф1чноТ' статистики, прийнятим при будов1 таблиць дожиття. Зокрема, автор виключив розрахунки Ki-лькосп oci6, як1 пщлягали ризику померти в кожному наступному роц1 спостереження; вш для цього використовував розподт хворих, як1 залишились живими до наступного року. В зв'язку з цим число oci6, яю пщдавалися ризику померти, збтьшувалося за рахунок тих хворих, доля яких ще невщома. По-друге, для того, щоб вра-хувати внесок у вщдалеы результати лкування хворих, як1 вибули зпщ спостереження, було за-пропоновано використовувати для пщрахунку ефективносп середньор1чне число хворих, що пщдавалися ризику смерт1 [9, 11]. Саме з цим пов'язана обмеженють використання цього методу в практичнш oxopoHi здоров'я.
У 1996 роц1 В.Л.Таралло i П.В.Горським [21,22] запропонована принципово нова методика розрахунш таблиць захворюваносп i nepe6i-гу хвороб.
У побудов1 таблиць використано досвщ практично'!' охорони здоров'я в диспансерному спо-стереженш хроычних хворих у вщомчш систем! охорони здоров'я з моменту виявлення хвороби до кшця життя хворого з урахуванням наслщюв хвороби: одужанням, смертю та тривалютю хвороби за вко-статевими трупами хворих.
Будова повних таблиць захворюваносп до-зволяе з'ясувати динамку поширеносп хвороби в популяцП' за вком та статтю, стушнь ТТ вилков-HOCTi та наслщки протягом життевого циклу популяцП' хворих. KpiM того, таблиц дозволяють одержати дат щодо впливу на nepe6ir хвороб та fx наслщки дш з боку заклад1в охорони здоров'я та способу життя хворих на Bcix етапах Т'х життевого циклу.
Дана методика побудови таблиць захворюва-ност1 та nepe6iry хвороб вперше дозволила ycBi-домити та оцшити динамку поширеносп хроыч-
них захворювань, Т'х наслщки: процент одужання та смертк Водночас, таблиця дозволила вперше за використанням обмежених даних розподтити тривалють життя хворих на «здорову» та «хво-робливу» частки.
3 медико-демограф1чноТ' точки зору ¡нтеграль-на оцшка «якосп життя» в таблицях захворюва-носп проводилась у двох напрямках: шляхом сшввщношення «здоровоТ» та «хворобливоТ» часток ¡з середньою тривалютю життя. Такий же пщхщ був застосований для прогнозування впливу чинниш середовища (ф1зичних або со-ц1альних) на захворюванють населения та ТТ наслщки. В цтому за наведеною методикою була створена можливють визначення 37 показниш щодо захворюваносп населения на хрошчш хвороби та Т'х перебку з окремим \ супутшм ви-значенням рол1 \ впливу профтактичних, лкува-льних та репональних соц1альних заход1в. Сут-тевою вщмшнютю даних таблиць е те, що буду-валися вони на клш1чних матер1алах \ дали можливють отримати показник середньоТ тривалосп життя хрошчних хворих в сшвставленш з середньою тривалютю життя всього населения, тому що вони були поеднаш з моделлю стацюнарного населения. Нов1 показники вщдзеркалювали комплексну ефективнють вах дшчих соц1ально-економ1чних \ лкувально-профтактичних захо-д1в в певних репонах. Даними для побудови таблиць стали: статево-вков1 показники розпо-дту хворих ¡з дослщжуваною хворобою за даними первинних звернень, статево-вков1 показники смертносп населения вщ вах причин та статево-вков1 показники смертносп вщ дослн джуваноТ' причини [21,22]. Розробка отримала пщтримку МОЗ Украши, але не була запрова-джена в практику у зв'язку ¡з скасуванням зага-льноТ' диспансеризацп, матер1али якоТ' залучались до розрахунш таких таблиць.
1снують ютотш вщмшносп у показниках поши-реносп \ захворюваносп серед населения пра-цездатного вку, а також у показниках серед стьського населения [14]. Обсяги диспансерного нагляду в багатьох стьських районах суттево нижч1, шжсередш по УкраТ'ш. Отже, кардюлогам, терапевтам, амейним лкарям, кер1вникам репональних медичних служб вкрай необхщш аналн тичш територ1альш показники щодо своечасносп \ повноти виявлення патологи, ТТ поширеносп з урахуванням вку, статп \ доступносп медичних послуг, прогнозы територ1альш характеристики впливу хвороб на здоров'я, якють \ тривалють життя, як всього населения, так \ хрошчних хворих.
Водночас, юнуюч1 науков1 методи статистич-ного вивчення захворюваносп та и наслщюв сьогодн1 не можуть задовольнити л1кар1в тому, що прогнозування стану ураженосп населения хрон1чними хворобами, впливу на цей показник осередку мешкання, р1вня та якосп медичноТ допомоги та ¡нших соц1альних чинниюв до цього часу не ттьки остаточно методично не вщпра-цьован1 [22], але \ не ор1ентоваш на матер1али
традицшноТ', 06ir0B0'i' статистичноТ' ¡нформаци в практик охорони здоров'я.
Недолги в оргашзаци статистичноТ служби на р1зних р1внях негативно впливають на практичне використання даних про захворюванють населения i причини смертност1, д1яльнють медичних заклад1в та використання pecypciB охорони здоров'я. Отже, реформування охорони здоров'я Украши неможливе без суттевоТ змши системи и оргашзаци та управлшня, важливою скпадовою яких е впровадження в практику нових ¡нформа-цшних технолопй. Така необхщнють полягае пе-редуам у тому, що вони е найбтьш д1евим ме-хан1змом, який дозволяе отримувати достов1рну ¡нформацш при оптим1зацп управлшня як галуз1 взагал1, так i д1яльнютю окремоТ' медичноТ' установи. Впровадження нових ¡нформацшних технолопй забезпечуе пщвищення ефективносп та якосп л1кувально-д1агностичного процесу, а та-кож постае вагомим ¡нструментом психолопчноТ' перебудови ставлення до якосп даних та Т'х ана-л1зу на засадах доказовоТ' медицини.
Для практично'!' охорони здоров'я та управлшня здоров'ям населения вкрай потр1бш контроль^ ор1ентири та прогнози nepe6iry хрошчних хвороб та fx наспщмв. Бажано для Т'х визначення залучати традицшш звп"ш матер1али щодо саш-тарних умов проживания населения, стану д1я-льносп територ1альних заклад1в та установ охорони здоров'я, якосп Тх лкувально-профтактичноТ' д1яльносп з наступним викорис-танням Тх в практик загальнонацюнального i га-лузевого спостереження за здоров'ям населения для оцшки д1евост1 загально-соц1альних про-фтактичних програм та впливу певних медичних заход1в на динамку здоров'я населения i, зокрема хворих на певну хворобу. Розв'язанню цих питань i присвячене наше дослщження.
Лпсратура
1. Всемирная организация здравоохранения. Мировая статистика здравоохранения - 2009. - 150 с.
2. Горбась I.M. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: поширенють i контроль / I.M.Горбась // Здоров'я Укра'ши. -2007.-№21.-С. 62-63.
3. Жуков Г.М. Практичш аспекти управлшня здоров'ям населения / Г.М. Жуков, Ф.П. Рунда // Охорона здоров'я Укра'ши. - 2002. -№1(4). -С. 32-35.
4. Калинина A.M. Качество профилактического консультирования по факторам риска сердечно-сосудистых заболеваний в перви-
10. 11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20. 21. 22.
23.
24.
чном звене здравоохранения / A.M. Калинина // Кардиоваску-лярная терапия и профилактика. - 2008. - Т. 7, № 1. - С. 5-10. Клименко B.I. Хвороби системи KpoBooöiry як медико-соц1альна державна проблема / B.I. Клименко // Здоров'я i сусшльство. -
2007.-С.17-21.
Коваленко В.М. Серцево-судинш хвороби: вплив на демографн чну ситуац1ю в УкраТш / В.М Коваленко // Журнал АМН Укра'ши. - 2007. - Т. 13, № 3. - С. 516-525.
Корнацький В.М. Проблеми здоров'я та подовження тривалост1 життя населения Укра'ши / В.М. Корнацький, I.J1. Ревенько // Укра'шський медичний часопис. - 2008. - № 5. - С. 90-96. Кучеренко Л.З. Проблемы рисков в здравоохранении, безопасная медицинская практика / Л.З. Кучеренко // Охорона здоров'я Укра'ши. - 2008. - № 4. - С. 55-56.
Малинский М.Д. Оценка эфективности лечения на основе таблиц дожития / М.Д. Малинский // Советское здравоохранение. -1984.-№10.-С. 26-31.
Мерков A.M. Здоровье населения и методы его изучения. / Ме-рков A.M. - М: Статистика, 1979. - 230с.
Москаленко В.Ф. Реформування системи охорони здоров'я: су-часний погляд / В.Ф.Москаленко // Охорона здоров'я Укра'ши. -
2008. -№3,- С. 23-31.
Москаленко В.Ф. Сучасш ризики для здоров'я у XXI столггп / В.Ф.Москаленко // Охорона здоров'я Укра'ши. - 2008. - № 4. - С. 5-7.
Навчук B.I. Епщемюлопчш особливост1 хвороб системи крово-oöiry, 'ix динамка в УкраТш i Чершвецькш облаем / В.I.Навчук // Орипнальш дослщження. - 2009. - Т. 8, № 1. - С. 41-46. Оганов Р.Г. Современные стратегии профилактики и лечения сердечно-сосудистых заболеваний / Р.Г Оганов // Кардиология. -2007. - Т. 47, № 12. - С. 4-9.
Паевський В.В. Вопроссы демографической и медицинской статистики [Паевський В.В.]; Под ред. проф. Меркова A.M. - М: Статистика, 1970. - 467с.
Панченко Е.П. Факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний и подходы к их коррекции в начале XXI века / Е.П.Панченко // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2006. - Т. 5, №6.-С. 91-94.
Свшцщький I.A. Палшня i серцево-судинна патолопя / кА.Свшцщький // Науковий вюник Нацюнального медичного ушверситету ¡м. О.О.Богомольця. - 2008. - № 2. - С.175-176. Стан здоров'я населения Укра'ши та забезпечення надання ме-дичноТ допомоги: Анал1тично-статистичний поЫбник. - К., 2007. -97с.
Стан здоров'я населения Укра'ши у зв'язку з хворобами системи кровооб1гу та можлив1 шляхи його покращання: Анал1тично-статистичний поЫбник. - К., 2004. - 125с.
Таралло В.Л. Здоров'я населения: 1нформацшно-методичне забезпечення прогнозованого управлшня. / В.Л.Таралло - Чер-швц1, 1996. - 175с.
Таралло В.Л. 1нформацшш та методичш основи спостереження за динамкою хрошчних захворювань / В.Л.Таралло // Буковин-ський медичний вюник. - 2008. - Т.12, № 3. - С. 113-115. Фадеенко Т.Д. Р1вень фактор1в ризику хрошчних нешфекцшних захворювань, як складова частина стану здоров'я населения / Т.Д. Фадеенко, Л.Б.Ушкварюк, Т.А. Лавршко // Укра'шський те-рапевтичний журнал. - 2006,- № 2. - С. 6-11. Чепелевська Л.А. Розрахунки кшькост1 втрачених людино-роюв життя населения працездатного в1ку внаслщок смертност1 вщ хвороб системи кровообку / Л.А. Чепелевська, О.Н. Рингач, О.О. Чернобривенко // Вюник соц1альноТ ппени та оргашзаци охорони здоров'я. - 2000. - № 2. - С. 103-108. Щепин О.П. К развитию методологи в исследованиях общественного здоровья / О.П. Щепин, К.В.Овчаров // Вестник Рос. акад. мед. наук. - 2004. - № 4. - С. 38-43.
Реферат
К АНАЛИЗУ ДИНАМИКИ ХРОНИЧЕСКИХ БОЛЕЗНЕЙ СИСТЕМЫ КРОВООБРАЩЕНИЯ Бидучак А.С.
Ключевые слова: заболеваемость, таблицы заболеваемости и течения болезней, таблицы смертности, здоровье населения.
Обсуждена проблема возможностей статистического анализа хронических болезней системы кровообращения с использованием новых информационных технологий.
Summary
ON ANALYSIS OF DYNAMICS OF CIRCULATORY DISEASES Biduchak A.S.
Key words: morbidity, tables of morbidity and course of diseases, tables of mortality rate, health of population.
The paper highlights the opportunities of statistical analysis of chronic circulatory diseases by applying new information technologies.
