CC BY
13
УДК616.36-002-084.
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ П0ШИРЕН0СТ1 ПАРЕНТЕРАЛЬНИХ В1РУСНИХ ГЕПАТИТ1В 3 УРАХУВАННЯМ ДАНИХ ПР0Ф1ЛАКТИЧНИХ ЛАБ0РАТ0РНИХ ОБСТЕЖЕНЬ
MapieecbKuü В.Ф., Гураль А.Л., Шагтян В.Р., Сергеева Т.А., ЛЫецька B.I., Демчишина I.B., Коршенко В.О.
ДУ "1нститут епщемюлоги та ¡нфекцмних хвороб ¡м. Л.В. Громашевського АМН Украши", м. Кшв В1русолопчна лаборатор1я Центрально! CEC МОЗ Украши, м. Кш'в
Показано, що поширетстъ парентералъних eipycnux zenamumie не може бути оцтена ттъки на niдcmaei показникге зaxeоpюeaноcmi на гоcmpi форми гenamumie В та С. Врахоеуючи перееажно npuxоeaнuй характер eniдeмiчного процесу парентералъних eipy^ux гenamumie у сучасних yмоeax, ece бшъшого значення нaбyeaюmъ резулътати cneцuфiчного лабораторного обcmeжeння здоpоeого нaceлeння та npeдcmaeнuкie груп ризику щодо iнфiкyeaння. Визначення pieня поширення парентералъних гenamumie у регюнах cлiд npоeодumu за допомогою nокaзнuкie зaxeоpюeaноcmi, euяeлeння мapкepie iнфiкyeaння cepeд euзнaчeнux груп нaceлeння з ypaxyeaнням даних охоплення mecmyeaннямu.
Ключов1 слова: парентеральы BipycHi гепатити, захворюванють,
BipycHi гепатити з парентеральним мехашзмом передач! (парентеральш BipycHi гепатити), найбтьш поширеними з яких е гепатити В (ГВ) i С (ГС), стають все бтьш серйозною проблемою охорони здоров'я. Незважаючи на багатор1чне вивчення епщемюлопчних особливостей ГВ, широке впровадження профтактичних програм, в тому числ1 вакцинопрофтактики, до тепер не можна вщнести цю хворобу до "керованих". Бтьш ыж 2 млрд. oci6 (близько 30 % населения земно'Г кулО протягом життя ¡нфкуються BipycoM ГВ (HBV), 360 млн. ехроычними ноаями Bipycy. Щороку у CBiTi первинно заражаються HBV бтьше 50 млн. чоловк, а наслщки ¡нфкування обумовлюють 500-700 тис. смертей на piK [15]. 3 кожними роком все бшьшоТ значимое^ набувае проблема ГС. За експертними оцшками, BipycoM ГС (HCV) у CBiTi ¡нфковано вщ 500 до 700 млн. людей. На даний час можна стверджувати про пандемш ГС, котра за сво'Гми масштабами та ктькютю ¡нфкованих oci6 у 5-6 раз перевищуе поширення В1Л-шфекци [8, 9].
Медико-соц1альна значимють парентеральних в1русних гепатит1в визначаеться не ттьки Тх широким розповсюдження, але й вкрай несприятливими наслщками ¡нфкування. У 5-15 % хворих на ГВ гострий гепатит трансформуеться в хрошчний, а у д1тей, народжених ¡нфкованими HBV матерями, частота формування хрошчноТ ¡нфекцп може сягати 90 %. Пац1енти з хрошчним ГВ, в свою чергу, мають 15-40 % ризику розвитку цирозу печшки (ЦП) та гепатоцелюлярноТ карциноми (ГЦК). Хрошчний ГВ вщповщальний за 60-80 % ycix випадмв ГЦК [13,16]. Гострий ГС у бтьшосп випадш мае мш1мальн1 KniHiHHi прояви, у 70-85 % ¡нфкованих розвиваеться хрошчний гепатит, котрий е основною ключною формою ц1еТ ¡нфекцп. У повсякденнш практик д1агноз ГС здебтьшого встановлюють вже на eTani сформованого хрошчного процесу. Багатор1чна персистенщя HCV може призводити до формування ЦП з наступним високим ризиком розвитку ГКЦ. ЦП виникае в середньому у 4-20
поширенють, специфнж лаборатории обстеження.
% оаб, ¡нфкованих НСУ, протягом 20 рош з моменту заражения, а р1вень розвитку ГЦК у пащетчв з НсУчндукованим ЦП може складати 1-4-7 % на рш [7,12].
3 кожним роком зростае актуальнють проблеми прихованих (безеимптомних, латентних) форм ¡нфекцшних хвороб, вони стають найпоширешшими в сучасних умовах. Особливосп патогенезу ГВ \ ГС сприяють довготривалш персистенцп збуднимв, котра у переважнш бтьшосп випадмв не супроводжуеться клш1чними проявами захворювання. Виявлення прихованих форм ГВ \ ГС можливо ттьки за умов проведения лабораторного обстеження. Для ГВ термш "прихований" (оссыК) мае конкретне визначення - це випадки ¡нфкування НВУ, при яких не виявляеться НВэАд за наявносп ДНК в1русу, але у сироватщ кров1 присутш анти-НВс [10,11]. "Прихованють" ГВ обумовлена, в тому числ1, високою мшливютю збудника ¡нфекци, яка останшми роками привернула до себе увагу дослщниш. Певш мутаци у в1русному геном1 перешкоджають продукци НВэАд, що призводить до хибнонегативних результате тестування на вказаний маркер, який найбтьш широко застосовують у д1агностичнш практик [4, 14]. Кр1м того, мутанты штами НВУ з1 змшеною структурою оболонкових антигешв недосяжш д1Мож№ттатвйрдж£в1атиутщорвияв1Шжня в юйгпщта вввциааиф' [5,6]:.ування хворих безпосередньо залежить вщ лабораторних обстежень р1зних груп населения. Бтьш того, ттьки результати специф1чних лабораторних дослщжень на маркери ¡нфкування збудниками ГВ \ ГС можуть дати дшене уявлення про поширенють вказаних ¡нфекцш, що сприятиме розробц1 й впровадженню ефективних протиепщем1чних та профтактичних заход1в.
Метою даного дослщження е оцшка епщем1чноТ ситуаци з парентеральних в1русних гепатит1в у сучасних умовах з використанням даних щодо результате профтактичних лабораторних обстежень на маркери
¡нф1кування HBV i HCV (на приклад! ваптних у Волинськш, Полтавськш та Одеськш областях).
Матер1али та методи
Проведено анал1з даних статистичноТ' зв1тност1 МОЗ УкраТ'ни (форма № 2 "Зв1т про окрем1 ¡нфекцп i паразитарш захворювання" - р1чна; форма № 40-здоров - "Зв1т про роботу саытарно-епщемюлопчноТ станцп") та результалв власних дослщжень сироваток кров1 ваптних на маркери ГВ - HBsAg та анти-НВс (total та класу IgM). Сироватки кров1 ваптних отримували протягом 2004-2006 pp. у ктькост1 900 зразш щор1чно з Волинсько!', ОдеськоТ та ПолтавськоТ' областей (по 300 з кожноТ' обласп). Дослщження на маркери ГВ проводили методом ¡муноферментного анал1зу (1ФА) з використанням тест-систем виробництва АТЗТ НВК "Д1аПроф Мед", Украша та ЗАТ "Вектор-Вест", Роая на стандартному обладнаны для 1ФА у в1дпов1дност1 до ¡нструкцш виробниш тест-систем. Первинно реактивы результати 1ФА пщтверджували за допомогою тесту нейтрал1заци антигену високо очищеними антиттами (для HBsAg) або з використанням альтернативних тест-систем (для анти-НВс). Статистичну обробку результате дослщження здшснювали загальновщомими методами з наступним обчислюванням достов1рносл
отриманих показниш [1].
Результати ТА ix ооговорення
Динамка захворюваносп на ГВ, що рееструеться, в УкраТш останшми роками характеризуеться постшним зниженням ¡нтенсивних показниш. На вщмшу вщ захворюваносп дорослого населения, частота виявлення HBsAg серед ваптних, яких вважають групою, що найбтьш вщображае саме здорове доросле населения, протягом останшх poKiв суттево не змшюеться (рис.1).
0
2002 2003 2004 2005 2006 2007
роки
[^^захворювашсть на гепатит В —♦—виявлення ИБзАд у ваптних
Рис. 1. Захворюванють на ГВ дорослого населения Укра'ши та частота виявлення НВБЛд у ваптних
Захворюванють на ГС рееструеться в УкраТш з 2003 р. За цей перюд дещо знизились показники захворюваносп, в той час як у частот! виявлення маркера ¡нфкування збудником - анти-ВГС у
ваптних зм1н практично не вщбулось (рис.2).
Чи дшсно зниження показниш захворюваносп на ГВ i ГС, що рееструеться, вщповщае покращенню епщем1чноТ ситуацп з цих ¡нфекцш в УкраТш? Навпаки, даш про захворюванють, як1 фунтуються на реестрацп переважно клш1чно виражених форм гострого ¡нфекцшного процесу ГВ i ГС, не вщдзеркалюють дшсного р1вня поширеноси ¡нфекцп, не вщповщають реальнш епщем1чнш ситуацп.
3,5 3
1=2,5 Si 2
I 1,5
I 1
0,5 0
2002 2003 2004 2005 2006 2007
роки
И захворюванють на гепатит С
- виявлення анти-ВГС
Рис. 2.Захворюванють на гепатит С дорослого населения Укра'ши та частота виявлення анти-ВГС у ваптних
За сучасними уявленнями, оцшити р1вень поширення ¡нфекцп серед населения в цтому (або окремоТ групи населения) можна за частотою визначення актуальних, з епщемюлопчноТ точки зору, маркер1в ¡нфкування збудником. При ГВ такими маркерами вважають HBsAg та анти-НВс, при ГС - анти-HCV. В1дпов1дно дшчих нормативних докумешлв (Наказ МОЗ СРСР № 408), neBHi контингенти oci6 (донори кров1, BariTHi, пац1енти вщдтень з високим ризиком ¡нфкування ВГВ, xBopi на xpoHi4Hi захворювання печшки, д1ти дитячих будинмв та спецштерналв, пац1енти нарколопчних та шюрно-венеролопчних диспансер1в та ряд ¡нших) пщлягають профтактичним обстеженням, зокрема, на наявнють HBsAg. На даний час проанал1зувати частоту та динамку виявлення HBsAg серед зазначених контингенте (в абсолютних цифрах або в ¡нтенсивних показниках) не уявляеться можливим, осктьки результати обстежень, що надходять до в1русолопчно!' лабораторп Центрально!' CEC МОЗ УкраТ'ни, надавалися здебтьшого у розрахунках не на ф1зичних oci6, а на ктькють проведених дослщжень (принаймш, до 2007 р.). Найбтьш наближеними до реального поширення HBsAg серед декретованих oci6 е даш щодо частоти Bi/Нашення (цншо маррервд^шваптнрязраяурик аоввв1)щжю)ЙЕ1^^в§гшедв-гар)в"аи1Кми;€^;мс1г шарме ри ГВ та ГС до ктькоси полопв в УкраТш за 20012007 рр. (рис.3). Даний показник дозволяе в серед ньому встановити, сктьки раз1в за BariTHicTb жшки дшсно обстежувались на
2,5
%
25
20
15
10
наявнють HBsAg та анти-HCV.
2001 2002 2003 2004 2005 2007
Рис. 3. Стввщношення тести/пологи при обстежены ваптних на НВэАд \ анти-НСУ в УкраТы
Виходячи з анал1зу офщшних даних, можна зробити висновок, що в середньому в УкраТш двократне обстеження на НВэАд, що регламентоване дшчим Наказом № 408, не здшснюеться, хоча показники охоплення ваптних цим дослщженням у дектька раз1в перевищують аналопчш на анти-НСУ. Низький р1вень охоплення ваптних тестуванням на анти-НСУ можна пояснити вщсутнютю нормативно! бази щодо ГС в УкраТш, отже обстеження ваптних проводиться, як правило, за ктшчними показаниями. Тому, наприклад, зниження показника охоплення ваптних тестуваннями на маркер ГС у 2004 р. до 0,15 на 1 пологи могло призвести до деякого зростання частоти виявлення анти-НСУ серед ц1еТ групи населения
Частота виявлення антитт
- до 4,0 %. I навпаки, зростання у 2006 р. середньоТ ктькосп обстежень до 0,33 на 1 пологи дещо знизило показник "¡нфкованосп" ваг1тних до 3,2 % (за рахунок обстеження бшьшоТ ктькосп здорових жшок). Таким чином, дшсний р1вень поширення ГС серед так званого здорового населения УкраТ'ни не можна оцшити використовуючи результати обстеження ваптних на анти-HCV, осктьки ктькють проведених тестувань не охоплюе ycix ваптних хоча б одним обстеженням.
Слщ пщкреслити, що тестування ттьки на HBsAg, що проводиться при профтактичному обстеженш ваптних, також не дозволяе повною м1рою виявити ycix oci6, як1 були ¡нфковаш збудником, через непостшний характер циркуляцп поверхневого антигену HBV, наявнють мутантних штам1в, «окультний» ГВ тощо. За сучасними уявленнями, серолопчним маркером, який необхщно для цього використовувати, е антитта до корового антигену Bipycy (анти-НВс). Нами протягом 3 poKiB (2004-2006 pp.) були проведен! обстеження ваптних з ВолинськоТ, ОдеськоТ та ПолтавськоТ областей (300 жшок щор1чно з кожноТ област1) на наявн1сть сумарних (анти-НВс total) та paHHix (анти-НВс IgM) антит1л до корового антигену HBV (табл.1). Показники поширення ГВ, встановлеш за допомогою даного обстеження, значно перевищують частоту виявлення HBsAg у ваптних, але бтьш адекватно вщповщають дшснш поширеност1 ¡нфекцИ', осктьки охоплюють прошарок oci6, як1 ¡нфкувалися HBV протягом життя.
Таблиця 1
корового антигену eipycy гепатиту В серед eazimHux (%±mp)
Обласп 2004 р. 2005 р. 2006 р. Середн1й показник (2004-2006)
Анти-НВс Анти-НВс Анти-НВс Анти-НВс Анти-НВс Анти-НВс Анти-НВс Анти-НВс
(total) (IgM) (total) (IgM) (total) (IgM) (total) (IgM)
Волинська 9,0±1,7 0 6,7±1,4 0 7,3±1,5 0,7±0,5 7,7±0,9 0,1 ±0,1
Одеська 22,2±2,3 1,9±0,8 16,3±2,1 0,3±0,3 23,0±2,4 1,7±0,7 20,9±1,4 1,3±0,4
Полтавська 10,0±1,6 0,3±0,3 11,7±1,9 0 5,7±1,3 1,0±0,6 9,1 ±1,0 0,4±0,2
Протягом перюду спостереження значних зм1н у динамщ1 частоти виявлення анти-НВс серед ваптних у Волинськш та Одеськ1й областях не вщм1чено. У Полтавськ1й обласп в 2006 р. показник знизився у 2 рази (р<0,05), але, можна припустити, що це обумовлено деяким зсувом по виборц1. В цтому, на п1дстав1 серолог1чних дослщжень, проведених протягом трьох рок1в, можна стверджувати, що найб1льш висок1 показники поширення ГВ рееструвалися в Одеськш, друге м1сто поддала Полтавська, трете - Волинська область. Таким же чином розподтялась \ частота первинного ¡нф1кування збудником, за результатами виявлення анти-НВс 1дМ. Тобто в Одеськш област1 част1ше, н1жу Полтавськш та Волинськ1й мали рееструватися випадки гострого ГВ (ГГВ).
Отриман1 результати виявлення анти-НВс
серед ваптних були сшвставленш з оф1ц1йними даними щодо результате обстеження ваг1тних на НВэАд у 2004-2006 рр., на баз1 чого був розрахований коеф1ц1ент стввщношення частот виявлення анти-НВс/НВэАд (табл.2). Встановлено, що в Одеськ1й та Полтавськш областях протягом 3-х рош спостереження рееструвалися вщносно стаб1льн1 показники виявлення НВэАд, \ при цьому можна казати лише про деяку тенденцш до зростання показника у Одеськш обласп, та зниження - у Полтавськш. Навпаки, у Волинськш обласп частота знаходження маркера коливалась в широких межах без вираженоТ' динамки - вщ 0,8 до 2,1 %. Виявилось, що в Волинськш обласп на 1 випадок виявлення НВэАд (активна ¡нфекц1я або носшство НВэАд) в середньому припадало приблизно 5,5 випадк1в виявлення анти-НВс
(паст-инфекц1я або випадки прихованого ¡нфкування), в Полтавськш - 7,0; в Одеськш -8,0. Отже, чим бтьше поширена ¡нфекц1я в
Частота виявлення ИБэАд
регюш, тем бтьша й частота випадмв прихованоТ' або перенесено! в минулому ¡нфекцп, що е цтком лопчним.
Таблиця 2
ед ваг'тних та коеф'щент ствв!дношення анти-НВс/ИБвЛд
Обласп 2004 р. 2005 р. 2006 р. Середнш показник (2004-2006)
ИБэАд (%±тр) Анти- НВс/ ИБэАд ИБэАд (%±тр) Анти- НВс/ ИБэАд ИБэАд (%±тр) Анти- НВс/ ИБэАд ИБэАд (%±тр) Анти- НВс/ ИБэАд
Волинська 1,2±0,1 7,5 2,1 ±0,2 3,2 0,8±0,07 9,1 1,2±0,06 5,5
Одеська 2,5±0,1 8,9 2,4±0,08 6,8 2,9±0,09 7,9 2,6±0,05 8,0
Полтавська 1,5±0,07 6,7 1,3±0,07 9,0 1,1 ±0,07 5,2 1,3±0,04 7,0
Найбтьш1 розб1жноси у розм1р1 коефщ1енту анти-НВс/ИББАд були у Волинськш области що пов'язане з суттевим зниженням показника виявлення ИБэАд у ваптних у 2006 р. (0,8 %), в той час як за результатами наших дослщжень, протягом 2004-2006 рр. у частот! визначення анти-НВс та анти-НВс 1дМ в обласп статистично значимих вщмшностей не було. До того ж, при анал1з1 показниш стввщношення кшькосп обстежень ваптних на ИБэАд до числа полопв у Волинськш обласп було встановлено, що у 2005 р. вш був найнижчим за весь перюд спостереження - 0,63, а у 2006 зрю до 1,07. Отже, наявний вщомий феномен - чим бтьше охоплення обстеженнями оаб, що належать до контингенте з невисоким поширенням ¡нфекцп (а ваптш вщносяться саме до таких контингенте), тим менший показник частоти виявлення маркеру ¡нфкування. Везсумшвно, при цьому не можна робити висновок про змшу р1вня ¡нфкованосл, осктьки в тепер1шнш час зменшення кшькосп обстежень ваптних обумовлене, головним чином, обмеженою можпивютю проведения широкого тестування. Тому в першу чергу обстежують ваг1тних з груп ризику, що призводить до певного зсуву по виборц1 при оцшц1 результат1в виявлення спе^тфо>дячи?1серв[)лов1мкп0;цваргер ¡в. нами було проведено пор1вняння показнимв охоплення обстеженнями на ИБэАд ваптних у Волинськш, Одеськ1й та Полтавськш областях за 1998-2006 рр. (рис.4). Встановлено, що у Полтавськш та Одеськш областях у 1998-2000 рр. уа ванты були обстежеш дв1чк У подальшому найвищш показник охоплення ваптних обстеженнями був у Полтавськш обласп, у 2005-2006 рр. вш почав зростати \ в Одеськш область Протягом всього пер1оду спостереження у Волинськш обласп вказаний показник практично не перевищував 1 (за винятком 1999 та 2006 рр., коли вш складав 1,02 та 1,07 вщповщно).
3
0 -,-,-1-,-1-,-,-1-
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Рис.4. Динамка показника обстеження ваптних на ИБэАд / ктькють полопв у Волинсьш, Одесьш та Полтавськш областях
Отримаш дан1 щодо поширення серолопчних маркер1в ¡нф1кування ИБУ серед ваптних ми зютавили з багатор1чною динам1кою захворюваност1 на ГВ серед дорослого населения вказаних областей. До 1989 р. в ус1х регюнах краТни спостер1галось зростання захворюваност1, при цьому Одеська область входила до числа регюыв з найвищими ¡нтенсивними показниками, а у Полтавськ1й та Волинськш областях р1вень захворюваност1 був пор1вняно невисоким. 3 початку 1990-х ромв в1дм1чено поступове зниження захворюваносп на ГВ в ус1х областях УкраТ'ни, при цьому в Одеськш обласп тривало збер1галися висок1 показники, у Полтавськ1й - зросли, досягнув середньоукраТ'нського р1вня, у Волинськш -залишались значно нижчими, шж в УкраТн1 в ц1лому. 3 середини 90-х рок1в темпи зниження захворюваносп на ГГВ в Одеськш обласп були б1льш стр1мкими, ыжу Полтавськ1й, що призвело до того, що протягом 1998-2003 рр. показник захворюваносп на ГГВ в останнш перевищував аналопчний показник в Одеськш обласп (рис. 5), у 2004-2005 рр. вони практично зр1внялися, але у 2006 р. в Одеськш обласп було зафксовано зростання захворюваносп до 23,68 на 100 тис. дорослих, в той час як захворюванють у Полтавськш обласп продовжувала знижуватися \ склала 12,79 на 100 тис. вщповщного населения.
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
—Ф— Волинська —•— Полтавська
—h— Одеська |
Рис. 5. Динамка захворюваност1 на гепатит В мюького дорослого населения у Волинськш, Одеськш та Полтавськш областях
Пор1внюючи динамку показниюв
захворюваносп у 2004-2006 pp. з частотою виявлення маркер1в ¡нфкування HBV у ваптних за ц1 ж роки можна зробити висновок, що в областях, де BariTHi охоплет обстеженнями у необхщному обсяз1 (протягом BariTHOCTi обстежена кожна жшка), тенденцп у змшах серолопчних показниш та захворюваносп сшвпадають. Можна також припустити, що зростання показнимв захворюваносп в Одеськш обласп, певною м1рою, е вщображенням покращення стану профтактичних обстежень, що, зокрема, можна простежити на приклад! охоплення тестуванням на HBsAg ваптних. У Волинськш обласп стабтьна захворюванють на ГВ не совпадала з коливаннями частоти виявлення HBsAg у ваптних за офщшними даними, в той час як показники виявлення анти-НВс (за даними наших дослщжень) за вказат роки суттево не вщр1знялись. Отже, при недостатньому piBHi охоплення
профтактичними обстеженнями показники виявлення HBsAg у ваптних не можуть бути
використат для оцшки поширеносл ¡нфекцп'
виявлення маркерю ¡нф/кування HBVу
Представляють ¡нтерес розрахунки стввщношення частоти виявлення маркер1в ¡нфекцп серед ваптних та захворюваносп на ГГВ серед мюького дорослого населения в областях з р1зною ¡нтенсивнютю епщем1чного процесу. Для парентеральних в1русних гепатит1в, як1 мають переважно прихований переб1г, гостр1 форми е лише „верх1вкою айсбергу", \ встановлено, що стввщношення клш1чно виражених форм до не машфестованих на р1вн1 популяци сягае 1:100-1:200 [2,3]. Якщо частоту визначення НВэАд у ваптних розглядати як показник прихованого переб1гу гостроТ' ¡нфекц1| серед дорослого населения, то стввщношення „захворюванють/НВэАд" д1йсно знаходиться у цих межах, при чому найвище воно у Одеськ1й област1, що е в1дображенням д1йсно 61льшо1, пор1вняно з Полтавською та Волинською областями, поширеносл ¡нфекцп, викликаноТ' НВУ. У раз1 оц1нки за к1льк1стю оаб, як1 були ¡нф1кован1 збудником протягом життя (виявлення анти-НВс), то стввщношення прихованих та гострих форм НВУ-шфекцп значно б1льше, \ в Одеськш обласп воно в середньому за перюд спостереження перевищувало 1:1000 (табл. 3).
Таблиця 3
eaaimHux ma показнишв захворюваностi на гострий гепатит
В дорослого населения
Обласп Захворюванють на ГГВ/HBsAg Захворюванють на ГГВ/анти-НВс
2004 2005 2006 Середнш показник 2004 2005 2006 Середнш показник
Волинська 1:111,5 1:187,0 1:80,8 1:131,7 1:750,0 1:596,6 1:738,1 1:724,4
Одеська 1:172,5 1:175,4 1:122,5 1:150,5 1:1532,1 1:1191,5 1:971,3 1:1209,5
Полтавська 1:99,9 1:95,3 1:86,0 1:94,1 1:410,2 1:779,0 1:445,7 1:658,5
Таким чином, на наш погляд, для дшсноТ' оцшки епщем1чноТ' ситуац1| щодо ГВ на певнш територ1| доцтьно використовувати
сп1вв1дношення показник1в захворюваност! на гостр1 форми ¡нфекц1йного процесу до частоти виявлення НВэАд та анти-НВс („захворюванють на ГГВ/НВэАд" та „захворюванють на ГГВ/анти-НВс"). Для бшьшоТ' зручност1 це сп1вв1дношення можна використовувати у зворотному вигляд1, тобто: „НВэАд/ГГВ" та „анти-НВс/ГГВ", щоб уникнути дробових значень. У нашому досл1дженн1 за цими показниками перше м1сто займае Одеська область, друге - Волинська, трете - Полтавська. Отже можна припустити, що у Полтавськш обласп, у пор1внянт з двома
¡ншими, до оф1ц1йно1 зв1тност1 потрапляе бтьша к1льк1сть безсимптомних форм ГВ, \ це може опосередковано св1дчити про бтьше охоплення обстеженнями, результати яких вщбиваються на показниках захворюваност! на ГГВ (дат про достатнш обсяг обстеження ваг1тних у Полтавськ1й обласп пщтверджують це припущення). Якщо використовувати всю сукупнють показник1в: захворюван1сть на ГГВ, частоту виявлення НВэАд, охоплення обстеженнями декретованих груп, можна говорити про тенденцп розвитку еп1дем1чного на визначенш територ1|. Наприклад, зростання показника стввщношення „НВэАд/ГГВ" при однаковому охоплент обстеженнями може
35
^ 30
25
20
15
10
свщчити про зростання значущосп ¡нфкування природними шляхами, осктьки внаслщок таких заражень в оргашзм потрапляе незначна кшьмсть збудника, що, як правило, призводить до безсимптомних латентних форм ¡нфекцшного процесу, в тому числ1 в1русоносшства. Зростання показника стввщношення „анти-НВс/ГГВ" може бути поб1чним доказом можпивосп поширення так званих "прихованих" форм ГВ, або деякого полтшення епщем1чноТ' ситуацп щодо ИБV-iнфeкцiT (переважання перенесених у минулому форм захворювання над новими випадками).
Якщо б у даних офщшноТ' статистичноТ' зв1тносл були представлен! ва форми ¡нфекцшного процесу ГВ (гостр1, хрошчш та в1русоносшство) не могло б скластися помилкове враження про покращення епщем1чноТ' ситуаци щодо ГВ в УкраТ'ш. Наочне це пояснюе наступний приклад. У 2007 р. в УкраТ'ш було зареестроване 2949 випадш ГВ, у той же час за результатами обстеження на ИБэАд було виявлено 6005 оаб з вказаним маркером, тобто 3056 чоловк, ¡нфкованих ИBV, не були враховаш у статистичних формах ш як хвор1 на гострий або хрошчний ГВ, ш як носи в1русу. Якщо б останш потрапили до офщшних звтв, показник захворюваносп на ГВ в УкраТ'ш був©ирюищим не меобше»(ш^нЗ раза. заслуговуе методичний р1вень лабораторних дослщжень на серолопчш маркери ГВ. За даними ЦСЕС МОЗ УкраТ'ни у 2007 р. ктькють дослщжень, проведених методом зворотноТ пасивноТ гемаглютинаци для виявлення ИБэАд, склала 6514. Слщ зазначити, що даний метод не вщповщае сучасним вимогам щодо чутливосл та специф1чносп тест-систем, як1 можуть застосовуватися для виявлення поверхневого антигену. Кр1м того, дотепер основним маркером, який використовують для специф1чних дослщжень на ГВ залишаеться ИБэАд. Наприклад, у 2007 р. на 18 дослщжень на ИБэАд припадало лише 1 на анти-НВс (дрЭДсй сгасувдтим1Шр ¡юф&щоп^нигёрвЕЩжар прфйвра).им клш1чним переб1гом, то результати реестрацп гострого ГС (до того ж при вщсутносп нацюнального стандарту визначення випадку) не можуть дати уявлення про дшсну захворюванють. Про поширенють ГС-шфекцп в УкраТ'ш свщчать лише результати обстеження донор1в, але, по-перше, вони вщсутш в офщшних статистичних формах МОЗ щодо реестрацп ¡нфекц1йних захворювань, по-друге, не можуть бути розповсюджен1 на все населения, осктьки донори проходять в1дб1р спочатку за результатами опитування та огляду, а пот1м ¡нфковаш особи назавжди в1дсторонюються в1д донорства, що значною м1рою виключае з числа донор1в представник1в груп пщвищеного ризику ¡нф1кування. Широке обстеження ваптних на анти-ВГС, як було наведено вище, в УкраТн1 не проводиться, окрем1
спец1альн1 досл1дження не можуть бути використаш для оц1нки поширеносп ¡нфекцЛ в краТ'нi в цтому. При ГС результати серолопчних досл1джень, проведен! не т1льки серед так званого здорового населения, а й серед груп пщвищеного ризику ¡нфкування можуть прояснити еп1дем1чну ситуацш в УкраТн1, тому вкрай необхщним е створення та впровадження вщповщних нормативних документ1в, що регламентують проведения протиепщем1чних та проф1лактичних заход1в при ГС, у тому числ1 дослщжень на маркери ¡нфкування HCV, як необхщноТ' складовоТ ¡нформац1йного забезпечення системи еп1дем1олог1чного нагляду за ц1ею ¡нфекц1ею.
Проведен! досл1дження дозволяють зробити
наступш узагальнення. Поширен1сть
парентеральних в1русних гепатиив не може бути
оц1нена ттьки на niflCTaei показник1в
захворюваност1 на rocTpi форми ГВ та ГС.
Враховуючи переважно прихований характер
еп1дем1чного процесу парентеральних в1русних
гепатит1в у сучасних умовах, все б1льшого
значения набувае специф1чне лабораторне
обстеження здорового населения та
представниюв груп ризику щодо ¡нфкування
HBV i HCV. На даний час пор1вняння частоти
виявлення серолог1чних маркер1в ГВ, а особливо
ГС, серед ваптних не завжди е коректним,
оск1льки практика обстеження зазначених ж1нок
може вщр1зняться в окремих областях.
Необх1дно вдосконалити практику проведения
проф1лактичних обстежень на маркери
¡нфкування HBV та HCV: • регламентувати та
забезпечити тестування ваг1тних на анти-HCV; •
впровадити досл1дження на анти-НВс; •
пщвищити охоплення ваг1тних проф1лактичними
обстеженнями. Дшсне уявлення про
поширен1сть ГВ у perioHi та ¡нтенсивн1сть
еп1дем1чного процесу дозволяе отримати анал1з
динам1ки захворюваносп, що рееструеться, та
частоти виявлення актуальних маркер1в
¡нф1кування (HBsAg та анти-НВс). Вщсутнють у
зв1тних статистичних формах (№№ 1 та 2)
показниш захворюваност1 на xpoHi4Hi ГВ i ГС,
в1русонос1йства не дае можливост1 проводити
еп1дем1олог1чний анал1з поширеносп
парентеральних ^.вюусних гепатит1в з Л1тература
урахуванням ycix проявТв 1нфекц1иного процесу.
1. Го1( Ю.Д., Попович О.Б., Павлова Н.О. Еп1дем1олог1чний метод дослщження. Еп1дем1олог1чна д1агностика // Практичний посЮник. К., 2003. - 52 с.
2. Епщемюлопчна характеристика гепатиту В в УкраТж i шляхи пщвищення ефективност1 його проф1лактики / А.Л. Гураль, В.Ф. Мар1евський, T.A. Сергеева та ¡н. // 1нфекц1йн1 хвороби - 2003. - N 2. - С. 35-43.
3. Пути совершенствования эпидемиологической диагностики вирусных гепатитов В и С / Л.И.Шляхтенко, С.Л. Мукомолов, Л.Г. Сулягина и др. // Мир вирусных гепатитов. - 2006. - N 1. - С. 2-10.
4. Anti-HBc & HBV-DNA detection in blood donors negative for hepatitis B virus surface antigen in reducing risk of transmission associated HBV infection / A. Behzar-Behbahani, A. Mafi-Nejad, S.Tabei et al. // Indian J. Med. Res. - 2006. - N 123. - P. 37-42.
Tom 9, Выпуск 3
157
5. Chang M. Hepatitis B virus mutation in children.// Indian J 11. Significance of hepatitis B core antibody as the only marker Pediatr. - 2006. - N 73. - P. 803-807. of hepatitis B infection / J. Colomina-Rodriguez, D.
6. Cooreman MP., Leroux-Roels G., Paulij WP. Vaccine- and Gonzalez-Garcia, A. Burgos-Teruel et al. // Enferm Infecc hepatitis B immune globulin-induced escape mutations of Microbiol Clin. - 2005. - N 23(2). - P. 80-85.
hepatitis B virus surface antigen // J. Biomed. Sci. - 2001 - 12. Strader D.B., Wright T., Thomas D.L., Seeff L. ASSLD prac-
N 8(3). - P. 237-247. tice guideline: diagnosis, management, and treatment of
7. Curry M.P. Hepatitis B and hepatitis C viruses in liver trans- hepatitis C // Hepatology. - 2004. - Vol. 39. - P. 1147-1171. plantation // Transplantation. - 2004. - Vol. 78 (7). - P. 955- 13. Walsh K., Alexander G.J.M. Update on chronic viral hepatitis 963. // Postgrad. Med. J. - 2001. - Vol. 77. - P. 498-505.
8. Kazatchkine M. L'infection par le virus de l'hepatite C // Med. 14. Weber B., Muhlbacher A., Melchior W. Detection of an acute sci. - 2002. - N 18 (3). - P. 263-264. asymptomatic HBsAg negative hepatitis B virus infection in a
9. Memon M.I., Memon M.A. Hepatitis C: an epidemiological blood donor by HBV DNA testing // J Clin Virol. - 2005. - N review // J. Viral Hepat. - 2002. - Vol. 9, issue 2. - P. 84- 32(1). - P. 67-70.
100. 15. WHO, Weekly epidemiological record. - 2004. - N. 28, Vol
10. Occult hepatitis B virus infection in a North American com- 79. - P. 253-264.
munity-based population / G.Y. Minuk, D.F. Sun, J. Uhanova 16. Wright T.L. Introduction to chronic hepatitis B infection // Am.
et al. // J Hepatol. - 2005. - N 42. - P. 480-485. J. Gastroenterol. - 2006. - Vol. 101 (Suppl 1). - P. S1-S6.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ УРОВНЯ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ ПАРЕНТЕРАЛЬНЫХ ВИРУСНЫХ ГЕПАТИТОВ С УЧЕТОМ ДАННЫХ ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ ОБСЛЕДОВАНИЙ
Мариевский В.Ф., Гураль А.Л., Шагинян В.Р., Сергеева T.A., Лисецкая В.И., Демчишина И.В., Коршенко В.О.
Ключевые слова: парентеральные вирусные гепатиты, заболеваемость, распространенность, специфические лабораторные
обследования.
Показано, что распространенность парентеральных вирусных гепатитов не может быть оценена только на основании показателей заболеваемости острыми формами гепатитов В и С. Учитывая преимущественно скрытый характер эпидемического процесса парентеральных вирусных гепатитов в современных условиях, все большее значение приобретают результаты специфического лабораторного обследования здорового населения и групп риска по инфицированию. Определение уровня распространенности парентеральных вирусных гепатитов в регионах следует проводить с помощью показателей заболеваемости, выявления маркеров инфицирования среди определенных групп населения, с учетом данных охвата тестированием.
Summary
DETERMINATION LEVEL OF PREVALENCE PARENTERAL VIRAL HEPATITIS WITH ACCOUNT INFORMATION ABOUT PROPHYLACTIC TESTING
Marievskiy V.F., Gural A.L., Shaginian V.R., Sergeyeva T.A., Lisetska V.I., Demchishina I.V., Korshenko V.O. Keywords: parenteral viral hepatitis, incidence, prevalence, specific laboratory testing.
It is shown that prevalence of parenteral viral hepatitis can not be estimate only on the basis of incidence the sharp forms of hepatitis B and C. Taking into account the mainly occult of epidemic process of parenteral viral hepatitis in modern terms, all of greater is acquired results of specific laboratory testing of healthy population and risk groups of infecting. For determinationlevel of prevalence parenteral viral hepatitis in regions it is necessary to conduct by the incidence, exposure of markers of infecting among the groups of population, taking into account information about coverage of testing.
УДК 616.155.2: 616.33/.342-002.44
ПАТ0ГЕНЕТИЧН1 МЕХАН13МИ РОЗВИТКУ ЕРОЗИВНО-ВИРАЗКОВИХ УРАЖЕНЬ ГАСТР0ДУ0ДЕНАЛЬН01 ВОНИ У ХВОРИХ НА Г0СТР1 ГЕМ0БЛАСТ0ЗИ
Маслова Г.С.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
У cmammi наведет результаты власних досл{дженъ по вивченню резистентност{ слизового бар'ера у хворих на гоcmрi лейкемп. У 58% випадтв при гострих лейкозах cпоcmерiгaюmьcя захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються зниженням резиcmенmноcmi слизового бар'ера гастродуоденальног зони. Доведена ефектившсть використання iнгiбimору протонног помпи пантопразолу i цитопротектору ребам^ду, а також гх комбтаци з метою профшактики та лтування ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальног зони у хворих на гоcmрi лейкемп на фок1 полiхiмiоmерaпiг.
Ключов1 слова: гострий лейкоз, резистентнють слизового бар'ера, пантопразол, pe6aMinifl.
Хвороби кров! та кровотворних оргаыв захворюваносп населения УкраТ'ни.
займають чтьне мюце в структур! Захворюванють та поширенють гемобластоз1в у
* Робота е фрагментом науково-docnidHoi теми: «Розробка нових Memodie diazHocmuKU, лмування та профшактики захворювань opaaHie травления в сполученш з íhuiumu захворюваннями организму (державний реестрац1йний номер 0106U000964)».
