CC BY
17
УДК 332.2
О.В. КУСТОВСЬКА,
к.е.н., доцент кафедри землевпорядного проектування НУБИ1 Украни,
1.1. ТОРОХТ1Й,
студентка мапстратури факультету землевпорядкування НУБИ1 Украни
До питания збереження довкшля i здоров'я людини
У статтi висвтлено проблеми збереження довклля i здоров'я людини, зокрема проанал'зовано рзн1 чинники впли-ву: ращацйне та канцерогенне забруднення грунлв, питноi води, повтря, продуктов харчування. Обгрунтовано напрями дяльност щодо полпшення екологiчного стану навколишнього середовища, а вiдтак i життеДяльност людини.
Ключов1 слова: довкшля, здоров'я людини, радоактивно забрудненi територН, Грунти, питна вода, продукти харчування.
О.В. КУСТОВСКАЯ,
к.з.н., доцент кафедры землеустроительного проектирования НУБиП Украины,
И.И. ТОРОХТИЙ,
студентка магистратуры факультета землеустройства НУБиП Украины
К вопросу сохранения окружающей среды и здоровья человека
В статье освещены проблемы сохранения окружающей среды и здоровья человека, в частности проанализированы различные факторы воздействия: радиационное и канцерогенное загрязнение почв, питьевой воды, воздуха, продуктов питания. Обоснованы направления деятельности по улучшению экологического состояния окружающей среды, а затем и жизнедеятельности человека.
Ключевые слова: окружающая среда, здоровье человека, радиоактивно загрязненные территории, почвы, питьевая вода, продукты питания.
O. KUSTOVSKA,
PhD, associate professor, Department of Land Management NUBiP Ukraine,
I. TOROHTII,
а student of Magistracy of the Faculty of Land Management NUBiP
The conservation of the environment and human health
In the article the problem of preserving the environment and human health, in particular: analyzes the impact of various factors: carcinogenic and radioactive contamination of soil, drinking water, air and food. The directions for improvement of the ecological environment and therefore human life.
Keywords: environment, human health, contaminated territories, soil, drinking water and food.
Постановка проблеми. Здоров'я, як зазначено у Загаль-нодержавьлй программ «Здоров'я-2020: украУнський вимлр», -непереачна цЫнють, яка мае важливе значення у житт кож-ноУ людини, становить ключовий аспект нацюнальноУ безпеки, визначае можливост досягнення ¡ндивщуального i сусптьно-го добробуту та благополуччя, перспективи стмкого розвитку. Основы заходи програми стосуються: покращення держав-ноУ полiтики з формування системи громадського здоров'я; формування здорового способу життя та мотиваци населення до здорового способу життя; охорони довкшля та створення здорового середовища; ¡нвестування в здоров'я людей; удо-сконалення медичноУ допомоги населенню та профшактики неЫфещйних захворювань; розвитку системи надання ме-дичноУ допомоги; покращання стратепчного управлЫня, по-кращання кадрового забезпечення; оптимiзацii' фЫансових ресурав та управлЫня ними; забезпечення лкарськими за-собами, виробами медичного призначення та обладнанням закладiв охорони здоров'я i громадян пшьгових груп населення; ¡нформафйного забезпечення; розвитку науки у сферi охорони здоров'я та створення ефективноУ системи впрова-дження у практику сучасних наукових Ыновафйних технолопй; мiжнародного спiвробiтництва та партнерства [1].
У резолю^ях ГенеральноУ АсамблеУ ООН неодноразово наголошувалося, що здоров'я мае бути основним критерЬ ем доцшьнос^ та ефективносл уах сфер дiяльностi людини.
Актуальною проблемою залишаеться значна поширенють хронiчних неiнфекцiйних захворювань, до чинниюв ризику
виникнення яких належать бюмедичы, соцiальнi, економiчнi, середовищнi чинники тощо.
В УкраУнп нинi здоров'я населення зазнае впливу бага-тьох негативних чинниюв. Надзвичайно високе забруднення атмосферного повггря рееструеться у 7,6% мют, високе - у 24,3%, помiрне - у 52,6%. Повггря житлових примщень мiстить хiмiчнi чинники, часто з мутагенними властивостя-ми, у концентра^ях, якi перевищують Ух вмют в атмосферi. В окремих репонах краУни частка нестандартних проб пит-ноУ води перевищуе 50%, третина населення споживае воду з колодязiв i каптажiв, в яких кожна 3-4 проба не вщпо-вщае гiгieнiчним вимогам. Невдоволення яюстю питноУ води висловлюють 64% мешкан^в. Найбiльш значущими факторами ризику для здоров'я жителi ДыпропетровськоУ, Запо-рiзькоy, КиУвськоУ, ЖитомирськоУ областей вважають Чорно-бильську аварiю, наркотики, алкоголь, палЫня, пестициди i лише по™ безробiття [2].
Зростае потреба виршення найактуальнiших проблем хi-мiчноy безпеки, зокрема охорони довкiлля i здоров'я вiд гло-бальних полютан^в (свинцю, ртутi, марганцю) i канцерогеыв.
Анал1з дослщжень та публкацш з проблеми. Ак-туальнiсть питання висвiтленi у наукових працях вiдо-мих вчених-ппенюлв УкраУни: А.М. Сердюка, Ю.1. Кундieва, 1.М. Трахтенберга, а також проблемам забруднення навколишнього природного середовища та охорони земель при-свячеы працг А.Г. Мартина, М.Г. Ступеня, А.М. Третяка, М.А. Хвесика, А.Д. Юрченка та ¡н. Але аналiз питання адап-
© О.В. КУСТОВСЬКА, 1.1. ТОРОХТ1Й, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 10 (173)/2015 23
тaцiï cвiтoвoгo дocвiдy щoдo зaxoдiв збеpеження дoвкiлля i здopoв'я людини, oxopoни земель зaлишaeтьcя aктyaльним.
Мета стаiri - пpoaнaлiзyвaти чинники впливу нa дoвкiл-ля тa здopoв'я людини в cyчacниx yмoвax життeдiяльнocтi тa oбrpyнтyвaти нaпpями пoлiпшення екoлoгiчнoгo cтaнy нa-вкoлишньoгo cеpедoвищa.
Виклад основного материалу. Cеpед вiдoмиx нинi мaй-же 1QQQ кaнцеpoгенiв 433 pечoвини, зa виcнoвкoм Miжнa-poднoгo aгентcтвa з вивчення paкy, квaлiфiкyютьcя як ган-цеpoгеннo небезпечнi для людини. ^л^и^ч^ apoмaтичнi вyглевoднi, зoкpемa бензaпipен, нiтpoзaмiни, вaжкi метaли нaлежaть дo пoшиpениx y дoвкiллi, нa виpoбництвi, y пoбyтi i вiдзнaчaютьcя ст^юстю, легкo вбyдoвyютьcя y пpиpoднi тa 6í-oлoгiчнi лaнцюги, щo cпpичиняe ¿^ню циpкyляцiю y пpиpoдi й oбyмoвлюe кoмплекcний вплив нa людину з пoвiтpям, питнoю вoдoю тa xapчoвими пpoдyктaми чеpез фунт. Koнцентpaцiï кaнцеpoгенiв y дoвкiллi xapaктеpизyютьcя знaчним piзнoмa-нiттям y пpocтopi тa чaci. Для oцiнки небезпеки xiмiчниx ган-цеpoгенiв paзoм з ппеычними нopмaтивaми мaють знaйти мicце нoвi кpитеpiaльнi пoкaзники - pефеpентнi кoнцентpa-ци (дoзи) i кaнцеpoгеннi тa некaнцеpoгеннi pизики (iндекcи небезпеки). Oцiнкa кaнцеpoгеннoгo pизикy нiтpoзaмiнiв пoтpе-буе визнaчення пoтенцiйнoï небезпеки зaбpyднення дoвкiлля ïxнiми пoпеpедникaми, i пеpедyciм oкcидaми aзoтy як гoлo-вним нiтpoзyючим aгентoм з oднoчacним ypaxyвaнням poлi i ocтaннix в ендoгеннoмy й екзoгеннoмy cинтезi кaнцеpoгенiв.
Пoпpи впpoвaдження нa пiдпpиeмcтвax метaлypгiï, метa-лooбpoбки, бyдмaтеpiaлiв пpoгpaм oздopoвлення пoвiтpя-нoгo бacейнy, пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв, як cпpияють зни-женню шкiдливиx викидiв в aтмocфеpy, пpoцеc убезпечення нacелення вiд негaтивнoгo впливу зaбpyдненoгo пoвiтpя ви-мaгae кiлькicнoï oцiнки йoгo впливу нa здopoв'я. Oднaк вдо-мчa poзмежoвaнicть, екoнoмiчнi пpoблеми, вдоутнють деp-жaвнoï cтpaтегiï iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнoгo зaбезпечення yпpaвлiнcькиx piшень пpизвели дo пoгipшення xiмiкo-aнa-лiтичнoï cклaдoвoï мoнiтopингy, cкopoчення пеpелiкy aнaлi-зoвaниx pечoвин. ^ вiдпoвiдae зaвдaнням y гaлyзi oxopoни aтмocфеpнoгo пoвiтpя пpийнятий пocтaнoвoю ^бЫету Mi-нicтpiв Укpaïни №212-2QQ8 пoдiл cyб'eктiв гocпoдapювaн-ня зa ступенем pизикy для дoвкiлля, який не вpaxoвye вид пoлютaнтiв i не дoзвoляe кiлькicнo oцiнити ïxню небезпеку для здopoв'я. Лише yдocкoнaлення кiлькicнoгo визнaчення pечoвин y пoвiтpi (мoнiтopингy), poзpaxyнкiв ïxнix ycеpедне-ниx дoбoвиx i piчниx кoнцентpaцiй (мoделювaння), cтвopення eдинoï меpежi oбмiнy iнфopмaцieю пpo зaбpyднення тa ете-пoнoвaне нacелення, визнaчення pизикy зaбpyднення для здopoв'я дoзвoлить пoкpaщити гiгieнiчнy oцiнкy зaбpyднення, гapмoнiзyвaти нopмaтиви пoлютaнтiв i ктькюы вимipи збит-кiв вiд зaбpyднення з eвpoпейcькими вимoгaми [2].
У пoвiтpi житлoвиx i гpoмaдcькиx пpимiщень кoнцентpaцiï кaнцеpoгенниx pечoвин (бензaпipенy, нiтpoзaмiнiв, фopмaль-дегiдy, вaжкиx метaлiв - гадмю, нiкелю, xpoмy) зaлежaть вщ ïx piвня в aтмocфеpнoмy пoвiтpi, зpocтaють пiд чac пaлiння тa poбoти гaзoвиx плит i збтьшують iндивiдyaльний cyмapний кaнцеpoгенний pизик пopiвнянo з pизикoм вiд зaбpyднення aтмocфеpнoгo пoвiтpя. Джеpелoм aмiaкy, фенoлy, фopмaль-дегiдy, вoдню xлopидy y пoвiтpi пpимiщень, кoнцентpaцiï якиx пеpевищyють HQK y 1,6-2,9 paзa, виcтyпaють пoлiмеpнi мa-
теpiaли для пoкpиття, теплoiзoляцiï пoвеpxoнь, вигoтoвлення вiкoн i двеpей. У пoвiтpi нoвиx i вiдpемoнтoвaниx пpимiщень виявленo фopмaльдегiд, фенoл, aмiaк, cтиpoл, ^лу^нди^-цiaнaт, aцетoн, кcилoл, якi видiляютьcя з бyдiвельниx i oздo-блювaльниx мaтеpiaлiв y кoнцентpaцiяx y 1,5-2,9 paзa вищиx вщ ГДK. Пiдкpеcленo неoбxiднicть зменшення дoпycтимoгo piвня мiгpaцiï фopмaльдегiдy з меблiв дo piвня cеpедньoдo-бoвoï HQK в aтмocфеpi, oптимiзaцiï вентиляци жител шляxoм oблaднaння кiмнaт пpипливнo-витяжнoю вентиля^ею, poз-poбки cиcтем вентиляци з кеpoвaним нaпpямкoм i швидкю-тю пoвiтpяниx течiй для пеpеpивaння aеpoзoльнoгo меxaнiзмy пеpедaчi iнфекцiй, зaбезпечення ефективнoгo кoнтpoлю нaд cпoживaнням тютюнoвиx виpoбiв, впpoвaдження дieвиx ме-тoдiв визнaчення тoкcичниx кoмпoнентiв тютюнoвoгo диму.
Зaбезпечення нacелення чиcтoю питнoю вoдoю мoжнa ввaжaти пpoблемoю нaцioнaльнoï безпеки Укpaïни. Pетpo-cпективний пopiвняльний aнaлiз caнiтapнo-мiкpoбioлoгiчниx пoкaзникiв вoди вoдoйм i питнoï вoди шеcти oблacтей У^-|'ни зacвiдчив пoдaльше пoгipшення екoлoгiï вoдниx oб'eктiв - джеpел вoдoпocтaчaння paзoм з пoкpaщенням якocтi вo-дoпpoвiднoï вoди зaвдяки и знезapaженню вищими дoзaми дезiнфектaнтiв, щo пpизвелo дo зменшення cпaлaxiв вoдниx iнфекцiй. Oднaк xлopyвaння вoди, яке зacтocoвyeтьcя нa 94% вoдoгoнiв У^^и, нaлежить дo фaктopiв виникнення oнкoпa-тoлoгiï. У мешган^в м. Чеpкacи, де cеpедньopiчнa кoнцентpa-цiя xлopoфopмy y вoдi з вoдoгoнy y 2-4 paзи пеpевищyвaлa ГДK, зaxвopювaнicть нa paк oбoдoвoï кишки i cечoвoгo мixypa виявилacя вищoю з тенденцiю дo збiльшення ïx чacтoти пo-piвнянo з зaxвopювaнicтю y м. Чеpнiгiв, де кoнцентpaцiя xлo-poфopмy y вoдi не пеpевищyвaлa ГДK. Пеpевaги пocлiдoвнoï дГ'' дioкcидy xлopy i гiпoxлopитy нaтpiю, якi пoлягaють y змен-шеннi пoбiчниx пpoдyктiв пщ чac знезapaження вoди; пеpевa-ги вживaння фacoвaнoï i cвiжo-тaлoï вoди, ''жнГй cпpиятливий вплив нa фyнкцioнaльнi, пcиxoфiзioлoгiчнi, aдaптивнi пoкaз-ники людини i твapин. Biдзнaченo неoбxiднicть вивчення pе-aктивaцiï caнiтapнo-пoкaзoвиx, yмoвнo-пaтoгенниx i пaтo-генниx мiкpoopгaнiзмiв, пеpегpyпyвaння геыв небезпечниx кишкoвиx вipyciв пicля знезapaження xлopoм i взaeмoзв'язкy зaxвopювaнocтi нacелення зГ cпoживaнням вoди, якa вiдпoвi-дae нopмaтивним вимoгaм зa зaлишкoвим xлopoм i caнiтap-нo-мiкpoбioлoгiчними пoкaзникaми [3].
Унacлiдoк пpoмиcлoвoгo й aнтpoпoгеннoгo зaбpyднення пoгipшyeтьcя якicть вoди пiдземниx джеpел вoдoпocтaчaння Лyгaнщини, лaбopaтopiï не ycтaткoвaнi для визнaчення xлo-popгaнiчниx cпoлyк y вoдi. Boдa p. Днicтеp y межax Tеpнoпiль-oблacтi зaбpyднюeтьcя cтiчними вoдaми гocпoдapcькo-пoбyтoвoï кaнaлiзaцiï тa пoвеpxневими cтoкaми, вoдoгiннa меpежa - чеpез знoшене oблaднaння. 3a величинoю не ган-цеpoгеннoгo pизикy нaйбiльш небезпечними для c^^^x мешкaнцiв Днiпpoпетpoвщини, якГ cпoживaють вoдy з вoдo-гoнiв, виявилиcя мГдь i фтop, y paзi cпoживaння вoди децен-тpaлiзoвaниx джеpел - мapгaнець, нiтpити, нiтpaти.
Cеpйoзнy небезпеку для дoвкiлля тa здopoв'я нacелення, пoв'язaнy з yтвopенням фiльтpaтy i бioгaзy, щo мicтять ток-cичнiшi зa виxiднi зaбpyднювaльнi pечoвини, cтвopюють звa-лищa твеpдиx пoбyтoвиx вiдxoдiв. Утвopення знaчнoï кГль-raCTi бioгaзy вiдбyвaeтьcя пpoтягoм 5Q po^ пicля зaкpиття звaлищa, a теpмiн ocтaтoчнoï екoлoгiчнoï cтaбiлiзaцiï вiдxoдiв
24 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 10 (173)/2015
може сягати тисяч poKiB. Проведения звичайно' рекультива-цп Грунту пiсля закриття звалища видаеться малоефектив-ним i потребуе дoдаткoвoï санацп з сортуванням вiдxoдiв на фракцп, що можуть повторно використовуватися, i вилучен-ням звалищного Грунту, який у подальшому можна застосо-вувати для пересипання 1±^в вiдxoдiв на пoлiгoнi [3].
Завдяки частковому призупиненню пiдпpиeмств, застосу-ванню малoвiдxoдниx теxнoлoгiй забруднення Грунту важки-ми металами, opганiчними речовинами, патогенними мкро-opганiзмами на Xаpкiвщинi за останн сiм poкiв зменшилося. Застар^ методи видалення й утилiзацiï стоив тваpинницькиx кoмплексiв не спpoмoжнi заxистити Грунт i атмосферне повЬ тря вщ забруднення, а здоров'я населення - вщ шкiдливoгo впливу амiаку та сipкoвoдню, i запропонували нову систему видалення вiдxoдiв iз свинарниюв, яка покращуе екoлoгiчну ситуацiю. Запропоновано застосовувати намул станци аераци як органо-мЫеральне добриво пiсля його обробки сорбентом глауконгголггом, утилiзувати намул методом його газифка-ци з одержанням теплово''' й електрично''' енерги. Наголошено на недoстатнoстi документально' експертизи та дослщжень, пpoведениx виробником, i на необждност проведення натур-ниx випробовувань пщчас пiдгoтoвки санiтаpнo-гiгieнiчниx виснoвкiв на мобтьн установки з утилiзацiï pтутниx ламп [4].
Недoстатнiсть господарсько-питного водопостачання у лiтнiй пеpioд, вiдсутнiсть чи недостатню потужнють i низь-ку ефективнють очищення гoспoдаpськo-пoбутoвиx слч-ниx вод у системаx центpалiзoванoгo каналiзування прибе-pежниx куpopтниx зон i запропонували застосовувати у циx pегioнаx центpалiзoванi автoнoмнi системи водопостачання з джерелом-свердловиною та лoкальнi oчиснi споруди для oкpемиx oб'eктiв з сучасними автоматизованими комплексами очищення стiчниx вод, що вщповщае вимогам приро-дooxopoннoгo i санiтаpнoгo законодавства.
Значна частина населення радюактивно забpуднениx територм вважае pадiацiйну ситуацiю небезпечною для здоров'я. Високу чутливiсть медикo-демoгpафiчниx дослЬ джень для oцiнки пoпуляцiйниx наслщюв Чорнобильсько' ка-тастрофи i впливу радюактивного забруднення у pайoнаx розташування дiючиx pадiацiйниx oб'eктiв [5].
Зменшення загального опромЫення населення вимагае обмеження медичного oпpoмiнення шляxoм внесення змЫ до чинниx ДСанПiН «Гiгieнiчнi вимоги до влаштування та експлу-атаци pентгенiвськиx кабiнетiв i проведення pентгенoлoгiчниx процедур». Потребують opганiзацiï ефективниx заxoдiв втру-чання piвнi oпpoмiнення дтей у дитячиx дoшкiльниx закладах Попри певне зниження i стаб^зацю доз внутpiшньoгo oпpoмiнення вiд радюцезю населення практично усix pегioнiв Укра'ни пpiopитетними напрямками здiйснення pадiацiйнo-ппеычного мoнiтopингу на pадioактивнo забpуднениx терито-piяx мають стати мoдеpнiзацiя засoбiв pадiацiйнoгo контролю oб'eктiв довюлля (пеpедусiм пpoдуктiв xаpчування та питно' води), забезпечення принципу eднoстi вимipювань i дoстoвip-но' oцiнки доз внутршнього oпpoмiнення.
Висвiтлювалися питання управлЫня радоновою небезпе-кою у Юровоградсьюй oбластi - pегioнi видобування та пе-реробки ураново' сировини, картографування радонового ризику у Савранському район Одещини, проведення йодо-пpoфiлактики у pазi виникнення pадiацiйниx аваpiй [5].
За умов формування нoвиx сoцiальнo-екoнoмiчниx вщ-носин в Укра'У найпильышо' уваги i запровадження заслу-говують рекомендаци ООН, В00З, iншиx мiжнаpoдниx орга-нiзацiй iз забезпечення прав людини на безпечн та здopoвi умови пpацi, пpiopитетнoгo медичного обслуговування пра-цюючого населення, якi впроваджуються у poзвинутиx кра-ïнаx. Це, насамперед, розробка i впровадження методологи оцЫки пpoфесiйниx pизикiв для здоров'я poбiтникiв, якi пра-цюють у шкiдливиx i небезпечниx умoваx; псиxoфiзioлoгiчнoï експертизи у системi пpoфесiйнoгo добору в операторсью профес^'; нoвиx ршень у галузi пpoфесiйнoгo добору, рацЬ oналiзацiï pежимiв пpацi та вщпочинку, сoцiальнoгo заxисту пpацiвникiв змiннoï праф; започатковано' кра'нами БС стратеги заборони застосування важкиx металiв як глoбальниx xiмiчниx забpуднювачiв; нoвиx меxанiзмiв реестрацГ' профе-сiйнoï oнкoзаxвopюванoстi та софально-ппеычного мoнiтo-рингу за канцерогенною небезпекою; метoдичниx пiдxoдiв до вивчення бюлопчно' дГ| наночастинок, кoмбiнoванoгo впливу фiзичниx фактopiв мало' iнтенсивнoстi, нoвиx видiв сировини для виробництва бюпалива, ефективно' сучасно' системи медико-профтактично' допомоги населенню, яке працюе.
Висвгглюючи небезпеку транспортно' галузi для здоров'я i довюлля, варто пiдкpеслити неoбxiднiсть нормативного забезпечення гiгieнiчниx i еpгoнoмiчниx паpаметpiв транспорт-ниx засoбiв, умов перебування у ниx персоналу i пасажиpiв, пpoфiлактики пpoфесiйнo-залежнoï патологи, медико-пси-xoлoгiчнoï pеабiлiтацiï персоналу, оргашзаци pегioнальниx наукoвo-пpактичниx медичниx тpанспopтниx центpiв. Най-вищi показники заxвopюванoстi на xвopoби серцево-судин-но' i травно' систем спoстеpiгаються у мopякiв, машиню^в залiзничнoгo транспорту, льoтчикiв. Разом iз тим констато-вано покращання умов праф машинiстiв електpoвoзiв нового поколЫня. Чинниками ризику розвитку серцево-судинно' патологГ' у водГ'в вантажниx автомоб^в виступають палiння, вживання алкоголю, надлишкова маса тiла, недостатня фi-зична активнють, пpoфесiйний стрес. Виявили вплив метил-третбутилового ефipу (антидетoнацiйнoï добавки до бензину) на експреаю геыв i вказали на неoбxiднiсть перегляду його ГДК у пoвiтpi робочо' зони у бiк зменшення.
^o6x^o вiдзначити, що показники стану здоров'я населення Укра'ни упродовж oстаннix десятиpiч набули нега-тивниx тенденцм. В Укpаïнi поширюеться мультифакторна патолопя, пеpедусiм серцево-судинна й ендокринна, спо-стеpiгаються негативнi тенденцГ'' у пoпуляцiйниx генетичниx пpoцесаx, невпинно скорочуеться чисельнють населення, що створюе реальну загрозу нацюнальый безпецi. Населення опинилося у суттево iншиx пopiвнянo з попередыми по-кoлiннями умoваx проживання, xpoнiчнi впливи якиx здатнi вщбитися на базoвиx бioлoгiчниx xаpактеpистикаx популяци - станi генофонду, здоров'я, мoжливoстяx адаптац^'.
Висновки
Таким чином, для зменшення вмюту xлopopганiчниx спо-лук у вoдi запропоновано пiдвищити ефективнють oxopoни oб'eктiв водопостачання, мoдеpнiзувати теxнoлoгiю водо-пiдгoтoвки, доочищувати воду на мю^ використання за до-помогою iндивiдуальниx та кoлективниx вoдooчисниx установок, застосовувати орипнальну теxнoлoгiю Ытенсифкаци
Формування ринкових в1дносин в YKpaÏHi № 10 (173)/2015 25
процесiв коагулювання води з використанням високодис-персних сорбентiв-замутнювачiв, залiзовмiсних хлористо-сульфатних коагулянлв, освiтлювачiв-рециркуляторiв, вщ-стоювати або кип'ятити воду.
Удосконалити систему збирання, обробки, збереження й аналiзу iнформацii' про рiвнi забруднення повiтря, сформува-ти базу даних про об'екти екологiчноi' небезпеки, визначи-ти зони ризику для розробки та проведення профшактичних заходiв на етапi управлiння ризиком дозволяе розроблений програмний комплекс ХМ1_ Converter.
Усунути небезпеку для здоров'я населення прибережних зон випромЫювання радiотехнiчних систем спостережен-ня за надводною обстановкою дозволить встановлення са-нiтарно-захисних зон цих об'ек^в, зон обмеження висоти житлово'У забудови i секторiв заборони випромЫювання.
бвропейським регiональним бюро ВООЗ i 53 европей-ськими державами здмснюеться спiльний проект ново'У по-лiтики «Здоров'я-2020», яка передбачае досягнення бшьш високого рiвня здоров'я i благополуччя населення уах кра-Ун бвропи, в тому числi шляхом зменшення негативних на-слiдкiв забруднення довкшля, урбаызацп, змiн клiмату, при-родних катаклiзмiв, зокрема, в УкраУн необхщно спрямувати зусилля на реалiзацiю стратепчних прiоритетiв у сферi охо-
рони здоров'я; профшактики хронiчних неiнфекцiйних захворювань, мiнiмiзацii' впливу факторiв ризику розвитку хвороб у результат забруднення Грун^в i питноУ води, формування вщповщального ставлення громадян до власного здоров'я та мотивацп населення до здорового способу життя.
Список використаних джерел
1. Загальнодержавна програма «Здоров'я-2020: украУнський вимлр». [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/ до/1164-2011-р
2. Полька Н.С. Проблеми збереження довкшля i здоров'я наци у матер-алах XV з'Узду ппенюта УкраУни / Н.С. Полька, В.1. Федоренко, Б.А. Пластунов // Довкiлля та здоров'я. - 2013. - №2(65). - С. 68-80.
3. А експерти гарантують безпеку [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: iportal.rada.gov.ua/uploads/.../29168.doc
4. Москаленко М.А. Шляхи використання радюактивно забрудне-них грунтпв / М.А. Москаленко [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: 77.121.11.22./ecolib/6/3.doc
5. Хоменко 1.М. Гiгieнiчна оцiнка радiоактивного забруднення про-дуктiв харчування та стану й ефективност забезпечення населення радюактивно забруднених територм чистими продуктами харчування / 1.М. Хоменко // Медичнi перспективи. - 2011. - №2. - С. 118-123.
Н.1. ШАБРАНСЬКА, к.е.н., провiдний науковий спвробтник
Miжгалузевий аспект макроекономiчного прогнозування
У статт розглядаються методичн питання щодо технолог^мiжгaлузевого прогнозування на основi таблиць «витрати-випуск» в економетричних галузевих моделях, використовуваних як единий прогнозний комплекс.
Ключов1 слова: метод «витрати-випуск», прогноз, динaмiчнa модель, мiжгaлузевa модель, галузева модель.
Н.И. ШАБРАНСКАЯ, к.э.н., ведущий научный сотрудник
Межотраслевой аспект макроэкономического прогнозирования
В статье рассматриваются методические вопросы технологии межотраслевого прогнозирования на основе таблиц «затраты-выпуск» в эконометрических отраслевых моделях, используемых в качестве единого прогнозного комплекса.
Ключевые слова: метод «затраты-выпуск», прогноз, динамическая модель, отраслевая модель.
N. SHABRANSKA, Ph.D., Senior Research Worker
The intersectoral aspect of macroeconomical forecasting
The methodological issues of intersectoral forecasting on the basis of the Input-Output tables in econometric industry models used like a single predictive complex.
Keywords: Input-Output method, forecast, dynamical model, industry model.
Постановка проблеми. Прогнозування економiчного розвитку кра'Уни мае вщбуватися максимально деталiзова-но: макроекономiчний рiвень - галузевий рiвень (види еко-номiчноy дiяльностi) - дiяльнiсть комплексу великих пщпри-емств реального сектору - змЫи на внутршых товарних ринках - змЫи на зовышых ринках украУнського експорту.
Найбшьш комплексним мiжгалузевим Ыструментом прогнозування е моделi на основi методу «витрати-випуск» i га-лузевi економетричы моделi. Ситуацiю i прогноз змiн на корпоративному рiвнi доцiльно прогнозувати на основi аналiзу даних про фiнансово-економiчний стан великих системоут-ворюючих пiдприeмств галузк Прогноз кон'юнктури внутрiш-
нiх i зовнiшнiх товарних ринкiв здiйснюeться за окремими технолопями, спираючись на даы аналiтикiв, мiжнародних фiнансових органiзацiй i галузевих асоцiацiй. Ключовою ланкою прогнозу е першi два рiвня i Ух взаeмодiя i взаемодо-повнення: мiжгалузева модель «витрати-випуск», пов'язана з грошово-кредитною, податково-бюджетною, зовнiшньо-економiчною i соцiальною полiтикою держави у прогнозному первд, i галузевi моделi розвитку окремих видiв дiяльностi.
Анал1з досл!джень та публшащй з проблеми. Дослг дженню окреслених питань у цьому напрямi присвячеы пра-цi багатьох Ыоземних учених-економiстiв: А. Анчишкiна [1], G. Баранова [2], Ф. Клоцвога [6], В. Леонтьева [7], В. Не-
26 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 10 (173)/2015
© Н.1. ШАБРАНСЬКА, 2015
