CC BY
19
pîçâètêô TÀËÔÇ^É
TÀ ÂÈ^QÂ HÊ©i©M4i©ï
^Q^UËÛÎOOTQ
В.О. ОНИЩЕНКО,
д.е.н., професор, ректор, зав1дувач кафедри ф1нанс1в та банювськоí справи, Полтавський нацюнальний техн\чний университет iм. Юр'м Кондратюка,
I.A. БРИЖАНЬ,
к.е.н., доцент, докторант кафедри фiнансiв та банювськоí справи, Полтавський на^ональний техн'!чний ун'1верситет ím. Юря Кондратюка
Сутшсть та значения запровадження принцишв еколопчно ор1снтованого розвитку
Зростання еколопчних загроз призводить до необхщ-ност змни економiчноí модел розвитку, особливо це стосуеться промисловост Украни, яка характеризуемся високим р'1внем ресурсо- та енергоемност'1, низькою iнновацiйною спроможн'ютю. Виходом з даноí ситуаци являеться стимулювання «зеленоí» економки як складо-во'1' сталого розвитку. Авторами уточнюеться сутнсть концепцИ' сталого розвитку та розроблен основн нстру-менти еколопчно орентованого безкризового розвитку промисловост Украни.
Ключовi слова: промисловий розвиток, сталий роз-виток, зелена економка, iнструменти безкризового роз-витку.
Рост экологических угроз приводит к необходимости изменения экономической модели развития, особенно это касается промышленности Украины, которая характеризуется высоким уровнем ресурсо- и энергоемкости, низкой инновационной способностью. Выходом из данной ситуации является стимулирование «зеленой» экономики как составляющей устойчивого развития. Авторами уточняется суть концепции устойчивого развития, разработаны основные инструменты экологически ориентированного бескризисного развития промышленности Украины.
Ключевые слова: промышленное развитие, устойчивое развитие, зеленая экономика, инструменты бескризисного развития.
The growth of environmental threats leads to necessity to change economic development model, particularly for Ukraine industry, characterized by high resource- and energy intensity, low innovation capacity. It is important to stimulate «green» economy as a component of sustainable development. The authors clarify the essence of the concept of sustainable development and the developed instruments of ecologically focused anti-recessionary manage -ment of industrial production development.
Keywords: industrial development, sustainable development, green economy, instruments of anti-recessionary development.
Постановка проблема. Обгрунтування вибору шлях1в eK0H0MÍ4H0r0 розвитку е надзвичайно актуальним для УкраУни в умовах розв'язання гостро'У необхщност запровадження принциглв глобального зеленого курсу. Особливо виршальне значення набувае ця проблема для промисло-вост1, як одые'У з провщних галузей нацюнальноУ економки, що забезпечуе економ1чне зростання краУни. Володшчи потужним ¡нтелектуальним i технолопчним потен^алом,
© В.О. ОНИЩЕНКО, I.A. БРИЖАНЬ, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 9 7
пpoмиcлoвicть e ocнoвoю poзвиткy не тiльки внyтpiшньoгo pинкy Укpaïни, a й poзшиpення зoвнiшньoгo, зaбезпечення í'í кoнкypентocпpoмoжнocтi. Poзpoбкa нaцioнaльнoï пpoмиc-лoвoï пoлiтики, aдеквaтнoï cyчacним yмoвaм гocпoдapювaн-ня тa вимoгaм зaвдaнь Цiлей Poзвиткy Tиcячoлiття, мae oдне з пеpшoчеpгoвиx знaчень для дocягнення cтpaтегiчниx цiлей Укpaïни, a глoбaльнa фiнaнcoвa кpизa 2OO8-2OO9 po^ тiльки пiдcилилa цю тенденцiю. В yмoвax нoвиx тpaнc-фopмaцiйниx пpoцеciв виникaють нoвi вимoги дo poзвиткy нaцioнaльнoï екoнoмiки.
Пpoтягoм ocтaнньoгo деcятилiття yвaгy пoлiтикiв i miTC^o'i' гpoмaдcькocтi пpивеpтae пpoблемa зpocтaння aнтpoпoгеннo-га нaвaнтaження нa пpиpoднi oб'eкти i, як нacлiдoк, зaгpoзa глoбaльнoï екoлoгiчнoï кpизи тa мoжливocтi глoбaльнoï екoлo-гiчнoï кaтacтpoфи. Це, пеpш зa вcе, пoв'язaнo зi швидкими темпaми poзвиткy «кopичневoï» екoнoмiки, фopмyвaнням теxнoгеннoгo типу екoнoмiчнoгo poзвиткy, який xapaктеpизy-eтьcя пpиpoднo pyйнiвним xapaктеpoм, i^o не вpaxoвye влac-тивocтi нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cеpедoвищa дo caмoвiд-нoвлення. Toмy нa Koнфеpенцiï ООН iз нaвкoлишньoгo cеpе-дoвищa i poзвиткy в 1992 poцi ypядaми i лiдеpaми 179 ^an-i бyлo пpийнятo piшення пpo змiнy кypcy poзвиткy вcьoгo ^íto-вoгo cпiвтoвapиcтвa y нaпpямi cтaлoгo poзвиткy.
Baжливими iндикaтopaми, якi xapaктеpизyють cтaлicть мoделей виpoбництвa, cтaн взaeмoвiднocин cycпiльcтвa з пpиpoдoю в деpжaвi, piвень екoлoгiчнocтi тa пpиpoдoeмнoc-тi й' екoнoмiки, е пoкaзники, в якиx poзpaxoвaнo cпiввiднo-шення oбcягiв виpoбництвa oдиницi ВВП дo oбcягiв зaбpyд-нення oкpемиx кoмпoнентiв нaвкoлишньoгo cеpедoвищa тa кiлькocтi викopиcтaниx пpи цьoмy пpиpoдниx pеcypciв. Ocнoвними з чиcлa циx iндикaтopiв мoжнa ввaжaти пoкaз-ники вoдoeмнocтi тa енеpгoeмнocтi ВВП, пoкaзники питoмиx oбcягiв зaбpyднень aтмocфеpи, земельниx тa вoдниx pеcyp-ciв, пoв'язaниx з виpoбництвoм oдиницi ВВП. Пpoблемoю пеpioдy пoчaткy pефopм в Укpaïнi c^o зaгaльне пoгipшен-ня екoлoгo-екoнoмiчниx пapaметpiв. Tpивaлий чac y 9O-x porax виpoбництвo oдиницi ВВП зa yмoв зaгaльнoгo змен-шення aнтpoпoгеннoгo впливу нa пpиpoдy, внacлiдoк екoнo-мiчнoгo cпaдy cyпpoвoджyвaлocя дедaлi бiльшими питоми-ми piвнями зaбpyднення aтмocфеpнoгo пoвiтpя, пoвеpxне-виx i пiдземниx вoд, збiльшенням oбcягiв витpaт енеpгiï.
Одним з ypo^ нинiшньoï cитyaцiï для Укpaïни е у^дом-лення того, щo зa вci poки незaлежнocтi в екoнoмiцi кpaïни, пo cyú не вiдбyвaлocя якicниx змiн в iннoвaцiйнoмy oнoв-леннi тa зд^нены пpинципoвoï cтpyктypнoï пеpебyдoви, якa б дaлa мoжливicть зaбезпечити нaлежний piвень ган^ен-тocпpoмoжнocтi, екoнoмiчнoï ефективнocтi, зменшилa б piвень пpиpoдoeмнocтi виpoбництвa тa зaбезпечилa pеaль-ний пеpеxiд дo c^oï мoделi poзвиткy нaцioнaльнoï екoнoмi-ки, зacoбoм зaбезпечення якoï являeтьcя зеленa екoнoмiкa. Hеoбxiднicть зaбезпечення пoдaльшoгo poзвиткy пpoмиc-лoвocтi Укpaïни iз вpaxyвaнням екoлoгiчнoгo iмпеpaтивy oбyмoвлюe aктyaльнicть пoшyкy paцioнaльниx шляxiв i
pin^u cпpямoвaниx нa зaбезпечення cтaлoгo пpoмиcлo-вoгo poзвиткy.
Анал'13 досл'щжень та nyôëiêaôié з проблема.
Уcвiдoмлення нaявнocтi cтiйкoгo деcтpyктивнoгo взae-мoзв'язкy мiж зpocтaнням чиcельнocтi нacелення y ^m, збiльшенням мacштaбiв мaтеpiaльнoгo виpoбництвa y mo-лyченнi з неpaцioнaльними cтpyктypaми cпoживaння i пpo-гpеcyючим вичеpпaнням життeзaбезпечyючoгo пoтенцiaлy плaнети cпpиялo виникненню низки дocлiджень y 5O-6O-^ po^ XX cт., пpиcвячениx вивченню coцiaльнo-екoнoмiчниx i екoлoгiчниx тенденцiй cвiтoвoгo poзвиткy. Дo нaйбiльш тpендoвиx poбiт вiднocять:
1] нayкoвий тpyд «Безмoвнa веcнa» P. Kapлcoн (1962] [1], !o poзкpивae небезпечнicть шиpoкoмacштaбнoгo i безган-тpoльнoгo зacтocyвaння пеcтицидiв, ïx впливу нa живi opra-нiзми тa poлi y виникненнi глoбaльнoï екoлoгiчнoï кaтacтpo-фи, a тaкoж oпиcye iдею poзвиткy, в якoмy взaeмoзв'язaнi екoнoмiкa, oxopoнa нaвкoлишньoгo cеpедoвищa i coцiaль-ний дoбpoбyт, як бтьш paнню iнтеpпpетaцiю cyчacнoгo бaчення «c^oro poзвиткy»;
2] мoделi гpaничнoгo ^iTO^ra poзвиткy, poзpoбленi в paмкax Pимcькoгo клубу Д. Фoppеcтеpoм [2], Д. Meдoyзoм [3, 4], M. Mеcapoвичем [5] i P. Пеcтелем [5], !o пpoдoвжy-вaли тpaдицiï TOopiï T. Maльтyca [6] пpo неминучють вичеp-пaння людcтвoм влacнoï екoлoгiчнoï нiшi. Ocнoвнa вiдмiн-нicть ^x мoделей пoлягae y вcтaнoвленнi кoнкpетниx теpмi-нiв нacтaння глoбaльнoï екoнoмiкo-екoлoгiчнoï кpизи:
- мoдель cвiтoвoгo poзвиткy «Cвiт II» Д. Фoppеcтеpa (1971] фopмaлiзyвaлa кayзaльнi взaeмoзв'язки мiж динa-мiкoю чиcельнocтi нacелення, кaпiтaлoвклaденнями i pеcyp-caми плaнети (пpoдoвoльcтвo, мiнеpaльнi кoпaлини], a тaкoж ïx зaбpyдненням. Згiднo з уявленнями Д. Фoppеcтеpa «глoбaльний мaкcимyм якocтi життя» бyлo дocягнyтo в cеpединi aбo нaпpикiнцi 6O-x poкiв XX cт. тa y нacтyпнi 5O-1OO poкiв вiдбyдетьcя «кoлaпc» cвiтoвoï cиcтеми (дpa-мaтичний cпaд нacелення i якocтi життя], пoпеpедження якoгo немoжливo пpи збеpеженнi cтaндapтниx yпpaвлiн-cькиx i теxнoлoгiчниx iнcтpyментiв;
- мoдель «Mежi зpocтaння» Д. Meдoyзa (1972], якa oбrpyнтoвyвaлa життеву неoбxiднicть пеpеxoдy вiд кiлькicнo-гo pocтy (екcпoненцiйне збiльшення чиcельнocтi нacелення i мaтеpiaльниx зacoбiв виpoбництвa) дo якicнoгo пoкpaщення poзвиткy з метою зaпoбiгaння виникненню екoлoгiчнoï кaтacтpoфи. Згiднo з ocнoвними виcнoвкaми Д. Meдoyзa yпpaвлiння межaми зpocтaння пеpедбaчae двa пiдxoди: пеpемiщення aбo poзшиpення меж зpocтaння (викopиcтaн-ня iннoвaцiй) тa пocлaблення зpocтaння нa бaзi тpaдицiйниx теxнoлoгiчниx плaтфopм (кoнцепцiя нyльoвoгo зpocтaння];
- «Iнтегpaцiйнa мoдель ^ггу» M. Mecapoвiчa i P. Пестеля (1974], !o poзвинyлa iдеï Д. Meдoyзa o неминyчocтi дocяг-нення меж poзвиткy. Moдель включae 21 ™c. пoкaзникiв для oпиcy ^гану глoбaльнoï cиcтеми в будь-який мoмент чacy. Cвiт poздiленo нa 12 pегioнiв i пpедcтaвленo змiнними,
що описують населения, енергетику, природы ресурси, тор-пвлю та ¡н. Не дивлячись на заперечення в1рог1дност1 близь-ко1 глобально! катастрофи автори проекту висунули ¡дею «органiчного диференцiйованого зростання» 12 географiч-них регiонiв, прогнозуючи локальнi економко-еколопчы кризи регiонального масштабу наприкiнцi XX ст. Отже, досягнення динамiчноí рiвноваги свiтовоí економiки вбача-лося здмснювати шляхом '' структурно! диферен^ацп та примусовому «гальмуванн економiчного i техычного просу-вання вперед» в iндустрiально розвинених кра'нах свiту, що виробляли понад 9/10 свтово' промислово' продукци;
3) науковий труд Е. Шумахера «Мале прекрасно: економка для людини» (1973), в якому пiддаються критик сучаснi анти-гуманнi концепци iндустрiального розвитку, обгрунтовуеться ''х згубний вплив на навколишне середовище та якють життя, формулюються п'ять принципiв «буддмсько'' економiки», що покладено в основу д^чо'' методологи сталого розвитку [7];
4) моделi технологiчного оптимiзму, що виходять з наяв-ностi можливостей подолання меж економiчного зростання за допомогою науково-техычного прогресу. До цього напряму належать концепци «постiндустрiального суспть-ства» Д. Белла [8], Г. Кана та А. ВЫера [9], економЬ ко-математична модель «витрати - випуск» В. Леонтьева, яка враховуе багатоварiантнiсть i нелiнейнiсть розвитку глобально' економiчноí системи на базi 15 репоыв свiту. На основi моделi Леонтьева створено вiсiм умовних сценарпв розвитку свiту з 1990 до 2000 року. Проте через те, що темпи зростання задавалися ппотетично, результати моде-лювання не розглядалися як прогноз майбутых тенденцiй.
В Укра'ы дослiдженнями взаемозв'язку економiчного розвитку та еколопчно' безпеки займаеться багато вчених. Перш за все необхщно вщзначити робити О.С. Чмир [10], Б. Букринського [11 ], Т.П. Галушюно' [12], Л.О. МусЫо' [13]. Але, незважаючи на велику ктькють дослщжень, слiд звер-нути увагу на недостатнють наукового опрацювання питан-ня переходу до розвитку промислового виробництва в умо-вах еколопчно орieнтованоí економiки.
Метою статт е систематизацiя основних недолiкiв розвитку промислового комплексу Укра'ни в умовах «коричнево'» моделi розвитку, уточнення сут концепци сталого розвитку та розробка основних Ыструмен^в реалiзацií ^е'' концепци для промисловост Укра'ни.
Виклад основного матер1алу. На сьогодн в Украíнi склалася модель експортоорieнтованого розвитку промис-ловостi, яка характеризуемся переважанням слабко дивер-сифкованого низько-технологiчного виробництва. Гiпертрофована енергосировинна спрямованють промислового виробництва сформувалася в процес ринково' адаптаци промислових пщприемств пiд визначальним впли-вом зовышнього фактора - сприятливо' свiтовоí кон'юнкту-ри на базовi низькотехнологiчнi сировины категор'1 товарного експорту Укра'ни. Поряд ¡з використанням недозаван-тажених виробничих потужностей, наявнютю вiдносно
дешево' ресурсно' бази та низькою вартютю робочо'' сили це стало головним чинником економiчного зростання. Ефективнiсть тако'' моделi надмiрно залежить вiд свтово'' кон'юнктури ринку та характеризуеться вщсутнютю механiз-мiв протистояння негативним зовышым факторам.
Вiдсутнiсть або неефективна бюджетна пщтримка висо-котехнологiчних галузей промисловос^ призвели до змен-шення у структурi випуску частки видiв промислово'' дiяль-ностi, орieнтованих на внутршнм ринок. 1ншою важливою тенденцieю стали низью темпи модернiзацií виробництва. В той час як провщы кра'ни свiту широко використовували можливостi ^новац^но' розбудови економiки, промисло-вiсть Укра'ни базуеться переважно на традицiйних техноло-пях, започаткованих ще на раных стадiях iндустрiалiзацií.
Динамiка укра1'нсько1' економки характеризуеться наявнiстю низки системних проблем, що потребують невщкладного вирi-шення та формують ризики для подальшого економiчного зростання - це насамперед критичний стан основних засобiв, висока ресурсо- та енергоeмнiсть виробництва, низький тех-нологiчний рiвень та низька Ыновацмна спроможнiсть еконо-мiки. На рис. 1 систематизовано основа проблеми, що стри-мують розвиток промислового комплексу Укра'ни.
Перш за все варто вщзначити переважання сировинно' складово'' у виробництвк Майже 65% обсягу реалiзованоí продукц" становить сировина, що пояснюе високу залеж-нiсть в^чизняного експорту вiд динамiки мiжнародних товарних ринюв. Низька диверсифiкованiсть вiтчизняного виробництва також не сприяе гнучкостi пристосування до ринкових потреб в умовах кризових явищ. Основну частку у структурi експорту займае металурпйне виробництво, яке продемонструвало значну залежнють вщ цiнових коливань на свiтових ринках. Слщ вiдзначити, що у 2009 ро^ вiдбуло-ся зменшення у структурi експорту частки металургiйного виробництва до 24,6% - найнижчий показник починаючи з 2000 року. Високу залежнють вщ зовышнього попиту мае також хiмiчна промисловють, частка яко' у структурi експорту в 2011 ро^ становила 7,9%, а в порiвняннi з 2001-2007 роками знизилася на 2,3%. Серед основних чинниюв, що позначилися на скорочены зовышньоеконо-мiчноí дiяльностi крiм наслщюв свiтовоí економiчноí кризи, також були обмежений доступ до кредитних ресурав, низький рiвень iнвестицiйноí та ^новац^но'' активностi, знижен-ня платоспроможного попиту населення.
Однieю з основних проблем вщтворення в укра'нсьюй еко-номiцi е критичний стан основних засобiв, ступiнь зношеностi яких невпинно зростае, досягши 74,9% у 2012 роцк Експлуатацiя застарiлих основних засобiв призводить до спрямування значно'' частини капiталовкладень на пiдтримку юнуючого технологiчного рiвня пiдприeмств, замiсть впро-вадження нових, сучаснiших технологiчних процесiв. Вiдсутнiсть дieвих стимулiв для нвестування у технологiчне переобладнання виробництва призвела до критичного стану основних засобiв у низ^ галузей реального сектору, зокрема,
Значна експортоор1ентовашсть виробницгва та
низька здатшсть виробничих шдприемств оперативно реагувати на коливання зовнппнын кон'юнвстури
Низька конкурентоспроможшсть значно!' частки продующ вггчизняного виробництва, невцщовщшсть промислового виробництва потребам внутрцпнього ринку
Основш недолши розвитку промисловосп Укра'ши
Висока затратомююсть, матер!ало-1 енергоемшсть виробництва
Рисунок 1. Основы недолши розвитку промисловост Укра'жи
Низький р1вень швестицшно! й шновацшно'У активноста суб'екпв еконоипчно! дкльносп
у транспорт! \ зв'язку ступЫь зношеност становив 94,4%, у переробый промисловост - 66,8%, виробництв! та розподЬ ленн електроенерги, газу та води - 60,7%. Тривае зниження р1вня матер1альноУ бази основних галузей соц1альноУ сфери (зношенють основних фонд1в в освт - 62,5%, охорон здо-ров'я та наданн соц1альноУ допомоги - 50,8%), що створюе суттев1 перешкоди для яюсного розвитку людського потенц1а-лу. Фактично единим видом д1яльност1, де вдалося помггно полтшити стан техычних основних засоб1в, е стьське госпо-дарство. Стр1мко попршуеться стан матер1ально-техн1чноУ бази в низц галузей промисловостк При цьому найкритичнЬ ша ситуац1я склалася на пщприемствах машинобуд1вноУ галу-з1, де ступЫь зношеност основних засоб1в становив 83,4%, а також х1м1чноУ та нафтох1м1чноУ промисловост та виробництва коксу \ продукта нафтопереробки, де цей показник наближа-еться до 70%. Водночас динам1чыше вщбувалося технЬ ко-технолог!чне переоснащення у добувн!й, металург!йн!й, харчовм промисловост та виробництв! неметалевоУ мЫе-ральноУ продукцп, де стан основних засоб1в покращився.
Низький технолопчний р1вень в1тчизняноУ економки обу-мовлюе дуже високий р1вень 'и енергоемностк Споживання первинних паливно-енергетичних ресурс!в на одиницю ВВП в УкраУн е значно вищим, ыж у розвинених краУнах свггу, - у 3,7 раза вищим, нж у краУнах ЕС-27, у 2,9 раза - нж у сусщнм Полыщ в 1,4 раза - нж у Роси. Дуже високою залишаеться енергетична складова у соб!вартост! низки вид!в промисловоУ продукц!У. Водночас забезпечен!сть власними енергоресурса-ми становить менше 50%, що вщносить проблему енергое-фективност до ключових проблем економ1чноУ безпеки.
Низька конкурентоспроможнють бшьшоУ ктькост продукцп в1тчизняних товаровиробниюв зумовлюе низький попит на вггчизняну промислову продукцш як на внутрш-ньому, так ! на зовышых ринку. Наслщком цього е також замщення на внутр0ньому ринку в1тчизняноУ продукцп !мпортними аналогами. У структур! !мпорту в 2009 роц! най-бтьшу частку займають машинобудування - 16,5%, х1м1чна та нафтох1м1чна промисловють - 14,3%, металурпйне виробництво та виробництво готових металевих вироб1в -5,9% та харчова промисловють - 5,9%.
Кризов! явища 2008-2009 роюв, яю супроводжувалися девальвацею гривну скороченням кредитування промисло-вост та населення, позначилися на скороченн ¡мпорту товар1в та послуг. Проте, незважаючи на це, частка споживання в!тчиз-няноУ продукцп не збтьшилася, на що у значнм частин вплину-ла залежн!сть виробництва в!д !мпортноУ продукц!У, як насл!док пщвищення вартост готовоУ продукцп на внутр0ньому ринку, застарте обладнання, недостатне фнансування ¡нвестицм-ноЧнновацмних процеав на промислових пщприемствах, низький платоспроможний попит на ринку, що визначило низь-ку конкурентоспроможнють вггчизняноУ продукцп.
Значним недолком розвитку промисловост УкраУни е низький р1вень ¡нвестицм в основний каптал. У 2009 роц бтьшють пщприемств призупинили свою д1яльнють у напрям! реконструкц!У ! реорган!зац!У виробництва, через обмеженють фЫансових як власних, так ! кредитних ресур-с!в. У 2009 роц! !нвестиц!У в основному спрямовувалися на завершення вже дшчих ¡нвестицмних проекта. Як наслщок, частка валового нагромадження основного капталу як у випуску, так ! у ВВП зменшилася до 7,2 та 18,4% проти 8,7 й 22,3% вщповщно в середньому в 2001-2007 роках.
Також серед проблем, що стримують розвиток вггчизня-ного промислового комплексу, необхщно видтити нерозви-ненють галузей виробництва продукцп з високою часткою доданоУ вартостк Продук^ю з високим р1внем доданоУ вар-тост! та ¡нновацмност в УкраУн виробляе машинобуд1вна галузь, в як!й зосереджено близько 20% основних засоб!в промисловостк Частка випуску продукцп машинобуд1вноУ галуз! в 2009 роц скоротилася до 6,1%, що дещо переви-щуе р1вень 2001 року (5,9%) та значно нижче середнього за 2001-2007 роюв (7%). Сфера послуг, як ! сфера вироб-ництва, також зазнала пад!ння, що було спричинено зни-женням кредитування та платоспроможност! попиту як п1д-приемств, так ! населення. Однак пад1ння обсягу випуску у виробнич1й сфер! виявилося бтьш суттевими.
Наявн1сть зазначених вище проблем пщтверджуе нагальну необх!дн!сть реформування промислового сектору в напрям! розвитку високотехнолог!чних виробництв. Однак до цього часу економка УкраУни продовжуе залишатися одн1ею з най-
бiльш природоемних у свiтi. Понад двi третини загального обсягу реалiзованоí промислово' продукци кра'ни припадае на галузi, що виробляють сировину, матерiали та енергетичнi ресурси. Частка продукци соцально'' орieнтацп перебувае на рiвнi 1/5 загального обсягу промислового виробництва i мае тенден^ю до зменшення. Негативнi структурнi змЫи спричи-нюють не лише низьку економiчну ефективнiсть, а й призво-дять до деградаци довкiлля та вичерпання запаав природних ресурсiв. Сировинна спрямованють виробничо' структури в Укра'У, розрахована переважно на потреби експорту, робить промисловють i економiку в цтому надзвичайно залежними вiд кон'юнктури зовнiшнього ринку, стримуе розвиток внут-рiшнього ринку, звужуе нацiональнi можливост щодо розвитку економiки та призводить до виснажливого й нерацюналь-ного використання природних ресурав, розвитку процеав забруднення i деградаци довктля.
Оцiнюючи антропогенне навантаження на навколишне природне середовище, можна видiлити основы еколопчн проблеми у сферi поводження з водними ресурсами, атмос-ферним повггрям та вiдходами. Серед основних тенденцм водокористування в Украíнi слщ визначити:
- прогресуюче виснаження потен^алу водних ресурсiв через значнi обсяги скидання неочищених та недостатньо очищених с^чних вод у загальному водовщведены;
- сталу тенден^ю до значного забруднення водних об'ек-тiв унаслщок невпорядкованого вiдведення стiчних вод вщ населених пунктiв, господарських об'eктiв i стьськогоспо-дарських угiдь;
- застартють, незадовiльний технiчний стан та зноше-нiсть основних фондiв систем водовщведення, неритмiчна та неефективна робота очисних споруд та каналiзацiйних мереж мют i промислових пiдприeмств, недостатнiй рiвень застосування сучасних технологiй очищення с^чних вод, пiдготовки та використання води, 'х невiдповiднiсть вимогам ресурсозбереження та еколопчно' безпеки, низью темпи оновлення основних фондiв, якi не компенсують процес вибуття з експлуатаци амортизованих систем;
- Ытенсивну, найчастiше нерегульовану, з порушенням природоохоронного законодавства, забудову водоохорон-них зон та прибережних смуг водних об'екта.
Одыею з найгострiших екологiчних та со^альних проблем Укра'ни е забруднення атмосферного пов^ря антропоген-ними джерелами: промисловютю, транспортом, опалюваль-ними системами, вщходами, отрутохiмiкатами, якi викорис-товуються у стьському господарствi. Пiдприeмства мета-лурпйного виробництва та розподiлення електроенергií, газу та води щщрчно викидають в атмосферу до 66% уах забруднень вщ стацiонарних джерел, що е основними забруднювачами атмосферного простору Укра'ни. Щтьнють викидiв вiд стацiонарних джерел забруднення в розрахунку на квадратний ктометр в Украíнi становить 11,4 т, а по деяким важким металам максимальн концентрацп у 12,6 раза бтьше гранично допустимих концентрацй Таким
чином, в Украíнi спостертаеться критичний стан атмосферного повггря, наслiдками якого е виснаження екосистем, збтьшення рiвня захворюваностi та смертност населення. Piвень забруднення атмосферного повггря в Укра'ы досяг небезпечного рiвня для здоров'я та життя населення.
Як пщсумок, слiд зазначити, що збтьшення абсолютних обсягiв утворення вiдходiв усiх видiв зумовлюе подальший процес 'х накопичення. Не вирiшуeться проблема знешкод-ження та зберiгання небезпечних вiдходiв, залишаеться гострою проблема розмщення побутових вiдходiв - органЬ зацiйно-економiчний механiзм поводження з вiдходами е не ефективним; фiнансування вiдповiдних заходiв значно нижче реальних потреб, залишаються неврегульованими питання iдентифiкацií i класифкацп вiдходiв, 'х облiку i паспортизаци, нормування утворення, стимулювання використання вiдходiв та iнше.
У цих умовах надмiрного навантаження на навколишне природне середовище першочерговим завданням стае вщ-мова вiд використання принцитв «коричнево!» економiки та пошук шляхiв рацiонального використання природних ресурсiв для забезпечення безпечних природних умов жит-тeдiяльностi людства, i запобiгання негативних наслщюв втручання людини у навколишне середовище.
Розповсюдження iдей загострення проблем, пов'язаних з еколопчними межами економiчного зростання, у свiтовiй спiльнотi та активiзацiя стратегiчних дослiджень щодо ''х подолання знайшли вираження у популяризацп широко вiдомоí концепц" сталого розвитку, яка за останы 30 роюв отримала вiдображення у нацiональних економiчних страте-гiях 170 кра'н св^ (здебiльшого у державах eвразiйського континенту1, Пвычно' та Пiвденноí Америки2, Австрали i Пiвнiчнiй Африцi). Серед прюритетних напрямiв концепц" сталого економiчного зростання визначено:
1) сприяння бтьш рацюнальному (економному) викорис-танню енерг" i природних ресурсiв, що рiвною мiрою змен-шуе техногенне навантаження i пiдвищуe конкурентоспро-можнiсть промислового сектору економки;
2) максимально можливе скорочення обсяпв вiдходоутво-рення на вах етапах життевого циклу продукцií, що виробля-еться, за рахунок, по-перше, скорочення утворення вiдходiв виробництва «у джерела» на основi розроблення i впровад-ження бiльш досконалих технолопй з меншим виходом побiч-них продукта, застосування бтьш ефективних i сучасних пiд-ходiв утилiзацií утворених вiдходiв «на кiнцi труби»; по-друге, утилiзацiя вiдходiв споживання - вщпрацьованих продуктiв, технiки i матерiалiв, строк експлуатаци яких було вичерпано;
3) формування рацюнальних структур споживання i пiдви-щення екологiчних стандартiв господарювання (без завдання шкоди принципам мiжнародноí торгiвлi) шляхом цiльових
1 £вропейський Союз, Сканррнавсью кра'!'ни, Спльнота незалежних держав на постра-дянському простор¡, у т.ч. Укра!'на, Китайська народна республика, Японя та Iн. кра!'ни Аз1атсько-Тихоокеанського репону.
2 США, Канада, Аргентина, Бразилия, Мексика.
деpжaвниx зaмoвлень i зaкyпiвель, щo ocoбливo aктyaльнo для ^an-i з пеpевaжaнням кoмaнднo-aдмiнicтpaтивниx вaже-лiв yпpaвлiння пpиpoдoкopиcтyвaнням;
4] poзвитoк екoнoмiчниx вaжелiв мoтивaцiï пoведiнкoвиx peawjM екoнoмiчниx cyб'eктiв шляxoм пpoведення пoлiтики екoлoгiчнo opieнтoвaниx цiнoyтвopення, oпoдaткyвaння, ^е-дитyвaння, звopoтнo-зaлoгoвoï cиcтеми як дoдaткoвиx c™-мyлiв здiйcнювaти дoбpoвiльнi яюо-л пеpетвopення в трукту-pi виpoбництвa i cпoживaння, щo дoзвoляють вpaxoвyвaти cпецифiчнi iнcтитyцioнaльнi yмoви кoнкpетнoгo pегioнy;
5] iмплементaцiя екoлoгiчнo лoяльниx нopм дo cиcтеми cycпiльниx цiннocтей, i^o opieнтyвaтиме шиpoкi пpoшapки нacелення нa пpiopитети paцioнaльнoгo cпoживaння зa дoпoмoгoю нaвчaльниx, iнфopмaцiйнo-пpocвiтницькиx пpo-гpaм i мapкетингoвиx aкцiй, щo пpoпaгyють екoлoгiчнo чи^ тий oбpaз життя.
У ганте^т yкaзaниx нaпpямiв cклaденo пеpелiк pекoмен-дaцiй з кoнcoлiдoвaнoï дiяльнocтi ypядoвим ycтaнoвaм, бiз-неc-cтpyктypaм i n^po^'ï' cпiльнoти, зoкpемa:
1] зaoxoчення poзпoвcюдження icнyючиx екoлoгiчнo без-печниx теxнoлoгiй викopиcтaння iннoвaцiйниx i пoнoвлю-вaльниx джеpел енеpгiï тa пpиpoдниx pеcypciв, y тoмy чиcлi pециpкyляцiï вiдxoдiв виpoбництвa i cпoживaння, a тaкoж cиcтеми кoмпенcaцiï пpиpoдooxopoнниx витpaт, щo зaбез-печили зниження теxнoгеннoгo нaвaнтaження нa пpиpoдне cеpедoвище (нaпpиклaд, плaтежy зa тapy];
2] cпpияння пpoведенню нayкoвиx дocлiджень i poзpoбoк y cфеpi екoлoгiчнo безпечниx теxнoлoгiй, впpoвaдження y виpoбництвo бiльш екoлoгiчнoï пpoдyкцiï;
3] cкopoчення мapнoтpaтнoгo викopиcтaння мaтеpiaлiв для yпaкoвки гoтoвoï пpoдyкцiï;
4] нaдaння дoпoмoги кpaïнaми, !o poзвивaютьcя, з питaнь пiдвищення ефективнocтi викopиcтaння екoлoгiчнo чиcтиx теxнoлoгiй пpи вpaxyвaннi cпецифiки нaцioнaльниx yмoв, a тaкoж oкpемим ocoбaм тa ам'ям y виpiшеннi питaнь екoлoгiчнo oбrpyнтoвaнoгo cвiдoмoгo cпoживaцькoгo вибo-py шляxoм poзпoвcюдження iнфopмaцiï пpo нacлiдки piзниx вapiaнтiв i cтилiв cпoживaцькoï пoведiнки з метoю cтимyлю-вaння пoпитy нa екoлoгiчнo безпечнi тoвapи.
Як ^дуе з пpiopитетiв, вcтaнoвлениx пoлoженнями м^ нapoдниx yгoд: ocнoвними пеpедyмoвaми cтaлoгo poзвиткy виcтyпaють, пo-пеpше, pеcypcoзбеpiгaючi тa екoлoгiчнo чиcтi теxнoлoгiчнi i теxнiчнi iннoвaцiï, пo-дpyге, екoлoгiчнo лoяльнi iнcтитyцioнaльнi пpaвилa гocпoдapювaння кридич-ниx i фiзичниx ocí6. Bиxoдячи з ^ora дoцiльнo визнaчaти cтaлий poзвитoк як безпеpеpвний дoвгocтpoкoвий без^и-зoвий poзвитoк, зacнoвaний нa cтвopеннi (poзpoбленнi) i cвoeчacнoмy впpoвaдженнi iннoвaцiй iз вpaxyвaнням екoлo-гiчнo opieнтoвaнoгo вектopy гocпoдapювaння. Caме виcoкий piвень екoлoгiчнo opieнтoвaнoï iннoвaцiйнocтi, iнiцiaтивнocтi тa лoяльнocтi пiдпpиeмництвa виcтyпae pyшiйнoю cилoю фopмyвaння cycпiльнo-екoнoмiчнoï фopмaцiï, щo вiдпoвiдae дoмiнyючим уявлення пpo cтaлicть як пpo тpиeдиний oпти-
мaльний бaлaнc екoнoмiки, cycпiльcтвa тa пpиpoди. Як пщ-кpеcлюють yкpaïнcькi вченi, шляxoм дo cтaлoгo poзвиткy являeтьcя «зеленa екoнoмiкa» 10 .
Укpaïнa пoлiтичнo пpиeднaлacя дo ocнoвниx мiжнapoдниx кoнвенцiй тa деклapaцiй щoдo неoбxiднocтi пеpеxoдy дo мoделi cтaлoгo poзвиткy. Taк, нa зaкoнoдaвчoмy piвнi зaтвеpдженo нaцioнaльнi тa зaгaльнoдеpжaвнi пpoгpaми, cеpед якиx: Ocнoвнi зacaди (cтpaтегiя] деpжaвнoï екoлoгiчнoï пoлiтики Укpaïни нa пеpioд дo 2020 po^, Koнцепцiя нaцio-нaльнoï екoлoгiчнoï пoлiтики Укpaïни нa пеpioд дo 2020 poкy, Haцioнaльний плaн дм з oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднo-га cеpедoвищa Укpaïни нa пеpioд 2011-2015 po^ тoщo. Taким чинoм, y ^aN cтвopюeтьcя iнcтитyцiйне пщфунтя для iмплементaцiï екoлoгiчнoï пoлiтики y coцiaльнo-екoнoмiчний poзвитoк деpжaви. У зв'язку з цим метою екoлoгiчнoï mpaTO-nï Укpaïни визнaченo cтaбiлiзaцiю i пoлiпшення cтaнy дoвкiл-ля шляxoм iнтегpaцiï екoлoгiчнoï пoлiтики дo coцiaль-нo-екoнoмiчнoгo poзвиткy Укpaïни для гapaнтyвaння екoлo-гiчнo безпечнoгo пpиpoднoгo cеpедoвищa, впpoвaдження екoлoгiчнo збaлaнcoвaнoï cиcтеми пpиpoдoкopиcтyвaння тa збеpеження пpиpoдниx cиcтем. Укpaïнa вже взялa opieнтиp нa зaпpoвaдження пpинципiв «зеленoï» екoнoмiки. Ocoбливo aктyaльним це виявилocя в кoнтекcтi неoбxiднocтi poзpoб-лення aнтикpизoвoï пoлiтики. B yмoвax фiнaнcoвoï кpизи тa зaгpoзи глoбaльнoï pецеciï шиpoкo пoшиpення нaбyлa щея «зеленoгo» cтимyлювaння, щo пoлягae y пеpшoчеpгoвiй пщ-тpимцi тиx галузей, де мacштaбнi деpжaвнi iнвеcтицiï мoжyть дaти пoштoвx фopмyвaнню «зеленoï» екoнoмiки. Але для pеaлiзaцiï зaдеклapoвaнoï мети мaють бути poзpoбленi вiд-пoвiднi пpaктичнi зaxoди тa iнcтpyменти <шзеленення» пpo-миcлoвocтi Укpaïни в yмoвax кpизи.
Iнcтpyментaми екoлoгiчнo-opieнтoвaнoгo aнтикpизoвoгo yпpaвлiння пpoмиcлoвим виpoбництвoм мoжyть виcтyпaти клacичнi iнcтpyменти aнтикpизoвoгo yпpaвлiння (нopмaтив-н дoкyменти i вбyдoвaнi pинкoвi cтaбiлiзaтopи, iнcтpyменти мoделювaння, cпецiaлiзoвaнa iнфpacтpyктypa - теxнoпapки, клacтеpи, пpoфiльнi iнcтитyти тoщo), лoгiчнo poзшиpенi включенням екoлoгiчнoгo iмпеpaтивy, тoбтo нaпpaвленi нa cтимyлювaння пiдпpиeмцiв дo iнвеcтyвaння в екoлoгiч-нo-opieнтoвaнi iннoвaцiï, пoкyпцiв дo нaдaння пеpевaг «зеленiй» пpoдyкцiï тa пocлyгaм.
Iнcтpyментaльний aпapaт пiдтpимки yпpaвлiнcькиx piшень тa пpaктичнoï pеaлiзaцiï зaxoдiв y cфеpi екoлoгiчнo opieнтo-вaнoгo yпpaвлiння пpoмиcлoвим виpoбництвoм мoже бути згpyпoвaнo зa тaкими нaпpямaми:
1] iнcтитyцioнaльнo-пpaвoвий: зaкoни, пocтaнoви, нaкaзи, poзпopядження, yкaзи, !o pегyлюють пopядoк, yзгoджyють дiяльнicть cyб'eктiв гocпoдapювaння тa вcтaнoвлюють екo-лoгiчнo пpийнятнi межi екcплyaтaцiï пpиpoдниx pеcypciв;
2] aдмiнicтpaтивний: ycтaви opгaнiзaцiй, пoлoження, yгoди, пocaдoвi iнcтpyкцiï, пpaвилa, вимoги тa нopми, щo pегyлюють вiднocини cyб'eктiв гocпoдapcькoï дiяльнocтi тa деpжaвниx ycтaнoв з питaнь cпoживaння пpиpoдниx pеcyp-
ciв, здiйcнення пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi, iнcпекцiйниx пеpевipoк, деpжaвнoï екoлoгiчнoï екcпеpтизи;
3] pинкoвий: тapифи нa пocлyги, пoдaтки тa екoлoгiчнi збopи, екoнoмiчнi caнкцiï, кoмпенcaцiйнi плaтежi, пoдaткoвi, кpедитнi тa iнвеcтицiйнi пiльги, цiльoвi дoтaцiï тa cyбcидiï;
4] екoнoмiкo-мaтемaтичний: виpoбничi функцп, aлгopит-ми тa мoделi екoлoгo-екoнoмiчниx пpoцеciв тa cиcтем, iндекcи poзвиткy тa ефективнocтi, пpoгpaмне зaбезпечення;
5] coцiaльнo-пcиxoлoгiчний: екoлoгiчнa cеpтифiкaцiя тa мapкyвaння тoвapiв, пpoведення шиpoкoмacштaбниx ега-лoгiчнo opieнтoвaниx мapкетингoвиx awjto, екoлoгiчнa pек-лaмa y зacoбax мacoвoï iнфopмaцiï, викopиcтaння лoгoтипiв, бpендiв, тopгiвельниx мapoк, щo пiдкpеcлюють «зелений» iмiдж виpoбникa, aнкетyвaння, теcтyвaння;
6] iнфopмaцiйний: екoлoгiчний мoнiтopинг, екoлoгiчний oблiк, лaбopaтopний кoнтpoль, iнфopмaцiйнi бюлетенi, пpo-ведення кoнcyльтaцiй, cемiнapiв, пoкaзiв.
Бaгaтopiчнa пpaктикa poзвиткy екoнoмiки в пpoвiдниx кpaïнax пoкaзye, щo викopиcтaння виключнo екoнoмiчниx меxaнiзмiв не здaтне зaбезпечити неoбxiдний ефект. Без aктивнoï pегyлюючoï poлi деpжaви не мoже бути cтвopенa ефективнa, coцiaльнo opieнтoвaнa pинкoвa екoнoмiки. Toмy немae жoднoï ^ai™ з виcoкopoзвиненoю екoнoмiкoю, де деpжaвa yникae pегyлювaння i cтимyлювaння ключoвиx coцiaльнo-екoнoмiчниx, в тoмy чиcлi iннoвaцiйниx пpoцеciв. Пpи цьoмy вaжливo вiднaйти бaлaнc y взaeмoдiï пpивaтнoï iнiцiaтиви тa деpжaвнoï aктивнocтi, щo е не взaeмoзaмiнни-ми, a взaeмoдoпoвнюючими явищaми. Зв'язyвaльнoю лaн-кoю мiж ними е iнcтитyцiйне cеpедoвище, яке тaкoж фopмy-eтьcя зaвдяки вiдпoвiдним дiям деpжaви, щo пеpш зa вcе пoлягae y poзpoбцi вiдпoвiдниx нopмaтивниx дoкyментiв. У cфеpi екoлoгiчнo opieнтoвaнoгo aнтикpизoвoгo yпpaвлiння пpoмиcлoвим виpoбництвoм нopмaтивнi дoкyменти вига-pиcтoвyютьcя для вcтaнoвлення зaгaльнoпpийнятиx пpaвил (нaбopiв yмoв, дiй i виняткiв] екoлoгiчнo безпечнoгo тецЬ aльнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння, y тому чи^:
- квoт i лiмiтiв cпoживaння пpиpoдниx pеcypciв тa емiciï зaбpyднюючиx pечoвин;
- пеpелiкiв неoбxiдниx пpoцедyp тa пopядкiв ïx pеaлiзaцiï пpи: вилyченнi pеcypciв з пpиpoднoгo cеpедoвищa, пoвoд-женнi з вiдxoдaми виpoбництвa, кoмпенcyвaннi збиткiв, зaв-дaниx нaвкoлишньoмy cеpедoвищy тa нacеленню.
^ менш вaжливим для cтвopення вiдпoвiднoгo ^титу-цiйнoгo cеpедoвищa е викopиcтaння вбyдoвaниx pинкoвиx cтaбiлiзaтopiв (built-instabilizer]. Дo цьoгo типу iнcтpyментiв деpжaвнoгo впливу вiднocять бyдь-якi екoнoмiчнi зaxoди щoдo (1] cтимyлювaння пoпитy i пpoпoзицïí в пеpioд cпaдy пpoмиcлoвoгo виpoбництвa тa (2] cтpимyвaння зpocтaння виpoбництвa пpи «пеpегpiвi екoнoмiки» без неoбxiднocтi пpямoгo oпеpaтивнoгo деpжaвнoгo pегyлювaння, !o вжи-вaютьcя в yмoвax вiльнoï pинкoвoï екoнoмiки з метoю oбме-жити кoливaння цiн, oбcягiв виpoбництвa, зaйнятocтi тa iн. [15, 16]. Taким чинoм, ïxнe ocнoвне пpизнaчення пoлягae в
зглaджyвaннi aмплiтyди ци^в екoнoмiчнoï кoн'юнктypи нa ocнoвi caмopегyляцï''. Дo екoлoгiчнo opieнтoвaниx pинкoвиx cтaбiлiзaтopiв вiднocять cиcтемy:
1] екoлoгiчнoгo oпoдaткyвaння;
2] кpедитниx пiльг нa pеaлiзaцiю дiяльнocтi пoв'язaнoï з екoлoгiзaцieю життeвoгo циклу пpoдyкцiï;
3] деpжaвниx витpaт нa пpиpoдooxopoннi цiлi, y тому чи^: виплaтy кoмпенcaцiй тa дoпoмoг нacеленню, щo пpoживae в зoнax екoлoгiчнoï кpизи; здiйcнення деpжaвниx пpoгpaм з нapoщyвaння нayкoвoгo пoтенцiaлy, пеpепiдгoтoвки кaдpiв (пiдвищення квaлiфiкaцïí i poзвитoк нaвичoк poбoти з вим-кoтеxнoлoгiчним, нayкoмicтким ycтaткyвaнням], фopмyвaн-ня екoлoгiчнo чиcтиx iнcтитyцiйниx нopм пpиpoдoкopиcтy-вaння тa iн.;
4] pегyлювaння цЫ нa «екoлoгiчнo чиcтi» тoвapи i пocлyги;
5] екoлoгiчнoгo cтpaxyвaння, зoкpемa cтpaxyвaння ф^н-coвoï вiдпoвiдaльнocтi oб'eктiв пiдвищенoï екoлoгiчнoï небезпеки тa мaйнoвиx iнтеpеciв cтpaxyвaльникiв, щo вини-гають в pезyльтaтi aвapiйнoгo (paптoвoгo, ненaвмиcнoгo) зaбpyднення нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cеpедoвищa, який зaбезпечye мoжливicть кoмпенcaцiï чacтини зaпoдiяниx зaбpyдненням дoвкiлля збиткiв шляxoм пеpеклaдення фiнaнcoвoï вiдпoвiдaльнocтi зa екoлoгiчнy шгаду нa cтpaxoвi кoмпaнïí тa creoprcie дoдaткoвi джеpелa фiнaнcyвaння пpи-poдooxopoнниx зaxoдiв [17].
Bпpoвaдження зaпpoпoнoвaниx iнcтpyментiв екoлoгiч-нo-opieнтoвaнoгo yпpaвлiння пpoмиcлoвим виpoбництвoм тa пocлiдoвнoï деpжaвнoï пoлiтики нaдacть мoжливicть cтвopити cпpиятливе iнcтитyцiйне cеpедoвище, щo знaчнo пpиcкopить пpoцеc пеpеxoдy пpoмиcлoвocтi Укpaïни дo ган-цепци cтaлoгo poзвиткy. Це, cвoeю чеpгoю, дoзвoлить вiднo-вити пpиpoдне cеpедoвище тa oднoчacнo зaбезпечити виcoкий piвень життя нacелення.
Висновки
Hинiшня crpy^pa пpoмиcлoвocтi Укpaïни не вiдпoвiдae вимoгaм чacy. lï вiдтвopення не змoже зaбезпечити кpaïнi дoвгocтpoкoвoгo екoнoмiчнoгo зpocтaння i пiдвищення ган-кypентocпpoмoжнocтi виpoбництвa, ocoбливo iз вpaxyвaн-ням екoлoгiчнoгo iмпеpaтивy. Toмy нa cьoгoднi мae бути змЬ ненa cтpaтегieю poзвиткy пpoмиcлoвocтi Укpaïни. Зaвдaнням пpoмиcлoвoгo poзвиткy мae cтaти cтвopення cyчacнoгo, iнтегpoвaнoгo y cвiтoве виpoбництвo пpoмиcлo-вoгo кoмплекcy, здaтнoгo в yмoвax iнтегpaцiï тa глoбaлiзaцïí виpiшyвaти ocнoвнi зaвдaння coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poз-витку тa poзв'язyвaти екoлoгiчнi пpoблеми, в тoмy чи^ пoв'язaнi з неoбxiднicтю oбмеження тa cкopoчення викидiв пapникoвиx гaзiв i збтьшення ïx пoглинaння. Це мoжливo нa ocнoвi впpoвaдження iннoвaцiйнoï мoделi poзвиткy cym^-cтвa з ypaxyвaнням пpинципiв екoлoгo-opieнтoвaнoгo poз-витку й фopмyвaння ефективнoгo iнвеcтицiйнoгo клiмaтy. Cтyпiнь i кoнцентpaцiя iнтелектyaльнoгo пoтенцiaлy нa ^o-гoднi визнaчaють пoтенцiaл екoнoмiчнoгo зpocтaння ^ai™.
Участь у найбтьш фЫансоемких ланках ланцюжюв доданоУ вартост1 продукцп, що випускаеться краУною, отримання бтьш високоУ ренти вщ нових ринкових можливостей, яю з'являються за рахунок комерц1ал1зацп' передових науко-во-техычних розробок i Ыновацмних р0ень мае стати прюритетом сучасноУ економiки.
У статп розроблено спецiалiзований iнструментарiй управ-лiння розвитком промислового виробництва на рiвнi держав-них соцiально-економiчних Ыститупв, що дозволить досягти задач та пщвищення конкурентоспроможностi та еколопч-ност суспiльного вiдтворення у довгостроковому перюдк Надзвичайно актуальним е продовження до^джень щодо визначення засобiв змiнювання технолопчноУ платформи господарювання та iнституцiональних норм природокористу-вання - розроблення теоретико-методолопчного базису, економiчно-математичного iнструментарiю пiдтримки управ-лiнських рiшень та практичних рекомендацм щодо переходу до моделi екологiчно-орieнтованого безкризового розвитку промислового виробництва.
Список використаних джерел
1. Carson R. Silent spring / R. Carson, L. Darling. - Boston: Houghton Mifflin ; Cambridge, Mass.: Riverside Press, 1962. - x, 368 p.
2. Форрестер Дж. Мировая динамика / Дж. Форрестер. - М.: Наука, 1978. - 167 с.
3. Медоуз Д.Х. За пределами роста / Д.Х. Медоуз, Д.Л. Медоуз, Й. Рандерс. - М.: Прогресс, 1994. - 304 с.
4. Медоуз Д. Пределы роста. 30 лет спустя / Д. Медоуз, Й. Рандерс, Д. Медоуз; пер. с англ. - М.: Академкнига, 2007. - 342 с.
5. Mesarovic M. Mankind at the turning Point / M. Mesarovic, E. Pestel. - N.-Y.: E.P. Dutton., 1974. - 41 р.
6. MalthusT. Essay on the Principle of Population / T. Malthus -London: Electronic scholarly publishing, 1798. - 126 p.
7. Малое прекрасно: экономика для человека / Э.Ф. Шумахер; пер. с англ. Л. Шарашкин, И. Шарашкина. - РСПИ, 2007 г. - 246 с. [Электрон. ресурс] - Режим доступа: http://www.samorodok.org/schum.pdf
8. Белл Д. Третья технологическая революция и ее возможные социально-экономические последствия / Д. Белл. - М.: Экономика, 1990. - 246 с.
9. Мир нашего завтра / Состав. И.В. Бестужев-Лада. - М.: Эксмо, Алгоритм-Книга, 2003. - Серия: История XXI века. - 512 с.
10. Чмир О.С. Сутнють та значення для сусптьного прогресу «зеленоУ» економки. «Зелена» Економка - шлях до сталого розвитку: зб. матерiалiв. К.: НДЕ1 Мастерства економiчного розвитку i тор^ УкраУни, 2013. С. 10-16.
11. Буркинський Б.В., Галушюна Т.П., Реутов В.6. «Зелена» еконо-мка ^зь призму трансформацмних зрушень в УкраУш / Б.В. Буркинський, Т.П. Галушюна, В.6. Реутов. Одеса: НАН УкраУни, 1ПРЕЕД,2011. 348 с.
12. Галушюна Т.П., МусЫа Л.О. Хумарова Н.1. Нацюнальна полiти-ка «зеленого зростання в УкраУы» / Т.П. Галушюна, Л.О. МусЫа,
H.1. Хумарова. Одеса, 1ПРЕЕД НАН УкраУни. Саки: ПП «Пiдприeмство Фенiкс». - 2012-272 с.
13. Муана Л.А. Взаемний вплив економки та природного сере-довища в сучасному свт: полiтика, стратеги, технологи: монографiя / Л.А. Муана, А.В. Ямчук, Т.К. Кваша. К.: Укр1НТЕ1, 2012. 260 с.
14. Шарий В.1. Державне антикризове управлЫня: технологiчний процес // Актуальнi проблеми державного управлЫня: Зб. наук. пр. ОР1ДУ УАДУ. - О., 2003. - Вип. 2 (14). - С. 171-182.
15. Голубкова Л.Г. Философия управления: монография / Л.Г. Голубкова, В.М. Розин. - Йошкар-Ола: Марийский государственный технический университет, 2010. - 608 с.
16. Стратепя сталого розвитку репону: монографiя /
I.О. Александров, О.В. Половян, О.Ф. Коновалов, О.В. Логачова, М.Ю. Тарасова / НАН УкраУни. 1н-т економки пром-стк - Донецьк: Вид-во «Ноулда», 2010. - 203 с.
Л.Д. БУРЯК,
к.е.н., професор, Ки1'вський нацюнальний економЫний университет im. Вадима Гетьмана,
A.M. ПАВЛКОВСЬКИЙ,
к.е.н., професор, Ки'вський нацюнальний економЫний университет im. Вадима Гетьмана
Н.Л. КРЕМПОВА,
к.е.н., доцент, Кивський нацональний економ'пний унверситет im. Вадима Гетьмана
Оцшка ефективност використання основних засоб1в суб'склв малого
шдприсмництва
У статт! розглядаеться стан основних засоб'в суб'ект'ю малого п'щприемництва, показники, як характеризуют ефективнсть використання основних засоб'в суб'ект\в малого пщприемництва. Проведено анал\з фондов\ддач\ дослщжуваних малих п\дприемств в динам\ц\, обгрунто-вано необх\дн\сть оновлення основних засоб\в на нов\й
техн\чн\й основ\, показано взаемозв'язок м1ж фондов\д-дачею \ р\внем рентабельност\ основних засоб\в та ¡хнй вплив на к\нцев\ результати суб'ект\в малого п\дприем-ництва, наведена динам\ка зм\ни прибутку вщ реал\зацц продукцП в залежност\ в1д зм\ни вартост\ основних засо-б\в досл\джуваних малих п\дприемств.
1 04 Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 © Л.Д. БУРЯК, A.M. ПАВЛКОВСЬКИЙ, Н.Л. КРЕМПОВА, 2014
